CC BY
14
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
УДК 342.56 doi: 10.21564/2225-6555.2018.13.131289
НЕЗАЛЕЖН1СТЬ СУДОВО1 ВЛАДИ ЯК КОНСТИТУЦ1ЙНА
ЦШШСТЬ ТА ПРИНЦИП КОНСТИТУЦ1ЙНОГО ЛАДУ УКРА1НИ
Кулешов Дмитро Володимирович,
заступник кер1вника Слав 'янськог прокуратури Донецьког области здобувач кафедри конституцтного права Украгни, Нацюнальний юридичний ушверситет 1мет Ярослава Мудрого, Украгна, м. Слав 'янськ, e-mail: kuleshov_dmitry@ukr.net ORCID 0000-0002-6485-7658
Проанал1зовано полтико-правову природу та сощальну цттсть незалежностг судовог влади як одного з визначальних принцитв конституцтного ладу, з'ясовано його значення для розвитку Украгни як демократичной, правовог держави, дослгджено форми та способи його гарантування; доведено, що незважаючи на в1дсутн1сть прямого конституцтного закртлення, принцип незалежностг судовог влади Украгни втыено в текст1 Основного Закону Украгни опосередковано - через mmi конституцтт принципи; розглянуто проблемш аспекти забезпечення реальног незалежностi судовог влади на сучасному етат державно-правового розвитку Украгни.
Ключов1 слова: конституцшш щнносп; принципи конституцшного ладу; незалежшсть судово! влади як принцип конституцшного ладу; мехашзм гарантування незалежносп судово! влади.
Вступ. За загальним визнанням, полггико-правова природа та сощальне призначення сучасно! л1берально-демократично! конституцп полягае, насамперед, у системному нормативному закршленш та гарантуванш на найвищому правовому р1вш низки найбшьш важливих, базових щнностей ушверсального характеру, як мають безумовне визнання й сприйняття в сучасному державно-оргашзованому суспшьсга та у сво!й сукупносп складають основу його оргашзацп та функщонування, е його своерщним «щннюним фундаментом». Як правило, в конституцшному текст так щнносп отримують нормативне закршлення у вигляд1 норм-принцишв, як вважаються своерщними ор1ентирами не лише всього поточного конституцшно--правового регулювання, а й практики правозастосування, оскшьки визначають !х
© Кулешов Д. В., 2018 1
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
внутршнш змют i спрямовашсть. До таких щнностей, передушм, належать: свобода в ycix И проявах та обмежене правлiння як И головна гарантiя; прiоритет штерешв особи та широкий перелiк основоположних, загальновизнаних прав i свобод людини як форми реалiзацii свободи; принципи правово! держави, верховенства права, демократизму, республшансько! форми правлiння, народного та державного суверенитету, народовладдя, подiлy державно! влади, гарантування мюцевого самоврядування, плюралiзмy тощо. У свош сyкyпностi базовi конститyцiйнi цiнностi, що втiленi в нормах-принципах, становлять засади сучасного конституцшного ладу.
Разом з тим слщ вщмгтити, що не всi безумовш полiтико-правовi цiнностi конститyцiйного рiвня знаходять свое пряме й чгтке нормативне закршлення. Як слушно зазначають дослщники, частину конститyцiйних принципiв втiлено в текст Основного Закону Украши опосередковано, через низку шших норм,
як мiстяться в рiзних його роздшах, спрямованi на регулювання рiзних сфер
/ fx ч^шК \\ С // ßJrtty' \
сyспiльних вiдносин, але в цiломy системно закрiплюють визначальнi ще!
конститyцiйно-правовоi регламентации Зокрема, до таких принцитв вiдносять
1 I и I I 4\ \ \
соцiальнy свободу [1], справедливiсть [2, с. 31-39], взаемодiю гiлок державно!
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / йй / / ' t
влади [3] та iн. Вважаемо, що до базових принципiв конститyцiйного ладу Украши, як отримали свое опосередковане закрiплення в текст Конституцп, слiд також вщнести i незалежнiсть судово! влади.
Мета статт - довести, що незалежнiсть судово! влади належить до
щнностей конституцшного рiвня i до базових принцитв конституцшного ладу
^/г|/П(7пгп\\ l»
Украши.
Аналiз останн1х досл1джень i публiкацiй. В Украiнi окремi аспекти незалежност судово! влади та гарантп незалежностi сyддiв дослiджyвали О. Бориславська (O. Boryslavska), Т. Галайденко (T. Galaydenko), В. Городовенко (V. Gorodovenko), I. Каменська (I. Kamenska), В. Крижашвський (V. Krizhanivskiy),
0. Кучинська (O. Kuchinska) та Ю. Циганюк (Y. Tsiganyk), О. Лемак (O. Lemak),
1. Марочкiн (I. Marohkin), В. Потапенко (V. Potapenko), О. Толочко (O. Tolochko). Однак, як свщчить аналiз змiстy наукових доробок цих та iнших учених,
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
незалежшсть судово! влади саме як принцип конституцшного ладу Укра!ни все ще залишаеться вкрай малодоошдженою.
Виклад основного матерiалу. Системний анаиз конституцшних положень свiдчить, що на вщмшу вiд поточного законодавства, принцип незалежносп судово! влади прямо не закршлено жодною нормою Конституцп Укра!ни, при чому не лише роздшу I «Загальш засади», який практично весь складаеться з норм-принципiв, що власне й становлять «Засади конституцшного ладу Укра!ни» [4-5], але й навпь нормами роздiлу VIII «Правосуддя». Однак сама iдея гарантування незалежносп судово! влади як обов'язкова й визначальна передумова функщонування сучасно! демократично!, правово! держави, не викликае серед правознавщв жодних заперечень. Адже судова влада е одним iз головних шституцшно-
iнструментальних елементiв конституцiйно-правового мехашзму гарантування
.... . .
майже вшх конституцiйних цiнностей, передусiм - прюритетного значення людини, !! життя i здоров'я, недоторканностi i безпеки, забезпечення прав i
свобод людини, дотримання державою сво!х обов'язкiв тощо. У зв'язку з цим
1 2 \ ()/ Ä \\ /// / важливо дослiдити форми опосередкованого закршлення принципу
незалежносп судово! влади в Конституцп Укра!ни та з'ясувати, як критерп
дозволяють вiднести цю фундаментальну полiтико-правову iдею всього
сучасного конститущонаизму до принципiв засад конституцiйного ладу
Укра!ни.
Передушм слiд зазначити, що суспшьне усвiдомлення соцiально! та
11 Wv»
полiтико-правово! цiнностi само! ще! незалежного суду мае глибоке юторичне корiння, i тiсно пов'язане з виникненням власне державно--оргашзованого суспшьства, яке майже одразу стикнулося з проблемою необхщност авторитетного владного розв'язання рiзноманiтних суперечок та конфлжлв, що неминуче супроводжують життя людей та !хшх спiльнот. Цiкаво, що першi вiдомi науцi письмовi настанови щодо належного здiйснення правосуддя датуються епохою египетських фараонiв i мютяться в iероглiфiчних написах на стшах гробниць вiзирiв з описом !хшх специфiчних судових повноважень i © Кулешов Д. В., 2018 3
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
детаизащею судово! процедури [6, с. 46-47]. На важливост ролi та значення судово! влади акцентували увагу в сво!х роботах й античш фiлософи та правознавщ, мислителi древнього Риму та стародавньо! Грецп. Зародження ж аксюлогп взагаш й обгрунтування iстотного цiннiсного значення судово! влади зокрема пов'язують з iменами Платона, який у сво!й роботi «Закони» зазначав, що будь-яка держава перестае бути державою, якщо суди в нш не впорядковаш належним чином [7, с. 217], та Аристотеля (Aristotel), який у сво!й працi «Пол^ика» метафорично визнавав вшськових i тих, на кого покладено вщправлення правосуддя «душею» держави [8, с. 494].
Визначальне щннюне значення незалежностi судово! влади обгрунтовували в сво!х дослiдженнях i мислшеи середньовiччя. Так, Тома Аквiнський (Toma Afinskyi) у сво!й працi «Коментарi до Аристотелево! «Пол^ики» робить висновок про обгрунтовашсть слiв Аристотеля щодо
/ ПГ А
наявност такого ж нерозривного системного взаемозв'язку суду та держави,
чНзД \\ /1Г-. YcS' '"д СЗ* \
який iснуе мiж людською душею i тiлом [9, с. 334]. Як загальновщомо,
Ш. Монтеск'е (Sh.-L. Montesk'ie) вважав незалежну судову владу центральним
1 ^^^ 1 I ' ! 7\ \\
елементом забезпечення свободи людини [10, с. 138-139]. Найбшьш загальний
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / йй \ ! / '/ LY^S
хронологiчний аналiз точок зору вказаних фiлософiв та правознавщв свiдчить про послiдовне зростання загального суспiльного усвiдомлення надважливого значення незалежно! судово! влади i для розвитку правово! думки, i для побудови дшсно демократично! держави, i для розвитку громадянського суспiльства, i для повсякденного життя кожно! людини.
Закономiрним результатом тривалого iсторичного процесу наукових розвiдок i фшософсько-правових дискусiй щодо iстотного значення юнування незалежно! судово! влади для демократично!, правово! держави стало загальне визнання та формаизоване правове закршлення ще! базово! iде! в перших конституцшних актах, прийнятих у результат буржуазно-демократичних революцiй. Так, i в Конституцп Францп 1791 р., i в Конституцп Польщi 1791 р. чггко зазначено, що влада судова не може здшснюватися нi законодавчими органами, нi королем. I хоча в Конституцп США 1787 р. незалежнють судово!
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
влади прямо не закршлено, полгтико-правова традищя вщ самого початку вважае цю щею нарiжним каменем американсько! демократы [11, с. 92-96]. Не випадково саме з цим юторичним перюдом пов'язують зародження власне конститущонаизму, як полiтико-правово! iдеологi! лiбералiзму, науково! доктрини про визнання свободи основоположною соцiальною i правовою щннютю, а iде! обмеженого правлiння !! невiд'емною частиною, про необхiднiсть закршлення i гарантування громадянських прав i свобод, про необхiднiсть подiлу державно! влади з обов'язковим юнуванням незалежного суду. Тобто щея незалежностi судово! влади стала одним iз загальновизнаних, безумовних полiтико-правових надбань людства, отримала свое позитивне закрiплення на найвищому - конституцiйному рiвнi i вперше системно була втiлена в практику оргашзацп та функцiонування державно--владного механiзму. I бiльш нiж двохсотрiчний досвiд державно-правового розвитку довiв !! унiверсальнiсть i безальтернативнiсть у гарантуванш конституцiйних цiнностей, насамперед - прав i свобод людини.
Разом з тим, як свщчить анашз зарубiжних конституцiй, iдею
Г [)/ А \\ ЦЕ\ /
незалежност судово! влади як базового конституцшного принципу
безпосередньо закршлено далеко не вшма сучасними демократичними
державами. Так, незалежшсть судово! влади прямо закршлено Конститущею
Францп, за якою Президент Республши е гарантом незалежност судово! влади
(ст. 64), Конститущею Швейцарп (Швейцарсько! конфедераций, ст. 30 яко!
встановила, що кожна особа, чия справа тдлягае вирiшенню в судовому
провадженнi, мае право на заснований законом, компетентний, незалежний й
безстороннiй суд, Конституцiйним актом Канади, за яким кожен
обвинувачуваний у здшсненш будь-якого злочину мае право вважатися
невинним до тих тр, доки його вщповщно до закону не буде оголошено
винним незалежним й безстороннiм судом (п. d. ст. 11). Значно частше на
конституцiйному рiвнi закрiплюються положення, що гарантують незалежшсть
та недоторканшсть суддiв. Зокрема, Конституцiя Iспанi! закршила, що судова
влада походить вщ народу i здiйснюеться вiд iменi Короля суддями i
© Кулешов Д. В., 2018 5
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
мапстратами, що представляють цю владу, як е незалежними, незмшюваними, вщповщальними i пiдкоряються виключно закону (ст. 117.1.), що закон встановлюе режим несумюност осiб судово! влади, котрий мае забезпечити !х повну незалежшсть (ст. 127.2). Положення щодо незалежност суддiв мiстяться в Основних Законах Шмеччини «суддi незалежш i пiдкоряються лише закону» (ст. 97), Гтали «магiстратура утворюе автономний i незалежний вiд будь-яко! шшо! влад стан» (ст. 104), Грецп «правосуддя здiйснюеться судами, якi складаються з постiйних суддiв, котрi користуються особистою i професiйною незалежнiстю» (ст. 87. 1.), Японп «всi суддi незалежнi i дiють, слiдуючи голосу свое! совютц вони пов'язанi лише щею Конституцiею i законами» (ст. 76). Однак, незважаючи на певш вiдмiнностi в конституцiйному закрiпленнi, сама щея незалежностi судово! влади належить до визначальних засад органiзацi! i функцiонування практично всiх держав сучасного свпу, е одним з безумовних
критерпв !х демократичностi й правового характеру.
/ / • V: \ \ )j /1Д, J[ у -Л Q* \
Фундаментальний характер принципу незалежностi судово! влади пiдтверджуеться його закршленням майже всiма найважливiшими мiжнародно-
1 ^^^ 1 I ' ! 7\ \\
правовими документами. Зокрема, вiдповiдно до ст. 19 Загально! декларацй
W \ II /,'"■ \ \\ \ \ //й \ / / f LY^S
прав людини, «Кожна людина, для визначення !! прав i обов'язюв i для встановлення обгрунтованостi пред'явленого !й кримiнального обвинувачення, мае право, на основi повно! рiвностi, на те, щоб !! справа була розглянута прилюдно i з додержанням ушх вимог справедливостi незалежним i безстороннiм судом». Згiдно зi ст. 16 Мiжнародного пакту про громадянсью i полiтичнi права «Кожен мае право при розглядi будь-якого кримiнального обвинувачення, пред'явленого йому, або при визначенш його права та обов'язюв у будь-якому цившьному процеш на справедливий i публiчний розгляд справи компетентним, незалежним i безстороннiм судом, створеним на пiдставi закону». Конвенцiя про захист прав людини i основоположних свобод, закршила незалежнiсть судово! влади в ст. 6 «Право на справедливий суд»: «Кожен мае право на справедливий i публiчний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним i безстороншм судом». А з огляду на ст. 9
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
Конституцп Украши, вщповщно до яко! «Чинш мiжнароднi договори, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши, е частиною нащонального законодавства Укра!ни», цей принцип е невщ'емною складовою вiтчизняноi системи права загалом.
Дослiджyючи мiжнародно-правове закрiплення принципу незалежност судово! влади особливу увагу слщ звернути на Бангалорськi принципи поведшки сyддiв, схвалених у 2006 р. Резолющею Економiчноi та Сощально! Ради ООН, до першого показника в яких вщнесено саме незалежшсть судових органiв. У преамбyлi цього документа ч^ко зазначаеться, що закршлений Загальною декларацiею прав людини i Мiжнародним пактом про громадянськi й полгтичш права принцип незалежностi судово! влади визнаеться чи дютае вщображення в мiсцевих актах з прав людини, нащональних конститyцiях, статутному та загальному правi, судових звичаях та традищях, та що
компетентнють, незалежнiсть та неyпередженiсть судових органш мае велике
/ \ \ \\ 1 значення для виконання судами свое! ролi з пiдтримки конститyцiоналiзмy та
правопорядку, а довiра сyспiльства до судово! системи, а також до авторитету
1 \ ()/ Ä \\ /// / судово! системи в питаннях моралi, чесностi та непiдкyпностi судових органiв
посiдае першочергове мiсце в сучасному демократичному сyспiльствi.
Важливе значення для вироблення критерпв незалежност судово! влади в
демократичних державах мала також Монреальська yнiверсальна декларащя
про незалежнiсть правосуддя, прийнята на Першш свiтовiй конференцп по
незалежност правосуддя (Монреаль, 1983 р.) [12]. У ii Преамбyлi, зокрема,
I п Ппг! in V»
зазначаеться: правосуддя являе собою одну iз суттевих шдвалин свободи; держави давно створили суди та iншi заклади з тим, щоб вони гарантували справедливе вщправлення правосуддя на сво!х територiях. Незалежшсть правосуддя, за щею Декларацiею, означае: а) судд^ як особи, е вшьними та зобов'язанi приймати безсторонш рiшення згiдно з власною оцшкою фактiв i знанням права, без будь-яких обмежень, впливiв, спонук, примушв, загроз або втручання, прямих або непрямих, з будь-якого боку i з будь-яких причин; б) у процесi прийняття ршень, сyддi е незалежними вiд сво!х колег по суду та © Кулешов Д. В., 2018 7
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
вищих посадових ошб. Жодна iерархiчна структура суддiвства i жодна рiзниця у ранзi чи клас суддiв нiяким чином не можуть ставати на перешкодi праву суддi на вiльне винесення вироку; в) суддi е незалежними вщ виконавчих i законодавчих органiв держави; г) суддi мають юрисдикцiю, пряму або шляхом перегляду, над ушма питаннями правового характеру, включаючи питання власно! юрисдикцп та компетенцп; г) не повинно створюватися жодних спещальних тимчасових трибунаив; д) кожна особа мае право на швидкий i ефективний розгляд справи у звичайних судах або суддiвських трибуналах на законних тдставах в межах судово! компетенцп; е) дозволяються певнi обмеження тд час надзвичайних чи критичних ситуацiй, що пiддають загрозi життездатнють держави, але лише за умов, передбачених законом, i лише до тако! мiри, яка чiтко вщповщае мiжнародно прийнятим мiнiмальним стандартам прав людини; е) у таких надзвичайних ситуащях держава мае
/¿г Н\ il/^A^V
гарантувати, що цивiльнi особи, звинувачеш у кримiнальних порушеннях будь/1 ■'[ у Ц \
якого характеру, заслуховуються звичайними судами (для цивiльних осiб), якi можуть при необхщност бути розширенi за рахунок додаткових компетентних
1 I и I I 4\ \ \
громадських суддiв. Адмiнiстративне затримання осiб без звинувачення
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ //й / / f LY^S
пiдлягае перегляду звичайними судами шляхом habeas corpus (перегляду судом законносп арешту) або подiбних процедур, для того, щоб шдтвердити законнють затримання, а також розглянути будь-яю претензй щодо неправильного поводження з затриманим звинуваченого; ж) юрисдикщя вшськових трибуналiв обмежуеться вiйськовими порушеннями, вчиненими вшськовим персоналом. Завжди повинно iснувати право апеляцй до юридично кваифшованого апеляцiйного суду; з) шяка сила не може бути застосована з метою втручання в судовий процес; и) виконавчi органи не повинш контролювати судовi органи через адмшютрування судiв; i) виконавчi органи не мають повноважень закривати або призупиняти дiяльнiсть судiв; !) виконавчi органи повиннi утримуватися вщ будь-яких дiй або бездiяльностi, яю випереджують рiшення суду або заважають правильному виконанню суддiвського рiшення; й) жодний нормативний акт законодавчо! чи виконавчо!
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
влади не можуть бути спробою зворотшм порядком змшити конкретш ршення суду, а також змшювати склад суду з метою впливу на прийняття ршень цим судом; к) сyддi можуть колективно захищати свою незалежшсть; л) сyддi завжди повинш дiяти таким чином, щоб зберiгати гiднiсть свое! посади i безстороннiсть та незалежнiсть судово! системи. Шдпорядковуючись цьому принципу, сyддi мають свободу думки, слова, зiбрання та утворення асощацш.
Таким чином, полгтико-правова та загальносоцiальна цiннiсть ще! незалежност судово! влади не викликае сyмнiвiв, так само, як i ii визначальне значення для мiжнародно-правового та нащонального конституцшного регулювання. Проте для нашого дослщження важливо проаналiзyвати взаемозв'язок ще! iдеi з iншими конституцшними цiнностями та з'ясувати форму ii опосередкованого закршлення в текст Основного Закону Укра!ни.
Насамперед слщ вказати на системний взаемозв'язок незалежност судово1 влади з принципами правово1 держави та верховенства права загалом, якi в найбiльш широкому сенсi означають органiзацiю державного i
сyспiльного життя, взаемовщносин в системi «людина - суспшьство - держава»
12 1 ()/ Ä \\ /// / вiдповiдно до правових приписiв, пiдпорядкyвання i держави в цшому, i ii
оргашв та посадових осiб, i суспшьних iнститyтiв, i безпосередньо особи праву
як найбшьш yнiверсальномy, справедливому, але при цьому - й знеособленому
регулятору суспшьних вщносин, та панування права в державi i сусшльствт А у
випадку виникнення будь-яких правових спорiв, лише судова влада надшена
повноваженнями щодо !х розв'язання через застосування до конфлштно!
^/ij/n^nriiiji»
ситуац^' правових приписiв. I саме тому ii незалежшсть е необхщною шституцшною гарантiею правового характеру держави та шструментальною гарантiею панування права. Однак викликае сyмнiви позищя тих дослiдникiв, якi розглядають незалежшсть судово! влади лише як елемент принципу верховенства права [13], оскшьки власне гарантування та забезпечення верховенства права е лише одшею з функцш судово! влади. А ii незалежшсть поза всяким сумшвом можна вважати конституцшним принципом, що мае таке ж визначальне значення, як i верховенство права. © Кулешов Д. В., 2018 9
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
Як вщомо, обов'язковим елементом правово! держави е розподш владних повноважень iз законотворення, правозастосування та розв'язання правових суперечок (принцип подшу державно! влади на законодавчу, виконавчу та судову). Поза всяким сумшвом без незалежно! та неупереджено! судово! влади (власне так само як i без незалежних законодавчо! та виконавчо! гiлок влади) правово! держави бути не може апрюрг Однак саме судова влада е гарантом функщонування шших владних шституцш в межах !х повноважень, визначених Конститущею та законами Укра!ни, а також остаточним засобом виршення будь-яких правових, у тому чи^ компетенцшних спорiв мiж iншими владними шститущями. Тобто незалежна судова влада е шструментальним засобом втiлення в практику самого принципу подшу державно! влади.
Не менш важливе значення мае незалежна судова влада в гарантуванш принципу правового обмеження державно! влади, який знайшов свое
закршлення в ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Основного Закону Укра!ни й означае, що
/ fv V АРйА \\ I ¿WPjK/' \
владнi iнституцi! та !х представники зобов'язанi функцюнувати вiдповiдно до спецiально-дозвiльного принципу правового регулювання - «дозволено лише
1 ^^^ I I I I 4\ \ \
те, що прямо передбачено законом». Вихщ органу публiчно! влади чи його
^^ u \ 1\ н" \ \\ \ j / / £ / i f
посадово! особи за межi сво!х повноважень, закршлених Конституцiею чи законами Укра!ни, реаизащя ними повноважень у непередбаченiй формi або непередбаченим способом е тдставою для визнання !х рiшень, дш чи бездiяльностi незаконними, що мае наслщком !х скасування. А виключними повноваженнями щодо визнання акта, ршення, дп чи бездiяльностi незаконними надшено саме суди. Тому судова влада i в цьому випадку виступае шституцшно-шструментальною гарантiею належно! реалiзацi! принципу правового обмеження державно! влади.
Проте найбшьш системно та наочно принцип незалежносп судово! влади проявляеться через принципи прюритету людини, !! життя i здоров'я, чесп й гiдностi, недоторканностi та безпеки в системi всiх суспiльних цшностей та власне гарантування прав i свобод людини. Адже, вiдповiдно до ч. 2 ст. 3 Конституцп Укра!ни «Права i свободи людини та 'ix гарантИ визначаютъ змгст
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
i спрямовашсть дгялъностг держави. Держава вгдповгдае перед людиною за свою дiяльнiсть. Утвердження i забезпечення прав i свобод людини е головним обов'язком держави». А вщповщно до ч. 3 ii ст. 8 «Норми КонституцИ УкраТни е нормами прямоТ дИ\ Звернення до суду для захисту конституцтних прав i свобод людини i громадянина безпосередньо на пiдставi Конституцп УкраТни гарантуеться». Бшьш ефективного мехашзму практичного забезпечення цих принцитв, атж функцюнування в державi дшсно незалежного, високопрофесшного суду, сучасна конституцшно-правова доктрина i практика ще не виробила, i навряд чи виробить в найближчому майбутньому. Саме судовий захист прав i свобод людини, на сьогодш залишаеться найбшьш ушверсальним та дiевим засобом !х гарантування.
Висновок. Таким чином, викладене дозволяе зробити цшком обгрунтований, на наш погляд, висновок, що полгтико-правова iдея незалежност судово! влади належить до загальновизнаних цiнностей
конститyцiйного рiвня, що безумовно подiляються укра!нським сyспiльством,
•
та знайшла свое системне, хоча й опосередковане нормативне втiлення в цшш
I S 1 »■'•'XaV \—'' /
низцi положень Конституцп' Укра!ни. А з огляду на надзвичайну важливють та
визначальне значення реально! незалежност судово! влади для функцюнування
Укра!ни як демократично!, правово! держави, для забезпечення верховенства
права i, насамперед, ефективного захисту прав i свобод людини, незалежшсть
судово! влади належить до базових конституцшних принцитв, як у сво!й
сyкyпностi становлять засади конституцшного ладу Укра!ни.
^/ij/n^nriiHi»
Список лiтератури:
1. Члевик О. В. Свобода як категор1я конституцшного права: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харк1в, 2016. 23 с.
2. Погребняк С. Закршлення основоположних принцитв права в Конституцп Укра!ни. В1сник АкадемгТправових наук УкраТни. 2009. 4 (59). С. 31-39.
3. Венюлавський Ф. В. Взаемод1я гшок державно! влади як принцип основ конституцшного ладу Укра!ни. Право УкраТни. 1998. № 1. С. 34-38.
4. Р1шення Конституцшного Суду Укра!ни вщ 11 липня 1997 р. № 3-зп/1997 (справа щодо конституцшносп тлумачення Верховною Радою Укра!ни статп 98 Конституцп Укра!ни). Офщйний в1сник УкраТни. 1997. № 29. С. 85-88.
5. Р1шення Конституцшного Суду Укра!ни вщ 14 грудня 1999 р. № 10-рп/1999 (справа про застосування укра!нсько! мови). Офщйний в1сник УкраТни. 2000. № 4. Ст. 125.
© Кулешов Д. В., 2018 11
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13)
ISSN 2225-6555
6. Смородинський В. С. 1дея правосуддя в icropii правничо'1' думки. Правосуддя: фыософське та теоретичне осмислення: монографiя / вщп. ред. В. С. Б^ун. Кшв: Бiблiотека Мiжнародного часопису «Проблеми фшософп права». 2009. Розд. 2. С. 46-63.
7. Платон. Собр. соч.: в 4 т. / пер. с древнегреч.; общ. ред. А. Ф. Лосева, Я. Ф. Асмуса, А. А. Тахо-Годи. Москва: Мысль 1994. Т. 4. 830 с.
8. Аристотель. Соч.: в 4 т. / Москва: Мысль, 1983. Т. 4. 830 с.
9. Аквшський Тома. Коментарi до Арiстотелевоi «Лоштики» / пер. з лат. О. Кислюк. 2-ге вид. Кшв: Вид-во Соломп Павличко «Основи», 2003. 795 с.
10. Монтескье Ш. Л. О духе законов. Москва: Мысль, 1999. 672 с.
11. Токвиль Алексис де. Демократия в Америке: пер. с франц. / предисл. Гарольда Дж. Ласки. Москва: Прогресс, 1992. 554 с.
12. Монреальська ушверсальна декларашя про незалежшсть правосуддя. URL: http://www.judges.org.ua/article/d5.htm (дата звернення: 13.05.2018).
13. Чорнобук В. Незалежшсть судово'1' влади як складова верховенства права: фiнансово-правовi аспекти. Юридична Украгна. 2013. № 12. С. 42-48.
References:
1. Chlevyk, O.V. (2016). Svoboda yak katehoriia konstytutsiinoho prava. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
2. Pohrebniak, S. (2009). Zakriplennia osnovopolozhnykh pryntsypiv prava v Konstytutsii Ukrainy. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy - Herald of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 4 (59), 31-39 [in Ukrainian].
3. Venislavskyi, F.V. (1998). Vzaiemodiia hilok derzhavnoi vlady yak pryntsyp osnov konstytutsiinoho ladu Ukrainy. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 1, 34-38 [in Ukrainian].
4. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 11 lypnia 1997 r. № 3-zp/1997 (sprava shchodo konstytutsiinosti tlumachennia Verkhovnoiu Radoiu Ukrainy statti 98 Konstytutsii Ukrainy). (1997). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 29, 85-88.
5. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 14 hrudnia 1999 roku № 10-pp/1999 (sprava pro zastosuvannia ukrainskoi movy). (2000). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 4, art. 125.
6. Smorodynskyi, V.S. (2009). Ideia pravosuddia v istorii pravnychoi dumky. Pravosuddia: filosofske ta teoretychne osmyslennia - Justice: Philosophical and Theoretical Understanding. V. S. Bihun (Ed.). Kyiv: Biblioteka Mizhnarodnoho chasopysu «Problemy filosofii prava», Part. 2, 46-63 [in Ukrainian].
7. Platon. Sobranye sochynenyi. A. F. Loseva, Ya. F. Asmusa, A. A. Takho-Hody (Eds.). (1994). (Vols 1-4; Vol. 4). Moscow: Misl [in Russian].
8. Arystotel. Sochynenyia (1983). (Vols 1-4; Vol. 4). Moscow: Misl [in Russian].
9. Akvinskyi, Toma. (2003). Komentari do Aristotelevoi «Polityky». Kyiv: Vyd-vo Solomii Pavlychko «Osnovy» [in Ukrainian].
10. Monteske, Sh.-L. (1999). O dukhe zakonov. Moscow: Misl [in Russian].
11. Tokvyl, Aleksys de. (1992). Demokratyia v Ameryke. Moscow: Prohress [in Russian].
12. Monrealska universalna deklaratsiia pro nezalezhnist pravosuddia. URL: http://www.judges.org.ua/article/d5.htm [in Ukrainian].
13. Chornobuk, V. (2013). Nezalezhnist sudovoi vlady yak skladova verkhovenstva prava: finansovo-pravovi aspekty. Yurydychna Ukraina - Legal Ukraine, 12, 42-48 [in Ukrainian].
Кулешов Д. В. Независимость судебной власти как конституционная ценность и принцип конституционного строя Украины.
Проанализированы политико-правовая природа и социальная ценность независимости судебной власти как один из определяющих принципов конституционного строя, выяснено его значение для развития Украины как демократического, правового государства, исследованы формы и способы его гарантирования; доказано, что несмотря на отсутствие
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13)
ISSN 2225-6555
прямого конституционного закрепления, принцип независимости судебной власти Украины воплощен в текст Основного Закона Украины опосредствовано - через другие конституционные принципы; рассмотрены проблемные аспекты обеспечения реальной независимости судебной власти на современном этапе государственно-правового развития Украины.
Ключевые слова: конституционные ценности; принципы конституционного строя; независимость судебной власти как принцип конституционного строя; механизм гарантирования независимости судебной власти.
Kuleshov D. V. Independence of judicial power as the constitutional value and principle of the constitutional system of Ukraine.
In the article there is comprehensive analysis of politico-legal nature and social value of independent judiciary power as one of the main modern constitutionalism ideas, researched evolution of it social understanding and acceptance. Clarified that expected result of long historical process of science researches and philosophic-legal discussions regarding significant sense of independent judiciary existence for democratic and legal-state was common confession and formal legal assignment of that main idea in first left-wing democratic constitutions.
Keywords: the constitutional values; the principles of constitutional system; the judiciary independence as a principle of constitutional system; the judiciary independence guarantee mechanism.
Надтшла доредколеги 15.05.2018 р.
Г \j?
I ■■
\ V I \\
© Кулешов Д. В., 2018
13
