CC BY
9и язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки: Автореф. дис. ... канд. психол. наук.- Л., 1988. 7. Лоч В. Б. // Сознание и физическая реальность.- 2000.- Т. 5, № 3.- С. 47-61.
«PSYCHOTHERAPY OF PATIENTS ULCEROUS ILLNESS OF GASTRIC INTESTINAL HIGHWAY IN THE CONDITIONS SANATORIUM-RESORT TREATMENT»
A. Spasibuhov Department of Psychotherapy KhMAPE
Summary. In the article the key psychosocial factors of neurotic disorders in patients with peptic ulcer gastrointestinal tract. The study included assessment of the personality characteristics and emotional sphere. Held clinker and psychopathological study in 114 patients with gastric ulcer and duodenal ulcer, who were treated in the sanatorium "Berminvody." Shows a system of medical and psychological rehabilitation of patients with gastrointestinal diseases in the health resort conditions by studying the clinical, psychological and social components of shaping their neurotic disorders and evaluate its effectiveness.
Keywords: mental health problems, gastrointestinal ulcers, neurotic disorders, medical and psychological rehabilitation.
УДК 616.85:616.89-008.47-003.96-02
НЕВРОЗОГЕНЕЗ ДИСОЦ1АТИВНИХ РОЗЛАД1В З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ СУЧАСНИХ ФАКТОР1В ПСИХ1ЧНО1 ТРАВМАТИЗАЦИ
В. Ю. Федченко ДУ «1нститут неврологи, псих1атри та наркологи НАМН Украши»
Резюме. На шдсташ комплексного клшшо-психопатолопчного та патопсихолопчного дослщження визначена структура факкторш психчно! травматизаци у хворих на дисощативш розлади, !х суб'ективна значущ1сгь для обстежених оаб, вплив на клшчт прояви та особливосп реамзаци особистосп.
Встановлено, що формування дисощативних розладш вщбуваеться тд впливом факторiв психiчноi травматизаци, переважно пов'язаних зi сферою сiмейних стосункiв та «сепарацiйних», iншi фактори носять пiдтримуючий характер та посилюють вплив основ-них психогенiй.
Дш факторiв психiчноi травматизаци позначаеться на особливостях реалзаци особистостi, якi стосуються усiк ii аспектiв - щннiсно-смисловоi сфери, реамзаци копшг-стратегiй, сощально-психологiчноi адаптаци, соцiальноi фрусгрованостi та незадоволеносп, мiжособистiсних вiдносин, що призводить до формування невротичного конфлшту у сферi мiкросоцiального оточення з орiентацiею на власш потреби та виливаеться в клшчт прояви у виглядi емодшних, вегего-вiсцеральних та сенсомоторних порушень.
Ключовi слова: дисоцiативнi розлади, фактори психiчноi травматизацii, неврозогенез.
Зростання захворюваносп на граничнi розлади психiки останншм часом обумовлене змiнами соцiально-полiтичноi структури суспiльства, науково-технiчним прогресом, приско-реним темпом життя, iнформацiйними перевантаженнями, мiжособистiсними конфлiктами (сiмейними, вiковими, побутовими, службовими), руйнуванням традицшних сiмейних структур [1-3]. У зв'язку з цим вивчення ролi психiчноi травматизацii у формуванш невро-тичних розладiв е значущим як для клiнiчноi практики, так i для теорii медицини.
Вщомо, що невроз виникае на тл психiчного конфлiкту, який е результатом взаемоди травматичноi iнформацii з особливостями особистосп на фонi недостатнiк захисних механiзмiв [4]. Проте, бiльшiсть дослщжень про роль психiчноi травми у виникненш та характерi психiчноi патологи присвячеш головним чином афективно-шоковим реакцшм i
психогенним психозам, що виникають безпосередньо тд час травми [5-7].
Тим часом, лшувальна практика свiдчить про необхдшсть вироблення та використан-ня методiв лшування наслдшв психчних травм i психогенiй, що призвели до формування невротичних розладiв i актуалiзуються пащентом при зверненнi до лжаря.
Для хворих на невротичнi, перш за все дисощативш, розлади е характерним «неадап-тивний» стиль поведiнки, обумовлений багато в чому слабкiстю самоконтролю, самоспостере-ження, високою емоцшшстю. Особливосп м1жособиспсно! взаемоди осiб з дисощативними розладами вказують на наявнiсть у них захисних поведiнкових реакцiй при спьлкуванш з iншими людьми, яш послаблюють адаптащйнi резерви органiзму до ди фактор1в психiчноl травматизаци i створюють хибне коло у 1х невротизаци [8,9].
Враховуючи вищенаведене, метою дослдження стало вивчення структури факторiв психчно! травматизащ! у хворих на дисощативш розлади, а також 1х впливу на виникнен-ня та особливосп перебiгу дано1 патологи.
Для реамзаци поставлено1 мети у вщдЫ невроз1в та пограничних стан1в ДУ «1НПН НАМН Укрални» було обстежено 50 хворих на змгшаш дисощативш розлади ^ 44.7). Дiагноз був встановлений з урахуванням критерив МКХ-10. До групи сп1вставлення увшшли 50 оаб без психiчних розладiв.
Використовувався комплексний пiдхiд, що включав наступш методи: клшжо-психопатологiчний (вивчення скарг, кл1шчного анамнезу, психопатологiчного стану та його динамши) в сполученнi з анкетою-опитувальником «Анкета характеристик фактор1в психчно! травматизащ! (ФПТ)» [10] з метою детального анал1зу факторiв психчно! травматизаци; психодiагностичнi - тест Фанталово! О. Б. [11] для вивчення системи щншсних орiентацiй в рiзних життевих сферах та виявлення внутрiшньоособистiсного конфлшту, методика дiагностики р1вня сощально! фрустрованосп (Вассермана Л. I. в модификащ! Бойко В. В.)
[12] для визначення ступеню незадоволеностi сощальними досягненнями в основних аспектах життсд1яльносн, методика дiагностики сощально-психолоично! адаитащ! (К. Роджерса та Р. Даймонда) [12] для вивчення особливостей сощально-психолоично! адаптащ! та пов'язаних з цим рис особистостi, методика оцшки копшг-поведшки в стресових ситуациях (С. Норманн, Д. Ф. Эндлер, Д. А. Джеймс, М. I. Паркер; адаптований варiант Т. А. Крюково!)
[13] для визначення домшуючих копшг-стресових поведшкових стратегш; опитувальник мiжособистiсних стосунюв А. А. Рукавшнжова [12] для визначення рiвня вираженостi основних мiжособистiсних потреб шдивща (потреби контролю, включення та потреби в афекп); методи статистично! обробки отриманих даних.
У груш хворих на дисоцiативнi розлади суттево переважали особи жшочо! статi (92,00%). Бмьшшгь хворих належала до вжово! групи вiд 30 до 39 рошв (44,00%), значну частину обстежених складали падiенти у вiцi 40-49 рошв (32,00%).
Аналз рiвня освети обстежених показав, що бiльшiсть оаб мали вишу освiту (64,00%). Переважна бiльшiсгь дано! групи обстежених проживали в мгста (80,00%).
Вивчення с1мейного стану показало, що бiльшiсть обстежених перебували у шлюбi (68,00%), проте негативно ощнювали свое подружне життя i вважали, що !м не вистачае тур-боти та уваги в тому обсязi, на який вони заслуговують. Досить значний вщсоток падiентiв були самотн1ми (32,00%).
Оцшка рiвня сощально! зайнятостi продемонструвала, що бмьшють хворих на дисоцiативнi розлади належали до категори працюючих (68,00%) i займалися розумовою працею (67,64%). 14,00% обстежених тимчасово не працювали, 18,00% - не працювали, але й не намагалися знайти роботу. Необхдно вiдзначити, що жшки, яш не прадювали, i у бмьшосн випадкв не займалися працевлаштуванням, були налаштоваш на утримання чоловжом або родичами i щлком задоволенi таким становищем.
У груш сшвставлення переважали жшки, бiльшiсть осiб належала до вжово! групи 18-29 рошв (40,00%), значну частину обстежених становила група оаб у вiдi 30-39 рошв (36,00%). Бмьшють осiб мали вищу освiту (54,00%), проживали у мгста (84,00%), перебували у шлюбi (64,00%), належали до категори працюючих (76,00%) та займалися розумовою працею (57,89%).
Представлен даш свщчать про те, що за вжом, мюцем проживання, сiмейним станом, рiвнем освпп та зайнятостi група сп1вставлення може бути порiвняна з основною. Вiрогiдно б1льше хворих на дисоцiативнi розлади становили особи жшочо! сгатi, були у вшовш групi вiд 40 до 49 рокв, не працювали та не шукали роботу, вiрогiдно менше падiентiв складали вiкову групу 18-29 роюв пор1вняно з групою спiвсгавлення (р < 0,05).
Комплексне вивчення структури фактор1в психчно! травматизади продемонструвало, що в ^енез1 дисощативних розладов значно переважали поеднат ФПТ (82,00%). Причому, встановлено, що пащенти, як! обирали поодинош ФПТ, мали нижчий р1вень адаптадшних можливостей, оскжьки сприймали психогент ситуади як б1льш суб'ективно неподолат 1 зверталися по медичну допомогу на значно коротших термшах захворювання.
Дисощативт розлади у обстежених формувалися переважно тд впливом нарощен-ня штенсивносп ди хротчних факторш психчно! травматизади (54,17%). За шшими характеристиками на розвиток захворювання впливали поточт (53,85%), довготривал1 ФПТ (47,50%), з якими пащенти ратше стикалися, проте характеризували власний стан як легший за тепергшнш (45,00%). У бмьшосп випадшв симптоматика розвивалася впродовж дешлькох дн1в тсля ди ФПТ (35,00%), 1 на момент обстеження для значно! кмькосп пащентш психогенна ситуад1я залишалася незмшною (32,50%).
Серед фактор1в психчно! травматизади хвор1 на дисощативт розлади частше за все вщзначали конфлшти подружжя (32,00% хворих), розлучення (28,00% хворих), фактор, пов'язаний з1 станом власного здоров'я (24,00% хворих), вщсугтсть емоцшно! пщтримки (20,00% хворих), холодтсть внутр1шньос1мейних стосуншв 1 вщчуження (20,00% хворих), звмьнення або втрату роботи (16,00% хворих), сексуальну незадоволетсть (12,00%) та пере-живання самотносп (12,00% хворих).
Важливо зазначити, що була виявлена деяка вщмштсть м1ж шльшстю виявлених у паденть ФПТ та !х суб'ективно значущим навантаженням. Так, найбьльш значущим хвор1 на дисощативт розлади вважали 1 ощнювали найвище розлучення - 9,57 балв. ФПТ, пов'язаним з конфлштами подружжя, вщповщала ощнка в 8,45 бал1в, вщсугносп емощйно! пщтримки - 7,90 бал1в, холодносп внутр1шньос1мейних стосуншв - 7,60 бал!в, факторам, пов'язаним з1 станом власного здоров'я - 7,50 бал1в, переживанню самотносп - 7,00 бал1в, сексуальнш незадоволеносп - 6,80 бал1в та звмьненню або втрап роботи - 6,00 бал1в.
Таблиця 1
Характеристика фактор1в псих1чно'1 травматизаци
Фактори псих1чно1 травматизади (ФПТ) % ± т% Значушдсть ФПТ виражетсть у балах
Хвор1 на дисощативш розлади Група ствставлення Хвор1 на дисоц1ативт розлади Група ствставлення
1 Пов'язаш з1 здоров'ям 2 С1мейш 3 «Сепарадшт» 4 Пов'язаш з професшною д1яльшстю 5 Сод1ально-економ1чш та сощально-психолопчш 6 Емодшно-стресов1 потрясшня 16,67 ± 3,42 * 25,95 ± 3,23 * 40,83 ± 4,51 * 24,86 ± 3,19 * 18,33 ± 3,55 15,14 ± 2,64 11,67 ± 2,94 8,65 ± 2,07 8,33 ± 2,53 * 21,62 ± 3,03 * 4,17 ± 1,83 3,78 ± 1,41 8,10 ± 1,97 8,08 ± 2,12 8,45 ± 1,43 * 7,82 ± 2,16 * 8,86 ± 1,21 8,38 ± 1,58 8,29 ± 1,42 6,65 ± 2,18 7,90 ± 1,46 * 6,73 ± 2,55 * 7,20 ± 0,84 5,67 ± 1,69
Умовш позначення: * - при порiвняннi показникiв у групах хворих на дисощативш розлади та оаб групи ствставлення рiзниця вiрогiдна при р<0,05
Для достов1рносп в структур! анкети фактори психчно! травматизади розпод1лет зидно сфер життед1яльносп людини. Загальний анал1з фактор1в псих1чно! травматизади за сферами психогенного впливу у хворих на дисощативт розлади в пор1внянт з особами групи ствставлення представлений в таблид 1.
За даними таблид 1, у хворих на дисощативт розлади найбмьша кжьшсть ФПТ була пов'язана з1 сферою с1мейних стосуншв, в той час як у ос1б групи ствставлення - з1 здоров'ям, власним або близьких (вщповщно 33,33% та 25,95%). У пад1енпв в1роидно бьльше (р<0,05) вщзначались «с1мейт» ФПТ пор1вняно з особами групи сп1вставлення, а в1роидно менше (р<0,05) - сощально-економ1чт та сощально-психолоичт, а також ФПТ, пов'язат з1 сферою здоров'я.
Найвище за ступенем психогенного впливу хвор1 на дисощативт розлади та особи групи ствставлення ощнювали «сепарадшт» ФПТ (вщповщно 8,86 та 8,38 бал1в). Хвор1 в1рогщно вище за ос1б групи сп1вставлення (р<0,05) ощнювали значущють фактор1в, пов'язаних з1
сферою амейних стосуншв, а також conjaAbHO-eKOHOMiHrn та содiально-психологiчнi факто-ри психiчноï травматизаци.
В д1лому, хворi на дисодiaтивнi розлади мали neBHi проблеми у pi3H^ сферах життя, але можливо вщзначити, що перевага надавалась стосункам мiкросодiaльноï спрямовaностi. За продентними та бальними характеристиками провiдною вид1лена сiмейнa сфера та «сепарацшш» фактори психiчноï травматизаци. Подружне життя для хворих на дисоцiaтивнi розлади е своерщним пристосуванням, формою перекладання вщповщальносп за свою неспроможнiсть на члешв родини, компенсацию нестaчi уваги до своеï особи, а конфлшти переважно у сферi сiмейних стосуншв свщчать про виражене порушення мiкросодiaльноï адаптаци у дiеï категори хворих.
Фактори, пов'язаш з професiйною дiяльнiстю, 3i сферою здоров'я, а також сощально-економiчнi та содiaльно-психологiчнi ФПТ, часпше виступали в якостi пщтримуючих, що пщсилювали вплив основноï психогенiï.
Спедифша фактор1в психiчноï травматизаци' визначае особливосп клш1чних прояв1в невротичних розлад1в. Так, за результатами дослщження клш1чна картина дисод1ативних розлад1в характеризувалася пол1морф1змом та м1нлив1стю симптоматики у вигляд1 виражених емодшних порушень в сполученш з вегето-вюцеральними та сенсомоторними порушеннями.
Серед емодшних порушень переважали: емодшна лабмьшсть (92,00% хворих), пригнiчений нaстрiй (68,00%), тривога (62,00%), страх та побоювання (54,00%), образливгсть (48,00%), плaксивiсть (46,00%).
Прояви вегетaтивноï дисфункдiï характеризувалися коливанням aртерiaльного тиску (72,00% хворих), порушенням сердевого ритму (48,00%), вщчугтям затерпнення (46,00%), гiпергiдрозом (42,00%), нудотою (32,00%), «клубком» в горл (28,00%), блюванням (16,00%).
Сенсомоторнi порушення у виглядi гiперкiнезiв виявлялися у 5,00% хворих, астази-абази - 2,00% хворих.
У 36,00% хворих рееструвалися порушення сну у виглядi чуткого поверхневого сну, трудношдв засинання. Прояви астени у виглядi пiдвищеноï втомлюваносп, млявосн, вiдчуття розбитостi протягом дня виявлялися у 28,00% хворих.
Особливостями вказаних порушень була невелика глибина, демонстратившсть, перебiльшенiсть переживань та певна ситуацшна ïх зумовленiсть.
Хворi n^ï групи схильш були звинувачувати у своïх проблемах шших осiб або певш обставини, яш, на ïх думку, не залежали вщ них. При дьому вони почували себе жертвами i не пов'язували проблеми iз власними помилками i невiрним ставленням до обставин.
В основi формування тaкоï поведiнки лежить сформований невротичний конфлшт, який визначаеться особливостями iндивiдуaльноï системи дшностей, спедифiкою внутрiшньоособистiсних конфлжпв, особливостями копшг-стратегш в конфлштних ситуадях, вирaзнiстю мiжособистiсних потреб та переважанням фактор1в содiaльноï фрустровaностi у хворих на дисоцiaтивнi розлади.
За результатами дослщження визначеш особливостi дiннiсно-мотивaцiйноï сфе-ри у хворих на дисоцiaтивнi розлади: важливгсть щасливого сiмейного життя, кохання та здоров'я, вiдчуття недоступности здоров'я та кохання, а також дисоцiaцiя у сферi кохання та щасливого амейного життя, що складала основу для внутрiшньоособистiсного конфлжту.
Встановлено, що хворi на дисодiaтивнi розлади при зпкненш з конфлжтною ситуащею були схильнi, перш за все, використовувати копшг, орiентовaний на емоди, i таким чином намагались вирiшити ситуащю, що виникла, шляхом емодшного вщреагування. Також для n^ï групи хворих характерним було використання копiнгу, орiентовaного на сощальне вщволжаиня, тобто подолання ситуаци за допомогою оточуючих.
Визнaченi особливостi содiaльноï дезадаптади у хворих на дисодiaтивнi розлади, що полягали в наявносп ескaпiзму, прийняттi себе та неприйнятп шших, вiдомостi, екстернaльностi, що викликало вiдчуття емодшного дискомфорту та призводило до дезадаптаци.
Анал1з результапв дiaгностики рiвня содiaльноï фрустровaностi продемонстрував, що для хворих на дисоцiaтивнi розлади характерною е незадоволешсть с1мейною сферою (сто-сунками з подружжям, батьками, дггьми) та незaдоволенiсть способом життя в щлому.
Анал1з мiжособистiсних вщносин свщчить, що для дiеï групи хворих характерною е схильшсть уникати вщповщальносп та встановлення емоцiйноï дистaндiï з ото-чуючими.
Все вищевикладене дозволяе розглядати неврозогенез дисодiативних розладгв як взаемод1ю складових, представлених на рисунку 1.
З рисунку 1 видно, що формування дисодiативних розладiв вщбуваеться тд впливом фактор1в псих1чно! травматизацii, переважно пов'язаних з1 сферою с1мейних стосуншв та «сепарадшних», шш1 фактори носять пiдтримуючий характер та посилюють вплив основ-них психогенш.
Дiя факторiв исгачно! травматизащУ' (ФПТ)
Основш ФПТ
(пов'язанi зi сферою ^мейних стосункiв та «сепарацшш»)
Ж
П1дтримуюч1 ФПТ
(пов'язанi з професшною дiяльнiстю, зi сферою здоров'я, а також сощально-економiчнi та сощально-психолопчш)
^ г С
Особливост реалваци особистосп
в цшшсно- в реалпащУ в межах в сфер1 фактор1в в сфер1
смислов1й кошиг- сощально- сощальноТ м1жособист1сни
сфер1 стратег1й исихолог1чно1 адаитацп фрустрованост1 х вщносин
а) переважання а) переважання а) переважання а) незадоволетсть а) уникнення
важливост цшност котнгу, ор1енто- дезадаптаци стосунками з в1дпов1дальност1
«Щасливе с1мейне ваного на емоцл б) наявшсть подружжям, батьками б) тенденщя до
життя», «Кохання» та б) використання емоцшного та дггьми встановлення
«Здоров'я» котнгу, дискомфорту в) незадоволетсть емоцшно!
б) недоступтсть ор1ентованого на в) екстернальтсть способом життя в дистанци з
цшностей «Здоров'я» сощальне г) вщомють цшому оточуючими
та «Кохання» вщволкання д) прийняття себе та
в) наявтсть неприйняття шших
дисощаци цшностей е) ескатзм
в сфер1 кохання та
щасливого амейного
життя
Формування невротичного конфлжту
(у сферi мiкросоцiального оточення з орieнтацieю на власш потреби)
ж
Формування клЫчних ироятв
(емоцiйнi, вегето-вiсцеральнi та сенсомоторш порушення)
ЗЕ
ДИСОЦ1АТИВН1 РОЗЛАДИ
Рис. 1. Неврозогенез дисощативних розладiв з урахуванням особливостей сучасних
факторiв псих1чно*1 травматизаци
Д1я фактор1в психчно! травматизаци позначаеться на особливостях реалзадп особистосп, якi стосуються усiх и аспекпв - щншсно-смислово! сфери, реалiзадii копшг-стратегiй, сощально-психолопчно! адаптадii, сод1ально1 фрустрованосп та незадоволеносп, мiжособистiсних вiдносин, що призводить до формування невротичного конфлшту у сферi мiкросодiального оточення з ор1ентащею на власш потреби та виливаеться в клш1чш прояви у вигляд1 емодiйних, вегето-в1сдеральних та сенсомоторних порушень.
Результати проведеного дослдження можуть бути використаш для визначення нових критерив д1агностики дисод1ативних розлад1в, а також для розробки диферендшованих схем патогенетично зумовлено! психотерапевтично! корекцп дано! патологii.
Список лiтератури
1. Марута, Н. А. Критерий качества жизни в психиатрической практике: монография / [Н. А. Марута,
Т. В. Панько, И. А. Явдак и др.] - Харьков: РИФ «Арсис» ЛТД, 2004.- 240с.
2. Битенский, В. С. Клинико-психопатологические аспекты трансформации аддиктивного поведения в условиях «информационного взрыва» / В. С. Битенский, К. В. Аймедов, В. А. Пахмурный // Вюник псих1атрп та психофармакотерапп.- Одесса: Печатный дом, 2006.- № 1 (9).- С. 161-167.
3. Мартыненко, Н. В. Клинико-эпидемиологические исследования распространённости непсихотиче-
ских психических расстройств среди населения Украины / Н. В. Мартыненко// Арх1в псих1атрп.-Килв, 2008.- Т. 12, вип. 1-4 (44-47).- С. 56-58.
4. Вейн, А. М. Неврологические аспекты неврозов / А. М. Вейн // Лекции по неврологи неспецифиче-
ских систем мозга.- 2-е изд.- М.: МЕДпресс-информ, 2007.- 112с.
5. Александровский, Ю. А. Проблема посттравматического стрессового расстройства и подходы к ле-
чению / Ю. А. Александровский.- М., 2005.
6. Румянцева, Г. М. Посттравматическое стрессовое расстройство при разных типах стрессового воз-
действия (особенности клиники и лечения) / Г. М. Румянцева, А. А. Степанов // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова.- М.: Медиа Сфера, 2006.- № 12.- С. 4-10.
7. Михайлов, Б. В. Психогенные расстройства и проблемы психотерапии / Б. В. Михайлов // М1жнародний псих1атричний, психотерапевтичний та психоаналггачний журнал.- К., 2007.- Т.
I.- № 1.- С. 85-89.
8. Гальчук, О. Я. Психоаналитические гипотезы формирования невротических расстройств / О. Я. Галь-
чук // Международний медицинский журнал.- Харьков, 2008.- № 4.- С. 6-8.
9. Выговская, Е. М. Межличностные взаимоотношения и самоактуализация как факторы, формирую-
щие невротический путь синдромогенеза / Е. М. Выговская, С. Г. Пырков // Журнал психиатрии и медицинской психологии.- Донецк, 2009.- № 2 (22).- С. 69-73.
10. Анкета характеристик фактор1в псих1чнол травматизаци (ФПТ): свщоцтво про реестрацж> ав-торського права на тв1р / Н. О. Марута, Т. В. Панько, В. Ю. Федченко, Г. Ю. Каленська: № 35636; 10.11.2010.
II. Фанталова, Е. Б. Об одном методическом подходе к исследованию мотивации и внутренних конфликтов / Е. Б. Фанталова // Психологический журнал.- 1992.- Т. 13, № 1.- С. 21-28.
12. Райгородский, Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учебное пособие / Д. Я. Райгородский.- Самара: Бахрах-М, 2002.- 672с.
13. Фетискин, Н. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. Н. Мануйлов.- М.: Ин-т Психотерапии, 2002.- 490с.
14. Клиническая и медицинская психология: учебное пособие / под. ред. В.Д. Менделевича.- М., 2005.- 432с.
НЕВРОЗОГЕНЕЗ ДИССОЦИАТИВНЫх РАССТРОЙСТВ С УчЁТОМ ОСОБЕННОСТЕЙ
современных факторов психической травматизации
В. Ю. Федченко
ГУ «Институт неврологии, психиатрии и наркологии НАМН Украины»
Резюме. На основании комплексного клинико-психопатологического и патопсихологического исследования определена структура факторов психической травматизации у больных диссоциативными расстройствами, их субъективная значимость для обследованных лиц, влияние на клинические проявления и особенности реализации личности.
Установлено, что формирование диссоциативных расстройств происходит под влиянием факторов психической травматизации, преимущественно связанных со сферой семейных отношений и «сепарационных», другие факторы носят поддерживающий характер и усиливают влияние основных психогений.
Действие факторов психической травматизации сказывается на особенностях реализации личности, которые касаются всех её аспектов - ценностно-смысловой сферы, реализации копинг-стратегий, социально-психологической адаптации, социальной фрустрированности и неудовлетворённости, межличностных отношений, что приводит к формированию невротического конфликта в сфере микросоциального окружения с ориентацией на собственные потребности и клинических проявлений в виде эмоциональных, вегето-висцеральных и сенсомоторных нарушений.
Ключевые слова: диссоциативные расстройства, факторы психической травматизации, неврозогенез.
NEUROSOGENESIS OF DISSOCIATIVE DISORDERS, TAKING INTO ACCOUNT THE PECULIARITIES OF MODERN FACTORS OF MENTAL TRAUMA
V. Yu. Fedchenko
State institution "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the NAMS of Ukraine"
Summary. Based on a comprehensive clinical-psychopathological and pathopsychological study the structure of factors of mental trauma in patients with dissociative disorders, their subjective value for the examined individuals, the impact on clinical manifestations and peculiarities of personality realization have been determined.
It was found that the formation of dissociative disorders is influenced by factors of mental trauma, which mainly related to the field of family relationships and "separation", other factors have supporting character and enhance the impact of major psychogenies.
The effect of factors of mental trauma affects the peculiarities of personality realization, which cover all its aspects - value-semantic areas, coping strategies, social and psychological adaptation, social frustration and dissatisfaction, interpersonal relationships, which leads to the formation of neurotic conflict on field of micro environment with a focus on their needs and results in clinical manifestations in the form of emotional, vegetative-visceral and sensetive-motor disturbances.
Keywords: dissociative disorders, factors of mental trauma, nurosogenesis.
