CC BY
8Т. 17, № 2 (63), 2013
УДК 616.85:159.96+616.89-616-003.96
ОСОБЛИВОСТ1 СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОПЧНО1 АДАПТАЦН У ХВОРИХ НА НЕВРОТИЧН1 РОЗЛАДИ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ВИЯВЛЕНИХ ПСИХОГЕН1Й
Марута Н. О., Панько Т. В., Федченко В. Ю.
ДУ «1нститут неврологи, псих1атри та наркологи НАМНУ», (м. Харшв, Укра!на).
Основним чинником патоморфоза невротичних розлад1в в сучасних умовах е масивнi, раптов1, поеднаш, суб'ективно неподоланi фактори психчно! травматизади, тiсно пов'язаш звисоким рiвнем напруги в ус1х сферах життед1яльносп людини (Марута Н. О., 2011; Напреенко О. К., 2012; Кожина Г. М., 2012). Тому метою дослщження стало виявлення осо-бливостей сощально-психолопчно! адаптади у хворих на невротичш розлади, що сформува-лися тд впливом основних психогенних чинниюв.
Для реалзади поставлено! мети було обстежено 200 хворих на невротичш розлади у в1щ вщ 18 до 59 роюв: 50 - на неврастешю (F 48.0), 50 - на соматоформш розлади ^ 45.0, F 45.30, F 45.31), 50 - на тривожно-фобiчнi розлади ^ 40.0, F 40.1, F 41.2, F 42.0, F 42.2), 50 - на дисодiативнi розлади ^ 44.7). Використовувався комплексний пщхщ, що включав наступнi методи: клiнiко-психопатологiчний в сполученнi з анкетою-опитувальником «Анкета характеристик фактор1в психчно! травматизади ФПТ)», методика дiагностики рiвня сощально! фрустрованосп (Вассермана Л. I. в модификади Бойко В. В.), методика дiагностики сощально-психолопчно! адаптади (Роджерса К. та Даймонда Р.), опитувальник мгжособиспсних стосунюв Рукаишншова А. А., методи статистично! обробки отриманих даних.
Визначення основних психогенш показало, що найбмьший вплив на симптоматику (достов1рна корелящя з провщним синдромом) у хворих на неврастешю мали фактори, пов'язаш з професшною д1яльшстю (г = +0,67), у хворих на соматоформш розлади - фактори, пов'язаш з1 сферою власного здоров'я та сгмейними стосунками з орiентадiею на власш потреби (г = +0,65; г = +0,56), у хворих на тривожно-фоб1чш розлади - фактори, пов'язаш з1 здоров'ям, власним 1близьких (г = +0,58), у хворих на дисощативш розлади - фактори, пов'язаш з1 сферою с1мейних стосунюв та «сепарадшш» (г = +0,67; г = +0,63).
За результатами вивчення особливостей сощально-психолопчно! адаптади встановле-но, що для всх груп хворих на невротичш розлади характерною була наявшсть емощйного дискомфорту, схильшсть займати пасивну життеву позищю та перекладати вщповщальшсть на оточуючих чи обставини. Хвор1 на неврастенгю вщр1знялися бьльшою прихильшстю до шших та пршим ставленням власне до себе. Для хворих на дисощативш та тривожно-фоб1чш розлади характерним був виражений ескашзм (вщповщно 71,56 ± 4,53 та 61,98 ± 5,02%).
В сфер1 сощально! фрустрованосп виявлеш спедиф1чш особливосп для кожно! фор-ми невротично! патологи, проте хвор1 в ус1х групах були незадоволеш сво!м способом жит-тя взагали Так, хвор1 на неврастешю висловлювали незадоволешсть, перш за все, змгстом свое! роботи в щлому (3,70 бал1в) та сво!м положенням у сощуш (3,54 балiв). Хвор1 на соматоформш розлади були незадоволеш переважно сферою медичного обслуговування (3,83 балiв) та смейними стосунками (3,30 бал1в). Хвор1 на тривожно-фоб1чш розлади в бмьшосп випадюв були незадоволеш можливгстю обирати мгсде роботи (3,34 балiв) та про-веденням дозвмля (3,32 балв). Хвор1 на дисощативш розлади вщзначали незадоволешсть, в першу чергу, с1мейними стосунками (3,44 балiв) та матер1альним становищем (3,40 балв).
В сфер1 мгжособиспсних вщносин для всх хворих на невротичш розлади характерною була тенденщя з обережшстю встановлювати емощйно близьк1 стосунки та обмежу-вати коло свого сшлкування. При дьому, хвор1 на дисощативш розлади прагнули займати провщну роль у стосунках (потреба контролю / штерес суб'екта до шших - 4,80 ± 1,87 бал1в), а хвор1 на тривожно-фоб1чш розлади - уникати вщповщальносп (потреба контролю / штерес шших до суб'екта - 3,34 ± 1,73 бал1в).
Сполучення фактор1в психчно! травматизади з певними властивостями особистосп е сприятливою умовою для формування основно! патогенетично! ланки неврозо^енезу - не-вротичного конфлшту.
