CC BY
14
культурно обумовлене, структурно-зм^тове, лексично та / або фразеологгчно вербал1зоване утворення, що базуеться на певнт поняттевт основ1, що включае в себе, окр1м самого поняття, образ, культурну щнтсть».
Ретельно проанал1зувавши лексикограф1чт джерела, можемо зробити висновок, що лексема mind як ¡менник мае 14 лексико-семантичних варгантгв, 4 з яких ствпадають у словниках, що бралися за основу анал1зу; дана лексема як перех1дне та неперехгдне д1еслово мае 18 лексико-семантичних вар1ант1в. Кр1м того, досл1дження показало, що у лексеми mind е додатков1 значення, як1 включають у себе 11 лексико-семантичних варгантгв. Аналгз показав, що лише 8 лексико-семантичних варгантгв можуть формувати субфрейми завдяки деривативам лексеми mind. Вгдповгдно, враховуючи значення субстантиву mind, можемо зробити висновок, що його узагальнене значення зводиться до значень «mind», «thought», «feeling», «consciousness» та «common sense». Тому вы iдiоми, як включають в себе субстантив mind, подшяються на так слоти: а) «a mental process», б) «memory», в) «mental state», г) «hesitation», д) «motivation», е) «agreement». Шсля порiвняння субфреймiв субстантиву mind та фразеологiчних одиниць з ним бачимо, що вони перетинаються у значеннях «mentalprocess», «memory» and «mental state», як належать до емоцтноХ сфери. Крiм того, аналiз дозволяе зробити висновок про те, що основними значеннями синонiмiчних ^iв субстантиву mind е слоти «capacity», «intelligence», «brain», «mental ability», «reason», «disposition», як доповнюють та покращують його основне значення. Значення «materiality» i «matter» переважають серед антонiмiв субстантиву mind. Таким чином, субстантив mind та його синошми належать до нематерiальноï, духовног сфери, у той час як його антотми е прерогативою тшьки матерiального свту. Крiм того, значення «substance» вказуе на сам мозок, його «Ыру» речовину, завдяки якй вiдбуваються психiчнi процеси у мозку людини. Отже, тсля порiвняння вЫх значень субстантиву mind, можемо говорити про структуру концепту MIND, його ядро та периферю: основт значення складають його ядро, додатковi та образт - периферю.
Клю^о^^ слова: концепт, емоцтний концепт, субстантив, лексема, вербалiзацiя, лексико-семантичний варiант, фрейм, субфрейм, слот, дериват, структура, ядро, периферiя.
УДК 811.111'221
Т. I. Мусшчук
НЕВЕРБАЛЬН1 ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ОБУРЕННЯ
У статтi розглядаються невербальш засоби вираження емоцтного стану обурення. Особлива увага звернена на використання мовцем, який переживае обурення, паралтгвальних, окулесичних i кнесичних компонентiв комушкацИ.
Ключовi слова: невербальна комуткащя, мовець, обурення, паралтгв^тика, окулесика, кнесика, емощя.
Постановка проблеми. Спшкування людей являе собою складну сумш мови та невербальних повщомлень. Мовлення - основний, властивий тшьки людиш споаб комушкацп. Разом з тим ми передаемо шформацш один одному, використовуючи
не тшьки слова, але i безлiч iнших способiв, серед яких - жести, мiмiка, пози, одяг, зачюки, навiть предмети, що оточують нас. Те, як прикраси ми носимо, яю сорти чаю або кави обираемо, як проводимо вшьний час, - все це е певним видом повщомлень, який отримав назву «невербальш повщомлення». Невербальна комунiкацiя - це обмш невербальними повiдомленнями мiж людьми, а також !х штерпретащя [9, с. 68].
Анал1з останшх дослщжень. Дослiдження невербальних компонентiв набувае актуальносп саме в межах комушкативних процесiв, бо в комушкацп розкриваються головнi характеристики невербальних компонентiв як комушкативно значущих одиниць спiлкування. Так, наприклад, предметом вивчення лшгшспв були невербальш засоби вираження страху [2], радост [6], сумшву [4], байдужосп [16], невербальна поведiнка комунiкантiв у ситуащях обвинувачення [18], вихваляння [5].
Мета статп полягае в тому, щоб дослiдити найбiльш поширенi невербальш вияви емоцшного стану обурення.
Виклад основного матер1алу. Комунiкацiя вiдбуваеться в процес обмiну, де комунiканти знаходяться в простор^ в якому 1хш тiла рухаються, взаемодiють i здшснюють певну жестикуляцiю. Наше мовлення тюно пов'язане з невербальною комунiкацiею, яка його тдтримуе - супроводжуе i пiдкреслюе. «Ми розмовляемо за допомогою голосових органiв, але спiлкуемося вам тшом» [20].
У процесi мовленнево'1 дiяльностi людина постiйно виражае свое ставлення та емоцп до об'екпв i явищ навколишньо'1 дiйсностi, свого комушкативного партнера. 1ншими словами, мовець дае свою ощнку навколишньому свггу, яка може бути виражена вербальними i невербальними засобами. Обурення передбачае негативну ощнку стану справ. 1снують рiзнi способи репрезентацп обурення: вербальш й невербальнi. Обурення розумiемо як негативний психiчний стан, в якому виявляеться сильне невдоволення людини, й гнiв i огида до тих подш та вчинкiв iнших людей, як вiдбулися чи вiдбуваються в п оточеннi [13, с. 230]. Поняття «обурення» синонiмiчне до понять «гшв», «злiсть». Спричинити цей негативний емощйний стан може особиста образа, обман та iншi моральнi причини, особливо якщо вони несподiванi для суб'екта [3, с. 501]. Невербальш компоненти вираження обурення репрезентують численну систему засобiв невербально'1 комушкацп, насамперед iз галузi паралiнгвiстики, окулесики i кiнесики.
У процесi комушкацп люди використовують таю звуки, яю не можна визначити як суто вербальш. Це так зваш невербальш голосовi сигнали, яю супроводжують мовлення. Вчеш розробили рiзнi класифiкацii цих невербальних голосових сигналiв. Найбiльш загальне поняття, яке використовують для позначення невербальних голосових сигналiв - паралшгвютика.
Паралтгвальш властивостi - це акустичш змши частоти, амплiтуди, темпу звуку i можливi комбiнацii цих характеристик. Вони включають такi чинники, як пщвищення i пониження гучностi (дiапазону, сили голосу), змшу тону, тривалiсть пауз, швидкють мовлення i ритм. Паралшгвальш властивостi включають в себе три типи голосових елемешив: голосовi характеристики (смiх, зiтхання, плач, позiхання), яюсш ознаки голосу (iнтенсивнiсть i тембр), яю визначають змiну iнтенсивностi мовлення, i голосовi вставки (бурчання i звуки на зразок «ох», «хм» тощо).
Невербальнi вокалiзацii, якi не залежать вщ мовлення, збiгаються з вокалiзацiями, якi описав Дж. Трейгер [44]. Це: 1) звуки, через яю проявляються емоцп: смiх, плач, з^хання, охання i стогони; 2) паралшгвальш сигнали, яю повiдомляють про емоцп i мiжособистiснi стосунки (тон, гучнiсть); 3) iндивiдуальнi особливостi голосу i вимови.
Голос е невiд'eмною частиною мовленневого процесу, яка сприяе досягненню оптимальностi усного мовлення у виразному, комушкативному, емоцшному i прагматичному аспектах [14, с. 38], голос мае надзвичайну силу, яка школи полягае не в тому, що сказано, а в тому, як це сказано [8, с. 111]. Голос - це один i3 невербальних каналiв, який не завжди легко контролювати. Це важливий зааб для передачi шформацп оточуючим про те, що внутршньо переживае людина. За змiною тону, тембру i ритму голосу можна розтзнати емоцiйний стан мовця незалежно вщ того, що вiн говорить [28]. Наприклад: (1) «That doll makes me think of that one I had when I was a child,» said Diantha, in a tone of indignant reminiscence [32, c. 170]. У наведеному прикладi голос мовця свщчить про те, що вш переживае обурення вщ неприемних спогадiв.
Емоцп, яю супроводжуе висока психофiзiологiчна активащя, проявляються за допомогою велико! швидкосп, високо! частоти i широкого дiапазону голосу [43]. I, навпаки, емоцп, пов'язаш з низьким рiвнем активацп, проявляються за допомогою низько! частоти, незначно! швидкостi мовлення, вузького дiапазону голосу. Так, наприклад, гнiв розтзнають за збiльшенням сили i тдвищенням тону голосу. Поряд з цими стабшьними вiдмiнностями в проявi емоцш, зумовленими ступенем фiзiолоriчноi активацп, юнують i iншi - iндивiдуальнi вщмшносп в проявi емоцiй. Як правило, коли люди вщчувають тривогу, вони говорять швидко i дещо пщвищеним тоном.
Найбiльш тонко i виразно штонащя персонажа на письмi описуеться словами автора про тон або голос, якими були вимовлеш т чи iншi слова, фрази, наприклад:
(2) «You shot me. I gave you boiled eggs and soldiers, and you shot me,» her voice rose in indignation [30, c. 90]; (3) A spark flared in the gray eyes, indignation brought a tremor to the voice. «Me? What would I possibly have to do with her, anyway?» [24, c. 49]. У прикладi (2) вираження обурення супроводжуеться тдвищенням голосу, у прикладi
(3) - тремтшням голосу, на що вказують слова автора.
Також обурення може виражатися такими голосовими характеристиками, як:
а) плач, наприклад: (4) Melissa wept indignantly over the collapse of Humptopia, but she was overjoyed to see him again [36];
б) зтхання, наприклад: (5) Cora sighed indignantly. «You're the one who left me. Without a word, you just walked away. I looked all over Mr. Reid's barn for you and you weren't there. How could you do that?» [27, c. 122];
в) см1х, наприклад: (6) James laughed indignantly. «Sixty is the new fifty, son, and some days I look younger than you.» [38, c. 130];
г) позiхання, наприклад: (7) «Why in blazes ain't you a Britisher?» muttered Tony Trybrace, yawning indignantly, as the true character of the stranger was discovered [35].
Фонацшш засоби невербального спшкування виявляються в елементах просодичного й екстралшгвального характеру. До фонацшних засобiв вираження обурення вщносимо тон, гучшсть, темп, тембр, особливосп артикуляцп, плач, з^ання, смiх i позiхання.
Окулесика - наука, що вивчае мову очей. Середня частина обличчя - це область очей. Вона може набувати рiзноi форми залежно вщ погляду. Очi можуть передавати безлiч рiзноманiтних повщомлень - як навмисних, та i ненавмисних. На думку Х. Льююа, очi - це найважливший шструмент невербально! комушкацп, тому, що вони можуть передати навт найтоншi нюанси емоцш i настрою [10, с. 114]. Погляд, який е шструментом вiзуального каналу зв'язку, О. Р. Урисон визначае
як «щось невидиме, що людина випускае з очей, коли дивиться на когось або щось» [17, с. 23].
Вираз очей i актившсть погляду е не просто «дзеркалом душЬ>, а показником роботи думки i цiлеспрямованих комунiкативних дiй людини [15, с. 107]. Iнтенсивнiсть емоцш можна виразити поглядом, 'х природу вщображае частота i змiна рухiв очей. G4i е найпотужнiшими передавачами повщомлень на мовi тiла. Очi вiдображають саму особистiсть, стан ii духу i почуття, якими людина охоплена у певний момент [19, с. 39]. Нижченаведеш приклади репрезентують вираження обурення очима i поглядом: (8) Kat's head lifted; her eyes were wide and indignant [37]; (9) She shot him a look of indignation [22, c. 124]; (10) Zeara's eyes flashed as she looked indignantly at Zark [46, c. 96]; (11) A look of indignation flickered in his eyes [39]; (12) Roberta's eyes filled with tears of indignation [41]. У прикладах (10) i (11) вираження обурення супроводжуеться блиском в очах, що характерно для емоцп гшву. Сльози, яю свщчать про емоцшне збудження, засмучешсть i переживания людини, у прикладi (12) вщзеркалюють обурення.
Погляд i мовлення нерозривно пов'язаш один з одним. Цей взаемозв'язок виконуе функщю зворотного зв'язку i коментаря до розмови. Наприклад: (13) The lady turned around and looked down indignantly at Danny and scolded Danny for scaring her dog.
«Look here, buster, that is not funny. Mr. Macho is already nervous about this trip and he has diarrhea.» [34, c. 65]
У наведеному прикладi мае мюце як невербальне вираження обурення (за допомогою погляду (looked down indignantly at Danny)), так i вербальне, про що свщчать слова автора (scolded Danny for scaring her dog) i сама репшка геро'ш, яка мютить зневажливе звертання buster i починаеться з виразу Look here, що зазвичай передуе висловленням протесту, незадоволення кимось чи чимось, докору комусь тощо. Отже, за очима i поглядом можна визначити, коли людина вщчувае обурення.
Ктесика - наука, що вивчае усю сукупшсть рухiв тша - виразних жеспв, -яю беруть участь у людському спшкуванш, за винятком рухiв мовленневого апарату [1, с. 195]. Кшесика охоплюе жести рук, голови, шг, вираз обличчя (мiмiчнi жести), поставу, ходу тощо.
Як зазначае М. Коццолшо, за допомогою жеста як одного единого руху людина може передати таку кшькють шформаци, яку вона не змогла б передати за допомогою одного слова, а лише досить велико'' кшькосп ошв. Крiм того, жест можна використовувати в ситуацп, коли вербальна взаемодiя неможлива; за допомогою жеста можна виразити елементи досвщу або переживання, яю важко адекватно передати словами; жест забезпечуе безпосереднш зв'язок з предметом комушкацп, жест легше сприйняти i потсм згадати [7, с. 100-101].
Один iз головних аспек^в мови тiла - це вираз емоцш [10, с. 40]. Безлiч рiзноманiтних сигналiв може посилати голова. При вираженш обурення людина закидае голову назад, пщшмае пщборщдя. Наприклад: (14) «Now look here, mate» he shouted, transforming himself into the bully at large. «Keep your hands off my woman. I won't stand for it, do you hear?» he trembled with indignation, head thrust back like an illustration of an actor in one of Shebah's out-dated theatre books, face registering rage with nobility, mouth firmly closed [21]; (15) After a while she declares, with an indignant raise of the chin, «Guns shouldn't be in the hands of children» [26].
Два найпоширенiших рухи голови - це «кивок» (позитивний жест, який у бшьшосп кра!н позначае згоду або «так») i похитування головою, яке зазвичай означае «ш». Обидва щ жести вважаються вродженими. Кивання - це жест покори, це скорочена верая поклону - людина символiчно починае вклонятися, але вщразу ж зупиняеться [11, с. 253].
Однак, як показуе шюстративний матерiал, мовець може ствердно кивати головою, переживаючи при цьому обурення. Наприклад: (16) «I thought I heard a sound outside the door. Do you trust them? Your staff?»
Kennison nodded indignantly. «I trust them with my life.» [31].
Похитування головою - ушверсальний знак несхвалення, невiри i заперечення [10, с. 151]. У наведених нижче прикладах обуреш мовщ не погоджуються зi сво!ми комушкативними партнерами: (17) Robin's frown deepened. «There be a higher calling than simple thievery.»
Will shook his head indignantly. «Not for meself.» [29, c. 197].
Коли людина нервуе, негативно до чогось ставиться чи намагаеться захиститись, вона мщно схрещуе руки на грудях [11, с. 102]. Переживаючи обурення, мовщ теж схрещують руки, наприклад: (18) «Where's Josh?» «At home. He's not a big fan of bingo.» «And soft lad, there, what's-his-name, Kris? He's into his bingo, is he?» «He is, actually.» George _ folded his arms indignantly [40, c. 139].
Людина, сповнена обурення, також пщшмае руки вгору, розмахуе руками тощо. Наприклад: (19) She lifted up her hands: indignation kept her silent. [42, c. 248]; (20) Mia's arms waved indignantly and then folded abruptly [25, c. 142].
Кист рук завжди знаходяться на виду, викриваючи людсью емоцп та ставлення до того, що вщбуваеться. Руки стиснув в кулак зазвичай виражають лють або загрозу, готовнють до ршучих дш, до бшки. Стискання кисп в кулак завжди сигналiзуе про збуджений стан людини [12, с. 51]. Вираження обурення супроводжуеться стисканням кулаюв. Наприклад: (21) The force of her indignation lifted her onto her feet where she stood, fists clenched, black eyes snapping. «It is those vicious, ill-begotten wolves who have done wrong, and not you!» [23, c. 131].
У жестах задiянi пальщ. Перебуваючи у вщповщному положены, вони надають жестам певного значення. Наприклад: (22) «I don't believe you for a second.» Felicity growled and pointed a bony _ finger at him in an act of righteous indignation [33].
У наведеному прикладi обурений мовець показуе вказiвним пальцем на свого комушкативного партнера. Використання цього вказiвного жеста, який iмiтуе прицшювання з тстолета чи револьвера, сприймаеться як звинувачення. Наприклад: (23) «Oh, good. You received my letter then.»
«I'm afraid not, but I've learned nonetheless about your absurd claims.» He wagged his finger at her indignantly [45, c. 54].
У цьому прикладi мовець, який переживае обурення, погрозливо помахав пальцем.
Жести та положення рук, голови людини досить шформативш при розмовi i дають чггке уявлення про ii емоцшний стан, ставлення до свого комушкативного партнера.
Висновки. Невербальш компоненти як комушкативно значущi одинищ спшкування беруть на себе провщну роль у вираженш емоцш у щлому i обурення зокрема. Одним iз невербальних каналiв, який не завжди легко контролювати, е голос. До фонацшних засобiв вираження обурення вщносимо тон, гучшсть, темп, тембр, особливосп артикуляцп, плач, з^хання, смiх i позiхання. За очима i поглядом людини також можна визначити, коли вона переживае обурення. Обурення
виражасться i у жестах мовця. Жести та положення рук, голови досить шформативш при розмовi i дають чiтке уявлення про емоцiйний стан мовця, його ставлення до комушкативного партнера. Перспективним вважаемо дослiдити це питання у гендерному аспекта
Список використаноУ л1тератури
1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. -Москва : Сов. энцикл., 1966. - 606 c. ; Akhmanova O. S. Slovar lingvisticheskikh terminov / O. S. Akhmanova. - Moskva : Sov. entsikl., 1966. - 606 c.
2. Борисов О. О. Невербальш маркери вираження емоцшного концепту «страх» (на матерiалi сучасно'1 англомовно'1 художньо'1 прози) / О. О. Борисов // Вюник Житомирського державного ушверситету iменi 1вана Франка. - 2004. - Вип. 16. -С. 130-133 ; Borysov O. O. Neverbalni markery vyrazhennia emotsiinoho kontseptu «strakh» (na materiali suchasnoi anhlomovnoi khudozhnoi prozy) / O. O. Borysov // Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. - 2004. - Vyp. 16. -S. 130-133.
3. Варш М. Й. Загальна психолопя : навч. поаб. / М. Й. Варш. - 2-ге видан., випр. i доп. - Кшв : Центр учбово'1 л^ератури, 2007. - 968 c. ; Varii M. Y. Zahalna psykholohiia : navch. posib. / M. Y. Varii. - 2-he vydan., vypr. i dop. - Kyiv : Tsentr uchbovoi literatury, 2007. - 968 c.
4. Гнатюк А. В. Вербальш та невербальш засоби на позначення сумшву в сучасному англомовному художньому дискурс : автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.04 / Алла Вiкторiвна Гнатюк ; Л^в. нац. ун-т iм. I. Франка. - Л^в, 2014. -20 с. ; Hnatiuk A. V. Verbalni ta neverbalni zasoby na poznachennia sumnivu v suchasnomu anhlomovnomu khudozhnomu dyskursi : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Alla Viktorivna Hnatiuk ; Lviv. nats. un-t im. I. Franka. - Lviv, 2014. - 20 s.
5. Гончар К. Л. Невербальш засоби комушкацп на позначення вихваляння / К. Л. Гончар // Науковий вюник Волинського нацюнального ушверситету iменi Лес Украшки. Сер. : Фшолопчш науки. - 2009. - № 5. - С. 392-395 ; Honchar K. L. Neverbalni zasoby komunikatsii na poznachennia vykhvaliannia / K. L. Honchar // Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Ser. : Filolohichni nauky. - 2009. - № 5. - S. 392-395.
6. Киселюк Н. П. Вербальш та невербальш засоби актуалiзацiï емоцшного стану радост в художньому дискурс (на матерiалi англомовноï прози ХХ-ХХ1 столт) : автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.04 / Наталiя Павлiвна Киселюк ; Кшв. нац. лшгв. ун-т. - Кшв, 2009. - 22 с. ; Kyseliuk N. P. Verbalni ta neverbalni zasoby aktualizatsii emotsiinoho stanu radosti v khudozhnomu dyskursi (na materiali anhlomovnoi prozy ХХ-ХХ1 stolit) : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Nataliia Pavlivna Kyseliuk ; Kyiv. nats. linhv. un-t. - Kyiv, 2009. - 22 s.
7. Коццолино М. Невербальная коммуникация. Теории, функции, язык и знак / М. Коццолино ; пер. с итал. О. А. Шипиловой. - 2-е изд., испр. - Харьков : Гуманитарный центр, 2015. - 224 с. ; Kotstsolino M. Neverbalnaya kommunikatsiya. Teorii, funktsii, yazyk i znak / M. Kotstsolino ; per. s ital. O. A. Shipilovoy. - 2-e izd., ispr. -Kharkov : Gumanitarnyy tsentr, 2015. - 224 s.
8. Крейдлин Г. Е. Мужчины и женщины в невербальной коммуникации / Г. Е. Крейдлин. - Москва : Языки славян. культуры, 2005. - 224 с. ; Kreydlin G. Ye. Muzhchiny i zhenshchiny v neverbalnoy kommunikatsii / G. Ye. Kreydlin. - Moskva : Yazyki slavyan. kultury, 2005. - 224 s.
9. Куницына В. Н. Межличностное общение : учеб. / В. Н. Куницына, Н. В. Казаринова, В. М. Погольша. - Санкт-Петербург : Питер, 2001. - 688 с. ; Kunitsyna V. N. Mezhlichnostnoe obshchenie : ucheb. / V. N. Kunitsyna, N. V. Kazarinova, V. M. Pogolsha. - Sankt-Peterburg : Piter, 2001. - 688 s.
10. Льюис Х. Язык тела : Руководство для профессионалов / Х. Льюис ; пер. с англ. Ю. С. Вовк. - Харьков : Гуманитарный центр, 2016. - 332 с. ; Lyuis Kh. Yazyk tela : Rukovodstvo dlya professionalov / Kh. Lyuis ; per. s angl. Yu. S. Vovk. - Kharkov : Gumanitarnyy tsentr, 2016. - 332 s.
11. Из А. Мова рухiв тша / А. Из, Б. Из ; пер. з англ. Н. Лавсько' - Розширене видання. - Кшв : Видавнича група КМ-БУКС, 2017. - 416 с. ; Piz A. Mova rukhiv tila / A. Piz, B. Piz ; per. z anhl. N. Lavskoi. - Rozshyrene vydannia. - Kyiv : Vydavnycha hrupa KM-BUKS, 2017. - 416 s.
12. Пронников В. А. Язык мимики и жестов / В. А. Пронников, И. Д. Ладанов. -Москва : СТЕЛС, 2001. - 212 с. ; Pronnikov V. A. Yazyk mimiki i zhestov / V. A. Pronnikov, I. D. Ladanov. - Moskva : STYeLS, 2001. - 212 s.
13. Психологична енциклопедiя : А-Я / авт.-упоряд. О. М. Степанов. - Кшв : Академвидав, 2006. - 424 с. ; Psykholohichna entsyklopediia : A-Ya / avt.-uporiad. O. M. Stepanov. - Kyiv : Akademvydav, 2006. - 424 s.
14. Серякова И. И. Лексико-семантические и коммуникативно-функциональные особенности языковых единиц, описывающих невербальное средство коммуникации «голос» в современном английском языке : дис... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Ирина Ивановна Серякова. - Киев, 1987. - 182 с. ; Seryakova I. I. Leksiko-semanticheskie i kommunikativno-funktsionalnye osobennosti yazykovykh edinits, opisyvayushchikh neverbalnoe sredstvo kommunikatsii «golos» v sovremennom angliyskom yazyke : dis... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Irina Ivanovna Seryakova. - Kiev, 1987. -182 s.
15. Серякова И. И. Культурно-прагматические характеристики взгляда как невербального компонента коммуникации / И. И. Серякова // Типология мовних значень у дiахронiчному та зютавному аспектах. - 2003. - Вип. 8. - С. 105-111 ; Seryakova I. I. Kulturno-pragmaticheskie kharakteristiki vzglyada kak neverbalnogo komponenta kommunikatsii / I. I. Seryakova // Typolohiia movnykh znachen u diakhronichnomu ta zistavnomu aspektakh. - 2003. - Vyp. 8. - S. 105-111.
16. Троцюк А. М. Невербальш засоби вираження значення байдужосп в англомовному художньому дискурс / А. М. Троцюк // Актуальш питання шоземно! фшологл. - 2017. - № 6. - С. 160-166 ; Trotsiuk A. M. Neverbalni zasoby vyrazhennia znachennia baiduzhosti v anhlomovnomu khudozhnomu dyskursi / A. M. Trotsiuk // Aktualni pytannia inozemnoi filolohii. - 2017. - № 6. - S. 160-166.
17. Урысон Е. В. Синонимический ряд лексемы «взгляд» / Е. В. Урысон // Новый объяснительный словарь русского языка. - Москва : Школа «Языки русской культуры». - 1997. - Вып. 1. - С. 23-24 ; Uryson Ye. V. Sinonimicheskiy ryad leksemy «vzglyad» / Ye. V. Uryson // Novyy obyasnitelnyy slovar russkogo yazyka. - Moskva : Shkola «Yazyki russkoy kultury». - 1997. - Vyp. 1. - S. 23-24.
18. Хникша O. O. Невербальш засоби вираження значення обвинувачення в англшськш мовi / O. O. Хникша // Науковий вюник Водинського державного ушверситету iм. Лес Украшки. Сер. : Фшолопчш науки. - 2007. - № 3. - С. 84-88 ; Khnykina O. O. Neverbalni zasoby vyrazhennia znachennia obvynuvachennia v anhliiskii movi / O. O. Khnykina // Naukovyi visnyk Vodynskoho derzhavnoho universytetu im. Lesi Ukrainky. Ser. : Filolohichni nauky. - 2007. - № 3. - S. 84-88.
19. Хьюбер Ч. Первое впечатление : язык мимики и жестов / Ч. Хьюбер ; пер. с исп. О. Г. Мунтяновой. - Москва : АСТ Астрель, 2007. - 187 с. ; Khyuber Ch. Pervoe vpechatlenie : yazyk mimiki i zhestov / Ch. Khyuber ; per. s isp. O. G. Muntyanovoy. -Moskva : AST Astrel, 2007. - 187 s.
20. Abercrombie K. Paralanguage / K. Abercrombie // British Journal of Disorders of Communication. - 1968. - Vol. 3, Issue 1. - P. 55-59.
21. Bainbridge B. A Weekend With Claude / B. Bainbridge. - London : Virago, 2012. -160 p.
22. Balogh M. Longing / M. Balogh. - New York : Penguin Publishing Group, 2015. -432 p.
23. Bennett H. The Warrior's Daughter / H. Bennett. - Orca Book Publishers, 2007. -240 p.
24. Bloebaum P. M. Murder in the Mess Hall / P. M. Bloebaum. - Xlibris Corp., 2001. - 260 p.
25. Bramley C. Ivy Lane / C. Bramley. - Random House, 2015. - 464 p.
26. Chute C. Treat Us Like Dogs and We Will Become Wolves / C. Chute. - New York : Grove Press, 2015. - 704 p.
27. Colvin M. Missouri Brides / Mildred Colvin, M. J. Conner. - Uhrichsville : Ohio Barbour Pub Inc., 2008. - 352 p.
28. Davitz J. R. Communication of emotional meaning / J. R. Davitz. - New York : McGraw-Hill, 1964. - 214 p.
29. Drury C. Son of Sherwood / C. Drury. - Flying Arrow Fiction, 2014. - 367 p.
30. Fagan V. Hilda Hopkins, The Minx Years / V. Fagan. - Whalan : StreetWise Publications, 2011. - 190 p.
31. Flynn M. In the Country of the Blind / M. Flynn. - New York : Tor . - 448 p.
32. Freeman M. W. The Givers / M. W. Freeman // The American Short Story Series. -1969. - Vol. 54. - P. 3-50.
33. George P. G. The Tony Crowne Mysteries Box Set / P. G. George. - Hornbeck House, 2015. - Books 1-3. - 550 p.
34. Hendrix J. C. Transformation : Drums of Thunder / J. C. Hendrix, R. McGinnis. -BookSurge LLC, 2007. - 226 p.
35. Johnstone H. Barney Blake, The Boy Privateer Or The Cruise of the Queer Fish / H. Johnstone. - CreateSpace Independent Publishing Platform, 2017. - 106 p.
36. Kennedy M. Lucy Carmichael / M. Kennedy. - Faber and Faber, 2011. - 400 p.
37. Lawrence K. The Prospective Wife / K. Lawrence. - Harlequin, 2011. - 192 p.
38. Lowe F. Single Dad's Triple Trouble / F. Lowe. - Harlequin Medical Romances, 2011. - 186 p.
39. Macalister K. Zen and the Art of Vampires : A Dark Ones Novel / K. Macalister. -Penguin, 2008. - 352 p.
40. McGowan D. In The Stars. Part I : Capricorn-Gemini / D. McGowan. - Beaten Track Publishing, 2014. - 480 p.
41. Montefiore S. The Summer House / S. Montefiore. - Simon and Schuster, 2013. -400 p.
42. Richardson S. Clarissa : History of a Young Lady / S. Richardson. - Easyread Edition, 2006. - 712 p.
43. Scherer K. R. Vocal Affect Expression : A Review and Model for Future Research / K. R. Scherer // Psychological Bulletin. - 1986. - Vol. 99, Issue 2. -P.143-165.
44. Trager G. L. Paralanguage : A First Approximation / G. L. Trager // Studies in linguistics. - 1958. - Vol. 13. - P. 1-12.
45. Walker K. Broken Stone / K. Walker. - Kindle Edition, 2013. - 390 p.
46. Young S. Guardian of Time / S. Young. - AuthorHouse, 2011. - 276 p.
OraTTA Hagrnm.na go pega^iï 16.04.2018.
T. Musiichuk
NONVERBAL MEANS OF EXPRESSING INDIGNATION
The article deals with non-verbal means of communication used to express the emotional state of indignation. In the process of speech activity a person constantly expresses his / her attitude and emotions towards the objects and phenomena of the world as well as to his / her communicative partner. In other words, a speaker gives his / her evaluation to the surrounding world. The evaluation can be carried out by verbal and non-verbal means. Nonverbal components play a leading role in expressing emotions in general and indignation in particular. Indignation involves negative evaluation of a state of affairs. It has been revealed that indignation is expressed primarily by paralinguistic, oculesic and kinesic components.
Paralinguistics indicates the feelings and emotions about what is being said. Paralanguage refers to all those aspects of speech which are not directly related to «words», i.e. which are not strictly part of the verbal message. It includes tone, pitch, loudness, duration, intonation, tempo, voice quality, speaking style, speech clarity, and accent. It also encompasses giggling, laughing, whimpering, vocalized pauses, and the use of silence. Significant information is given by a person's voice and voice patterns. The voice is one of the non-verbal channels, which is not always easy to control. The obtained results show that an indignant speaker raises his / her voice. The speech tempo becomes uneven and even a tremor in the voice can be heard. Weeping, sighing, laughter, and yawning can accompany utterances of indignation.
Oculesics refers to eye movement, eye behaviour, eye related nonverbal communication, including eye contact, blinks, eyes widening, raise of the eyebrows, etc. Eyes are a window to the soul and they reflect what is going on inside of a person. They can communicate a wide range of feelings and emotions. Besides, they have a tendency to divulge information unintentionally. A speaker can use his / her eyes to show indignation. When a speaker is indignant, his / her eyes widen and flash. The way a person looks at his / her communicative partner can convey indignation as well.
Kinesics refers to body movements. It includes posture, gestures, hand and head movements, facial expressions, and movements of the whole body. Facial expression is the most well-known and easily identifiable form of non-verbal communication. A single hint of emotion may flash across a person's face before he / she is able to control it, and that is enough to decipher the true feelings. Indignant speakers thrust their heads back, raise their chins, nod and shake their heads. They can fold their arms, wave their arms about, lift up their hands, clench their fists, wag their fingers, etc.
Key words: nonverbal communication, speaker, indignation, paralinguistics, oculesics, kinesics, emotion.
