CC BY
108Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. № 4. Часть 2. С.159-164.
УДК 81. 161
ОСОБЛИВОСТ1 РЕПРЕЗЕНТАЦП НЕВЕРБАЛЬНОГО СП1ЛКУВАННЯ
МОВНИМИ ЗАСОБАМИ
Прудникова Т. I.
Кримський iнженерно-педагогiчний утверситет, м. Сжферополь
У статп ана^зуються особливосп репрезентацй невербального стлкування мовними засобами на матерiалi повюи укра'шського письменника Василя Барки. Дослщження тексту показують, що за допомогою художнiх засобiв автор передае мiмiку, погляд, жести, iнтонацiю сво!х геро!в.
Ключовi слова: невербальне спiлкування, жести, мiмiка, погляд, голос.
Постановка проблеми. У спшкуванш люди свщомо чи шдсвщомо користуються багатьма невербальними засобами стлкування (жести, м1м1ка, постава, см1х, плач, запах, спос1б артикуляцп тощо) [4]. Флорш Бацевич зазначае: «Невербальш засоби стлкування - елементи комушкативного коду, яю мають немовну (але знакову) природу I разом ¡з засобами мовного коду служать для створення, передавання { сприйняття повщомлень» [2, с. 59]. Невербальна й вербальна комушкацп взаемод1ють [дет. про це див.: 2; 3; 5; 6]. Огляд науковот л^ератури. Росшсью вчеш-психологи В. Куницина, Н. Казаршова, В. Погольша [5], яю дослщжували процеси взаемодп вербальних { невербальних компонент стлкування, визначили функцп невербальних повщомлень щодо вербальних (доповнення, заперечення, замщення вербальних повщомлень; регулювання розмови). Психологами встановлено, що в процес взаемодп людей вщ 60 до 80 % шформацп передаеться за рахунок невербальних засоб1в вираження, { тшьки 20-40 % - за допомогою вербальних засоб1в [8]. Вчеш почали вивчати невербальш засоби в 70-х роках ХХ ст. (учений-б1хевюрист Юлш Фаст, психолог Аллан Из ¡з Австралп, професор Лу!звшьського ушверситету Рей Бердвюелл 1 ш.).
На думку професора Флор1я Бацевича, невербальш повщомлення мають певш особливосп, вони: неструктуроваш, !х неможливо розкласти на окрем1 складники; прив'язаш до умов стлкування; нештенцюнальт, спонтант; бшьшою м1рою вроджеш, шж набуп; витворюються шд домшантним впливом право! швкут головного мозку [2, с. 59]. I це дае шдставу дов1ряти невербальним повщомленням. Флорш Бацевич зазначае: «1снують р1зш типологп невербальних засоб1в стлкування, оскшьки вони витворюються { сприймаються р1зними сенсорними системами: зором, слухом, тактильними вщчуттями, смаком, нюхом, а також з урахуванням того, коли вщбуваеться стлкування» [2, с. 59]. Вченим подано класифшащю невербальних засоб1в стлкування, яка враховуе найважливш1 сенсорш системи людини, а також темпоральш характеристики стлкування [2, с. 60].
Мета статп - проаналiзувати особливост вираження невербального стлкування мовними засобами на матерiалi повют Василя Барки «Жовтий князь» [1]. У результат аналiзу було виявлено, що Василь Барка е великим майстром слова, психологом. У його творi мовними засобами передано невербальт засоби стлкування, яю покривають майже всю класифiкацiю невербалiки, яку подав Флорш Бацевич[2]. Так, невербальними засобами описано кшесичт сигнали: жести, мiмiка, постава тiла, хода i контакт очима («Кшесика (грец. ranesis - рух). Це один iз найважливших засобiв невербального спiлкування, який найбшьшою мiрою впливае на його перебт Його ще називають «мовою тша»»[2, с. 61]). Найважливiшим засобом невербально! комуткаци, на думку Бацевича, е мiмiка (рiзноманiтнi вирази обличчя, рухи його частин) [2]. Виразнi рухи обличчя - це зовнiшне вщображення психiчного стану геро!в, який проявляеться в мiмiцi.
У повiстi Василя Барки «Жовтий князь» так описано мiмiку персонагав: KepienuK, який doci посктало жовт1в, з мтою суворо-офщтного державця, i стримано ворушив руку, випускаючи з-nid посмоктаних eycie камтно-повтьш речення, тут стнувся i eid^rn губи в такий вищир, що Отроходта пройняло ocтиглicтю... (с. 46);
Видно гх обличчя; всюди вирази гострог вiдрази, oчi - з огниками; тривога i пoхмурicть вie по залi. Дехто збайдужiв (с. 46);
Брови пiднятi, тби здивовано, хiба - вiд терпеливости ? (с. 46); Грозить обома руками Отроходт ... (с. 47);
... íвинтiвoчник, зображуючи на ширококостому бшесому oбличчi вiдтiнoк владности, застиг - загрозливо, в скам'янмй аризт... (с. 65); ... Аж скипмстю бiжать поблиски в окунюватих чoлoвiчках кароокого, ^iзь масивт, мов з криги ачет, скельця oкулярiв (с. 45) та ш.
Немае в свт людини, яка буде стверджувати, що очi - це не зашб стлкування. 04i, погляд неможливо описати одним словом, вони надять, захоплюють, вони, тби вогонь чи вода, на яю можна дивитися день i шч. Американський психолог П.Екман разом з колегами опрацьовував техтку, яка отримала назву «Система кодування рухiв обличчя» [2]. Ця система дае змогу вирази обличчя зютавити з виявом певних емоцш. Вчет зазначають, що найменшому контролевi тдлягають очi [2; 7; 8]. Автори художшх творiв нiколи не оминають опису очей. Так, Василь Барка за допомогою художтх засобiв передае погляд геро!в повiстi, контакт очей сшврозмовниюв:
У пoглядi одного, що быя втна, вражае доюр з фосфоричною гiркoтoю cвiчення, вiд якого трудно вiдхилитиcь. (с. 46);
Катранник зуcтрiв позирк промовця: пронизливий! От, вiдкритi в пoглядi один для одного. (с. 48);
А чомусь розпалився гтвом: дужим i диким; зiницi в найгостршому блиcкoвi звернет до селянина. Густо-брунатт поверхнею, вона - без звичайного прозору. 1х мов би щось випинало зсередини в тверду заcтиглicть, як часом бувае в вiдважних оаб, холодних нервами (с. 48);
Терпкий погляд бувае в селянина поступливого! (с. 48);
Злякано дивиться i питае сина: - Це - вони ?.. (с. 65);
I все не може вгдгрватися т почуттям, т поглядом (с. 43). За допомогою художшх засоб1в (метафор, ештелв тощо) Василь Барка тонко передае характери геро!в.
Автором передаються в повют також й шш1 кшееичш сигнали:
а) постава: Мирон Данилович притерп до стти, коло крайнього в1кна, / поглядае на промовця... (с. 44); Застиг. Скеля! (с. 47); №хто не ворушився в натовт (с. 60); Прикитв до м1сця / дивиться на вс оч1, худий, як тичка (с. 73) та ш.;
б) хода: Андр1й побр1в через пустош до сарагв ... (с. 52); Ходив, як сновида, по садиб1 ... (с. 52); Враз висипали з аней дядьки, — швидкою ходоюроздыилися вр1зш напрямки (с. 53); Враз натовп кидаеться до виходу, мов пожежа гонить; / теж без слова. Як наповнили храм раптово, так / розб1глись (с. 61); Хлопц знехотя, мби ледач1 тдпаски, послан/ завернути кош, рушили до дзвтищ, приглушено ремствуючи (с. 61); Як приречет, йдуть Мирон Данилович / хлопщ. За ними, на п 'яти наб1гаючи - бригадники (с. 62); Мирон Данилович в1д плюндрування збол1в, -похило в1дступае до хати (с. 64); Вертаючися, сторожко ступав, як ют, що богться собак. Швидко брав двер1: не встигли рипнути, / зразу ж замкнув (с. 70); Нетерпеливий! Покинув справу / вийшов за ворота, постояв - прислухався; тихими вуличками побр1в через околицю (с. 70); Сшьрад1вц1 в1дгупотти до ворт (с. 72); ...Мечуться люди на сторони, мов почадши. Один, розхристаний, перелякався / мчить мимо - наослгп... (с. 75); Шшов, пришвидшуючи кроки, з виглядом поглибленого (с. 75) та ш.
Усне вербальне спшкування набувае бшьшого забарвлення, бшьшо! експресивносп, коли автори звертаються до просодики («(грец. рго8а&ко8 - той, що стосуеться наголосу) сукупшсть фонетичних супрасегментних характеристик мовлення)» [2, с. 335]). Альберт Мейераб1ан стверджуе, що «передача шформаци вщбуваеться за рахунок тону, голосу, штонаци на 38 %»[8]. У розмагтп просодика представлена в художньому твор1 «Жовтий князь»:
Опов1дае т1тка тихо, з докладшстю кожного звуку, мов доствуючи... (с. 44); .. .Промовець тдвищуе виголос до дзв1нкости. (с. 45);
...Говорить суворо... (с. 46);
Дядько стривожений, з хрипиком в голоа, теж - под1бним до пташиного скрику. Не д1ждавшись в1дпов1д1, вискрипнув з обуренням... (с. 49);
... Осаджуе дядька Отроход1н, напружуючи губи в суворост1 (с. 49);
.3 в1дчаем закричав дядько... (с. 49);
...Бол1сно в1дшттуе друга (с. 59);
...Тихо / непостшно в1дпов1дають на запитання, що - в тон нетерплячого окрику (с. 59);
Скрипта тягучими звуками реля: в супров1д голосов¡, що, вириваючися з хрипкости, тдтсся опов1дати чергуванням ству / примовок (с. 60);
...Тихенько озвалась Оленка, мов спросоння (с. 69);
- Час пропада, т1кати треба! - скрикнув Стадничук (с. 71);
- Одкручуешся! - загдливо протягнув другий голос (с. 71);
- У колгосп не хочеш, -закидае перший, з гарячою зл1стю... (с. 71) та ш.
Приклади переконують, що Василь Барка передав рiзноманiтнi вщтшки голосу, якi доповнюються iнтонацieю, тоном, створивши уявлення про особистiсть геро1в: 1хнш психiчний стан, iндивiдуальнi психолопчш особливостi, вiк тощо.
У повют передано також екстралiнгвiстичнi засоби спшкування: паузи, кашель, зiтхання, смiх, плач тощо [дет. про це див. 2, с. 60]. Найбшьше зафшсовано мовних засобiв для передачi таких невербальних засобiв, як плач, з^хання. Цим автор повiстi «Жовтий князь» прагнув бiльш трагiчно, сумно, траурно передати внутршнш стан людей у тяжю часи голодомору:
Дитя сполотшло, затрусилося плечиками ¡, ледве не впавши непритомне, в1дступило в куток. Заридало, та так г1рко, в болючому плач1, тремт1вши др1бною судомою, - що всг в хат1 обмерли (с. 41);
Сльози збираються, застилаючи оч1 (с. 56);
...Рад1сно гй, знов - не може сл1з стримати (с. 57);
Плакала вся церква (с. 58);
Быя покуття плаче, затуливши оч1 краем хустки (с. 65);
Сльоза зб1гла по щоцг (с. 66);
Сльоза впала на рукав (с. 74);
Заплакала вона 7 проситься .(с. 74) та ш.
У повют зображено також оптичну (класифшащя за Ф.Бацевичем [2, с 60]) групу невербалши «Зовшшнш вигляд» (одяг, його стиль; зачюки; рют, форми черепа; предмети особистого вжитку тощо):
З вигляду - середовий чолов1к ... Враження буденности тдсилено, бо небритий ... Череп вим1рився в височину, з залисками, що коло русявог чуприни, бтли над обпалешстю чола 7 видовженого обличчя. Аж сивими, на дш западин, виглядають оч1, хоч вони з проголуб1нню, прит1неною в1д бр1в: мов землистого тону, як 7 вуса, опущен7 крайцями вниз (с. 46);
Шана до вождя безмежна; френч замовлено, як в нього: викр1й твфронтовий 7 - зеленкав1сть, бо, справд1, вшна(с. 46);
Глибоко в платок закуталася, хоч день погожий. (с. 44);
Хлгборобик, сухенький 7 якийсь обгострений рисами лиця 7 одежг: шби пташкуватий весь; також 7 злегл1 пучечки волосся були схож1 на тр 'я, в нер1вних стр1шках (с. 49);
... Вигляд промовця, зам1сть рудасто-зеленкавого, чомусь примарювався полум 'яно-мишастий 7 мгнений в тгнь, з гострими, шби обкусаними в щипцях, защ1пками жорстокости (с. 53);
...Мгшечки тд безкол1рними очима - обтяжують вид, як 7 розкшт жовт1 вуса (с. 61);
Стртув гх: обдутий один 7 попелястий, вуса, тд щ1точку, Молотов чи що, а рядом Каганович, б1довий з вусами - як виновий валет (с. 68);
.А його широкий золотий зуб, в1дттений щербинкою поруч, аж жевр1е, одночасно з товстими скельцями окуляр1в, без оправи, при самих метал1чних защпцях (с. 47) та ш.
Дослщжуваний матер1ал свщчить, що мовними засобами автор передае невербальну комушкащю також за допомогою комб1нувань невербальних засоб1в (жестов, м1м1ки, зовшшнього вигляду тощо).
Наприклад: Менший при стол1 ворушить книжку; старший приав тд ст1ною в м1жвтонт: затерп! I оч1 запали, з нерушимою думкою. Оленка, бтя мами, спостер1гае, як чотири велик/ руки, дв1 в рясних брижках / стемнш, а дв1 св1тлш1, перебирають одежу, рубчик по рубчику, латку за латкою. (с. 67);
Один з них, губою одхряпнутий, все перекидав, ламав, рив, аж ось почало його пробирати в1д погляду Григоруна / став, дражнений, статися. Крикнув на чолов1ка: «самошедчий!» - а сам закручуеться / постша з хати. Чуе на соб1 погляд / озираеться, / таки падае через пор1г (с. 73);
Похила душа ж1ноча, така стара, що вп обсипалися з пов1к, м1ж якими ворушились дв1 пригасл1 ¡скорки, - щось прошамкотыа зморщеними устами (с. 59);
Сиз1ють обводи вкруг каламутних очей: недоспаних / обпитих. Р1дка щетинка тягнеться на пергамових щоках (с. 62);
П1д опушеними бровами, схожими на обмжки, - сорбований огник (с. 71); ... Один чорнявенький, аж прикитлий быя очей, а другий - з лисиною / веселими з1ничками (с. 78) та ш.
Висновки. Отже, майстершсть Василя Барки полягае в тому, що вш за допомогою р1зноман1тних мовних засоб1в тонко та яскраво передае розмаггтя несловесно! шформацп. Характеризуючи поведшку, псих1чний стан геро!в, !х ¡ндивщуальш психолопчш особливосп тощо, активним виразником невербалши виступають екстралшгвютичш, просодичш, кшесичш засоби невербально! комушкацп. Щ засоби доповнюють змют вербального повщомлення про геро!в повют!. Звичайно, у межах ще! статп неможливо було описати вс1 засоби невербального стлкування, яю представлен! у повют! Василя Барки «Жовтий князь», оскшьки кожна !з систем невербальних знаюв може бути предметом окремого дослщження.
Список лiтератури
1. Барка В. Поезiя. Повiсть «Жовтий князь» / В. Барка. - К.: Наукова думка, 2005. - 304 с.
2. Бацевич Ф. С. Основи комушкативно! лшгвютики: [тдручник] / Ф. С. Бацевич. - К.: Акаде]шя, 2004. - 344 с.
3. Карасик В. И. Язык социального статуса: [монография] / В. И. Карасик. - М.: Гнозис, 2002. - 333 с.
4. Крейдлин Г. Е. Русские жесты и жестовые фразеологизмы: отражение наивной этики в невербальном и вербальном кодах // Логический анализ языка. Языки этики / [отв. ред.:
Н. Д. Арутюнова, Т. Е. Янко, Н. К. Рябцева] / Г. Е. Крейдлин. - М.: Языки русской культуры, 2000.
- С. 341-352.
5. Куницина В. Н. Межличностное общение / В. Н. Куницина, Н. В. Казаринова, В. М. Погольша.
- СПб., 2001. - 256 с.
6. Леонтович О. А. Русские и американцы: парадоксы межкультурного общения: [монография] / О. А. Леонтович. - М.: Гнозис, 2005. - 352 с.
7. Махний Н. М. Фейсбилдинг, или кое-что о строительстве лица: [учебное пособие] / Н. М. Махний.
- Чернигов: РИО комитета по делам печати и информации, 1995. - 200 с.
8. Пиз А. Язык телодвижений / А. Пиз. - Санкт-Петербург: Издательский дом Гуттенберг, 2000.
- 186 с.
Прудникова Т. И. Особенности репрезентации невербального общения языковыми средствами // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т. 24 (63). - № 4. Часть 2. - С.159-164.
В статье анализируются особенности репрезептации невербального общения языковыми средствами на материале повести украинского писателя Василия Барки. Исследование текста показывает, что с помощью художественных средств автор передает мимику, взгляд, жесты, голос, интонацию своих героев.
Ключевые слова: невербальное общение, жесты, мимика, взгляд, голос.
Prudnikova T. I. Expression of nonverbal communication by means of speech //
Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V. 24 (63). - № 4. Part 2. - P.159-164.
The article is devoted to the description of nonverbal communication by linguistic means which are based on the material of the novel the literary work of Vasyl Barka's. The study of the text shows that the author with the help of artistic means conveys intonation, gesture, look, expression of the face and expression of his characters.
Key words: nonverbal communication, gesture, look, voice, expression.
Поступила до редакцИ' 19.09.2011 р.
