CC BY
81
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 86 HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2701 print doi: 10.15421/nvlvet8609
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 334.108:331.159.874
Independent means of business communication in manager personnel
K M. Himiak
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Hirniak, K.M. (2018). Independent means of business communication in manager personnel. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(86), 48-52. doi: 10.15421/nvlvet8609
Non-verbal means of business communication for the personnel management system are considered in the article. Business communication is disclosed as the communication of various meetings with personal acquaintance, which is a necessary component of cooperation with non-verbal means. Individual substantiation of non-verbal communication, built on the system of non-verbal characters, serving as means for the exchange of information between people. Research is used to provide information transmitted by verbal means (only words) by about 7%, only by voice - by 38% (in particular due to the tone of voice, intonation and other sounds) and non-verbal means - 55%. Non-verbal messages have certain features, they are: unstructured, can not be decomposed into separate components; tied to the terms of communication; non-intentional, spontaneous; more innate than acquired; are formed under the dominant influence of the right hemisphere of the brain. It is proved that there are reasons to trust non-verbal means of communication. The emphasis is on the management of personnel, which obliges to business communication and determined by the ability to correctly interpret the visual information, as well as the partner's look, his facial expressions, gestures, timbre and tempo of the language. Ability to recognize nonverbal signals allows a business person: the ability to recognize the obstacles that arise at the level of personal relationships at the time of their origin, intercept and neutralize the corresponding signals, rebuild a conversation with these signals, change the timing of the conversation; the ability to verify the correctness of their interpretation of signals. The purpose of this article is to study non-verbal (non-verbal) human resources management tools used in business communication. In the course of the presentation of the article came to the conclusion that non-verbal means of business communication can provide some assistance in achieving the desired result in the process of negotiations with business partners or in personnel management; feelings, emotions, relationships of people, allows you to convey proper information, the content of which is reviewed by language, that is verbal means. In the future, we see that non-verbal means of business communication in the management of personnel, which must comply with the norms and verbal etiquette adopted in the appropriate environment, as well as intellectual and professional levels.
Key words: communication, nonverbal means, management, business, personnel, gesture, posture, process, manager, etiquette, communication.
Невербальш засоби дшового спшкування в управлшш персоналом
К.М. Прняк
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарно'1' медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
У cmammi розглядаються невербалът засоби дшового спшкування для системи управлтня персоналом. Розкрито дшове спшкування як комуткащю рiзномaнimних зуcmрiчeй з особистим знайомством, що е нeобхiдною складовою ствробтництва з неверба-льними засобами. Окрeмi обгрунтовання невербального спшкування, яке побудоване на cиcmeмi немовних знатв, що слугують засобами для обмту тформащею мiж людьми. Використано до^дження для подання тформацп, що передаешься вербальними засобами (тшьки слова) приблизно на 7%%, тшьки голосовими - на 38% (зокрема завдяки тону голосу, ттонаци та тшим звукам) i невербальними засобами - 55%. Невербальш повгдомлення мають певт особливостi, вони неструктуроват, ïx неможливо розкла-сти на окрeмi складники; прив 'язаш до умов спшкування; неттенщональт, спонтант; бшьшою мiрою вроджет, тж нaбуmi; витворюються тд домтантним впливом прaвоï пiвкулi головного мозку. Доведено, що е тдстави довiряmи невербальним засобам
Article info
Received 19.01.2018 Received in revised form 20.02.2018 Accepted 24.02.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel. +38067-751-41-22 E-mail: hirniakKM@gmail.com
Науковий вкник ЛНУВМБ iMeHi С.З. Гжицького, 2018, т 20, № 86
спткування. Зроблено наголос на управлтня персоналом, яке зобов 'язуе до дтового спткування I визначаеться умтням правильно ттерпретувати в1зуальну тформащю, а також погляд партнера, його мт1ку, жести, тембр I темп мови. Умтня розтзнавати невербальнг сигнали дае дтовт людит можливЧсть розтзнати перешкоди, як виникають на р1вт особистих стосунтв у момент Чх зародження, перехопити I знешкодити вЧдповЧдж сигнали, перебудувати розмову з урахуванням цих сигналЧв, змтити такт проведення бесЧди; переконатися у правильностЧ своеЧ ттерпретацп сигналЧв. Метою даноЧ статтЧ е дослЧдження невербальних (несловесних) засобгв управлтня персоналом, як використовуються в процес1 дтового спткування. В процесЧ викладу статтЧ дшшли висновку, що невербальна засоби дтового спткування можуть надати певну допомогу в досягненж бажаного результату тд час перемовин з бгзнес-партнерами або в управлтт персоналом; почуття, емоцИ, вЧдносини людей дозволяють передати на-лежну тформащю, зм1ст якоЧ переглядаеться за допомогою мови, тобто вербальними засобами. В подальшому вбачаемо, що невербальних засобгв дтового спткування в управлгннг персоналом, як повинн вЧдповЧдати нормам I словесному етикету, прийня-тому у в1дпов1дному середовищ1, а також ттелектуальному та профестному ргвнях.
Ключовi слова: спткування, невербальна засоби, управлтня, дтовий, персонал, жест, поза, процес, менеджер, етикет, комут-кащя.
Вступ
Дшове спшкування в управлшш персоналом е не-обхшним видом ввдносин м1ж людьми 1 реал1зуеться у р1зномаштних формах. Основною формою мовних знаков е невербальш засоби дшового стлкування. Адже знання мови жеслв 1 рух1в тша дозволить за-безпечити ефектившсть взаемодп партнер1в стлкування, !хне взаеморозумшня, взаемовшносини парт-нер1в, що е дуже важливим для розвитку колективу. Якщо кер1вник вм1е ефективно оргашзувати особист бесши, прийоми, переговори з колективом, то його особиста репуташя та справи будуть устшними.
При умов1 належно! пвдготовки под1бних заход1в можна домогтися бажаних результалв, як дозволять не скривдити сшврозмовнишв та залишити про себе приемш враження. Для виршення дано! проблеми доцшьно вже на етат перших контаклв намггити 1 ретельно ввдпрацювати власну лшш поведшки, вра-ховуючи 1ндиввдуальш властивост партнер1в. Для виконання даного завдання суттеву допомогу нада-дуть засоби так званого невербального (несловесного) стлкування. Щд цим поняттям розум1еться знання психолопчних особливостей людей, законом1ршсть рух1в !х тша, жеслв рук, м'яз1в обличчя, виразу очей, висоти голосу тощо, з метою набуття вмшня передба-чити поведшку сшврозмовнишв.
Дослщження показують (Kovalchuk, 2017), що за-лежно ввд спещал1зацп 1 р1вня кер1вника ввд 50 до 90% його робочого часу займае дшове спшкування в тш або шшш форм1.
Метою дано! статт е дослвдження невербальних (несловесних) засоб1в управлшня персоналом, як1 використовуються в процеа дшового стлкування.
Матерiал i методи дослiджень
Проблемами невербальних засоб1в спшкування, !х класифжаци та особливостям нацюнальних стил1в комушкативно! невербально! поведшки присвячеш дослвдження таких вичизняних науковшв: М. Андр1анова, Н. Ботвино!, О. Бойко, П. Горностай, Ф. 1саева, I. Зязюна, О. Курило, О. Ломашна, В. Нестерова, В. Сластьонша, I. Парубчака, I. Пвдласого, Г. Попова, I. Розмана, М. Тарнавського, Л. Харченко тощо. Серед заруб1жних дослвднишв, як1 внесли значний вклад у дану галузь, можна виокреми-ти А. П1за, Р. Бердвюсла, А. Мейераб1ана, А. Хшла, Г. Уейнрайта, Ю. Фаста та шших.
Стлкування - процес взаемодп м1ж людьми, у якому ввдбуваеться обмш шформашею, досввдом, умшнями й навичками, результатами пращ. Дшове спшкування - це насамперед комушкац1я, р1зномангг-Hi зустр1ч1, особисте знайомство, що е необхвдною складовою спiвробiтництва в сучасний перiод. Саме в процеа таких контаклв стврозмовники сприймають одне одного, обмiнюються думками, необхвдною ш-формацiею, взаемодшть (Tamavskyi, 2015). Встанов-лено, що кожен здатен розумли за хвилину 650-700 ств, а людина говорить у середньому 150-160 слiв, тому в слухача завжди достатньо часу на оцшку ств-розмовника: його жеслв, мiмiки, iнтонацiй, вiдтiнкiв психологiчного стану (Nirenberg and Kalero, 1992).
Бердвюсл дослiдив, що словесне спiлкування в бе-сiдi займае менше шж 35%, а понад 65% шформацп передаеться за допомогою невербальних засобiв. М1ж вербальними i невербальними засобами спшкування юнуе своерiдний розподiл функцш: словесним каналом передаеться чиста шформащя, а невербальним -ставлення до партнера по спiлкуванню (Piz and Piz, 2015).
Невербальне спiлкування - система немовних знаков, що слугують засобами для обмiну шформащею мiж людьми. Один з найввдомших фахiвцiв з питань спiлкування А. Шз стверджуе, що за шформащя передаеться вербальними засобами (тшьки слова) прибли-зно на 7%, пльки голосовими - на 38% (зокрема за-вдяки тону голосу, штонаци та iншим звукам) i невербальними засобами - 55% (Piz and Piz, 2015). Невербальш поввдомлення мають певнi особливосп, вони неструктурованi, !х неможливо розкласти на окремi складники; прив'язанi до умов спшкування; нештен-цiональнi, спонтаннц бiльшою мiрою вродженi, н1ж набутц витворюються п1д домiнантним впливом право! пiвкулi головного мозку (Batsevych, 2004). I це дае тдставу довiряти невербальним засобам спiлкування.
Результати та ix обговорення
Управлiння персоналом зобов'язуе до дшового спшкування, яке визначаеться умшням правильно штерпретувати вiзуальну iнформацiю, а також погляд партнера, його мiмiку, жести, тембр i темп мови. Умiння розпiзнавати невербальш сигнали дае дшовш людинi можливють розпiзнати перешкоди, як1 виникають на рiвнi особистих стосункiв у момент !х зародження, перехопити i знешкодити вiдповiднi сигнали, перебудувати розмову з урахуванням цих сигналiв,
HayRoßrä вкник ЛHУВMБ iмeнi С.З. ^идишто, 2018, т 20, № 86
змшити тaкт пpoвeдeння бeciди; мoжливicть œpera-нaтиcя y пpaвильнocтi cвoeï iнтepпpeтaцiï cигнaлiв, a тaкoж oтpимaти пiдтвepджeння a6o зaпepeчeння ^o-вecнoï iнфopмaцiï (Zahnitko and Danyliuk, 2006).
Meœ^ep, який пpиймae piшeння, вдвижн вмiти poзпiзнaвaти людeй зa ïxньoю нeвepбaльнoю пoвeдiн-кoю, впливaти га ïx дiï. Poзкpивaти oкpeмi pиcи rnp^ нepa, дiзнaтиcь пpo дeякi pиcи cвoгo xapaктepy i вмгги викopиcтoвyвaти дaнi якocтi, якi мoжyть мaти пepeвa-гу для пpийняття piшeнь (Batyuk, 2017).
Дocлiджeння (Nirenberg and Kalero, 1992; Vinnytska, 2016; Kurylo and Rozman, 2017) пiдтвep-ДЖУЮТЬ, щo нeвepбaльнa кoмyнiкaцiя штоли нaдae нaм нaбaгaтo бiльшe iнфopмaцiï, нiж cлoвa. Вiдoмий фpaнцyзький пиcьмeнник Ф. Лapoшфyкo cтвepджy-вaв: «У звyкax гoлocy, в o4ax i y вcьoмy виглядi тoгo, XTO гoвopить, мicтитьcя нe мeншe кpacнoмoвнocтi, нгж y вибopi ^в».
Heвepбaльнa пoвeдiнкa людини нepoздiльнo пoв'язaнa з ïï пcиxiчним cтaнoм i cлyжить зacoбoм йoгo виpaжeння. В ^oneci cпiлкyвaння пoвeдiнкa виcтyпae oб'eктoм пoяcнeння нe caмa пo co6i, a як пoкaзник пpиxoвaниx вiд бeзпocepeдньoгo croCTepe-жeння iндивiдyaльнo-пcиxoлoгiчниx xapaктepиcтик oco6^toctí. Ha ïï ocнoвi poзкpивaeтьcя внyтpiшнiй cвiт людини, здiйcнюeтьcя фopмyвaння пcиxoлoгiчнo-гo змicтy cпiлкyвaння тa ot^to].' дiяльнocтi.
Haйбiльш вaжливими з ниx ввaжaютьcя тaк звaннi кiнeтичнi зacoби, тoбтo здopoвe cпpийняття pyxiв iншoï людини, як1 викoнyють функцШ в ^o^ci rarn-кyвaння. Дo кiнeтики вiднocять pyxи, щo пpoявляють-cя в мiмiцi, пoзi, пoглядi, xoдi. Вaжливa poль пpи ^o-му вiдвoдитьcя caмe мiмiцi - pyxoвим м'язaм oбличчя. Вoни ввaжaютьcя гайб№ш cyттeвими в пepeдaчi iнфopмaцiï' i ïx cпpaвeдливo нaзивaють «дзepкaлoм душЪ> (Hornostai, 2017).
Визнaчaють двa типи жecтiв - кoмyнiкaтивнi i cимптoмaтичнi, як1 пoдiляютьcя нa eмблeмaтичнi жecти (eмблeми); iлюcтpaтивнi жecти (iлюcтpaтopи); peгyлятивнi жecти (peгyлятopи).
У дiлoвoмy cпiлкyвaннi тaкoж пpийнятo видiляти тaкi зacoби, як дoтики, як1 rnw^ion^ нa
гpyпи: пpoфeciйнi (фyнкцioнaльнi); pитyaльнi (co^a-льнi); дpyжнi (пpиятeльcькi).
Py^am^an^ - нaйбiльш пoшиpeнa фopмa дoти-кy-вiтaння у дiлoвoмy cвiтi, яга мoжe cтaти мicткoм дo poзвиткy дiлoвиx cтocyнкiв a6o, нaвпaки, бap'epoм у пoдaльшoмy cпiлкyвaннi. Цe тpaдицiйнa i нaйдaвнi-шa iнфopмaтивнa фopмa вiтaння в кoлeктивi.
Pyкocтиcкaння викopиcтoвyeтьcя нe тiльки пpи вь тaннi тa пpoщaннi, a й як згак yгoди, кoнcтaтaцiï взa-eмнoï' пoвaги i дoвipи. Вiд типу py^cm^aM^ згач-нoю мipoю зaлeжить peзyльтaт дiлoвoï' зycтpiчi (Kovalchuk, 2017).
Дeмoнcтpyючи вiдкpитi дoлoнi, люди в yci чacи пoкaзyвaли, щo ^ийшли з миpними нaмipaми. Жecт, щo гoвopить як зaцiкaвлeнicть людинoю, тaк i пpo вiдcyтнicть iнтepecy дo нeï, мoжe виpaжaти втев^-нють a6o ж cигнaлiзyвaти пpo cлaбкocтi, пoкaзaти тeплoтy, вiдкpитicть i чecнicть a6o, нaвпaки, бaжaння щocь пpиxoвaти.
Pyкocтиcкaння - цe дyжe iнфopмaтивний жecт, яким мoжнa пepeдaти тонкий, aлe дyжe пoтyжний iмпyльc ^o cвoï' нaмipи. Зaцiкaвлeнoмy cпocтepiгaчe-вi pyкocтиcкaння здaтнe дaти пpo людину дyжe бaгaтo цiннoï iнфopмaцiï.
Пoплecкyвaння пo плeчy викopиcтoвyeтьcя зa yмo-ви близькиx вiднocин тa piвнocтi coцiaльнoгo OTano-вищa пapтнepiв. У дeякиx випaдкax пpийнятo жiнцi цiлyвaти pyкy, зoкpeмa: пpи знaйoмcтвi, в opo^ci вiтaння, зaпpoшeннi нa тaнeць тoщo.
Ha нaш пoгляд, пoцiлyнoк pyra пpeдcтaвницям cлaбкoï cтaтi мoжe ввaжaтиcя нe лишe пpoявoм швш-гo piвня кyльтypи чoлoвiкa, a й жecтoм пoвaги щoдo жшки. Пpoтe у нaвeдeнoмy випaдкy в^ зaлeжить вiд звичaï'в, дoмiнyючиx у дaнoмy cycпiльcтвi.
Гoлoвнoю xapaктepиcтикoю мiмiки e ïï цiлicнicть тa динaмiчнicть - цe oзнaчae, щo у мiмiчнoмy виpa-жeннi шecти ocнoвниx eмoцiйниx cтaнiв (гнiвy, paAoc-ri, cтpaxy, пoдивy, cтpaждaння, пpeзиpcтвa) ви pyxи м'язiв тaк cкoopдинoвaнi, щo цe дoбpe виднo зi cxeми мiмiчниx кoдiв тa нaвeдeниx нижчe cтaнiв (Zahnitko and Danyliuk, 2006).
1з дocлiджeнь (Chmut, 2007; Tarnavskyi, 2015; Kharchenko, 2017) випливae, щo eмoцiйний cтaн: гнiв (poт вiдкpитий, кутники губ oпyщeнi, o4i вiдкpитi a6o звyжeнi, бpoви зcyнyтi дo пepeнiccя, вepтикaльнi cклaдки нa чoлi й пepeнicci, oбличчя динaмiчнe), CTpax (poт вiдкpитий, кутники губ шдняп, o4i шиpoкo вiдкpитi, бpoви пвдняп ввepx, гopизoнтaльнi cклaдки нa чoлi), пpeзиpcтвo (poт зaкpитий, кутники губ o^-щeнi, o4i звyжeнi, бpoви зcyнyтi дo пepeнiccя, a кути-ки бpiв пiднятi ввepx, вepтикaльнi cклaдки нa чoлi i rapemcd, oбличчя динaмiчнe), пoдив (poт в^^итий, кутники губ пpипiднятi, o4i шиpoкo poзплющeнi тa блищaть, бpoви шдняп ввepx i ïx внyтpiшнi кутики, гopизoнтaльнi cклaдки нa чoлi, oбличчя нepyxoмe), paдicть (poт звичaйнo в^^итий, кутники губ пpипiд-нятi, o4i пpимpyжeнi aбo poзплющeнi i блищaть, 6po-ви пiднятi ввepx i ïx внyтpiшнi кутики, гopизoнтaльнi c^aAra нa чoлi, oбличчя динaмiчнe).
У мeжax нeвepбaльнoï ceмioтики cфopмyвaлacя гавиъ oкpeмa нayкa пpo мoвy oчeй тa вiзyaльнy пoвe-дiнкy людeй у пpoцeci кoмyнiкaцiï - oкyлecикa (Kovalchuk, 2017). Дocлiджeння пpoвeдeнi P.A. Шттц i K.M. Вoльф, пoкaзaли, щo зaвдяки змiнaм poзмipy зшиць, тpивaлocтi пoглядy, pyx^ пoвiк, пpимpyжy-вaнням тa дecяткaм iншиx мaнiпyляцiй, як1 викoнye шкipa тa м'язи дoвкoлa oчeй, cтвopюють вeликy шль-кicть нeвepбaльниx кoмyнiкaтивниx cигнaлiв.
Вшницьга А.О. зaзнaчae, щo нeвepбaльнe стшку-вaння - цe пoгляд людини. Пpoтe яким би нe бyлo пoxoджeння цьoгo нeвepбaлънoгo знaкa (^вм^ш чи мимoвiльнe), вiн нe втpaчae cвoïx кoмyнiкaтивниx влacтивocтeй, вapтo лишe нaвчитиcя пpaвильнo чига-ти цю iнфopмaцiю (Vinnytska, 2016).
Meнeджep збyджeний, зaцiкaвлeний чимocь aбo пepeбyвae у пiднeceнoмy нacтpoï - йoгo зшищ шиpшi в чoтиpи paзи пopiвнянo з нopмaльним cтaнoм. Ha-впaки, cepдитий, пoxмypий нacтpiй змушуе зшищ звyзитиcь. Xo4a o4i, oбличчя i e мoжливими джepeлa-ми iнфopмaцiï' щoдo пcиxoлoгiчнoгo cтaнy людини, в бaгaтьox cитyaцiяx пoдaeмo мeнш iнфopмaцiйним, нiж
Науковий вкник ЛНУВМБ ÍMern С.З. Гжицького, 2018, т 20, № 86
все тшо i пов'язано з тим, що mímÍ4hí вирази обличчя школи контролюються краще, Him рухи тша. Це озна-чае, що при контактах з менеджером в управлшня персоналом може з'явитися нагода отримати необхщ-ну та бшьш точну iнформацiю, якщо перенести фокус спостереження за керiвником з обличчя на тшо, руки, жестикулящю, зайнял пози.
Вiдомо, що коли людина зацiкавлена в сшлкуван-hí, вона буде орiентуватися на спiврозмовника, нахи-ляючись в його бiк, якщо hí, - то навпаки i навггь може вiдiйти. Партнер, що бажае заявити про себе, буде стояти прямо, напружено, iнодi впершись руками. В шшому разi вш буде почувати себе розслабле-но, спокойно i перебувати в невимушенш позi.
Вiдповiдно пози, у яких можуть перебувати керiв-ники, мають прихованi особливостi спiлкування несуть у to6í i певш жести - рiзноманiтнi рухи руками або головою, змют яких е завжди зрозумiлий для сто-рш, що спiлкуються. Про iнформацiю, яку несе жес-тикуляцiя, вiдомо багато, однак конкретний змiст вщповщних жеслв, iнколи вiдмiнних як у рiзних культурах, так i у представнишв рiзних нацюнальнос-тей.
Ентузiазм, радють i недовiра звичайно передають-ся високим голосом, гнiв i страх - також досить висо-ким голосом, але в б№ш широкому дiапазонi, мож-ливо, i приглушеним голосом. Швидк1сть розмови, як i голос, може вщображати почуття: швидка бесiда -переживання i стривожешсть, повiльна - свщчить про пригшчений настрiй, горе, зрозумiлiсть або втомле-нiсть.
Отже, стиль пересування, по якому не важко роз-шзнати емоцiйний стан керiвника в дшовому середо-вищi. Наприклад, в рамках дослщжень вiдповiдних фахiвцiв з точшстю пiзнавалися так1 емоцiйнi стани, як гшв, страждання, чорний настрiй, гордють. При цьому виявлялось, що найбшьш тяжка ходьба мае мiсце при гшвщайлегша - у станi радостц в'яла, при-гнiчена - при стражданнях, а найбiльша довжина кроку притаманна стану гордостi. На завершення розгляду теми варто зазначити, що якими б не були важливими почуття, емоцiï, вщносини в колектив^ дiлове спiлкування передбачае не стшьки передачу емоцiйних станiв, сшльки передачу належноï шфор-мацiï. Ïï змiст передаеться за допомогою мови, тобто приймае вербальну, словесну форму. Якщо вщйти вiд загальних теоретичних моделей до звичайно1' житте-во1' практики, то для змiстовного дшового спшкування необхщно, насамперед вмiння говорити i вмшня слу-хати. Культура поведшки, що, зрозумшо, вважаеться необхщною умовою дiлового спiлкування з партнерами.
Однак подiбнi заходи можуть виявитися менш плiдними в разi недотримання норм та правил словесного етикету. Bíh своею чергою лсно пов'язаний зi словниковим запасом мови та ïï стилем, який прийня-тий при спшкуванш у певному колi людей. Саме тому, вступаючи в контакт з дшовими партнерами або стлкуючись з пщлеглими в процесi управлшня персоналом тдприемства, необхщно особливо стежити за своею мовою. Якщо мае мюце зустрiч з шоземними партнерами, то спiлкування, зазвичай ведеться або
мовою гостей, або англшською мовою. Однак дане питання завжди узгоджуеться до початку переговорiв. Водночас варто зазначити, що володшня останньою вважаеться важливою ознакою професiоналiзму вах, хто мае вiдношення до питань мiжнародних вiдносин або регулярних контаклв з iноземними спiврозмовни-ками. Суттевим у цьому е те, що спшкуючись будь-якою мовою необхщно використовувати просп, зро-зумiлi i точш слова, грамотно формулювати i вислов-лювати своï думки. Лггературний стиль мови неод-мiнно викликатиме повагу до спiврозмовникiв та сприятиме ефективностi спiлкування. В iншому випа-дку дана обставина здатна суттево вплинути на авторитет промовця або гальмувати переговорний процес. Повертаючись до питання дiлових контактiв з зарубь жними партнерами, необх1дно звернути увагу на не-обхiднiсть дотримання не лише загальновизнаних правил поведшки, а й звичш'в, як1 прийнял в краïнi гостей.
Висновки
Отже, наш дослвдження приводять до висновкiв: невербальш засоби дшового спшкування можуть надати певну допомогу в досягненнi бажаного результату в процеа перемовин з бiзнес-пaртнерaми або в управлшш персоналом; почуття, емоци, вщносини людей дозволяють передати належну iнформaцiю, змют яко1' переглядаеться за допомогою мови, тобто вербальними засобами.
Перспективи подальших дослгджень вбачаемо у дослщженш невербальних зaсобiв дшового спшкування в управлшш персоналом, яш повинш вiдповiдa-ти нормам i словесному етикету, прийнятому у вщпо-вiдному середовищi, а також штелектуальному та професiйному рiвням.
References
Androshchuk, A.V. (2012). Neverbalni zasoby dilovoho spilkuvannia. Rezhym dostupu: www.naub.org.ua. (in Ukrainian).
Batyuk, B. (2017). Information influence on management decisions. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 19(76), 10-14. doi: 10.15421/nvlvet7602. Batsevych, F.S. (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky. [pidruchnyk] K. Akademiia. (in Ukrainian).
Vinnytska, A.O. (2016). Neverbalne spilkuvannia: pohliad liudyny. [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/10 493/509.pdf?sequence=3 (in Ukrainian). Zahnitko, A.P., & Danyliuk, I.H. (2006). Ukrainske dilove movlennia. profesiine i neprofesiine spilkuvannia. navchalnyi posibnyk. Donetsk. BAO (in Ukrainian).
Kovalchuk, R.L. (2017). Neverbalni zasoby dilovoho
spilkuvannia. K. TsNL (in Ukrainian). Kurylo, O.I., & Rozman, I.I. (2017). Verbalni ta neverbalni aspekty kultury spilkuvannia. Molodyi vchenyi. 4.3(44.3), 114-118. Rezhym dostupu:
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. I^H^KOTO, 2018, T 20, № 86
http ://molodyvcheny.in.ua/files/j oumal/2017/4.3/28.p df (in Ukrainian).
Palekha, Yu.I. (2007). Etyka dilovykh vidnosyn navchalnyi posibnyk. K. Kondor (in Ukrainian).
Piz, A., & Piz, B. (2015). Mova rukhiv tila. K.KM-BUKS (in Ukrainian).
Hornostai, P.P. (2017). Psykholoho-pedahohichne zabezpechennia sotsialno-psykholohichnoho klimatu v kolektyvi. K. Milenium. Rezhym dostupu: http://www.ispp.org.ua/files/1510144201.pdf (in Ukrainian).
Nirenberg, G.G., & Kalero, G. (1992). Chitat' cheloveka kak knigu. Baku. Sada (in Russian).
Rjukle, H. (1998). Vashe tajnoe oruzhie v obshhenii (per. s nem.). M. Znanie (in Russian).
Tarnavskyi, M.T. (2015). Neverbalni zasoby dilovoho spilkuvannia ta upravlinnia personalom. Ekonomika kharchovoi promyslovosti. 2(26). doi: 10.15673/2312-847x.26/2015.44036 (in Ukrainian).
Kharchenko, L.P. (2017). Osoblyvosti zastosuvannia neverbalnykh zasobiv dilovoho spilkuvannia. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spttp_2013_4_10 (in Ukrainian).
Chmut, T.K. (2007). Kultura dilovoho spilkuvannia. K. Znannia (in Ukrainian).
