педагогически науки
Горлач Валентина BiKTopiBHa
М1СЦЕ I РОЛЬ кроскультурно!' ...
UDC 378
М1СЦЕ I РОЛЬ KPOCKynbTyPHOÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 В ПРОФЕС1ЙН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1 ФАХ1ВЦЯ З ТУРИЗМУ
© 2018
Горлач Валентина BiKTopiBHa, здобувач кафедри педагопки та психологи осв1тньо1 дояльност Запор1зький нацiональний утверситет (69600, Укра'ша, Запорiжжя, вулиця Жуковського, 66, e-mail: [email protected])
Анотащя. В статп розкрито поняття кроскультурно1 комушкацп, прецедентних феномешв, доведено необхвдшсть формування кроскультурно1 компетентносп у майбутшх фах1вц1в з туризму. Ця необхвдшсть грунтуеться насамперед на факп 1снування вщмшностей мiж р1зними культурами, як фах1вець в галуз1 туризму неодмшно повинен враховувати для здшснення усп1шно1 i результативно1 профес1йно1 д1яльност1. Невраховування або незнания вiдмiннoстей мiж piзними лiнгвoкультуpними середовищами може призвести до немoжливoстi налагодити кроскультурну комушкацш. Пpoфесiйнa пiдгoтoвкa мaйбутнiх фaхiвцiв з туризму повинна бути спрямована на формування в них розумшня piзнoмaнiтнoстi i вiдмiннoстi iснуючих культур, поваги i толерантного ставлення до 1х прояв1в, бажання i готовносп вир1шувати неминуч1 в кроскультурному спшкуванш суперечносп i кoнфлiкти. Кроскультурна кoмунiкaцiя грунтуеться на комплекс знань, умiнь i навичок (як лiнгвiстичних, так i екстралшгвютичних), завдяки яким мaйбутнiй фaхiвець з туризму готовий до устшного спiлкувaння з представниками iншoмoвнoï культури i здатний його здiйснювaти на засадах толерантного ставлення, взаемно1 поваги i емпатп. У якoстi безпосереднього учасника мiжкультуpнoгo спiлкувaння мaйбутнiй фaхiвець з туризму мае бути тдготовлений до спiлкувaння з представниками piзних культур, а отже сприймати i розумгти специфiчнi oсoбливoстi 1х кoмунiкaтивнoï пoведiнки. Знайомство мaйбутнiх фaхiвцiв з туризму з piзнoмaнiттям i вщмшшстю культур буде сприяти усуненню перешкод i тpуднoщiв в пpoцесi здшснення кроскультурно1 кoмунiкaцiï.
Kлючoвi слова: кроскультурна комушка^, кроскультурна кoмпетентнiсть, туристична дiяльнiсть, прецедентний феномен, лiнгвoкультуpнa спiльнoтa.
PLACE AND ROLE OF CROSSCULTURAL COMPETENCE IN PROFESSIONAL ACTIVITIES OF A TOURISM SPECIALIST
© 2018
Gorlach Valentyna Victorivna, aspirant of the department of pedagogy and psychology of educational activities Zaporizhzhya National University (69600, Ukraine, Zaporozhye, Zhukovsky street, 66, e-mail: [email protected])
Abstract. The article deals with the concept of crosscultural communication, precedential phenomenon, the necessity of formation of crosscultural competence among future tourism professionals. This necessity is based, first of all, on the fact that there are differences between different cultures that a specialist in tourism must certainly take into account for successful and productive professional activities. Failure to take into account or ignorance of differences between different linguocultural environment can lead to the impossibility of establishing cross-cultural communication. The professional training of future tourism professionals should be aimed at forming an understanding of the diversity and differences of existing cultures, respect and tolerance towards their manifestations, desires and readiness to solve contradictions and conflicts that are inevitable in crosscultural communication. Crosscultural communication is based on a set of knowledge, skills and abilities (both linguistic and extra-linguistic), through which a future tourism specialist is ready for successful communication with representatives of foreign culture and can implement it on the basis of tolerant attitude, mutual respect and empathy. As a direct participant in intercultural communication, the future specialist in tourism should be trained for communication with representatives of different cultures, and therefore to perceive and understand the specific features of their communicative behavior. Introduction of future tourism professionals with the diversity and differences of cultures will help eliminate obstacles and difficulties in the process of implementing crosscultural communication.
Keywords: crosscultural communication, crosscultural competence, tourism activity, precedent phenomenon, linguocultural environment.
Постановка проблеми в загальному виглядi та ïï зв'я-зок Í3 важливими науковими чи практичними завдан-нями. В умовах сучасного свгту, в якому кордони ста-ють все бшьше умовним явищем, а м^ац1я населення - повсякденшстю, питання кpoскультуpнoï комушкаци набувае гостроти й великого значення. Туризм е важли-вим засобом налагодження мiжкультуpнoï комушкацп, i тому одним з головних чиннишв пpoфесiйнoï тдготов-ки майбутшх фaхiвцiв ше1' гaлузi е формування в них здатносп оргашзовувати та здшснювати кроскультурне спшкування.
Не викликае заперечень думка про те, що для досяг-нення результативносп кроскультурних контакпв по-тpiбен певний piвень кроскультурно1' компетентности який, о^м шшого, залежить ввд спешальних знань, що включають вщомосп про конкретну культуру, а також емпатшного сприйняття, толерантносп i знання загаль-нокультурних ушверсалш.
Кроскультурна комушкащя е обов'язковою складо-вою мiжнapoднoï туристично1' дiяльнoстi, осшльки ця дгяльшсть вщбуваеться у piзних культурах i для свое1' усшшносп потребуе адекватного розумшня i враху-вання специфiчних особливостей того чи шшого культурного середовища. Украша з точки зору туристично1' Хуманитарни Балкански изследвания. 2018. № 1
дгяльносл е досить привабливою крашою, враховуючи, що, з одного боку, туристичний ринок почав активно функцюнувати i розвиватись пopiвнянo недавно, а з ш-шого, Украша сама е досить шкавим об'ектом туристич-но1' iндустpiï, oскiльки мае i величш пам'ятки культурно!' спадщини, i вpaжaючi своею непеpесiчнiстю туpистичнi ресурси.
Анализ остантх дослiджень i публiкацiй, в яких роз-глядалися аспекти цeï проблеми i на яких обтрунтову-еться автор; видшення невирiшених ратше частин за-гально'1' проблеми. Дослвдженню питань сшвввдношення туризму i культури, туризму i мiжкультуpнoï комушкацп придали увагу в сво1х працях таю науковш, як
B. Бiблеp [1], К. Мошняга [2], Н. Чаграк [3], Т. Мipoнoвa [4], Г. Гритчук [3], В. Свдоров [5] та iн. [6, 7]. Сучасне poзумiння кpoскультуpнoï комушкацп базуеться також на науково-теоретичних положеннях В. Сaфoнoвoï [8], Н. Гaльськoвoï [9], М. Блоха [10], Н. eлухiнoï [11],
C. Садохша [12], С. Теp-Мiнaсoвoï [13], П. Сисоева [14] та iн. [15-19].
Попри значну кiлькiсть авторитетних дослвджень, серед нaукoвцiв немае единого бачення щодо виpiшення проблеми формування кpoскультуpнoï кoмпетентнoстi у мaйбутнiх фaхiвцiв туpистичнoï гaлузi.
Gorlach Valentyna Victorivna pedagogical
PLACE AND ROLE OF CROSSCULTURAL ... sciences
Формування цшей статтi (постановка завдання). Мета нашо! науково! розввдки - довести необхшшсть формування кроскультурно! компетентносп у майбутшх фах1вшв з туризму. Ця необхвдшсть грунтуеться на-самперед на факп юнування вшмшностей м1ж р1зними культурами, як1 фах1вець в галуз1 туризму неодмшно повинен враховувати для здшснення усшшно! 1 результативно! професшно! д1яльностг
Невраховування або незнання вшмшностей м1ж р1зними лшгвокультурними середовищами може при-звести до неможливосп налагодити кроскультурну ко-мушкацш. Професшна подготовка майбутшх фах1вщв з туризму повинна бути спрямована на формування в них розумшня р1зномаштносл 1 ввдмшносл юнуючих культур, поваги 1 толерантного ставлення до !х прояв1в, бажання 1 готовносп вир1шувати неминуч1 в кроскуль-турному сшлкуванн1 суперечносп 1 конфлжти.
Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. Поняття кроскультурно! комушкаци е неоднозначним 1 багатоплановим. В загальному сенс цим словосполу-ченням називають обумовлений певними сошальними чинниками процес шформацшного обмшу щд час м1жо-собистюного кроскультурного спшкування за допомо-гою р1зних засоб1в комушкаци (вербальних, невербаль-них, паравербальних) [20].
К. Мошняга шд кроскультурною комушкащею розу-м1е сам процес спшкування; умови, за яких вш вшбува-еться, та оргашзацш цього процесу; критерш результа-тивносп та якосп туристично! д1яльностц фахову ком-петентшсть та професюнал1зм спешалюта туристично! галузц обов'язкову складову професшного навчання майбутнього фах1вця з туризму [2].
Нас, безумовно, щкавлять, насамперед, останн два значення поняття «кроскультурна комушкац1я», яш сто-суються професшно! компетентносп фах1вця з туризму, формування яко! мае бути обов'язковим компонентом професшно! освии майбутнього фах1вця туристично! галузг Мова йде про формування у майбутшх фах1вшв з туризму в процеа професшно! освии кроскультурно! компетентности Ми погоджуемось з думкою Н. Чаграк 1 Г. Гритчук, що вш р1вня кроскультурно! компетентносп фах1вця залежить, в шнцевому рахунку, як1сть туристич-ного продукту [3].
Кроскультурну компетентшсть фах1вця з туризму можна визначити як здатшсть здшснювати адекватну 1 результативну кроскультурну комушкацш. Таким чином, мета формування кроскультурно! компетентносл у майбутшх фах1вц1в з туризму полягае в досягненш адекватного 1 результативного спшкування м1ж представ-никами р1зних культур. Ефектившсть кроскультурно! комушкаци залежить вш знання багатьох чинник1в 1 ре-алш життя шшомовного середовища: форми вербально! 1 невербально! комушкаци, правила поведшки, традици, щнтст ор1ентири, сошальна структура, правила веден-ня пщприемницько! д1яльносл 1 т. д.
Отже, кроскультурна комушкащя грунтуеться на комплекс! знань, умшь 1 навичок (як л1нгв1стичних, так 1 екстралшгвютичних), завдяки яким майбутн1й фах1вець з туризму готовий до устшного спшкування з представ-никами 1ншомовно! культури 1 здатний його зд1йснюва-ти на засадах толерантного ставлення, взаемно! поваги 1 емпатп.
Як вважають деяк1 дослшники, результативне кроскультурне сп1лкування можливе за умови, коли ко-мун1канти мають сп1льну когн1тивну базу, тобто спшьну систему понять, уявлень, знань про навколишнш св1т. До нац1онально! когнитивно! бази т1е! чи 1ншо! культури входять прецедентн1 феномени, в яких вщбиваються особливост1 характеру, ментальносп, св1тосприйняття т1е! чи 1ншо! наци [21, с. 213]. Прецедентш феномени -це характерш для певно! культури знаки, як1 апелюють до минулих под1й 1 факт1в, що добре вщом1 вс1м пред-ставникам нацюнально! сп1льноти 1 викликають певт 38
асоцiацii. Дослiдженням прецедентних феномешв за-ймались так1 науковцi, як Д. Гудков [22], В. Красних [22, 23, 24], I. Захаренко [22], Д. Багаев [22]. Вони видшяють прецедентш тексти, прецедентш ситуацп, прецедента iмена i прецедентнi висловлювання [22, с. 82]. Bci види прецедентних феноменiв характеризуються семютич-ним способом юнування. Прецедентний текст i преце-дентну ситуац1ю вченi штерпретують як бiльш широк! поняття, як не завжди використовуються в повному об-сязг У якосп так званого символу прецедентного тексту або прецедентноi ситуацп можуть виступати прецедент-не !м'я та прецедентне висловлювання. Термш преце-дентний текст може трактуватись досить широко. Так, В. Красних, спираючись на роботи Ю. Лотмана, зазна-чае, що вся нацюнальна культура може сприйматись як один великий текст, що, наприклад, дозволяе трактувати пам'ятки культури (скаж1мо, архггектурш споруди) як невербальш прецедентш тексти [23, с. 9]. Такий шдхщ дозволяе класиф!кувати вс прецедентш феномени на вербальш i невербальш.
Якщо сприймати прецедентний текст лише досл!вно, це призведе до нерозумшня або до нев!рного розумшня тiеi iнформацii, що вш несе. Це зумовлено тим, що ш-формативна змютовшсть прецедентного тексту полягае не в значенш сл!в, з яких воно складаеться, а в !х прагматичному наповненш Прецедентш феномени подшяють-ся на сошумно-прецедентш, нацюнально-прецедентш та ушверсально-прецедентш Але навггь ушверсально-пре-цедентн! феномени, яш е прецедентними в декшькох на-ц!ональних л!нгвокультурних сп!льнотах, можуть мати одну й ту саму «форму», але р!зний змкт. Наприклад, прецедентне !м'я Дон К!хот для украшшв - еталон без-корисливосп, в той час, як для каталоншв, за св!дченням проф. О. Мунгаловоi [25, с. 179], Дон Юхот - людина не дуже розумна, що займаеться чимось непотр!бним i даремним.
Таким чином, беззаперечним е твердження, що знан-ня прецедентних феномен!в i вм!ння доц!льно !'х вико-ристовувати е одшею з обов'язкових складових профе-с!йно! д!яльност! фах!вця туристично! галузг
Ми под!ляемо думку Н. Чаграк [3] i Г. Гритчук [3], що при розробщ туристичного продукту треба спиратись на прецедентш феномени саме пе].' культурно! сшльноти, яка е ц!льовою для того чи шшого продукту туристично!' д!яльносл. Т!льки в цьому випадку можна уникнути певних непорозум!нь та невиправданих оч!кувань i до-сягти результативно!' кроскультурно!' комунiкацi!'.
В!днесення туризму до одного з основних вид!в кроскультурно! комушкаци зумовлено насамперед ма-совютю та масштабн!стю цього явища. Кроскультурна комун!кац!я, за визначенням В. Красних, - це процес безпосередньо! взаемодп культур, в!н в!дбуваеться в межах не сшвпадаючих нацюнальних стереотип!в мислен-ня i поведшки, що суттево впливае на взаеморозумшня стор!н в комун!кац!! [24, с. 185].
Туризм суттево впливае як на форми, методи та засо-би взаемодп р!зних культур, так i на п!двищення культурного р!вня самого туриста. Усшшна та результативна комун!кац!я з представниками !нших культур неможли-ва без знання та розумшня специф!чних особливостей i в!дм!нностей !х культур, а також практичних навичок м1жкультурного спшкування.
Необхшшсть брати до уваги чинники культурного середовища зумовлюеться складною та багатор!вневою структурою такого феномену, яким е культура. До най-бшьш впливових фактор!в культурного середовища, що вщграють визначальну роль, належать: мова, релшя, традиц!! та ц!нност!, сошальна структура сусп!льства, осв!та, мистецтво, правов! в!дносини, географ!чне поло-ження, полиична орган!зац!я.
Головна роль в формуванш культурно! само!ден-тичност!, без заперечень, належить мов!, оск1льки саме вона е основою створення та формування людських груп i сп1льнот. виступаючи головним засобом комун1кац1!.
Humanitarian Balkan Research. 2018. № 1
педагогически науки
Горлач Валентина ВжторГвна М1СЦЕ I РОЛЬ КРОСКУЛЬТУРНО! ...
КомушкацГя, а отже i мова, може бути як вербаль-ною, так i невербальною. Вербальна комушкацГя здшс-нюеться за допомогою слГв. Таким чином, вербальна мова е певною системою графГчних знашв, яка юнуе в уснш (мовлення) або письмовш (написания) формах. ЗагальновГдомий факт, що, скаж1мо, Гспанська мова в 1спанп i кра!нах Латинсько! Америки, як i англшська в Великобритани, США, КанадГ та Австралп мають певш вгдмшносп, пнорування яких може призвести, в кращо-му випадку, до непорозумшня.
В невербальному сшлкуванш видГляють дешлька рГвшв шформаци, як1 в рГзнш мГрГ несуть на собГ «вщ-биток» вгдповГдно! культури. Говорячи, наприклад, про жести, варто звернути увагу на нацюнальш, вжовГ та культурш особливосл !х функцюнування.
Певна лшгвокультурна сшльнота мае специфГчш за-соби невербально! комушкаци, зокрема форми жестово! мови. Однаковий жест в рГзних культурах може мати абсолютно рГзне (а школи навпъ протилежне) значен-ня. Так, наприклад, жест, що в американсьшй культур! означае йти геть в Аргентиш навпаки мае значення «ш-дшти», а рух рукою, що в американщв означае заклик шдшти - це жест, яким прощаються в багатьох кра!нах Швденно! Свропи.
Намагаючись показати, що це дурниця, покрутивши вказГвним пальцем бГля скрош, ви не знайдете порозу-мшня в Голландп, тому що в цш кра!ш подГбний жест навпаки означае щось дуже дотепне.
Багатозначним е i рух пальця з одного боку в ш-ший: вщ легкого осуду, погрози або заклику прислуха-тись до сказаного в США, Ггалп, Францп до вщмови в Шдерландах та Франц!!.
Маючи на увазГ себе, европеець показуе на груди, японець - на шс. Ми звикли, що смГх - це прояв пози-тивних емоцш щодо дотепного жарту. Але в деяких кра-!нах Африки смГх - це показник здивування або навггь розгубленосп, а зовам не прояв весшля. Кивок голови для переважно! бГльшосп людей пгдтверджуе згоду з! сшврозмовником. Але не для болгар, грешв та шдшшв. У них все навпаки: кивок голови означае заперечення, а рух голови з одного боку в шший - згоду.
Як бачимо, нетотожшсть значення одних й тих самих жестових знаков в рГзних культурах може призвести до незручних ситуацш тд час кроскультурного сшлкуван-ня.
Висновки до^дження i перспективи подальшихроз-eidoK цього напряму. Таким чином, проблема кроскультурно! комушкаци набувае особливого значення для майбутшх спещатспв туристично! галузГ, яш за фахом мають постшно стикатися з рГзноманишстю i нетотож-шстю нацюнальних культур. А отже, кроскультурна компетентшсть, що забезпечуе можливГсть здшснен-ня усшшно! кроскультурно! комушкаци, стае одшею з обов'язкових професшних компетентностей спешалюта туристично! галузГ, а створення вгдповщних педагопч-них умов !! формування - нагальною потребою профе-сшного навчання майбутшх фахГвшв з туризму.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Бiблер В. Культура / Диалог культур. Ки!в: Дух i лтера, 2018. 368 с.
2. Мошняга Е. В. Социально-педагогические условия совершенствования подготовки специалистов турист ской деятельности: дис...канд..пед.наук: 13.00.01 / Институт молодежи. Москва, 1997. 148 с.
3. Чаграк Н. I., Гритчук Г. В. Мiжкультурна комуткащя як компонент професшно! кoмпетентнoстi фахiвця сфери туризму // Вюник Луганського нацюнальногоутверситету. Луганськ. 2010. № 16. С. 83—89.
4. Миронова Т. Н. Императивы современного общества: сохранение культурного и природного наследия: учебное пособие. Москва: Издательство Московского гуманитарного университета, 2013. 168 с.
5. адоров В. I. Кроскультурна компетентшсть майбутшх фахiв-щв галузi туризму //Iмiдж сучасного педагога. 2017. № 4/2. С. 51—54.
6. Барбелко Н.С. Межкультурная коммуникация как средство воспитания межкультурной толерантности // Карельский научный журнал. 2013. № 1 (2). С. 8-11.
7. Гудкова С.А., Якушева Т.С. Некоторые особенности развития межкультурной коммуникации преподавателей вуза // Балтийский гуманитарный журнал. 2016. Т. 5. № 4 (17). С. 190-194._
8. Сафонова В. В. Изучение языков международного общения в контексте диалога культур и цивилизаций. Воронеж: Истоки, 1996. 237 с.
9. ГальсковаН. Д. Теория обучения иностранным языкам. Лингво-дидактика и методика / ред. Н. Д. Гальскова, Н. И. Гез. Москва: Издательский центр «Академия», 2007. 336 с.
10. Блох М. Я. Прагматика, этика и эстетика языкового общения // Лингвистика и лингвистическое образование в современном мире. Москва: ГНО «Промететей» МГПУ, 2004.
11. Елухина Н. В. Роль дискурса в межкультурной коммуникации и методика формирования дискурсивной компетенции // Иностранные языки в школе. 2002. № 3. С. 9—12.
12. Садохин А. П. Межкультурная коммуникация: учебное пособие. Москва: Издательский центр «Академия», 2009. 340 с.
13. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация: учебное пособие. Москва: Слово, 2000. 624 с.
14. Сысоев П. В. Языковое поликультурное образование в XXI веке //Язык и культура. 2009. № 2. С. 96—110.
15. Михайлина О.Н. Коммуникативные стратегии при формировании стратегической компетенции в иноязычной подготовке студентов // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2017. Т. 6. № 2 (19). С. 103-105.
16. Хальзова В.М. Некоторые подходы к организации языковой подготовки переводчиков в сфере профессиональной коммуникации в системе дополнительного профессионального образования // Балтийский гуманитарный журнал. 2013. № 3 (4). С. 32-35.
17. Якушева Т.С. Методологические особенности формирования и развития научной межкультурной коммуникациим // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2017. Т. 6. № 2 (19). С. 211-213.
18. Смирнова Е.В. Межкультурная коммуникация в практике преподавания иностранного языка в аспекте отображения английского каламбура //Карельский научный журнал. 2017. Т. 6. № 2 (19). С. 29-31.
19. Никонов Р.В. Методологическое обоснование моделирования межкультурного образовательного пространства // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2017. Т. 6. № 2 (19). С. 106-110.
20. Недосека О. Н. Понятие «кросскультурная комуникация» в современном гуманитарном знании // Вектор науки ТГУ. 2011. № 4. С. 201-203.
21. Курбакова Ю. В. Национально-прецедентные феномены в межкультурной коммуникации (на материале американских журналов) // Лингвистика и лингвистическое образование в современном мире: материалы международной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения профессора В. Д. Аракина (Москва 18-19 ноября 2004 г.). Москва: Прометей, 2004. С. 211-213.
22. Захаренко И. В., Красных В. В., Гудков Д. Б., Багаева Д. В. Прецедентное имя и прецедентное высказывание как символы прецедентних феноменов // Язык, сознание, коммуникация: сборник статей / ред. В. В. Красных, А. И. Изотов. Москва: Филология, 1997. С. 82-103.
23. Красных В. В. Основы психолингвистики и теории коммуникации. Москва: Гнозис, 2001. 270 с.
24. Красных В. В. Система прецедентных феноменов в контексте современных исследований // Язык, сознание, коммуникация: сборник статей /ред. В. В. Красных, А. И. Изотов. Москва: Филология, 1997. С. 5-12.
25. Красных В. В. «Свой» среди «чужих»: миф или реальность? Москва: Гнозис, 2003. 375 с.
Хуманитарни Балкански изследвания. 2018. № 1
39