CC BY
17педагогически науки
Зшченко Олександр Володимирович, Шерудило Андрш Васильович 1НТЕРНЕТ-СП1ЛКУВАННЯ ЯК ЗАС1Б ПЕДАГОГ1ЧНОГО ...
UDC 372
1НТЕРНЕТ-СП1ЛКУВАННЯ ЯК ЗАС1Б ПЕДАГОГ1ЧНОГО ВПЛИВУ НА П1ДЛ1ТК1В
© 2019
Зшченко Олександр Володимирович, кандидат психолопчних наук, старший викладач кафедри психологи Шерудило Андрш Васильович, кандидат педагопчних наук, старший викладач
кафедри педагопки та менеджменту освгги rnyxíecbKuü нацiональний педагогiчний yuíeepcumem ÍMem Олександра Довженка (41400, Укра'та, Глухгв, вулиця Киево-Московська, 24, e-mail: sherudilo2017@gmail.com)
Анотащя. У статп порушено питання про штернет-сшлкування як зааб педагопчного впливу на пвдлитав. Визначено, що особливо важливим е формування навичок штернет-сшлкування педагопв, що створить базу для опанування прийомами дистанцшного та змшаного навчання. Актуальшсть цього завдання зростае у контексп роботи з учнями шдлгткового вшу, осшльки в цьому пер1од1 м1жособист1сна комушкащя визначае розвиток осо-бистосп в цшому. У дослвдженш обгрунтовано, що теоретичний анал1з психолого-педагопчних аспекпв штернет-сшлкування вчителя з гадлитами е необхщною умовою розроблення ефективно1 педагопчно1 комуншативно1' стратегй' 1з залученням шформацшних технологш. Проанал1зовано етапи та правила педагопчного спшкування. Розглянуто особливосп мережево1 поведшки, инорування яких може негативно вплинути на професшний 1м1дж та навчально-виховний процес. Здшснено оглядовий анал1з фрагменпв можливого штернет-сшлкування м1ж педагогам i учнями. А також запропоновано вар1анти доцшьно1' комушкативно1' стратеги тд час штернет-переписування у випадках тролiнговоï провокативно1 активностi учнiв, використання ними iнтернет-жаргону та за умови реалiзацiï дiтьми пiзнавальноï моделi штернет-комуншацп.
Ключовi слова: iнтернет-спiлкування, пiдлiтки, педагопчна комунiкативна стратегiя, педагогiчний вплив, ме-режева поведiнка, етапи педагогiчного спшкування, правила педагогiчного спiлкування.
INTERNET-COMMUNICATION AS A MEANS OF PEDAGOGICAL INFLUENCE ON TEENAGERS
© 2019
Zinchenko Aleksandr Vladymyrovich, PhD in Psychology, senior teacher of the department of psychology Sherudylo Andrey Vasilevich, PhD in Pedagogies candidate of psychological sciences,
senior teacher of the department of pedagogy and educational management Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University (41400, Ukraine, Hlukhiv, Kyiv-Moscow street, 24, e-mail: sherudilo2017@gmail.com)
Abstract. The question of Internet communication as a means of pedagogical influence on teenagers are raised in the article. It is determined that the formation of Internet communication skills of teachers is especially important and creates the basis for mastering the methods of distance and mixed learning. The urgency of this task increases in the context of working with teenagers, because this period determines the interpersonal communication of personality development. It is substantiated that the theoretical analysis of the Internet communication of a teacher with teenagers is a prerequisite for the development of an effective pedagogical communicative strategy with the use of information technologies. The stages and rules of pedagogical communication are analyzed. The features of network behavior are considered, ignoring of which can negatively influence professional image and educational process. Such aspects are: the registration of a page in a social network, general rules of teacher's Internet communication, an expressive aspect of Internet communication. An overview analysis of the chapters of possible Internet communication between the teacher and students is accomplished. Also, variants of expedient communicative strategy during Internet correspondence are offered in cases of trolling provocative activity of students, their use of Internet jargon and provided that children implement the cognitive model of Internet communication.
Keywords: Internet communication, teenagers, pedagogical communicative strategy, pedagogical influence, of network behavior, stages of pedagogical communication, rules of pedagogical communication.
Постановка проблеми в загальному виглядi та ïï зв'язок Í3 важливими науковими чи практичними за-вданнями. Важливють освгти у сощальному житп важко переоцшити: постшне, системне передаван-ня i примноження людського досвщу забезпечуе не пльки повноцшне формування окремоï особистосп, а й визначае сусшльно-юторичний розвиток. Очевидно, що запорукою ефективносп освгтнього процесу е його ввдповщшсть вимогам сучасносп, зокрема врахуван-ня досягнень науково-техшчного прогресу. У цьому контексп можна стверджувати, що поява 1нтернету та розвиток комп'ютерних технологш е тими ключовими подiями останшх десятилиъ, що кардинально змшили характер соцюкультурних процеав, тому инорування цих тенденцш у шдготовщ майбутшх педагопв е неви-правданим. Особливо важливим е формування навичок штернет-сшлкування педагопв, що створить базу для опанування прийомами дистанцшного та змшаного навчання. Актуальшсть цього завдання зростае у контексп роботи з учнями шдлгткового вшу, оскшьки в цьому перiодi мшособиспсна комушкащя визначае розвиток особистосп у цшому. Тому теоретичний аналiз психолого-педагопчних аспекпв штернет-сшлкування вчителя з шдлгтками е необхщною умовою розроблення ефективноï педагогiчноï комушкативно!' стратеги iз за-
лученням шформацшних технологш.
Анализ остантх до^джень i публтацт, в яких розглядалися аспекти ^eï проблеми i на яких Трунту-еться авторська думка; видшення невирiшених ратше частин загально'1' проблеми. У наукових доробках до-слщнишв нагальним е визначення зв'язку формування видiв мислення у залежносп вщ сошальних аспекпв (Л. Божович [1], А. Брушлшський [2], Л. Виготський [3], П. Гальперш [4], В. Крутецький [5], Р. Мегреладзе [б], А. Перре-Клермон [7], В. Полщук [8], Л. Тихомирова [9], О. Тихомиров [10], Л. Ясюкова [11], A. Bandura [12], R. Harris [13] та iншi вчеш). Майстершсть педагопчного впливу розглядали В. Ковальчук [14], А. Шерудило [15] та ш. Питання штернет спшкування вивчаеться в контексп аналiзу своервдних особливостей комушка-тивного процесу (О. Жичшна [16], О. Зшченко [17; 18], I. Шевченко [19]). Аналiз наукових праць приводить до висновку, що не достатньо вивченою е проблема вико-ристання штернет-сшлкування в межах педагопчного впливу на шдлитав.
Формування цшей статтi (постановка завдання). Мета публшацп - здшснити теоретичний аналiз психо-лого-педагопчних аспекпв використання штернет-сшлкування у педагопчнш взаемоди з шдлгтками.
Виклад основного матерiалy до^дження з повним
Zinchenko Aleksandr Vladymyrovich, Sherudylo Andrey Vasilevich pedagogical
INTERNET-COMMUNICATION AS A MEANS OF PEDAGOGICAL ... sciences
обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. 1нтенсивна змша рiзних аспектiв соцiального життя, до-сягнення науково-технiчного прогресу висувають новi вимоги до професп вчителя. Користування 1нтернетом стало звичним елементом життя кожно! людини, не е винятковим i працiвники освiти. Втiм педагог повинен пам'ятати, що iснуе низка аспекта мережево! поведш-ки, инорування яких може негативно вплинути на про-фесiйний iмiдж та навчально-виховний процес. Такими аспектами е:
1. Оформления сторшки в соцiальнiй мереж1.
Саморепрезентацiя у вiртуальному свiтi мае винят-
кове значення, оск1льки шгернет-образ е джерелом ко-мунiкативного впливу, своерщним замiнником реально! особистостi, на основi якого формуеться уявлення про людину. Отже, до створення таких сторшок потрiбно пвдходити дуже ввдповщально, що особливо стосуеться представник1в педагопчно! професп, як1 постiйно пере-бувають у пол1 прискшливо! уваги сво1х учнiв i вихован-цiв як у реальному житп, так i у вiртуальному. На нашу думку, слад звернути увагу на так елементи позицш-вання образу педагога у сошальнш мереж1 (на прикладi соцiальноí мереж1 <^асеЬоок»):
1) назва сторшки: iм'я та прiзвище користувача. Слад зазначити, що для вчителiв небажаним е використання так званих «нЫв» - вставок-псевдонiмiв (наприклад: Людмила Сонечко Петренко, 1ван Мрiйник 1ваненко), що можуть вплинути на його авторитет;
2) статус користувача - своерщний девiз, що розмь щуеться пвд iм'ям i вiдображае загальний психологiчний стан особистостi. Отже, сторшка не мае мiстити нецен-зурних, образливих сл1в, сленгу й не повинен бути за-надто емоцшним. Хотiлося б згадати про ситуаци, коли замiсть тексту вiдображаеться аудюзапис (налаштуван-ня «трансляцiя музики»), який наразi прослуховуеться. Вчителю, звичайно, шхто не забороняе проводити в№-ний час вщповщно до власних бажань та iнтересiв, але е вподобання, як1 небажано демонструвати оточенню, особливо власним учням, - «шансон», шсш непристойного змiсту тощо;
3) зображення, що репрезентуе користувача (так звана «аватарка») для вчителiв слiд дуже обережно виби-рати, адже це може вплинути i на педагогiчний процес. Уявiть ситуащю: пiдлiток бачить на iнтернет-сторiнцi свого вчителя «аватарку» з персонаж1в фiльмiв «Тер-мiнатор» чи «Зорянi вшни» - очевидно, це вплине на образ педагога, що сформувався у свщомосп учня;
4) особиста шформашя: особливих обмежень при оформленш цього елементу немае, крiм зазначених вище з приводу репрезентаци «аватарок»;
5) фотозображення, вiртуальнi спiльноти, iгровi до-датки шюструють iнтереси викладача i можуть вико-ристовуватися у якосп педагогiчних засобiв. Але вод-ночас учитель не повинен забувати - його профеая не обмежуеться шк1льними стiнами, тому в створенш вiр-туального образу слад проявляти самоконтроль.
2. Загальнi правила штернет-комушкацп педагога. Нинi досить типовою е ситуащя, коли через соцiальнi мереж1 учнi можуть уточнювати навчальнi завдання, з'ясовувати певнi органiзацiйнi моменти, вирiшувати особистi питання. Перебуваючи у сощальнш мереж1, вчитель мае бути готовим до спшкування зi сво!ми учня-ми, яке може здiйснюватися з рiзною метою, але завжди повинно вщповщати професiйним i культурним нормам.
Дощльно визначити етапи педагогiчного спшкування (за В. А. Кан-Каликом) [20]:
1) моделювання педагогом майбутнього стлкування (прогностичний етап), що полягае у визначенш мети взаемодп, аналiзi стану спiврозмовника, аналiзi ситуаци, розробленш стратеги, методiв i засобiв комушкативного впливу;
2) початковий етап спiлкування («комушкативна атакам») - встановлення емоцiйного й дшового контакту в педагогiчнiй взаемодií, що передбачае оргаиiзацiю 58
динамiчного впливу на спiврозмовника;
3) керування спiлкуванням - свiдома i цшеспря-мована органiзацiя взаемодй' з коригуванням про-цесу комушкацп вщповвдно до визначено! мети, що передбачае обмш iнформацieю, li оцшювання та взаемо-оцiнювання спiврозмовникiв;
4) аналiз спiлкування - вчитель повинен вщповюти на запитання «чи досягнуто бажано! мети?», «як1 про-блеми виникали пiд час спiлкування?».
Реалiзацiя перерахованих еташв мае ввдбуватися з урахуванням можливостей вiртуального спiлкування. Зауважимо, що у процес роботи з пвдлтгками перевага надаеться реальним контактам, але мережевою взаемодiею теж не слад нехтувати - iнодi дитина з певних причин (сорому, страху, невпевненосп) не-здатна вiдкритися в особистому спiлкуваннi. Таким чином, при моделюванш майбутньо! комушкативно! ситуаци слад звертати увагу на доцшьшсть i оптималь-не навантаження елементiв штернет-комушкацп при реалiзацil педагогiчного впливу: стратепя може значно вiдрiзнятися залежно ввд домшантно! мети (навчально!, виховно!, розвивально!). Часто мережеве спiлкування використовуеться як оргашзацшний момент для узгод-ження мiсця, часу основно! частини взаемодй', тобто обмежуеться першим етапом. Проте педагогу необхвдно бути готовим до бшьш глибокого та штенсивного комушкативного процесу через 1нтернет.
3. Експресивний елемент штернет-спшкування.
Вiртуальне середовище може усунути низку психо-логiчних бар'ерiв, пов'язаних з вiком, статтю, сощальним статусом, але водночас генеруе нов^ пов'язанi з трудно-щами перцепци та вiдсутнiстю невербальних впливiв. Таким чином, педагог повинен знати особливосп вико-ристання засобiв, за допомогою яких можна передати емоцiйне навантаження повщомлення - мова йде про систему спешальних знаков або зображень - «смайлiв». Досить поширеною е ситуа^ вiртуальноl комушкацп, коли на звичайне привiтання, написане без «смайлика», людина вiдповiдае: «Що у тебе з настроем? Що стало-ся?»
Для бшьшо! наочностi пропонуемо оглядовий аналiз фрагментiв можливого iнтернет-переписування м1ж педагогам i учнями.
Переписування № 1
Учень: Добрий вечiр! Вибачте, що турбую. Меш не зовсiм зрозумiло, як робити задачу з фiзики.
Вчитель: Я ж вам пояснював на минулому урош.
Учень: Вибачте, я забув! Думав, що тодi все зрозумiв
((
Вчитель: Перечитай книжку i матерiал у зошитi ще раз!
Учень: Я перечитував, але у мене винило калька за-питань.
Вчитель: Ще раз перечитай! Спокою ввд вас немае! Меш що, всю шч не спати - тобi пояснювати!
Бачимо, що учень реалiзуе пiзнавальну модель штернет-комушкацп. Ввдповщь учителя е занадто директивною i навiть агресивною, що може негативно вплинути на шзнавальну активнiсть дитини. Разом з тим варто враховувати можливють (хоча i малоймовiрну) тролшгово! атаки, але у будь-якому випадку слад спо-чатку коректно вiдповiсти на запитання. Для побудови правильно! комушкативно! стратеги необхвдно знати iндивiдуальнi особливостi учня. Основних варiантiв може бути два: детально пояснити матерiал i закршити при безпосереднiй зустрiчi, а також стимулювати шд-казками i навщними запитаннями самостiйне осмислен-ня теми.
Переписування № 2
Учень: Що завтра будемо робити на урош?
Вчитель: Проходити наступну тему.
Учень: Яку тему?
Вчитель: На урош побачиш.
Учень: Ну скажнъ._
Scientific Vector of the Balkans. 2019. Т. 3. № 1(3)
педагогически науки
Зшченко Олександр Володимирович, Шерудило Андрш Васильович 1НТЕРНЕТ-СП1ЛКУВАННЯ ЯК ЗАС1Б ПЕДАГОГ1ЧНОГО ...
Вчитель: Закони Ньютона.
Учень: А ви розповХсте про них зараз?
Вчитель: Завтра про це поговоримо.
Учень: А чому сьогоднi?
Вчитель: Слухай, вiдчепись!
Учень: Чому вiдчепись? Меш цiкаво - розкаж1ть.
Приклад тролтшвоИ провокативноí активностi, що здiйснюеться шляхом машпулятивного впливу з боку учшв. Як правило, у так1 ситуаци потрапляють емоцiйно неврiвноваженi педагоги. У наведеному прикладi структура комушкативного акту представлена багаторазовим повторенням очевидних безглуздих запитань. У цьо-му контексл потрiбно вмiти вiдрiзняти провокативну поведшку вхд щирого пiзнавального iнтересу. Основним критерiем такого розрiзнення е наявнють спрямованостi на отримання шформацп. В аналiзованому уривку учень ставить за мету не здобути знання, а дестабшзувати стан спiврозмовника. Адекватна стратепя педагога -припинити комунiкативний акт i вирiшити проблему в реальнш взаемодп.
Переписування № 3
Учень: Що готувати до наступного уроку?
Вчитель: Параграф 23.
Учень: Спс.
Привертае увагу вщсутшсть привiтання у повiдомленнi дитини, а також використання шгернет-жаргону, що е неприпустимим у спшкуванш з педагогом. Проте необххдно мати на увазi, що наявнють такого тону не обов'язково вказуе на неповагу учня - мова може йти про вхдсутшсть елементарних уявлень щодо правил штернет-спшкування. У такому разi вчителю слад детально, без директивних настанов пояснювати норми мережевого етикету. Також необххдно звертати увагу на орфографiчнi помилки у повiдомленнях учня, але робити це коректно, не принижуючи особиспсть.
Переписування № 4
Учень: Ви сьогоднХ молодець, добре провели урок)))
Вчитель: Дякую, а що саме то6Х сподобалось?
Учень: Добре розкрили тему. Дуже добре знаете матерiал. Розповхдали дуже захопливо - меш дуже приемно було вас слухати.
Вчитель: А меш дуже приемно чути це вхд тебе.
Учень: Хочете послухати тсню? Думаю, вам сподобаеться.
Вчитель: Так, звичайно.
Похвала учня, звичайно, не е негативним явищем, але в даному фрагмента фХксуються першi ознаки так званого «пашбратства». Можливо, захоплення е щирим, але пiдвищена увага до вчителя може вплинути на його об'ектившсть. Тому слхд проявляти менше емоцшносп при позакласному спiлкуваннi з учнями як у реальностi, так Х в мереж1.
Висновки досл1дження I перспективи подаль-ших розв1док цього напряму. Отже, на тдставХ здшс-неного аналХзу нами констатовано, що розвиток комп'ютерних технологш кардинально змХнюе характер соцюкультурних процеСв, тому Хгнорування цих тенденцш у пхдготовш майбутшх педагопв е неприпустимим. Винятково цшним е формування навичок шгернет-сшлкування педагопв, що створить базу для опанування прийомами дистанцшного та змшаного на-вчання. ВажливХсть цього завдання зростае у контексп роботи з учнями шдлхгкового вшу, оскшьки в цьому перюдХ мХжособистХсна комушкащя визначае розвиток особистостХ у цшому.
На основХ проаиалiзованох шформацп, можна зроби-ти висновок, що навхть учитель-професюнал, який до-сконало володХе навичками педагопчного сшлкування, для ефективного використання засобХв штернет-комушкацп повинен засвоíти специфХчш знання про особливосл вХртуально! взаемодп. Педагогу необххдно чхтко орХентуватися у психолого-педагопчних аспектах оформлення сторшки, дотримуватися коректносп в побудовХ комунiкативнох стратег^' й шдборХ в1дпов1дного
контенту, враховувати експресивнии аспект хнтернет-комун1кац1х.
У результат! здшсненного оглядового анал1зу фраг-менпв можливого 1нтернет-сп1лкування м1ж педагогам i учнями нами запропоновано вар1анти доц1льнох комун1кативнох стратегiï. Подальшi перспективи науко-вих розвхдок вбачаемо в дослщженш впливу особистiсноï' структури педагога на реалiзацiю iнтернет-спiлкування в освггньому процесi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Божович Л. И. Проблемы формирования личности: Избранные психологические труды. Москва: Педагогика, 1995. 209 с.
2. Брушлинский А. В., Поликарпов В. А. Мышление и общение (2-е доработанное издание). Самара: Самар. Дом печати, 1999. 128 с.
3. Выготский Л. С. Мышление и речь. Москва: Изд. АСТ Астрель, 2011. 640 с.
4. Гальперин П. Я. Введение в психологию. Москва: Книжный дом «Университет», 1999. 332 с.
5. Крутецкий В. А. Психология подростка. Москва: Просвещение, 1982. 376 с.
6. Мегрелидзе К. Р. Основные проблемы социологии мышления. Изд. 3-е. Москва: Издательство ЛКИ, 2007. 488 с.
7. Перре-Клермон А. Н. Роль социальных взаимодействий в развитии интеллекта детей. Москва: Педагогика, 1991. 248 с.
8. ПолщукВ. М. Вiковi кризи в тдлтковому i юнацькому вщ: мо-нографiя. Суми: Унiверситетська книга, 2012. 478 с.
9. Тихомирова Л. Ф. Развитие интеллектуальных способностей школьников. Ярославль, 1997. 240 с.
10. Тихомиров O. K. Психология мышления. Москва: Издат. Центр «Академия», 2002. 288 с.
11. Ясюкова Л. А. Проблемы психологии понятийного мышления. Вестник Санкт-Петербургского университета. 2010. Сер. 12. Вып. 3. 2010. С. 385-394.
12. Bandura A. Social cognitive theory of mass communication [Text]. Media effects: Advances in theory and research /In J. Bryant & D. Zillman (Eds.). 2nd ed. Hillsdale, NJ: Erlbaum, 2002. P. 121-153.
13. Harris R. J. A Cognitive Psychology of Mass Communication [4th ed.]. Mahwah: Lawrence Erlbaum, 2004. 488 p.
14. Ковальчук В. I. Педагогiчна майстернiсть викладача, як основа його комnетентностi. Педагогiчна майстернiсть як система профеайно мистецьких компетентностей: зб. Матерiалiв IX Мiжнародних nедагогiчно-мистецьких читань nам'ятi професора О. П. Рудницьког / гол. ред.: I. А. Зязюн. Вип. 3 (7). Чертвщ: Зелена Буковина, 2011. С. 569-579.
15. Шерудило А. В. Формування готовностi майбутнiх nедагогiв до шновацшно'1 дiяльностi в дитячих закладах оздоровлення та вiдnо-чинку як умова мiжнародноï мобiльностi. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (39), Issue: 79. 2016. С. 69-73.
16. Жичкина А. Е. Социально-психологические аспекты общения в Интернете. Москва: МГУ, 2007. URL: http://flogiston.ru/articles/netpsy/ refinf (дата обращения: 05.09.2018).
17. Зiнченко О. В. Динамiка мотивiв користування 1нтернетом у niдлiтковому вiцi. Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. Серiя № 12. Психологiчнi науки: зб. наукових праць. 2016. Вип. 3 (48). С. 194-203.
18. Зiнченко О. В. 1нтернет-стлкування як чинник когттивних пе-ретворень niдлiткiв. Актуальнi проблеми психологИ': збiрник наукових праць 1нституту психологИ' iменi Г. С. Костюка НАПН Украши. 2014. Т. XII. Психологiя творчостi. С. 106-116.
19. Шевченко И. С. Факторы динамичности самопрезентаций в Интернет-общении. Новые инфокоммуникационные технологии в социально-гуманитарных науках и образовании: современное состояние, проблемы, перспективы развития: междунар. интернет-конф., 15 янв. - 29 марта 2002 г.: материалы конф. Москва: Ин-т «Откр. Об-во»: Логос, 2003. URL: http://www.auditorium.ru/aud/v/index.php?a=v-conf&c=getForm&r=thesisDesc&Coun terThesis=1&id_thesis=66 (дата обращения: 25.08.2018).
20. Кан-КаликВ. А. Учителю о педагогическом общении: книга для учителя. Москва: Просвещение, 1987. 190 с.
