CC BY
11BicHUK стоматологи", № 1, 2014
90
Положительная динамика носила стойкий прогрессивный характер. К 15-му дню пребывания в стационаре сохранялся лишь незначительный отек в лобной и левой височной областях; умеренный отек со слабо выраженной гиперемией кожи в скуловой и правой височной областях. Послеоперационные раны очистились и заживали вторичным натяжением. При этом в участках инъекций сформировались струпы, что способствовало сохранению умеренновыраженно-го отека в правой подглазничной области и нижнего века (рис. 2 а), который определялся у больной и через 1 месяц (рис. 2 б).
Заключение. При затяжном атипичном течение гнойных воспалительных заболеваний врачам стоматологам-хирургам в их практической деятельности следует включать в комплекс лечения больных гиру-до-, магнито- и стимулирующую терапию, а также гипербарическую оксигенацию, которые демонстрируют свою эффективность даже в случаях развития обширных некрозов, и способствуют оптимизации течения воспалительного и восстановительного процессов, ускоряя реконвалесценцию.
Поступила 16.12.13
УДК 616.314-77:616.8-009.7-079.4-085.21+615.814 Е. Д. Дiасамiдзе, к. мед. н.
Харквська медична академш тслядипломно! освгги
НЕТРАДИЦ1ЙНЕ Л1КУВАННЯ ЩДВИЩЕНО1 БОЛЬОВО1 ЧУТЛИВОСТ1 ПРИ НЕВРАЛГП ТР1ЙЧАС ТОГО НЕРВА
Стаття присвячена вивченню можливостi контролю тте-нсивностi больового синдрому iз застосуванням немедикаментозного методу л^вання у хворих при невралги тртча-стого нерва.
КлючовI слова: больовi вiдчуття, рефлексотератя, неврал-гiя тршчастого нерва.
Э. Д. Диасамидзе
Харьковская медицинская академия последипломного образования
НЕТРАДИЦИОННОЕ ЛЕЧЕНИЕ ПОВЫШЕННОЙ БОЛЕВОЙ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ ПРИ НЕВРАЛГИИ ТРОЙНИЧНОГО НЕРВА
Статья посвящена изучению возможности контроля интенсивности болевого синдрома с применением немедикаментозного метода лечения у больных при невралгии тройничного нерва.
Ключевые слова: болевая чувствительность, рефлексотерапия, невралгия тройничного нерва.
E. D. Diasamidze
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education
UNCONVENTIONAL TREATMENT OF PAIN SENSITIVITY IN TRIGEMINAL NEURALGIA
ABSTRACT
This article is devoted to the study of ability to control the intensity of pain with the use of non-pharmacological treatment in patients with trigeminal neuralgia. In our proposed method of treating pain sensitivity in trigeminal neuralgia by prolonged on acupuncture points aurikulyarnoyi zone I earlobe has been significant clinical effect, namely, relief ofpain, restoration of tactile sensitivity, shortening treatment, excluding the effect of medication.
Key words: pain sensitivity, reflexology, prosoponeuralgia.
Багатовшова кторш вивчення важко! недуги , що отримала в 1671 р. назву невралги тршчастого нерва (НТН), яка проявляешься гострими рекурентними (по-вторюваними) больовими нападами в обласп облич-чя, сягае сво!м коршням в XI - XII столпгя.
Тршчастий нерв проводить нервов1 1мпульси вщ чутливих рецепторш особи до мозку, тобто забезпечуе зв'язок особи з головним мозком. Система тршчастого нерва складаеться з його особових гшок i декшькох центрш всередиш головного мозку, куди i прямують iмпульси вщ чутливих рецепторш обличчя [1].
Невралт тршчастого нерва провокуеться судин-ними проблемами (недостатне кровопостачання центрш або !х роздратування надмiрно звивистою ар-терiею), тобто тиском кровоносно! судини (артер1я або вена) на частину нерва, викликаючи змшу оболо-нки нерва (демiелiнiзацiю), що призводить до змши проходження нервових шпульав, викликаючи появу патолопчно! збудливосп нерва i до виникнення болю. Причиною локально! змши оболонки нерва може бути також i тиск пухлини мозку на нерв, тиск стшкою звуженого к1сткового каналу, по якому нерв проходить, наслвдки травми голови (спайковi процеси тсля травм), запальнi процеси в обласп кореня зуба (пуль-пiт, перюдонтит та ш). Захворювання може розвину-тися пiсля видалення зуба (уражаеться луночковий нерв) - одонтогенна невралт. Оболонка нерва може бути пошкоджена i при вiрусних захворюваннях (опе-рiзувальний лишай, герпетична i постгерпетична нев-ропапя тршчастого нерва) або при розс1яному скле-розi. Розвитку захворювання сприяють рiзнi судиннi, ендокринно - обмiннi , алергiчнi розлади, психогеннi чинники [2].
Тригеминальна невралпя частше виникае у жь нок (сшввщношення 6:4) на п'ятому десятилгт жит-тя, у 60 % - у правш половинi обличчя. За даними ВООЗ, захворювашсть коливаеться в межах 2-4 випа-дкш на 100 тис. населення. У 98 % бшь при невралги тршчастого нерва виникае в зош II або III гшки, або в обласп обох гшок. Невралт I гшки зустрiчаеться рь дко, тому при и дiагностицi слад пам'ятати, що зазви-чай це бувае при ураженш верхньо! очно! ямково! щь лини (фронтит, мкцевий запальний процес та in.).
© Дiасамiдзе Е. Д., 2014.
BicHUK стоматологИ", № 1, 2014
91
Але частше це 1ррад1ацш болiв з друго! гшки тршчастого нерва в першу [2].
Основным препаратом при лшуванш невралгп тршчастого нерва е карбамазепiн (фiнлепсiн, тегре-тол). Карбамазепiн сприяе ГАМК - ерпчному гальму-ванню в нейронных популяцiях, схильних до парокси-змальних форм активностi. Лшування починають з дози 0,1 мг 2 рази на добу. Потм добова доза посту-пово збшьшуеться до мiнiмально ефективно!. Не рекомендовано перевищувати дозу бiльше 1200 мг/добу. Через 6-8 тижн1в пiсля наставання ефекту дозу пос-тупово зменшують до мшмально шдтримуючо! або зовсiм ввдмшяють [3].
У пацiентiв, якi застосовують препарат тривало, поступово настае зниження його ефективносп. Крiм цього при тривалому застосуваннi препарат викликае токсичне ураження печшки, нирок, бронхоспазм, ап-ластичну панцитопенш. Можуть виникати порушен-ня психши, зниження пам'ятi, атак^, запаморочення, сонливiсть, диспепсичнi розлади. Ввдомо, що препарат надае тератогенну дiю [3].
Ввдомий спосiб лшування невриту трiйчастого нерва методом фiзiотерапi!, зокрема електричним полем УВЧ, дiадинамiчними струмами, електрофорезом вiтамiну B1, новока!ну, йоду в поеднаннi з анальгетиками, нейролептиками, седативними i гипосенсибш-зуючими засобами [4].
Недолшом цього способу е мала його ефектив-нiсть, больовi ввдчуття не завжди купiруються, набу-ваючи затяжний характер, не завжди вщбуваеться вщновлення тактильно! чутливостi, а також недолгом е обмеженiсть використання методу внаслвдок широкого дiапазону протипоказань i можливостi побiчно! дй' лшарських препарат, необхiднiсть тривалого ль кування та багаторазових вщввдувань хворим лшува-льного закладу.
Мета наших дослгджень. Усунення больового синдрому, вщновлення тактильно! чутливосп, скоро-чення термiнiв лшування, виключення впливу меди-каментiв при невралги трiйчастого нерва.
Матер1али та методи. Пропонований спосiб лшування больово! чутливосп при невралгй' тршчас-того нерва здшснюеться наступним чином. Ми засто-совували пролонговану аурiкулярну мшроилотерапш голками - кнопками.
З класичних точок на анатомiчних зонах вушно! раковини ми використовували точки зони I мочки вуха.
Композищя (рецепт) точок акупунктури в кшце-вому рахунку визначае зниження больово! чутливостi в певнш зонi. Ми використовували власну компози-цш: були поставленi класичним способом спецiальнi голки - кнопки в ауршулярш точки зони I мочки вуха: 9 I i 10 I.
Мшро1глотерашю проводили циклами, тобто безперервним впливом на групу акупунктурних то-чок. Тривалють циклу 7 дн1в.
Для досягнення значущого кташчного ефекту, а також для закршлення отриманих результат проводили 2-3 циклу курсу ауршулярно! мшро1глотерапй. 1нтервал м1ж циклами становив 5 дн1в.
Застосовувалися голки «Dong Bang» (Пвденна Корея) з декоративним покриттям iз срiбла, зареест-рованi в МОЗ Укра!ни, що мають м1жнародний сер-
тифшат за ISO. Д1аметр голки 0,22 мм, довжина робо-чо! частини 0,18 мм. Перерва м1ж циклами 5 дн1в.
Результати власних до^джень. Наш спосте-реження сввдчать про те, що в основнш rpyni (54 особи) зменшення штенсивносп болю наступало вже на 5-6 день лшування, повне кушрування больового синдрому пюля закшчення лiкyвання спостерiгалося ш-сля закшчення лшування у 49 оиб, 5 хворих ввдзнача-ли значне ослаблення больових вщчутпв. При невритах, що супроводжувалися пригнiченням тактильно! чутливосп (17 хворих), пiсля 3 курс1в лiкyвання спо-стер1галося повне !! ввдновлення.
У контрольнш грyпi (27 оаб) лiкyвання проводили загальноприйнятими методами фiзiо- та медикаме-нтозно! терапi!. Повне кyпiрyвання больового синдрому спостерталося у 7 хворих, зменшення штенсивносп болю у 8 осб, лшування виявилося безуспшним у 12 пацieнтiв.
Приклад. хвора П., 34 роки, звернулася зi скарга-ми на тyпi постшш болi в областi нижньо! щелепи справа i отмшня нижньо! губи праворуч, що виникли пiсля екстракцй 46 зуба, яка ввдбулась 12 мюяц1в тому. Безyспiшно лшувалася рiзними методами фiзiоте-рапi!, зокрема, полем УВЧ, електрофорезом новока!-ну, вггамшу B1, отримувала полiвiтамiни, фшлепсш.
Враховуючи вiдсyтнiсть ефекту ввд проведеного лшування, хворш була призначена пролонгована ау-ршулярна мiкроiглотерапiя голками - кнопками: були поставлен класичним способом голки - кнопки в ау-ршулярш точки зони I мочки вуха: 9 I i 10 I.
Мшроцлотерапш проводили циклами, тобто безперервним впливом на групу акупунктурних то-чок. Тривалють циклу 7 дн1в.
Для досягнення значущого клiнiчного ефекту, а також для закршлення отриманих результат провели 2 цикла курсу ауршулярно! мшроцлотерапи. 1нтервал мiж циклами становив 5 дшв.
Через 5 днiв пацieнтка ввдзначала значне ослаблення больових ввдчутт, до кшця курсу лiкyвання больовий синдром повнютю купирувався. Вiддаленi результати лшування сввдчили про повну вiдсyтнiсть бол1в протягом 6, 10, 12 мюяц1в, вщновлення тактильно! чyтливостi, що сталося через 3 мiсяцi пiсля закшчення курсу лшування.
Висновок. При запропонованому нами способi лшування больово! чутливосп при невралгi!' тршчас-того нерва шляхом пролонговано! дi!' на акупунктурш точки аyрiкyлярно!' зони I мочки вуха був досягнутий значний ктшчний ефект, а саме: усунення больового синдрому, вщновлення тактильно! чутливосп, скоро-чення термiнiв лшування, виключення впливу медикамент.
Список лтератури
1. Исагулян Э. Д. Невралгия тройничного нерва / Э.Д. Исагулян. - 2005. - Режим доступа: www.painstudy.ru/matls/pface/trifacial.htm. - 2005.
2. Борисова Э. Г. Диагностика и лечение болевых синдромов лица и полости рта в амбулаторных условиях: Монография / Э. Г. Борисова - Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2011. - 128 с.
3. Афанасьева Е. В. Фармакотерапия тригеминальной невралгии / Е. В. Афанасьева // Биомедицина. 2006. - №3. - С. 24-25.
4. Миргородская Л. В. Патент RU (11) 2093208 (13) C1-1997.10.20.
92 BicHUK cmoMamoMozii", № 1, 2014
REFERENCES
1. Isagulyan E. D. Prosoponeuralgia. Access mode: www.painstudy.ru/matls/pface/trifacial.htm. - 2005.
2. Borisova E. G. Diagnostika i lechenie bolevykh sindromov litsa i polosti rta v ambulatornykh usloviyakh [Diagnostika that likuvannya bolovih sindromiv oblichchya i porozhnini company in outpatient minds]. Voronezh: Izd-vo Voronezh. gos. un-ta, 2011. - 128 p.
3. Afanas'eva E. V. Pharmacotherapy of trigeminal neuralgia. Biomeditsina. 2006;3:24-25.
4. Mirgorodskaya L. V. Patent RU (11) 2093208 (13) C1-1997.10.20.
Haainm^a 09.12.13
