CC BY
19
УДК 616. 833.17 - 002.2 - 071
КЛШ1КО-ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ АНАЛ1З ПРОЯВ1В НЕВРАЛГП ТР1ЙЧАСТОГО НЕРВА
У ВИПАДКУ II ТРИВАЛОГО ПЕРЕБ1ГУ
У статл представленi результати комплексного обстеження пащен^в з тригемшальною невралгieю на 0CH0Bi клiнiчного аналiзу функцiонування периферичного вiддiлу нерва, встановлення стоматолопчного та психоемоцiйного статуав, а також вивчення електрофiзiологiчних параметрiв роботи власне жувальних м'язiв. Отриманi даш дозволили виявити деякi особливостi клшко-функщонально! картини невралги трiйчастого нерва у випадку ii тривалого iснування. В подальшому це дасть змогу запропонувати лкування, здатне адекватно впливати на вс ланки патологiчного процесу.
IGii040Bi слова: тршчастий нерв, невралпя, мюфасщальний больовий синдром, електромюграф1я.
Робота е фрагментом НДР «Алгоритм хiрургiчного та консервативного л^вання хворих, що мають косметичш дефекти тканин щелепно-лицевоi дшянки, тволюцшний птоз штри обличчя та шш, больовi синдроми обличчя, та профшактики утворення патологiчнихрубцевозмшених тканин» (№ державно: реестраци 0114U001910).
Проблема д1агностики та лшування невралги тр1йчастого нерва (НТН) становить значний теоретичний та практичный штерес для л1кар1в-стоматолог1в. Il актуальшсть пояснюеться, зокрема, юнуючою тенденщею до невпинного зростання кшькост хворих, що звертаються за медичною допомогою з приводу чутливих порушень у щелепно-лицевш обласп [1, 2, 5, 11]. При цьому саме тригемшальну невралпю фах1вц1 вважають одшею з найбшьш розповсюджених та тяжких лицевих прозопалгш [3, 4].
Клшчш ознаки цього захворювання у вигляд1 напад1в спонтанного, штенсивного, стр1ляючого болю в зонах шнервацп тршчастого нерва позбавляють хворих можливост працювати, значно знижують яюсть !х життя та можуть стати причиною серйозних псих1чних розлад1в [9, 10]. Незважаючи на те, що вивченню НТН присвячена досить велика кшьюсть робщ до цього часу це нейростоматолопчне захворювання продовжуе викликати значш труднощ1 у д1агностищ та лшуванш. Це нерщко призводить до проведення необгрунтованих стоматолопчних маншуляцш, вщсутносп позитивного результату лшування та виникнення рецидив1в [7, 8, 11]. Тому потреба у розробщ ефективних способ1в лшування НТН вимагае детального вивчення ill патогенезу та ктшчних прояв1в, особливо у випадках тривалого перебпу.
Метою роботи було комплексне вивчення особливостей ктшко-функцюнальних прояв1в невралги тр1йчастого нерва у випадку ill тривалого перебпу.
Матерiал та методи дослщження. В основу нашого дослщження були покладен результати обстеження 27 хворих з НТН (19 жшок та 8 чоловтв) вшом вщ 42 до 75 роюв. Тривалють захворювання перевищувала 4 роки. Клшчне обстеження пащенпв здшснювалось за единим алгоритмом, спрямованим на визначення мюцевих i загальних фактор1в, що сприяли розвитку захворювання, та ступеня його тяжкостi. Вивчення стоматоневрологiчного статусу пащенпв iз НТН включало оцшку больових вiдчуттiв за вiзуально-аналоговою шкалою (ВАШ), визначення гшешчного iндексу за Green-Vermillion, патлярно-альвеолярного (РМА) iндексу за C. Parma, пародонтального iндексу (СРГГО). Крiм того, спiльно з спещалютом-психологом всiм пацiентам проводилось вивчення 1х психоемоцiйного статусу за допомогою опитувальника «М1Н1-МУЛЬТ», що являе собою скорочений варiант Мiнесотського багатоаспектного особистiсного опитувальника [6]. Клшчш обстеження доповнювались електромiографiею власне жувальних м'язiв (апарат «Нейро-ЕМГ-Мшро» «Нейрософт»).
Результати дослiдження та Тх обговорення. Всi хворi, що перебували пiд нашим спостереженням, у якосп основно! скарги вказували на однобiчH пароксизми гострого, рiзкого, обпiкаючого болю у зон шнервацп друго! та третьо! гiлок трiйчастого нерва, що виникали спонтанно або в результат подразнення тригерних зон. У 19 хворих (70,4%) болi локалiзувались справа, у 8 (29,6%) - злiва. Тривалють нападiв коливалась вiд декшькох секунд до 1-3 хвилин. Iнтенсивнiсть такого болю, що визначалась за допомогою вiзуально-аналоговоl шкали, складала 7-10 балiв. Окрiм пароксизмального болю 16 хворих (59,3%) вiдмiчали наявнiсть вiдчуття «стягування» у м'язах, що посилювалось при емоцшному напруженнi i мiсцевому переохолодженш та мiжнападовий помiрний бiль на «ураженому» боцi, який вони ощнили у 3-4 бали за ВАШ.
Поряд з цим ва пащенти у зв'язку з тривалим перебтем захворювання та неефективнiстю його лшування вказували на певнi порушення з боку психоемощйноИ сфери, зокрема, пригтчений
©Рибалов О.В., 1ваницька О.С. та inm., 2015
настрш, драт1вливютъ, порушення сну, а також вщчуття тривоги та пiдозри на новоутворення у головному мозку.
Вивчення анамнезу невралги трiйчастого нерва засвiдчило, що 9 пацieнтiв (33,3%) вважали причиною !! виникнення емоцiйний стрес, викликаний як сощально-побутовими, так i психолопчними факторами (сiмейними та професiйними негараздами, наявнютю тяжких супутнiх захворювань, втратою близьких тощо). Розвиток захворювання 5 осб (18,5%) пов'язували i3 стоматолопчними манiпуляцiями (мiсцеве знеболення, видалення зуба, неадекватне протезування), 2 (7,4%) - iз травмою щелепно-лицево! дiлянки, rnmi хворi (11 осiб - 40,8%) не могли пояснити виникнення захворювання будь-якою конкретною причиною. Псля появи перших проявiв захворювання хворi неодноразово звертались за медичною допомогою до рiзних спецiалiстiв, однак результати !х попереднього лiкування виявились недостатньо ефективними.
У значно! кiлъкостi хворих в анамнезi життя були встановленi рашше перенесенi хiрургiчнi втручання у ЩЛД, частi простуди та загалънi супутт захворювання, такi як гiпертонiчна хвороба, iшемiчна хвороба серця, цукровий дiабет, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипало! кишки, холецистит. На нашу думку, та обставина, що пащенти були соматично ослабленими, могла сприяти бшьш тяжкому та тривалому перебiгу НТН.
При невролопчному обстеженнi симптомiв осередкового ураження нервово! системи виявлено не було. У 12 осб (44,4%) було встановлено ураження друго! i третьо! гiлок, у 9 випадках (33,3%) у патолопчний процес була залучена лише третя гшка, у 6 пащенпв (22,2%) спостерiгалисъ змши переважно у другiй гiлцi тршчастого нерва. Звертала на себе увагу поведшка хворого при спробi лшаря здiйснити подразнення тригерно! зони. Хворi рiзко ухилялись вiд руки лшаря, уникаючи дотику до тригерно! зони.
У 16 пащенпв (59,3%), як вказували на наявнiстъ больових вщчутпв у мiжнападовим перiод, у д^нщ власне жувального м'яза на бощ НТН визначався болiсний «тугий тяж» та осередок шдвищено! чутливостi у межах цього тяжа. Необидно зазначити, що болют вiдчуття на ураженому боцi зменшувались при розтягненнi м'язiв.
Клiнiчна картина захворювання у цих пацiентiв, на нашу думку, вщповщала симптомам мiофасцiалъного больового синдрому обличчя (МФБСО), що характеризуеться м'язовою дисфункщею з формуванням хворобливих ущiлъненъ в уражених м'язах.
При вивченнi стоматолопчного статусу у 14 хворих (51,9%) були встановленi аномалi! прикусу та розташування окремих зубiв, у 7 осб (25,9%) зафiксована вторинна адентiя. Наявнють карiозного процесу та його ускладнень вiдмiчаласъ у всiх пацiентiв. Невщповщнють ортопедичних конструкцiй вимогам, що пред'являються до них, зафiксована у 8 хворих (29,6%). Вивчення гiгiенiчного стану порожнини рота за Green-Vermillion вказало на те, що у пащенпв iз НТН вiн здебiлъшого ощнювався як незадовiлъний та поганий. Визначення iндексiв РМА та CPITN засвщчили, що у всiх осiб наявними були захворювання пародонту, представлен хрончним катаральним гiнгiвiтом та генералiзованим пародонтитом.
Там дан про гiгiену порожнини рота та стан тканин пародонту можна пояснити тим, що пащенти з НТН аби запобнти больовому пароксизму часто утримуються вщ терапевтичного та ортопедичного лшування у стоматолога, а також уникають активного чищення зубiв та достатньо обережно приймають тверду !жу, що викликае порушення самоочищення порожнини рота. З шшого боку, саме захворювання щелепно-лицево! дшянки виступають як фактор, що може ускладнити перебiг тригемiналъно!' невралги.
При ощнщ психоемоцiйного стану пацiентiв iз НТН було встановлено симптоми психоневротичних порушень.
На основi клiнiчних проявiв та даних, отриманих за допомогою опитувальника «М1Н1-МУЛЬТ», у 9 пацiентiв (33,3%) спостернались знижений фон настрою у поеднаннi з вираженою емоцiйною лабшьнютю, тривога, вередливiстъ, компонент боротьби з хворобою у них був знижений; у 8 хворих (29,6%) виявлен нетерпеливють, несприйняття ситуацi! очiкування, невпевненють у сприятливому завершеннi хвороби; у 6 осб (22,2%) зафiксованi част змши настрою, театральнють поведiнки, проте компонент боротьби з хворобою виражений; у 4 пацiентiв (14,8%) наявними були нав'язливi страхи та сумнви щодо захворювання, при цьому компонент боротьби з хворобою був знижений.
Результати електромiографiчного дослiдження власне жувальних м'язiв дозволили встановити вiдсутнiстъ у пащенпв iз НТН, що проявлялась виключно пароксизмальними болями, значних змiн електромюграм жувальних м'язiв не виявлено. Що стосуеться пащенпв iз вторинним МФБС, то у них при функщональних навантаженнях були виявленi характернi змши
електромiографiчних показникв жувальних м'язiв, зокрема, зниження ампттуди бiоелектрично! активностi на боцi невралги та пiдвищення амплiтуди на протилежному боцi.
Вказанi змiни, скорiше за все, пов'язан з тривалою гшофункщею м'язiв на ураженому боцi (у зв'язку з однобiчним жуванням) на фон спазмування, що з часом призводить до змiн скоротливо! функщ! м'язiв. При цьому функцi! жування, ковтання, мовлення практично повнiстю беруть на себе м'язи протилежного боку.
Отриман результати електромiографiчних дослiдженъ у пащенпв iз НТН та вторинним МФБС можна пояснити тим, що гад час нападу тригемшально! невралгi! в результат сенсомоторного рефлексу виникае спазм жувально! мускулатури. Намагання ж пащенпв якомога обережнiше ставитись до «ураженого» боку аби не спровокувати напад пiд час жування пояснюе те, що спастична активнiстъ жувальних м'язiв з'являеться на фонi постiйно! ппофункци. Такий характер активностi е негативним для м'язу i сприяе розвитку дегенеративних змш iз утворенням типових м'язових вузликiв.
Результати обстеження дозволили з'ясувати деяк особливостi клшко-функщонально! картини невралги тршчастого нерва у випадку И тривалого iснування. Ми вважаемо, що отриманi данi допоможуть розробити комплексне лшування пацiентiв iз больовими синдромами обличчя, яке мае впливати не тшьки на нервове волокно, але й покращувати стоматологiчний статус, здшснювати корекцiю психоемоцiйного фону та нормалiзувати тонус жувальних м'язiв.
1. Балязина Е. В. Диагностика классической невралгии тройничного нерва / Е. В. Балязина // Бюллетень Сибирской медицины. - 2010. - Т.9, №4. - С. 94-99.
2. Балязина Е. В. Возрастные особенности клиники классической невралгии тройничного нерва / Е. В. Балязина, О. В. Тарнопольская // Неврологический журнал. - 2011. - №4. - С. 39-43.
3. Балязина Е. В. Этиология и патогенез невралгии тройничного нерва / Е. В. Балязина // Неврологический журнал. -2012. - №4. - С. 4-9.
4. Грачев Ю. В. Пароксизмальная тригеминальная боль / Ю. В. Грачев // Журнал неврологии и психиатрии имени С.С. Корсакова. - 2011. - Том 111, №7. - С. 84-87.
5. Грицай Н. М. Нейростоматологя / Н.М. Грицай, Н.О. Кобзиста // - К.: Здоров'я. - 2001. - 144 с.
6. Дружининой Е. А. Психологические тесты / Е. А. Дружинина // - Харьков. - 1994. - 320 с.
7. Манвелов Л. Тригименальная невралгия: эпидемиология, этиология, патоморфология, патогенез, диагностика / Л. Манвелов, В. Тюрников, А. Кадыков // Врач. - 2013. - №4. - С. 6-8.
8. Пузин М. Н. Нейростоматологические заболевания / М.Н. Пузин // - М. Медицина, - 1997. - 367 с.
9. Пузин М. Н. Клинические симптомы одонтогенной невралгии / М. Н. Пузин, С. Л. Боднева, Е. С. Кипарисова [и др.] // Российский стоматологический журнал. - 2010. - № 2. - С. 36-38.
10. Скрипшкова Т. П. Прояви нейростоматолоичних захворювань у щелепно-лицевш дшянщ, труднощ1 д1агностики, лжування / Т. П. Скрипткова, Л. Я. Богашова, А. I. Панькевич // Новини стоматологи - 2012. - №3. - С. 17-18.
11. Яворская Е. С. Болевые и парестетические синдромы челюстно-лицевой области / Е.С. Яворская // - К.: Наукова думка, - 2005. - 88 с.
КШШКО-ФУНКЦЮНАЛЬНИИ АНАЛ1З ПРОЯВ1В НЕВРАЛГИ ТРШЧАСТОГО НЕРВА У ВИПАДКУ II ТРИВАЛОГО ПЕРЕБ1ГУ Рыбалов О. В., Иваницкая Е. С., Иваницкий И. А.,
Буханченко О. П., Ратанчук В. А. В статье представлены результаты комплексного обследования пациентов с тригеминальной невралгией на основе клинического анализа функционирования периферического отдела нерва, установления стоматологического и психоэммоционального статусов, а также изучения электрофизиологических параметров работы собственно жевательных мышц. Полученные данные позволили выявить некоторые особенности клинико-функцональной картины невралгии тройничного нерва в случае длительного течения заболевания. В дальнейшем это сделает возможным разработать лечение, способное адекватно влиять на основные звенья патологического процесса.
Ключевые слова: тройничный нерва, невралгия, миофасциальный болевой синдром, электромиография.
Стаття надшшла 10.12.2014 р.
CLINICAL-FUNCTIONAL ANALYSIS OF TRIGEMINAL NEURALGIA MANIFESTATIONS IN CASE OF ITS LONG DURATION Rybalov O. V., Ivanyts'ka O. S., Ivanyts'ky I., Buhanchenko O. P., Ratanchuk V. O.
The article deals with the results of a complex examination of patients with trigeminal neuralgia based on clinical analysis of the functioning of the peripheral nerve, on evaluation of a stomatological and psycho-emotional status, as well as the study of electrophysiological parameters of proper masticatory muscles. Obtained data revealed several features of clinical-functional display of trigeminal neuralgia in case of its long duration. In future, this will make it possible to develop treatments that can adequately influence the main elements of the pathological process.
Key words: trigeminal nerve, neuralgia, myofascial pain syndrome, electromyography.
Рецензент Аветиков Д.С.
