CC BY
68
Hoei технологи в fliamocTMui та лшуванш захворювань та функцioнaльних рoзлaдiв ЦНС
Методика xipyprinHoro лшування тяжких уражень плечового сплетення з використанням регенераторно-компенсаторних властивостей нервово!" системи
Третяк 1.Б.
1нститут нейрох1рургИ
iM. акад. А.П.Ромоданова АМН Украгни, м.Кигв, 04050, вул. Манугльського, 32 тел. +380 44 4831253, e-mail: lib@neuro.kiev.ua
При ушкодженнях плечового сплетення майже кожен десятий отримуе тяжю, прогностично неспри-ятливi травми, коли вщсутнш центральний (вщрив коршщв плечового сплетшня), або периферичний вiдрiзок нерва, чи мае м^це значний дефект (понад 5 см) нерва. Застосування мiкрохiрурriчно! техшки, що широко впровадженi в медицин в останнi десяти-рiччя призвело до суттевого полiпшення результалв хiрургiчного лiкування хворих з травмою нервiв, проте у випадках тяжких та давшх ушкоджень плечового сплетення результати лшування та якiсть життя дано! категорп хворих залишаються низькими. Суттевим резервом полшшення результатiв хiрургiчного лiкування хворих з тяжкими, прогностично неспри-ятливими та застарiлими ушкодженнями нервiв е максимально повне залучення компенсаторних та регенераторних властивостей нервово! системи.
Матеpiал та методи. Проаналiзовано результати лiкування 152 хворих з важкими ушкодженнями плечового сплетення. Серед них тотальне ушкод-ження плечового сплетення було в 64 випадках, ушкодження з вщривом елеменлв нижнього стовбура — 22; верхнього пучка — 66 чоловш.
Серед хiрургiчних засобiв, що максимально вико-ристовують компенсаторно-регенераторний потен-цiал нервово! системи застосовано методики невро-тизацш дистального вiдрiзка нерва — 82 хворих, використання потенщалу колатерального спраутингу (переважно при часткових ушкодженнях плечового сплетення, та за вщсутносл центрального вiдрiзка нерва — 12 спостережень), аутопластики нервiв при наявностi iх значних дефектiв — 45 випадюв, прямо! невротизацi! м'язiв за вщсутносл дистального вiдрiзка — 22 спостереження, внутршнш невролiз застосовано у 68 хворих, методика довготривало! електростимуляцi! застосована у 38 випадках. Слщ зазначити, що у багатьох випадках для досягнення максимального вщновлення функцi! доводилось одночасно використовувати деюлька рiзноманiтних методик.
Результати. Результати дощльно розглядати з врахуванням тiе! особливоси, що лiкування таких хворих традицшними методами практично не приводить до вщновлення функцi! ушкодженого плечового сплетення.
Найкращих результатiв досягнуто при лшування хворих з ушкодженнями, переважно, верхнього стовбура — при використаннi в якосл донора таких
потужних нервiв як великий грудний, дiафрагмаль-ний, додатковий, гшок променевого, частини пучюв лiктьового в усiх випадках досягнено корисного сту-пеня вiдновлення функцп до рiвня не нижче М3-М4. У випадках тотальних преганглiонарних ушкоджень плечового сплетшня досягнено часткового вщновлення функцп окремих груп м'язiв, проте це давало змогу значно розширити обсяг користування ушкодженою кiнцiвкою. При давшх ушкодженнях плечового сплетення найбшьшо! результативност досягнено при використаннi комплексу методик невролiзу, довготривало! електростимуляцi! та коре-гуючи операцiй — позитивного результату досягнено в 64% випадюв. При ушкодження плечового сплетення з переважним ураженням елеменлв нижнього стовбура вщновлення до рiвня М3, S3 досягнено у 14% випадюв. Найбшьш ефективною в таких випад-ках ушкоджень виявилась методика довготривало! електростимуляцп.
Висновки. 1. Використання компенсаторно-регенераторних властивостей нервово! системи роз-кривае додатковi можливостi у лшуванш тяжких, прогностично несприятливих ушкоджень плечового сплетення.
2. Внутрiшнiй невролiз, довготривала елект-ростимуляцiя нервiв, та використання корегуюю-чих операцiй е достатньо ефективними засобами хiрургiчного лiкування давшх ушкоджень плечового сплетення.
Методика восстановления повреждений спинного мозга у крыс с помощью нейротрансплантата, полученного из нейроиндуцированных стромальных клеток костного мозга
Мороз В.Л.1, Микулинский Ю.Е.2, Панибратцева С.Г.2, Щегельская Е.А.2
1Институт нейрохирургии им. акад. А.П.Ромоданова АМН Украины, г.Киев Лаборатория молекулярной диагностики и клеточных биотехнологий "Вирола", г.Харьков, 61176, ул. Корчагинцев, 58 тел. +380 57 7110285, e-mail: shcheglik@rambler.ru
Цель. Восстановление проводимости спинного мозга после его травмы или полного разрыва является актуальной и трудной проблемой нейрохирургии. Целью данной работы являлось изучение репаративных свойств нейротрансплантата, полученного на основе нейроиндуцированных стромальных стволовых клеток костного мозга, у крыс с полным разрывом спинного мозга.
Материал и методы. Клетки стромы костного мозга (КСКМ) выделяли из костного мозга бедренных костей крысы, размножали в культуре в течение 14 суток и индуцировали в нейробласты в среде
с ретиноевой кислотой. Нейротрансплантат в виде цилиндра диаметром 4 мм готовили из суспензии нейробластов и биодеградируемого белкового субстрата по разработанной нами технологии. Операции на крысах проводили под кетаминовым наркозом. Спинной мозг рассекали на уровне Th11-12 и в зону разрыва имплантировали субстрат размером 4x4x3 мм с нейроиндуцированными КСКМ. Контрольным крысам в зону разрыва вставляли кусочки субстрата без клеток. Двигательную активность крыс оценивали каждую неделю в течение 40 дней. Морфологию клеток в субстрате перед трансплантацией и в зоне травмы через 40 суток после нейротрансплантации изучали на гистологических срезах, окрашенных по Нисслю.
Результаты и их обсуждение. У 43% опытных крыс (9 из 21) через 3 недели после нейротранс-плантации произошло восстановление движений и мышечной силы в задних конечностях. В контрольной группе животных частичная коррекция двигательной функции одной из конечностей была обнаружена у 1 крысы из 10 (10%). У всех опытных крыс наблюдали также улучшение функции мочевыделительной системы. На гистологических срезах спинного мозга опытных животных в зоне трансплантации были обнаружены остатки биодеградируемого субстрата с нейробластами.
Выводы. Биодеградируемый нейротрансплантат, заполненный нейроиндуцированными стромальными клетками костного мозга, приживляется и развивается в зоне экспериментальной травмы спинного мозга у крыс и может быть использован для коррекции нарушенных функций.
Методика хирургического лечения двигательных нарушений у больных с детским церебральным параличом
Цымбалюк В.И., Пичкур Л.Д.
Институт нейрохирургии им. акад. А.П.Ромоданова АМН Украины, г.Киев, 04050, ул. Мануильского, 32 тел. +380 44 4831253, e-mail: brain@neuro.kiev.ua
До настоящего времени отсутствует единый подход к лечению больных с детским церебральным параличом (ДЦП). Существующие методы лечения условно можно разделить на 2 группы: 1. направленные на снижение патологической афферентации (интратекальное введение баклофена, селективная ризотомия, нейро-ортопедическая коррекция, электростимуляция). 2-я группа методов лечения направлена на нормализацию супраспинального контроля (стереотаксические операции, нейротран-сплантация).
Решение вопроса об использовании того или другого метода лечения должно осуществляться мультидисциплинарной группой специалистов. У больных со спастическими формами ДЦП при формировании патологических двигательных установок, с целью предупреждения необратимых изменений в суставах, необходимо решать вопрос о возможности интратекального введения баклофена, ортопедических вмешательств на сухожилиях и мышцах, о проведении селективной дорсальной ризотомии, либо об использовании эпидуральной стимуляции поясничного утолщения.
При гиперкинетических и смешанных формах ДЦП мы используем стереотаксические операции. Главной мишенью являются вентрооральные ядра таламуса. Положительная динамика наблюдается в 55-60% наблюдений. Существенным недостатком этих методов лечения является низкая эффективность при выраженном стойком гиперкинетическом синдроме, травматичность оперативных вмешательств, возможность развития послеоперационных осложнений.
Однако, у наиболее тяжелой группы больных со спастическим тетрапарезом и атонически-астатической формой эти методы лечения, как правило, не применимы. С другой стороны они не оказывают положительного влияния на течение сопутствующих синдромов (задержки психо-речевого развития, эпи-синдрома). В связи с этим возникла необходимость в разработке метода лечения, направленного на восстановление структурной организации высших центров регуляции функций и супраспинального контроля регуляции движений. С этой целью нами предложен метод трансплантации эмбриональной нервной ткани, который эффективен в 72% случаев.
Новий пщхщ до лшування експериментального алеричного енцефалом1ел1ту щур1в методом корекцп незр1лими нейрональними клггмнамм
Бельська Л.М., Маркова О.В., Семенова В.М., Лгсяний М.1.
1нститут нейрохгрургИ
iM. акад. А.П. Ромоданова АМН Украгни, м. Кигв, 04050, вул. Манугльського, 32 тел. +380 44 4838193, e-mail: markova2001@mail.ru
Одним з нових перспективних шляхiв шдви-щення ефективност лшування демiелiшзуючих процеыв ЦНС е розробка та обгрунтування методiв клггинно! терапп з використанням стовбурових та незр^их нейрональних клиин, як привертають увагу рiзнобiчним лшувальним ефектом (замщу-вальним, трофiчним, тощо).
Мета. Вивчити функцюнальну актившсть iму-нокомпетентних клггин ЦНС, а також особливост патоморфолопчних змш в спинному мозку щурiв з ЕАЕ шсля корекцп незршими нейрональними кль тинами алогенного головного мозку.
Методи. ЕАЕ у щурiв шдукували однократним введенням в подушечки юнщвок гомогенату тка-нини ЦНС в повному адьюванл Фрейнда. На 12-ту, 14-ту i 16-ту добу щурам внутршньоочеревинно вводили суспензш з тканини алогенного головного мозку новонароджених тварин, яка була збагачена нейробластами та метила нейрональш стовбуровi клггини. Патоморфолопчний контроль наявносл ЕАЕ та його переб^у шсля клггинно! терапп проводили методом свилово! мшроскопп. 1мунокомпетентш кль тини ЦНС видiляли в градiентi щiльностi (Sedgwick J. et al.,1991; Бельська Л.М, 2003), вивчали !х фун-кцiональну активнiсть в НСТ-тестi та за оцiнкою продукцп ФНП-а.
Результати та обговорення. При пстолопч-ному дослiдженнi тканини спинного мозку вияв-ленi характернi морфологiчнi змши, притаманнi
демiелiнiзуючому процесу, у шддослщних тварин як з виразними клШчними проявами ЕАЕ, так i з малосимптомним його переб^ом. Використання кль тинно! терапп забезпечувало полегшення тяжкост перебiгу ЕАЕ, супресувало продукцiю активних медiаторiв кисню та продукцiю ФНП-а клiтинaми, якi беруть участь у запаленш в мiшеневому оргaнi, а при патоморфолопчному дослiдженнi зменшувало стушнь демiелiнiзaцi! та поширенiсть запально! шфшьтрацп у пaренхимi i оболонках спинного мозку щурiв, що пiдтверджуе позитивний лшувальний вплив клiтинно! терaпi! незршими нейрональними клiтини на перебiг ЕАЕ.
Висновки. Отримаш результати сприяють уточ-ненню мехaнiзмiв лiкувaльного ефекту застосування фетальних клггин i тканин i можуть бути урaховaнi в подальшш розробцi методiв клiтинно! терaпi! аутоь мунних захворювань ЦНС.
Метод субокципитального введения аллогенных фетальных клеток для лечения воспалительно-дегенеративных заболеваний нервной системы в эксперименте
Пичкур Л.Д., Касяненко Ю.А., Носов А.Т., Семенова В.М., Васлович В.В., Вербовская С.А., Маркова О.В. Институт нейрохирургии
им. акад. А.П.Ромоданова АМН Украины, г.Киев, 04050, ул.Мануильского, 32 тел. +380 44 4831253, e-mail: brain@neuro.kiev.ua
Цель — изучение влияния суспензии фетальных нейроклеток на течение экспериментального аллергического энцефаломиелита (ЭАЭ).
Материалы и методы. ЭАЭ у белых беспородных крыс индуцировали в соответствии с рекомендациями Г.С.Давыдовой (1969). На пике развития заболевания животным в ликвор большой затылочной цистерны головного мозга вводили : 1-я группа — взвесь клеток головного мозга 10-суточного плода; 2-я группа — взвесь клеток головного мозга 18-суточного плода, обогащенную (методом адгезии к пластику) нейробластами и предшественниками олигодендро-цитов; 3-я группа — взвесь клеток головного мозга 18-суточного плода, обогащенную методом адгезии к пластику глиобластами и другими баластными клетками. Забор материала для исследования проводили под тиопенталовым наркозом с соблюдением норм гуманного отношения к животным в сроки 1 неделя, 2 недели и 2,5 мес. после операции. Исследовали спонтанную цитотоксичность спленоцитов в тесте с ксеногенными эритроцитами, интенсивность комплексообразования, светооптические и электронно-микроскопические показатели воспаления и ремиелинизации аксонов.
Результаты и их обсуждение. Полученные нами результаты свидетельствуют о том, что в первые 2-е суток после операции у животных наблюдается ухудшение клинического состояния. Утяжеление состояния чаще наблюдается у самок, чем у самцов (45% и 10% соответственно). Влияние лечения на показатели иммунореактивности (спонтанная цитотоксичность спленоцитов) также было разнонаправленным — у самок лечение сопровождалось потенцированием цитотоксичности в отношении ксеногенных эрит-
роцитов, а у самцов мы наблюдали снижение этого показателя.
Темп восстановления двигательных функций животных был наибольшим в 1-й группе животных, но в отдаленные сроки наблюдения (2,5 мес.) в этой группе зарегистрирована достоверная потеря веса тела. По-видимому, этот результат обусловлен особенностями клеточного состава цельной суспензии нейроклеток и отдельных ее фракций, полученных на основе адгезивных свойств. Светооптические исследования подтвердили уменьшение после лечения активности демиелинизирующего процесса с частичным восстановлением морфоструктуры осевых цилиндров, которое сопровождалось угасанием воспалительного процесса. Электронно-микроскопические исследования свидетельствуют о наличии признаков усиленной ремиелинизации нервов и кластерообразования макроглиальных клеток (предположительно олигодендробластов).
Выводы. Полученные результаты дают основания рекомендовать лечение воспалительно-дегенеративных заболеваний операцией субокципитального введения клеток мозга плода вне стадии обострения процесса. Наиболее эффективной схемой можно считать введение нейроклеток (нейробластов и нейраль-ных стволовых клеток) ранних сроков гестации.
Сучасн вариант xipypriчнoro лшування невралгп тртчастого нерва Сапон М.А., Читаева Г.С.
1нститут нейрохiрургiг
iм. акад. А.П. Ромоданова АМН Украгни, м. Кигв, 04050, вул. Манугльського, 32 тел. +380 44 4839198, e-mail: sapon@neuro.kiev.ua
Ц^ та задачi дослщження. На пiдстaвi резуль-талв лшування 86 хворих НТН, 15 пащенлв з пошкод-женням гшок ТН внаслщок щелепно-лицьово! травми i 23 випадюв аутопсп пухлин, що були локaлiзовaнi в дшянщ задньо! черепно! ямки i впливали на струк-тури ТН, висунуто гшотезу про нервово-судинний конфлшт як причину формування НТН.
Вважаеться, що НТН е наслщком СНК. Шдтвер-джуючим доводом е позитивш результати мшровас-кулярно! декомпресп.
З нашо! точки зору, е ряд чинниюв, що супере-чать концепцп СНК i свщчать на користь гшотези про НСК як причини розвитку НТН. НСК припускае розвиток НТН внаслщок контактного, а не компресш-ного мехашзму.
Невiдповiдностi доктрини СНК щодо НТН нaступнi:
1. Далеко не в уых випадках при НТН мае м^це картина справжньо! компресi!.
2. За даними аутопсш при пухлинах, локaлiзо-ваних у дшянщ задньо! черепно! ямки, в значнш кiлькостi випaдкiв вiдзнaчaлaся компреыя пух-линною тканиною структур тршчастого нерва, що не супроводжувалося картиною типово! НТН за життя хворого, часпше спостерiгaлися симптоми "випaдiння".
3. Нез'ясовним з позицш СНК е позитивний ефект балонно! компресi! при НТН.
4. Також з погляду теорп СНК нез'ясовним виявляеться усунення НТН при дп на структури ТН дистальшше м^ця компресi!.
5. Не витримуе критики пояснення пульсуючого характеру болю при НТН наявшстю "пульсуючо! судинно! компресп".
6. Недостатньо обгрунтованим е пояснення випадкiв рецидивiв НТН при операщях мшровас-кулярно! декомпресп.
Висновки. Концепцiя СНК як причини виник-нення НТН спiрна. Запропонована ппотеза НСК припускае контактний, а не компресшний механiзм розвитку больового синдрому, що е бiльш виправда-ним у разi НТН.
Методика поеднаного хГруричного втручання на периферичних нервах
при спастичнш кривошт Медведев Ю.М., Третяк 1.Б., Базгк О.М.
1нститут нейрохгрургИ
гм. акад. А.П.Ромоданова АМН Украгни, м.Кигв, 04050, вул. Манугльського, 32 тел. +380 44 4838183, е-mail: medvedev@neuro.kiev.ua
Спастична кривошия — захворювання, що характеризуеться дистошчним станом м'язiв ши!, що призводить до !! скривлення i насильницького повороту голови. Причини виникнення спастично! кривоши! досить рiзноманiтнi. Вимушене положення голови досить часто е компонентом клШчно! картини генералiзовано! форми дистонп. Основне м^це серед причин захворювання приходиться на шфекцшно-токсичне ураження головного мозку. Вщзначаеться також травматичний, шфекцшний, вертеброгенний, судинний генез спастично! кривоши!.
Мета. Методи хiрургiчного лшування спастично! кривоши! вiдрiзняються значною розматстю. В даний час застосовуються як хiрургiчнi втручання на уражених м'язах, рiзнi види денервацп спазмо-ваних м'язiв, стереотаксичнi операцп на шдюркових структурах. Останнiм часом чимало повщомлень про ефективнiсть при спастичнш кривоши! одно чи двосторонньо! мшроваскулярно! декомпресп штрадурально! частини додаткового нерва, чи рiзнi комбшацп зазначених методiв. Вiдсутнiсть единого пiдходу до ршення проблеми спастичнiй кривоши! вказуе на недосконалшть кожного з вiдзначених методiв лiкування.
Матер1али i методи. За перюд з 2000 по 2005 рш в Iнститутi нейрохiрургi! iм. А.П. Ромоданоа АМН Укра!ни знаходилося 55 хворих з рiзного ступеня вираженосл спастичною кривошиею. Хворi опероваш у вiцi вiд 18 до 49 роюв. Серед денервацiйних методiв лiкування в 42 хворих застосовано вибiркове пере-тинання гiлочок нервiв, що iннервують задню групу м'язiв ши! i грудинно-ключично-сосцевидний м'яз. Для проведення селективно! денервацп використову-вали заднш пiдхiд до екстрадуральной частини С1-С6 спинальних нервiв вiд зовнiшнього потиличного пагорба до остистого паростка С7 хребця з частковим вiдсiканням задньо! групи м'язiв ши! в мiсцi !хнього прикрiплення до потилично! кiсти. При однобiчнiй денервацп перетиналися як задня так i латеральна гiлки С1-С2 спинальних нервiв та задня порщя С3-С6 нервiв. Хiрургiчне втручання доповнювалося вибiрковим перетинанням гiлки додаткового нерва до кивального м'яза. При необхщносл проведення двосторонньо! нейротомп в пащенлв з ретроколлiс проводили пересiчення С1-С5 спинальных нервiв з однiе! сторони i С1-С4 — iз протилежно!. Для iден-
тефiкацi! додаткового, спинальних нервiв та !х гiлок використовували електростимулятор Мюритм-021. При незадовiльних результатах лшування спастично! кривоши! методами множинних мютомш i нейрото-мiй застосовувалася стереотаксична одностороння таламотомiя — 13 хворих (23,6%).
Результати. Застосування селективно! рiзотомi! дае досить високий ефект вщновлення нормальних рухiв голови. Метод використаний у 42 (76,4%) хворих i в 71,4% випадюв досягнено позитивного ефекту. Зазначений метод хiрургiчного лшування мае ряд переваг перед рiзного виду штрадураними радикото-мiями та стереотаксичними талямотомiями у першу чергу мШмальними побiчним ефектом, незначним ризиком шсляоперацшних ускладнень достатньою прогнозовашстю результатiв. При недостатнiй ефек-тивносл рамiсектомi!, остання може бути доповнена операщями на задiяних у патолопчному процесi м'язах, застосуванням препаратiв ботулинового токсину i стереотаксичними операцiями. Вщдалеш результати простеженi в 28 хворих протягом 2-3 роюв шсля проведеного хiрургiчного лiкування. Стiй-кий ефект утримувався в 25 хворих (89,3%).
Висновки. Серед методiв лшування спастично! кривоши! селективна денерващя м'язiв, задiяних у патологiчний процес, вiдрiзняеться найнижчим вщсотком ускладнень, забезпечуе досить ефективне усунення насильницьких рухiв голови, забезпечуе збереження нормальних, чи близьких до нормального рухiв голови.
При недостатнiй ефективносл селективно! ней-ротомi! остання може бути доповнена операщями на задiяних у патолопчному процеы м'язах, застосуванням препараив ботулинового токсину i стереотаксичними операцiями.
Нормобарична переривчаста гшокия в лiкуваннi постраждалих внаслщок аварГ! на ЧАЕС
Степаненко 1.В., Попова 1.Ю., Бондар Т.С., Лихачова Т.А.
1нститут нейрохгрургИ гм. акад. А.П.Ромоданова АМН Украгни, м.Кигв, 04050, вул. Манугльського, 32 тел. +380 44 4838219, е-mail: brain@neuro.kiev.ua
Вступ. Здатшсть оргашзму переносити рiзнi сту-пеш кисневого голодування вщноситься до числа ево-люцiйно стародавнiх i найбiльш досконалих засобiв адаптацi! (Агаджанян Н.А., 1987; Караш Ю.М. с соавт., 1988). Особливостi реакцi! на гшоксш в значнiй мiрi характеризують резервш пристосувальнi можливостi органiзму при дп рiзних несприятливих факторiв, а тренування саме до ппоксп створюе довготривалу стшюсть органiзму до рiзноманiтних екстремальних впливiв, нормалiзуе реактивнiсть i активiзуе компен-саторно-пристосувальнi (адаптацiйнi) резерви. Метод нормобарично! переривчасто! гiпоксi! (НПГ) не тшьки забезпечуе пристосування оргашзму до нестачi кисню, але також викликае широкий спектр захис-них перехресних реакцш, сприяе бiльш економному використанню кисню, шдвищуе толерантнiсть до його нестачi i активiзуе енергетичнi процеси (Старых Е.В. с соавт., 2002). В зв'язку з розвитком у постраждалих внаслщок аварп на ЧАЕС регуляторно! патологи з розбалансуванням та дезштегращею систем регу-ляцп i суттевим зниженням неспецифiчно! резис-
тентносл оргашзму, що супроводжуеться i високою терапевтичною резистентшстю таких хворих, для !х лшування був застосован метод НПГ, здатний шдвищити адаптацшно-компенсаторш можливостi опромiненого оргaнiзму i оптимiзувaти його резервнi можливостi.
Матеpiали i методи. Пролiковaно 45 хворих (чоловМв) на пiслярaдiaцiйну енцефaлопaтiю вшом вiд 32 до 48 роюв, якi приймали участь у лшвщацп aвaрi! на ЧАЕС в травш — липнi 1986р. Доза опро-мiнення становила вiд 25 до 100 бер.
Для виконання НПГ використовували модифь ковану киснево-шгаляцшну установку К1С-2. Контроль вiдсоткового вмшту кисню в дихaльнiй гaзовiй сумiшi проводили за допомогою оксигеномонiторa ОТ-101 фiрми "Datex" (Фiнляндiя). Перед курсом лшування вивчали iндивiдуaльну переносимiсть хворим киснево! недостaтностi. Лiкувaння здшсню-вали в поступово зростаючому режимi жорсткост (вiд 17,0±2% О2 до 8,0±2% О2). П'ятихвилиннi екс-позицi! чергували з вщповщними iнтервaлaми ввд-починку, всього 30-40 хвилин експозицп, на курс — 10-13 сеаныв з штервалом мiж сеансами один-два дш, залежно вiд iндивiдуaльно! переносимости Лiкувaння призначалось на фонi стандартно! схеми медикаментозного лшування. Для оцшки клМчного стану враховувалась частота i вирaженiсть скарг i об'ективних симптомiв. Використовувався розробле-ний математично клШчний iндекс тяжкостi, а також 5-ти бальна оцшка симптомiв. Анaлiз результаив лiкувaння полягав в оцiнцi динамши клiнiчно! симптоматики, змiн бiохiмiчних i iмунологiчних показ-никiв, характеру загальних адаптацшних реaкцiй (АР) Гaркaвi i темпiв функцiонaльного вiдновлення в динамщ лiкувaння. Статистичний aнaлiз проводився з використанням електронних таблиць Excel-97 i статистичного пакету Statistika 5.0. Для визначення вiрогiдностi вiдмiнностей мiж кiлькiсними показни-ками використовувався t-критерш Стьюдента. Для оцiнки ефективностi застосованих методiв лiкувaння використовувались стохaстичнi моделi процесiв фун-кцiонaльного вiдновлення (Погожев И.Б., 1988).
Результати. Анaлiз динамши клШчно! симптоматики виявив достовiрнi !! змiни внaслiдок лшу-вання, при цьому бшьш^ть симптомiв зменшувалась за рахунок шверсп виражених i постiйних (дуже тяжких) проявiв до легких i нормальних, тодi як при лшуванш лише медикаментозними засобами, зменшення вираженост бiльшостi скарг i симптомiв вiдбувaлось чaстiше за рахунок помiрних i, в мен-шому ступеш, виражених змiн, тобто виражешсть позитивних зрушень при зaстосувaннi НПГ була бшьшою. Отже, в результат лiкувaння значне покра-щення виявлялось у 6,7% хворих, помiрне — у 56,7% i незначне — у 36,7% хворих. Крiм того, включення в курс лшування НПГ суттево шдвищувало адап-тaцiйнi можливосл оргaнiзму i його неспецифiчну резистентшсть (за даними безбiлкових SH-груп), впливало на пластичш i синтетичнi здiбностi, що суп-роводжувалось зменшенням конформацшних пору-шень бiлкових молекул у частини хворих (за даними бшкових SH-груп, загального бшку, aльбумiнiв, АЛТ, АСТ), посилювало дезштоксикацшш можливостi, що проявлялось зменшенням ознак ендогенно! штокси-кaцi! (за динaмiкою СМ, АЛТ, загального бШрубшу), суттево покращувало функцюнування клiтинно! мембрани i клiтин за рахунок нормaлiзaцil iонного гомеостазу, зменшувало прояви ацидозу переважно за рахунок ресшраторних мехaнiзмiв, суттево покращувало колощно-осмотичш i реологiчнi власти-
вост кровi (за рахунок пiдвищення осмолярност i зниження гематокриту), що зменшувало прояви гiпоксi! i кислородного боргу тканинам. В динамщ iмунологiчного статусу простежувалось часткове покращення клггинного iмунiтету (за даними Т^м-фоцитiв) i суттевi змiни гуморально! ланки iмунiтету з достовiрним пiдвищенням i нормaлiзaцiею загальних i регуляторних лiмфоцитiв i 1Р1, зниженням i нормaлiзaцiею вых клaсiв iмуноглобулiнiв, аАТ до НСБ, покращенням нейротрофiчних впливiв i функцюнування ГЕБ, функцюнально! aктивностi лiмфо-цитiв i моноцитiв (за даними фагоцитарного шдексу i числа, спонтанно! i iндуковaно! пролiферaтивно! i супресорно! aктивностi, aктивностi ПКК). Така динамша iмунологiчного гомеостазу поряд з позитив-ними зрушеннями метaболiчного i клтчного статусу свiдчить про покращення регуляторних впливiв переважно за рахунок зниження активносл симпатично! ланки вегетативно! нервово! системи, пiдви-щення адаптацшних можливостей i неспецифiчно! резистентностi оргашзму. Крiм того, нaприкiнцi курсу лшування було вiдмiчено зростання сприятливих АР — РТ, РСА i РПА, зменшення зони нестшких АР i регрес ХС, якi рееструвались на бшьш високих рiвнях реaктивностi (ВРР), що являеться ознакою значного покращення стану хворих (одужання) i свщчить про шдвищення aдaптaцiйних можливостей i неспецифiчноl резистентностi оргaнiзму. Оцiнкa темпiв функционального вiдновлення за динaмiкою клiнiчного шдексу тяжкоси i iндексу напруження АР свщчить про те, що однаковий клШчний ефект в групi медикаментозного лшування одержувався щною бiльшого напруження мехaнiзмiв aдaптaцi!, в той час як призначення НПГ значно полегшувало досягнення бажаного результату, що також свщчить про шдвищення адаптацшно-компенсаторних можливостей i неспецифiчноl резистентностi оргaнiзму.
Висновки. Таким чином, виявлена позитивна динамша вивчених показниюв шдтвердила, що пiд впливом лшування вщбуваеться включення основних життево важливих систем оргашзму в складний комплекс компенсаторних реакцш, спрямованих на шд-тримку гомеостазу, що супроводжуеться покращенням штегративних i регуляторних функцп головного мозку за рахунок впливу на гiпотaлaмiчнi вiддiли головного мозку з послабленням симпатикотошчних i посилен-ням трофотропних регуляторних впливiв. Клтчна ефективнiсть i патогенетична обосновaнiсть методу НПГ дозволяе рекомендувати його використання в лшуванш обстеженого контингенту хворих.
Особенности иммунологических и адаптационных нарушений у больных с цереброваскулярными заболеваниями Степаненко И.В., Попова И.Ю., Лихачева Т.А., Бондарь Т.С.
1нститут нейрохiрургiг
iм. акад. А.П.Ромоданова АМН Украгни, м.Кигв, 04050, вул. Манугльського, 32 тел. +380 44 4838219, е-mail: brain@neuro.kiev.ua
Введение. Перспективным подходом в оценке состояния организма является изучение механизмов гомеостатического регулирования, определяющих уровень функционирования организма и его систем. С целью изучения особенностей гомеостатического регулирования было проведено сравнительное изучение выраженности нарушений неврологической
симптоматики, состояния механизмов регуляции ритма сердца и иммунного статуса у больных с цереброваскулярными заболеваниями различной степени тяжести.
Материал и методы. Обследовано 27 больных в возрасте 42-57 лет, мужчин — 12, женщин — 15 человек. С дисциркуляторной энцефалопатией (ДЭП) II ст. — 17, с последствиями перенесенного ОНМК (Шст.) — 10. Тяжесть клинического состояния больных оценивалась по выраженности неврологических нарушений и объективизировалась с помощью клинического индекса тяжести (Степаненко И.В. с соавт., 2004). Состояние регуляторных механизмов ритма сердца оценивалось по методике Р.М.Баевского (Попова И.Ю. с соавт., 2004). Из иммунологических показателей оценивались уровни Т- и В-лимфо-цитов, иммунорегуляторных лимфоцитов и ИРИ, аутоантител к ОБМ, функциональной активности лимфоцитов (по данным РБТЛ к ФГА и в присутствии индометацина, индекса 1нд/ФГА). Оценивался также характер метаболических нарушений по показателям белкового и липидного обмена, КОС.
Результаты. Выделены группы нарушений иммунного статуса по уровню Т- и В-лимфоцитов, снижению функциональной активности лимфоцитов в тесте РБТЛ к ФГА, повышению или снижению активности индометацинчувствительных супрес-соров, уровню аутоантител к ОБМ. Отмечено соответствие состояния иммунологических показателей уровню активации механизмов регуляции ритма сердца, оцениваемой по методике Р.М.Баевского, а также получена их статистически достоверная корреляция с показателями состояния метаболических процессов. Выделены возможные 4 группы состояния напряжения регуляторных механизмов, в которых уровень изменения иммунологических показателей коррелировал с показателями напряжения регуля-торных механизмов, отражающих степень активации симпатического или парасимпатического отдела вегетативной нервной ситемы. Полученные данные позволили индивидуализировать схемы восстановительного лечения. В результате, в динамике лечения отмечено соответствие уровня снижения тяжести клинической симптоматики уровню напряжения регуляторных механизмов ритма сердца и нарушений метаболического и иммунного статуса.
Выводы. Проведенное исследование свидетельствует о целесообразности комплексного изучения состояния регуляторных систем организма, поскольку оно позволяет более четко определять индивидуальные схемы лечения больных с ЦВЗ, что способствует повышению эффективности восстановительного лечения.
Метод оценки тяжести дисциркуляторной энцефалопатии
Степаненко И.В., Попова И.Ю., Лихачева Т.А., Бондарь Т.С.
1нститут нейрохгрургИ гм. акад. А.П.Ромоданова АМН Украгни, м.Кигв, 04050, вул. Манугльського, 32 тел. +380 44 4838219, е-mail: brain@neuro.kiev.ua
Введение. Неоднородность групп больных и выраженности клинической симптоматики у пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией (ДЭП), необходимость учета и сложность проблемы оценки
влияния разнообразных сопутствующих факторов в формировании заболевания обуславливает целесообразность применения математических методов оценки тяжести состояния больных.
Материалы и методы. С целью унификации данных истории болезни была разработана специальная карта обследования больных, включающая информацию о выраженности неврологической, психической симптоматики, жалоб больного. Учитывались данные гематологических, биохимических, иммунологических показателей. В блок статистической обработки информации были включены программы, позволяющие оценить достоверность изменения всех изучаемых данных в динамике лечения и в зависимости от ряда факторов. Для построения математической формулы применялся метод ортогональных полиномов с использованием метода наименьших квадратов и вероятностные оценки состояния больных (Марчук Г.И.,1985; Пого-жев И.Б.,1988).
Результаты. С целью объективизации оценки тяжести заболевания и определения объективных критериев определения стадии ДЭП с использованием математических методов и вероятностных оценок состояния больных был разработан клинический индекс тяжести ДЭП. Для его математического представления использовалась следующая формула:
Т = Е Aj ■ Xj
где Т — индекс тяжести; Р — количество информативных симптомов; А] — весомые коэффициенты; Х] — информативные симптомы.
При решении задачи оценки значений весомых коэффициентов решалась проблема минимизации квадратов отклонения индексов тяжести от соответствующей для данной группы больных клинической оценки тяжести заболевания. В качестве информативных использовались такие симптомы, как головная боль, головокружение, наличие гипо-таламических кризов и пароксизмальных состояний, двигательных и чувствительных нарушений, патологических рефлексов, нестабильного АД и др. За количественную оценку точности классификации принималась вероятность ошибочного распознавания состояния больных, определенная как количество ошибок при отнесении больных к различным группам тяжести. Из большого количества клинических симптомов выделен 21 достоверно влияющий на тяжесть течения ДЭП. Экзаменационную выборку для расчета индекса тяжести составили 100 историй болезни, вероятность правильного определения тяжести состояния больных составила 96%. В результате, согласно приведенной формулы, установлены математические критерии оценки тяжести ДЭП, которые имели определенное цифровое отображение (баллы): легкое состояние (I стадия) — 0-10,5 баллов; умеренное, среднее состояние (II ст.) — 10-20,5 баллов; тяжелое состояние (III ст.) — >20 баллов (Степаненко !В. з сшвавт. — Деклар. пат. на винахщ №71393 А.- иА. — 2004).
Выводы. Проведенные исследования показали, что предлагаемый индекс тяжести позволяет быстро оценить состояние больного и стадию ДЭП. Его целесообразно использовать для прогноза заболевания и оценки динамики состояния больных в процессе лечения.
р=1
Концепция формування комплексного
регшнарного больового синдрому (КРБС) як окремого прояву хротчного неспециф1чного больового синдрому (ХНБС) внаслщок нервово-судинного конфлшту Сапон М.А., Читаева Г.С.
1нститут нейpoхipуpгii
ím. акад. А.П. Ромоданова АМН Украти, м. Килв, 04050, вул. Манушъсъкого 32 тел. +380 44 4839198, e-mail: sapon@neuro.kiev.ua
Мета. В клшщ та експерименл дослщити КРБС, зокрема невралгш тршчастого нерва (НТН), для вияв-лення найбшьш BÍpori,4™x MexaHÍ3MÍB 'ix реалiзацii. Ми припускаемо, що провiдним фактором у формуванш вищезгаданого КРБС е нервово-судинний конфлшт.
Матер1али i методи. У формуванш нашо' концеп-цп ми виходили з теоретичних, клШчних, дiагнос-тичних, морфолопчних, а також експериментальних даних. КлШчне дослiдження проводилося на основi результатiв лiкування осiб, що страждали на НТН або мали травматичне пошкодження гшок тршчас-того нерва. Також використовувалися даш аутопсiй пухлин, що локалiзувалися в дiлянцi задньо' черепно' ямки та рiзним чином впливали на структури тршчастого нерва. На основi отриманих даних ми висунули припущення про домшування мехашзму нервово-судинного конфлiкту у формуванш КРБС.
Результати та íx обговорення. Згiдно з правилом Вальдейера, в нормi тканини, що в процеа ембрiогенезу розвивались з рiзниx зародкових листкiв, не перехо-дять одна в одну. Нервова тканина розвиваеться з зовшшнього зародкового листка — ектодерми, судинна та м'язева — з мезодерми, тобто при вых варiантаx анатомiчниx взаемодiй (сiтка судин в нервовш тка-нинi — vasa nervorum, чи нерви, яю супроводжують судини — nervi vasorum) поxiднi зародкових листюв певною мiрою вiдокремленi одна вщ одно', що добре вивчено на прикладi гематоенцефалiчного бар'еру, але мае м^це i в периферичнш нервовiй системi. Кожному типу тканин притаманш власнi рецептори та бюлопчно активнi речовини, за допомогою яких здшснюеться регулювання 1х функцiй.
Травми нервiв супроводжуються пошкодженням як нервово', так i судинно' компонент, що спричиняе 1х патологiчний контакт з подальшим розвитком феномену спраутингу та ростом спотворених, ати-пових рецепторiв як на нервових, так i судинних елементах травмованих нервiв. Це вреши-решт спричиняе формування периферично' та центрально' сенситизацп, що з часом призводять до розвитку типового ХНБС. Таким чином, нервово-судинний конфлшт набувае якост больового подразника в результат^ насамперед, патолопчного контакту нервових i судинних структур, а не компресп.
Висновки. Висуваючи концепцiю нервово-судин-ного конфлшту як одного з вiрогiдниx меxанiзмiв розвитку ХНБС, ми не надаемо йому аш домшую-чих, аш унiверсальниx якостей перед вже вщомими меxанiзмами розвитку больових станiв — компресш-ним (як, наприклад, у випадку тунельно' невропатп) та iшемiчним. Ми припускаемо, що iснують стани, коли больовий синдром розвиваеться за шшими мехашзмами. На нашу думку, за деяких ХНБС (КРБС, зокрема НТН) домшуюча роль належить саме нервово-судинному конфлшту.
Результаты лшування хворих з апал1чним синдромом методом нейротрансплантацп
Латишев Д.Ю., Цимбалюк B.I.
1нститут neüpoxipypzi'i
iM. акад. А.П. Ромоданова АМН Украти, м. Kuie, 04050, вул. Манушъсъкого 32 тел. +380 44 4838227, e-mail: neuro@mim.dp.ua
Мета роботи вивчення вщдалених результапв лшування хворих з апалiчним синдромом (АС) методом нейротрансплантацп ембрюнально! нервово! тканини (ЕНТ).
Матер1али i методи. Дооперацшний стан i вiддаленi результати лшування у 64 хворих з АС (38-Ч,26-Ж, вшом вiд 1 до 38 роюв, середнiй 7,7±6,3 роюв) було оцiнено за допомогою шкал Раппопорта (RDRS) i центру Ранчо Лос Амiгос (RCFL). АС травматичного походження мав м^це у 21 (32,8%) хворих, а нетравматичного — у 43 (67,2%) пащенлв. У 10 (15,6%) хворих спостертався нестшкий АС, 8 (12,5%) пащенпв знаходилися в хрошчному вегетативному сташ, а у 46 (71,9%) хворих були наслщки АС (з збе-реженням рухiв у кiнцiвках — 26, без рухiв — 20). Нейротрансплантат (НТ) являв собою нативну ЕНТ
1-2 мм3, а також нативну або крюконсервовану сус-пензiю 7-9 тижшв гестацп, 36,7±11,5*106 клiтин у 1 мл суспензп. НТ вводився iнтратекально 8 (12,5%) пацiGнтам, iнтрапаренхiматозно — 46 (71,9%), а 10 (15,6%)- штратекально та iнтрапаренхiматозно.
Результати та ix обговорення. Вщповщно до RDRS "добрий" вiддалений результат (зменшення вiд 6 до 10 балiв) отримано у 50% спостережень; "мшь мальнi змiни" (зменшення вiд 3 до 5 балiв) — в 34,5% випадюв; "незадовiльний" результат (включаючи трьох померлих пацiGнтiв через 1,5; 2 i 9 рокiв шсля операцп) мав мiсце 15,5% спостережень. Вщповщно до (RCFL) "добрий" рiвень рештеграцп когштивных функцiй (збiльшення на 4-6 рiвнiв) спостерiгався у 12,5% пащенпв; "мiнiмальнi змiни" (збiльшення на
2-3 рiвня) — в 62,5% спостережень i "незадовiльний" результат — у 25% хворих.
Висновок. Нейротрансплантащя е ефективною стратегiGЮ в комплексному лшуванш хворих з АС. Приводячи до зменшення рухових розладiв i шдви-шенню рiвня рештеграцп когштивних функцiй, сприяе покращенню якостi життя пащенлв.
Опыт применения крионейротомии чувствительного корешка тройничного нерва у больных с тяжелыми формами невралгии тройничного нерва
Духовский А.Э., Марков A.B.
Городская клиническая болъница скорой медицинской помощи, г. Харъков, 61018, пер. Балакирева, 3-А тел. +380 57 3437377, 3431013
Прозопалгии (лицевая боль) — наиболее часто встречающиеся формы болевых синдромов — представляют собой интенсивную боль, которая приносит больным тяжкие страдания. Доминирующей причиной лицевой боли выступает поражение системы тройничного нерва.
Цель наших исследований — отразить опыт применения и эффективность селективной крионейрото-мии чувствительного корешка тройничного нерва.
Материалы и методы. Исследования проводились на базе нейрохирургической клиники ХГКБ-СМП. Под нашим наблюдением в 2003 — 2006гг. находились 28 больных с невралгией тройничного нерва, с разными сроками заболевания и степенью выраженности клинических проявлений. Процентное соотношение мужчин и женщин составило 20% и 80%. Операция крионейротомия чувствительного корешка тройничного нерва была произведена 19 больным. Все оперированные больные были старше 40 лет со стажем заболевания, не менее 3 лет. Показанием к операции послужили: интенсивный болевой синдром, неэффективность различных методов консервативного лечения и блокад периферических ветвей тройничного нерва. Для проведения операции применялся криоприбор КМ- 16М (Б.И. Веркин, В.И. Сипитый, Б.Н. Муринец — Маревич). Пункция овального отверстия и тройничной полости проводилось по методике Л.Я. Лившица (1965, 1968).
Результаты. В послеоперационном периоде у всех оперированных больных отмечалось стойкое купирование болевого синдрома. Осложнений описанных в литературе, таких как: корнеальная анестезия, кератит, парез жевательных мышц, не было отмечено ни у одного из прооперированных больных. Средняя длительность пребывания оперированного больного на койке составила 2 койкодня.
Выводы. Учитывая тот факт, что большинство больных, страдающих невралгией тройничного нерва, люди пожилого возраста, малоинвазивность методики значительно снижает риск оперативного вмешательства, кроме того низкая материалоемкость и минимальная длительность пребывания больного на койке определяет ее экономическую ценность.
Hoвi методики в дiаrнoстицi хротчного
невропатичного 6ольового синдрому Чеботарьова Л.Л., Сапон М.А., Сапон Д.М.
1нститут нейрохiрургiг
iм. акад А.П. Ромоданова АМН Украгни, м. Кигв, 04050, вул. Манугльського 32 тел. +380 44 4839198, e-mail: sapo@neuro.kiev.ua
Мета та задачi дослщження. З метою об'екти-вiзaцil характеристик невропатичного больового синдрому було застосовано методики, яю включали клШчне, нейропсихолопчне й електрофiзiологiчне дослщження, що дозволило одержати юльюсш, яюсш й тимчaсовi характеристики болю.
Матеpiали та методи. Було обстежено 113 хворих з рiзними видами ХНБС. Для дослщження характеристик болю використовували нaбiр теста, що включав шкалу вiзуaльних аналопв, вербальш характеристики больових вщчутив, а також яюсш та юльюсш змши больового синдрому в рiзних масштабах часу.
З метою об'ективiзaцil ХНБС проводили вивчення ЕНМГ-характеристик ноцицептивного флексорного рефлексу, функцш чутливих, рухових i вегетативних волокон у склaдi периферичних нервiв.
Отримавши яюсш, юльюсш й чaсовi характеристики больових вщчутив суб'екта й з^тавивши !х з результатами нейрофiзiологiчних методiв дослщ-ження та даними анамнезу, визначали профШ ХБС в рiзних масштабах часу.
Результати та ¿х oбroвopення. Анaлiз даних свiдчить про те, що шсля виконання хiрургiчних втручань було отримано суттевий протибольовий ефект, бiльш виражений у вщдалений шсляопера-цiйний перiод.
Використання часових характеристик в з^тав-леннi з даними електрофiзiологiчноl дiaгностики дало можлив^ть побудувати iндивiдуaльний для кожного пащента профiль розвитку ХНБС в рiзних часових шкалах, що дозволило з достатньою мiрою достовiр-ностi не лльки оцiнити результати лiкувaння, але й прогнозувати його ефектившсть.
Деяк аспекти повторного xipypriчнoro
лiкyвання рециди^в тяжких форм невpалriй тpiйчастoro нерва
Дмитерко 1.П., Троян О.1.
Кафедра нейрохiрургii НМУ iм.О.О.Богомольця, м.Кигв, 04050, вул.Манугльського, 32 тел. +380 44 4831253, e-mail: idmiterko@ukr.net
Мета. Покращення результаив хiрургiчного лшування рецидивiв тяжких форм невралгш трiй-частого нерва (НТН).
Матеpiали i методи. Проведено ретроспективне вивчення результалв повторного хiрургiчного лшу-вання 160 хворих з рецидивами тригемшального болю шсля рiзного роду хiрургiчних втручань, яю лiкувaлись в Iнститутi нейрохiрургil iм.aкaд. А.П.Ромоданова. Вiк хворих становив вщ 26 до 83 роюв (середнiй вiк — 54,5 роюв). Спiввiдношення мiж жiнкaми i чоловшами становило 1,36:1. Середня три-валють захворювання 7,8 рокiв. Прaвобiчнa невралпя спостерiгaлaсь у 55% хворих i у 45% — лiвобiчнa. Середня тривал^ть ремiсi! пiсля первинного хiрур-гiчного втручання становила 2,9 роюв. Рецидив у 47,5 хворих виник шсля медикаментозних блокад, у 45% — шсля периферично! aлкоголiзaцil плок тршчастого нерва (ТН), решта — 7,5% хворих, у яких вiдмiчaвся рецидив, первинно перенесли перкутанш нейрохiрургiчнi втручання (центральна aлкоголiзaцiя
— 1 хворий, крiонейротомiя — 9 хворих, пдротер-морiзотомiя — 2 хворих). Повторш хiрургiчнi втручання застосовувались у випадках неефективносл консервативного лшування. Застосовувались методи: периферично! aлкоголiзaцi! плок ТН, крюнейротомп чутливо! порцi! коршця ТН та мiкросудинно! деком-пресп тригемiнaльного корiнця (МСД).
До кожного методу повторного хiрургiчного втручання, показання та протипоказання визнача-лись окремо. При цьому враховувались: результати консервативного лшування пiсля рецидиву та результати попереднього хiрургiчного лiкувaння, кiлькiсть i яюсть попереднiх хiрургiчних втручань, тривaлiсть та форма захворювання, а також загаль-ний соматичний та психоемоцшний стан пащента. Невiдмiнним вважались дaнi результата додаткових методiв обстеження, якi проводились зразу з початком рецидиву захворювання.
Результати та ¿х обговорення. Узaгaльненi дaнi отримаш в результaтi повторного хiрургiчного лшування були вщмшними у 41,7% хворих, добрими
— у 27,1%, задовшьними — у 17% i незадовшьними
— у 13,9%. Iнвaлiдизуючих ускладнень i летальних випaдкiв не вiдмiчено. При цьому було доведено, що юльюсть проведених медикаментозних блокад не
впливають на ефектившсть повторних хiрургiчних втручань, що не можна сказати про aлкоголiзaцiю периферичних гшок, проводити яких не варто бшьше 7-8 рaзiв в однш дшянщ, таю втручання негативно впливають на результати повторного хiрургiчного лшування. За даними вказаного дослщження визна-чено, що ефектившсть малошвазивних деструктив-них нейрохiрургiчних оперaцiй при лiкувaннi НТН вища якщо анамнез захворювання не перевищуе 5 роюв, при цьому вiдмiчено, що при наявносл пока-зань до проведення операцп — МСД, тривалшть захворювання не впливае на результати останньо!.
Висновки. Порiвняльний aнaлiз вищевказаних хiрургiчних методiв лiкувaння рецидивiв в тяжких формах НТН показав вагомшть кожного методу окремо.
Вы методи мають як певш переваги, так i недолiки, а диференцiйовaний пiдхiд до !х засто-сування в кожному окремому випадку НТН дае можливiсть покращити результати лшування, що характеризуеться продовженням ремiсil тригемша-лгiй, а також можливютю прогнозування подальшого перебiгу i лшування ще! тяжко! недуги.
Метод аутотрансплантации фрагментов симпатического ганглия у пациента с болезнью Паркинсона: клиническое наблюдение
Цымбалюк В.И., Латышев Д.Ю.
Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова АМН Украины, г. Киев, 04050, ул. Мануильского, 32 тел. +380 44 4838227, e-mail: neuro@mim.dp.ua
Морально-этические, правовые и религиозные вопросы, сопровождающие применение эмбрионального материала в лечении болезни Паркинсона (БП), заставляют ученых искать альтернативные источники донорского материала для лечения пациентов.
Целью работы было исследование потенциала фрагментов симпатического ганглия, как альтернативного источника донорского материала, при внутримозговой аутотрансплантации в лечении пациента с БП.
Результаты и их обсуждение. У пациента 53 лет, 8 лет страдающего акинетико-ригидной формой БП, несмотря на прием противопакинсонических препаратов ("Юмекс", "Мидантан") наблюдалось прогре-диентное течение заболевания. Состояние пациента до операции, согласно унифицированной рейтинговой шкале оценки проявлений паркинсонизма (УРШОПП), оценено: мышление, поведение, настроение — 4 (max 16); повседневная активность — 22 (max 52); оценка
— 70 (max 124); осложнение проводимого лечения
— 8 (max 11). Больному произведена операция: аутотрансплантации фрагментов левого звездчатого ганглия стереотаксическим методом в скорлупу слева. В послеоперационном периоде наблюдался синдром Горнера слева. Первые клинические результаты в виде уменьшения брадикинезии и ригидности в правых конечностях отмечены через 3 месяца после операции. Оценка состояния по УРШОПП через 3 года после операции: мышление, поведение, настроение
— 10; повседневная активность — 45; оценка — 110; осложнение проводимого лечения — 4. Больной начал самостоятельно ходить, полностью себя обслуживает
в повседневной жизни. Принимает только "Акинетон". Появился тремор в левой руке. Сохраняется легкий синдром Горнера слева.
Выводы. 1. Фрагменты собственного симпатического ганглия могут быть источником донорской ткани для проведения нейротрансплантации у пациентов с БП. 2. Внутримозговая аутотрансплантация фрагментов симпатического ганглия у пациента с БП имеет клиническую эффективность в ближайшем и отдаленном послеоперационном периоде.
Гшербарична оксигенащя в реаб1л1тащ1 хворих з штракрашальними шфекцшно-запальними ураженнями
Оришака M.I. Кигвсъка медична академiя тслядипломног освти iM. П.Л. Шупика, м. Кигв, 04112, вул. Дорогожицъка, 9 e-mail: orishakani@mail.ru
Мета та методи дослщження. З метою роз-ширення можливостей реаб^тацп хворих з штракрашальними шфекцшно-запальними уск-ладненнями гшербарична оксигенащя(ГБО) була проведена у 74 хворих молодого та середнього вшу. Причинами виникнення штракрашально! шфекцпно-запальних процеыв були швидкий ршт стшкоси до хiмiопрепаратiв гноеродно! мшрофлори, стан системи iмунiтету, анатомо-бюлопчш особливосл осередку укоршення мшрофлори, невиконанням положень та правил асептики та антисептики з профшактики повггряно-крапельного та контактного шфшування.
Результати та ¿х обговорення. Уа хворi пройшли 6-12 баросеаныв в процеы реабшггацп барокамери „ОКА" через 5-7 дшв шсля виявлення штракрашаль-них шфекцшних запальних ускладнень. До i шсля лшування крiм загальноклМчного обстеження з дослщженням кровi на наявшсть мшрофлори, про-ведеш електрофiзiологiчнi дослiдження (ЕЕГ, Ехо-ЕГ, РЕГ) яю визначали дозу гшербаричного кисню для кожного пацiGнта, важливим i обов'язковим е дослiдження системи перикисного окислення лшвдв до i пiсля ГБО з подальшим призначенням антиок-сидантних препаратiв.
Висновки. В результал проведеного дослiдження визначено, що ГБО е ефективним методом лшування з штракрашальними шфекцшно-запальними усклад-неннями у хворих працездатного вшу i може бути рекомендовано для широкого запровадження в практику невролопчних та нейрохiрургiчних вщдшень
Х1рург1чне л1кування паркшсошзму у хворих з ранн1м дебютом захворювання
Лапоногов О.О., Костюк K.P., Медведев Ю.М., Попов А.О.
1нститут нейрoхiрургii
iM. акад. А.П.Ромоданова АМН Украгни, м. Кигв, 04050, вул. Мануглъсъкого, 32 тел. +380 44 4838183, e-mail: kostiuk@neuro. kiev.ua
Мета. Вивчення особливостей переб^у та резуль-таив хiрургiчного лшування хворих парюнсошзмом з раншм дебютом захворювання.
Матерши та методи. За останш 5 роюв нами проведено 217 стереотаксичних операцш хворим парюнсошзмом вшом вiд 31 до 70 роюв. Раннш дебют захворювання (до 40 рокiв) вiдмiчено у 25 хворих. Середня тривал^ть хвороби становила 5,5 рокiв. За модершзованою шкалою Хент та Яхра стан хворих був оцшений 3 до 4 бали. Комбшовану L-dopa терапiю отримувало 23 хворих (92%). Одностороння деструк-цiя вентро-латеральних ядер таламусу проведена 20 хворим (80%); двостороння деструкщя виконана 5 хворим (20%).
Результати. Виявлеш певш клШчш особливостi перебiгу паркiнсонiзму у ще! групи хворих, а саме: переважання рипдно-тремтячих форм, частiше визначалося постуральне та юнетичне тремтiння; поеднання симптоматики парюнсошзму iз дистонiею; вiдсутнiсть деменцп та iнших психiчних розладiв; виражений позитивний ефект при призначенш левадопи на раншх стадiях хвороби. Шсля стерео-таксично! деструкцп нормалiзацiя м'язевого тонусу спостер^алася у 23 iз 25 хворих (92%). Припинення тремтшня мало мiсце у 19 хворих (76%), зниження вираженосл тремтiння вiдмiчено у 4 хворих (16%); у двох хворих вираженшсть тремтiння шсля опе-рацп не змiнилася. Один хворий помер на 8 добу шсля повторно! операцп внаслiдок крововиливу у вогнище деструкцп з тампонадою шлуночково1 системи мозку.
Висновки. Стереотаксична деструкцiя вентро-латеральних ядер таламусу е ефективним, малотрав-матичним та безпечним методом лшування хворих парюнсошзмом. ШдГрунтям отримання позитивного результату хiрургiчного лiкування хворих парюнсошзмом з раншм дебютом хвороби е переважна вщсутшсть у них виражено1 загально1 соматично1 патологп та вщсутшсть когнiтивних розладiв.
Изменения электрической активности гиппокампа крыс с экспериментальной
эпилепсией после трансплантации криоконсервированных эмбриональных нервных клеток
Цымбалюк В.И.1, Кочин O.B., Петренко А.Ю.2
Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова АМН Украины, г.Киев, 04050, ул. Мануилъского, 32 тел. +380 57 7025054, е-mail: kochin_o@yahoo.com 2Институт проблем криобиологии и криомедицины НАН Украины, г.Харъков
В настоящее время возможность применения стволовых нервных клеток в лечении различных заболеваний нервной системы привлекает все больший интерес. Одним из заболеваний, при котором трансплантация стволовых нервных клеток может быть весьма эффективной, является эпилепсия. Перспективным источником стволовых нервных клеток является нервная система эмбриона ранних сроков гестации.
Цель исследования. Целью работы стало изучение влияния трансплантации суспензии криоконсер-вированных эмбриональных нервных клеток (КЭНК) в область экспериментального эпилептического очага
в гиппокампе, на динамику электрической активности гиппокампов билатерально.
Материалы и методы. Исследование выполнено на 20 самцах крыс линии Вистар в возрасте 6 месяцев с установленной исходной низкой аудиогенной судорожной готовностью. Экспериментальный эпилептический очаг у животных воспроизводился путем стереотаксической инъекции раствора пенициллина в правый гиппокамп.
Запись электрической активности проводилась методом монополярных отведений с вживленных в правый и левый гиппокамп нихромовых электродов. Индифферентный электрод вживлялся в лобную пазуху. Регистрация электрической активности выполнялась на 10-е, 30-е и 60-е сутки после трансплантации в условиях свободного поведения животных. Для обработки электрических сигналов использован метод спектрального анализа.
Результаты и обсуждение. При исследовании электрической активности установлено, что у животных с низкой судорожной готовностью в гиппокампах билатерально доминирующим типом электрической активности был высокочастотный 9-ритм (5-8 Гц).
У эпилептизированных крыс на протяжении всего периода наблюдения в области эпилептического очага доминировал S-ритм (1-2 Гц). В контралате-ральном гиппокампе определялась стойкая дезорганизация электрической активности с преобладанием активности в низкочастотном спектре.
В группе животных, которым была выполнена трансплантация КЭНК, уже на 10 сутки после операции отмечено повышение мощности волн 9-диа-пазона в гиппокампах билатерально. На 30-е и 60-е сутки после трансплантации отмечалось дальнейшее повышение выраженности 9-ритма. Активности в диапазоне низких частот в указанные сроки практически не наблюдалось.
Таким образом, трансплантация КСКМ в область экспериментального эпилептического очага оказывает значительное влияние на электрическую активность в виде практически полного восстановления 9-ритма, характерного для гиппокампа животных с низкой судорожной готовностью.
Анатомотопограф1чш особливост структур задньо'1 черепно'1 ями у хворих i3 синдромами нейроваскулярно'1 компресп
Федгрко В.О.
1нститут нейрохгрургИ гм.акад.А.П.Ромоданова АМН Украгни, м.Кигв, 04050, вул. Манугльського, 32 тел. +380 44 4862433, e-mail: fedirkovol@ukr.net
Вступ. Проблемi етиологп та патогенезу синд-ромiв нейроваскулярно! компресп (НВК) черепно-мозкових нервiв, таких як невралпя тршчастого та язикоглоткового нервiв, гем^ицевий спазм, синдром Меньера, пароксизмальна артерiальна гшертошя, присвячено багато робгг, що розгляда-ють щ синдроми як результат судинно! компресп, локально! демiелiнiзацi! коршця нерва та розвитку патолопчно! передачi iмпульсiв в зош компресп. В лiтературi зустрiчаються поодиною повщомлення про сполучення синдрому Арнольда-Киарi (Киар^
АК) з тим чи шшим синдромом нейроваскулярно! компресп, такими як: невралпя тршчастого нерва, гемшицевий спазм, артерiальна гiпертензiя. Разом з тим, вщсутш роботи щодо взаемозв'язку синдромiв нейроваскулярно! компресi! та синдрому Киар^ вщ-сутнi дослiдження щодо анатомiчних особливостей ЗЧЯ при синдромах НВК.
Матер1али 1 методи. Ми проаналiзували сво! спостереження (бiльше шж 1500 на амбулаторному прийомi та 243 прооперованих з приводу синдромiв гшерактивно! дисфункцi! ЧМН: невралгiя тршчас-того(223) та язикоглоточного нервiв(7), гемшице-вий спазм(11), синдром Меньера(3), ессенщальна пароксизмальна артерiальна гiпертонiя(11) з 1996 по 2004р.р.) i вiдмiтили певш особливостi будови ЗЧЯ у багатьох пащенпв групи, що дослiдили. Вщповщно висловили гiпотезу щодо ролi анатомо-топографiчних особливостей ЗЧЯ в патогенезi нейроваскулярно-компресiйних синдромiв.
Результати 1 обговорення. Провели порiв-няння МРТ даних у хворих амбулаторного при-йому невролопчного спрямування з хворими з НВК синдромами. Статистично достовiрно частще зустрiчаGться вклинення мигдаликiв мозочку в дуральну воронку, синдром Киар^ в груш НВК шж у пащенив амбулаторного прийому (13,2% до 3%, р<0,01), значно частiще мае мшце низьке розташування венозного стоку, менша висота потилично! кiстки; розташування намету мозочку по вщношенню до скату близьке до паралельного, на вщмшу вщ стандартного з кутом розвороту назад у 15-30 градуыв; менший вугол розвороту граней пiрамiд скроневих юсток; та тенденцiя до латерально-дорсального напрямку ходу дисталь-них вщд^юв VH,VШ ЧМН замiсть стандартного латерально-орального; менший поперечний розмiр цистерни мосто-мозочкового кута.
У 242 хворих було виконано операцш мшросудин-но! декомпресi! вiдповiдного черепно-мозкового нерва. Одночасна декомпреыя кранiоцервiкального(ДКС) сполучення iз мiкросудинною декомпресiею(МСД) була виконана в 7 випадках. МСД була виконана в 2 випадках iз подальшою ДКС у зв'язку iз прогре-суванням симптомiв вклинення мигдалиюв мозочку. ДКС як перший етап втручання була виконана в 3 випадках перед операщею МСД для попередження вклинення мигдалиюв мозочку. В одному з цих випадюв вiдмiчено регрес невралгi! тршчастого нерва без МСД. Симптоматика вклинення мигдали-юв мозочку регресувала в уых 12 випадках пiсля операцi! ДКС, як i симптоматика компресi! черепно-мозкових нервiв пiсля МСД.
Висновки. Синдром Арнольд-Киарi та зменшенi розмiри задньо! черепно! ями, що достовiрно частiще зустрiчаються в групi пащенпв з нейроваскулярно-компресiйними синдромами е одним з етиопатогене-тичних факторiв розвитку цих синдромiв.
Хiрургiчна тактика при сполученш нейроваску-лярно-компресiйного синдрому та синдрому Киарi в кожному випадку мае визначатись шдивщуально на осжш клiнiчних та МРТ даних, але при виражених проявах вклинення мигдалиюв мозочку операцп мшросудинно! декомпресп вiдповiдного нерва мае передувати операщя декомпресi! кранiоцервiкального сполучення.
Змши 1мунолог1чних показнишв у хворих 1з запально-дегенеративними
ураженнями центрально"! нервово"! системи при лшуванш компонентами ембршнальних тканин
Руденко В.А., Пчкур Л.Д., Лжяний М.1., Люб1ч Л.Д.
1нститут нейрох1рурггг 1м. акад. А.П.Ромоданова АМН Украгни, м.Кигв, 04050, вул.Мануглъсъкого, 32 тел. +380 44 4833684
Достатньо широкий спектр важковилшовних патолопчних сташв оргашзму людини, до яких вноситься i розсiяний склероз, потребуе пошуку та використання нових пiдходiв до !х лiкування. Багаторiчнi дослiдження переконливо свiдчать про дощльшсть застосування з цiею метою тканиних субстрапв рiзного ступеня диференцiювання, що мштять стовбуровi клiтини, та екстракив з них.
Метою нашо! роботи було дослщити вплив ендолюмбального введення суспензп клiтин ембрю-нально! нервово! тканини ЕНКл, препарату „Трофш" (препарат отримано з ембрюнального мозку) та внутршньовенного введення крiоконсервованих гематопоетичних клггин на стан iмунно! системи у хворих на розыяний склероз (РС). Вивчали iмуноло-гiчнi показники у 26 хворих на РС до- та на етапах лшування, що проводилось.
Визначення основних популяцш та субпопуля-цш лiмфоцитiв у хворих на РС з рiзними формами, тяжюстью, перебiгом та тривалiстю захворювання на етапах лiкування не виявило значних вщхилень вмiсту в периферичнш кровi CD3,CD4,CD8, CD20 та CD16 клiтин порiвняно з контрольними значен-нями. Проте у 1/3 хворих юльюсть CD3, CD4 лiм-фоцилв була пiдвищена; у 1/3 хворих —знижена; у 1/3 хворих вщповщала контрольним значенням. Шдвищенний вм^т CD8 лiмфоцитiв виявлявся у 50% хворих, В^мфоцилв (CD20) —у 40% хворих i тiльки CD16 — у 18%.
Нейрохiрургiчне лшування, що проводилось пок-ращило руховi функцi! через декiлька тижнiв шсля операцi!. У цих хворих вм^т iмунокомпетентних клiтин в периферичнiй кровi не змiнився. Кiлькiсть знижених, шдвищених, або вiдповiдних до контролю показниюв, якi визначались, зберiгалась така ж, як i до лiкування, за виключенням CD8 лiмфоцитiв, високий рiвень яких пiсля лiкування зберiгався лльки у 10% хворих.
Кiлькiсть CD5, CD54 клiтин, у хворих на РС близька до контрольних значень, проте у 50% хворих визначався низький вм^т CD5-клiтин. У 50% хворих виявлялась висока юльюсть CD95 лiмфоцитiв. Пiсля лшування з використанням ЕНКл вмiст CD95+ та С25+—клiтин у кровi хворих пiдвищувався. На вых етапах обстеження кiлькiсть CD45 клггин у кровi була високою, поряд з цим визначалась активащя спонтанно! пролiферацi! лiмфоцитiв, пригнiчення функцi! Т- та шдвищення функцi! В-лiмфоцитiв. Шсля курсу лшування з використанням ЕНКл посилювалась функцiя супресорiв моноцитарного ряду. 1з загально! групи хворих у 17% були висо-кими клгтинна нейросенсибiлiзацiя та рiвень антитiл до бального бiлку S-100, у 25%— високий рiвень антитiл до основного бшку мiелiну та у 35% — до нейронального бшку NSE. Високий рiвень у сироватц
кровi iмунних комплексiв визначався у 50% хворих. Шсля лiкування iз застосуванням ЕНКл та „Тро-фшу" знижувався рiвень антитiл до NSE.
Таким чином виявлеш особливостi змiн iмуноло-гiчних показникiв пiд впливом компоненпв ембрю-нальних клiтин потребують подальшого вивчення у спiвставленi з клМчним станом хворого.
Перший досвiд проведення стереотаксично! бiопсii хворим з локальними ураженнями головного мозку з використанням програмно-комп'ютерного розрахунку координат мшет
Лапоногов О.О., Костюк К.Р., Медведев Ю.М., Попов А.О.
1нститут нейрох1рургИ гм. акад. А.П.Ромоданова АМН Украгни, м.Кигв, 04050, вул. Манугльського, 32 тел. +380 44 4838183, e-mail: kostiuk@neuro.kiev.ua
Мета. Проведення бюпсп вогнищевих уражень головного мозку та наступним пстолопчним дослщ-женням матерiалу з метою встановлення пстолопч-ного дiагнозу i визначення подальшо! лiкувально! тактики.
Материи та методи. Стереотаксична бiопсiя проведена 7 хворим за допомогою стереотаксично! системи Radionics CRW (США). В уых випадках при цьому виконувалися КТ-МРТ сшвставлення та розрахунок координат мшеш з використанням комп'ютерних програм ImageFusion та StereoPlan. Забiр тканини проводився бюптером "Nashold" iз рiзних дiлянок ураження. У бiльшостi випадюв вда-лося провести забiр 3-4 зразюв тканини на рiзних рiвнях патологiчного вогнища.
Результати. Точний пстолопчний дiагноз було встановлено у 6 випадках (86%). Глюми рiзного сту-пеню диференцiацi! виявлено у 3 хворих, у двох випадках виявлено лiмфоми головного мозку, у одного хворого визначено неспецифiчне запальне ураження мозку. В одному випадку не вдалося точно встановити пстолопчний дiагноз, осюльки отрима-ний матерiал являв собою некротизовану тканину. На основi отриманих даних хворим була призначена вщповщна антибластична терашя. Операцiйних уск-ладнень, пов'язаних з проведенням стереотаксичних манiпуляцiй не було.
Висновки. Стереотаксична бюпыя з використанням програмно-комп'ютерних КТ-МРТ спiвставлення, розрахунку координат мшеш бiопсi! та траекторп введення бiоптеру надае можливiсть отримати бюптичний матерiал для встановлення пс-тологiчного дiагнозу вогнищевих уражень головного мозку у випадках !х глибинного розмщення або !х множинностi коли вщкрии мiкрохiрургiчнi втру-чання пов'язаш iз значним ризиком. Використання комп'ютерного розрахунку координат мiшенi на стереотаксичнш системi Radionics CRW надае мож-ливiсть ефективно виконувати бiопсiю уникаючи необхiднiсть проведення ангiографi!, пневмоенцефа-лографп, вентрикулографi! та iнших дiагностичних, достатньо травматичних процедур, необхщних для точного визначення координат мшеш бiопсi!. Сте-
реотаксична бюпыя е безпечним i iнформативним методом уточнення характеру ураження головного мозку, що дозволяе призначити адекватне лшування (хiмiотерапiю, радiотерапiю або радiохiрургiчне лiку-вання та шш^ здебiльшого хворим, для яких хiрур-гiчне лiкування е недоцiльним або небезпечним.
Использование направленного пульсирующего магнитного поля в комплексной хирургической реабилитации больных с повреждениями нервных стволов
Кардаш А.М.
Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького, г.Донецк, 83098, пр. Ильича, 16 тел. +380 622 978289
Цель. Изучить влияние направленного пульсирующего магнитного поля (НПуМП) на регенерацию периферических нервов.
Материалы и методы. Использованию НПуМП для стимуляции регенерации периферических нервов после их хирургического лечения предшествовало экспериментальное изучение влияния магнитного поля (МП) на регенерацию. Было проведено 2 серии экспериментов на 30 беспородных собаках и 32 белых крысах. Собакам пересекались и сшивались малоберцовые нервы задних конечностей. Крысам передавливались седалищные нервы. Затем одна из конечностей подвергалась воздействию НПуМП, вторая была контрольной. Электрофизиологическая оценка регенерации седалищного нерва у крыс на стороне воздействия МП выявила более раннюю двигательную реабилитацию в конечностях, увеличение потенциала действия икроножных мышц, укорочение его латентного периода, кроме того, достоверно возросла масса икроножной мышцы. Морфологические исследования влияния НПуМП на регенерацию малоберцовых нервов у собак выявили ускоренную и более качественную регенерацию на стороне воздействия МП.
Магнитотерапия была проведена 82 больным с повреждением локтевого (45) и срединного (37) нервов на уровне нижней трети предплечья и области луче-запястного сустава.
Результаты и их обсуждение. Отдаленные результаты хирургического лечения больных с повреждениями периферических нервов, которым для стимуляции регенерации в послеоперационном периоде применялось воздействие МП, собраны у 68 больных (36 с повреждением локтевого нерва и 32 с повреждением срединного). У всех больных получен положительный терапевтический эффект: полное восстановление функции нерва отмечено в 35,3% случаев, частичное восстановление функции нерва с сохранением функции конечности 57,4% и легким ограничением функции конечности в 7,3%.
Выводы. Проведенное клинико-эксперименталь-ное исследование выявило положительное влияние НПуМП на регенерацию периферических нервов после их сшивания. Возросла скорость регенерации и ее направленность. Увеличилось количество проросших аксонов.
Нова методика лжування хворих на мшпатдо Дюшена алогенними ембршнальними мшбластами
Цимбалюк В.1., Шчкур Н.О.
1нститут нейрох1рургИ гм. акад. А.П.Ромоданова АМН Украгни, м.Кигв, 04050, вул. Манугльського, 32 тел. +380 44 4831253, e-mail: brain@neuro.kiev.ua Республшанська дитяча спещал1зована лЫарня "ОХМАТДИТ", м.Кигв
Вступ. На сьогодшшнш день вщсутш ефективш методи попередження прогресування та лшування хворих на м'язеву дистрофш Дюшена (МДД). Вiдомi складнош^ з використанням генно! терапп стимулю-ють пошук альтернативних методiв лiкування, в тому чи^ пересадки здорових алогенних мюбласпв в хворi м'язи.
Матерiали та методи. На лiкуваннi знаходилося 8 хворих на МДД (4 у вщ 8-14 роюв, 4 хворих старше 14 роюв). Дiагноз шдтверджено данними бiопсi! м'язiв, голково! електронейромiографi!, iмуногiстохiмiчним методом. В 6 випадках виявлено делецп в вщповщних екзонах 21 хромосоми. В 4 хлопчиюв хвороба обу-мовлена мутащею de novo. У хворих старшо! групи мало мiсце ожирiння 2-3 ступеню, контрактури суглобiв. На початку захворювання протягом 2-4 роюв дпи отримували малi дози преднiзолону.Перед проведенням лшування за допомогою ембрiональних алогенних мюбласпв хворi не отримували шяко! медикаментозного лiкування.
Всiм хворим в м'язи верхшх та нижнiх юнщвок введено 400x10е ембрiональних алогенних мюбласпв 8-9 тижнiв гестацi!. Результати лшування оцiнювали через 8-9 мiсяцiв.
Результати. Позитивна динамша мала мiсце у вых хворих. У дiтей молодшо! вiково! групи збшь-шився об'ем активних рухiв в суглобах, наросла сила м'язiв, покращилася осанка. У хворих старшо! групи покращення було лiмiтоване контрактурами в суглобах. По даним голково! мюграфп сила скорочень м'язiв збiльшилась на 8-14%, амплггуда М-вiдповiдi — на 900-1600 мкВ. Рiвень креатинфосфокiнази кровi у вых хворих понизився на 70-350%.
Резюме. Отримаш нами першi результати кль тинно! терапi! МДД шляхом пересадки алогенних мюбласпв в пошкодженi м'язи показали велику варiабельнiсть результатiв по бiохiмiчним (креатин-фосфокiназа) та фiзiологiчним параметрам. Бiльше виражений клiнiчний ефект у хворих молодшо! групи, очевидно пов'язаний з регенерацшним потен-щалом м'язiв
Our practice and tendency of sonography in neurosurgery
Sirsinaitis S., Sustickas G, Sitkauskas A., Jarzemskas E.
Department of Neurosurgery, Vilnius University Emergency Hospital,
Siltnamiu str. 29, Vilnius LT—04130, Lithuania phone office: +370 5 2362114, fax: +370 5 2362128 mobile: +370 698 45561, e-mail: ssirse@gmail.com
Background and Purpose. To present our five years experience of brain sonography during surgery.
Intraoperative sonography has been used in neurosurgery since the 1950s. The ability to conduct an intraoperative localization, convinced neurosurgeons of the benefits of this method. An important step towards the development of reliable intraoperative display of lesions was the introduction of B-mode in the early 1980s. Up to the beginning of the 1990s, a variety of articles were published on intraoperative sonography possibilities, such as outlining a tumor, lancing abscesses, biopsies and ultrasound guided endoscopy.
Philips (ATL+Agilent), „Siemens"+„Acuson", „General Electric", „Toshiba", „Aloca", „Esaote", „Madison" „Hitachi" are leaders of ultrasound medical equipment.
Materials and methods. Forty six patients operated at Department of Neurosurgery, Vilnius University Emergency Hospital on brain tumor, cavernoma, intracerebral haemorrhage, brain abscess has been included into the study. Since 2005 we have started to use sonography apparatus made in Lithuania which are markedly cheaper to compare with World known companies similar equipment.
Results. Depending on the goal of the operation and the experience of the ultrasound operator, the resection available guided by sonography after a microsurgical resection. Brain tumors are echogenic for sonography, regardless of whether they enhance contrast agent in CT or MRI. This is one of the most important differences between sonography and other imaging processes in the display of gliomas. At the same time, it makes it clear that this is a basically different physical principle of imaging intracerebral lesions. The higher grade (more malignant) a glioma is, the more echogenic it is in ultrasound and the less homogenous it appears (low-echo areas correspond to necroses and cysts or old hemorrhages).
Conclusions. The variety of technical innovations in ultrasound have not yet been fully implemented in intraoperative sonography in neurosurgery. We argue that this method is enable for more investigations in the future due to low cost, save and quick brain examination, wide area of practice.
Применение новых технологий в харьковском межобластном нейрохирургическом центре
Сипитый В.И., Березка Н.И., Пятикоп В.А., Кутовой И.А., Чмут В.А., Сторчак O.A., Котляревский Ю.А., Куцин В.Н., Воробьев В.В., Генкин A.B., Таровик В.В.
Харьковский государственный медицинский университет г.Харьков, пр.Правды, 13 тел. +380 57 7056748, e-mail: kutovoy@scana.com.ua
Целью исследования явилось изучение эффективности обследования нейрохирургических больных с использованием компьютерных систем нейровизуа-лизации, функционального контроля и церебральной ангиографии в условиях Харьковского межобластного нейрохирургического центра (ХМНЦ), являющегося клинической базой кафедры нейрохирургии ХГМУ.
Материалы и методы. Работа основана на анализе результатов обследования 7227 нейрохирургических больных с различными видами патологии за период с 2001 по 2005 год. За этот период обследовано 4615 больных с ЧМТ, 1072 с нейроонкологией (НО), 402 с сосудистой патологией (СП), 167 с функциональными расстройствами нервной системы (ФРНС).
Результаты и обсуждение. В группе больных с ЧМТ первичная КТ головного мозга проведена всем пациентам. Из них топический диагноз в 12% случаев не был установлен, что потребовало применения МРТ (Siemens CONCERTO) головного мозга и позволило диагностировать травматические изменения головного мозга у обследованной группы больных.
При подозрении на посттравматические каро-тидно-кавернозные соустья в 84 случаях проведена МР-ангиография. По показаниям прооводилась селективная ангиография (САГ) цифровым ангиогра-фом Siemens AXIOM ARTIS MP в 14 случаях.
В группе больных с НО всем больным проводили КТ, что позволило установить топический диагноз. У 283 больных по данным МРТ уточнена локализация опухоли, степень поражения подкорковых структур или ствола мозга.
В группе СП КТ и ЯМРТ проведено всем больным. МР-ангиография проведена в 42 и САГ в 112 случаях, что позволило установить топический диагноз и вид СП.
Применение новых технологий позволило разработать методику КТ-стереотаксических операций с использованием компьютерных программ, которая применена у 84 больных с ФРНС (паркинсонизм, экстрапирамидные гиперкинезы, эпилепсия). Операции осуществляли под контролем пошагового компьютерного томографа General Electric CT-MAX и спирального томографа Siemens SOMATOM EMOTION. В качестве функционального контроля применялась электростимуляция и электросубкортикография аппаратом DX-NT32.
Выводы. Использование новых методов в ХМНЦ дало возможность улучшить качество диагностики и выявлять патологические изменения на ранних этапах заболевания. Применение компьютерных регистрирующих систем и нейровизуализации в лечении ФРНС позволяет проводить точное инт-раоперационное позиционирование инструмента с учетом функциональной вариабельности подкорковых структур.
Пристрш для виконання нейротомп Лонтковський Ю.А., Лонтковський А.С.
Кам'янець-Подшьська мкька лтарня №1, Хмельницька обл., м. Кам янець-Подшьський,
32300, вул. Пуштнська, 32 тел. +380 3849 35344, е-mail: yurlont@mail.ru
Виконання нейрорафп при травматичному ушкодженш (i не тшьки) перифершних нервiв вима-гае повноцшно! резекщя травмовано! дшянки нерва. Незадовшьш результати нейрорафп часлше всього пов'язаш з неповноцшою резекщею юнщв ушкод-женого нерва. Майже у вых поыбниках по нейрот-равматологп рекомендовано виконувати резекцш (вiдсвiжування ) гострим лезом поперечно вiсi нерво-вого стовбура. Рекомендовано резекцш травмовано! дшянки нерва проводити лезом на марлевш серветцг При цьому втримати юнщ нерва ввд змщення, в момент поперечного !х вiдсвiжування надто важко, та й виконати резекцш в строго фронтальнш пло-щиш неможливо.
Для спрощення та повноцшного виконання поперечно! нейротомп нами запропонований пристрш.
Виготовлений набiр затискачiв, яю дозволяють у вых випадках вiдсвiжування юнщв нерва, добитись майже реального поперечного зрiзу нерва. Одночасно запропонований шструмент виконуе функцш фшса-тора нервового стовбура та спрямовуе лезо бритви в фронтальнш площиш. Браншi затискача дугоподiбно вигнутг При змиканш !х утворюеться кругло! форми канал. В залежност ввд товщини нерва, на якому передбачаеться хiрургiчне втручання, виготовлено 3 затискача з дiаметром каналу ввд 2 до 6 мм. В бран-шах кожного затискача в повздовжньому напрямку зроблений паз, який пересшае утворений канал. Ширина пазу — 0,3 мм. (для вшьного проведення леза безпечно! бритви) При проведенш леза через паз переыкаеться, фшсований в каналi затискача, нерво-вий стовбур. В результат чого зрiз нерва виконуеться наближено до реально! фронтально! площини.
Набiр затискачiв для виконання резекцп (вщсвь жування) юнщв ушкодженого нерва зареестрований, як рацiоналiзаторська пропозищя та широко засто-совуеться в Кам'янець-Подшьсьюй м^ьюй лшарш в екстренш та плановш нейрохiрургi!. З його засто-суванням (понад 200 операцiй) спрощено виконання нейрорафi!.
Запропонований набiр затискачiв (нейротом) для виконання резекцi! (вiдсвiжування) кiнцiв нерва може бути застосований в ургентнш та плановiй нейрохiрургi!, травматологi!, хiрургi!.
