CC BY
17
Оцгнка якостг життя хворих пгсля хгрурггчних втручань з приводу ушкодження периферичних нервгв 73
Розширення функциональных можливостей верхньо! шнщвки при тяжких ушкодженнях плечового сплетення
Третяк I. Б.
1нститут нейрохгрурггг гм. акад. А. П. Ромоданова АМН Украгни, м. Кигв, вул. Манугльського, 32, 04050, тел. (044) 483-12-53, e-mail: [email protected]
Вивчено результата лшування 148 хворих з тяжкими ушкодженнями плечового сплетення, середнш BiK котрих становив 31, 2 роки. Чоловшв було 133 (89,9 %), жшок — 15 (10,3 %). Побутова травма вщ-мiчена у 50 потершлих (33,8 %), виробнича — у 31 (21 %), в шших 67 випадках (45,3 %) — мала м^це травма плечового сплетення в результат дорож-ньо — транспортно! пригоди. Тотальний варiант ушкодження мав мшце у 96 випадках (64,9 %), пере-важно верхнш тип ураження плечового сплетення вiдмiчено у 22 випадках (14,9 %), 12 хворих (8,1 %) було i3 ушкодженням переважно нижнiх стовбурiв та 18 (12,1 %) i3 рiзними поеднаннями середнього з верхшм та нижнiм стовбурiв.
Oцiнка ступеня невролопчного розладу у хворих iз травмою нервiв проводилась Ленiнградською шкалою, чи за шкалою Комиету медичних дослщжень (Van der Ploeg 1984) М 0—5; S 0—4; Також оцшюва-лась штегральна функщя кiнцiвки з використанням адаптованого тесту щоденно! активностi за схемою Американсько! асощацп хiрургiв кистi.
3 метою вщновлення функцп верхньо! кiнцiвки проводилось хiрургiчне лiкування з використанням методик орто — та геторотошчно! невротизацп, ау-тонейропластики нервiв та транспозицп сухожилкiв та складних м'язово-шкiрних комплекыв.
1нтегральна функцiя кiнцiвки збiльшилась на 30—60 % (До S2—S3 та М3—М4). Результат сут-тево залежав вщ характеру ушкодження структур плечового сплетення своечасност та адекватносл проведеного хiрургiчного лiкування.
Вплив комплексного лжування карпального та куб1тального тунельних синдромпв на тдвищення якост життя хворих.
Цимбалюк В. I., Цимбалюк Ю. В.
1нститут нейрохгрурггг АМНУ iM. А. П. Ромоданова, м. Кигв
Мета. Шдвищення якост життя у пащенив з карпальним та кубиальним тунельними синдромами.
Матер1али та методи. В клшщ виновно! нейрохирурги було прооперовано 46 пацiентiв з кубиаль-ним та карпальним тунельними синдромами.
Пацiенти були роздiленi на двi групи: перша (20 пащенлв), в якiй в пiсляоперацiйному перiодi до загального вiдновного лiкування додатково при-значався препарат нейромiдин внутршньом'язево по 1 мл 1,5 % розчину, двiчi на добу — 10 дiб та в подальшому по 1 таблетцi тричi на день — 20 дiб. Друга (26 пащенлв) група, контрольна, в яюй
пацiенти отримували традицiйну вщновну терапiю (електростимуляцiю, парафiн-озокерит, фонофарез виамши групи В). В процесi лшування хворi спос-терiгались та проходили електронейромiографiчнi обстеження.
Результати та ¿х обговорення. Нами отри-мано такi результати (спостереження в катамнезi до шести мшящв пiсля оперативного втручання): першими регресували симптоми чутливих розладiв вщ S 1—2, до S 3—4, шзшше, через 3—6 тижшв вщновлювалась рухова функцiя кiнцiвки вщ М 2—3 до М 4—5. Порiвняно з другою групою в першш вiдновлення втрачених функцiй вiдбувалось на два-три тижш ранiше шж у контрольнiй групi. Вiдсоток хороших результалв-там де вiдновлення спостерiгали до рiвня S 3—4 та M 4—5), склав в першш груш 65 %, задовшьних — 40 % (до рiвня S 2—3 та M 3— 4), без змш — 5 %. В контрольнш груш хорошi результати спостертали в 56 %, задовшьш в 36 %, без змш — 8 %.
Висновки. Таким чином застосування нейромь дину в комплексному лшуванш пащенлв з тунельними невропалями лштьового та серединного нервiв, дае змогу шдвищити якiсть життя хворих. Вiдсоток позитивних результалв (хороший ступень вщнов-лення до рiвня М 4—5, S 3—4 — 65 % та 56 % в контрольнш груш, задовшьний вщповщно до рiвня S 2—3, М 2—3 — 40 % та 36 %, без змш — 5 % та 8 %); — застосування нейромщину дало змогу вщновити функцш уражено! шнщвки в середньому на два тижш рашше, нiж у контрольнш груш.
Восстановительное лечение больных с последствиями травматического повреждения периферической нервной системы
Вербицкая Г. Д., Касьянов В. А., Корченков И. С., Зинченко В. Г., Кузьмищенко Ю. В.
КРУ «Клиническая больница им. Н. А. Семашко», ул. Киевская, 69, г. Симферополь, АР Крым, 95017, тел. 8 0652 24-75-89, 24-74-24, е-mail: [email protected]
Цель. Повышение качества жизни больных с последствиями травм периферических нервов с использованием восстановительного лечения в послеоперационном периоде.
Материалы и методы. Работа основана на результатах лечения 132 пациентов с последствиями повреждения периферических нервов в разные сроки (от 6 ч до 9 мес) после травмы.
Результаты и их обсуждение. При травматических невропатиях во время операций применялось субэпиневральное введение нейромидина и лидазы в окружающие рубцовые ткани. В послеоперационном периоде всем больным проводилось медикаментозное лечение (берлитион, нейромидин, витамины, сосудистые препараты, рассасывающие средства), применялись физиотерапия, электростимуляция, электроферез, магнитотерапия, а также санаторно-курортное лечение. Эффективность восстановительного лечения зависела от характера и уровня поражения, количества поврежденных периферических нервов, времени, прошедшего после травмы.
74
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №3, 2007
Состояние пациентов до и после лечения оценивали по шкале Комитета медицинских исследований (КМИ) (Van der Ploeg, 1984) и по шкале социально-психологической адаптации (СПА).
Заключение. Согласно результатов исследования, количество пациентов с выраженным неврологическим дефицитом в результате травм периферических нервов (M — 0—1, S — 0-1 по шкале КМИ) после проведенного нами комплексного лечения уменьшилось с 43,9 до 14,4 %, у 74 больных практически нормализовались двигательная и чувствительная функции; также возрос (с 77,2 до 92,4) процент больных с высоким и средним уровнем СПА. Менее благоприятные результаты были получены при высоком и множественном повреждении структур периферической нервной системы — у 18,9 % больных имело место незначительное восстановление двигательной и чувствительной функций (по шкале КМИ от М — 0-1, S — 0-1 до М — 1-2, S — 1-3), у 7,6 % после комплексного лечения изменений в неврологическом статусе не отмечено. Соблюдение принципов комплексного лечения и реабилитации у пациентов с последствиями травматического повреждения периферических нервов позволяет у большинства из них добиться восстановления нарушенных функций, профессиональной деятельности, социально-психологической адаптации и, следовательно, качества жизни.
1ндуктотермофорез хондропротектором
в комплексному лжуванш хворих з хрошчним болем у спит
Жданова В. М., Трибель О. В., Богомаз Г. I., Грабарчук О. Ю.
1нститут нейрох1рургИ iM. акад. А. П.
Ромоданова АМН УкрИни, м.Кигв, 04050, вул.
Манугльського,32, т.484-18-75, E-mail: brain@ neuro.kiev.ua
Мета роботи. Визначити ефектившсть шдукто-термофореза хондропротектором в комплексному лшуванш пащенлв з хрошчним болем у спиш.
Матер1али та методи. Проведено анал1з результате лшування 62 хворих. У 38 пащенлв (основна група) в комплекс! лшування застосовувався шдукто-термофорез хондропротектором. Групи формувались таким чином, щоб розподш по вираженосл клшчних прояв1в, вшу та стал були ¡дентичними. По даним МРТ у 6 хворих виявлеш гриж1 м!жхребцевих дисюв на р1вш LIII-LIV, у 17 — LIV-LV, у 39 — LV-SI, мед1анна — 17 парамед1анна — 36, форамшальна — 9. 1нструментом оцшки динамши лшування була Шкала оцшки болю, функцюнального та економ1чно-го статусу при хрошчному болю в спин! (Assesment of Pain, Functional and Econovsc Status in Chronic Back Patients).
Результата та !х обговорення. На початок лшу-вання оцшка порушень життед!яльносл у вых хорих сумарно виражалась 9-10 балами. При динам1чнш оцшщ вираженосл больового синдрома, побутово! та сощально! активносл в1дм1чено достов1рне пок-ращення показниюв у хворих основно! контрольно! груп. Однак, при застосуванш ¡ндуктотермофореза в комплексному лжуванш в1дм1чено, що больовий синдром регресував швидше i в бшьшш м1р1 у хворих основно! групи, позитивна динамжа спостер!галась з 3-4 дня лжування. В контрольнш груп! аналопчш змши були на 5-7 день. В ганщ лжування порушення життед!яльносл сумарно виражалось 2-3 балами, що оц!нювалось, як дуже хороший результат у 5 хворих основно! та у 1 - контрольно! групи; 4-5 балами - хороший результат - вщповщно у 19 та у 14 пащенлв;. 6-7 балами - задовшьний - у 15 та 8.
Висновки. Пндуктотермофорез хондропротек-тором рекомендовано призначати в комплексному л!куванн! хворих з хрон!чним болем у спин!. В!н сприяе зменшенню вираженосл больового синдрому, покрашуе побутову та сощальну актившсть.
