CC BY
68
УДК 338.48: 332.143
НЕР1ВНОМ1РН1СТЬ РЕГ1ОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНИХ
ПОТОК1В В УКРА1Н1
© 2015 ермАЧЕнко в. е.
УДК 338.48:332.143
Срмаченко В. €. HepiBHOMipHicTb репонального розвитку як чинник формування туристичних потомв в YKpaiHi
Метою cmammi е визначення ступеня залежност1 туристично/ Ыяльностi Bid територ'шльних i структурних в:дм:нностей у регональних еко-ном'мних системах i загальних тенденцш розвитку национального господарства Укра/ни. На основi офiцiйноi iнформацii Державно/ служби статистики Укра/ни проанал'вовано основн шльшсш та яюснi показники функцонування економки туризму, проведено пор'вняння ¡х структури та dинамiки з аналогчними показниками 'тших галузей; дослджено передумови кнуючих на даний час регональних диспропорций у туристичнш галузi Укра/ни. У результатi дослдження роз'яснено особливостi розрахунку результативних показнит д'тльностi туристичних тдприемств; визначено загальн тенденци розвитку нацонального туристичного ринку та основт проблеми його функцонування; дослджено структуру нацональноi економки за секторами у розр'в'> вид'в тдприемств та регшшв Укра/ни; виявлено наявшсть структурних i регональних диспро-порцй у д'тльностi тдприемств сфери туризму. Перспективами подальших дослджень е моделювання впливу чиннишв формування поточного соцiально-економiчного стану регону на розвиток туристично/ галуз та встановлення напрямiв туристичних потошв. Ключов'! слова: регональнi диспропорцЦ анал'в економки туризму, сукупний доюд, структура галуз за видами тдприемств. Рис.: 2. Табл.: 1. Вбл.: 13.
Ермаченко Володимир Егорович - кандидат економiчних наук, доцент, професор кафедри туризму, Харювський нацональний економ'нний ушвер-ситет iм. С. Кузнеця (пр. Ленна, 9а, Харщ 61166, Укра/на) E-mail: yvy@hneu.edu.ua
УДК 338.48:332.143 Ермаченко В. Е. Неравномерность регионального развития как фактор формирования туристических потоков в Украине
Целью статьи является определение степени зависимости туристической деятельности от территориальных и структурных различий в региональных экономических системах и общих тенденций развития национального хозяйства Украины. На основе официальной информации Государственной службы статистики Украины проанализированы основные количественные и качественные показатели функционирования экономики туризма, проведено сравнение их структуры и динамики с аналогичными показателями других отраслей; исследованы предпосылки существующих в настоящее время региональных диспропорций в туристической отрасли Украины. В результате исследования разъяснены особенности расчета результативных показателей деятельности туристических предприятий; определены общие тенденции развития национального туристического рынка и основные проблемы его функционирования; исследована структура национальной экономики по секторам в разрезе видов предприятий и регионов Украины; выявлено наличие структурных и региональных диспропорций в деятельности предприятий сферы туризма. Перспективами дальнейших исследований являются моделирование влияния факторов формирования текущего социально-экономического состояния региона на развитие туристической отрасли и установление направлений туристических потоков.
Ключевые слова: региональные диспропорции, анализ деятельности предприятий сферы туризма, совокупный доход, структура отрасли по видам предприятий Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 13.
Ермаченко Владимир Егорович - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры туризма, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: yvy@hneu.edu.ua
UDC 338.48:332.143 Yermachenko V. Ye. Inequality of Regional Development as a Factor of Formation of the Tourist Flows in Ukraine
The article is aimed to determine the degree of dependence of tourism activities upon the territorial and structural differences in the regional economic systems as well as general trends in development of the national economy of Ukraine. On the basis of the official information from the State statistics service of Ukraine the main quantitative and qualitative indicators of functioning of the tourism economy have been analyzed, a comparison of the structure and dynamics of the similar indicators in other sectors has been carried out; backgrounds of the currently existing regional disparities in the tourism industry in Ukraine have been studied. As result of the study, the specifics of calculation of the performance indicators of the tourism enterprises' activities are explained; general trends in the development of the national tourism market and the main problems of its functioning are defined; structure of the national economy by sectors was explored in terms of types of enterprises and regions of Ukraine; existence of structural and regional imbalances in the activities of enterprises in the tourism sphere has been disclosed. Prospects of the further researches are modeling the influence of factors of the formation of the current socio-economic situation in region on development of the tourist industry and the establishing of tourist flows. Key words: regional disparities, analysis of enterprises' activities in the tourism sphere, total revenue, industry structure by types of enterprises. Pic.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 13.
Yermachenko Volodymyr Ye. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Tourism, Kharkiv National Economic University named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: yvy@hneu.edu.ua
Тдосконалення теоретичних засад i методолопчного \/ забезпечення формування регюнальних програм ^ розвитку туризму на ршш державного управлшня е одним iз прюритетних напрямш наукових дослцжень у галузi нацюнально! економки, адже на сьогодш постае цкий комплекс питань зi зниження руйшвних диспро-порцш репонального розвитку. У бкьшосп галузевих дослцжень використовуються стандарты методики, у тому числ й у процей аналiзу туристичного сектора,
хоча сфера нематерiального виробництва (послуг) часто вимагае специфiчних шдходш i знання особливостей роботи пкприемств, що займаються такою дiяльнiстю, без чого неможлива правильна штерпретацш результайв розрахунюв. Часто показники туристично! галузi розгля-даються вкокремлено вк показникш шших галузей, тому бувае важко визначити, коли виявлеш тенденци спричи-неш процесами, що характеризують стан нацюнально! економки, а коли вони е притаманними лише сферi ту-
ризму. На попередньому етат дослдження дшльносй суб'екш туристичного ринку в розрiзi регiонiв варто починати з визначення мiсця кожно! адмшстративно! одиницi в краМ вiдповiдно до основних сощально-економiчних iндикаторiв розвитку, i лише шсля цього будувати обгрунтування тому чи шшому явищу чи про-цесу, виявленому в туристичнш галузi певного регiону. З огляду на зазначене вище, тема статтi е актуальною.
Об'ектом дослiдження виступае дшльшсть суб'ек-тiв туристично! галузi Укра!ни, предметом - особливостi виникнення регюнальних диспропорцiй у функцюну-ваннi галузi туризму. Мета роботи - визначити ступшь залежностi туристично! дiяльностi вц територiальних i структурних вiдмiнностей у регюнальних економiчних системах i загальних тенденцiй розвитку нацiонального господарства Укра!ни. Потрiбно вирiшити такi завдання: + надати характеристику особливостям розрахун-ку результативних показникiв дiяльностi тури-стичних пiдприемств; + визначити загальнi тенденци розвитку нацю-нального туристичного ринку та основш про-блеми його функцюнування; + дослiдити структуру нацюнально! економiки за секторами в розрiзi видiв пiдприемств i регю-шв Укра!ни;
+ виявити наявнiсть структурних i регiональних диспропорцiй у дшльност пiдприемств сфери туризму.
Дослiдженнями регiональних диспропорцш нацюнально! економки займалося багато вчених: П. Т. Бубенко, В. М. Геець, Я. А. Жалко, Ф. Д. Заставний, М. О. Кизим, Т. С. Клебанова, О. В. Раевнева, Н. О. Рязанцева, В. Ф. Семенов та ш. У рамках дано! стати найбкьш актуальними можна назвати роботи [1 - 9]; демографiчнi й сощаль-ш диспропорцп вивчала Е. М. Лiбанова [10], проблеми аналiзу туристичного ринку Укра!ни також висвплеш у численних наукових публiкацiях, але питання виявлення взаемозв'язку мiж розбiжностями розвитку туристично! та iнших галузей залишаються недостатньо вивченими.
Ашльнють туристично! галузi в УкраМ упродовж останнк рокiв характеризувалася значними ре-гюнальними диспропорцiями як за фiзичними иками обсягiв туристичних потокiв, так i за обся-гами доходiв та витрат. Сшвставлення показникiв за роками ускладнюеться змiнами щодо методологи статис-тичних спостережень, якi було започатковано у 2009 р. iз введенням нових форм звiтностi для туристичних шд-приемств i передачею частини повноважень вц регю-нальних пiдроздiлiв, якими на той час були управлшня культури та туризму при обласних та мiських адмш-страцiях, до пiдроздiлiв служби статистики. Рiзке падш-ня кiлькостi шоземних туристiв, що вiдвiдали Укра!ну у 2011 р. у порiвняннi з попередшми роками (вiд'емний ланцюговий темп приросту склав 30%) пояснюеться у т. ч. i змiнами процедури облжу органiзованих туристiв. Якщо це не дуже помино в масштабах кра!ни, то по-казники деккькох областей явно не вкладаються у за-гальний тренд. Так, у Вшницькш областi у 2010 р. було обслуговано 2193 шоземних туриста, тодi як у 2011 р.-
лише 17, у Днiпропетровськiй област вiдповiдно 1122 та 16, Рiвненськiй - 1341 та 65, Тернопкьськш - 521 та 0, Харювськш - 12951 та 550, Черкаськш - 712 та 13. 1нко-ли данi за регiонами, представлеш в рiчних статистич-них бюлетенях, вiдрiзняються вiд тих, якi подаються на сайтах обласних пiдроздiлiв [92].
Ми не наводимо приклади за вйма регiонами Укра!-ни, проте вже зрозумко, що при дослцженш структури туристичних потокiв варто виокремлювати перiоди до та пiсля 2011 р., у протилежному випадку побудова-нi прогнознi моделi виявляться занадто ненадшними. У той самий перюд майже на 58% скоротилася i кiлькiсть екскурсантiв (вiдповiдно до офщшних даних Державно! служби статистики Укра!ни), хоча загальнi обсяги мiж-народних вiдвiдувань не зазнали суттевих коливань, навпаки, юльюсть iноземних громадян, що перетинали кордон Укра!ни, продовжуе збкьшуватись [11].
час проведення ретроспективного аналiзу з метою уникнення неточностей у розрахунках рекомендовано використовувати в основному показники 2011 -2013 рр., хоча такий вимушений пiдхiд суттево звужуе потенцiал побудови економетричних моделей, особливо прогнозних.
Методологш облiку галузi готельного та санаторно-курортного господарства також зазнала змш. Якщо категорш спецiалiзованих за-собiв розмщування згiдно з формою 1-КЗР ще можна прирiвняти до санаторно-курортних та оздоровчих за-кладiв (форма 1-курорт, на сьогоднi скасована) iз вц-носно невеликою похибкою (втiм, нагально! потреби до цього немае, осккьки !х облiк продовжуеться окремо), то категорш готелiв та аналогiчних засобiв розмiщуван-ня (1-КЗР) за формою повшстю спiвпадае з категорiею шдприемств готельного типу (форма 1-Готель, скасована), проте ккьюсш показники порiвнювати не варто: таких шдприемств у 2010 р. налiчувалося 1731, а у 2011 р., уже за новою методолопею, 3162. Можна припустити, що рiзке зростання ккькосп закладiв розмiщення у 2011 р. пояснюеться подготовкою до проведення бвро-2012, адже 1-КЗР включае и ж самi типи пiдприемств, що i 1-Готель, але б!льш вiрогiдно, що перехiд до нових форм звиносп та перереестрацiя суб'ектiв господар-сько! дiяльностi згiдно з новим КВЕД, яка вцбувалася приблизно у той самий перюд, «змшала» шдприемства готельного типу та спецiалiзованi заклади. Беззапереч-ною е лише тенденцш до скорочення кiлькостi оздоровчих закладiв та одночасне збiльшення ккькосй закла-дiв, якi не пропонують послуг медичного туризму, що свцчить про втрату Укра!ною конкурентних переваг на ринку лжувальних послуг (табл. 1) [11].
1з скороченням кiлькостi санаторйв та !х загально! мюткосп зростае питома мiсткiсть (лiжок на заклад) тих об'екпв, що залишилися. Отже, закриваються перш за все малi одиницi, вiдбуваеться укрупнення, концен-трацiя ресурсного потенцiалу. З точки зору шдвищення якостi обслуговування це тенденцш позитивна, однак виникатимуть проблеми iз наданням сощальних послуг у невеликих населених пунктах. Розгалужена мережа оздоровчих закладiв, яка б охоплювала усi регiони кра!-
Таблиця 1
Наявнкть закладiв розмiщення за видами
PiK Санаторм та пансюнати з л^уванням, санаторй-профшакторп Будинки i пансюнати вщпочинку, бази та ^i заклади вщпочинку* Rr^i та ^i мкця для тимчасо-вого проживання
Усього Лiжок, тис. Мкць на заклад Усього Лiжок, тис. Мкць на заклад Усього Лiжок, тис. Мкць на заклад
2000 926 182 196,5 2276 301 132,2 1308 100,9 77
2001 912 180 197,4 2288 297 129,8 1258 100,6 80
2002 878 179 203,9 2272 299 131,6 1254 103,8 83
2003 861 174 202,1 2297 298 129,7 1218 104,4 86
2004 842 172 204,3 2335 293 125,5 1192 104,0 87
2005 815 168 206,1 2337 298 127,5 1232 106,0 86
2006 797 171 214,6 2277 295 129,6 1269 110,7 87,2
2007 792 164 207,1 2236 288 128,8 1420 135,2 95,2
2008 780 163 209,0 2218 285 128,5 1595 162,0 101,5
2009 765 162 211,8 2203 278 126,2 1684 174,4 103,6
2010 744 160 215,1 2210 277 125,3 1731 186,6 107,8
2011 732 160 218,6 1988 253,1 127,3 3162 154,2 48,8
2012 669 151 225,7 2228 269,6 121,0 3144 162,8 51,8
2013 642 147 229,0 2187 260,5 119,1 3582 179,1 50,0
Прим1тка: з 2011 р. - на ochobî даних зпдно з КЗР-1 як рiзниця Mi» загальною кiлькiстю спецiалiзованих 3aco6iB розмщування та числом санаторив i пансюнат
ни, будувалася i з урахуванням TpaHcnopTa6eAbHOCTi па-цieнтiв, протипоказань щодо змiни клiматичноï зони та деяких iнших чинникiв, притаманних саме оргашзаци медичного туризму. Осккьки фактично для Украши цей напрям не е прибутковим (за виключенням найвцомь ших куpоpтiв) i, вiдповiдно, не е прюритетним, деpжавi невигiдно пiдтpимувати заклади, яю залишаються вц-верто збитковими протягом деккькох pокiв. 1з закрит-тям або pеоpганiзацiею державних промислових шд-приемств санатоpно-куpоpтнi заклади, яю знаходилися на 1х балансi, також часто лжвцуються.
Oсобливiстю приморських курорпв е те, що збе-реженню номерного фонду оздоровчих закладiв сприяв попит вiдпочиваючих на послуги з роз-мiщення у високий сезон. Кpитеpiями вибору санатоpiю чи пансюнату були в бiльшостi випадкiв не лжувальш ресурси, а близькiсть до рекреацшних центpiв та наяв-шсть стандартного набору послуг - тобто вимоги, що висуваються до звичайних готелiв та аналогiчних закла-дш. З одного боку, це дозволило санатоpiям отримувати стабкьний прибуток, з шшого - постiйно провокувало представниюв дкових кк порушувати питання про вк,-мову вiд медичного профкю найпопуляpнiших закладiв та переведення "к у режим роботи приморських готелiв. Як потiм виявилося, даний крок був хибним, осккьки коротка тривалкть високого сезону на пiвденному узбе-pежжi, зумовлена особливостями клiмату, не дозволяе за три-чотири мкящ отримати дох1д, якого б вистачило на утримання закладу упродовж довшого перюду у вiсiм-дев'ять мiсяцiв, коли завантаження наднизьке. Диверси-фiкацiя послуг необхцна i для закладiв розмщення, якi
знаходяться в межах прськолижних курортiв на Заходi Укра!ни, де сезон активного катання ще коротший, а у деяких з них повне завантаження забезпечуеться лише у новорiчно-рiздвяний перiод. Саме тому актуальними в даному регюш виявилися програми розвитку етно-графiчного, скьського, зеленого, спортивного та тзна-вального туризму. Повертаючись до офщшно! шфор-маци Держслужби статистики, в^мггимо тенденцiю до зменшення середньо! питомо! мiсткостi неспецiалiзова-них закладiв розмiщення. Власники готельних шдприемств останшми роками вiддають перевагу закладам середньо! мкткост приблизно у 50 оаб, поступово ско-рочуеться i мiсткiсть будинкiв i пансюнапв вiдпочинку, iнших аналогiчних закладiв. Це пояснюеться як бажан-ням спростити процес управлшня, так i побоюваннями щодо гарантш максимального завантаження, особливо в низький сезон. На розукрупнення шдприемств впли-вае i податкова полiтика - переважання малих суб'ектш господарювання у сферi послуг у цкому, як i в туристичнш галузi зокрема, зумовлюеться випдшстю сплати единого податку в порiвняннi з iншими системами.
Господарський кодекс Укра!ни [12] визначае типи шдприемств за масштабами дшльносй, вказанi на рис. 1.
Без урахування банив та бюджетних установ май-же 77% уск пiдприемств Укра!ни у 2013 р. складали фi-зичш особи - пiдприемцi, якi виробили 6,6 % вiд усьо-го обсягу реалiзованоl продукцй та працевлаштували 23,9 % вiд усiх зайнятих. Середнiй дохiд на пiдприемство складав 122 380 грн на рж.
Усього на кшець 2013 р. в УкраМ було зареестро-вано бкьше 1,7 млн пiдприемств iз сукупними обсягами реалiзовано! продукцй на суму 4,3 трлн грн, на яких офь
MiKpo-пiдпpи€мcтвa
Maлi пiдпpи£мcтвa
CepeflHi пiдпpи€мcтвa
Beликi пiдпpиeмcтвa
Середня юльккть npaweHUKie
< 10 ocí6
< SO ocí6
PÍ4huü doxid
< 2 млн eвpo в екв.
< 1O млн eвpo
в екв.
Si - 249 ocí6 —i та / aôo i—
вщ 1Oдo SO млн eвpo в екв.
S 2SO ocí6
s SO млн eвpo
в екв.
Рис. 1. Розподш шдприемств за масштабами дiяльностi
цiйно працювало близько 9,7 млн оаб (з них 85% найма-них робiтникiв). У середньомy одне шдприемство реа-лiзовyвaло продукци на 2,5 млн грн i надавало 5 опла-чyвaних робочих мкць. Втiм, питомi показники сутте-во розрiзняються залежно вiд розмiрy шдприемства. Наприклад, на середнк та великих шдприемствах не було зареестровано неоплачуваних прaцiвникiв, i якщо в середньому 1 велике пiдприeмство працевлаштувало y середньому бкьше 3,6 тис. оаб, середне - 160 осiб, то штатний склад на малих шдприемствах нaлiчyвaв y середньому 22 особи, а на мжрошдприемствах та ФОП -лише 2 особи, до того ж власники ФОП не виступають y ролi найманих пращвниюв, тому !х середня ккьюсть взaгaлi дорiвнювaлa 1 особi.
Частка великих та середнк пiдприeмств y загаль-ному обсягу реaлiзовaноï продукци дорiвнювaлa 78% (приблизно по 39% кожна група), внесок малих шдпри-емств нaлiчyвaв 10,5%, на мжрошдприемства та ФОП приходилося до 11,6%. Середньорiчний питомий дохiд на 1 пращвника складав 720,5 тис. грн. на великих шдприемствах, 552 тис. - на середнк, 373,7 тис. - на малих, 271,7 тис. - на мжрошдприемствах та найменше - 122,4 тис. грн. - y ФОП.
Найбкьша ккьюсть шдприемств в Укрaïнi на-лежить до гaлyзi оптово'1 та роздрiбноï торпв-лi i ремонту автотранспортних зaсобiв - 52% (з яких 87,6% - ФОП, мiкропiдприeмствa - 10,5%, мaлi пiдприeмствa - 1,5%, а частка великих та середнк не перевищуе 0,5%) на юнець 2013 р., дaлi iз значним в1д-ставанням iде промисловiсть - 7% (ФОП та мжрошд-приемства складають 86%), частку y 5 - 6% за ккьюстю шдприемств мають тaкi гaлyзi: транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дшльшсть; шфор-мацш та телекомyнiкaцiï, операци з нерухомим майном; професiйнa, наукова та технiчнa дiяльнiсть. Шдпри-емства гaлyзi тимчасового розмiщyвaння й оргашзаци харчування складають 3% вiд загально'1 кiлькостi (з них 96% - ФОП та мжрошдприемства), дiяльнiсть y сферi aдмiнiстрaтивного та допомiжного обслуговування на-лiчye 2,3% (з яких 89% припадае на мжрошдприемства та ФОП). Жодного великого шдприемства не зареестровано в гaлyзi освiти, охорони здоров'я та надання сощ-ально'1 допомоги та надання шших видiв послуг.
За обсягами реaлiзовaноï продукци лiдирyють шд-приемства оптово'1 та роздрiбноï торгiвлi (41%) та промис-ловостi (34,5%), частка гaлyзi тимчасового розмщування й органшаци харчування складае 0,7%, або 30,3 млрд грн за 2013 р. (з яких до 45% припадае на ФОП, 34% - на се-
редш шдприемства та 12% - на мал^, дшльносп y сферi адмшстративного та допомiжного обслуговування не перевищуе 1%, або 41,5 млрд грн (в1дпов1дно 48% - внесок середнк за розмiрaми пiдприeмств, по 22%, 13% i 10,6% припадае на мал^ мжроп1дприемства та ФОП).
За ккьюстю зайнятих лiдирyють промисловксть (32%), оптова та роздрiбнa торпвля (26%) i транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дшльшсть (11%), сумарна частка галузей тимчасового роз-мiщyвaння й оргaнiзaцiï харчування i дшльносп y сфе-рi aдмiнiстрaтивного та допомiжного обслуговування складае трохи бкьше за 6%, або 600 тис. оаб.
Haйвищi питомi обсяги реaлiзовaноï продукци y шдприемств промисловост - 12,3 млн грн, шдприемства тимчасового розмщування й оргашзаци харчування е одними з найнеприбутковшими - усього 582 тис. грн на рж, причому дохiд мiкропiдприeмств е нaвiть нижчим за обсяги продaжiв ФОП.
За середньою кiлькiстю зайнятих мaлi, мжрошдпри-емства та ФОП суттево не в^д^зняються за галу-зями - вцповцно 22, 3 та 2 особи, на середнк пiд-приемствах промисловосп зад1яно найб1льше прац1вни-юв - 218 осiб, найменше - близько 90 оаб - y галузях фiнaнсовоï та страхово'1 дшльносп та оперaцiй з нерухомим майном. Найвища середня кiлькiсть зайнятих на шдприемствах TaAyîi iнформaцiï та телекомушкаци - 6,4 тис. оаб, найнижча - близько 800 - на шдприемствах галузей буддвництва та операций з нерухомим майном.
За середньорiчним доходом на 1 зайнятого л^и-руе галузь фшансово'1 та страхово'1 дiяльностi - 1,35 млн грн, найнижчий дохц - y секторiв надання iнших видiв послуг - 65,7 тис. грн та освiти - 73,5 тис. грн. Шдприемства тимчасового розмщування й оргашзаци харчування мали в середньому дохц y 113 тис. грн (y ФОП i на малих шдприемствах дохц на 1 зайнятого досягав 100 тис. грн, мжрошдприемства були найменш ефектив-ними - лише 68 тис. грн); загальний показник TaAyji дь яльносп y сферi aдмiнiстрaтивного та допомiжного обслуговування дорiвнювaв 125 тис. грн на рж (середш за розмiрaми пiдприeмствa мали найнижчу вiддaчy - лише 113 тис. грн на 1 зайнятого, тодi як дохц малих пiдпри-емств та ФОП дорiвнювaв приблизно 120 тис. грн, мь кропiдприeмств - майже 170 тис. грн i великих шдприемств - 281,5 тис. грн на 1 зайнятого).
У 2010 - 2013 рр. сукупний фшансовий результат шсля оподаткування для малих та мжрошдприемств був вц'емним, a y 2013 р. чистий збиток отримали й шдприемства середньо'1 групи, тож сумарне сальдо по вс1х
групах також було вц'емним. Прибуток отримали лише велию пiдприемства, але майже у два рази менший, шж у 2012 р. Частка збиткових шдприемств коливаеться на рiвнi 35 - 40%, спостериаеться тенденцiя до !! зрос-тання зi зменшенням розмiру пiдприемства. Сукупний чистий збиток галузi тимчасового розмiщування i ор-ганiзацi! харчування в останнi роки постшно зростав i склав у 2013 р. бкьше 1,4 млрд грн, причому упродовж дослцжуваного перюду збитковими були, за рiдким ви-ключенням, як готелi й аналопчш заклади, так i шдпри-емства ресторанного господарства. Дшльшсть турис-тичних операторiв та агентств, надання шших послуг iз бронювання та пов'язана з цим дшльшсть також була збитковою упродовж 2010 - 2013 рр., розмiр чистого збитку для туроператорiв та агентств у 2013 р. переви-щував аналопчний показник попередни рокiв приблиз-но у 3 рази, досягнувши максимуму у 432 млн грн (що склало 27,8% вц сукупного вц'емного сальдо фшансо-вого результату дiяльностi у сферi адмiнiстративного та допомiжного обслуговування. Прибутковим вияви-лося ткьки оргашзовування конгресiв i торгiвельних виставок - чистий прибуток вц приблизно 4,3 млн грн у 2010 - 2011 рр. вирк до 47 млн грн у 2012 - 2013 рр.
Станом на кшець 2013 р. в УкраМ налiчувалося майже 670 тис. активних шдприемств (близь-ко 40% вц !х загально! кiлькостi). Найбiльшу !х частку було зареестровано у м. Киевi (16%), Донецькш (7,25%), Днiпропетровськiй (6,7%), Харювськш (5,8%) та Львiвськiй (5,2%) областях. Найбкьша питома вага шдприемств галузi тимчасового розмiщування й орга-нiзацi! харчування у 2013 р. спостериалася в АР Крим, м. Севастополь, Львiвськiй, Одеськiй та Закарпатськш областях, найбкьша частка за абсолютними показниками - у м. Ки!в, АР Крим, Одеськш, Львiвськiй та Донецькш областях. У галузi дшльносп у сферi адмiнiстративного та допомiжного обслуговування найбкьшу питому вагу мали м. Севастополь, АР Крим, Донецька, Запорiзька та Днiпропетровська областi, найвищу частку за абсолютними показниками - м. Ки!в, Донецька, Дншропетров-ська областi, АР Крим та Харювська область.
Така вiдмiннiсть у розмщенш пiдприемств турис-тично! сфери пояснюеться тим, що заклади тимчасового розмщування й оргашзаци харчування (сектор I за КВЕД [13]) розташовуються у мюцях безпосереднього споживання послуг, тодi як шдприемства, що виступа-ють посередниками в реалiзацil кiнцево! туристично! продукци (туроператори та турагенти, органiзатори ма-сових заходiв та iншi об'екти господарсько! дшльносп сектора N тяжiють до великих мют та регiонiв iз висо-кими доходами населення i емним споживчим ринком. Таким чином, забезпечуеться переведення кошпв мiж регiонами як на стади промiжного, так i кiнцевого споживання, проте, на жаль, офщшна статистика не надае даних про мiжрегiональнi мiжгалузевi трансферти за шдприемствами однiе! групи.
На кшець 2013 р. в УкраМ було зареестровано близько 5,7 тис. суб'екпв туристично! дшльносп (частка туроператорiв становила 16,6%, турагентiв - 75% та шдприемств, що здшснювали екскурсшну дiяльнiсть -
8,4%) - майже на 7% бкьше, шж у минулому роцi. У порiвняннi з 2012 р. дещо змшилася структура шдпри-емств - частка юридичних осiб скоротилася вiд 54% до 50%, вцповцно зменшилася !х абсолютна кiлькiсть (на 0,7%), а от ильюсть ФОП зросла на 15,7%. У структур турагентiв i суб'ектiв екскурсiйно! дiяльностi переважа-ли ФОП - вцповцно !х частка становила 58% та 76% вц загально! клькост пiдприемств даних груп.
Усього на туристичних пiдприемствах працювало у 2013 р. бкьше 15,3 тис. ойб (на 1,3% менше, шж у минулому роцi), 81,5% зайнятих приходилося на юридичних ойб. Сукупний середньорiчний штатний склад туристичних операторiв налiчував 6,7 тис. ойб (43%), турагентств - 7,7 тис. (50%), з яких 5,3 тис. ойб, або 30,8%, працювало у ФОП. Суб'екти, що здшснюють екскурсшну дшльшсть, працевлаштували у 2013 р. 968 ойб - на 12% менше, шж за попереднiй перюд, i частка зайнятих у ФОП становила 47%. Середня юльюсть штатних працiвникiв зменшилася на 7,6% у 2013 р. i становила 2,7 ойб на пiдприемство, вцповцно 4,4 та 1 особа налiчувалася в юридичних осiб та ФОП. У струк-турi туристичних операторiв працювало близько 7 осiб, турагенпв та суб'ектiв екскурсiйно! дiяльностi - у се-редньому по 2 особи, причому для юридичних ойб щ показники складали 3 та 4,5 ойб, а для ФОП - 1 та 1,3 особи вцповцно.
Сукупний чистий дохц суб'екпв туристично! дЬ-яльностi у 2013 р. становив 6,5 млрд грн - на 158 млн грн менше, шж за аналопчний перюд минулого року. Вне-сок туроператорiв доршнював 89,5%, турагентiв - 9,2% i суб'ектiв, що здiйснювали екскурсшну дшльшсть - 1,3%. На ФОП приходилося лише 5% сукупного доходу, тодi як доходи турагенпв та суб'екпв екскурсшно! дiяльностi розпод!лялися приблизно поршну - вiдповiдно 58% та 42 % i 47% та 53% у структур доходiв юридичних та фiзич-них осiб за окремими групами пiдприемств. Чистий дохц турагентiв - юридичних осiб складав 344 тис. грн, тодi як ФОП отримали 251,5 тис. грн; навпаки, серед суб'екпв, що здшснювали екскурсшну дшльшсть, бкьше отримали ФОП - 45,4 тис. грн, а юридичш особи - 39,7 тис. грн. Таке сшввцношення було справедливим i у 2012 р.
Середньорiчний дохiд на 1 штатного пращвника дорiвнював приблизно 423,3 тис. грн у 2013 р. (проти
427.8 тис. грн у 2012 р.). Найефектшшою виявилася дь яльнiсть туристичних операторiв - 872,2 тис. грн чистого доходу на 1 зайнятого, найменш ефективною - тура-генив - лише 77,2 тис. грн (64,5 тис. грн у юридичних та
105.9 тис. грн у фiзичних ойб - шдприемщв).
Питомий середньорiчний дохц у 2013 р. становив
1,1 млн грн на шдприемство, в^дповцно 6,2 млн грн у туроператорiв (скоротився на 9% у порiвняннi з 2012 р.), 139 тис. у турагенпв (збкьшення на 2%) та 178,5 тис. у суб'екпв екскурсшно! дшльносп (зростання на 8,6%). Дохцшсть юридичних ойб була майже в 2 рази вищою за аналопчний показник ФОП.
Питома вага основних показниюв за групами шдприемств наведена на рис. 2 (розраховано на основi даних 2013 р. [11]).
Чистий дохщ вщ надання туристичних послуг
Середньооблкова кшьюсть штатних працтнимв
Ктьмсть пщпривмств
89,5 9,2 1
43,4 50,3
16,5 75,1
..........
6 497 млн грн
15349оаб
5 711 одиниць
□ Туристичн1 оператори о 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
□ "Туристич1-п агентства % В|д загального показника ■ Суб'екти, що здшснюють екскурайну дтльшсть
Рис. 2. Частка шдприемств у основних показниках, 2013 р.
Найбкьша ккьюсть суб'ект1в туристично! д1яль-ност1 у 2013 р. була зареестрована у м. Киев1 (1345 одиниць, або 23,6%) та АР Крим (9,3%, 11,2% разом 1з м. Севастополь - усього 640 одиниць), у Дншропетровськш (8,5%), Донецькш (6,2%), Харювськш (6,3%), Одеськш (5,3%) областях. Частка 1нших регюшв складала мен-ше 5% в1д загально! юлькост п1дприемств в УкраМ. У Луганськ1й област1 упродовж 2013 р. з'явилося 138 но-вих п1дприемств (1з них 132 турагенти 1 1 туроператор), у Запор1зькш - 90 (з них 90 турагент1в 1 1 екскурсшне бюро, 1 туроператор припинив д1яльшсть) 1 у Дншропетровськш областях- 83 (4 туроператори, 77 агентств 1 3 суб'екти екскурсшно! д1яльност1). Суттеве скорочення юлькост п1дприемств в1дбувалося в Закарпатськш (48 одиниць, з них 34 туристичних агентства та 12 екскур-сшних бюро), Одеськ1й (33 туроператори), Черн1вецьк1й (1 туроператор, 19 турагент1в), В1нницьк1й (11 туропе-ратор1в, 1 турагент), Харк1вськ1й (11 туроператор1в, 1 екскурсшне бюро), Херсонськ1й областях (8 агентств
I 2 суб'екти екскурсшно! д1яльност1) та АР Крим (разом
II шдприемств з уск груп).
У в1дноснш структур1 шдприемств регюну частка туроператор1в була найвищою (близько 20%) у Закарпатськш, 1вано-Франк1вськ1й, Льв1вськ1й, Черн1вецьк1й областях та АР Крим, у м. Киев1 вона становила 34%. У 15 областях частка туристичних агентств перевищу-вала 80% в1д загально! юлькост суб'ект1в туристично! д1яльност1 рег1ону, а у Дншропетровськш, Донецькш, Закарпатськш, Кишськш, Сумськш, Харк1вськ1й, Чер-н1г1вськ1й областях бкьше 90% уск п1дприемств займа-лися турагентською д1яльн1стю. Найвищий цей показ-ник у Луганськ1й (97%) та Полтавськш (96%) областях. Найменшу частку мали АР Крим (без м. Севастополь) -35,5% та Льв1вська область - 54,8%. В1др1знялися за в1д-носною юльюстю суб'ект1в екскурсшно! д1яльност1 АР Крим (47,3%), Льв1вська (22,4%) область та м. Севастополь (17,1%).
За обсягами чистого доходу в1д надання туристичних послуг безперечним лидером е м. Ки!в - 4 698 млн грн (72,3% в1д загальноукра!нського показника), у АР Крим та м. Севастополя - 820,5 млн грн (12,6%), ще можна в1дмггити 1вано-Франювську (243,9 млн грн, або 3,8%), Льв1вську (228,7 млн грн, або 3,5%) та Одеську об-ласт1 (126,8 млн грн, або 2%), внесок шших рег1он1в надто
незначний (частка нижче за 1%). Таке становище не ди-вуе, осккьки левова частка великих п1дприемств, у тому числ1 центральних шдроздшв туристичних оператор1в, зареестрована у м. Киев1 Столиця в1дволкае 1 туристич-н1 потоки 1з рег1он1в, пропонуючи конкурентоздатн1ший за ц1ною та яюстю 1 б1льш диверсиф1кований продукт. Для закордонних подорожей часто визначальною е шфраструктура пов1тряних сполучень, а аеропорт «Бо-рисп1ль» зд1йснюе найб1льшу к1льк1сть рейсш в Укра!н1. Рег1они ж 1з середн1ми та низькими доходами розвива-ються в основному за рахунок внутршнього туризму.
За питомим середньор1чним доходом у 2013 р. видкялися м. Ки!в - 3,5 млн грн на шдприемство, м. Севастополь - 2,1 млн грн, АР Крим - 1,1 млн грн та 1вано-Франювська область - 2,2 млн грн, в1дносно ви-сокими були показники Льв1всько! - 840,8 тис. грн, Ми-кола!всько! - 451,9 тис. грн та Одесько! областей - 419,8 тис. грн, менше 100 тис. грн заробили шдприемства Дн1-пропетровсько! (94,6), Житомирсько! (74), Полтавсько! (76,6), Р1вненсько! (79,4), Сумсько! (83,8), Терноп1льсько! (68,4), Черкасько! (59,1), Черн1вецько! (44,3) та Черншв-сько! областей (41,3 тис. грн). Чистий дох1д п1дприемств 1нших областей знаходився у межах 100 - 200 тис. грн.
Середньор1чний дох1д на 1 штатного пращвника був найвищим у м. Киев1 - 762,1 тис. грн 1 м. Севастопо-л1 - 637,5 тис. грн, 1вано-Франк1вськ1й област1 (425,6) та АР Крим (403,6); у 1,5 - 2 рази менше - на 1 зайнятого Льв1всько! (270,3 тис. грн) та Лугансько! (200 тис. грн) областей, в1д 100 до 150 тис. грн - Волинсько!, Юрово-градсько!, Микола!всько! та Одесько! областей, у шших регюнах не перевищуючи 90 тис. грн на рж.
Таким чином, у межах Укра!ни протягом останн1х роив сформувалася ч1тко визначена структура внутршнього ринку туристичних послуг, тод1 як розподк туристичних поток1в м1ж регюнами залежить не т1льки в1д наявност1 та ступеня освоення туристичних ресурйв на його територГ!, а 1 сощально-економ1чного стану. Порушення даних зв'язюв, наприклад виключен-ня продукуючого масовий туристичний попит регюну 1з системи нацюнального господарства, здатне, з одного боку, призвести до стагнаци залежного сектора економ1-ки туризму, з шшого - перерозпод1лити туристичн1 потоки на користь менш розвинених областей.
ВИСНОВКИ
Виявлений й нерiвномiрний розподк результаив дiяльностi туристичних пiдприемств за областями свц-чить про незбалансований розвиток галузi та в бiльшостi випадив - про односторонню спрямованiсть туристичних потоив i, як наслцок,- суттевi регiональнi диспро-порци. Якщо дотепер причинно-наслiдковi зв'язки мiж станом соцiально-економiчного розвитку регiону та ш-тенсивнiстю роботи туристичних компанiй та засобiв розмiщування носила в основному одностороннш характер, то у майбутньому iснуе вiрогiднiсть встановлення зворотного 0 ймовiрно, циклiчного впливу, тому шд час планування поточних заходш з регулювання ринку та щ-льових програм рiзного спрямування необхцно врахову-вати потреби та потенщал як туристично! галузi регiону, так i територiально! виробничо! системи у цкому. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бубенко П. Т. 1нституцмна динамiка просторовоТ ор-ганiзацií економiчного розвитку : монографiя / П. Т. Бубенко. -Харш : ХНАМГ, 2008. - 295 с.
2. Державне управлшня регюнальним розвитком УкраТ-ни : монографiя / [За ред. В. £. Воронiна, Я. А. Жалта]. - К. : Н1СД, 2010. - 288 с.
3. Жалто Я. А. Теорiя та практика формування ефектив-ноТ економiчноТ стратегГТ держави : монографiя / Я. А. Жалто. -К. : Н1СД, 2009. - 336 с.
4. Заставний Ф. Д. Проблеми депресивносп в УкраТн (соцiально-економiчноТ, еколопчноТ, демографiчноТ) : моно-графiя / Ф. Д. Заставний. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. I. Франка, 2006. - 348 с.
5. Кизим Н. А. Программно-целевой подход к государственному управлению социальной напряженностью в регионах страны : монографiя / Н. А. Кизим, В. В. Узунов - Х. : ИД «ИНЖЭК», 2008. - 204 с.
6. Моделювання економiчноТ безпеки: держава, регюн, пщпривмство : монографiя / В. М. Гевць, М. О. Кизим, Т. С. Клебанова, О. I Черняк та ш. ; за ред. В. М. Гейця. - Х. : ВД «1НЖЕК», 2006. - 240 с.
7. Раевнева О. В. Диспропорцшысть соцiально-економiч-ного розвитку репоыв УкраТни: шструментарш оцЫювання та регулювання : монографiя / О. В. Раввненва, О. Ю. Бобкова. - Х. : ВД «1НЖЕК», 2014. - 264 с.
8. Рязанцева Н. О. Формування регюнальноТ полiтики в контекст забезпечення економiчноТ безпеки / Н. О. Рязанцева, Г. Г. Воронова // Бiзнес 1нформ. - 2012. - № 3. - С. 103 - 106.
9. Семенов В. Ф. Мiжрегiональнi диспропорцп та регю-нальне зростання : монографiя / В. Ф. Семенов, О. Л. Михайлюк, В. Д. Олшник. - Одеса : Атлант, 2011. - 150 с.
10. Людський розвиток в Укран трансформацiя рiвня жит-тя та регюналын диспропорци : монографiя / [за ред. Е. М. Лiбано-воТ]. - У 2-х томах. - К. : 1н-т демографп та соцiальних дослiджень iм. М.В.Птухи НАН УкраТни, 2012. - 872 с.
11. Офщшний сайт ДержавноТ служби статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua
12. Господарський кодекс УкраТни вщ 16.01.2003 р. № 436-1У ^ змшами та доповненнями) [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/господар-ський%20кодекс%20украТни
13. Класифка^я видiвекономiчноТдiяльностiДК009:2010. Нацiональний класифiкатор УкраТни : наказ Держспоживстан-дарту УкраТни вiд 11.10.2010 р. № 457 - К. : Держспоживстандарт УкраТни, 2010. - 49 с.
REFERENCES
Bubenko, P. T. Instytutsiina dynamika prostorovoi orhanizatsii ekonomichnoho rozvytku [The institutional dynamics of the spatial organization of economic development]. Kharkiv: KhNAMH, 2008.
Derzhavne upravlinnia rehionalnym rozvytkom Ukrainy [State of regional development in Ukraine]. Kyiv: NISD, 2010.
Heiets, V. M. et al. Modeliuvannia ekonomichnoi bezpeky: der-zhava, rehion, pidpryiemstvo [Simulation economic security: state, region, enterprise]. Kharkiv: INZhEK, 2006.
Kizim, N. A. Programmno-tselevoy podkhod k gosudarstven-nomu upravleniyu sotsialnoy napriazhennostiu v regionakh strany [Target-oriented approach to the governance of social tension in the country]. Kharkiv: INZhEK, 2008.
Liudskyi rozvytok v Ukraini: transformatsiia rivnia zhyttia ta rehionalnidysproportsii [Human development in Ukraine: the transformation of living standards and regional disparities]. Kyiv: In-t demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen im. M. V. Ptukhy NAN Ukrainy, 2012.
[Legal Act of Ukraine] (2003). http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/nxnoflapcbKMM%20KOfleKC%20yKpaÏHM
[Legal Act of Ukraine] (2010).
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http:// ukrstat.gov.ua
Riazantseva, N. O., and Voronova, H. H. "Formuvannia rehion-alnoi polityky v konteksti zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky" [Formation of regional policy in the context of economic security]. Biznes Inform, no. 3 (2012): 103-106.
Raievnieva, O. V., and Bobkova, O. Yu. Dysproportsiinist sotsial-no-ekonomichnoho rozvytku rehioniv Ukrainy: instrumentarii otsini-uvannia ta rehuliuvannia [Disparity of socio-economic development of Ukraine: evaluation instruments and regulation]. Kharkiv: INZhEK, 2014.
Semenov, V. F., Mykhailiuk, O. L., and Oliinyk, V. D. Mizhrehion-alni dysproportsii ta rehionalne zrostannia [Inter-regional disparities and regional growth]. Odesa: Atlant, 2011.
Zhalilo, Ya. A. Teoriia ta praktyka formuvannia efektyvnoiekonomichnoi stratehii derzhavy [Theory and practice of forming an effective economic strategy of the state]. Kyiv: NISD, 2009.
Zastavnyi, F. D. Problemy depresyvnosti v Ukraini (sotsialno-ekonomichnoi, ekolohichnoi, demohrafichnoi) [Problems depression in Ukraine (socio-economic, environmental, demographic)]. Lviv: VTs LNU im. I. Franka, 2006.
<
О ^
LU <
=n
_Q <
=H О
<
о
ш
