CC BY
21
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-81-87 УДК: 617.51/.53:616.9:340.6
НЕПОПРАВНЕ ЗН1ВЕЧЕННЯ ОБЛИЧЧЯ
E-mail: [email protected]
Серед злочишв проти здоров'я людини нами виокремлюються тяжкi тiлеснi ушкодження, однieю з ознак яких визнаеться непоправне зшвечення обличчя. Саме ця ознака залишаеться i сьогоднi дискусiйною та недостатньо визначеною е процедура ii встановлення. Останне впливае на практику застосування ст. 121 Кримшального кодексу Украши, що призводить до судових помилок. Одшею з причин судових помилок в ощнюванш непоправностi знiвечення обличчя нами визнаеться те, що в Правилах судово-медичного визначення ступеня тяжкост тшесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ Украши № 6 вщ 17 Ычня 1995 року (далi - Правила), зазначено, що судово-медичний експерт не квалiфiкуе ушкодження обличчя як зшвечення, осюльки це поняття не е медичним. Метою роботи було розроблення критерпв i порядку визначення непоправносп зшвечення обличчя як ознаки тяжкого тшесного ушкодження, вщповщальшсть за яке встановлена ст. 121 Кримшального кодексу Украши. Отримаш результати уможливили виявлення прогалин в регулюванш порядку встановлення поправносп або непоправностi зшвечення обличчя. Вщнайдеш шляхи подальшого вдосконалення порядку проведення експертних дослщжень зшвечення обличчя як непоправного, що сприятиме уникненню помилок в судово-медичнш та судовш практиках. Змiнi пiдлягають аналiзованi Правила щодо визначення непоправностi зшвечення обличчя iз закрiпленням порядку такого визначення комплексною судовою експертизою у складi судово-медичного експерта, хiрурга-косметолога (пластичного хiрурга), психiатра, за результатами яко! складаеться висновок про поправнiсть або непоправшсть знiвечення обличчя.
Ключовi слова: зшвечення обличчя, непоправшсть зшвечення обличчя, медичш показники непоправносп знiвечення обличчя, юридична оцiнка непоправностi знiвечення обличчя, порядок оцшювання непоправностi знiвечення обличчя.
Дестабшзащя вс1х процес1в, що вщбуваеться в життед1яльносп укра!нського сощуму, не могла не позначитися на показниках злочинносп, в тому чнсл1 пов'язано! з посяганнями на життя та здоров'я ос1б. Незважаючи на те, що офщшна статистика за останш 5 роюв демонструе зменшення випадюв учинення умисних вбивств, р1зних вид1в тшесних ушкоджень (так, наприклад, у 2016 рощ зареестровано 5992 умисних вбивства, 2256 умисних тяжких тшесних ушкоджень, 3295 випадюв умисного середньо! тяжкосп тшесного ушкодження, а в 2017 - вщповщно 5145, 2096, 3077), злочини проти життя та здоров'я людини залишаються найнебезпечшшими кримшально караними д1яннями. Кр1м того, при анал1з1 статистичних даних слщ виходити з того, що населення кра!ни зменшуеться останшм часом на майже 2,5 мшьйони ос1б щор1чно. Серед злочишв проти здоров'я людини нами виокремлюються тяжю тшесш ушкодження, одшею з ознак яких визнаеться непоправне зшвечення обличчя. Саме ця ознака залишаеться i сьогодш дискусшною та недостатньо визначеною е процедура ii встановлення.
Останне впливае на практику застосування ст. 121 Кримшального кодексу Украши (дат -КК), що призводить до судових помилок. Так, колепею сувдв судово! палати у кримшальних справах апеляцшного суду Льв1всько! област 22 червня 2017 року скасовано вирок Пустомипвського районного суду Льв1всько! обласп вщ 17.02.2017 року вщносно гр. Ц. в частиш квал1ф1кацп його дш та м1ри покарання i постановлено новий вирок. Колепя сущв дшшла висновку, що судом першо! шстанцп зовшшнш вигляд потерпшого гр. В. ощнено на момент судового засщання, тобто тсля оперативного втручання (косметично! операцп), в ход1 яко! йому усунули наслщки зшвечення обличчя. Разом з тим, судом не враховано, що до моменту проведення операцп потерпшому та проведення тако!, його обличчя мало ознаки непоправного зшвечення в зв'язку з наявнютю таких патолопчних змш обличчя, як його спотворювали, що полягало у вщсутносп юнчика носа [1].
Одшею з причин судових помилок в ощнюванш непоправност зшвечення обличчя нами визнаеться те, що в Правилах судово-медичного визначення ступеня тяжкосп тшесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ Украши № 6 вщ 17 ачня 1995 року (дат - Правила), зазначено, що «судово-медичний експерт не квал1ф1куе ушкодження обличчя як зшвечення, оскшьки це поняття не е медичним. Вш визначае вид ушкодження, його особливосп i мехашзм утворення, встановлюе, чи е це ушкодження виправним або невиправним. Щд виправнютю ушкодження належить розум1ти значне зменшення вираженост патолопчних змш (рубця, деформацп, порушення м1м1ки тощо), з часом чи тд д1ею нех1рурпчних засоб1в. Коли ж для усунення необхщне оперативне втручання
© I.I. Митрофанов, 1.В. Лисенко, 2018
(косметична операщя), то ушкодження обличчя вважаеться невиправним» [8]. Отже, Правила не дають чiтких вiдповiдей на вс питания, якi виникають в судово-медичнш практицi при проведеннi експертизи iз встановлення непоправностi ушкодження обличчя.
Розглядуваш Правила формулюванням, що ушкодження обличчя як зшвечення не е медичним поняттям, вiдвернуло увагу медично! науки вщ розроблення критерпв визначення непоправност знiвечения обличчя. В 2016 рощ в журнат «Судово-медична експертиза» з'являеться стаття «Судово-медичнi погляди на ощнку непоправних наслiдкiв травмування обличчя», в якш авторами пропонуеться судово-медичне бачення розглядувано! проблеми [5, с. 31-35]. Разом з тим, дослщження свщчить про те, що питання визначення непоправностi знiвечения обличчя е комплексними, тобто i медичними, i юридичними одночасно.
Метою роботи було розроблення критерпв i порядку визначення непоправносп знiвечения обличчя як ознаки тяжкого тшесного ушкодження, вiдповiдальнiсть за яке встановлена ст. 121 КК Укра!ни.
Матерiал та методи дослщження. Для встановлення кола питань, що виникають в судовш та судово-медичнш практиках при визначенш непоправностi зшвечення обличчя як ознаки тяжкого тшесного ушкодження, нами вивчено 37 кримшальних проваджень за ст. 121 КК Укра!ни за перюд з 2013 по 2017 роки включно, в яких проводилася судово-медична експертиза та ощнювалося знiвечения обличчя як непоправне. Для цього використовувалися загальнонауковi методи: аналiзу та синтезу, а також власш спостереження за процесом розгляду вказаних кримiнальних проваджень. Крiм того, з метою аналiзу вiдчуття потерпших вiд злочину та !х фiзичного стану проведено iндивiдуальнi iнтерв'ю, опитування. Респондентами дослiджения були безпосередньо потерпш та члени !х им'1 в кшькост 27 осiб, 18 судово-медичних експертiв. Анкетування також проводилося серед суддiв, слiдчих i прокурорiв (далi - юристiв) у кiлькостi 129 ошб у зв'язку iз з'ясуванням думки щодо суб'ектiв, якi мають встановлювати ушкодження обличчя як його зшвечення.
Результати дослщження та Тх обговорення. У вшх без винятку кримшальних провадженнях за ст. 121 КК Укра!ни, в яких була проведена судово-медична експертиза й ощнювалося зшвечення обличчя як непоправне, лише суд остаточно встановлював чи е зшвечення обличчя непоправним. Так, показовими нами визнано два провадження, в яких апеляцшш суди, шдтримуючи ршення судiв першо! шстанцп, замiсть посилання на неодноразовi висновки судово-медичних i комплексних судово-медичних експертиз використовували правничу «еквшбристику».
Так, вироком Покровського районного суду Дшпропетровсько! областi вщ 12 травня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненнi кримшального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК Укра!ни, та призначено йому покарання у виглядi 2 (двох) роюв обмеження волi [3]. Надаючи оцiнку доводам прокурора та потерпшого щодо необгрунтовано! переквалiфiкащ! судом першо! шстанцп дiй обвинуваченого ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 121 КК Укра!ни на ч. 2 ст. 125 КК Укра!ни, колепя суддiв апеляцiйного суду Дшпропетровсько! обласп зазначае таке. Частиною 1 ст. 121 КК Украши, за якою органами досудового розслщування були квалiфiкованi ди обвинуваченого ОСОБА_3, передбачено покарання в тому числi за умисне тяжке тшесне ушкодження, що спричинило непоправне знiвечения обличчя. Пiд виправшстю ушкодження належить розумiти значне зменшення вираженостi патологiчних змiн (рубця, деформацн, порушення мiмiки тощо) з часом чи шд дiею нехiрургiчних засобiв. Коли ж для усунення необхщне оперативне втручання (косметична операцiя), то ушкодження обличчя вважаеться невиправним. Коли ушкодження обличчя виправне, стушнь тяжкосп його визначаеться виходячи з критерив, викладених у Правилах. Висновками експерта № 4164 вщ 11.09.2015 року та № 4423е вiд 21.09.2015 року (т. 1 а.с. 89-90; т. 1 а.с. 92-93) встановлено, що виявлеш у ОСОБА_4 тшесш ушкодження у виглядi закрито! черепно-мозково! травми, струсу головного мозку, забшно! рани та крововиливу над червоною каймою верхньо! губи праворуч з переходом на червону кайму, травматично! екстракщ! 1-го та 2-го зубiв на верхнiй щелепi праворуч належать до легких тшесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалютю понад 6 дiб, але не бшьше як три тижнi (21 день). Поряд з цим, виявлений у потерпшого рубець на верхнш губi зпдно з висновками експерта № 148 вщ 03.08.2016 року та № 639 вщ 18.02.2016 року е невиправним без ирурпчного втручання (т. 1 а.с. 152-163, т. 1 а.с. 117). Зпдно з висновком комюшно! судово-медично! експертизи № 148 вщ 03.08.2016 року наявний у ОСОБА_4 рубець верхньо! губи праворуч, що е наслщком загоення забiйно-рвано! рани верхньо! губи з травматичним дефектом шкiри, кругового м'язу, слизово! оболонки, отримано! 09.08.2015 року, е невиправним без хiрургiчного втручання (реконструктивно! операцi!) i ушкодження може бути ощнено як тяжке, якщо буде визнано таким, що зшвечило обличчя вiдповiдно до п. 2.1.8 Правил (т. 1 а.с. 152-163). Ощнюючи зазначеш докази, колепя судщв
вважае обгрунтованим висновок суду про вщсутшсть в даному випадку ознак, що спричинене потерпiлому ушкодження е таким, що зшвечило обличчя. Суд першо! iнстанцi! оцiнюючи фотознiмки, що мають зображення обличчя потерпiлого ОСОБА_4 тсля спричинення йому тiлесних ушкоджень та !х загоення, на думку колеги суддiв, дiйшов переконливих висновкiв, що у потерпшого вiдсутнi такi патолопчш змiни обличчя, якi його спотворюють, надають неприемного, огидливого вигляду, не властивого нормальному обличчю. При цьому, аш шд час слухання справи судом першо! iнстанцi!, анi шд час апеляцiйного розгляду не знайшов шдтвердження той факт, що виправлення отриманих потерпiлим тiлесних ушкоджень здшснювалось шляхом проведення косметично! операцi!. В матерiалах провадження е лише даш про звернення потерпiлого за консультащею до пластичного хiрурга, що не свщчить про факт надання косметичних послуг. Таю даш е лише шдтвердженням факту того, що потерпшому спричинено невиправнi ушкодження обличчя, але не свщчать про його зшвечення, що е поняттям оцiночним. За таких обставин, погодитись з позищею прокурора та потерпшого колепя суддiв не може. При цьому колепя суддiв вважае, що суд першо! шстанцн не мав оцiнювати первинш фото тiлесних ушкоджень, оскiльки в цьому випадку встановити наявшсть чи вщсутшсть ознаки непоправностi можливо лише тд час або пiсля проведеного лiкувания та загоення [10].
Не менш показовим iз дослiджених нами матерiалiв кримiнального провадження е вирок Олександрiйського мiськрайонного суду вiд 24 листопада 2015 року в справi № 398/8099/13-к [6]. Колегiя суддiв судово! палати у кримiнальних справах апеляцшного суду Кiровоградсько! областi вказала, що суд першо! iнстанцi! обгрунтовано визнав ОСОБА_5 винуватим у вчиненш кримiнального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК Укра!ни, та переквалiфiкував його дi! з ч. 1 ст. 121 КК Укра!ни на вказану статтю. Згiдно з протоколом проведення слщчого експерименту вiд 26.09.2013 року з участю потерпшого ОСОБА_3 останнш на мiсцi пояснив обставини нанесення йому ОСОБА_5 удару по головi пляшкою, яка вiд удару розбилася, порiзавши йому обличчя (а.п. 46-51). Згщно з висновком комiсiйно! судово-медично! експертизи № 2 вiд 31.03.2015 року в ОСОБА_3 мали мюце тiлеснi ушкодження у виглядi гематом навколо обох очей, рани в д^нщ носа, рани в д^нщ лоба, рани в дшянщ право! щоки в шдочнш областi. В тепершнш час мають мiсце коло!дш рубцi в дiлянцi лоба, на спинщ носа, в пiдочнiй дшянщ справа як наслщки ран, що мали мюце. В зв'язку з тим, що для усунення рубщв необхщне оперативне втручання, ушкодження на обличчi вважаються непоправними згiдно з п. 2.1.8 Правил. Судово-медичний експерт не квалiфiкуе ушкодження обличчя як зшвечення. Гематоми навколо обох очей зпдно з п. 2.3.2 Правил вщносяться до легких тшесних ушкоджень. Рани в д^нщ обличчя вщносяться до категорн легких тшесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, оскшьки спричинили розлад здоров'я на строк вщ 6 до 21 доби (п. 2.3.3 Правил). Наслщки ран у виглядi рубщв, оскшьки вони е непоправними, при визнанш !х такими, що зшвечили обличчя, можуть бути розщнеш як тяжкi зпдно з примггкою до п. 2.1.8 Правил [9].
Далi колегiя суддiв зазначае, що процес загоення ран залежить вiд iндивiдуальних особливостей оргашзму, розвиток чи не розвиток коло!дних рубцiв, як наслiдок загоення ран, що також е iндивiдуальним. Захворювання, що мали мiсце у ОСОБА_3, можливо i могли вплинути на процес загоення ран, але судово-медичш даш, за якими можливо було б оцшювати вплив на процес загоення, вщсутш. Необхщнють ирурпчного лiкувания чи вiдсутнiсть тако! потреби визначае спещалют (лiкар - хiрург-стоматолог). Виправне чи невиправне ушкодження встановлюеться судово-медичним експертом. Тiлеснi ушкодження, виявлеш у потерпiлого ОСОБА_3, могли виникнути вiд дi! тупого об'екта (а.п. 144-149). Указан докази в сукупност беззаперечно вказують на причетнiсть обвинуваченого до вчинення кримiнального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК Укра!ни, а тому суд першо! шстанцн правильно переквалiфiкував ди ОСОБА_5 з ч. 1 ст. 121 КК Укра!ни, оскiльки висновки сторони обвинувачення щодо непоправного знiвечения обличчя потерпшого е необгрунтованим. Даний висновок сумнiвiв не викликае, е об'ективним, послщовним i узгоджуеться з шшими матерiалами справи. Крiм того, поняття знiвечения - не медичне, тому право квалiфiкувати ушкодження обличчя, як зшвечення належить до компетенцi! суду, яке встановлюеться не единим висновком експерта, а доводиться сукупнютю дослщжених доказiв. Зокрема тяжке тiлесне ушкодження, яке виразилося у непоправному зшвеченш обличчя, мае мiсце тодi, коли ушкодження обличчя, будучи непоправним, надае обличчю огидного, потворного вигляду. При цьому суд оцшюе зовшшнш вигляд потерпшого на момент судового розгляду, спираючись на загальноприйняп уявлення про те, як мае виглядати людина. Стушнь тяжкосп шкоди здоров'ю людини не мае виршального значення для визнання непоправного знiвечения обличчя тяжким тшесним ушкодженням. На думку колеги суддiв, суд першо! iнстанцi!, оцшивши
на момент судового розгляду зовшшнш вигляд обличчя потерпшого, виходячи iз загальноприйнятних уявлень про те, як мае виглядати нормальна людина, правильно не встановив ознак його огидност (потворносп), що е обов'язковою ознакою, ^м непоправностi ушкодження. Ця обставина шдтверджена i в апеляцiйному судi, оскшьки, на думку колегн суддiв, обличчя ОСОБА_3 не носить ознак зшвечення. Крiм того, колегiя суддiв звертае увагу на те, що потерпший шд час судового розгляду в сущ першо! й апеляцшно! шстанцш не стверджував i не оспорював висновки щодо непоправного знiвечення свого обличчя [9].
Таким чином, сьогодш Правила дозволяють з правничого погляду непоправнiсть знiвечення обличчя ощнювати як етичнi уявлення про дефекти зовшшносп людини, пов'язанi з його виглядом, i квалiфiкувати !х як таю слщчим i судом, незважаючи на висновки судово-медичного експерта про можливють усунення наявних ушкоджень на обличчi косметичним шляхом. Фактично значения цього виду експертизи настшьки швелюеться, що дозволяе суду на свш власний розсуд у деяких випадках перекватфшувати обвинувачення зi ст. 121 КК Укра!ни (тяжке тiлесне ушкодження за ознакою непоправност знiвечения обличчя) на ст. 125 КК Украши (легке тшесне ушкодження).
Опиташ судово-медичш експерти вказують на вiдсутнiсть ч^ких правил (медичних критернв) встановлення непоправност знiвечения обличчя. Крiм того, вiдмiчаеться ними вiдсутнiсть вказiвки на можливi строки проведення експертизи в таких випадках. Викликають також складнощi в ощнюванш рубцево-деформуючих наслiдкiв травм залежно вiд виду та характеру рубщв, специфiки ушкоджень, що видозмiнюють iндивiдуальнi риси та мiмiку обличчя, а також можливосп консервативного лiкувания. Врахуванню також мають пiдлягати ускладнення травми щелепно-лицьово! областi, що зазвичай спричиняють iнфекцiйнi захворювання. В тому раз^ якщо виникають iнфекцiйнi ускладнення, саме вони визначають ктшчну картину й остаточний результат ушкоджень [7, с. 73-78]. Знову виникае питання про час проведення в таких випадках експертного дослщження.
При певних ситуащях експертне оцшювання ушкодження як непоправного можливе в першi години шсля одержання травми при таких безумовно непоправних ушкодженнях, як повна втрата носа або вушно! раковини [1]. Але в бшьшосп аналiзованих нами випадюв питання про поправнiсть або непоправшсть ушкоджень обличчя можна виршити лише через певний промiжок часу. Так, у справi № 711/9623/16-к було призначено двi експертизи: зпдно з висновками судово-медично! експертизи № 02-01/2110 (а.с. 82-83) у потерпшо! ОСОБА_5 виявлено закритий перелом обох юсток правого передплiччя, травму таза з вивихом лiвого стегна та переломом вертлюгово! западини злiва; рани обличчя, якi виникли вщ ди тупого твердого предмета i вiдноситься: закритий перелом обох юсток правого передплiччя, травма таза з вивихом лiвого стегна та переломом вертлюгово! западини злiва - до тшесних ушкоджень середньо! тяжкостi, що спричинило тривалий розлад здоров'я; рани обличчя до категорн легких тшесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Пщ час судового розгляду проведено ще одну судово-медичну експертизу, за висновками № 02-01/536 яко! виявлеш у потерпiлоl ОСОБА_5 рани м'яких тканин обличчя злiва зажили рубцем, який самостшно зникнути не може, з часом не стане менш поманим i потребуе хiрургiчного втручання, тому це ушкодження може бути розцшене як тяжке, якщо буде визнано таким, що зшвечило обличчя (а.с. 62-63) [4].
При ушкодженнях обличчя експерт установлюе 1хню тяжюсть вiдповiдно до квалiфiкуючих ознак, що мютяться в Правилах. Однак розвиток швазшно! клiнiчноl косметологil та новi терапевтичнi методи неiнвазiйного та неирурпчного лiкувания ушкоджень шкiри можуть суттево впливати на стан рубцево-деформуючих утворень [6], змшюючи !х зовшшнш вигляд i розмiри в суттевих межах залежно вiд виду та тривалосп лiкувания. Новi методи лшування, що сприяють усуненню або зменшенню розмiрiв рубцiв (поправностi), iстотно збшьшують строки лiкувания. Мiж тим регламентоваш кримiнальним процесуальним законодавством строки розслщування кримiнальних проваджень потребують вiд судово-медично! експертизи обов'язкового встановлення ознак непоправносп експертованих наслiдкiв травми особи.
Дослщження показуе, що в разi наявносп рубцiв на обличчi доцiльнiше експертне дослщження !х виправностi проводити через 3-4 мюящ з моменту одержання ушкодження, оскiльки протягом певного перюду можливi iнволюцiйнi змiни таких рубщв. Деформащя обличчя, внаслiдок отриманого ушкодження мае ощнюватися через 2-4 тижш пiсля регресу травматичного набряку м'яких тканин. Порушення мiмiки внаслiдок невралгп пiдлягае оцiнцi не ранiше, шж через 4 тижнi з моменту одержання ушкодження. Отже, оцшювання поправносп або непоправносп ушкоджень обличчя повинно проводитися за результатами, що визначилися з часом i мають остаточний (без хiрургiчного втручання) вигляд тслятравматичних ушкоджень обличчя особи.
Судово-медичний експерт в порядку ст. 242 Кримшального процесуального кодексу Укра!ни (далi - КПК Укра!ни), виходячи з вигляду рубця на обличчi, встановлюе його непоправшсть, визначаючи ступiнь тяжкосп тiлесного ушкодження потерпiлого, установлюе наявшсть легкого (середньо! тяжкостi) тiлесного ушкодження, що заподiяно потерпiлому. Згодом обвинувальний акт iз зазначеними наслiдками (легке або середньо! тяжкосп тiлесне ушкодження) буде спрямовуватися до суду. Суддя при встановленш ним наявностi непоправносп знiвечення обличчя повинен змiнити квалiфiкацiю вчиненого кримiнального правопорушення зi ст. 125 або ст. 122 КК Укра!ни на ст. 121 КК Укра!ни. Опитування потерпiлих, судово-медичних експерпв i власнi спостереження свiдчать про те, що подiбний розвиток подш (переквалiфiкацiя вчиненого кримiнального правопорушення одноошбно суддею) е неприпустимим, оскiльки в такому випадку законодавцем всупереч приписам Конституцi! Укра!ни на суддю покладаються обов'язки експерта, а не арбира, який, як стороннш незаангажований «спостерпач», мае вирiшити кримшально-правовий конфлшт по сутi.
Опитування потерпiлих i !х медичнi документи свiдчать про те, що при непоправному зшвеченш обличчя страждае !х фiзичне, психiчне, соцiальне благополуччя, тому при проведены судово-медично! експертизи слiд призначати та провадити комплексну судову експертизу iз залученням в порядку ст.ст. 242 i 243 КПК Укра!ни судово-медичного експерта, хiрурга-косметолога (пластичного хiрурга), психiатра, за результатами яко! складаеться висновок на пiдставi ст.ст. 101 i 102 КПК Укра!ни. Лише комплексний характер проведення експертизи уможливт правильнiсть експертного висновку про поправшсть або непоправнiсть знiвечення обличчя та позбавить можливосп юристiв (слiдчого, прокурора, суддю) оцшювати непоправне ушкодження обличчя як зшвечення останнього. До того ж опитування юриспв показало таю результати:
1. Скшьки рок1в Ви працюете на посадi суддi (слщчого, прокурора)?
Стаж роботи суддi слщч^ прокурори
до 2-х роюв 3 (7,0%) 11 (13,4%)
вщ 2-х до 5-ти рокiв 7 (16,2%) 14 (24,7%)
вщ 5-ти до 10-ти рокiв 12 (27,9%) 42 (43,3%)
понад 10-ть рокiв 21 (48,9%) 19 (18,6%)
всього 43 (100%) 86 (100%)
2. Хто мае встановлювати, що ушкоджене обличчя е знiвеченим?
суддi слщч^ прокурори
слiдчий, прокурор, суддя 12 (27,9%) 23 (26,7%)
судово-медичний експерт 11 (25,6%) 24 (27,9%)
комплексна судово-медична експертиза 20 (46,5%) 39 (45,4%)
3. Чи стикалися Ви в сво'ш професшнш дiяльностi зi справами, пов'язаними iз заподiянням тiлесних ушкоджень, що спричинили непоправне знiвечення обличчя?
суддi слщч^ прокурори
ш 9 (41%) 38 (44,2%)
так 14 (59%) 48 (55,8%)
якщо так, то виникали при цьому складнощi чи ш?
суддi слщч^ прокурори
нi 3 (21,4%) 13 (27,1%)
так 11 (78,6%) 35 (72,9%)
Отже, фактично понад 70% опитаних юриспв вважае, що визначення ушкодження обличчя як таке, що зшвечило його, е питанням медичним, а не юридичним. Майже половина опитаних указуе на необхщшсть такого визначення саме комплексною судово-медичною експертизою. Iншi питання анкети стосувалися шших п'яти ознак тяжкого тiлесного ушкодження, що е продовженням цього дослщження та буде оприлюднено нами в окремш науковiй статтi.
1. Змiнi тдлягають анатзоваш Правила щодо визначення непоправносп знiвечення обличчя iз закрiплениям порядку такого визначення комплексною судовою експертизою у склад судово-медичного експерта, хiрурга-косметолога (пластичного хiрурга), психiатра, за результатами яко! складаеться висновок про поправшсть або непоправнiсть зшвечення обличчя.
2. При складаннi експертного висновку про поправшсть зшвечення обличчя необхщно виходити з таких медичних показникiв: 1) особливостi рубця; 2) час його утворення; 3) приеднання навколишнiх тканин (епiдермiсу, дерми, ушкоджених клiтин) до рубцевого утворення; 4) перспективи терапевтичного та косметичного лшування.
3. У разi наявностi рубщв на обличчi доцiльнiше експертне дослщження !х виправностi проводити через 3-4 мсящ з моменту одержання ушкодження, оскiльки протягом певного перiоду можливi iнволюцiйнi змiни таких рубцiв. Деформащя обличчя, внаслiдок отриманого ушкодження мае оцшюватися через 2-4 тижнi шсля регресу травматичного набряку м'яких тканин. Порушення мiмiки внаслiдок невралгi! шдлягае оцiнцi не ранiше, нiж через 4 тижш з моменту одержання ушкодження.
4. Оцiнка виправностi чи непоправносп знiвечения обличчя мае вщбуватися саме таким шляхом як це нами зазначено в назвi цього дослщження: вiд медичного до юридичного оцшювання. Тобто, суд мае виходити не зi сво!х уявлень про те, як повинна виглядати обличчя, спираючись на грунтовний висновок фаивщв-медиюв, якi е експертами в названих галузях медично! науки.
Перспективи подальших наукових дотдженъ: проведене дотдження матерiалiв кримшалъного провадження та резулътати опитування судово-медичних експертiв свiдчатъ про необхiднiстъ розроблення чтких медичних критерйв визначення поправностi або непоправностi зшвечення обличчя. Крiм того, саме медична наука мае дати визначення поняття обличчя з вказiвкою на конкретт його кордони, якими повинт керуватися судово-медичш експерти в свош дiялъностi.
1. Vyrok kolehiyi suddiv sudovoyi palaty u kryminalnykh spravakh apelyatsiynoho sudu Lvivskoyi oblasti. Dostupno na: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71779580 [in Ukrainian].
2. Vyrok Oleksandriyskoho miskrayonnoho sudu. reyestr.court.gov.ua. Dostupno na: http://reyestr.court.gov.ua/Review/54325834 [in Ukrainian].\
3. Vyrok Pokrovskoho rayonnoho sudu Dnipropetrovskoyi oblasti. Dostupno na: http://reyestr.court.gov.ua/Review/66442162# [in Ukrainian].
4. Vyrok Prydniprovskoho rayonnoho sudu m. Cherkasy. reyestr.court.gov.ua. Dostupno na: http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 67292694 [in Ukrainian].
5. Zavalnyuk A.Kh., Kravets O.F., Yukhymets I.O. Sudovo-medychni pohlyady na otsinku nepopravnykh naslidkiv travmuvannya oblychchya. Sudovo-medychna ekspertyza. 2016; 1: 31-35 [in Ukrainian].
6. Zadarnovskiy A.L., Isayev Yu.S., Zadarnovskiy A.L. Solodun Ekspertnyye podkhody k ustanovleniyu neizgladimosti v sluchayakh otsenki prichinennogo vreda zdorovyu. Publication in print media: Aktualnyye voprosy sudebnoy meditsiny i ekspertnoy praktiki. 2009; 15. Dostupno na: http://journal.forens-lit.ru/taxonomy/term/195. [in Russian]
7. Myronenko A.N., Ehorova O.A., Popov V.L. Klynycheskye y sudebno-medytsynskye aspekty povrezhdenyy chelyustno-lytsevoy oblasty y shey, soprovozhdayushchykhsya ynfektsyonnymy protsessamy. Vestnyk Severo-Zapadnoho hosudarstvennoho medytsynskoho unyversyteta ym. Y.Y. Mechnykova. 2017; 1: 73-78 [in Russian].
8. Pravyla sudovo-medychnoho vyznachennya stupenya tyazhkosti tilesnykh ushkodzhen. Dostupno na: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/REG791.html [in Ukrainian].
9. Ukhvala kolehiyi suddiv sudovoyi palaty u kryminalnykh spravakh apelyatsiynoho sudu Kirovohradskoyi oblasti. Dostupno na: http://reyestr.court.gov.ua/Review/56328590 [in Ukrainian].
10. Ukhvala kolehiyi suddiv sudovoyi palaty u kryminalnykh spravakh Apelyatsiynoho sudu Dnipropetrovskoyi oblasti. Dostupno na: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71779580 [in Ukrainian].
НЕИЗГЛАДИМОЕ ОБЕЗОБРАЖИВАНИЕ ЛИЦА: ОТ МЕДИЦИНСКОЙ К ЮРИДИЧЕСКОЙ ОЦЕНКЕ Митрофанов И.И., Лысенко И.В., Рябушко Н.Н.
Среди преступлений против здоровья человека нами выделяются тяжкие телесные повреждения, одним из признаков которых признается неизгладимое обезображивания лица. Именно этот признак остается и сегодня дискуссионным и недостаточно определенной является процедура его установления. Последнее влияет на практику применения ст. 121 Уголовного кодекса Украины, что приводит к судебным ошибкам. Одной из причин судебных ошибок в оценивании неизгладимости обезображивания лица нами признается то, что в Правилах судебно-медицинского определения степени тяжести телесных повреждений, утвержденных Приказом МОЗ Украины № 6 от 17 января 1995 года (далее - Правила), указано, что
INDELIBLE FACIAL DISFIGUREMENT: FROM MEDICAL TO LEGAL ASSESSMENT Mytrofanov I.I., Lysenko I.V., Ryabushko M.M.
Among crimes against human health, we distinguish grave bodily injury and irreparable facial maim is recognized as one of its peculiar features. It is this feature that still remains as a controversial and insufficiently defined procedure for its constating. The latter one affects the practice of applying Article 121 of the Criminal Code of Ukraine, which results in miscarriages of justice. One of the reasons for miscarriages of justice is in evaluating the irreparable facial maim. According to the Rules of forensic assessment of the severity of bodily injuries, approved by the Order of the Ministry of Health of Ukraine, No. 6 dated from 17 January 1995, it is stated that
судебно-медицинский эксперт не квалифицирует повреждения лица как изуродования, поскольку это понятие не является медицинским. Целью работы была разработка критериев и порядка определения неизгладимости обезображивания лица как признака тяжкого телесного повреждения, ответственность за которое установлена ст. 121 Уголовного кодекса Украины. Полученные результаты сделали возможным выявление изгладимости или неизгладимости обезображивания лица. Найдены пути дальнейшего усовершенствования порядка проведения экспертных исследований обезображивания лица, как неизгладимого, что будет содействовать избеганию ошибок в судебно-медицинской и судебной практиках. Изменению подлежат анализируемые Правила относительно определения неизгладимости обезображивания лица с утверждением порядка такого определения комплексной судебной экспертизой в составе судебно-медицинского эксперта, хирурга-косметолога (пластического хирурга), психиатра, по результатам которой составляется заключение об изгладимости или неизгладимости обезображивания лица.
Ключевые слова: обезображивание лица, неизгладимость обезображивания лица, медицинские показатели неизгладимости обезображивания лица, юридическая оценка неизгладимости обезображивания лица, порядок оценки неизгладимости обезображивания лица.
Стаття надшшла: 16.06.2018 р.
a forensic expert does not qualify a person's injury as maim because this notion is not a medical one.
The purpose of the work was to develop criteria and procedures for determining the irregularity of facial maim as a sign of grave bodily injury, the responsibility for which is established by Art. 121 of the Criminal Code of Ukraine. The results obtained permitted to detect gaps in the regulation of the way of establishing reparable or irreparable damage of facial maim. The ways of further improvement of the procedure of carrying out expert investigations of facial maim as irreparable are found, which will help to avoid miscarriages of justice in forensic practice. The Rules are to be amended in order to determine the irreparable damage of facial maim by consolidating the way of such definition by a comprehensive judicial expertise consisting of a forensic expert, a surgeon-cosmetologist (plastic surgeon), a psychiatrist, which will result in making a conclusion on the reparable or irreparable damage of facial maim.
Key words: facial disfigurement, indelibility of facial disfigurement, medical indices of indelibility of facial disfigurement, legal assessment of the indelibility of facial disfigurement, the procedure for assessing the indelibility of facial disfigurement.
Рецензент: Голованова Г. А.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-87-90 UDC 618.11-006+612.6
IMPACT OF POLYCYSTIC OVARY SYNDROME ON QUALITY OF LIFE OF WOMEN IN EARLY REPRODUCTIVE AGE
E-mail: [email protected]
We studied quality of life in 60 women in early reproductive age with polycystic ovary syndrome (PCOS) who formed basic group. 30 women without this pathology were controls. Diagnosis of PCOS was based on the Rotterdam criteria. Ultrasound examination of pelvic organs, sexual steroids hormones, androgens, level of glucose, amount of insulin, lipoproteins were determined in blood serum. Quality of life was studied with help of 36-Item Short Form Health Survey. Average age of patients in basic group was 21.00±0.49 years, in control one - 21.67±0.34. All persons with PCOS had oligomenorrhea, 28.33 % -amenorrhea. Clinical signs of hyperandrogenia had 68.33 % of women in basic group. However, laboratory rise of androgens was determined only in 18.33 % of patients. We founded that increased ratio luteinizing hormone / follicle stimulating hormone more than 2.5 had 61.67 % persons with PCOS. But the amount of antimullerian hormone in blood was high in all patients in basic group. Ultrasound changes of ovarian tissue that indicate PCOS were determined in all women in basic group. 33.33 % of them had increased body mass index versus 16.67 % of controls. But the rate of other metabolical disorders such as insulin resistance, impaired glucose tolerance and lipid metabolism disorders were found only in 18.33 % of persons with PCOS. Scores of the physical component of SF-36 in women of basic group were slightly less than in controls. More pronounces decline was determined in parameters of the psychological component. Especially decrease was found in indices of scores "Vitality" on 15.16 % (p=0.04) and "Social functioning" - on 18.14 % (p=0.02) compared to healthy women. Thus, the decrease of the psychological component of quality of life is typical for patients with PCOS, especially the scores "Vitality" and "Social Functioning".
Keywords: polycystic ovary syndrome, early reproductive age, quality of life.
The article is a fragment of the research project "Clinical and pathogenetic ways to reduce the frequency of reproductive and perinatal complications of women in the Precarpathian region" (state registration No 0114U004747, 2014-2018 years).
Polycystic ovary syndrome (PCOS) is one of the most problematic neuroendocrine syndromes in gynecology. It affects 6-25 % of women in reproductive age [10]. Complex and difficult mechanisms of disorders of the hypothalamic-pituitary-ovarian axis are usually combined with metabolic syndrome, cardiovascular and endometrium carcinoma risks [6]. Clinical manifestations in patients with PCOS are connected with oligomenorrhea, amenorrhea. Metabolic changes are presented as appearance of overweight, obese, insulin resistance, impaired glucose tolerance, diabetes mellitus, dyslipidemia. Usually above mentioned factors together with lack of physical activity, smoking leads to cardiovascular diseases [3, 5]. PCOS is also a reason of infertility about 30 % of couples because of anovulation, hormonal dysbalance [2]. Relative hyperestrogenemia is the typical issue by this endocrine syndrome and promotes the development of endometrial hyperplasia and carcinoma [9]. Predominantly the development of
© L.V. Pakharenko, I.T. Kyshakevych, 2018
