CC BY
23Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 180-185.
УДК:343.985
ДЕЯК1 ПРОБЛЕМН1 ПИТАННЯ ОСВ1ДУВАННЯ ОС1Б Даниленко А. В., Савчук Т. I., Купрiянова Л. С., Гусева В. О.
Хартвський нащональний утверситет внутр1шн1х справ, м. Харкш, Украта
В статп наведено особливоси проведення освщування оиб при розслщуванш статевих злочинш в1дпов1дно до нового КПК Украши. Розглянут характернi ознаки та приводи проведення освщування, а також судово-медично! експертизи живих осiб.
Ключов1 слова: жив1 особи, осв1дування, судово-медична експертиза, статевий злочин.
Кримшальш правопорушення, як посягають на життя та здоров'я особи зали-шаються досить розповсюдженими. Так, тшьки за 9 мюящв 2012 року було зареест-ровано 13 898 таких злочишв, а також 1019 злочишв проти статево! свободи та статево! недоторканост особи [1]. Кр1м того, питания, пов'язаш 1з розкриттям злочишв проти здоров'я особи, набувають особливо! актуальност у св1тл1 штеграцн нашо! держави у Свропу, яка вимагае не лише покращенняроботи правоохоронних оргаиiв у протидпданим злочинам, а i суворого дотримання прав та свобод особишд час проведення досудового розслiдуваиия. Прийняття нового Кримiиальиого процесуа-льного кодексу Укра!ни (далi КПК Укра!ни) вимагае суттевих змiи у дiючому кри-мiиальиому процесуальному закоиодавствi, у зв'язку з чим виникае ряд питань, пов'язаних iз процесуальними та тактичними особливостями проведення окремих слщчих (розшукових) та негласних слiдчих (розшукових) дш. Однiею з таких проблем е процесуальш особливостi проведення дослщжень стосовно живо! особи. На даний момент у практичнш дiяльностi правоохоронних органiв при розслiдуваннi кримiнальних правопорушень,яю посягають на життя та здоров'я особи або на ста-теву свободу i статеву недоторканiсть особи, нерщко виникають питання, пов'язанi iз проведенням освiдування або судово-медично! експертизи (дат СМЕ) живих осiб (наприклад, потерпiлих, пiдозрюваних, свiдкiв, обвинувачуваних).
Слщ вказати, що питання стосовно дослщження живо! людини розглядалися у роботахтакихнауковщв, якА. Я.Дубинського, С. Д.Лук'янчикова, Г. Ю.Торбша, К. Ю.Чаплинського, Т. Н.Шамоново!, С. А. Шейфера та ш. Безумовно,зазначенi до-слiдженнямають важливе значення для науки, але в умовах формування нового кримшального процесуального законодавства виникае ряд суперечливих питань, яю зумовлюють актуальнiсть даного дослiдження.
Отже, освщування - це слiдча (розшукова) дiя, яка полягае в оглядi тiла людини для вирiшення питань, що мають значення для кримшального провадження. Так, новий КПК Укра!нипередбачае, що слiдчий, прокурор здiйснюе освщування тдоз-рюваного, свiдка чи потертлого для виявлення на !х тш слiдiв кримiнального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрiбно проводити СМЕ. Але, якщо КПК Укра!ни 1960 року передбачав два види освщування: слщче та су-
180
дово-медичне, яю вiдрiзнялись завданнями, суб'ектами, яю !х проводили та документами, яю складались за результатами процесуально! ди, то в новому КПК Укра!ни вiдсутнe таке чiтке розмежування. Проте в коментари до статп 241 нового КПК Укра!ни вказусться, що освiдування як слiдчу (розшукову) дiю необхiдно вiдрiзняти вiд освщування судово-медичного. Для провадження слiдчого освщування не вима-гаеться спецiальних медичних тзнань. При провадженнi ж судово-медичного осв> дування необхiднi спецiальнi знання в галузi медицини, оскiльки виршенню пщля-гають спецiальнi питання. У свою чергу, судово-медичне освщування не слщ ото-тожнювати iз судово-медичною експертизою, яка призначаеться i проводиться у порядку, передбаченому ст. 242 КПК Укра!ни, результати яко! оформляються ви-сновком експерта [2, с.617].А. А. Меденцов видiляе наступнi приводи для призна-чення судово-медично! експертизи живо! особи: 1) шд час експертизи тшесних ушкоджень для встановлення !х наявностi, особливостей i ступеню тяжкостi; визна-чення ступеню втрати загально! i професшно! працездатностi; ощнки стану здоро-в'я, симуляци, дисимуляци, агравацп, штучних хвороб i калiчення членiв; виявлення рубцiв як наслщюв ушкоджень чи хвороб; 2) шд час експертизи стосовно спiрних статевих станiв для встановлення статi, статево! зрiлостi; порушення цiлостi дiвочо! плiви; для визначення статево! репродуктивно! функци, а також вагiтностi i полопв, якi вiдбулися; 3) пiд час проведення експертизи при статевих злочинах для встановлення факту насильного статевого акту, характеру i мехашзму виникнення ушкоджень тд час його скоення; визначення насильного статевого акту в спотворенш формi; виявлення розбещувальних дiй щодо неповнолiтнiх, а також статевих зносин iз особами, як не досягли статево! зршосп; зараження венеричною хворобою, СН1-Дом; 4) експертиза з шших приводiв проводиться для встановлення вiку; тотожност особи; у випадках спiрного батьювства i пiдмiни дiтей, а також для встановлення факту i ступеню алкогольного сп'яншня [3].
Разом з тим, iз викладеного не до кшця зрозумiлим е мiсце, яке займае судово-медичне освщування серед процесуальних дш.В лiтературi iснуе двi точки зору щодо вщнесення судово-медичного освiдування до слiдчих (розшукових) дiй. Прихи-льники першо! точки зору вказують, що таке освщування не може бути вщнесено до слщчих (розшукових) дiй, а проводиться в рамках СМЕ. Так, наприклад, С. А. Шейфер вважае, що воно не есамостшною слiдчою дiею i не може проводити-ся поза рамками судово!експертизи, так як обстеженняживих осiб шляхом медично-го спостереження часто пов'язано звирiшенням складних завдань, якi вимагають глибоких професшнихшзнань [4, с. 24-25]. В. Г. Дрозд шдтримуе цю точку зору, зазначаючи, що, наприклад, визначення стану людини дещо виходить за меж осв> дування, оскiльки потребуе проведення вщповщних грунтовних дослiджень [5, с. 10]. Подiбно! позицi! дотримуються С. Д.Лук'янчиков та К. Ю.Чаплинський, зазначаючи, що визначення стану оргашзму людини, зокрема сп'яншня, потребуе вико-ристання спещальних знань i мае виршуватися шляхом проведенням СМЕ, а не освщуванням, адже остатне не передбачае проведення будь-яких дослiджень над людиною. Однак вцщляють судово-медичне освщування як рiзновид освiдування, яке проводиться судово-медичним експертом або лшарем для встановлення на тш людини ушкоджень будь-якого походження [6, с. 125; 7, с. 250].
1ншо! точки зору дотримуеться А. Я. Дубинський, вказуючи, на необов'язко-вiсть проведення СМЕ для виршення завдань меншо! складностi (визначення стану
181
сп'яншня, виявлення зовшшшх змш оргашзму людини тощо), якi можуть бути вста-новленi без експертного дослiдження [8, с. 91].
Враховуючи викладене, слщ вважати бiльш правильною точку зору тих aBTOpiB, якi вказують на необхщшсть проведення судово-медичного освiдування лише в рамках СМЕ, а не як самостшно! слщчо! (розшуково!) д^', адже в тому випадку, якщо в процесi освiдування виникае потреба у застосуваннi спецiальних знань в галузi ме-дицини для виявлення сладв кримiнального правопорушення, то достатшм буде за-лучення судово-медичного експерта чи лшаря (як при проведенш огляду мiсця подiï за наявносп трупа), а не проведення самостiйноï слiдчоï (розшуковоï) дiï - судово-медичного освщування.
Тому вважаеться обгрунтованим положення нового КПК Украши, якепередба-чаеможливiсть залучення пiд час освщування, у необхщних випадках, судово-медичного експерта або лшаря. 3i змiсту статтi можна зробити висновок, що таю випадки зумовлюються потребою у наявносп спецiальних знань в галузi медицини для виявлення сладв злочину, якими можуть бути як тшесш ушкодження, слiди вiд операцш тощо, так i слiди бюлопчного походження, якi залишились на тш суб'екта або зразки об'ектiв бюлопчного походження, яю необхiдно вiдiбрати у особи.
Так, при оглядi тша живо1' особи судово-медичний експерт або лшар звертае увагу слiдчого на таю особливосп, якi не були помiченi ним (наприклад, на незнач-ний рубець або пiгментовану дшянку шкiри, якi могли бути наслщком видалення яко1-небудь особливо1' прикмети); дае характеристику наявних на тiлi ушкоджень; допомагае правильно описати виявлеш ушкодження, точно вказавши ix локалiзацiю у вщповщносп з анатомiчними даними про будову тша людини; допомагае визна-чити форму ушкодження, його розмiри, властивосп, колiр, здiйснюе ди, безпосере-дньо спрямованi на вилучення виявлених слiдiв злочину (кровi, сперми тощо); кон-сультуе слiдчого про обставини, яю ним спостерiгаються з точки зору медичних знань, роз'яснюе причини i наслщки виявлених ушкоджень та шших сладв злочину, а також деяких видiв особливих прикмет, висловлюе припущення про час, меxанiзм виникнення виявлених сладв, а також про можливе розташування потерпшого i злочинця в момент утворення на тш обстежуваноï особи тих чи шших ушкоджень; висловлюе мiркування про ri слiди i ушкодженнях, якi можуть бути виявлеш на тш шших учасниюв злочину або на мющ поди [9].
Отже,зазначенi суб'екти залучаються до проведення вказаноï слiдчоï (розшуко-воï) дп лише як спещалюти i самостiйного письмового висновку за результатами дослщження не дають. К^м того, результати освiдування (документацiя та об'екти бюлопчного походження) можуть бути використаш пщ час призначеннята прове-деннясудових експертиз.
Необхщно вказати, що, нажаль, в кримшальних провадженнях по насильниць-ким злочинам, часто виникають запитання, яю не можуть бути вирiшенi за допомо-гою освiдування, навiть за участю спещалю^в у галузi медицини. А тому, у тих випадках, коли пщ час досудового розслщування у слщчого чи прокурора виникне необхщшсть у спецiальниx знаннях для дослiдження живоï особи та з'ясування об-ставин, якi мають значення для кримiнального провадження, вони мають право при-значити вщповщну СМЕ.
СМЕ живоï особи призначаеться шляхом винесення постанови, яка складаеться з таких частин: 1) вступно].', у якш зазначаеться ïï назва; дата, мюце ïï складання;
182
особа, яка ïï склала; 2) описово-мотивувально1 частини, в якш надасться короткий виклад фактичних обставин, яю мають значення для експерта, при цьому недоцшь-ним е наведення шформацп, яка не пов'язана i3 проведенням призначеноï експертизи; а також мотивування необхiдностi у спецiальних знаннях та призначення вщпо-вiдного виду експертизи; 3) резолютивноï частини, в якш вказуеться вид експертизи; експертам я^' установи доручаеться ïï проведення; надаеться перелiк запитань, на яю необхiдно отримати вiдповiдi; та об'екти, яю надаються на експертне досл> дження.
Слiд також вiдзначити, що новий КПК Украши розширюе можливосп участi сторони захисту у процес доказування пiд час кримiнального провадження та надае ш право самостшно залучати експертiв на договiрних умовах для проведення експертизи або звертатися до суду з вщповщним клопотанням про залучення експерта (ст. 243 КПК Украши). А тому шщювати проведення СМЕ мае право не лише сторона обвинувачення (тобто, прокурор та слщчий).
Разом з тим, постанови про призначення вiдповiдноï експертизи для усшшного ïï проведення та отримання необхщних результата недостатньо, а тому на СМЕ живих ошб також повинш направлятись:
1) процесуальна документащя, до якоï вiдноситься протокол огляду мюця подiï, протокол допиту потерпiлого i/або пiдозрюваного, свiдкiв, протокол освiдування з вщповщними додатками, якими можуть бути фототаблищ, аудiо- та вiдеозапис;
2) бюлопчш зразки для порiвняльного дослщження, якi вiдiбранi, у тому чи^ i у процесi освiдування (кров^ слини, поту, змивiв з рiзних частин тiла, сечi, сперми, шдшгтьового вмiсту та зрiзiв нiгтiв, волосся тощо);
3) медична документацiя (як та, що шдтверджуе факт звернення особи до меди-чного закладу для обстеження стосовно питання, яке стало приводом до початку кримшального провадження, так i шша документащя з приводу дослщжуваюго питания).
Розглянемо деяю особливост проведення судово-медичноï експертизи живих ошб з приводу статевих злочинiв. СМЕ у даних випадках здiйснюеться згiдно з ш-струкщею про проведення СМЕ, «Правилами проведення СМЕ з приводу статевих сташв в бюро судово-медичноï експертизи», процесуальним законодавством Укрш-ни [10]. Як вже вказувалось ранiше, СМЕ проводиться за постановою слiдчого, суд-дi або прокурора. Але, якщо своечасне отримання постанови про призначення СМЕ неможливе, вона проводиться за заявою потерпших, ïхнiх батькiв або законних представникiв неповнолiтнiх. Про проведення СМЕ судово-медичний експерт повинен негайно пошформувати органи слiдства. У таких випадках дозволяеться проведення експертизи обстежуваних без пред'явлення документа, як засвiдчують особу (обов'язковим е попередне фотографування обстежуваних). Експертиза ошб, як не досягли 16 рокiв, проводиться при пред'явленш свiдоцтва про народження в прису-тностi батькiв або законних представниюв. Характерним для СМЕ е збирання спещ-ального анамнезу, в якому повинш мютитись таю даш: 1) для жшок: особливост менструацiй, початок статевого життя, кшьюсть вагiтностей, кiлькiсть пологiв, перенесет операцiï i хвороби; 2) для чоловшв: перiод статевого дозрiвання, початок статевого життя, наявшсть шкiдливих звичок, перенесенi хвороби. Записанi данi тдписуються потерпiлим. Також експертом вказуються особливосп загального фь зичного розвитку потерпiлоï особи, ступiнь прояву вторинних статевих ознак, стан
183
зовшшшх статевих оргашв, стан дшянки анального отвору, наявнють ушкоджень на тш, результати лабораторних дослiджень, данi консультацш фахiвцiв [11].
У разi тдозри на згвалтування важливим пiд час проведення СМЕ е встанов-лення факту злягання, яке вiдбулося; визначення ознак фiзичного насильства; оцш-ка медичнихнаслщюв злочину (розлад здоров'я, настання вагiтностi, зараження ве-неричною хворобою). При проведенш СМЕ ретельно з'ясовуються всi обставини справи для виключення фактiв симуляцiï, а також встановлення факту перебування потерпiлоï особи в безпорадному сташ.
Пiд час розслщування справ про статевi зносини з особою, яка не досягла стате-воï зрiлостi, метою судово-медичноï експертизи е встановлення шкщливих наслiдкiв для здоров'я неповнолiтньоï особи; визначення ушкоджень на тш потерпiлоï особи, яю могли бути нанесенi пiд час статевого акту; характеристика псиичного стану потерпiлоï особи [12].
При пiдозрi на розбещення неповнолiтнiх iнформативними будуть обстеження статевих шляхiв i лабораторш дослiдження стосовно наявностi венеричних захво-рювань. Але для початку кримшального провадження достатшм буде наявнiсть спе-рми на одязi та факт зараження венеричною хворобою.
СМЕ з приводу зараження венеричною хворобою проводиться за участю лшаря-гшеколога (або уролога) та лшаря-дерматовенеролога. У даному випадку важливою ознакою СМЕ е встановлення давнини хвороби, наявнють ïï у партнерiв, а також даш медичноï документацп стосовно лiкування потерпiлоï особи в1д данС хвсроби [12].
Таким чином, враховуючи викладене, можна зробити висновок, що судово-медичне освщуваннядоцшьно проводити лише в рамках судово-медичноï експертизи, а не як самостшну слiдчу(розшукову) дiю. Судово-медичний експерт або лшар залучаються до проведення вказаноï слiдчоï (розшуковоï) дп лише як спецiалiсти i самостшного письмового висновку за результатами дослщження не дають.Крiм того результати освщування (документацiя та бiологiчнi об'екти) можуть бути викорис-танi при призначенш та проведеннi судових експертиз. В статп розглянутi особли-востi призначення i проведення судово-медичноï експертизи живих ошб з приводу статевих злочишв вщповщно до нового КПК Украши та наведено особливосп обстеження потерпших при рiзних видах статевих злочишв з розмежуванням слiдчого освщування та судово-медичноï експертизи.
Лiтература:
1. Стан та структура злочинносп за 9 тсящв 2012 року. Електронний ресурс - Режим доступа: http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/ukdoccatalog/list?currDir=6710.
2. Крим1нальний процесуальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар: у 2 т. T. 1 / £. M. Блажшський, Ю. M. Грошевий, Ю. М. Дьомiи та in.; за заг. ред. В. Я.Тащя, В. П.Пшонки,А. В.Портнова- X.: Право, 2012. - 768 с.
3. Меденцов А.А. Краткий курс лекций по судебной медицине [Электронный ресурс] / А.А. Ме-денцов. — Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2004. - 118 с.- Режим доступа: http://vse-znaniya.com/sudebnaya-meditsina/sudebno-meditsinskaya-ekspertiza-jivyih.html
4. ШейферС. А. Следственные действия: Система и процессуальнаяформа / С. А.Шейфер. - М.: Юридическая литература, 1981. - 128 с.
5. Дрозд В. Г. Оргашзацшш i тактичш аспекти розсл1дування умисних тяжких тшесних ушкоджень: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримшальний процес та кримшалютика; судова експертиза; оперативно-розшукова д1яльшсть» / В. Г. Дрозд. - Кшв, 2009. -16 с.
184
6. Лук'янчиков £.Д. Методолопчш засади шформацшного забезпечення розслiдування злочишв: [монографш] / С.Д.Лук'янчиков - К.: Нац. акад. внутр. справ Украши, 2005. - 360 с.
7. Чаплинський К.Ю. Оргашзацшш i тактичш особливост судово-медичного освiдування / К.Ю. Чаплинський // Вiсник Запорiзького юридичного шституту. - 2011. - № 1. - С. 248 - 252.
8. Дубинский А. Я. Исполнение процессуальных решений следователя. Правовые и организационные проблемы / А. Я. Дубинский; Отв. ред. Г. И. Чангули. - К.: Наукова думка, 1984. - 182 с.
9. Торбин Ю.К. Уголовно-процессуальные и криминалистические проблемы освидетельствования [Электронный ресурс] / Ю.К. Торбин // Черные дыры в Российском Законодательстве - 2003. - № 2. -Режим доступа: http://www.k-press.ru/bh/2003/2/torbiri2/torbin2.asp
10.1нструкщя про проведення судово-медичноï експертизи. Наказ Мшстерства охорони здоров'я Украши ввд 17 счня 1995 року № 6.
11.Концевич I. О. Судова медицина / Концевич I. О. - Кшв: «Леся», 1997. - С. 480-517.
12.Бабашн А. А. Медичне правознавство / А. А. Бабашн, О. О. Миронова, О. В. Бшовицький [та ш] // ^мферополь: «Ната», 2012. - 552 с.
Даниленко А.В. Некоторые проблемные вопросы освидетельствования особ / Даниленко А.В., Савчук Т.И., Куприянова Л. С., Гусева В. О. // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 1. - С. 180185.
В статье представлены особенности проведения освидетельствования лиц при расследовании половых преступлений в соответствии с новым УПК Украины. Рассмотрены характерные признаки и поводы проведения освидетельствования, а также судебно-медицинской экспертизы живых лиц.
Ключевые слова: живые лица, освидетельствование, судебно-медицинская експертиза, половое преступление.
Danilenko AV. Some problem questions of examination of persons of / Danilenko AV., Savchuk Т.1, Kupriyanova IS., Guseva V.O. // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. -Series : Juridical sciences. - 2013. - Vol. 26 (65). № 1. - Р. 180-185.
In this article the authors analyze the main features of the examination of persons during the investigation of sexual offenses according to the new Code of Criminal Procedure. Also the authors characterize reasons and causes for carrying out the examination and forensic examinations of living persons.
Key words: living person, examination, forensic examenition, sexual crime.
185
