CC BY
49
УДК 343.98
УЧАСТЬ СПЕЦ1АЛ1СТА У КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНН1: 1СТОР1Я I СУЧАСШСТЬ
В. О. ЯРЕМЧУК,
канд. юрид. наук, асистент кафедри кримшал^тики, Нацюнальний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Хартв
Розкрито становления iнституту залучення спец1ал1ста nid час крим1нального провадження. Проаналiзовано норми законодавчих aKmie, у яких регламентувалася оргатзащя i тактика залучення спещал^та при роз^дуванш злочитв. Виокремлено позици вiдомих вчених щодо участi рiзноманiтних сnецiалiстiв у кримтальному судочинствi та здшснене nорiвняння iз сучасним процесуальним статусом спещал^та тд час досудового роз^дування в Укран та тших державах.
Ключов1 слова: спещальш знання, o6i3HaHa особа, спещалют, кримшальне провадження.
Необхщнють використання спещальних знань при проведенш слщчих (розшукових) дш пояснюеться, перш за все, потребами практики. 1х застосовують шд час розслщування вже впродовж декшькох столггь. Однак у р1зних крашах свггу нав1ть сьогодш юнують дискусшш питання, як виникають при залученш о61знаних ос16. Так, Г. Малевск зауважуе про доцшьшсть проведення широко! дискуси щодо спещальних знань, необхщнють оргашзаци европейського конгресу та напрацювання загальноевропейських тдход1в щодо даних проблем [25, с. 108]. Значимють залучення о61знаних ос16 для ефективного розслщування шдкреслюе М. К. Каминський. Вш вважае, що слщчий та шш1 учасники кримшального провадження частше стикаються з потребою залучення до процесу розсл1дування все бшьш складних об'екпв, оргашчно пов'язаних з минулою под1ею злочину. I вщ того, наскшьки зрозумшо мехашзми !х утворення та зв'язки цих об'екпв з р1зними сторонами злочинно! д1яльност1, д1ями, операщями та рухами шдивщв - суб'еклв
злочинно! дiяльностi, у багатьох випадках залежить розумшня i аклв aктивностi, 3aco6iB та умов, в яких вони здшснеш [19, с. 67].
Дослщженню проблем участ обiзнaних осiб у кримiнaльному провадженш придiлялaсь увага у роботах Р. С. Белкша [2, с. 1], Л. Г. Бордюгова [7, с. 241— 250], G. G. Демидово! [14, с. 5-6], Л. Н. Деречо! [15, с. 527-530], В. В. Коваленка [20, с. 10-26], Г. Малевск [25, с.108-121], Т. Д. Телегiноi• [30, с. 7-10], В. Ю. Шепiтькa [33, с. 33-36] та ш. Проте розвиток судово! експертизи, експертних установ i застосування спецiaльних знань висвiтлено лише у цшому. Водночас вiдсутнiй aнaлiз прaцi вчених щодо учaстi саме спещалюта у кримiнaльному провaдженнi та регламентацп його дiяльностi у законодавчих актах, починаючи з XVI ст. Тому метою пропоновано! стaтi е анаиз позицiй нaуковцiв щодо залучення спецiaлiстiв до розслiдувaння злочинiв в юторичному aспектi та порiвняння !х пропозицiй з нормами чинного КПК
/ /)%ч-> III / I \ /1 \ II -К /|\ ^^^ \
(2012 р.) та iнших нормативно-правових aктiв Укра!ни й висвгглення сучасного процесуального статусу спещалюта в Укра!т та в зaрубiжних кра!нах.
Анaлiз правових лiтерaтурних джерел свщчить, що залучення спецiaлiстa до кримшального провадження застосовувалося практичними пращвниками задовго до появи цiеi• процесуально! фiгури у зaконодaвствi. Вже у XVI ст. на територи Московсько! держави лiкaрi провадили освiдувaння о^б: «Приводом до того було ухилення вщ прибуття до царя для сплати податюв на пiдстaвi хвороби, яка згiдно з освщуванням лiкaря Оеофiлa була визнана незначною. Цей лiкaр вважаеться першим судовим медиком у Роси» [12, с. 25]. Зпдно з ч. 2 ст. 241 КПК Укра!ни на сьогодт освiдувaння за необхiдностi проводять за участю судово-медичного експерта або лшаря [24].
Також у XVI ст. для визначення придатност о^б до вiйськовоi• чи шшо! державно! служби до освiдувaння залучали лiкaрiв. При розслiдувaннi злочинiв у XVII ст. освщування здiйснювaли для встановлення характеру тшесних ушкоджень. Залучали лiкaрiв i при проведеннi огляду трупа для встановлення причини смерть У другш половинi XVII ст. психiчний стан обвинувачених
осв1дували монахи [8, с. 5]. Варто звернути увагу, що в «Уставе врачебном» (1905 р.) йдеться про залучення спещалюта-лжаря при проведенш огляду та осв1дування. Судовий лшар бере участь в огляд1 не як випадковий експерт-техшк, а як один 1з фактор1в правосуддя. Участь його при розслщуванш мае значення дорадчо!' участ особи, подготовлено! для цього наукою [6, с. 135].
Починаючи 1з XVII ст., у працях вчених зустр1чаються рекомендацп щодо залучення тд час розслщування й судового розгляду саме о61знаних ос16 у пор1внянт почерюв i розшзнаванш отрут; ос16, як мають медичш знання; о61знаних осi6, якi об'еднувалися у корпорацп «майстрiв-письмознавцiв» [2, с. 1].
Про залучення спещалюпв до проведення слщчих (розшукових) дiй наголошувалося й у наукових працях XVIII ст. Так, у rami «Правила и формы о производстве следствия, составленные по Своду законов» зазначено: якщо точне розумшня обставин справи потребуе особливих свщчень чи досвщу в певнш наущ, мистецтвi чи ремесл^ слiд витребувати щодо них показання обiзнаних осi6 [22, с. 83, 24].
У законодавчих актах XIX ст. передбачалась вже детально участь спещалюпв у досудовому розслщуванш. Т. Д. Телегша пише, що у ст. 943 «Свода Законов уголовных» 1832 р. зазначаеться: якщо точне узнавання обставин справи вимагае особливi вщомосп чи досвщ у певнш наущ, мистещш, ремесл^ нео6хiдно отримати про це показання й думку обiзнаних осi6 вiдповiдно до правил, що мютяться у главi про дослщження мiсця подil й огляд [30, с. 7]. Аналопчно звучить i ст. 1083 «Свода Законов Российской империи» (1842 р.) про показання обiзнаних осiб. Так, у ст. 1049 цього документа вказуеться на участь перекладачiв, а в ст. 956 - на вщповщальшсть спещалюта за неявку, затримку у прибутп до слiдчого та за шше недбале ставлення до виконання розпоряджень. При цьому могли застосовуватися стягнення чи навггь суд [28, с. 193, 209, 214]. Нами пропонуеться в чинному КПК Укра!ни встановити попередження спещалюта про неналежне виконання,
невиконання або ухилення вщ виконання сво!х обов'язюв, тому що у ст. 72 дане положення вщсутне.
У «Своде Законов Российской империи. Законы судопроизводства уголовного» 1876 р. читаемо про тактичш поради при залученш експер^в до слдаих дш. Так, у п. 160 мютиться норма про приведення експер^в до присяги перед здшсненням огляду й освщування, якщо вони не перебували на держaвнiй службь Тaктичнi рекомендaцii• зустрiчaемо i в п. 168: перед проведенням огляду та освщування експертами слщчий зобов'язаний повщомити !м, для виконання яких дш вони зaпрошенi та викласти запитання, якi треба з'ясувати [27, с. 10-32]. Слщ наголосити, що 1нструкщя про участь прaцiвникiв Експертно! служби МВС Укра!ни в кримшальному провaдженнi як спецiaлiстiв мiсить п. 2.2, де зазначено: «Прибувши для участ в оглядi, спецiaлiст отримуе вiд слiдчого, прокурора необхiдну шформащю про
/ /¡^С U1 / \ /1 \ ^ь \
обставини справи, ди учaсникiв огляду, здiйсненi до його прибуття, завдання, якi необхщно вирiшити» [18]. Вiдмiтимо, що це положення доцшьно зaфiксувaти у ст. 71 КПК Укра!ни з метою оптимiзaцп взaемодii• слiдчого i спецiaлiстa.
Тактичною рекомендащею е те, що в п. 170 «Свода Законов Российской империи. Законы судопроизводства уголовного» 1876 р., наголошено: думка експер^в мае бути занесена до протоколу з !х ^в негайно шсля огляду й освщування [27, с. 10-32]. Вщповщно до п. 4 ч. 4 ст. 71 КПК Укра!ни спещалют мае право знайомитися з протоколами процесуальних дiй, в яких вш брав участь, та подавати зауваження до них [24]. У п. 5.1.7 наказу вщ 30.11.2012 р. № 1106/1377 зазначено, що до протоколу огляду мюця пожежi можуть долучатися письмовi пояснення спещалю^в, як брали участь у його проведенш [26]. Зазначимо, що в п. 2 ч. 2 ст. 105 КПК Укра!ни йдеться про письмовi пояснення спещалю^в як додатки до прототив процесуальних дiй [24].
Пращ вчених кшця XIX - початку XX ст. свщчать про доволi широке залучення спецiaлiстiв до кримшального провадження. Засновник науки
кримшалютики Ганс Гросс [34, с. 112-114] у пращ «Руководство для судебных следователей как система криминалистики» наприкшщ XIX ст. таким обiзнаним особам присвятив цшу главу, показавши, наскшьки рiзнобiчною може бути !х допомога. Автор детально описуе допомогу спещалюта зi збро!, нумiзмата, мiнеролога, ремiсника, мисливця, столяра, майстра з холодно!' збро!', токаря, дантиста, мшроскопюта та iн. Щкавим е опис роботи залученого для консультацш спецiалiста-фiзика: встановити вiдстань, з яко! кинути камiнь у вiкно може кожен, але особа, яка заради вивчення подiбних питань поставила цшлю життя, розкаже нам про це точшше й правильнiше. Де необiзний не побачить нiчого, там спещалют помiтить те, що призведе до розгадки поди злочину. В робот описуеться також допомога цього спещалюта при поясненш рiзних явищ: сили вiтру (чи могло полум'я з одного будинку тдпалити дах шшого), впливу снiгу, дощу, свггла (при нагрiваннi емкостi з водою,
/ \\\ •/ \ /Г\ //
пройшовши через яку промеш спричинили загорання). Ганс Гросс описуе допомогу спещалюта-зоолога, який може спростувати версда слщчого: при оглядi втоплено! особи, в и одязi виявлено живих комах. Слщчий припустив, що злочин вчинено 1-2 години тому. Однак залучений зоолог пояснив, що даний вид комах може жити у водi протягом 16 годин [13, с. 188-277].
Щкавим е те, що В. Случевський у науковш пращ (1892 р.) розглянув залучення експерта (як спещалюта) для реконструкци картини злочину. Вш шдкреслюе, що «обiзнаними особами» визнавалися лiкарi, фармацевти, професори, вчител^ технiки, художники, скарбники й взагалi особи, якi спецiальною тдготовкою чи тривалими заняттями набули особливi знання чи досвiд, хоча 6 i не науковi, а емшричш [29, с. 76, 71]. Слщ вiдзначити й роботу М. В. Духовського (1902 р.), в якш автор зазначив, що вибiр особи як експерта залежить вiд суддi чи слiдчого, хоча найчастiше вони звертаються до спещальних установ з проханням направити спещалюта. Пщ час вибору експерпв слiдчий мае уникати сво!м запрошенням вiдволiкання о6iзнаних о^б вiд виконання !х 6езпосереднiх обов'язюв [16, с. 258]. Пропозицil вченого
застосовуються й ниш при оргашзаци залучення спещалютсв до проведення ошдчих (розшукових) дiй.
Вщомий учений в. Ф. Буринський ще в 1903 р. наголошував, що правосуддя звертаеться до послуг багатьох представниюв наук, ремесла, мистецтва, фотосправи. Якщо потрiбно вiдкрити замок - викликають слюсаря, дiстати з дна рiчки кинутi туди речовi докази - запрошують водолаза; вирити труп з могили для медичного дослщження - це доручають могильщику; для збшьшення сумнiвного векселя потрiбен фотограф [10, с. 33].
В однш iз праць А. Вейнгарт (1912 р.) пише, що обiзнанi особи залучаються не тiльки для експертизи, а й для допомоги полщп та судовш владi в дослщженш предметiв та обставин. Дослiдник надае слщчому тактичнi поради у главi «Як слiд поводитися з обiзнаними особами»: експерта слiд
запрошувати за можливютю ранiше, краще пiд час збирання матерiалу для
/ ^Г/к^ \ / \ / \ // \
г
доказiв, щоб вiн мiг своечасно знати те, що, на його думку, мае значення. Доцiльно спочатку усно звернутися до експерта, розповюти про справу, показати предмети, спершу запитати його думку в щлому i не ставити точно сформульованих запитань. У разi можливост думку експерта слiд занести до протоколу [11, с. 35]. Згщно з п. 4. ч. 4 ст. 71, ч. 8 ст. 236, ч. 4 ст. 237 чинного КПК Украши спещалют мае право подавати до протоколу зауваження та заяви [24].
На необхщнють залучення спещалюта до слщчих (розшукових) дш вказуе й Б. Л. Бразоль (1916 р.): «Коли слщством установлено, на якш друкарськш машинщ було надруковано шкримшований документ, то и оглядають за участi досвщченого спецiалiста-технiка, тому що вiд слщчого неможливо вимагати знання всiх конструктивних деталей друкарських машин рiзноманiтних моделей i систем» [9, с. 159-160].
У 1917 р. М. С. Бокарiус у свош роботi розглядав питання участ «лжаря-експерта» у проведенш досудового розслiдування [6, с. 123]. У 1925 р. у пращ «Первоначальный наружный осмотр трупа при милицейском и розыскном
Тeоpiя i npакmuка npавознавcmва. — Bun. 2 (б) /2014 До 210^ччя Унiвepcumemу
дoзнaнии» вчений вживае термш «спещалют» i вважае, шр «бажа^ булo б для гаж^го oгляду трупа зaпpoшувaти лiкapя як спещалюта, пpинaймi, будь-якoгo iншoгo. Пoчaткoвий oгляд трупа на мiсцi знaхoдження чи виявлення мoже пpoвaдити aбo сaмoстiйнo пpaцiвник мiлiцiï, poзшуку чи стльш з лiкapем, шo мае переваги. Лшар у цих випадках мoже надавати цiннi вкaзiвки й шради» [5, с. V-14]. В^шв^^ дo ч. 1 ст. 23S КПК Украши oгляд трупа пpoвoдиться за oбoв'язкoвoю участю судoвo-медичнoгo експерта aбo лiкapя, якшo вчaснo немoжливo залучити судoвo-медичнoгo експерта [24]. М. С. Бoкapiус пiдкpеслюe, шo з метою oбслугoвувaння фoтoгpaфieю практики poзшуку мшци iснувaли спецiaльнi устaнoви, дo oбoв'язкiв яких вiднoсилoсь i фoтoгpaфувaння мiсця пoдiï: «У випадках неoбхiднoстi слiд булo пoвiдoмляти туди ^o мiсце пoдiï, сутнiсть справи i зaпpoшувaти для зйoмки» [5, с. 13]. В^шв^^ дo ч. 2 ст. V1 КПК Украши спещалюта зaпpoшують для надання безпoсеpедньoï тех^ч^!' дoпoмoги (фoтoгpaфувaння, складення схем, плашв, креслень, вiдбip
/ ^^È \\ Я tbßb^Sh^t /УЛ 1 \
зpaзкiв для пpoведення експертизи тош^) стopoнaми кpимiнaльнoгo пpoвaдження тд час дoсудoвoгo poзслiдувaння i судoм пiд час судoвoгo poзгляду [24]. Тагаж М. С. Бoкapiус пише пpo неoбхiднiсть «слiдчoгo при oглядi працювати у спiвучaстi зi спецiaлiстoм-медикoм» (1929 р.) [4, с.14], ш^ i сьoгoднi е актуальним при пpoведеннi oгляду вiдпoвiднo дo ст. 237-239 КПК Украши.
У за^^дав^™ 20-х pp. ХХ ст. бракуе дефшщп термша «спецiaлiст». 1снують таю пpoцесуaльнi суб'екти, як перекладач та експерт [21, с. 115, 13S; 32, с. 70, 124]. Дo 19б0 р. ix дiяльнiсть спpямoвувaлaсь у двoх напрямках: а) надання нaукoвo-теxнiчнoï дoпoмoги у видi кoнсультaцiï для слiдчиx; б) як техшчна дoпoмoгa у виявленнi й фшсаци слiдiв кpимiнaльнoгo пpaвoпopушення [17, с. 5]. У 1971 р. КПК Украши (19б0 р.) дoпoвненo ст. 12S1 «Участь спецiaлiстa при пpoведеннi слiдчиx дiй» [23]. Чинний КПК у статтях 71, 72, 79, S3, 122, 224, 226-22S, 23б-242, 245 передбачае участь спещалюта в дoсудoвoму poзслiдувaннi [24].
Отже, о^б, яких сьогодш йменують «спещалют», запрошували до кримшального провадження ще в XVI ст. Разом iз тим у кримшальному процесуальному зaконодaвствi були назваш рiзнi види спецiaлiстiв, кожен з яких мав свою компетенщю. Цим особам не було надано окремого процесуального статусу, загального для в^х спецiaлiстiв.
Сьогоднi чинний КПК Укра!ни надае окремий процесуальний статус спещалюту. Однак законодавство iнших держав по^зному iнтерпретуе кaтегорiю «спецiaлiст» у кримшальному провадженш. Так, ст. 62 КПК Республiки Беларусь визначае спецiaлiстa як незащкавлену в результатах справи особу, яка володiе спецiaльними знаннями в наущ, технiцi, мистецтвi, ремеслi чи в шших сферах дiяльностi, яку викликано органом, що веде кримшальний процес, для учaстi й сприяння у проведенш слiдчих та шших
процесуальних дiй. Педагог або психолог, як беруть участь у допит
к.
неповнолiтнього пiдозрювaного, обвинуваченого, потерпшого чи свiдкa, теж е спещалютами [31]. У деяких кра!нах свiту не iснуе подiлу понять «експерт» i «спещалют» [1, с. 9-12].
У багатьох кра!нах прийнято спшьш зaконодaвчi акти, що регламентують дiяльнiсть обiзнaних осiб. Так, у Словачинш функцiонуе спiльний закон для експер^в i переклaдaчiв - «Закон Словацько! республiки № 382/2004» Зводу Зaконiв «Про експертiв, усних i письмових переклaдaчiв, а також внесення у певш закони змiн i доповнень». 1снуе i в Чехи подiбний нормативний акт -«Закон № 36/1967 Зводу вщ 06.04.1967 р. «Про экспертов и переводчиков» [3, с. 355, 322]. Тому доречною видаеться пропозищя Г. Малевсю про необхщнють напрацювання единого загальноевропейського пiдходу щодо використання спецiaльних знань [25, с. 108].
Таким чином, у ста^ проaнaлiзовaно погляди вчених щодо процесуально! фiгури спецiaлiстa. Вiдмiчено, що пропозицii• нaуковцiв та нормaтивно-прaвовi акти XVIII-XX ст. сьогоднi використовуються слщчими в оргaнiзaцii• взaемодii• зi спецiaлiстaми пiд час кримiнaльного провадження. Зазначено необхщнють
врахування позицш науковщв, описаних у 1х працях ХУШ-ХХ ст., а також положень нормативно-правових акпв того перюду, з метою внесення змш до окремих норм КПК Украши (2012 р.) для оптимiзацil оргашзаци та тактики залучення спецiалiстiв до проведення слiдчих (розшукових) дiй. Порiвняно окремi положення нормативно-правових актв ХУШ-ХХ i норми чинних нормативно-правових актв Укра1ни. Розглянуто сучасний процесуальний статус спецiалiста у кримшальному провадженнi в Укра1ш та шших державах.
С. Г. Алексеев, Б. А. Лукичев // Современные тенденции развития криминалистики и судебной экспертизы в России и Украине : материалы международ. науч.-практ. конф., 25-26 марта 2011 г. - Белгород, 2011. - Т. 2. - С. 9-12.
2. Белкин Р. С. История отечественной криминалистики : пособие / Р. С. Белкин. - М. : Норма, 1999. - 496с.
3. Белоглавек А. И. Эксперты в международных условиях (в гражданском и уголовных
его : практ. пособие / Н. С. Бокариус. - Х. : Юрид. изд-во Наркомюста УССР, 1929. - 188 с.
5. Бокариус Н. С. Первоначальный наружный осмотр трупа при милицейском и розыскном дознании / Н. С. Бокариус. - Х. : Изд-ние Милиции и Уголовного Розыска НКВД УССР, 1925. - Вып. 3. - 541 с.
6. Бокариус Н. С. Сведения к практическим работам, необходимые при выполнении и сдаче их студентами медицинского факультета Харьковского Университета на производимых ими практических занятиях по судебной медицине / Н. С. Бокариус. - Х. : Тип. и литогр. М. Зильберберг и Сыновья, 1917. - Вип. 1. - 148 с.
7. Бордюгов Л. Г. История появления и становления процессуальной фигуры «сведущее лицо» / Л. Г. Бордюгов // Теор1я та практика судово'1 експертизи 1 кримшалютики : зб наук. пр. - Х. : НД1СЕ 1м. засл. проф. М. С. Бокар1уса. - 2013. - Вип. 13. - С. 241-250.
8. Бородкина Т. Н. Реализация процессуального статуса специалиста на стадии предварительного расследования : моногр. / Т. Н. Бородкина. - М. : Юрлитинформ, 2009. -
9. Бразоль Б. Л. Очерки по следственной части. История. Практика : сб. / Б. Л. Бразоль. - Петроград : Гос. тип., 1916. - 215 с.
10. Буринский Е. Ф. Судебная экспертиза документов, производство её и пользование ею / Е. Ф. Буринский. - СПб. : Тип. С.-Петерб. товарищества печат. и издат. дела «Труд», 1903. - 352 с.
11. Вейнгарт А. Уголовная тактика: руководство к расследованию пре ступлений / А. Вейнгарт ; пер. с нем. под ред. В. И. Лебедева. - СПб. : Изд. «Вестн. полиции», 1912. -
12. Громов С. Краткое изложение судебной медицины для академического и практического употребления : моногр. / С. Громов. - Изд. 2-е, испр. и доп. - СПб. : Тип. Эдуарда Праца, 1838. - 573 с.
120 с.
284 с.
13. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики / Г. Гросс ; пер. с нем. Л. Дудкин, Б. Зиллер. - Изд. 4-е, доп. - СПб. : Тип. М. Меркушева, 1908. - 1040 с.
14. Демидова €. €. Тактика допиту обiзнаних оаб : моногр. / С. С. Демидова. - Х. : Апостшь, 2013.-232 с.
15. Дереча Л. Н. История развития судебно-экспертных учреждений / Л. Н. Дереча // Теорiя i практика судово!' експертизи i кримшалютики. - 2013. - Вип. 13. - С. 527-538.
16. Духовской М. В. Русский уголовный процесс / М. В. Духовской. - М. : Унив. тип., 1902. - 498 с. http://10.106.3.2:8080/cgi-bin/irbis64r 01/cgiirbis 64.exe?Z21ID=&I21DBN=IBIS&P21DBN=IBIS&R21DBN=1%201%202%203%204%20 5%206%207%208%209%2010%2011%2012%2013&S21STN=1&S21REF=3&S21FMT=fuNwebr&C21CQM=S& S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=M=&S21STR=
17. Ерёмин С. Н. Заключение специалиста как новый вид доказательства в уголовном судопроизводстве (уголовно-процессуальное и криминалистическое исследование) : автореф. дис. ... канд. юрид наук : 12.00.09 / С. Н. Ерёмин ; Кубан. гос. ун-т. - Краснодар, 2004. - 24 с.
18. 1нструкщя про участь пращвнимв Експертно'1 служби МВС Украши в кримшальному провадженш як спещалю^в [Електронний ресурс] : затв. наказом М-ва внутр. справ Украши вщ 26.10.2012 р. № 962. - Режим доступу : http ://zakon2. rada. gov.ua/laws/ show/z 1946-12.
19. Каминский М. К. Специальные знания - сила? / М. К. Каминский // Криминалистъ первопечатный: Кримшалют першодрукований. - 2011. - № 3. - С. 67-71.
20. Коваленко В. В. Застосування науково-техшчних засобiв спещалютами при проведенш слщчих дш : моногр. / В. В. Коваленко. - Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2007. - 248 с.
21. Кодекс уголовно-процессуальный УССР : комментарий / под ред. С. А. Пригова, М. Е. Шаргея. - Х. : Юрид. изд-во Наркомюста УССР, 1928. - 608 с.
22. Колоколов Е. Правила и формы о производстве следствий, составленные по Своду Законов / Е. Колоколов. - 2-е изд., без изм. - М. : Тип. А. Семена, 1850. - 168 с.
23. Кримшально-процесуальний кодекс Украши вщ 28.12.1960 р. № 1001-05 // Вщом. Верхов. Ради УРСР. - 1961. - № 2. - Ст. 15.
24. Кримшальний процесуальний кодекс Украши [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 13.04.2012 р. № 4651-VI. - Режим доступу : http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/4651-17.
25. Малевски Г. Специальные знания - краеугольный постулат концепции криминалистики Ганса Гросса и их современная интерпретация / Г. Малевски // Криминалистъ первопечатный: Кримшалют першодрукований. - 2012. - № 5. - С. 108-121.
26. Порядок спшьних дш оргашв внутршшх справ, Державно!' шспекци техногенно!' безпеки Украши та Мшютерства надзвичайних ситуацш Украши пщ час проведення огляду мюця пожеж1, виявлення, припинення, попередження та розслщування кримшальних правопорушень, пов'язаних з пожежами [Електронний ресурс] : затв. наказом М-ва внутр. справ Украши, М-ва надзв. ситуацш Украши вщ 30.12.2012 р. № 1106/1377. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z2220-12.
27. Свод Законов Российской империи: законы судопроизводства уголовного. Закон по делам о преступлениях и проступках. - СПб. : Тип. Второго отд-ния Собств. Е. И. В. Канцелярии, 1876. -Т. 15. - Ч. 2. - 1253 с.
28. Свод Законов Российской империи, повелением Государя Императора Николая Павловича составленный : законы и законодательные акты. - СПб. : Тип. Второго отд-ния Собств. Е. И. В. Канцелярии, 1842. - 424 с.
29. Случевский В. К. Учебник русского уголовного процесса. Судопроизводство / В. К. Случевский. - СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1892. - 320 с.
30. Телегина Т. Д. Использование специальных знаний в современной практике расследования преступлений : моногр. / Т. Д. Телегина. - М. : Юрлитинформ, 2011. - 152 с.
31. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь от 16.06.1999 г. № 295-З [Електронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.pravo.by/main.aspx?guid=3871 &p0=HK9900295&p2.
32. Уголовно-процессуальный кодекс РСФСР : текст и постатейный коммент. с приложением алфавит.-предмет. указателя / под ред. А. М. Винавера, М. Н. Гернета, А. Н. Трайнина. - М. : Право и жизнь, 1924. - 375 с.
33. Шеттько В. Ю. Кримшалютика : пщруч. / В. Ю. Шеттько. - К. : 1н Юре, 2010. -
496 с.
34. Энциклопедия криминалистики в лицах / под ред. В. Ю. Шепитька. - Х. : Апостиль, 2014. - 400 с.
Яремчук В. О. Участие специалиста в уголовном производстве: история и современность.
Раскрыто становления института привлечения специалиста во время уголовного производства. Проанализированы нормы законодательных актов, которые регламентируют организацию и тактику привлечения специалиста при расследовании преступлений. Обозначены позиции известных ученых относительно участия различных специалистов в уголовном судопроизводстве и осуществлено сравнение с современным процессуальном статусом специалиста во время досудебного расследования в Украине и в других государствах.
Ключевые слова: специальные знания, сведущее лицо, специалист, уголовное производство.
1йШ\\ LA мл М^жкл
Yaremchuk V O. Participation of a specialist in criminal proceeding: history and contemporaneity.
The article also discloses foundation of the involvement of scientists institute during a criminal proceeding. There were analyzed the regulations of legal acts which regulates organization and technique of involvement of specialists during investigation of crimes. There were specified the viewpoints of well-known scientists concerning the participation of various specialists in criminal proceeding and compared with the current procedural status of a specialist during a prejudicial inquiry in Ukraine and in other states.
Key words: special knowledge, versed person, specialist, criminal proceedings.
Розширена анотащя статт Яремчук BiKTopii' Олепвни на тему: «Участь спецiалiста у кримшальному провадженнк iсторiя та сучасшсть»
Yaremchuk V. O., Candidate of Law, Assistant Professor of department of Criminalistics, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of:
«Participation of a specialist in criminal proceeding: history and
contemporaneity»
Problem setting. The necessity of special knowledge applying when carrying out investigative (search) activities is explained by practice needs. During the investigation they are used for several centuries. However, the problem of specialists institute foundation history in criminal proceeding is not solved in legal literature.
Recent research. Special attention was paid to the study of problems of knowledgeable person's participation in criminal proceeding in the works of R. S. Belkin, L. G. Bordyugov, E. E. Demidova, L. N. Derechi, V. V. Kovalenko, G. Malevsky, T. D. Telegina, V.Y. Shepyt'ko and others.
Paper objective. Scientists characterized the development of special knowledge applying on the whole. However, the literary sources since the XVI century and the regulation of their activity in legislative acts of those times were not analyzed. That is why the object of the article is to analyze the scientists viewpoints as for a specialist participation in investigation of crimes in historical perspective, compare their suggestions with regulations of the current Code of Criminal Procedure, other regulatory legal acts of Ukraine and to cover present problems concerning the procedural status of a specialist in Ukraine and other foreign states.
Paper main body. The involvement of a specialist during the investigative activities was carried out by practitioners already in the XVI century on the territory of Muscovy. This article covers the scientists' viewpoints (E. Burinsky, B. L.
Brazol', N. S. Bokarius, A.Veingart, G. Gross, E. Kolokolov, V.K.Sluchevskiy and others) concerning the party to a proceeding of a specialist. It is noted that the suggestions of researchers and the regulatory legal acts of the XVIII-XX centuries nowadays are used by crime investigators in cooperation procedures with specialists during investigation of crimes. That is why, it is necessary to take into account the suggestions of scientist which are described in their works of the XVIII-XX centuries as well as the regulatory legal acts provisions of those times in order to introduce modifications in certain regulations of the Code of Criminal Procedure of Ukraine to optimize organization and technique of involvement of specialists during investigation of crimes. The regulations of legal acts of the XVIII-XX centuries are compared with the current regulations of the regulatory legal acts of Ukraine. The certain aspects of a specialist procedural status in criminal proceeding of Ukraine and other states are highlighted.
Conclusions of the research. Thus, the article presents a journey into the history of formation of party to a proceeding of a specialist, compares the provisions of the regulatory legal acts of the XVIII-XX centuries and scientific works of those times with current procedural status of a specialist of Ukraine and other states.
