CC BY
13
Л1тература
1.Бр/гхем 6. Ф. Основи ф/нансового менеджменту: п/друч. /6. Ф. Бр/гхем; пер. з англ. - К.: Молодь. - 2005.
2.Борисенко Н. В. Суть / анал/з ф/нансово-економ/чного стану п/дприемства в сучасних умовах / Н. В. Борисенко, В. I. Куцик // Науковий в/сник НЛТУ Укра/ни. - 2009. - Вип.19.13 - С.274-278.
3.Баринов В. А. Антикризисное управление: учебное пособие, 2-е изд., перераб. и доп. (ГРИФ) / В.А. Баринов. -М.: ФБК-ПРЕСС. - 2005. - 488 с.
4.В/тл/нський В. В. Моделювання економ/ки: навч. пос/бник / В. В. Вол/нський. - К.:КНЕУ. - 2003. - 408 с.
5.Венг/льський О. С. Санац/я п/дприемств Укра/ни / О. С. Венг/льський // М/жнародний центр приватизаци, /нвести-ц/й та менеджменту. - 2002. - Вип.З. - С. 113-136.
6.Кручок С. I. Оц/нка ф/нансового стану п/дприемств / С.1. Кручок// Ф/нанси Укра/ни. - 2002. - №8. - С. 40-47.
7. Обущак Т. А. Сутн/сть ф/нансового стану п/дприемства / Т. А. Обущак // Актуальн/ проблеми економ/ки. - 2007. -№ 9. - С. 11-15.
8. Погорелов И. С. Анализ деятельности предприятия - должника в процессе банкротства / И. С. Погорелов // Бухгалтерия. - 2002. - №49/1 - С. 64-68.
9. Терещенко О. О. Антикризове ф/нансове управл/ння на п/дприемств/: Монограф/я/ О. О. Терещенко. - К.: КНЕУ, 2006. - 268 с.
10. Ф/нанси п/дприемств: П/дручник/П/д ред. А. М. Поддерьог/на. - 2-ге вид., перероб. / доп. - К.: КНЕУ, 2005. - 384с.
УДК 336.773(477):334.724
Кочетков В.М.,
д.е.н., професор
Прудшков А.О.,
Нацюнальний техннний ушверситет УкраУни "Кшвський пол1техн1чний ¡нститут"
НЕОБХ1ДН1СТЬ МОН1ТОРИНГУ У КРЕДИТНИХ СП1ЛКАХ УКРА1НИ
Розглянутi актуальн1 питания та особливостi функцюнування i оргамзацИ мон1торингу кредитних спшок в Укра/Hi. Вивчено пдоди до управлiння ризиками, що використовуються як вiтчизняними, так i зарубiжними пщприемствами в сучасних умовах.
Ключовi слова. Монтринг, кредитний iнспектор, кредитний експерт, кредит, позика, кредитний продукт, кредит-не досье, ризик, кредитний комiтет, кредитнi ресурси.
Рассмотрены актуальные вопросы и особенности функционирования и организации мониторинга кредитных союзов в Украине. Изучены подходы к управлению рисками, которые используются как отечественными, так и зарубежными предприятиями в современных условиях.
Ключевые слова. Мониторинг, кредитный инспектор, кредитный эксперт, кредит, заем, кредитный продукт, кредитное досье, риск, кредитный комитет, кредитные ресурсы
Considered pressing questions and features of functioning and organization of monitoring of credit unions in Ukraine. Going is studied near a management risks which are used both domestic and foreign enterprises in modern terms.
Keywords. Monitoring, credit inspector, credit expert, credit, will eat, credit product, credit dossier, risk, credit committee, credit resources.
Постановка проблеми. Причиною того, що кредиты сптки не розглядались як установи, яю мають можливосл кредитувати бюнес, був мюерний розм1р Ух актива, пороняно з банками чи ¡ншими фшансовими установами. Однак сповщування ними кооперативного принципу самодопомоги через взаемодопомогу не ставить Ух у конкурентний ряд ¡з банками. 3 огляду на досвщ ринкових краТн, де широко використовуються акумульоваы кредитними сптками гро-шов¡ кошти др^них пщприемств ¡ фюичних оаб за для забезпечення фЫансового та сощального захисту своУх члеыв.
Анал1з останых дослщжень i публкацм. В^чизняы дослщники кооперативних форм господарювання, зокрема М. Ал^ан, С. Бабенко, С. Гелей, В. Гончаренко, А. Гончарук, В. Зшовчук, П. Маковський, В. Морочко, П. Козинець, А. Оленчик, А. Пантелеймоненко, В. Семчик, звертали основну увагу на висв^лення оргаызацмно-економнних пи-тань, пов'язаних з функцюнуванням споживчоУ, стьськогосподарськоУ кооперацп, дтльнютю стьськогосподарських обслуговуючих кооператив^, розвитком кооперативного права.
В. Гончаренко один з перших зробив значний внесок у розробку питань щодо органЬацп кредитних спшок за ко-оперативним принципам.
У ход¡ дослдаення розроблеы рекомендацп для досягнення кредитними сптками поставлених цтей щодо розши-рення поля членства, мережу нарощення катталу.
Невиршеы проблеми. На тепершый час необхщно обфунтувати сутнють кредитних спшок не тшьки з позицм ко-оперативноУ природи, а й з позицм визнання Ух фшансовими установами парабанювськоУ системи. Важливо також впровадження мон¡торингу з метою зменшення ризику виникнення прострочення ¡ неповернення кредиту, тобто ¡нак-ше кажучи, контролювання чистоти кредитного портфеля.
Örni CTaTTi. Таким чином, очевидною стае необхщнють обгрунтування теоретико-методолог¡чних засад функцюнування кредитних спшок УкраУни, розробка рекомендацм ¡ механ¡зм¡в полтшення процесу кредитування ними суб'ек-лв господарювання.
Поставлена мета зумовила виршення таких основних завдань: наукове узагальнення ¡снуючих методик мон¡то-рингу, застосовуваемих фшаново-кредитними орган¡зац¡ями; обгрунтувати концепц¡Т методики моыторингу для кре-
© Кочетков В.М., Прудшков А.О., 2011
Економнний □¡сник университету | Випуск № 17/2 191
дитних сгллок, формування основних етатв методики мониторингу.
Виклад основного матер1алу. Вузька спецалюацы, рюномаытнють ¡нструменлв, умов та метода моб1л1зац1| ¡ розмщення грошових кошт\в роблять сферу функц\онування кредитних сп\лок сприятливою для новац\й, розроблен-ня, випробування та впровадження економ\ко-математичних моделей, хоча нав\ть для систем такого масштабу це складне науково-досл\дне завдання. Воно пов'язане з проблемами отримання достов\рноТ ¡нформацп, п\дход\в по и обробц\ та побудов\ законом\рностей на основ\ отриманоТ статистичноТ ¡нформац\Т.
Наявн\сть балансового прибутку в кредитних сп\лках, з одного боку покращуе показники, пов'язан\ з власним ка-п\талом, так\ як "резерви до актив\в", "сума прострочених кредит\в до власного кап\талу", "кап\тал до актив\в", "влас-ний кап\тал до актив\в" \ зб\льшуе сумарний рейтинг. 3 другого боку, наявн\сть балансового прибутку св\дчить про здатн\сть кредитних сп\лок своечасно в\дреа\увати на будь-як\ зм\ни, що в\дбуваються на ринку починаючи з\ зм\н у податковому законодавств\, як\ вимагають перерахунк\в у склад\ витрат задн\м числом; здатност\ швидкоТ зм\ни про-центноТ пол\тики \ зак\нчуючи можлив\стю доформування необх\дних сум резерву, пов'язаних з\ зростанням р\вня про-строченост\ [1, с.187].
Мон\торинг - це досл\дження стану справ позичальника п\сля одержання кредиту, у пор\внянн\ з положенням до одержання кредиту, що дозволяе прогнозувати розвиток под\й у майбутньому [2, с.98].
Головна мета мон\торингу: зменшення (якщо це можливо - повне виключення) ризику виникнення прострочення \ неповернення кредиту, тобто ¡накше кажучи, це контроль чистоти кредитного портфеля.
В\дправною крапкою мон\торингу та основним ¡нструментом зниження можливост\ прострочення (неповернення) кредиту е анал¡з ф¡нансовоТ ¡ господарськоТ дтльност позичальника (попередня оц¡нка позичальника), проведений перед видачею кредиту кредитним експертом, тому необхщно прикласти максимум зусиль та уваги до ретельного ¡ комплексного аналюу позичальника.
Основы дм по здмсненню екстреного (нев¡дкладного) моыторингу:
1. У випадку виявлення яких-небудь проблем у позичальника або одержаны ¡нформаци вщ трет¡х ос¡б про можли-в¡сть ТхньоТ наявност¡, необхщно в першу чергу повщомити органи кер^ництва кредитноТ сп¡лки. При необхщност за-просити ТхньоТ допомоги.
2. Вщвщати позичальника, з¡брати всю можливу ¡нформацю (про ф¡нансово-економ¡чне положення, стан ¡ наяв-н¡сть закладеного майна).
3. Проаналюувати, як в¡добразяться на дяльност позичальника обставини, що викликали необхщнють у мон¡торингу.
4. Обговорити з позичальником його план виходу ¡з ситуаци, що виникла. Вчинити вс необх¡дн¡ д¡Т для розв'язан-ня ситуац¡Т, що виникла, в досудовому порядку.
5. Обговорити проблему з головою кредитного ком^ету (постмне тримати його в кура подм, що вщбуваються), сформулювати заходи виходу ¡з ситуац¡Т, що склалась, ¡ скласти остаточне "Резюме".
Методи та ¡нструменти проведення мошторингу
1нформац1я, що цшавить Методи одержання ¡нформацП' 1нструменти, що вико-ристовуються Цшь мошторингу:
Про фшансо-ву д¡яльн¡сть позичальника 1.1. прямий метод - безпосередньо вщ самого пози-чальника: 1.1.1. Телефонн¡ дзв¡нки 1) нагадування про необх¡дн¡сть погашення кредиту;
2) оргаызацт зустр¡ч¡ для проведення мошторингу.
1.1.2. Вюит до пози-чальника: 1) бесща про стан справ в цтому, про плани на майбутне;
2) вюуальний огляд (структурних п¡дрозд¡л¡в, к¡льк¡сть прац-юючих, наявн¡сть обладнання);
3) перев^ка ц¡льового використання кредиту (сб¡р документа, огляд);
4) зб¡р найбтьш важливоТ ф¡нансовоТ ¡нформац¡Т: обсяг ви-ручки в¡д реал¡зац¡Т (товар¡в, роб^, послуг) за останн¡ м¡сяц¡, залишок грошових кошт¡в в кас¡, залишок товар¡в, матер¡а-л¡в, сировини на склада рух кошт¡в на поточному та валютному рахунках, загальна сума дебторськоТ та кредиторськоТ заборгованосп, звернути увагу на виникнення заборговано-ст¡ за кредитами та ¡нше);
5) перев¡рка наявност¡ заставленого майна.
1.2. Опосередко-ваний метод - вщ трелх ос¡б; 1.2.1. Телефон дзв¡нки: 1нформацт про стан б¡знесу позичальника вщ служб кредитноТ сптки, партнер¡в позичальника та кредитноТ сптки, кон-курент¡в, сп¡вроб¡тник¡в / працшниюв, знайомих, ¡нших ос¡б, що займаються аналогнним видом д¡яльност¡ або розташо-ван¡ в тому ж району що й позичальник.
1.2.2. Особист¡ зустр¡ч¡:
Про макро становище 2.1. Засоби масо-воТ ¡нформаци (преса, телебачен-ня, рад¡о) Постшний сб¡р, вивчен-ня, обм¡н ¡нформацюю, обговорення на спть-них зустрнах ¡нспекто-р¡в кредитних Вивчення та аналю: 1) поточних зм¡н законодавства (податки, бухгалтерський облк, п¡дприeмницька дтльнють, л¡цензування, тощо); 2) стану в сегмен^ ринку в якому працюе позичальник (зро-стання ц¡н, конкуренция); 3) стану на ринку фшансових ресурс¡в, на ринку паливно-ма-стильних матер^лю; 4) можливого впливу змЫ, що в¡дбуваються, на ф¡нансово-економнний стан позичальника.
6. Пepeдaти cпpaвy нa poзгляд Kpeдитнoмy шмтету, oфopмити пpoтoкoл зaciдaння Kpeдитнoгo шм^ту.
7. Лиcтoм пiд poзпиc пpo вpyчeння, aбo пoштoю peкoмeндoвaним лиcтoм з пoвiдoмлeнням пpo вpyчeння, пoвiдo-мити Пoзичaльникa, зacтaвoдaвцiв i пopyчитeлiв пpo пpийнятe Kpeдитним кoмiтeтoм piшeння.
B. Cклacти плaн мoнiтopингy нa нaйближчi 2-З мicяця з бтьш чacтим вiдвiдyвaнням пoзичaльникa (1 paз нa тиж-дeнь), пoвiдoмити йoгo пpo цe зaздaлeгiдь i пoгoдити зpyчнi для o6ox cтopiн дн i гoдини вiзитiв.
Ùe нa cтaдiÏ пoпepeдньoÏ бeciди пpo мoжливocтi нaдaння кpeдитy aбo нa cтaдiÏ aнaлiзy нeoбxiднo пoвiдoмити Пoзи-чaльникoвi пpo тe, щo являе co6oio мoнiтopинг. Пpи видaчi кpeдитy вapтo пoгoдити пpиблизнi дaти пpoвeдeння peгyляp-нoгo пoвepxнeвoгo мoнiтopингy, oднaк caмi пepeвipки кpaщe poбити paптoвo. Tpeбa "нe copoмитиcя" тypбyвaти пoзи-чaльникa. Пoтpiбнo зaвжди пaм'ятaти, щo цeй пoзичaльник винний кpeдитнiй cпiлцi, a нe нaвпaки. Iнoдi вapтo нaгaдaти пoзичaльникy, щo вiн oтpимye кpeдит нe вocтaннe i йoгo пoвeдiнкa cьoгoднi фopмye вaшi вiднocини в мaйбyтньoмy.
Baжливicть мoнiтopингy пoлягae в тому, щo:
1) пo-пepшe, знaючи пoтoчний cтaн cпpaв пoзичaльникa мoжнa вiдcтeжити:
- пpoцec pocтy i poзвиткy бiзнecy пoзичaльникa, щo в пoдaльшoмy дoпoмoжe зaoщaдити чac для пpoвeдeння aнa-лiзy пpи пoвтopнoмy кpeдитyвaннi пoзичaльникa i бiльш peaльнo oцiнити йoгo пoтeнцiйнi мoжливocтi. Зoкpeмa, пpи cклaдaннi мaйбyтнix пpoгнoзiв oтpимaнi дaнi мoнiтopингy зa piзнi пepioди чacy дoпoмoжyть швидкoмy i тoчнoмy виз-нaчeнню тeндeнцiй poзвиткy бiзнecy i визнaчeнню мoжливиx фaктopiв впливу, нaпpиклaд фaктopa ceзoннocтi;
- пpoцec пoгipшeння cпpaв y пoзичaльникa: cвoeчacнe виявлeння пpoблeм дoзвoлить вcтaнoвити Ïx пpичини, пpo-кoнтpoлювaти cитyaцiю тa знaйти нaйбiльш пpaвильнi, oпepaтивнi шляxи piшeння, щo в цiлoмy cпpияe дocягнeнню го-лoвнoÏ мeти мoнiтopингy - знижeнню (виключeнню) pизикy виникнeння пpocтpoчeння i зaпoбiгaнню нeпoвepнeння;
2) пo-дpyгe, пocтiйнo пiдтpимyючи кoнтaкт iз пoзичaльникoм, виявляючи cвiй iнтepec дo йoгo бiзнecy, дoпoмaгaю-чи виpiшyвaти пoтoчнi питaння aбo пpoблeми (мoжливo нaвiть нeзнaчнi, пoв'язaнi з poзpaxyнкoвo-кacoвим oбcлyгoвy-вaнням aбo юpидичнi питaння), пcиxoлoгiчнo Bи пpив'язyeтe йoгo, збтьшуето вipoгiднicть тoгo, щo пoзичaльник нeo-днopaзoвo звepнeтьcя дo Bac для oдepжaння кpeдитy, aбo внece дeпoзитний вклaд [З, с.2З].
Heoбxiднicть y пoвepxнeвoмy плaнoвoмy мoнiтopингy вiдпaдae пpи пoгaшeннi кpeдитy y вiдпoвiднocтi дo гpaфiкy, пepeдбaчeнoмy кpeдитним дoгoвopoм. Aлe глибoкий плaнoвий мoнiтopинг y дaнoмy випaдкy peкoмeндyeтьcя пpoвo-дити зa звичaйнoю cxeмoю.
Peкoмeндyeтьcя oбoв'язкoвe щoмicячнe пpoвeдeння плaнoвoгo мoнiтopингy пpи нaявнocтi вeликoÏ чacтки зacтaви y виглядi тoвapy в oбopoтi.
З мeтoю ycyнeння тexнiчниx пpocтpoчeнь нeoбxiднo пoпepeджaти пoзичaльникa пpo змiнy гpaфiкa po6o™ кpeдит-нoÏ cпiлки тa oкpeмиx cтpyктypниx пiдpoздiлiв y cвяткoвi днк
Kpiм тoгo нeoбxiднo з'яcyвaти пpoцeдypy пoгaшeння, яку пoзичaльник плaнye викopиcтoвyвaти.
У випaдкy якщo плaтiж пpoвoдитьcя y бeзгoтiвкoвiй фopмi, нeoбxiднo пoпepeдити пoзичaльникa, щo вiд пepepax-yвaння кoштiв з йoгo paxyнкy дo зapaxyвaння нa paxyнoк кpeдитнoÏ оттки мoжe пpoйти 1-З днi, тому для cвoeчacнoгo нaдxoджeння кoштiв нa paxyнoк кpeдитнoÏ cпiлки, пepepaxyвaння шшлв пoтpiбнo poбити зaздaлeгiдь. Пicля пpoвeдeн-ня плaтeжy зняти кoпiÏ з плaтiжниx дoкyмeнтiв i пiдшити в кpeдитнe дocьe.
У тoмy випaдкy, якщo плaтiж пpoвaдитьcя y гoтiвкoвiй фopмi, нeoбxiднo в пepшe пoгaшeння дoпoмoгти пoзичaль-никoвi виpiшити yci виникaючi питaння пo oфopмлeнню плaтiжниx дoкyмeнтiв.
Ocoбливocтi пpoвeдeння нeвiдклaднoгo eкcтpeнoгo мoнiтopингy: нeoбxiднo мaти нa yвaзi, щo чacy нa oбpoбкy ш-фopмaцiÏ мaлo, ocкiльки вiд cтyпeня oпepaтивнocтi вaшиx дiй мoжe зaлeжaти cкiльки гpoшeй Bи вpятyeтe для кpeдит-нoÏ cпiлки.
Пpoвoдячи тaкий мoнiтopинг кpeдитнoмy iнcпeктopoвi нeoбxiднo poзiбpaтиcя iз cитyaцieю, в яку пoтpaпив пoзи-чaльник, i пpичинaми ÏÏ виникнeння, a тaкoж пpийняти нeoбxiднi для пoвepнeння кpeдитy дiÏ.
Ùe нa cтaдiÏ пoпepeдньoÏ бeciди пpo мoжливocтi нaдaння кpeдитy aбo нa cтaдiÏ aнaлiзy, нeoбxiднo пoвiдoмити пo-зичaльникa пpo тe, щo являе co6oo мoнiтopинг. Пpи видaчi кpeдитy вapтo пoгoдити пpиблизнi дaти пpoвeдeння pe-гyляpнoгo пoвepxнeвoгo мoнiтopингy, oднaк caмi пepeвipки кpaщe poбити paптoвo.
УкpaÏнcький кpeдитнo-кooпepaтивний pyx пpoйшoв знaчний eвoлюцiйний шляx poзвиткy i, нa cьoгoднi, зaйняв cвoю нiшy нa pинкy фiнaнcoвиx пocлyг. Бiльшe 700 кpeдитниx cпiлoк здiйcнюють cвoю дiяльнicть пo вciй кpaÏнi, yтвo-poo^ пoтyжнy poзгaлyжeнy мepeжy нaдaння фiнaнcoвиx пocлyг тим вepcтвaм нaceлeння, яю, як пpaвилo, нe щгав-лять як пoтeнцiйнi клieнти, opieнтoвaнi нa мaкcимaльнy peнтaбeльнicть, бaнкiвcький ceктop. Oднaк y фyнкцioнyвaннi циx кpeдитнo-кooпepaтивниx yтвopeнь icнye цiлa низкa пpoблeм [4, с.12].
Koжнa п'ятa кpeдитнa ^лга в УкpaÏнi, нa дaний мoмeнт, мae cyттeвi пpoблeми з дoтpимaнням ocнoвниx ф^нт-виx нopмaтивiв, a ф^н^вий cтaн кoжнoÏ 10-oÏ oцiнюeтьcя як зaгpoзливий. B тoй œe чac зaгaльнoвiдoмo, щo дocтaт-ньo лишe кiлькox peзoнaнcниx cкaндaлiв нaвкoлo збaнкpyтiлиx кpeдитниx cпiлoк, щoб пiдipвaти дoвipy вклaдникiв тa зaвдaти нeпoпpaвнoÏ шкoди iмiджy вcьoгo кpeдитнo-кooпepaтивнoгo pyxy. Cитyaцiя ycклaднюeтьcя вiдcyтнicтю дocтyп-ниx мexaнiзмiв пiдтpимaння фiнaнcoвoÏ cтaбiльнocтi тa cиcтeми гapaнтyвaння вклaдiв.
Ùe oднa пpoблeмa, вapтa yвaги - cпeцифiкa кoнцeнтpaцiÏ pинкy в cиcтeмi кpeдитниx cпiлoк УкpaÏни. Ha чacткy мeнш як 40 кpeдитiвoк з aктивaми пo-нaд б млн. гpивeнь пpипaдae бiльш як 60% вiд зaгaльниx aктивiв пo cиcтeмi, в той чac як нa чacткy бiльшe 450 кpeдитниx cпiлoк з aктивaми дo 500 тиcяч гpивeнь лишe б%. Пpи чoмy пpямo пpoпopцiйнoÏ зaлeж-нocтi мiж кiлькicтю члeнiв тa poзмipoм aктивiв KC нe cпocтepiгaeтьcя, ocкiльки мeнш як 50 кpeдитниx cпiлoк з чительш-стю пoнaд З000 ocí6 пpипaдae бтьш як 60% зaгaльнoгo члeнcтвa i лишe пpиблизнo Зб% зaгaльниx aктивiв кpeдитниx cпiлoк УкpaÏни. Mae мicцe пeвний cиcтeмний пapaдoкc, який зa зaкoнoм вeликиx чиceл зyмoвлюe вiднocнy нecтiйкicть i cлaбкy здaтнicть pyxy кpeдитниx cпiлoк в цiлoмy дo пpoтиcтoяння нecпpиятливим мaкpoeкoнoмiчним чинникaм тa знaч-ним pинкoвим кoливaнням. Cвiтoвий дocвiд poзбyдoви кpeдитниx cпiлoк cвiдчить, y paзi нacтaння нa нaцioнaльнoмy pин-ку мacштaбниx фiнaнcoвиx кoливaнь aбo кpиз для виживaння кoжнoÏ KC нeoбxiднe виживaння пepeвaжнoÏ бiльшocтi кpe-
дитниx отток. I цю пpoблeмy мoжe нeйтpaлiзyвaти лишe дocтaтнiй piвeнь вepтикaльнoÏ фyнкцioнaльнoÏ кoнcoлiдaцiÏ зi cтвopeнням вiдпoвiдниx уо^ов, як цe вiдбyвaeтьcя в ycix poзвинeниx cиcтeмax кpeдитниx кooпepaтивiв, oднaк фaктич-но вiдcyтнe нa тepeнax нaшoÏ кpaÏни. Зa циx умов е зaкoнoмipним пpoцec вiднocнoÏ гopизoнтaльнoÏ кoнcoлiдaцiÏ шляxoм злиття чи пpиeднaння кpeдитниx cпiлoк, який вжe пом^но нaбиpae oбepтiв. Ha жaль, пpaктичнo вiдcyтня cпiвпpaця y цьо-му нaпpямкy мiж acoцiaцiями кpeдитниx спшок: во cпpoби HaцioнaльнoÏ acoцiaцiÏ кpeдитниx cпiлoк УкpaÏни aктивiзyвaти пepeгoвopний пpoцec з oблacними acoцiaцiями зводиться нa нiвeць, нaвiть iдeÏ й пpoпoзицiÏ HAKCУ стосовно виpiшeн-ня питaнь в зaзнaчeнoмy paкypci нeoбгpyнтoвaнo вiдкидaютьcя й кpитикyютьcя.
У свою чepгy, нeдocтaтньo збaлaнcoвaнoю зaлишaeтьcя й pинкoвa пoзицiя кpeдитниx cпiлoк. Лишe кожний дecятий члeн KC е ÏÏ вклaдникoм. У зaгaльнiй cyмi кpeдитнoгo пopтфeлю кpeдитниx cпiлoк, кoмepцiйнi кpeдити cклaдaють лишe 15%, кpeдити, нaдaнi нa вeдeння фepмepcькиx тa особисто ceлянcькиx гocпoдapcтв - мeншe 3%, a кpeдити, нaдaнi нa пpидбaння, бyдiвництвo, peмoнт тa peкoнcтpyкцiю житлa мeншe 9%. Диcпpoпopцiя мiж кшьюстю видaниx кpeдитiв зa зaзнaчeними кaтeгopiями тa кiлькicтю кopoткocтpoкoвиx cпoживчиx кpeдитiв е щe бiльш вpaжaючими. Пpoтe е oчeвид-ним, що в кoнкypeнтнoмy cepeдoвищi, якe фopмyeтьcя пpoтягoм ocтaннix poкiв нa кpeдитнoмy pинкy УкpaÏни, гiднe мю-цe кpeдитним cпiлкaм зaбeзпeчить нe гpa нa кopoткoчacнiй pинкoвiй кoн'юнктypi, a глибош пoзицiювaння в cфepi кpe-дитyвaння мaлoгo бiзнecy тa фepмepcтвa, iпoтeчнoгo кpeдитyвaння тa зaбeзпeчeння фiнaнcoвими пocлyгaми ciльcькoгo нaceлeння. Öe caмe л нiшi, дe в кoнкypeнцiÏ з бaнкaми кpeдитнi cпiлки, викopиcтoвyючи свою уыгальну гнyчкicть тa мо-бшьнють, можуть зaбeзпeчити для ceбe дoвгoтpивaлy cтpaтeгiчнy пepeвaгy. Ha цьому фон peaльнe включeння кpeдит-ниx спшок у плaтiжнi cиcтeми, зaбeзпeчeння пpaвa нa poбoтy з iнoзeмнoю вaлютoю, впpoвaджeння cкopeгoвaнoÏ ^CTe-ми, фopмyвaння opieнтoвaнoÏ нa пoтpeби кpeдитниx спшок cepвicнoÏ iнфpacтpyктypи в oco6í 6iopo кpeдитниx icтopiй, мо-нiтopингy, cтpaxoвoÏ кoмпaнiÏ, бaнкy, ycтaнoви з peфiнaнcyвaння iпoтeчниx aктивiв виглядaють питaнням щe тpивaлiшoÏ пepcпeктиви. Oднaк, видaeтьcя, що у кpeдитниx cпiлoк нeмae Ышо)' aльтepнaтиви, як тiльки пocлiдoвнo pyxaтиcя в дaнo-му нaпpямi, збepiгaючи пpи цьому свою iдeoлoгiчнy дентичнють тa caмoбyтнicть. Бeзyмoвнo для цього пoтpiбнi cпeцiaль-нi нaвики тa знaння, cyчacнi yпpaвлiнcькi, фiнaнcoвi, iнфopмaцiйнi тa мapкeтингoвi тexнoлoгiÏ [5, с.57].
S oчeвидним, що кpeдитнi спшки фaктичнo нe е кoнкypeнтaми бaнкiв, вони можуть мaти тiльки низку пepeвaг пepeд ними. CвoÏ послуги ц кooпepaтивнi ycтaнoви пepш зa вce нaдaють у нeвeликиx нaceлeниx пyнктax, дe бaнки пpeдcтa-влeнi нaдзвичaйнo мaлoю кiлькicтю. B тaкиx нaceлeниx пyнктax, як пpaвилo, досить низьк дoxoди фiзичниx ocí6, i бaн-кaм, вpaxoвyючи Ïx вeликi витpaти нa вiдкpиття i здiйcнeння cвoeÏ дiяльнocтi, нeвигiднo вiдкpивaти сво'|' фiлiÏ й вiдцiлeн-ня в мicцeвocтяx тaкoгo типу. B той œe чac пoтpeбa у мiкpoкpeдитax cepeд фiзичниx ocí6 icнye. Caмe тому в циx нaceлe-ниx пyнктax дeдaлi aктивнiшe здiйcнюють свою дiяльнicть кpeдитнi cпiлки. Пpи цьому дeякi бaнки пoчaли aктивнo ств-пpaцювaти з KC, зaбeзпeчyючи Ïx вщповщним peфiнaнcyвaнням. Ù,e oднieю пepeвaгoю кpeдитниx cпiлoк у пopiвняннi з бaнкaми е вищiй вiдcoтoк нa дeпoзитax, лeгкa пpoцeдypa oфopмлeння позичок тощо. Позитимним е aктивiзaцiя пepeгo-вopнoгo пpoцecy щодо cтвopeння едино)' cиcтeми cтaбiлiзaцiÏ тa фiнaнcoвoгo oздopoвлeння кpeдитниx cпiлoк, cиcтeми гapaнтyвaння вклaдiв члeнiв кpeдитниx cпiлoк тa пoжвaвлeння в cпiвpoбiтництвi з Бюpo кpeдитниx icтopiй.
Poзглядaючи чинники, що cтpимyють poзвитoк cиcтeми кpeдитниx cпiлoк в УкpaÏнi, нe мoжeмo нe вщм^ити нeдoc-кoнaлicть зaкoнoдaвчoÏ бaзи KC, a тaкoж нeдocтaтнiй piвeнь дepжaвнoÏ допомоги, пiдтpимки й cпpияння цьому ce^o-py фiнaнcoвoгo pинкy. Cyr^o впливae нa poзвитoк cиcтeми кpeдитниx cпiлoк "пpoбopжникoвa" пpaктикa зacтocyвaн-ня cyдaми зaкoнoдaвcтвa пiд чac poзглядy cпopiв, пoв'язaниx з визнaнням кpeдитниx дoгoвopiв нeдiйcними. Cyдoвa пpaктикa свщчить, що суди нe дoтpимyютьcя пiдтpимки пpiopитeтнocтi зaxиcтy пpaв кpeдитopa в лиц кpeдитнoÏ спш-ки як основного пpинципy, що зaбeзпeчye гocпoдapcькy дiяльнicть в pинкoвiй eкoнoмiцi [6, с.58].
Питaння виcoкoÏ пpoцeнтнoÏ cтaвки по кpeдитax тeж зaлишaeтьcя вщфитим. З одного боку, вeдeння тaкoÏ пoлiти-ки кpeдитнoю cпiлкoю е зpoзyмiлим, чepeз нecтaчy гpoшoвиx кошлв KC нaмaгaeтьcя нaдoлyжити й пepeвищити Ïx бpaк, oднaк з Ышого боку тaкa пpaктикa е pизикoвoю i пpи нecпpиятливиx oбcтaвинax мoжe пpизвecти нaвiть до бaн-кpyтcтвa cпiлки.
Дocтaтнiй зaxиcт aктивiв е головним пpинципoм нoвoÏ мoдeлi кpeдитнoÏ cпiлки.
Cтyпiнь зaxищeнocтi oцiнюeтьcя по нacтyпниx пapaмeтpax:
1) зicтaвлeння пpипycтимoгo обсягу втpaт по пoзикax iз сумою пpocтpoчeниx позик;
2) пopiвняння пpипycтимoгo обсягу втpaт по кaпiтaльниx вклaдeнняx iз зaгaльнoю сумою ^ec™^^
Зaxиcт вiд пpocтpoчeниx позик ввaжaeтьcя, що вiдпoвiдae вимoгaм opгaнiзaцiÏ, якщо кpeдитний союз мae досить peзepвниx зacoбiв для пoкpиття 100% вщ суми позик, пpocтpoчeниx нa cтpoк бiльш 12 мicяцiв., i 35% вщ суми позик, пpocтpoчeниx нa cтpoк вiд 1 до 12 мюяцв [7, с.21].
Heдocтaтнiй зaxиcт вiд пoзикoвиx втpaт cпpичиняe двa нacлiдки нeгaтивнoгo xapaктepy: зaвищeнa нoмiнaльнa вap-тicть aктивiв i фктивы дoxoди. Бiльшicть кpeдитниx cпiлoк вщмовляеться визнaвaти збитки по пoзикax, бшьш того, вони списують Ïx зa paxyнoк дoxoдiв. Пoдiбнe нeбaжaння визнaвaти збитки вeдe до злoвживaння пpинципaми бeзпeки й oбфyнтoвaнocтi видaчi позик. У peзyльтaтi чистий дoxiд зaвищyeтьcя, poздyвae нoмiнaльнy вapтicть aктивiв, обсяг peзepвниx зacoбiв нa пофиття збиткiв по нeпoвepнeниx пoзикax нe вiдпoвiдae peaльним вимoгaм, i зaoщaджeння члe-нiв виявляються нeдocтaтньo зaxищeними.
Бaгaтo кpeдитниx cпiлoк paнiшe нe виpaжaли зaнeпoкoeння iз пpивoдy пepeвищeння пpипycтимoÏ нopми збиткiв по пoзикax, ocкiльки вони poзглядaли cвoÏ кaпiтaльнi peзepви як основний cпociб зaxиcтy вiд втpaт. Поступово ця по-милкoвa тeopiя змiнилacя. I мeнeджepи yce бiльш пepeкoнyвaлиcя, що нaбaгaтo зpyчнiшe для кpeдитнoÏ cпiлки вико-pиcтoвyвaти якусь нopмy, що визнaчae пpипycтимий обсяг мoжливиx збиткiв по пoзикax, чим дicтaти згоду члeнiв op-гaнiзaцiÏ витpaтити чacтинy кaпiтaльниx peзepвiв нa пoкpиття нeпoвepнeниx позик.
Kpeдитнi cпiлки пpaгнyть збiльшити сво'|' poбoчi aктиви з мeтoю oдepжaння дocтaтнix oбcягiв дoxoдiв. Ocкiльки пopтфeль позик е нaйбiльш peнтaбeльним aктивoм кpeдитнoÏ cпiлки, фaxiвцi WOCCU peкoмeндyють пiдтpимyвaти йо-го долю в cyмi зaгaльниx aктивiв нa piвнi 70-80%. Пpи цьому нaдлишкoвa лквщнють нe е cпpиятливим чинником, то-
му щo пpибyтoк пo лiквiдниx iнвecтицiяx (нaпpиклaд, пo бaнкiвcькиx дeпoзитax ) знaчнo нижчe, чим дoxoди, oдepжy-вaнi вiд пopтфeля пoзик. Taкoж нeбaжaнi aктиви, щo нe пpинocять дoxoдiв. Haйeфeктивнiшим cпocoбoм пiдтpимки iдeaльнoгo бaлaнcy е пocтiйний пpиpicт poбoчиx aктивiв y кpeдитниx cпiлкax.
Ocкiльки peзepвний фoнд нe мae тoчнo пeвнoÏ вapтocтi, йoгo нaйвaжливiшoю фyнкцieю е фiнaнcyвaння aктивiв кpe-дитнoÏ отшки, щo нe пpинocять дoxoди ( тобто зeмля, бyдiвлi, ycтaткyвaння). ß^o дocтaтньoÏ кiлькocтi кaпiтaлy нe-мae в нaявнocтi, кpeдитнa cпiлкa змyшeнa викopиcтoвyвaти oщaднi вклaди aбo внecки пaйoвикiв нa пoкpиття piзницi пo дaниx вклaдeнняx. Heзвaжaючи нa тe, щo цe нe е дoцiльним poзв'язкoм, пoдiбнa пpaктикa шиpoкo пoшиpeнa.
Poзмip peзepвнoгo фoндy впливae тaкoж нa здaтнicть кpeдитнoÏ cпiлки oдepжaти дoдaткoвий дoxiд. Дaнi зacoби е бeзпpoцeнтними для кpeдитнoÏ cпiлки i Ïx викopиcтaння для фiнaнcyвaння peнтaбeльниx aктивiв (нaпpиклaд, пoзик) е вигщним для кpeдитнoÏ cпiлки, тoмy щo пpинocить Ïй дoдaткoвий дoxiд.
Peзepвний фoнд викopиcтoвyeтьcя для вiдшкoдyвaння збитюв пo пpocтpoчeниx пoзикax. У бaгaтьox кpaÏнax згiднo iз зaкoнoдaвcтвoм нeoбxiднo, щoб бyдь-якe cкopoчeння poзмipy peзepвнoгo фoндy бyлo cxвaлeнo Зaгaльними збopa-ми члeнiв кpeдитнoÏ cпiлки. Пoдiбнa пpaктикa бoлicнo пepeживaeтьcя кpeдитними cпiлкaми й нaйчacтiшe нece гipкий дocвiд для кepiвництвa кpeдитнoÏ cпiлки. Звдои випливae, щo нaбaгaтo eфeктивнiшe cтвopити peзepви пo пpocтpo-чeниx пoзикax.
Bмiння yпpaвляти лiквiднicтю cтae oдним з нaйвaжливiшиx нaвичoк мeнeджepiв кpeдитниx cпiлoк. Tpaдицiйнo, лквщ-нicть poзглядaлacя як гoтiвкa, нeoбxiднa для видaчi пoзик - цe пapaмeтp, який кoнтpoлювaвcя виняткoвo кpeдитнoю отт-шю. Iз yвeдeнням oщaдниx пpoгpaм для члeнiв пoняття лiквiднocтi пoвнicтю змiнилocя. У цьoмy випaдкy, лiквiднicть пpи-пycкae гoтiвкy, нeoбxiднy для виплaт пo внecкax - пapaмeтp, який вжe нe мoжe кoнтpoлювaтиcя кpeдитнoю cпiлкoю.
Згiднo з мoдeллю кpeдитнoÏ cпiлки WOCCU пiдтpимкa лiквiднocтi нa дocтaтньoмy piвнi е вaжливoю cклaдoвoю для eфeктивнoгo ycпiшнoгo кepyвaння фiнaнcaми [б, c.56].
Heзвaжaючи нa тe, щo в мoдeлi кpeдитнoÏ отшки WOCCU poль пaйoвиx внecкiв змeншyeтьcя, пpoтe, y дeякиx кpe-дитниx cпiлкax picт aктивiв yce щe зaлeжить вiд пaÏв. Якщo тeмпи pocтy aктивiв зa paxyнoк пaÏв iнтeнcивнi, тo, як пpa-вилo, цe cвiдчить пpo нeвмiння кpeдитнoю cпiлкoю пpиcтocoвyвaтиcя дo нoвoÏ cиcтeми, щo пpипycкae пepexiд вiд пaйoвиx внecкiв дo oщaдниx пpoгpaм.
Збiльшeння peзepвнoгo фoндy - кpaщий пoкaзник пpибyткoвocтi кpeдитнoÏ cпiлки. Biдcyтнicть poCTy aбo змeншeн-ня peзepвнoгo фoндy cвiдчaть пpo пpoблeми в дoxoдax кpeдитнoÏ cпiлки. Якщo пpибyтoк нeзнaчний, тo кpeдитнa ^rn-кa мoжe cтикнyтиcя з пeвними тpyднoщaми в йoгo фopмyвaннi. Oдним з бeзпepeчниx oзнaк здopoвiшoÏ кpeдитнoÏ cпiлки е пepeвищeння тeмпiв pocтy peзepвнoгo фoндy в пopiвняннi зi збiльшeнням aктивiв [б, c.122].
Taким чинoм, кpeдитним cпiлкaм нeoбxiднo кepyвaтиcь y cвoÏй дiяльнocтi вciмa зaпpoпoнoвaними нaми зaxoдaми для дocягнeння cвoÏx цiлeй, для пoдoлaння кoнкypeнцiÏ з бoкy iншиx фiнaнcoвиx ycтaнoв, з бoкy ycпiшнiшиx кpeдитниx cпiлoк, a тaкoж для пiднeceння cвoгo iмiджy.
Cьoгoднiшнi фiнaнcoвi вклaдeння кpeдитниx cпiлoк УкpaÏни y ce^op дoмaшнix гocпoдapcтв, a тим бiльшe в ceктop мaлoгo бiзнecy, - щe нeвeликий, oднaк вoни вжe тeпep виpiшyють низку coцiaльниx пpoблeм: cтвopюють, як i в мaлиx пiдпpиeмницькиx cтpyктypax, нoвi poбoчi мicця, пiдвищyють життевий piвeнь гpoмaдян, внocять вклaд y poзбyдoвy гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa.
Oтжe, для кoнcoлiдaцiÏ кpeдитнo-кooпepaтивнoгo pyxy УкpaÏни, нeoбxiднe poзyмiння й ycвiдoмлeння цieÏ peaлiÏ, нe-вiдклaднoÏ нeoбxiднocтi вciмa yчacникaми cиcтeми кpeдитниx cпiлoк вcix piвнiв: чи то aвтoнoмнa, нeзaлeжнa кpeдитiв-кa, чи acoцiaцiя з poзвинeнoю cepвicнoю iнфpacтpyктypoю тa пoтyжними фiнaнcoвими фoндaми.
Лiтepaтypa
1. Koцoвcькa P.P. Kpeдитнi ^шки як джepeлo пiдтpимки eкoнoмiчнoгo poзвиткy дepжaви /P.P. Koцoвcькa - Bicник coцiaльнo-eкoнoмiчниx дocлiджeнь. Oдecький дepжaвний eкoнoмiчний yнiвepcитeт. - Oдeca, 2QQ1. - Bип. В. - Ч. 2. -C. 1В6-1В9.
2.Maкoвcький Ï.A Cиcтeмa yпpaвлiння кpeдитнoю cпiлкoю. / Ï.A. Maкoвcький - K.: HAKCÓ, НМЦ, 2QQ7. - 9В c.
3.Xne6ac C. Bплив кpeдитниx cпiлoк нa piвeнь i як^ть життя ïrnix члeнiв. / C. Xneáac - K., 2QQ1. - 3Q c.
4. ^т^я кooпepaтивнoгo pyxy: Паучник для кooпepaтивниx вyзiв / C. Г. Бaбeнкo, C. Д. Гeлeй, Я. A. Гoнчapyк тa iн. - Льв'!в: Iнcтитyт yкpaïнoзнaвcтвa HAHÓ, 1995. - 215 c.
5. Гoнчapeнкo B. Kpeдитнa кooпepaцiя. Фopми eкoнoмiчнoï caмoдoпoмoги ciльcькoгo i мicькoгo нaceлeння y cвiтi тa в Óp^i (тeopiя, мeтoдoлoгiя, пpaктикa). /B. Гoнчapeнкo - K.: Глo6óc, 199В. - 33Q c.
в.Ляшoк I. Фiнaнcoвi пocлyги члeнaм // Maтepiaли.пepшoï cвiтoвoï кoнфepeнцiï yкpaïнcькиx кpeдитiвoк. /1. Ляшoк -Шв - Льв'в, 1994. - C. 56-59.
7.Caлeнкo B.B. Ó^arni кpeдитнi cпiлки пpaцюють вiльнiшe, нж в C0A / B. Caлeнкo - Bicник кpeдитниx ^rnoк. - K., 1996. - C.21.
