CC BY
11
I.B. штиль,
acnipaHTKa, Академ/я финансового управления М/н/стерства ф/нанав Укра'ни
Перспективи д1яльност1 саморегул1вних оргашзацш на ринку кредитно'1 кооперацп в Укра!ш
Стаття присвячена д/яльност/ саморегул/вних орган/заи/й як складовоí частини системи регулювання ф/нансового ринку. Проанал/зовано модел/ саморегулювання, якi сформувались у св/тов/й практик, та можливост/ íx застосування на ринку кредитно' кооперацИ' Укра'ни. Запропоновано основн/' рекомендаи/í щодо створення саморегул/вноí орган/зац' кредитних сп/лок та делегування íé окремих повноважень державного регулятора.
Ключов1 слова: система кредитно'1'коопераи/í, саморегулювання, делегування повноважень, асоцаця кредитних сп/-лок, стаб/л/заи/йний фонд.
ив. штиль,
аспирантка, Академия финансового управления Министерства финансов Украины
Перспективы деятельности саморегулируемых организаций на рынке кредитной кооперации в Украине
Статья посвящена деятельности саморегулируемых организаиий как составляющей части системы регулирования финансового рынка. Проанализированы модели саморегулирования, сформировавшиеся в мировой практике, и возможности их применения на рынке кредитной коопераиии Украины. Предложены основные рекомендаиии по созданию саморегулируемой организаиии кредитных союзов и делегирования ей отдельных полномочий государственного регулятора.
Ключевые слова: система кредитной коопераиии, саморегулирование, делегирование полномочий, ассоциация кредитных союзов, стабилизаиионный фонд.
I. V. SHTIL,
Post-graduate student of Academy of financial management Ministry of Finance of Ukraine
Prospects of activity self-regulatory organizations in the market of credit cooperatives in Ukraine
The article is devoted to the activities of self-regulatory organizations as part of the system of regulation of the financial market. Analyzed models of self-regulation, that have emerged in world practice, and their possible application in the market of credit cooperatives in Ukraine. The proposed main recommendations for creating a self-regulatory organization of credit unions and delegating to her certain powers of the state regulator.
Key worlds: cooperative credit system,self-regulation,the delegation of authority,association of credit unions, stabilization fund.
Постановка проблеми. На сыогодн проблема оптим^аци' управлЫня рвними галузями економки е доситы актуалыною. Проведения адмУстративно'У реформи, що передбачатиме ско-рочення ктыкост контролюючих органв, усунення надлишкових та дублюючих фунщй та вщповщно зменшення витрат державного бюджету, е одним з основних завданы сучасного украУн-сыкого сусптыства на шляху до бвропейсыкого спвтовариства.
При цыому необхщно забезпечити такий рвены нагляду та контролю за вама вггчизняними галузями та ринками, який би позитивно вплинув на ефективнкты Ух функцюнування, спри-яв подалышому розвитку та викликав дов^у з боку ¡нвесторв.
Одним з¡ способа розв'язання цыого завдання може бути активне залучення до системи регулювання саморегулвних оргаызацм (СРО).
Лнал13 дослщжень та публшащй з проблеми. Про-блематиц саморегулювання, зокрема на фЫансовому ринку, присвячено багато публкацм вчених, державних служ-бовцю та спецюлютю ринку. Серед науковцю та практиюв, як займалися дослщженням даноУ проблеми, М.О. Бурмака, Ж.Б. Гарбар, 1.1. Рекуненко, 6.П. Бондаренко, К.Г. Отченаш, С.В. М¡щенко, В.П. Левченко, С.О. Погр^ний, Ю.М. Гаври-ленко та ¡ншк Однак, незважаючи на значну ктыюсты статей та публкацм, питання щодо д¡ялыност¡ саморегул¡вних орга-н¡зац¡й на ринку кредитноУ кооперацп як важливоУ складовоУ частини фЫансового ринку УкраУни лишаетыся недостатныо дослщженим ¡ потребуе подалышого деталыного вивчення.
Метою crarri е дослщження явища саморегулювання, можливостей його застосування та подальшого впливу на стан в^чизняного ринку кредитноУ коопераций
Виклад основного мaтеpiaлy. На даний час кредиты сптки, як за своею чисельнютю займають суттеве мюце на вггчизняному фЫансовому ринку, переживають склады часи.
Серед основних проблемних питань, як стосуються УхньоУ дтльноси можна назвати недосконалють законодавства, недостатый рюень катталвацп, вщсутысть д1ючоУ ¡нфра-структури, недов^а населення, низький р¡вень профес¡йноУ квалфкацп сп¡вроб¡тник¡в, слабкий р¡вень менеджменту й техннноУ оснащеност¡ переважноУ б¡льшост¡ кредитних спток тощо. Проте найголовн¡шою проблемою системи кредитноУ кооперацп в УкраУн е недостатня п¡дтримка з боку держа-ви та в¡дсутн¡сть ефективних ¡нструментв регулювання кредитних спток, зокрема тих, що стосуються рефЫансування/ фЫансового оздоровлення та гарантування/страхування вкладв Ух член¡в. Як насл¡док, останым часом з'явилися за-клики взагал¡ припинити д¡яльн¡сть кредитних сп¡лок, оскть-ки процес пог¡ршення ситуацГУ у сектор¡ кооперативного кре-дитування ттьки стр¡мко прискорюеться [1].
Станом на 31.12.2013 до Державного реестру фЫан-сових установ внесено ¡нформа^ю про 624 кредиты сптки та 614 Ух вщокремлеы пщроздти, членами яких е 980,9 тис. оаб. У к¡льк¡сному вим¡р¡ кредитн¡ займають 30% (624 од.) вщ загальноУ к¡лькост¡ небанк¡вських ф¡нансових уста-
© I.B. ШТИЛЬ, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 3 (166)/2015 59
[инамша основних показнимв д1яльност1 кредитних спшок за 2008-2013 роки*
Показник Рш Темп приросту, %
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2009 до 2008 2010 до 2009 2011 до 2010 2012 до 2011 2013 до 2012
Ктьюсть кредитних спток (дал1 - КС), од. 829 755 659 613 617 624 - 8,9 - 12,7 - 7,0 0,7 1,1
Ктьюсть членв КС, тис. осй 2669,4 2190,3 1570,3 1062,4 1095,9 980,9 - 17,9 - 28,3 - 32,3 3,2 - 10,5
Кредити, надан КС своУм членам, млн. грн. 5572,8 3909,1 3349,5 2237,4 2531,0 2349,1 - 29,9 - 14,3 - 33,2 13,1 - 7,2
Внески (вклади) членв КС на депозиты рахунки, млн. грн. 3951,1 2959,3 1945,0 1185,5 1287,5 1330,1 - 25,1 - 34,3 - 39,0 8,6 3,3
Активи, млн. грн. 6064,9 4218,0 3432,2 2386,5 2656,9 2598,8 - 30,5 - 18,6 - 30,5 11,3 - 2,2
Каглтал, млн. грн. 1714,0 765,8 1117,3 942,9 1088,7 1055,6 - 55,3 45,9 -15,6 15,5 - 3,0
* Джерело: складено на основ/ даних Наи/ональноI ком!си, що здйснюе державне регулювання у сфер1 ринмв ф/нансових послуг (дал/ -Нацкомфнпослуг, Уповноважений орган) [2].
нов. У той час як частка ломбарда становить 23% (479 од.), страхових компаый - 20% (414 од.), фЫансових компаый -18% (377 од.), недержавних пенсмних фондв та ¡нших кредитних установ - по 4% (81 од. та 85 од. вщповщно).
Пороняно з ¡ншими небанк¡вськими установами за обсяга-ми актив¡в кредитн¡ сп¡лки займають суттеве м¡сце, що свщ-чить про Ухый значний потенц¡ал на ринку фЫансових послуг. Станом на 31.12.2013 активи кредитних спток станови-ли 2598,8 млн. грн., активи недержавних пенайних фонд¡в -2089,8 млн. грн., активи ломбарда - 1518,6 млн. грн.
Динамка основних показниюв дтльност кредитних сп¡лок наведена у таблиц
Як видно ¡з таблиц¡, протягом 2008-2011 роюв основн¡ показники д¡яльност¡ кредитних спток суттево зменшилися. Це пояснюеться, перш за все, наслщками прояв¡в фЫансо-воУ кризи. Проте не слщ говорити лише про зм¡ни зовышнього середовища (девальвац¡ю гривн¡, зм¡ни у структур¡ плат¡жного балансу та експорту краУни, зниження р¡вня зовн¡шн¡х запози-чень, пог¡ршення якост¡ банк¡вських актива та матер¡ального становища громадян). Необхщно звернути увагу ¡ на внутршы фактори, як¡ дали про себе знати пюля прояву зовн¡шн¡х. Вщ-сутн¡сть жорсткого законодавчого поля, неналежний нагляд та регулювання з боку державних оргаыв, недостатня увага кредитних спток до можливих ризиюв або ж взагал¡ и вщсут-ысть призвели до розбалансування системи кредитноУ коопераций насл¡дки якого не вдалося подолати дотепер.
I хоча за пщсумками 2012 року на ринку кредитноУ коо-пераци вщбулося пожвавлення та зростання вс¡х показниюв д¡яльност¡ кредитних сп¡лок, за пщсумками 2013 року бть-ш¡сть основних показниюв знову пог¡ршилися. Це свщчить про те, що даний ринок е нестаб¡льним, а сучасн¡ методи державного регулювання не дозволяють ефективно впли-вати на процеси, яю на ньому вщбуваються.
За даними НацкомфЫпослуг, за 2013 р¡к департаментом регулювання та нагляду за кредитними установами та бюро кредитних ¡сторм було проведено 78 перев^ок пщнаглядних установ, з яких: 57 - це перев^ки кредитних спток (у 2012 роц - 43 перев^ки). Це означав, що ¡з загальноУ к¡лькост¡ кредитних сп¡лок перев¡рено дтльысть лише 9% [3; 4]. От-же, ц¡лком ¡мов¡рно, що дтльысть кредитноУ сп¡лки може не перев^ятися протягом тривалого часу (один раз на 3-5 ро-к¡в) або взагал¡ жодного разу з моменту реестрацп. Разом ¡з тим таю кредиты сптки можуть мати д¡юч¡ л¡ценз¡i' ¡ активно
залучати внески (вклади) своУх член¡в на депозиты рахунки. При цьому гарантування повернення цих коштв на державному рвы не здмснювться. Неефективним е ¡ пруденц¡йний нагляд за кредитними сптками, адже анал¡з зв¡тних даних один раз на квартал не дае змоги вчасно виявити загрозлив¡ явища у дтльност кредитних спток, а системи раннього по-передження не ¡снуе.
Кр¡м того, вщсуты механ¡зми стабозаци та фЫансово-го оздоровлення кредитних спток, повноцЫний ¡ сучасний ¡нформац¡йно-зв¡тний обм¡н м¡ж НацкомфЫпослуг та кредитними установами (подання зв^носи ¡нформування про зм¡ни у нормативно-правовм баз¡, розробка нових реко-мендац¡й тощо).
Одним з¡ способа розв'язання ситуаци, що склалася на ринку кредитноУ коопераций а також виведення кредитних спток ¡з кризового стану може стати саморегулювання, тоб-то делегування в¡дпов¡дними державними органами частини своУх повноважень самим учасникам ринку та Ух об'еднанням - саморегулвним оргаызацтм (дал¡ - СРО).
СРО у свтовм практиц¡ визнають пщпривмницью асоцв-цГУ, добров¡льн¡ об'еднання, як¡ встановлюють для своУх членю формальн правила у веденн¡ б^несу та д¡ють у нацюналь-ному масштаб¡ ¡ визнан¡ державою як основы представни-ки профес¡йного спютовариства в галуз¡ надання фЫансо-вих послуг [5].
Таю установи не лише справляють вагомий вплив на пщ-тримання стабтьност функцюнування установ вщповщно-го сектору, а й здатн б¡льш оперативно реагувати на ви-никнення кризових явищ та ефективно Ух долати порвняно з органами державноУ влади.
I хоча деяю науковц¡ стверджують, що саморегулювання включав в себе процеси ¡ самоврядування, ¡ державне управлЫня, б¡льш¡сть наполягав, що саморегулювання ви-ступав як доповнення державного регулювання соц^льно-го життя сусп¡льства ¡ не може претендувати на повне ви-т¡снення державного регулювання в окремих сферах, адже в формою непрямого ¡ неформального регулювання [6].
У будь-якому випадку СРО у свтовм практик в нев¡д'Eмною складовою регуляторноУ системи на фЫансо-вому ринку. Ц^ саморегулювання полягають у збереженн ц¡л¡сност¡ ф¡нансових ринк¡в, Ух прозорост та ефективност¡, забезпеченн¡ фЫансовоУ стаб¡льност¡, зменшенн¡ системних ризик¡в та захист ¡нтерес¡в ¡нвестор¡в [7].
Питaння дiяльнocтi caмopегyлiвниx opгaнiзaцiй в Укpaï-н не мoжнa нaзвaти нoвим. У чиннoмy зaкoнoдaвcтвi мoж-нa зycтpiти визнaчення CPO, виoкpемити ocнoвнi функци тa зaгaльнi зacaди дiяльнocтi, пpoте ocнoвнoю пpoблемoю poзвиткy caмopегyлiвниx opгaнiзaцiй в Укpaïнi е вiдcyтнicть вiдпoвiднoгo cпецiaльнoгo зaкoнy.
Paзoм iз тим пoняття тa функци CPO нaвoдятьcя y зaкoнax, щo pегyлюють ™й чи iнший pинoк: pинoк цiнниx пaпеpiв, pи-нoк фiнaнcoвиx пocлyг тoщo.
Taк, вiдпoвiднo пункту дев'ятопэ cтaттi 1 Зaкoн Укpaïни ^po фiнaнcoвi пocлyги тa деpжaвне pегyлювaння pинкiв фiнaнcoвиx пocлyг» CPO - це непpибyткoве oб'eднaння фЬ нaнcoвиx ycтaнoв, cтвopене з метoю зaxиcтy iнтеpеciв cвoïx членiв тa ^ix^x yчacникiв pинкiв фiнaнcoвиx пocлyг тa якoмy делегyютьcя вiдпoвiдними деpжaвними opгaнaми, щo здм-cнюють pегyлювaння pинкiв фiнaнcoвиx пocлyг, пoвнoвa-ження щoдo poзpoблення i впpoвaдження пpaвил пoведiнки нa pинкax фiнaнcoвиx пocлyг тa/aбo cеpтифiкaцiï фaxiвцiв pинкy фiнaнcoвиx пocлyг. Зaкoнaми Укpaïни з питaнь pегy-лювaння pинкiв фiнaнcoвиx пocлyг мoжyть бути пеpедбaченi дoдaткoвi пoвнoвaження, як мoжyть делегyвaтиcя caмopе-гyлiвним opгaнiзaцiям [8].
Ùo cтocyeтьcя caме pинкy кpедитнoï кooпеpaцiï, тo вiдпoвiд-нo дo чacтини cьoмoï cтaттi 24 Зaкoнy Укpaïни «Пpo ^едит-н cпiлки» зa piшенням Упoвнoвaженoгo opгaнy oднoï з вгеу-кpaïнcькиx acoцiaцiй кpедитниx cпiлoк мoже бути нaдaнo cтaтyc caмopегyлiвнoï opгaнiзaцiï кpедитниx cпiлoк - членiв acoцiaцiï.
CPO кpедитниx cпiлoк у межax тa в пopядкy, визнaчениx Упoвнoвaженим opгaнoм, мae пpaвo: poзpoбляти paзoм iз кpедитними cпiлкaми пpoгpaми ïx фiнaнcoвoгo oздopoвлен-ня тa кoнтpoлювaти викoнaння циx пpoгpaм; здiйcнювaти метoдичне зaбезпечення дiяльнocтi кpедитниx cпiлoк; здм-cнювaти нaвчaння тa cеpтифiкaцiю фaxiвцiв кpедитниx crn-лoк; poзpoбляти i впpoвaджyвaти пpaвилa пoведiнки ^е-дитниx cпiлoк нa pинкax фiнaнcoвиx пocлyг; пpoвoдити збip, yзaгaльнення тa пoпеpеднiй aнaлiз фiнaнcoвoï звiтнocтi ^е-дитниx cпiлoк; зд^н^^ти iншi функци вiдпoвiднo дo cтaтycy caмopегyлiвнoï opгaнiзaцiï [9].
Cтaтyт тa внyтpiшнi пoлoження CPO кpедитниx от^к у чacтинi здiйcнення фyнкцiй, делегoвaниx Упoвнoвaженим opгaнoм, пiдлягaють пoгoдженню з йoгo бoкy. Упoвнoвaже-ний opгaн здiйcнюe мoнiтopинг pеaлiзaцiï делегoвaниx ним caмopегyлiвнiй opгaнiзaцiï кpедитниx cпiлoк функцм i у paзi неoбxiднocтi мae пpaвo пpипиняти aáo вiдкликaти вiдпoвiднi пoвнoвaження включнo дo пoзбaвлення aco^a^'í кpедитниx cпiлoк cтaтycy caмopегyлiвнoï opгaнiзaцiï [9].
CPO кpедитниx cпiлoк у межax фyнкцiй, делегoвaниx Упo-внoвaженим opгaнoм, здiйcнюe pегyлятopнy дiяльнicть з ypaxyвaнням вимoг Зaкoнy Укpaïни «^po зacaди деpжaвнoï pегyлятopнoï пoлiтики у cфеpi гocпoдapcькoï дiяльнocтi» [9].
^¡д зaзнaчити, щo у 2010 po^ у Bеpxoвнiй Paдi Укpaïни був зapеecтpoвaний пpoект Зaкoнy Укpaïни ^po внеcення змiн тa дoпoвнень дo Зaкoнy Укpaïни «Пpo кpедитнi cпiлки» [10], в якoмy визнaчaлиcя yмoви, пopядoк cтвopення, дже-pелa фiнaнcyвaння CPO, ocнoвнi ïi зaвдaння тa функци, пpoте нa дaний чac вiн чиннocтi не нaбpaв. Умoви тa пopядoк деле-гyвaння oкpемиx пoвнoвaжень pегyлятopa oднiй iз вcеyкpa-ïнcькиx acoцiaцiй кpедитниx cпiлoк визнaченi Пoлoженням
пpo делегyвaння Haцкoмфiнпocлyг, oкpемиx пoвнoвaжень oднieï з вcеyкpaïнcькиx acoцiaцiй кpедитниx cпiлoк, зaтвеp-дженим poзпopядженням Деpжфiнпocлyг вiд 03.10.2006 №6280 тa зapеecтpoвaним у Miнicтеpcтвi юcтицiï Укpaïни 02.11.2006 зa №1186/13060 [11].
Зaгaлoм, зacaди дiяльнocтi CPO кpедитниx cпiлoк визнa-ченi, пpoте немae eдинoï кoнцепцiï pегyлювaння CPO нa зa-кoнoдaвчoмy piвнi, i, як нacлiдoк, eдинa мoдель caмopегyлю-вaння тaкoж вiдcyтня.
Ha cyчacнoмy етaпi у зaxiднiй пpaвoвiй дoктpинi видтяеть-cя двi ocнoвнi мoделi caмopегyлювaння: aмеpикaнcькa мo-дель (xapaктеpнa для C0A] i eвpoпейcькa (xapaктеpнa для ^afa 6вpoпейcькoгo Coюзy].
Aмеpикaнcькa мoдель caмopегyлювaння зacнoвaнa в бть-шiй мipi нa iндивiдyaльнiй cвoбoдi i нaйменшoмy деpжaвнo-му втpyчaннi. Taкa отециф^ caмopегyлювaння oбyмoвленa тpaдицiями pегyлювaння як тaкoгo, якa cфopмyвaлacя у C0A ще зa чaciв пpийняття Koнcтитyцiï: тoдi бaтьки-зacнoвни-ки виcлoвили глибoкy cтypбoвaнicть з пpивoдy деpжaвнoгo втpyчaння i зaпpoпoнyвaли cеpйoзнi кoнcтитyцiйнi oбмеження етaтизмy1. Eкoнoмiчне pегyлювaння вiдoбpaжae цю ганцеп-цiю, вiддaючи пеpевaгy пpиpoднiм зaкoнaм ди пoпитy тa пpo-пoзицiï, тa зведенню деpжaвнoгo pегyлювaння дo мУмуму. Як нacлiдoк, caмopегyлювaння мae бтьшу вaгy. Boнo е aвтoнoм-ним i мaйже не пеpедбaчae дoдaткoвoгo кoнтpoлю нaд дГями caмopегyлiвниx opгaнiзaцiй з бoкy деpжaви. Bлaдa лише здГй-cнюe мoнiтopинг i кoнcyльтye cyб'eктiв екoнoмiчнoï дiяльнocтi, вcтaнoвлюючи зaгaльнi paмки ïx пoведiнки. Bченi пoв'язyють виникнення тaкoï мoделi caмopегyлювaння тaкoж Гз вiдoмoю тaк звaнoю «дoктpинoю деpжaвнoï дiяльнocтi», яга пеpедбa-чae нaявнicть шиpoкoгo оте^у cвoбoд у пpивaтнoпpaвoвoмy pегyлювaннi i oбмежye дГ'' деpжaвниx opгaнiв [6].
Ta^ нaпpиклaд, пpaвилa пoведiнки, poзpoбленi caмopегy-лГвними opгaнiзaцiями, не пoгoджyютьcя з деpжaвними op-гaнaми, xoчa пoвиннi вpaxoвyвaти вимoги зaкoнiв тa пiдзa-кoнниx aктiв. Це пpизвoдить дo тoгo, щo мoжливi випaдки пpийняття пpaвил i нopм, пoлoження якиx виxoдять зa paмки пpaвoвиx вимoг aáo вcтaнoвленi в oблacтяx, де вiдcyтнi вГд-пoвiднi зaкoни [5].
Зaзнaчимo, щo зa тaкoï мoделi фaктичнo вiдcyтня cиcте-мa oбoв'язкoвoï звiтнocтi caмopегyлiвниx opгaнiзaцiй пеpед кoнтpoлюючими opгaнaми. Koнтpoль зa дoтpимaнням yчac-никaми пpийнятиx нopм, a тaкoж зacтocyвaння вiдпoвiдниx зaxoдiв впливу у paзi ïx пopyшення, здiйcнюeтьcя caмoю ca-мopегyлiвнoï opгaнiзaцieю.
6вpoпейcькa мoдель caмopегyлювaння пoв'язaнa з дoк-тpинoю деpжaви зaгaльнoгo дoбpoбyтy, вiдпoвiднo дo якoï деpжaвa пoкликaнa не ттьки гapaнтyвaти пpaвa i cвoбoди пpивaтниx ociá, a й зaбезпечyвaти зaгaльний дoбpoбyт. Цю мoдель у зaxiднiй пpaвoвiй нayцi тaкoж ¡менують мoделлю copегyлювaння/cпiвpегyлювaння, в якГй caмopегyлювaння е дoпoвненням деpжaвнoгo pегyлювaння i нaвпaки [6].
Зa тaкoï мoделi деpжaвa делегуе oкpемi пoвнoвaження caмo-pегyлiвним opгaнiзaцiям з метoю дocягнення певниx зaгaльнo coцiaльниx цГлей, пpи цьoмy ocтaтoчнo не ycyвae ^oix пoвнo-вaжень cтocoвнo pегyлювaння вiдпoвiднoï гaлyзi. Деpжaвa пpи-
1 Eтaтизм— нaпpям пoлiтичнoï думки, який poзглядae дepжaвy як нaй-вищий peзyльтaт i мeтy cycпiльнoгo poзвиткy.Eтaтизaцiя - пocилeння втpyчaння дepжaви в eкoнoмiчнe i пoлiтичнe життя.
ймae пeвнi зaкoнoдaвчi paмки caмopeгyлювaння, в яю/ix мoжyть дiяти caмopeгyлiвнi opгaнiзaцiï, пpoтe вoнa лишae зa coбoю пpa-вo пepeглядaти пpaвилa i нopми, poзpoблeнi caмopeгyлiвними opгaнiзaцiями з мeтoю дoтpимaння пyблiчниx iнтepeciв [6].
Пpи цьoмy виникaють вимoги oбoв'язкoвoгo члeнcтвa cyб'eктiв пpoфeciйнoï дiяльнocтi y caмopeгyлiвнiй opгaнiзa-цiï, cтpaxyвaння вiдпoвiдaльнocтi cпpичинeння шкoди тpeтiм ocoбaм члeнaми caмopeгyлiвнoï opгaнiзaцií' (cтвopeння гам-пeнcaцiйниx фoндiв) тoщo [5].
6вpoпeйcькa мoдeль caмopeгyлювaння пepeдбaчae мoж-ливicть вcтaнoвлeння пpямoгo дepжaвнoгo peгyлювaння y тиx cфepax, в якi paнiшe 6ули дeлeгoвaнi пoвнoвaжeння ca-мopeгyлiвним opгaнiзaцiям [6].
Ha cyчacнoмy eтaпi виoкpeмлюють тpeтю мoдeль caмope-гyлювaння - зм^ну, якa мicтить y co6í eлeмeнти двox нa-звaниx мoдeлeй i зacтocoвyeтьcя y дeякиx кpaïнax y œoe-piднoмy гiбpиднoмy виглядi. Tara мoдeль зacтocoвyeтьcя y випaдкy, гали дoтpимaння нopм caмopeгyлювaння eквiвa-лeнтнe дoтpимaнню нopм зaкoнoдaвcтвa. Boнa нe пepeдбaчae нi oбoв'язкoвoгo члeнcтвa, н oбoв'язкoвoгo дoтpимaння нopм. Moжливa пepeвipкa дoтpимaння члeнaми вcтaнoвлeниx нopм i зacтocyвaння caнкцiй вiднocнo opгaнiзaцiй, i^o нe дoтpимy-ють цi нopми. Iншим вapiaнтoм мoжyть бути пpaвoвi caнкцiï, щo вживaютьcя y звичaйнoмy пopядкy [5]. Toбтo зacтocyвaн-ня зaxoдiв впливу зa нeдoтpимaння вcтaнoвлeниx вимoг здм-cнюeтьcя вiднocнo caмиx caмopeгyлiвниx opгaнiзaцiй.
Пpи змiшaнiй мoдeлi caмopeгyлювaння дepжaвa бepe a^ тивну yчacть пpи здiйcнeннi кoнтpoлю зa eфeктивнicтю cxeм з мeтoю зaбeзпeчeння ïx вiдпoвiднocтi peгyлятивним цiлям зaкoнiв, якi вoни зaмiнюють. A y paзi нeвдaчi y cфepi caмope-гyлювaння дepжaвa змyшeнa втpyтитиcя y cитyaцiю [5].
Для cиcтeми кpeдитнoï кooпepaцií' Укpaïни бiльш пpийнят-нoю мoжнa ввaжaти eвpoпeйcькy мoдeль, y яюй caмopeгy-лювaння e дoпoвнeнням дepжaвнoгo peгyлювaння i нaвпaки. Baжливим мoжнa нaзвaти й тoй мoмeнт, щo члeнcтвo y CPO ycix yчacникiв вiдпoвiднoгo ceктopy e oбoв'язкoвим, a Упo-внoвaжeний opгaн y paзi нeeфeктивнocтi дiяльнocтi CPO мo-œe вiдкликaти дeлeгoвaнi пoвнoвaжeння.
^o^rn в Укpaïнi icнye тpи opгaнiзaцiï, яким мoжe бути нaдaнo c^yc CPO кpeдитниx cпiлoк: Haцioнaльнa acoцiaцiя кpeдитниx cпiлoк Укpaïни (HAKCУ], зacнoвaнa y 1994 poцi, Bceyкpaïнcькa acoцiaцiя кpeдитниx cпiлoк (BAKC], зacнoвa-нa y 2003 poцi, тa B^y^a'^^^ acoцiaцiя кpeдитниx cпiлoк вiйcькoвocлyжбoвцiв тa пpaцiвникiв cилoвиx вiдoмcтв (BAK-^У], зacнoвaнa y 2004 poцi. ^д зaзнaчити, щo нинi нaй-бтьш aктивнy дiяльнicть нa pинкy кpeдитнoï кooпepaцií' здм-cнюють BAKC тa HAKCУ.
Зaзнaчeнi aco^a^i' e ycтaнoвaми пpeдcтaвницькoгo типу, ocнoвними фyнкцiями якиx e кoнcyльтyвaння кpeдитниx crn-лoк з фiнaнcoвиx, пpaвoвиx тa бyxгaлтepcькиx питaнь; yчacть в poзpoбцi тa лoбiювaннi пoвнoцiннoгo зaкoнoдaвcтвa для кpeдитниx cпiлoк Укpaïни; зaxиcт iнтepeciв кpeдитниx crn-лoк тa ïx члeнiв пepeд цeнтpaльними тa мicцeвими opгaнa-ми викoнaвчoï влaди; вивчeння тa yзaгaльнeння пepeдoвoгo дocвiдy poбoти кpeдитниx cпiлoк; poзpoбкa внyтpiшнix oпe-paцiйниx cтaндapтiв з мeтoю yнiфiкaцiï дiяльнocтi кpeдитниx cпiлoк-члeнiв; пpoпaгaндa iдeй фiнaнcoвoï кooпepaцiï cepeд шиpoкиx вepcтв нaceлeння Укpaïни тoщo.
Чинним зaкoнoдaвcтвoм нe пepeдбaчeнo oбoв'язкoвe члeн-cтвo кpeдитниx cпiлoк в acoцiaцiяx, a тому iз зaгaльнoï кть-кocтi кpeдитниx cпiлoк члeнaми acoцiaцiй е 396, тобто 63%. Cтaнoм нa 31.12.2013 BAKC пpeдcтaвляe iнтepecи 257 кpe-дитниx cпiлoк (41% вiд зaгaльнoï кiлькocтi], a члeнaми HAKCУ e 139 кpeдитниx cпiлoк iз piзниx oблacтeй, щo cклaдae 22% вщ зaгaльнoï кiлькocтi кpeдитниx cпiлoк в Укpaïнi. Peштa -228 кpeдитниx cпiлoк (мaйжe 37% вiд зaгaльнoï кiлькocтi] нe е члeнaми жoднoï iз acoцiaцiй. Уpaxoвyючи зaзнaчeнe, мoжнa пpипycтити, щo дaнi кpeдитнi нe пiдтpимyють нaлeжнo-
гo piвня cтaндapтизaцií', кoмyнiкaцií' тa кoнтpoлю з 6o^ ^CTe-ми, a тому ступЫь pизикy для ïx члeнiв е знaчнo вищим.
Oбидвi aco^a^'í дiють нa pинкy дocить дaвнo i вжe всти-гли opгaнiзyвaти пeвнe cepвicнe cepeдoвищe для ^oix члeнiв-yчacникiв, щo мoжe cxa™ фyндaмeнтoм для пoдaльшoï poбoти CPO. Ta^ нaпpиклaд, BAKC aктивнo cпiвпpaцюe з дoбpoвiль-ним oб'eднaнням кpeдитниx cпiлoк «Пpoгpaмa зaxиcтy вклaдiв», yчacникoм якoгo мoжe cтaти бyдь-якa кpeдитнa cпiлкa, ayди-тopcькoю фipмoю «ABC-^mp» тa мiжнapoднoю блaгoдiйнoю opгaнiзaцieю «^palN^^ ocвiтнiй цeнтp peфopм». Пpи HAKCУ cтвopeнo Cтaбiлiзaцiйний фoнд, Цeнтpaльний peзepв лiквiднoc-тi, Фoнд тexнiчнoï дoпoмoги, пpoгpaмa «Cтapт», a тaкoж пocтiйнe дpyкoвaнe видaння «Бюлeтeнь кpeдитниx от^к Укpaïни».
Oтжe, нa pинкy кpeдитнoï кooпepaцiï чacткoвo cтвopeнi yмoви для дiяльнocтi CPO. Oбидвi acoцiaцïí дoбpe знaйoмi з дaним ceгмeнтoм, мaкcимaльнo нaближeнi дo ньoгo i знaють нa пpaктицi гoлoвнi пpoблeмнi питaння, a тaкoж мaють cвoï пpoпoзицïí щoдo кoмплeкcнoгo ïx виpiшeння.
Ha rnarny думку, нaдaння тaкoгo c^ycy oднiй з acoцiaцiй мae CTa™ вивaжeним кpoкoм нa шляxy пepeбyдoви cиcтeми кpeдитнoï кooпepaцïí. Heoбxiднo вpaxyвaти нe лишe кiлькicть oб'eднaниx нaвкoлo aco^a^i' кpeдитниx cпiлoк, a й нaявнicть тa eфeктивнicть фyнкцioнyвaння ycтaнoв cepвicнoï iнфpa-cтpyктypи y ïx cтpyктypi, зaгaльнy ycпiшнicть члeнiв aco^a^i', кiлькicть кpeдитниx cпiлoк-yчacниць, якi cтaли бaнкpyтaми, нaявнicть дocтoйнoï пpoгpaми/cтpaтeгiï для пoдaльшoï дi-яльнocтi, a тaкoж пoчaткoвoгo фiнaнcoвoгo фyндaмeнтy.
O^^™ тaкий cтaтyc мoжe oтpимaти лиое oднa opгaнiзa-цiя i пepeд нeю ocнoвним зaвдaнням мae CTa™ зaxиcт пpaв cпoживaчiв фiнaнcoвиx пocлyг - члeнiв кpeдитниx cпiлoк, то зacнoвникaми CPO мaють cтaти ва кpeдитнi cпiлки, якi нa мo-мeнт ïï cтвopeння мaтимyть дiючi лiцeнзï'' нa зaлyчeння внecкiв (вкг^в] нa дeпoзитнi paxyнки, a rne 30% як цe визнaчeнo чинним зaкoнoдaвcтвoм [11]. У пoдaльшoмy oбoв'язкoвoю yмo-вoю для oтpимaння тaкoï лiцeнзï'' мae cтaти члeнcтвo y CPO. Kpeдитнi cпiлки, яю нe мaтимyть вiдпoвiднoï лiцeнзï'' i rne плa-нyвaтимyть ïï oтpимaти y мaйбyтньoмy, пpoтягoм визнaчeнoгo yпoвнoвaжeним opгaнoм чacy пoвиннi будуть oтpимaти члeн-cтвo y CPO кpeдитниx cпiлoк, cплaчyвaти внecки тa звiтyвa-ти вiдпoвiднo дo визнaчeниx CPO вимoг. 3a yчacникaми CPO кpeдитниx cпiлoк лишaeтьcя пpaвo yчacтi в ^ix^x oб'eднaнняx кpeдитниx cпiлoк (вceyкpaïнcькиx, oблacниx тoщo].
Ha пoчaткoвoмy eтaпi фyнкцioнyвaння CPO cпiльнo з дep-жaвним peгyлятopoм мae здiйcнювaти peгyлювaння тa нaгляд зa дiяльнicтю кpeдитниx cпiлoк (пepeвipки, пpyдeнцiйний нa-гляд]. ^м тoгo, CPO пoвиннa мaти пoвнoвaжeння щoдo пpo-вeдeння щopiчнoï ayдитopcькoï пepeвipки кpeдитниx cпiлoк, нaвчaння фaxiвцiв, видaвничoï дiяльнocтi (пyблiкaцiя ф^нм-
вoï звiтнocтi KC], взaeмoдiяти з деpжaвним pегyлятopoм щoдo poзpoбки yнiфiкoвaниx пpoцедyp нaдaння пocлyг тa ведення дoкyментaцiï, a тaкoж зaймaтиcя вpегyлювaнням cпopiв мГж кpедитними cпiлкaми тa ïx членaми (apбiтpaж для кpедитниx cпiлoк], |щэ знaчнo зменшить нaвaнтaження нa йoгo aпapaт тa нaдacть змoгy бтьш детaльнo пiдxoдити дo кoжнoгo oкpемoгo випaдкy. Згoдoм пoвнoвaження щoдo пеpевipoк тa пpyденцiй-нoгo нaглядy мoжyть бути пoвнicтю пеpедaнi CPO.
Paзoм ¡з тим зa пpиклaдoм Литви пpи CPO неoбxiднo зa-пpoвaдити здiйcнення мoнiтopингy дiяльнocтi кpедитниx cni-лoк чеpез cиcтемy типу AKIS (OKO], якa дae змoгy пеpеглядaти тa aнaлiзyвaти iндивiдyaльнo пoкaзники будь-яга''' кpедитнoï cпiлки, a caме: ocнoвнi пoкaзники дiяльнocтi, pейтинги, бaлaнc дня, звГти для pегyлятopa, cтpyктypa феди^в, депoзитiв, a^ тивГв тa пacивiв, cеpедньoзвaженi пpoцентнi cтaвки, CTpy^ тypa пaйoвикiв, зведенa iнфopмaцiя плaтiжниx rapTO^ якicть бopгoвoгo пopтфеля тoщo. ^¡м тoгo, зa дoпoмoгoю cиcтеми мoжнa пopiвнювaти кpедитнi cпiлки мГж co6oki зa пoкaзникa-ми, пopiвнювaти пoкaзники кpедитнoï cпiлки ¡з cеpедньocтa-тиcтичними пoкaзникaми вcieï cиcтеми, гpaфiчнo зoбpaжy-вaти пoкaзники тoщo. Дocтyп дo iнфopмaцiï пoвиннi мaти вci ycтaнoви cиcтеми кpедитнoï кooпеpaци, кpiм кpедитниx cni-лoк (вoни лише ведуть тa внocять iнфopмaцiю пpo ^orci дГяль-нicть]. Дocтyп дo дaнoï cиcтеми пoвинен мaти i pегyлятop. Це дacть змoгy ycyнyти бюpoкpaтичний oбoв'язoк кpедитниx cni-лoк щoквapтaльнo нaдcилaти звГти у пaпеpoвoмy тa електpo-ннoмy виглядГ, a тaкoж дoзвoлить бтьш oпеpaтивнo pеaгyвa-ти нa змЫи у пoкaзникax дiяльнocтi кpедитниx cпiлoк.
CPO з визнaченoю пеpioдичнicтю гoтyвaтиме тa нaдaвa-тиме деpжaвнoмy pегyлятopy звГти iндивiдyaльнoгo мoнiтo-pингy кpедитниx cпiлoк тa мoнiтopингy вcieï кooпеpaтивнoï cиcтеми. Змicт, CTpo^ тa пopядoк пoдaння звтв вcтaнoв-люeтьcя caмим Упoвнoвaженим opгaнoм. Фiнaнcyвaння cтaтyтнoï дiяльнocтi CPO мae здiйcнювaтиcя зa paxyнoк вне-cкiв ïï yчacникiв (вcтyпниx, пеpioдичниx, цiльoвиx, дoбpoвiль-ниx] тa iншиx джеpел, не зaбopoнениx зaкoнoдaвcтвoм.
Деpжaвний pегyлятop, який делегyвaв чacтинy ^oix пoвнo-вaжень CPO кpедитниx cпiлoк, мae зaймaтиcя виключнo веден-ням Деpжaвнoгo pеecтpy фiнaнcoвиx ycтaнoв (pеecтpye кpедитнi cnrnw/i тa ïx вiдoкpемленi пiдpoздiли], видaвaти тa пеpеoфopмля-ти лГцензГ', OT^y-io з CPO poзpoбляти змЫи дo нopмaтивнo-пpa-вoвoï бaзи кpедитниx cnmo^ У випaдкy oтpимaння пoвiдoмлення вщ CPO пpo пoявy зaгpoзливoï cитyaцï'' ¡з пiднaглядними yCTa-нoвaми cпецiaлicти pегyлятopa мoжyть бути зaлyченi дo пpoве-дення cпiльнoï пеpевipки. ^¡м тoгo, пpaвo зacтocyвaння зaxoдiв впливу дo кpедитниx cпiлoк мae лишитиcя зa pегyлятopoм.
Cлiд звеpнyти yвaгy нa те, щo cтвopення CPO е oдним ¡з кpoкiв пеpебyдoви вiтчизнянoï cиcтеми кpедитнoï кooпеpa-цп. Kpiм CPO, неoбxiднo cтвopювaти й ¡нол ycтaнoви федит-нoï кooпеpaцiï: pегioнaльнi oб'eднaнi кpедитнi cпiлки OKC у кoжнiй oблacтi, пpи яюй дГятиме cтaбiлiзaцiйний фoнд] тa oб'eднaнy кpедитнy cпiлкy нaцioнaльнoгo piвня, пpи яюй фyнкцioнyвaтиме фoнд гapaнтyвaння внеcкiв (вклaдiв] чле-ыв кpедитниx cпiлoк нa депoзитнi paxyнки.
Oтже, cтвopення CPO нa pинкy кpедитнoï кooпеpaцiï е a^ тyaльним питaнням i, незвaжaючи нa знaчнy фитику (не-дocкoнaлa пpaвoвa cиcтемa Укpaïни, cиcтемa деpжaвнoгo pегyлювaння пpaктичнo не пеpедбaчae мoжливocтi зacтocy-
вaння caмopегyлювaння, незнaчний дocвiд дiяльнocтi тaкиx opгaнiзaцiй тoщo], зacлyгoвye нa yвaгy з 6o^ деpжaви.
Дiяльнicть CPO мae cвoï пеpевaги у пopiвняннi з деpжaв-ним pегyлювaнням, a мме: зaбезпечення вiдпoвiдaльнocтi тa пpoзopocтi дiяльнocтi yчacникiв, зacтocyвaння cпецiaлi-зoвaниx знaнь нa pинкy кpедитнoï кooпеpaцiï тa фiнaнcyвaн-ня йoгo poзвиткy, миттеве pеaгyвaння нa виникнення фи-зoвиx явищ, бтьш детaльний poзгляд звеpнень гpoмaдян з пoдaльшим вpегyлювaнням cкapг тa пpетензiй cпoживa-чГв, пocтiйнa метoдичнa пiдтpимкa yчacникiв тa iнфopмyвaн-ня пpo змЫи у зaкoнoдaвcтвi. Paзoм ¡з тим caмopегyлювaн-ня мae певнГ pизики, зoкpемa кopиcливi дГ'' CPO, якГ мoжyть бути cпpямoвaнi нa poбoтy в iнтеpеcax cвoïx yчacникiв, a не в iнтеpеcax тpетix oc¡6, якГ е cпoживaчaми пocлyг членГв CPO.
Bиcнoвки
ИинГ дiяльнicть кpедитниx cпiлoк лишaeтьcя пpoблемнoю, a cиcтемa кpедитнoï кooпеpaцiï не oтpимye нaлежнoï пГд-тpимки з бoкy деpжaви. Paзoм ¡з тим деpжaвне pегyлювaння в Укpaïнi пеpедбaчae нaдмipнicть пoвнoвaжень щoдo вcтa-нoвлення вимoг, пpaвил тa cтaндapтiв дiяльнocтi кpедит-ниx ycтaнoв, !o пpизвoдить дo знaчниx бюджетниx витpaт тa не впливae нa пoдaльший poзвитoк пiднaглядниx ycтa-нoв. Oдним зГ cпocoбiв виведення кpедитниx cпiлoк ¡з зa-cтoю, в ягаму вoни oпинилиcя пicля кpизи, cтaбiлiзaцiï cиc-теми кpедитнoï кooпеpaцiï в Укpaïнi тa пpи цьoмy cкopoчення нaвaнтaження нa деpжaвy мoже CTa™ caмopегyлювaння.
Фyнкцioнyвaння CPO мoже мaти як пoзитивнi, тaк i негативы crapo!^ тoмy зaпpoвaдження тГе' чи iншoï мoделi ca-мopегyлювaння в Укpaïнi мae бути глибoкo дocлiдженим тa oбдyмaним пpoцеcoм.
Koнтpoлюючий opгaн мoже делегyвaти чacтинy ^oix пoвнo-вaжень CPO кpедитниx mmo^ aле пpи цьoмy лишити мoжли-вicть ïx вiдкликaння, у paзi неефективнocтi caмopегyлювaння. Пpи цьoмy делегyвaння пoвнoвaжень мae здiйcнювaтиcя у мipy змГцнення CPO. Ocнoвними пoвнoвaженнями з 6o^ кoнтpoлю-ючoгo opгaнy мaють cтaти пoвнoвaження щoдo деpжaвнoï pе-ecтpaцï''/пеpеpеecтpaцï'' кpедитниx cпiлoк як фiнaнcoвиx ycтa-нoв, лiцензyвaння тa yдocкoнaлення нopмaтивнoï бaзи.
Деpжaвa мae CTa™ iнiцiaтopoм зaпpoвaдження пoвнoцiн-нoгo caмopегyлювaння тa зaкoнoдaвчo cпpияти цьoмy пpo-цеcy (poзpoбкa пpoфiльнoгo зaкoнoдaвcтвa;чiтке poзмежy-вaння пoвнoвaжень, якГ е виключнo деpжaвними тa тиx, щo мoжyть бути делегoвaнi CPO; poзpoбкa ^стеми взaeмoдï'' CPO з Упoвнoвaженим opгaнoм тa кoнтpoлю зa pеaлiзaцieю CPO делегoвaниx пoвнoвaжень, a тaкoж ^стеми caнкцiй зa пopyшення; вcтaнoвлення piвня вiдпoвiдaльнocтi CPO пеpед cпoживaчaми фiнaнcoвиx пocлyг - членГв yчacникiв CPO].
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Левнеи^ B.n. Poзвитoк pинкy небaнк¡вcькиx фiнaнcoвиx no-cлyп: мoиoпpaфiя [текст]: [^^Tpa!^ / B.n. Левнеикo. - K.: Цеитp уч-бoвoï л¡теpaтypи, 2013. - 368 c.
2. Oф¡ц¡йний caйт Haцioиaльиoï кoмiciï, !o здiйcиюe деpжaвие pе-пyлювaиия у cфеp¡ pиикiв фiиaиcoвиx nocлyп [Eлектpoн. pеcypc]. -Pежим дocтyny: http://http://nfp.gov.ua/
3. ЗвГт npo дiяльиicть Haцioиaльиoï кoмiciï, щo здiйcиюe деp-жaвне pепyлювaиия у cфеpi pиикiв ф¡нaнcoвиx nocлyп, зa 2013 piк
[Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://nfp.gov.ua/files/docs/ zvit/%D0%97%D0%B2%D1%96%D1%82%202013.pdf
4. Зв1т Нацюнально'Т комюи, що здмснюе державне регулювання у сфер1 ринюв ф^ансових послуг за 2012 рк [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://nfp.gov.ua/files/docs/zvit/% D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20 %D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%202012_1.pdf
5. Рекуненко 1.1. Особливост д1яльност1 саморегул1вних оргаыза-цм на ринку фЫансових послуг / 1.1. Рекуненко, 6.П. Бондаренко // Проблеми i перспективи розвитку банювськоТ системи УкраТни: зб. наук. праць. - Суми, 2010. - Т. 29. - С. 394-407.
6. Фтатова Н.Ю. Феномен саморегулювання в контекст станов-лення iнcтитуту саморег^вних органiзацiй в УкраТы / Н.Ю. Фтатова // Теорiя i практика правознавства. [Електронне наукове фахове видання]. - 2011. - №1.
7. Гарбар Ж.В. Дiяльнicть cаморегулiвних органiзацiй на ф^ансо-вому ринку УкраТни / Ж.В. Гарбар // Наука й економiка. - 2012. -Т. 1. - Вип. 4 (28). - С. 17-23.
8. Закон УкраТни «Про фiнанcовi послуги та державне регулювання ринюв ф^ансових послуг» вщ 12.07.2001 №2664-III [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2664-14
9. Закон УкраТни «Про кредиты сптки» вщ 20.12.2001 №2908-III [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/про кредиты сптки
10. Проект Закону про внесення змЫ та доповнень до Закону УкраТни «Про кредиты сптки» (щодо створення cаморегулiвноТ' ор-гаызацп кредитних спток) (реестрафйний №6010 вщ 28.01.2010) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://a-kryvenko.blogspot. com/2012/07/httpw1.html
11. Положення про делегування нацiональною комicieю, що здм-снюе державне регулювання у cферi ринюв фiнанcових послуг, окре-мих повноважень одый iз всеукраТ'нських аcоцiацiй кредитних спток: розпорядження Державно'Т комсТ з регулювання ринюв фiнанcових послуг УкраТни вщ 03.10.2006 №6280 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1186-06
УДК 314.74
0.0. К0РН1ЕНК0,
acnipaHT, 1нститут демографп та соц1альних доспджень iм. М.В. Птухи НАН Украни
Вплив основних макроеконом1чних показниюв на сучасш м1грацшш потоки в умовах глобал1зацп
У статт доспджено динамку основних мaкpоекономiчних показниюв Украни з прогнозом до 2017 року. Показано, що динaмiкa мaкpоекономiчних показниюв у перод з 2007-2015 роюв та зпдно з прогнозом до 2017 року стабльно перебувае в негативней зонi. Як основн причини цei ситуацИ визначен'!: скорочення числа захдних компаний на ринку i попршення нвестицйного кпмату в Украм. Схематично вищлеш основн м'1грацйн'1 потоки з Украни та в Украну з нших кран. Проанапзовано вплив основних мaкpоекономiчних показниюв на сучасн мграц/йн потоки в умовах глобaлiзaцii.
Ключов! слова: мграц/йн потоки, глобaлiзaцiя, ВВП, державний борг, ндекс споживчих цн, сальдо рахунку поточних операцй, Standard & Poor's Ratings Services.
Е.А. КОРНИЕНКО,
аспирант, Институт демографии и социальных исследований им. М.В. Птухи НАН Украины
Влияние основных макроэкономических показателей на современные миграционные потоки в условиях глобализации
В статье исследована динамика основных макроэкономических показателей Украины с прогнозом до 2017 года. Показано, что динамика макроэкономических показателей за период с 2007-2015 годов, а также согласно прогнозу до 2017 года стабильно находится в отрицательной зоне. В качестве основных причин этой ситуации выделены: сокращение числа западных компаний на рынке и ухудшение инвестиционного климата в Украине. Схематически определены основные миграционные потоки из Украины и в Украину из других стран. Проанализировано влияние основных макроэкономических показателей на современные миграционные потоки в условиях глобализации.
Ключевые слова: миграционные потоки, глобализация, ВВП, государственный долг, индекс потребительских цен, сальдо счетов текущих операций, Standard & Poor's Ratings Services.
O.O. KORNIENKO,
a graduate student of Institute of demography and social researches named after M.V. Ptukha national academy of sciences of Ukraine
Influence of basic macroeconomic indexes on modern migratory streams in the conditions of globalization
The article deals with the study of the dynamics of the main macroeconomic indicators of Ukraine is forecast to 2017. It has been shown that the basic dynamics of macroeconomic indicators for the period 2007-2015. with projections to 2017. is stable in the negative zone. Presented premise of reducing the number of foreign companies in the market and the deterioration of the investment climate in Ukraine. Schematically shows the main migration flows from Ukraine and Kazakhstan. The basic of the country where, and with whom directed migration flows. Shows the influence of the main macroeconomic indicators on migratory movements in the context of globalization.
Keywords: мigration flows, globalization, GDP, public debt, indeks consumer prices, the current account balance, Standard & Poor's Ratings Services.
64 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 3 (166)/2015
© 0.0. К0РН1БНК0,2015
