CC BY
35
I.B. штиль,
аспирант, Академия финансового управления MiiicrepcTBa ф1нанс1в Украни
■■ ■ ■ w
Д|яльн1сть асоц1ац1и кредитних стлок: св1товий досв1д та украКнська практика
Стаття присвячена висв^ленню дяльност асо^а^й кредитних сЫлок у кранах св'пу. Проведено aнaлiз побудови системи кредитной кооперацИ Польщi, Литви, Угорщини, Канади та США, а також впливу асо^а^й кредитних кооператив'!в цих кран на функцонування та розвиток системи загалом. Визначено завдання та функцИ' об'еднань кредитних сп'1лок в Украт'!, стан Iхнього розвитку на сучасному етапi. Запропоновано основнi напрями розширення повноважень асо^а^й кредитних сп!лок.
Ключов/ слова: система кредитной кооперацИ] асо-^а^я кредитних сЫлок, стаб'л'зац/йний фонд, Ыдтримка л'жв'1дност'1.
Статья посвящена отображению деятельности ассоциаций кредитных союзов в странах мира. Проведен анализ построения системы кредитной кооперации Польши, Литвы, Венгрии, Канады и США, а также влияния ассоциаций кредитных кооперативов этих стран на функционирование и развитие системы в целом. Определены задачи и функции объединений кредитных союзов в Украине, состояние их развития на данном этапе. Предложены основные направления расширения полномочий ассоциаций кредитных союзов.
Ключевые слова: система кредитной кооперации, ассоциация кредитных союзов, стабилизационный фонд, поддержка ликвидности.
The article is devoted to the activities of associations of credit union sin the world. Was conducted analysis of the construction of the system of credit cooperatives in Poland, Lithuania, Hungary, Canada and the U.S., and the impact of associations credit cooperatives of these countries on the functioning and development of system in gen -eral. Examined tasks and functions of the association of credit unions in Ukraine and the state of their development today. The proposed basic directions for expansion of powers association of credit unions.
Keyworlds: cooperative credit system,association of credit unions, stabilization fund, liquidity support.
Постановка проблеми. В умовах недосконалост! зако-нодавства, браку профес!йного досв!ду, в!дсутност! методично! та техн!чноУ п!дтримки ф!нансових !нститут!в виникае необх!дн!сть створення об'еднань учасник!в певного сегменту ф!нансового ринку. 3 метою взаемодопомоги та захисту сп!льних !нтерес!в ф!нансових установ посилюеться значення асоц!ац!й, як! забезпечують широкий спектр !нтерес!в своУх учасник!в та намагаються сприяти наданню б!льш як!сних ф!нансових послуг Ухн!м членам.
Як показуе свгговий досв!д, об'еднання у систем! кредитноУ коопераци здатн! чинити вагомий позитивний вплив на фун-кц!онування кредитних кооператива. Проте якщо в одних краУнах так! об'еднання забезпечують ф!нансов!, орган!зац!йн! та техн!чн! умови розвитку кредитних кооператива, то в ¡нших виступають лише як об'еднання представницького типу, покликан! координувати д!яльн!сть своУх учасник!в.
В!тчизняна система кредитноУ коопераци включае в себе сукупн!сть елемент!в (кредитн! сп!лки, Ух асоц!ац!У, установи серв!сноУ !нфраструктури), що у своУй едност! утворюють мережу орган!зац!й ! здатн! виконувати функц!У, притаманн! розвиненим структурам систем кредитноУ кооперац!У св!ту. На даний час д!яльн!сть об'еднань кредитних сп!лок обме-жена ! не е пр!оритетним напрямком державного регулю-вання. Водночас потребуе наукового обгрунтування надан-ня б!льших повноважень асоц!ац!ям кредитних установ.
Анал'13 дослджень та публкацШ з проблеми. Досл!дженню розвитку та функц!онування в!тчизняноУ систе-ми кредитноУ кооперац!У присвячен! науков! прац! багатьох вчених та практик!в, серед яких О.Г. Волкова, В.В. Гончаренко, О.М. 1ваницька, П.М. Козинець, А.Я. Оленчик, В.Л. Пластун, Г.М. Терещенко, В.П. Хомутенко та !н. Проте, незважаючи на велику к!льк!сть статей та публ!кац!й, питання щодо д!яльнос-т! асоц!ац!й кредитних сп!лок та оц!нки Ухнього впливу на фун-кц!онування самих кредитних сп!лок лишаються поза увагою досл!дник!в ! потребують подальшого вивчення.
Метою статт'1 е досл!дження функц!онування об'еднань кредитних сп!лок в УкраУн! та в краУнах !з високим р!внем розвитку кредитноУ кооперац!У, а також можливостей вико-ристання Ухнього досв!ду для удосконалення та розширення функц!й в!тчизняних асоц!ац!й.
Виклад основного матер/алу. На даному етап! розвитку кооперативного руху в!дсутня ч!тка класиф!кац!я установ, як! складають низову ланку сучасноУ системи кредитноУ коопера-ц!У. Кредитн! установи, як! створен! на кооперативних засадах з метою задоволення потреб своУх член!в у взаемному кредиту-ванн! або наданн! !нших ф!нансових послуг за рахунок об'еднань грошових внеск!в своУх член!в, у р!зних краУнах назива-ються по-р!зному: «кредитна сп!лка», «кредитний кооператив», «ощадно-кредитна кооперативна каса», «товариство взаем-ного кредиту», «ф!нансовий кооператив» тощо. В!дсутня ч!тка класиф!кац!я ! серед об'еднань кредитних установ.
У сучасн!й л!тератур! можна зустр!ти назви «л!га», «асо-ц!ац!я», «федерац!я», «конференц!я». Л!ги являють собою м!сцев! об'еднання, створен! кредитними сп!лками для отри-мання р!зноман!тних неф!нансових послуг (лоб!стська та навчальна д!яльн!сть, мон!торинг зм!н до законодавства,
1 88 Формування ринкових вщносин в Укра'1'Hi № 6 (157)/2014
© I.B. штиль, 2014
MapKeTMHroBi flocniflxeHHa toiio). Acoqiaqii' Ta (£eflepaqii' -opraHi3aqii', aKi yTBoproroTbca Ha Haqi0HanbH0My a6o perio-HanbHOMy piBHi 3 MeToro HaflaHHa cbo'i'm ynacHMKaM He^iHaH-cobmx Ta ^iHaHcoBMX nocnyr (niflTpMMKa niKBiflHocTi, iHBecTMqii' TMMHacoBO BinbHMX KOWTiB toio). KoH^epeHqii BMcTynaroTb aK 06'eflHaHHa HaqioHanbHMX a6o perioHanbHMX opraHi3aqiil KpeflMTHMX ycTaHOB. Pa30M i3 tmm 06'eflHaHHa KpeflMTHMX cninoK yMOBHO MOxHa noflinMTM 3a piBHeM 3fliiicHeHHa cbogi flianb-HocTi: cBiTOBMM, perioHanbHMi Ta HaqioHanbHMil [1].
TaK, HanpMKnafl, Ha cBiTOBOMy piBHi aKTMBHO i^yHKqioHye BcecBiTHa acoqiaqia KpeflMTHMX cninoK (WOCCU - World Council of Credit Unions), yTBopeHa b 1970 poqi. TonoBHMM 3aBflaHHaM WOCCU e p03BMT0K Ta 3MiqHeHHa KOonepaTMBHoro pyxy b Kpai'-Hax TpeTboro cBiTy, a TaKOx HaflaHHa TexHiHHOi flonoMorM BciM cboim ynacHMKaM b Mexax HaqioHanbHoro ceKTopy.
CTaHOM Ha 31.12.2012 WOCCU 06'eflHye 6nM3bK0 200 MinbiOHiB nneHiB 56 TMcan KpeflMTHMX cninoK 3i 101 Kpai'HM A^pMKM, A3ii, EBponM, niBHiHHOi Ta niBfleHHOi AMepMKM, OKeaHii Ta Kpai'H KapM6cbKoro 6aceilHy [2].
Ha peri0HanbH0My piBHi i^yHKqioHyroTb pi3H0MaHiTHi perio-HanbHi 06'eflHaHHa, io 3a6e3nenyroTb WMpoKMi cneKTp iHTep-eciB cboix ynacHMKiB: A3iaTcbKa KOHi^epeHqia KpeflMTHMX cni-noK, A^pMKaHcbKa KOHi^epeHqia K00nepaTMBHMX oiiafl-HO-KpeflMTHMX acoqiaqiil, laTMHoaMepMKaHcbKa KOHi^epeHqia 0|aflH0-KpeflMTHMX K00nepaTMBiB Ta iH.
Ha HaqioHanbHOMy piBHi KpeflMTHi K00nepaTMBM 06'eflHyroTb-ca b TepMTopianbHi (o6nacHi, paiOHHi, KpaiOBi, npoBiHqiilHi toio) Ta HaqioHanbHi acoqiaqii, nirM, (^eflepaqii.
Po3rnaflaronM ycniniHMi/i flocBifl Kpai'H i3 p03BMHeH0ro Kpe-flMTHoro Koonepaqiero, MOxHa cTBepflxyBaTM, io 06'eflHaHHa KpeflMTHMX K00nepaTMBiB 3fliilcHMnM BaroMMi BnnMB Ha cTa-HOBneHHa Ta p03BMT0K Bciei cMcTeMM. Acoqiaqii 3fliilcHroroTb He npocTO no6iroBaHHa Ta npeflcTaBHMqTBO iHTepeciB cboix nneHiB, a i y pa3i Heo6xiflHocTi HaflaroTb cyTTeBy ^iHaHcoBy flonoMory (niflTpMMKa niKBiflHocTi, 6e3onnaTHi flOTaqii', pi3Hi ninbrM).
n06yfl0Ba cMcTeMM KpeflMTHOi' Koonepaqii' y KOxHiil OKpeMii Kpai'Hi Moxe Biflpi3HaTMca (cKnaflaTMca 3 flBOx a6o Tpbox piB-HiB), ane qini, 3aBflaHHa Ta ^yHKqii 06'eflHaHb KpeflMTHMX koo-nepaTMBiB cxoxi.
CMcTeMa KpeflMTHOi' Koonepaqii' nonb|i e oflHiero 3 Haipo3-BMHeHimMX b EBponi, a KpeflMTHi KacM BMcTynaroTb cepi03HMMM KOHKypeHTaMM KOMepqiilHMX 6aHKiB.
y nonb|i nepmMi piBeHb cMcTeMM KpeflMTHOi' Koonepaqii' cKnaflaroTb KpeflMTHi KacM. Bcboro cTaHOM Ha 31.12.2012 y Kpai'Hi HaninyeTbca 55 Kac. Ha flpyroMy piBHi 3HaxoflMTbca i'x 06'eflHaHHa - HaqioHanbHa (qempanbHa) 0|aflH0-KpeflMTHa Kaca (KSKOK), aKa 3acH0BaHa y 1992 poqi Ta ochobhoki MeToro aKOi' e noninmeHHa ^iHaHc0B0i' cTa6inbHocTi ycTaHOB nepworo piBHa. HneHcTBO Kac y KSKOK e 060B'a3K0BMM, a TOMy i'i nneHa-mm e Bci KpeflMTHi KacM Kpai'HM, a TaKOx i'XHi ^inianM.
KSKOK Mae WMpoKi n0BH0BaxeHHa |0fl0 perynroBaHHa Ta Harnafly 3a flianbHicTro cboix nneHiB: np0B0flMTb iiopinHy ayflM-TopcbKy nepeBipKy koxhoi KpeflMTHOi KacM, aKTMBHO cniBnpa-
qroe 3 flepxaBHMMM opraHaMM Ta MixHapoflHMMM opraHi3aqia-mm, BMcTynae 0praHi3aT0p0M eflMHOi iHi£0pMaqii/iH0i cMcTeMM, 3fliicHroe HaBnaHHaM Ta niflBMieHHaM KBani^iKaqii npaqiBHM-KiB, 3aiMaeTbca po3po6Koro H0pMaTMBH0-npaB0BMX aKTiB, io perynroroTb flianbHicTb KpeflMTHMX Kac.
flo cKnafly KSKOK BXoflMTb TOBapMcTBO B3aeMHoro cTpaxy-BaHHa Ta TOBapMcTBO iHBecTMqiilHMX ^OHfliB, cTpaxoBa KOMna-Hia, KOMnaHia po3po6KM nporpaMHoro 3a6e3neneHHa, BMflaB-HMnMii fliM Ta iHmi ycTaHOBM cepBicHOi iH^pacTpyKTypM. KpiM Toro, Bci KacM wnaxoM nepepaxyBaHHa nneHcbKMX BHecKiB ^opMyroTb y KSKOK cTa6ini3aqiiHMM ^OHfl, aKMii bmkopmcto-ByeTbca flna BMflani cTa6ini3aqiiHMX KpeflMTiB KacaM. KoHTponb 3a flianbHicTro KSKOK 3fliilcHroeTbca qeHTpanbHMM 6aHK0M nonbii [3, c. 2].
y flMTBi Ha nepmoMy piBHi cMcTeMM KpeflMTHOi' Koonepaqii' 3HaxoflaTbca KpeflMTHi cninKM. CTaHOM Ha 31.12.2012 y Kpai'Hi HaninyeTbca 63 KpeflMTHi cninKM. Ha flpyroMy piBHi - flBi aco-qiaqii: iMTOBcbKa acoqiaqia KpeflMTHMX cninoK Ta iMTOBcbKa UeHTpanbHa KpeflMTHa cninKa (UKC).
Ochobhmmm 3aBflaHHaMM iMTOBcbKOi acoqiaqii KpeflMTHMX cninoK e npeflcTaBHMqTBO iHTepeciB cboix nneHiB y flepxaBHMX, npMBaTHMX i MixHapoflHMX ycTaHOBax Ta opraHi3aqiax, npoBe-fleHHa HananbHMX Ta peKnaMHMX 3axofliB, no6iroBaHHa. HneHcTBO b flaHii acoqiaqie He e 060B'a3K0BMM, a TOMy flo i'i cKnafly BXoflMTb 61 KpeflMTHa cninKa, io cTaHOBMTb 97% Bifl 3aranbH0i KinbKocTi KpeflMTHMX cninoK y Kpai'Hi.
UKC Imtbm 3aiMaeTbca niflTpMMKoro niKBiflHocTi Ta nnaToc-np0M0XH0cTi KpeflMTHMX cninoK-ynacHMqb, 3anynae fleno3MTM Bifl KpeflMTHMX cninoK Ta Haflae KpeflMTM KpeflMTHMM cninKaM, 3fliicHroe Harnafl 3a i'x flianbHicTro (mnaxoM iHcneKTyBaHHa), Haflae KOHcynbTaqiiHi nocnyrM, HaBnaHHa Ta niflBMieHHa KBani-^iKaqii' nepcoHany, nocnyrM y c^epi peKnaMM Ta MapKeTMHry [4]. npM UKC cTB0peH0 cTa6ini3aqiiHMi ^OHfl Ta ^OHfl niflTpMMKM niKBiflHocTi KpeflMTHMX cninoK. HneHcTBO y UKC e 060B'a3K0BMM, a TOMy ii' nneHaMM e Bci 63 KpeflMTHi cninKM Kpai'HM.
KpiM UKC Harnafl 3a flianbHicTro KpeflMTHMX cninoK 3fliicHro-eTbca UeHTpanbHMM 6aHK0M Imtbm. Bci KpeflMTHi cninKM i 6aHKM KpaiHM BKnroneHi b cMcTeMy flepxaBHoro cTpaxyBaHHa fleno3MTiB.
CMcTeMa KpeflMTHOi' Koonepaqii' yropiMHM TaKOx cKnafla-eTbca i3 flBOx piBHiB: Ha nepmoMy 3HaxoflaTbca KpeflMT-H0-0|aflHi K00nepaTMBM, Ha flpyroMy - flBi HaqioHanbHi acoqiaqii (ycTaHOBM npeflcTaBHMqbKoro TMny) Ta HaqioHanbHMi ®0Hfl 3axMcTy KpeflMTH0-0|aflHMX ycTaHOB (OTIVA), aKMii 6yB cTBopeHMi y 1991 poqi 3a iiiqiaTMBM flepxaBM aK flo6poBinb-HMi ^OHfl 3axMcTy KpeflMTH0-0|aflHMX K00nepaTMBiB.
OTIVA aBnae co6oro ropMflMnHy oco6y, aKa, 3fliicHroronM cBoro flianbHicTb, OTpMMye npM6yT0K, io BMK0pMcT0ByeTbca flna cTaTyTHOi' flianbHocTi 6e3 po3nofliny loro Mix 3acH0BHMKa-mm. HneHaMM OTIVA e loro 3acH0BHMKM (KpeflMTH0-0|aflHi K00nepaTMBM), KpeflMTH0-0|aflHi K00nepaTMBM, aKi npMeflHa-nMca flo ^OHfly ni3Hime, a TaKOx npaBOHacTynHMKM aK nepmMX, TaK i flpyrMX. OcKinbKM KaniTan OTIVA 6yB c^opMOBaHMl
зacнoвникaми тa деpжaвoю, тo ocтaння тaкoж е йoгo yчac-никoм, xoчa з дещщ) oбмеженими пpaвaми тa oбoв'язкaми.
Ocнoвними фyнкцiями OTIVA е фiнaнcoвa пiдтpимкa кooпе-paтивiв (нaдaння кpедитiв, збтьшення кaпiтaлy], пpoведення pеopгaнiзaцiï (зa неoбxiднocтi), виявлення пеpедкpизoвиx cитyaцiй тa ïx вiдвеpнення, пеpioдичне iнcпектyвaння тoщo.
Ha poзвитoк cиcтеми кpедитнoï кooпеpaцiï Угс^щини деp-жaвoю нaдaнo дoвгocтpoкoвий федит теpмiнoм ди дo 2013 po^. Ha cyмy кpедитниx гаитв бyлo пеpедaнo OTIVA деpжaв-н oблiгaцiï, якi пеpедaвaлиcя кpедитнo-oщaдним кooпеpaти-вaм для фopмyвaння кaпiтaлy. Гpoшoвi кoшти, нapaxoвaнi як пpoценти нa oблiгaцiï, зaлишaлиcя y влacнocтi кooпеpaтивiв[5].
Kpiм тoгo, кpедитнi кooпеpaтиви щopiчнo здiйcнюють ocнoвнi тa дoдaткoвi членик внеcки y зaгaльний кaпiтaл OTIVA, зa щo oтpимyють пpaвo нa безoплaтнi дoтaцiï, piзнi пiльги тa пpaвo викopиcтoвyвaти бpенд фoндy. Членcтвo кpедитнo-oщaдниx ycтaнoв y OTIVA не e oбoв'язкoвим.
Деpжaвний нaгляд зa дiяльнicтю кooпеpaтивiв в Угopщинi здiйcнюeтьcя Деpжaвнoю фiнaнcoвoю iнcпекцieю (PSZAF], Miнicтеpcтвoм фiнaнciв Угopщини тa Центpaльним фoндoм cтpaxyвaння вклaдiв. Miœ PSZAF тa OTIVA пiдпиcaнo дoгoвip пpo cпiвпpaцю, яким визнaченo poзмежyвaння пoвнoвaжень мiж ними [5]. Taк, нaпpиклaд, PSZAF тa OTIVA мoжyть cпiльнo пpoвoдити пеpевipки пiднaглядниx ycтaнoв, зaймaтиcя poз-poбкoю тa внеcенням змiн дo нopмaтивнo-пpaвoвoï бaзи.
Якщo poзглянyти cиcтемy кpедитнoï кooпеpaцiï C0A, тo вoнa cклaдaeтьcя iз тpьox piвнiв. ^pn^ piвень фopмyють кpедитнi cпiлки. B^ora cтaнoм нa 31.12.2012 y C0A зapеec-тpoвaнo 6960 кpедитниx oírnos Дpyгий - лiги штaтiв тa rapTO-paтивнi кpедитнi cпiлки. Лги - це непpибyткoвi oб'eднaння (aco^a^i] кpедитниx cпiлoк нa piвнi 1±ггату, cтвopенi федитни-ми cпiлкaми для oтpимaння piзнoмaнiтниx не фiнaнcoвиx ю^г. Пoнaд 90% мicцевиx кpедитниx cпiлoк е членaми лiг.
Ocнoвними фунщями лiг е мoнiтopинг змiн дo зaкoнoдaв-cтвa тa лoбicтcькa дiяльнicть. Уci зaкoнoпpoекти, якi poзpoбля-ютьcя i мoжyть бути пpийнятими зaкoнoдaвчими opгaнaми штaтiв, aнaлiзyютьcя з югляду ïxньoгo мoжливoгo впливу нa пoдaльшy poбoтy кpедитниx cпiлoк. У випaдкy, кoли якийcь зaкoнoпpoект мoже xoч яким чинoм зaчепити iнтеpеcи федит-ниx cпiлoк, лiгa пpoпoнye внеcти дo ньoгo вiдпoвiднi змiни.
Taraœ лiги нaдaють ^oi^ членaм ю^ут з ayдитy, ган-caлтингy, iнфopмaцiйнoгo зaбезпечення, пiдгoтoвки pек-лaмнoï пpoдyкцiï тa нaвчaння. Kpiм цьoгo, лтами cтвopю-ютьcя cеpвic-кopпopaцiï, якi зaймaютьcя ycтaткyвaнням oфiciв oблaднaння для нaдaння фiнaнcoвиx пocлyг членaм кpедитниx mmo^ зaймaютьcя oбpoбкoю дaниx тa пpoвoдять мapкетингoвi дocлiдження.
Kopпopaтивнi кpедитнi ттки, якi cклaдaють pегioнaльний piвень ^стеми кpедитнoï кooпеpaцiï, нaдaють cвoïм ф^н-coвi пocлyги: пiдтpимкa лiквiднocтi, iнвеcтицiï тимчacoвo вiльниx кoштiв, зaбезпечення poзpaxyнкiв тoщo.
Tpетiй piвень фopмyють Haцioнaльнa acoцiaцiя кpедитниx cпiлoк (CUNA], кooпеpaтивнa cеpвic-гpyпa (CSG] тa
Центpaль (USC], членaми якиx e лiги ита^в. Цi opгaнiзaцiï, oб'eднaнi пiд нaзвoю CUNA&Affiliates, e влacнicтю кpедитниx т^к тa лiг i зaймaютьcя oбcлyгoвyвaнням cиcтеми фе-дитниx кapтoк, чеюв тa гpoшoвиx пеpекaзiв, iнвеcтицiйнi тa iнфopмaцiйнi пocлyги, зaбезпечення пенciйниx paxyнкiв, пщ-тpимкa лiквiднocтi тa íK [6].
Ocoбливicтю cиcтеми кpедитнoï кooпеpaцiï Kaнaди е те, щo вoнa cклaдaeтьcя iз двox aвтoнoмниx ^стем: aнглoмoв-нoï cиcтеми кpедитниx cпiлoк тa фpaнкoмoвнoï cиcтеми rao-пеpaтивниx нapoдниx кac. Cтaнoм нa 31.12.2012 y Kaнaдi зapеecтpoвaнa 771 кpедитнa ycтaнoвa.
Aнглoмoвнa cиcтемa cклaдaeтьcя iз тpьox piвнiв: кpедитнi cпiлки, пpoвiнцiйнi центpaлi тa федеpaцiя нapoдниx rac пpo-вiнцiï Oнтapio i Центpaль кpедитниx cпiлoк Kaнaди. Ha пеp-шoмy piвнi кpедитнi cпiлки, як в межax пpoвiнцiй oб'eднaнi в центpaлi, щo фopмyють дpyгий piвень cиcтеми. Пpoвiнцiйнi центpaлi тa федеpaцiя нapoдниx кac пpoвiнцiï Oнтapio - це pегioнaльнi acoцiaцiï кpедитниx mmo^ чеpез якi кpедитнi cпiлки зд^нюють мaйже вci фiнaнcoвi oпеpaцiï. Дaнi O6^-нaння зaймaютьcя пiдтpимкoю лiквiднocтi кpедитниx cпiлoк, нaвчaнням тa пщвищенням квaлiфiкaцiï пеpcoнaлy, пpoвo-дять електpoннi плaтежi.
Пpoвiнцiйнi центpaлi вxoдять дo cклaдy нaцioнaльнoï aco^a-ци кpедитниx cпiлoк - Центpaль кpедитниx cпiлoк Kaнaди ^е-тiй piвень], яга мae знaчнi пoвнoвaження y cфеpi poзвиткy фе-дитниx cпiлoк (нaдae кpедитним cпiлкaм дocтyп дo нaцioнaль-нoï тa мiжнapoднoï cиcтеми ATM, пpoвoдить електpoннi плaте-œi, пpедcтaвляe iнтеpеcи кpедитниx cпiлoк нa вcix piвняx].
Kpiм тoгo, дo cклaдy aнглoмoвнoï cиcтеми кpедитниx cпiлoк вxoдять cеpвicнi кooпеpaтиви, якi нaлежaть членaм cиcтеми кpедитниx cпiлoк тa oбcлyгoвyють piзнoмaнiтнi ïx пoтpеби (нaвчaльний тa метoдичний центp, кoмпaнiя з yпpaвлiння aкти-вaми, cтpaxoвa кoмпaнiя, iнвеcтицiйнa кoмпaнiя тa iн.] [6].
Фpaнкoмoвнa cиcтемa кooпеpaтивниx нapoдниx кac, яга нaлежить дo кooпеpaтивнoгo pyxy Дежapден, e cиcтемoю змi-шaнoгo типу (2-3 piвнi). Ha пеpшoмy piвнi знaxoдятьcя нapoд-нi кacи. Hapoднi кacи пpoвiнцiй Hью-Бpyнcвiк, Maнiтoбa тa Oнтapio чеpез федеpaцiï кac Дежapден (дpyгий piвень] e чле-нaми Федеpaцiï кac Дежapден (тpетiй piвень), a нapoднi кacи пpoвiнцiï №ебек e членaми Федеpaцiï безпocеpедньo.
Федеpaцiï кac Дежapден пpoвiнцiй Hью-Бpyнcвiк, Maнiтoбa тa Oнтapio - пpoвiнцiйнi aco^a^i', якi oбcлyгoвyють нapoднi кacи дaниx пpoвiнцiй (фiнaнcoвa пiдтpимкa, кoнcyльтaцiйнi Федеpaцiя кac Дежapден - acoцiaцiя (oб'eднaння] нapoдниx кac, ocнoвними зaвдaннями якoï e теxнiчнa дoпoмo-Ta cвoïм членaм, пiдвищення квaлiфiкaцiï пpaцiвникiв, пiдбip клieнтiв нapoдним кacaм, poзpoбкa плaнiв фiнaнcoвoгo poз-витку, пpoведення ayдитy, мapкетингoвi дocлiдження тoщo. Дo cклaдy Федеpaцiя кac Дежapден вxoдять кopпopaцiï, щo фop-мують ютужну cеpвicнy iнфpacтpyктypy цieï кooпеpaтивнoï cиcтеми. Це cтaбiлiзaцiйнiй фoнд, кoмпaнiя, |щ| нaдae бpoкеp-cькi тa iнвеcтицiйнi пocлyги, кoмпaнiя з yпpaвлiння aктивaми, cтpaxoвa кoмпaнiя, нayкoвo-дocлiднa ycтaнoвa тa iншi. Bci
^p^pa^i' e дoчipнiми кoмпaнiями Федеpaцiï кac Дежapден i oбcлyгoвyють iï членiв (нapoднi i<ac^ [6].
Cиcтеми кpедитнoï кooпеpaцiï C0A тa Kaнaди ввaжaють-cя нaйбiльш пoтyжними тa ycпiшними в ^m. Caме зaвдяки aктивнiй фiнaнcoвiй, методичнм тa теxнiчнiй пiдтpимцi aме-pикaнcькoгo тa кaнaдcькoгo пpoектiв теxнiчнoï дoпoмoги poзпoчaлocя вiдpoдження кpедитниx cпiлoк в Укpaïнi.
3a cyчacнoï нopмaтивнoï пpaвoвoï бaзи cиcтемy втизня-нoï кpедитнoï кooпеpaцiï yмoвнo мoжнa пoдiлити нa двa piвнi. Пеpший piвень cклaдaeтьcя iз влacне кpедитниx cпiлoк. Cтaнoм нa 31.12.2013 в Укpaïнi зapеecтpoвaнo 624 ^е-дитнi cпiлки (див. тaбл.). Haйбiльшa ïx кiлькicть зocеpедженa y м. Kиeвi (66], Лyгaнcькiй (50], Дoнецькiй (44], Xapкiвcькiй (39], Днiпpoпетpoвcькiй (32], Львiвcькiй (33], Чеpкacькiй oблacтi (32]. Haйменшa - y Житoмиpcькiй oблacтi (5].
Членaми 624 кpедитниx cпiлoк e 980,9 ™c. ocí6, з якиx 233,6 ™c. ocí6 (24%] мaють дiючi кpедитнi дoгoвopи тa 40,3 тиc. ocí6 (4%] мaють внеcки (вклaди] нa депoзитниx paxyнкax.
Зaгaльний oбcяг aктивiв кpедитниx cпiлoк cтaнoм нa 31.12.2013 cтaнoвить 2598,8 млн. гpн., зaгaльний oбcяг кaпiтaлy - 1055,6 млн. фн., зaгaльнa cyмa вклaдiв (вне^в] членiв кpедитниx cпiлoк нa депoзитниx paxyнкax - 1330,0 млн. TpK, зaгaльний oбcяг кpедитiв, нaдaниx членaм ^едит-ниx cпiлoк, - 2349,1 млн. TpK
Дo дpyгoгo piвня вiтчизнянoï cиcтеми кpедитнoï кooпеpaцiï вxoдять тpи вcеyкpaïнcькi acoцiaцiï кpедитниx mmo^ 23 мю-цевi acoцiaцiï кpедитниx cпiлoк, з ниx - 20 oблacниx, oднa -AP ^им тa двi aco^a^i' мicт Kиeвa тa Cевacтoпoля (нa нaцioнaльнoмy piвнi ïxнi iнтеpеcи пpедcтaвляe oднa iз втеук-païнcькиx acoцiaцiй], двi вcеyкpaïнcькi i чoтиpи oблacнi oб'eднaнi ^едиты cпiлки. Biтчизняним зaкoнoдaвcтвoм не визнaченo oбoв'язкoве членcтвo кpедитниx cпiлoк y aco^a-цiяx aбo oб'eднaниx кpедитниx cпiлкax. У Житoмиpcькiй, Cyмcькiй, Чеpнiвецькiй тa oблacтяx мicцевi o6^-
нaння кpедитниx cпiлoк вiдcyтнi.
Micцевi aco^a^i' cтвopюютьcя y paмкax oднieï aдмiнicтpa-тивнo-теpитopiaльнoï oдиницi, визнaченoï OTarm^! 133
Koнcтитyцiï Укpaïни, якщ^ членaми тaкoгo oб'eднaння е бтьш як тpетя чacтинa кiлькocтi кpедитниx cпiлoк, якi дiють нa теpи-TOpii' тaкoï aдмiнicтpaтивнo-теpитopiaльнoï oдиницi, aле y кть-кocтi не менше тpьox кpедитниx cпiлoк. Brey^a'^^^ aco^a-цп - aco^a^i' кpедитниx oírnos дiяльнicть якиx пoшиpюeтьcя нa теpитopiю вcieï Укpaïни, зa yмoви, |щ| членaми тaкиx aco-цiaцiй е кpедитнi cпiлки бiльш нiж з пoлoвини aдмiнicтpaтив-нo-теpитopiaльниx oдиниць, визнaчениx чacтинoю дpyгoю cтaттi 133 Koнcтитyцiï Укpaïни [7].
Acoцiaцiя кpедитниx cпiлoк е юpидичнoю ocoбoю, мae caмocтiйний бaлaнc, бaнкiвcькi paxyнки, якi вiдкpивaютьcя i викopиcтoвyютьcя згiднo iз зaкoнoдaвcтвoм y caмocтiйнo oбpaниx бaнкiвcькиx ycтaнoвax, a тaкoж печaткy, штaмп тa блaнки iз ^oi^ нaйменyвaнням, влacнy cимвoлiкy [7].
Oб'eднaнa кpедитнa mmra (OKC] - це непpибyткoвa opraH-зaцiя, зacнoвaнa кpедитними cпiлкaми нa кooпеpaтивниx зacaдax з метoю cпpияння фiнaнcoвiй cтaбiльнocтi кpедитниx cпiлoк тa oб'eднaння тимчacoвo вiльниx кoштiв ^oix членiв для ïx взaeмoкpедитyвaння. Miнiмaльнa кiлькicть yчacникiв OKC мae буи не менше деcяти кpедитниx cпiлoк [7].
OKC пoкликaнi дiяти з метою пiдтpимки лiквiднocтi ^е-дитниx cпiлoк (дiючи як «бaнк бaнкiв»), тoдi як мicцевi тa вcеyкpaïнcькi acoцiaцiï нaдaють пocлyги, щo не мaють пpя-мoгo вiднoшення дo бiзнеc дiяльнocтi, a caме: ю^уги з ayдитy, нaвчaльнi, кoнcyльтaтивнi тa iншi cеpвicнi пocлyги.
B Укpaïнi нa дaний чac aктивнo д^ть двi вcеyкpaïнcькi aco-^a^i' кpедитниx cпiлoк як пpoфеciйнi oб'eднaння пpедcтaв-ницькoгo типу: B^y^a'^-i^ra acoцiaцiя кpедитниx cпiлoк (BAKC], якa зacнoвaнa y 2003 po^, тa Haцioнaльнa acoцiaцiя кpедитниx cпiлoк Укpaïни (HAKCУ], яга зacнoвaнa y 1994 poцi. ^м тoгo, icнye Bcеyкpaïнcькa acoцiaцiя кpедитниx cпiлoк вiйcькoвocлyжбoвцiв тa пpaцiвникiв cилoвиx вiдoмcтв, якa зacнoвaнa y 2004 po^ тa членaми якoï e пoнaд 30 тиcяч вiй-cькoвocлyжбoвцiв тa пpaцiвникiв пpaвooxopoнниx вiдoмcтв. Hapaзi acoцiaцiя пеpебyвae нa cтaдiï cтaнoвлення.
Ocнoвнoю метoю дiяльнocтi BAKC e лoбiювaння i пpед-cтaвництвo iнтеpеciв кpедитниx cпiлoк тa cтвopення cпpият-
Kiлькicть зapeecтpoвaниx кpeдитниx cпiлoк c^om на 31.12.2013, oä.*
№ п/п Perio^ oблacть, mícto Kiлькicть кpeдитниx cпiлoк № п/п Perio^ oблacть, мicтo Юльюсть кpeдитниx cпiлoк
1. AP ^им 24 15. MикoлaÏвcькa oбл. 9
2. Biнницькa oбл. 14 1б. Oдecькa oбл. 23
3. Boлинcькa oбл. 14 17. Пoлтaвcькa oбл. 15
4. Днiпpoпeтpoвcькa oбл. 32 18. Piвнeнcькa oбл. 11
5. Дoнeцькa oбл. 44 19. Ceвacтoпoль 17
б. Житoмиpcькa oбл. 5 20. Cyмcькa oбл. 10
7. Зaкapпaтcькa oбл. 21 21. Tepнoпiльcькa oбл. 22
В. Зaпopiзькa oбл. 23 22. Xapкiвcькa oбл. 39
9. Iвaнo-Фpaнкiвcькa oбл. 25 23. Xepcoнcькa oбл. В
10. KиÏв бб 24. Xмeльницькa oбл. 22
11. KиÏвcькa oбл. 1б 25. Чepкacькa oбл. 32
12. Kipoвoгpaдcькa oбл. 13 2б. Чepнiвeцькa oбл. 17
13. Лyгaнcькa oбл. 50 27. Чepнiгiвcькa oбл. 19
14. Львiвcькa oбл. 33 B^oro б24
* Джepeлo: cклaдeнo нa ocнoвi дaниx HaцioнaльнoÏ komíc'ü, ùo Bâi^i^ice дepжaвнe peгyлювaння y côepi рин^в фiнaнcoвиx no^yr.
ливого для функцюнування кредитних спток законодавчого i регуляторного середовища. Кр1м того, завдання ВАКС включають: правову пщтримку кредитних спток та мюцевих асо^ацм, пщтримку розвитку ¡нфраструктури кредитних спток, розробка та впровадження единоУ нацюнальноУ про-грами з пщтримки фЫансовоУ стабтьност кредитних спток та захисту вклад1в Ух члеыв, м1жнародна ствпраця [8].
У систем! ВАКС ¡снуе два типи членства: безпосередн члени ВАКС \ опосередкован члени (через членство у м\с-цевих (репональних) асоц\ац\ях кредитних спток). Станом на 31.12.2013 дана асоц\ац\я представляв ¡нтереси 257 кредитних спток (41% в\д загальноУ к\лькост\). 3 них 142 кредиты сп\лки - це безпосередн члени ВАКС, 115 кредитних спток - члени ВАКС через м\сцев\ асоц\ац\У [9].
ВАКС активно сп\впрацюе з добровтьним об'еднанням кредитних спток «Програма захисту вклад\в», учасником якого може стати будь-яка кредитна сп\лка, обслуговуючим кооперативом «Проф-Консалт», аудиторською ф\рмою «АВС-Центр» та м\жнародною благод\йною орган\зац\ею «УкраУнський осв\тн\й центр реформ».
Об'еднання кредитних спток «Програма захисту вклад\в» реал\зуе програми стаб\л\заци та ф\нансового оздоровлення кредитних спток, сприяе розвитку мереж\ ф\нансових ана-л\тик\в та антикризових менеджер\в (тимчасових адмУс-тратор\в) на баз\ мюцевих асоц\ац\й кредитних спток; вико-нуе функци бази для створення елемент\в системноУ сервю-ноУ ¡нфраструктури для кредитних спток та оператора оц\н-ки ризик\в при реал\зацп кредитних л\н\й, що надаються кре-дитним спткам [10].
Основними ц\лями П3В е: гарантування високого р\вня дтовоУ репутаци й авторитету кредитних сп\лок-учасник\в П3В \ формування Ухнього единого публ\чного ринкового бренда; забезпечення ф\нансовоУ стаб\льност\ кредитних сп\лок-учасник\в П3В \ захист грошових вклад\в Ухн\х член\в; проведення безвиУзного (дистанц\йного) та виУзного монгго-рингу ф\нансового стану, практики надання ф\нансових послуг \ д\яльност\ системи управл\ння кредитних сп\-лок-учасник\в П3В; запровадження ефективних механ\зм\в пщвищення р\вня л\кв\дност\ та реф\нансування кредитних сп\лок-учасник\в П3В тощо [10].
Станом на 31.12.2012 у склад\ учасник\в П3В нал\чува-лося 48 кредитних спток (майже 8% ус\х кредитних спток в УкраУн\, що обслуговують 17% актив\в, 17% кредита та 21% вклад\в ус\х в\тчизняних кредитних спток) [10].
На даний час основною метою об'еднання лишаеться зд\йснення функц\й лоб\ювання, системного представлення та захисту ¡нтерес\в кредитних сп\лок-учасник\в П3В у взаемовщносинах з державними органами, в тому числ\ контролюючими, правоохоронними, судовими, з м\жнарод-ними орган\зац\ями й ¡ноземними партнерами.
Обслуговуючий кооператив «Проф-Консалт» надае кре-дитним спткам навчальн\, консультативн та ¡нш\ серв\сн\ послуги; представляв ¡нтереси кредитних спток та Ухн\х м\с-
цевих асоц\ац\й у взаемовщносинах ¡з вищими навчальними закладами, пла™ними системами, банками, Державною ¡потечною установою, державними спецiалiзованими фондами тощо.
Miжнародна благодiйна органiзацiя «УкраУнський освiтнiй центр реформ» професiйно та техычно пщтримуе зусилля кредитних спток та Ух об'еднань при проведены вщповщноУ ¡нформацмно'У та просвггницькоУ д\яльност\ серед органiв влади, дтових к\л, журналiстiв та широких верств населен-ня; налагоджуе взаeмодiю м\ж мюцевими асоцiацiями кредитних спток та репональними прес-клубами, залучае мiжнародну техычну допомогу та органiзацiйнi ресурси ¡но-земних партнерiв з метою реалiзацii' сптьних освггых, гума-нiтарних та тар - проекта, спрямованих на розвиток кредитних спток в УкраУн [8].
Д\яльн\сть ¡ншоУ всеукраУнсью асоцiацii' - НАКСУ майже не в\др\знявться в\д д\яльност\ ВАКС. Головними напрямами функцiонування НАКСУ е: участь в розробц та лобiюваннi повноцЫного законодавства для кредитних спток УкраУни; створення ¡нфраструктури необхщноУ для стабтьноУ та ефективноУ роботи кредитних спток; захист ¡нтереав кредитних спток та Ух члеыв перед центральними та мюцевими органами виконавчоУ влади; консультування кредитних сп\-лок з фЫансових, правових та бухгалтерських питань; пщ-вищення квалiфiкацiУ кадрiв кредитних спток; вивчення та узагальнення передового досвщу роботи кредитних спток; розробка внутршых операцмних стандартiв з метою уыфЬ кацiУ д\яльност\ кредитних спток-члеыв НАКСУ; пропаганда ¡дей фЫансовоУ коопераци серед широких верств населення УкраУни; створення единого ¡нформацмного простору в рамках украУнського руху кредитних спток; задоволення потреб кредитних спток, першочергово-члеыв НАКСУ в оргаызацмно-координацмнм, ¡нформацмно-навчальнм та фЫансовм сферах, шляхом надання ¡нформацмних, юри-дичних та осв\тн\х послуг, а також виконання представниць-ких та законотворчих функцм [11].
Станом на 31.12.2013 НАКСУ об'еднуе 139 кредитних спток ¡з р\зних областей, що становить 22% вщ загальноУ ктькост кредитних спток в УкраУнк
При НАКСУ створено Стабiлiзацiйний фонд, Центральний резерв лквщност^ Фонд техычноУ допомоги, програма «Старт», а також постмне друковане видання «Бюлетень кредитних спток УкраУни».
Стаб^зацмний фонд створений з метою забезпечення стабтьнос^ кредитних спток - члеыв НАКСУ, Центральний резерв л\кв\дност\ - для пщтримки л\кв\дност\ кредитних сп\-лок через надання короткострокового фЫансування на резервна основ\ учасникiв, Фонд технiчноy допомоги - з метою надання безпроцентного зворотного фЫансування (придбання комп'ютерного обладнання, ремонт офюу тощо). Програма «Старт» займаеться пщтримкою новостворених та невеликих кредитних спток шляхом надання зворотноУ фЫансовоУ допомоги.
Як уже зaзнaчaлocя вище, вiтчизняним зaкoнoдaвcтвoм пеpедбaчaeтьcя cтвopення oб'eднaниx кpедитниx cпiлoк (OKC], як тaкoж вxoдять дo дpyгoгo piвня cиcтеми кpедитнoï кooпеpaцiï.
Зapaз в Укpaïнi пpaцюe двi вcеyкpaïнcькi OKC: Укpaïнcькa oб'eднaнa кpедитнa cпiлкa - OKC, яга пpaцюe нa бaзi BAKC, тa Oб'eднaнa кpедитнa mmra «Haцioнaльнoï acoцiaцiï ^е-дитниx cпiлoк» - OKC, якa пpaцюe нa бaзi HAKCУ, i чoтиpи oблacнi OKC.
Пpoте в cyчacниx yмoвax дaнi opгaнiзaцiï не викoнyють вcix тиx фyнкцiй i зaвдaнь, як в пoвнoмy oбcязi викoнyють OKC в Ыии ^an-iax. Пpичинaми тому cтaли певнi пpoгaли-ни y нopмaтивнiй бaзi, a caме:
1. Biдпoвiднo дo вимoг вiтчизнянoгo зaкoнoдaвcтвa ^едит-ним cпiлкaм дoзвoляeтьcя нaдaвaти фiнaнcoвy пiдтpимкy oднa oднiй нaпpямy, oминaючи OKC. Бaгaтo кpедитниx cпiлoк кopиcтyютьcя цieю мoжливicтю, незвaжaючи нa вищий ciy-пiнь pизикy, пoв'язaний iз тaким взaeмним кpедитyвaнням.
2. OKC мoжyть бути cтвopенi нa ocнoвi aбo oблacниx, aбo нaцioнaльниx acoцiaцiй кpедитниx cпiлoк. Пicля зacнyвaння нa ocнoвi oблacнoï acoцiaцiï OKC не мoже зaлyчaти дo ^в-пpaцi кpедитнi cпiлки з Ыии oблacтей aбo тi кpедитнi mrn-ки, якi не вxoдять дo cклaдy членiв цieï oблacнoï OKC.
3. O^^m члени oднieï OKC пoxoдять з oднieï oблacтi, вoни мoжyть cтикaтиcя iз пpoблемaми лiквiднocтi - пpoбле-мaми aбo нaдмipнoï лiквiднocтi, aбo недocтaтньoï лiквiднocтi вoднoчac. Зa тaкиx yмoв OKC не мoже зaдoвoльнити пoтpе-би лiквiднocтi вcix ^oix членiв.
4. Бтьшють кpедитниx cпiлoк тимчacoвo вiльнi гашти poзмiщyють нa депoзитниx paxyнкax y кoмеpцiйниx бaнкax, a y paзi неoбxiднocтi oтpимaння кoштiв звеpтaютьcя зa бaн-кiвcькими кpедитaми. Зa ^x yмoв кoшти виxoдять зa межi cиcтеми i, як нacлiдoк, гальмують i'f poзвитoк [12].
Kpiм нaглядy з бoкy oб'eднaнь пpедcтaвницькoгo типу, деp-жaвне pегyлювaння зa дiяльнicтю кpедитниx cпiлoк в Укpaïнi зд^нюе Haцioнaльнa кoмiciя, щo здiйcнюe деpжaвне pегyлю-вaння y cфеpi pинкiв фiнaнcoвиx пocлyг (Haцкoмфiнпocлyг]. Pегyлятop вд^в^е зa pеecтpaцiю, лiцензyвaння, нтекту-вaння, зacтocyвaння зaxoдiв впливу дo пiднaглядниx ycтaнoв (cтpaxoвиx кoмпaнiй, кpедитниx ycтaнoв, недеpжaвниx пенай-ниx фoндiв, лoмбapдiв, лiзингoвиx кoмпaнiй], a тaкoж зaймa-eтьcя poзpoбкoю тa внеcенням змн дo зaкoнoдaвчoï бaзи.
Oтже, нa cyчacнoмy етaпi дo cклaдy вiтчизнянoï cиcтеми кpедитнoï кooпеpaцiï вxoдять ^едиты cпiлки, мicцевi тa вcеyкpaïнcькi aco^a^i', oб'eднaнi кpедитнi cпiлки тa Ыил ycтaнoви cеpвicнoï iнфpacтpyктypи. Cтaнoм нa кiнець 2013 poкy дo Деpжaвнoгo pеecтpy фiнaнcoвиx ycтaнoв бyлo вклю-ченo 624 кpедитнi cпiлки.
3poзyмiлo, щo Haцкoмфiнпocлyг не мoже пpoкoнтpoлю-вaти дiяльнicть вcix кpедитниx mmo^ ocкiльки мae мicце великa ктькють пiднaглядниx ycтaнoв, недocтaтнiй штaт пpaцiвникiв, знaчнi витpaти нa вiдpядження для пpoведення пеpевipoк тoщo.
1з зaгaльнoï кiлькocтi кpедитниx cпiлoк членaми acoцiaцiй е 396 кpедитниx cпiлoк, тобто 63%. Pештa - 228 кpедитниx cпiлoк (мaйже 37% вiд зaгaльнoï кiлькocтi] не е членaми aco^a^^ Bpaxoвyючи зaзнaчене, мoжнa пpипycтити, дaнi кpедитнi cпiлки не пiдтpимyють нaлежнoгo piвня cтaн-дapтизaцiï, кoмyнiкaцiï тa кoнтpoлю з бoкy cиcтеми, a тoмy cтyпiнь pизикy для ïx члеыв е знaчнo вищим.
o^^M пoвнoвaження acoцiaцiй кpедитниx т^к щoдo pегyлювaння тa нaглядy зa ^oi^ членaми е дocить oбме-женими, a oб'eднaнi кpедитнi тшки чеpез низку пpичин не виганують cвoïx функци, вчacнo виявити зaгpoзи дiяльнocтi oкpемoï кpедитнoï cпiлки, зaпoбiгти ïx виникненню тa впли-нути нa пoдaльше ïx виpiшення нa дaний чac пpaктичнo немoжливo, a тому pезyльтaти дiяльнocтi iнoдi виявляютьcя плaчевними i для кpедитниx mmo^ i для ïx членiв.
З метою зaпoбiгaння виникненню пoдiбниx ^^цм неoб-xiднo poзшиpити пoвнoвaження acoцiaцiй кpедитниx cпiлoк (зa пpиклaдoм ^льщ^ Литви, C0A тa Kaнaди], cтвopити нaлежнi yмoви для фyнкцioнyвaння oб'eднaниx кpедитниx cпiлoк нa piвнi кoжнoï oблacтi, зaлyчити дo пpoцеcy пoдaль-шoгo poзвиткy cиcтеми кpедитнoï кooпеpaцiï деpжaвy, як це бyлo зpoбленo в Угopщинi.
Висновки
Ha дaний чac в Укpaïнi не cтвopенo нaлежниx yмoв для пoбyдoви мiцнoï cиcтеми кpедитнoï кooпеpaцiï. Aктивнo д^ть мicцевi тa вcеyкpaïнcькi acoцiaцiï кpедитниx cпiлoк, нaвчaльнi тa метoдичнi центpи, cтвopенi cтaбiлiзaцiйнi фoнди. Пpoте чеpез низку зaкoнoдaвчиx, екoнoмiчниx, мцЬ aльниx тa пoлiтичниx пpичин зaзнaченi ycтaнoви не зд^-нюють cпектp функцм тa зaвдaнь, якi пpитaмaннi poзвине-ним кpедитним cиcтемaм.
Зaдля пoдaльшoгo poзвиткy вiтчизнянoï cиcтеми тa з метою зaxиcтy членiв кpедитниx т^к неoбxiднo, iз вpaxy-вaнням ycm^^o^ дocвiдy кpaïн з poзвиненoю кpедитнoю кooпеpaцieю, пo-пеpше, poзшиpити пoвнoвaження втеук-païнcькиx acoцiaцiй кpедитниx cпiлoк шляxoм нaдaння 'м певниx фyнкцiй деpжaвнoгo pегyлятopa (нaпpиклaд, пpoвo-дити пеpевipки, здiйcнювaти пpyденцiйний нaгляд, ввoдити тимчacoвy aдмiнicтpaцiю], a в мaйбyтньoмy - нaдaти oднiй iз циx acoцiaцiй cтaтycy caмopегyлiвнoï opгaнiзaцiï aбo ж cтвo-pити ïï. Це дacть мoжливicть пiдтpимyвaти нaлежний piвень cтaндapтизaцiï, кoмyнiкaцiï тa кoнтpoлю з 6o^ cиcтеми. Kpiм тoгo, зa югодженням з acoцiaцiями пoвиннi вiдбyвaтиcя кaдpoвi пpизнaчення кеpiвникiв тa бyxгaлтеpiв кpедитниx cпiлoк (pекoмендyeтьcя cтвopити бaзy дaниx тaкиx ocí6], a тaкoж зaтвеpдження внyтpiшнix пoлoжень тa cтaтyтiв. ^^py^, з метoю cпpoщенoгo дocтyпy кpедитниx cпiлoк дo фiнaнcoвиx pеcypciв, y гажнм oблacтi кpaïни cтвopити o6^-нaнi кpедитнi cпiлки, нa бaзi якиx пpaцювaтимyть pегioнaль-нi cтaбiлiзaцiйнi фoнди. Ocнoвними фyнкцiями тaкиx ycтaнoв буде пiдтpимкa лiквiднocтi кpедитниx mmo^ фiнaнcoве oздopoвлення неплaтocпpoмoжниx кooпеpaтивiв, aнaлiз
3BÎTH0CTÎ з метою попередження ризиюв та оргаызацм-но-техычна пщтримка кредитних спток-учасниць. По-трете, створити Bci умови задля повноцЫного функцюнування цих стаб^зацмних фондiв, а в майбутньому i фонду гарантування вкладiв членiв кредитних cпiлок, оргаызацп единоУ iнформацiйноï системи. Разом iз тим iнiцiатором створення фонду гарантування вкладiв членiв кредитних cпiлок може виступити держава, надавши стартовий капггал для його побудови. 3 метою якнайшвидшого розв'язання цих задач необхщно розробити проект програми розвитку кредитноУ коопераци в УкраУн i визначити етапи УУ реалiзацiï.
Список використаних джерел
1. Гавриленко Ю.М. Кредитна кооперац1я. - Донецьк: «ДЕПКТ 1м. М.П. Балл1на», 2002. - 330 с.
2. Статистичний зв1т Всесв1тньоУ ради кредитних сп1лок за 2012 р1к [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.woccu.org/publications/statreport
3. Лига кредитных союзов, «Польская модель развития кредитной кооперации» [Електрон. документ]. - Режим доступу: http://orema.ru/files/n7.pdf
4. Емельянов С. Кредитные союзы в Литве [Електрон. документ]. - Режим доступу: http://www.creditcoop.ru/index.php?option=
com_content&view=article&id=775%3Alithuania&catid=34% 3Acountries&Itemid=1
5. Вендель Б., Посполтак В., Хоружий С. Державне регулювання кредитно-ощадних кооператива в Угорщин [Електрон. документ]. -Режим доступу: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/drn/032.htm
6. Аналп"ичний звп" щодо побудови систем кредитноУ коопераци рвних краУн [Електрон. документ]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/ control/uk/publish/article/main?art_id=59940&cat_id=57142&sear ch_param=%CF%EB%E0%ED+%F0%E0%F5%F3%ED%EA%B3%E2&s earchDocarch=1&searchPublishing=1
7. Закон УкраУни «Про кредиты сптки» вщ 20.12.2001 №2908-111 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/про кредиты сптки
8. Офщмний сайт УкраУнськоУ свгтавоУ кооперативно!' ради [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.wcuc.org.ua/ 25.0.html
9. Офщмний сайт ВсеукраУнськоУ асоц1аци кредитних спток [Електрон. ресурс]. - http://vaks.org.ua/
10. Офщйний сайт Об'еднання кредитних спток «Програма захисту вкладв» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.pzv.net.ua/
11. Офщйний сайт НацюнальноУ асоцвци кредитних спток УкраУни [Електрон. ресурс]. - http://www.unascu.org.ua/
12. Система кредитноУ коопераци в УкраУш. Проект 6С «Посилення сектору фЫансових послуг УкраУни» вщ 29.03.2010.
O.B. МАРУСИЧ,
аспирант кафедри економ^чно! кибернетики, НаЦональний ав'юцмний университет
1дентифшащя резерв1в шдвищення ■ ■■ ■■ ■■■
ефективност д1яльност1 ав1акомпанп в poçpiçi б1знес-процес1в з урахуванням стохастичност ринку авiапеpевезень
У статт розглянуто спосб iдентиф1кацн резервов Ыдвищення ефективност дяльност авiакомпанiï в роз-рз ïïб'знес-процеав. При виявленн резервiв було вра-ховано, що головним показником ефективност д'1яльно-ст авiакомпанïï e ïï здатн'!сть адаптуватися до невизна-ченостей середовища функцонування. Розглянуто резерви Ыдвищення ефективносл, як пов'язан з вироб-ничим процесом, з специф'!чними «нематеральними» формами каппал'в i з адапта^ею до динам'нно мiнливо-го зовн0нього середовища.
Ключовi слова: авiакомпанiя, б'!знес-процес, п'1дви-щення ефективносл, резерви, адапта^я до невизначе-ностей середовища функцюнування.
B статье рассмотрен способ идентификации резервов повышения эффективности деятельности авиакомпании в разрезе бизнес-процессов. При выявлении резервов было учтено, что главным показателем эффективности деятельности авиакомпании является
ее способность адаптироваться к неопределенности среды функционирования. Рассмотрены резервы повышения эффективности, связанные с производственным процессом, со специфическими «нематериальными» формами капиталов и с адаптацией к динамично меняющейся внешней среде.
Ключевые слова: авиакомпания, бизнес-процесс, повышение эффективности, резервы, адаптация к неопределенности среды функционирования.
In this article considered the way of reserves identifying to increase the efficiency of in terms of business processes. By identifying of reserves been considered that the main indicator of the efficiency of the airline is its ability to adapt to environmental uncertainties operation. Considered the improving the efficiency of reserves associated with the production process, with specific «incorpo-real» forms of capital and adapting to rapidly changing external environment.
1 94 Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014
© OB. МАРУСИЧ, 2014
