Необхідність гармонізації податку на додану вартість в умовах інтеграції до ЄС Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 336.226.322:339.922 Астр. М.В. ЯроШ -

Львгвська державна фтансова академш

НЕОБХ1ДН1СТЬ ГАРМОШЗАЦИ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТ1СТЬ В УМОВАХ ШТЕГРАЦН ДО £С

ОбГрунтовано необхiднiсть реформування податку на додану вартють в умовах ш-теграци до СС. Охарактеризовано основш нормативно-правовi акти Спiвтовариства стосовно гармошзаци законодавств держав-членiв щодо питань ПДВ. Розглянуто ос-новнi тенденци податкових систем кра!н СС з метою визначення орieнтирiв реформування податково! системи Укра!ни. Визначено прiоритети податково! полiтики в проце-сi адаптаци втизняно! податково! системи до европейських стандартiв

Ключовг слова: податок на додану вартють, податкова полiтика, штегращя, СС, гармонiзацiя податкового законодавства.

Постановка проблеми. На сучасному етат розвитку економжи Укра!ни з врахуванням европейсько! спрямованост нашо! держави стають актуальними детальний анал1з та розроблення реформ у р1зних сферах управлшня. Податкова система та податкова политика е прюритетними напрямками реформ, особливо з огляду на критерп, що висувае Свропейський Союз щодо членства.

Досвщ податкового регулювання у кра!нах СС е важливим для досягнен-ня позитивних зрушень у сощально-економ1чному розвитку, а також для прис-корення процесу вступу до европейського штеграцшного утворення.

Анал1з дослщжень 1 публ1кац1й. Проблеми гармошзаци оподаткування дослщжувало багато як в1тчизняних, так 1 закордонних вчених, зокрема В. Дайнека, В. Валиура, А. Крисоватий, Т. Семенко, Н. Мусис та шш1

Мета дослщження полягае в обгрунтуванш необхщносп реформування податку на додану вартють в умовах штеграцп до СС, визначенш основних прь оритепв податково! политики у процеш адаптаци впчизняно! податково! системи до европейських стандарпв.

Виклад основного матер1алу досл1дження. Гармошзащя [вщ шм. Ьаг-monisierung, вщ грецьк. Harmonicos - злагоджений, розм1рний]. Погодження кон'юнктурних, фшансових, сощальних, зовшшньоеконом1чних заход1в р1зних держав з метою забезпечення продуктивно! сумюно! економ1чно! пол1тики [2]. Водночас, гармошзащя податюв - систематизащя та ушфжащя податюв, коор-динащя податкових систем 1 податково! политики кра!н, яю належать до м1жна-родних регюнальних угруповань [1].

На думку А. Крисоватого, "Гармошзащя оподаткування - це узгодження податкових штереив ношя податку, платника податку, держави 1 м1жнародного об'еднання, шляхом справедливого розподшу податкового навантаження, вста-новлення оптимального р1вня оподаткування, м1ждержавно! податково! ушфь каци та адаптаци податково! системи до умов м1ждержавного об'еднання" [6].

Гармошзащя податюв е складовою частиною податково! политики низки держав й охоплюе ушфжащю податюв 1 координащю податкових систем та податково! полггаки кра!н, що належать до м1жнародних утворень. Необхщно заз-начити, що предметом гармошзаци е нормативно-правов1 акти кра!н-члешв СС,

1 Наук. кер1вник: доц. О.П. Буряк, канд. екон. наук

що регулюють вщносини, як пов'язанi зi сплатою податкiв та спрямованi на усунення подвшного оподаткування.

Основним нормативно-правовим актом Ствтовариства з питань ПДВ стала Шоста Директива Ради 77/388 вщ 17 травня 1977 р. "Про гармошзащю за-конодавств держав-членiв в сферi податкiв з обороту - Спшьна система податку на додану вартiсть: eдинi умови обчислення", в якш податок на додану вар-тiсть - це непрямий податок, який нараховуеться на суму вартосп, яка до-даеться на кожному етат виробництва, обмiну чи перепродажу товарiв.

Шоста Директива також гармошзувала законодавство Держав-членiв щодо структури податюв з товарообороту в сферi надання послуг, сшьськогос-подарсько! продукци, малих тдприемств, а також операцш, пов'язаних з iмпор-том та експортом i мiжнародною торгiвлею товарами.

Ця Директива щодо гармошзацп податюв з обиу запровадила низку правил, яю дозволили обчислити розмiри податку та метод визначення податкових зобов'язань, тобто визначення територiального застосування податку, платниюв податку, оподатковуваних операцш, мюця застосування таких операцiй, опо-датковуваш суми, детальнi процедури для застосування ставок оподаткування, звшьнення вiд оподаткування. Шоста Директива також встановила принцип, зпдно з яким будь-який платник податку мае право на вщрахування або вщ-шкодування ПДВ у будь-яюй кра!ш, де понiс витрати, що обкладаються подат-ком. Восьма директива з цього питання, прийнята у 1979 р., встановлюе спшьш заходи щодо вщшкодування ПДВ територiально не розташованим у краlнi платникам податку при iмпортi чи закупiвлi товарiв чи послуг у державьчлеш. Десята директива - застосовуе ПДВ до оренди рухомо! матерiальноl власносп. Поправка до шосто! директиви дае змогу державам-членам використовувати протягом трьох роюв зменшену ставку ПДВ на двi або, у виняткових випадках, три категорп трудомiстких послуг таких як ремонт приватного житла, приби-рання та перукарських послуг. Тринадцята директива, прийнята у 1986 рощ запроваджуе вщповщш заходи щодо вщшкодування ПДВ платникам, що тери-торiально не розмiщенi у Спшьноп [8].

Гармонiзацiя податкового законодавства Укра!ни з законодавством СС про непряме оподаткування, зумовлене приведенням законодавства Укра!ни у вiдповiднiсть до вимог законодавства СС, та проведення реформи непрямого оподаткування в напрямку узгодження порядку справляння та рiвня непрямих податюв в Укра!ш з юнуючими в СС.

Виходячи з наведеного вище, можна зробити висновок, що потреба у мiждержавнiй податковш гармонiзацiя виникла внаслiдок ускладнення вшьного руху капiталiв, робочо! сили товарiв i послуг. Причиною сповiльнення податко-во! гармонiзацil в СС е небажання держав-члешв обмежувати свою фюкальну свободу, а загальнi тенденцil оподаткування в СС повинш стати орiентиром для податково! полiтики Укра!ни в умовах !! штеграцп в СС.

Найтиповшим прикладом гармонiзацil податкових систем е Свропейський Союз. Положення про ушфжащю нацiональних податкових систем i податкового законодавства багатьох европейських кра!н вперше було зафiксовано у Римському договорi вiд 25 березня 1957 р. Надат у межах проведення едино! фшансово! полi-

тики почали формуватися умови для зближення податкових систем ушх евро-пейських держав: вилучились положення, як сприяли ухиленню вiд сплати подат-юв, вирiшувалися проблеми мiжнародного подвiйного оподаткування, лшвщову-валась податкова дискримiнацiя нерезидентiв в швестицшнш полiтицi.

У европейських кра!нах розвиток податково! системи, зокрема змша фю-кально! ефекгавносп окремих податюв i загального рiвня оподаткування еконо-мжи, вiдбувався поступово, що сприяло створенню стабiльних умов для тд-приемницько! дiяльностi. Пiсля досягнення певного рiвня гармошзацп податково! системи СС у кожнiй державi вдалось зберегти сво! характернi риси, що бу-ло зумовлено iсторичними умовами еволюцп систем оподаткування, рiвнем ма-терiального стану населення, податковою культурою [3].

Таким чином систему оподаткування та видатюв бюджету, що практи-куеться в кра!нах СС, можна назвати радше скоординованою вiдповiдно до ш-тересiв кожно! держави, шж унiфiкованою. Але !! головна перевага полягае у тому, що вона вщповщае штересам краш-члешв.

Водночас европейська податкова гармошзащя пiдпорядковуегься чiтко визначеним принципам, а саме: "субсидiарностi", "пропорцшносп", "податково! недискримшацп" та "нейтральност оподаткування", згiдно з якими шститу-ти СС не мають права самостшно встановлювати норми оподаткування, без !х попереднього узгодження з кра!нами-членами СС [4]. Найважливiшим елемен-том, який формуе розбiжностi оподаткування i вiдповiдно е прiоритетом гармошзацп, служать ставки основних податкiв. У табл. 1 наведено види ставок ПДВ у кра!нах СС. 1з ще! таблицi видно, що кра!ни Свросоюзу дотримуються вимог щодо застосування стандартно! ставки ПДВ.

Табл. 1. Ставки податку на додану вартгсть у краТнах-членах СС i його частка в податкових доходах та у валовому внутрииньому продукта [7]

Кра1на Рш введения ПДВ Питома вага у доходах, % Питома вага у ВВП, % Стандартна ставка ПДВ,

Австр1я 1973 21,7 9,1 20

Бельпя 1971 16,5 7,5 21

Великобриганiя 1973 14,7 5,7 17,3

Грещя 1987 14,9 5,3 18

Данiя 1967 20,6 9,9 25

Iрландiя 1972 21,3 8,4 21

1спа^ 1986 13,9 3,9 16

Iгалiя 1973 15,1 6,2 19

Люксембург 1970 13 5,4 15

Нiдерланди 1969 15,7 6,2 17,5

Нiмеччина 1968 16,9 6,3 15

Португалiя 1986 13,3 4,3 17

Францiя 1968 19,9 9 20,6

Швецiя 1969 13,4 6,8 25

Разом по крашах СС 19,3

Податкове реформування у будь-якш кра!ш свиу в умовах глобалiзацп передбачае вибiр оптимального податкового режиму, головним завданням яко-го повинна стати тдтримка виробничого комплексу держави.

Гармонiзацiя не е повною унiфiкацieю Bcix нацюнальних податкових систем. Вона характеризуеться лише як процес приведення у взаемну вщповщ-нють податкових систем рiзних кра!н свiту. При цьому вважають, що виршаль-ну роль у процес гармошзацп вiдiграють мiжнароднi договори, яю дають змогу усувати подвшне мiжнародне оподаткування, а також невщповщнють у непрямому оподаткуваннi.

Свою динашку та особливостi мае i процес адаптацп вггчизняно! подат-ково1 системи до европейських стандартiв. Прюритетами податково1 полiтики Укра1ни можна назвати таю:

1. Пошук оптимального податкового регулювання у системi заходiв щодо стимулювання розвитку ринкового сектора економжи;

2. Вдосконалення податкових iнструментiв стимулювання тдприемницько! д!ЯЛЬНОСТЦ

3. Впровадження шновацшних методiв адмшстрування непрямих податкiв, спрямованих на зменшення частки тiньового сектора економжи;

4. Полiпшення сервiсу платниюв податкiв, формування податково! культури. Завданнями гармошзацп в напрямi зближення принципових пiдходiв i

механiзмiв податкового регулювання е дотримання загальних пiдходiв до при-пустимо! iнтенсивностi податкового регулювання та запровадження загальних принцитв побудови системи його шструменпв. Варто зауважити, що одшею з головних проблем у досягненш гармошзацп податкових систем е !х невщповщ-нiсть щодо оргашзацп податкового адмiнiстрування, зокрема взаемодп мiж кон-тролюючими органами у сферi оподаткування i платниками податюв за такими питаннями, як порядок нарахування i спосiб погашення податкового зобов'язан-ня, вiдповiдальнiсть платникiв податюв за порушення податкового законодав-ства. Це значно ускладнюе рух капiталiв. Тому основним завданням у цш галузi е розроблення единих концептуальних пiдходiв до механiзму податкового адмь нiстрування.

Висновки. Пiдсумовуючи наведене вище, можна зробити висновок про те, що основними напрямами вдосконалення чинно! системи оподаткування по-винш бути: створення умов для активiзацil швестицшних та iнновацiйних про-цесiв у прюритетних галузях економiки, помiрне зниження i рiвномiрнiсть роз-подiлу податкового навантаження мiж платниками залежно вщ виду д!яльностц посилення ефективностi податкового контролю за формуванням та використан-ням фiнансових ресурсiв, мобiлiзованих внаслщок застосування податкових пiльг, мiнiмiзацiя витрат на податкове адмшстрування, а також оптимiзацiя ставок непрямих податкiв та !хне узгодження з европейськими стандартами.

Л1тература

1. Загороднш А.Г. Фшансово-економ1чний словник / А.Г.Загороднш. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 1072 с.

2. Нечволод Л.1. Сучасний словник шшомовних сл1в / Л.1. Нечволод. - Харгав : Вид-во "Торсшг плюс", 2011. - 768 с.

3. Податкове регулювання на етат гармошзацп // Вюник податково! служби Укра!ни. -2012. - № 47. - С. 60-61.

4. Вашгура В.А. Теоретичш засади податково! гармошзацп та характеристики податкових систем кра!н Свропейського Союзу в контекст! евроштеграцп Укра!ни / В.А. Вашгура // Свгг фшанав. - 2008. - № 1(14). - С. 183-194.

5. Дайнека В.Ф. Гармошзащя податкового законодавства: укра!нсьга реали : монографiя / В.Ф. Дайнека. - К. : Вид-во "Алерта", 2011. - 222 с.

6. Крисоватий А.1. Домшанти гармошзаци оподаткування: нащональш i Мiжнароднi вектори : монограф1я / А.1. Крисоватий, В.А. Вашгура. - Тернотль : Вид-во "Пщручники i поабники", 2010. - 248 с.

7. Литвиненко Я.В. Податкова полггика / Я.В. Литвиненко. - К. : Вид-во МАУП, - 2003. -

224 с.

8. Мусис Н. Усе про стльн полггики Свропейського Союзу : пер. з англ. / Н. Мусис. - К. : Вид-во "К.1.С.". - 2005. - Вип. XIV. - С. 214-223.

Ярош М.В. Необходимость гармонизации НДС в условиях интеграции в ЕС

Обоснована необходимость реформирования налога на добавленную стоимость в условиях интеграции в ЕС. Охарактеризованы основные нормативно-правовые акты Сообщества по гармонизации законодательств государств-членов в вопросах НДС. Рассмотрены основные тенденции налоговых систем стран ЕС с целью определения ориентиров реформирования налоговой системы Украины. Определены приоритеты налоговой политики в процессе адаптации отечественной налоговой системы к европейским стандартам.

Ключевые слова: налог на добавленную стоимость, налоговая политика, интеграция, ЕС, гармонизация налогового законодательства.

Yarosh M. V. The need for harmonization of VAT in the EU integration

The article substantiates the need to reform the VAT in EU integration. The basic regulations concerning Community harmonization of the laws of Member States relating to VAT issues. The main trends in the tax systems of the EU countries to benchmark tax system reform in Ukraine. Tax policy priorities defined in adapting the national tax system to European standards.

Keywords: value added tax, tax policy, integration, EU harmonization of tax legislation.

УДК 331.522 Ст. викл. О.М. Гинда -

Львiвський шститут Мжрейональног академи'управлшня персоналом

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ ДЕМОГРАФ1ЧНО1 КОМПОНЕНТИ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦ1АЛУ

Проанатзовано демографiчну ситуащю в Украшг Знайдено прогнозн значення деяких з аналiзованих чиннигав та визначено напрями розвитку демографiчноi компонента людського потенщалу в майбутньому. Дослщжено демографiчну жштику нашоi краши та ii ефективнють. ОбГрунтовано необхщшсть удосконалення управлшня демог-рафiчними процесами в нашш кра1'н та запропоновано заходи щодо його полшшення.

Ключовг слова: людський потенщал, демографiчна компонента людського потенщалу, управлшня демографiчними процесами, демографiчний розвиток, демографiчна пол^ика.

Вступ. Нацюнальне багатство будь-жш держави складаеться з декшь-кох складових, провщну роль серед яких вдаграе людський потенщал (ЛП). Вш е найголовшшим чинником економ1чного зростання, оскшьки саме вщ його стану залежить використання вшх шших ресурив розвитку. Це особливо актуально в тепершшх умовах переходу вщ 1ндустр1ального до шформацшного сустльства та економжи знань, коли виршальну роль у виробництв1 товар1в i наданш послуг вiдiграють люди, iх здiбностi та знання, пiдприемливiсть i кмгг-ливiсть, iншi характеристики [1, 2]. Тому багато вчених у своiх наукових пра-