CC BY
13ДЕЯК1 ПРИЙОМИ АКТИВ1ЗАЩ1 НАВЧАЛЬНО-ШЗНАВАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В Б1ОЛОГ1ЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ У КУРС1 ВИЩО1 МАТЕМАТИКИ
О.В. Тутова, асистент, О. В. Зиза,
канд. фiз.-мат. наук, доцент, Донецький нащональний умверситет, м. Донецьк, УКРА1НА
У статт запропоновано шляхи актшзацп навчалъно-тзнавалъног дгялъностг студентов бгологгч-ного факультету, що дозволить формувати гх тзнавалъний ттерес до математики, тдвищити акти-вшстъ у процеа навчання. Зазначеш вимоги до задач, виконання яких забезпечатъ активизацию навчалъ-но-тзнавалъног д1ялъност1 студент1в-бюлоггв при вивченш вищог математики. Наведено деяк прийоми активгзацп навчалъно-тзнавалъног д1ялъност1 студент1в, так як: використання ¡гроеих завданъ 7 вико-ристання мулътимедШних технологий у навчаннг математики.
Ключов1 слова: актив1зац1я навчалъно-тзнавалъног д1ялъност1 студент1в, мулътимедшт технолога, студенти бюлоггчного факулътету, вища математика.
Постановка проблеми. Стратепчним напрямом модершзаци вищо! освгга Укра!-ни сьогодт залишасться пщвищення р1вня пщготовки майбутшх фах1вщв, виховання самостшносп, вщповщальносп, розвиток ^електуальних зд1бностей та формування 1х активно! життево! позицд. Це вимагае пошуку нових тдходав до подальшого вдо-сконалення зм1сту, форм 1 метод1в навчання у вищш школ взагал1 1 математичних дисциплш зокрема. Одним 1з найважлив1-ших тдходав е визначення шляяв 1 засоб1в реал1завд актив1зацд навчально-тзнавально! даяльносп студенив, оскшьки як учшня, так 1 розвиток носять даяльнюний характер 1, кр1м того, вщ якосп учшня як даяльносп залежить результат навчання 1 розвитку.
Аналз актуальних дослщжень. Осно-ви теори актив1заци навчання були закла-дет на меж 70-х роюв минулого столптя у дослщженнях психолопв 1 педагопв I. Лер-нера, А. Матюшкша, М. Махмутова, В. Око-ня, М. Скаткша й ш. Проблемам формування тзнавально! активносп у р1зних видах навчально! дшльносп присвячеш до-слщження В. Гнеденка, В. Скатецького, Л. Кчуговсько!, М. Ядренка та ш. Питаниям розробки методав актив1зацд матема-тичного навчання присвячеш роботи вче-них: А. Алексюка, В. Дуб1нчук, Т. Крилово!, В. Раевського, О. Скафи, О. Фомкшо! та ш. Але питання про зв'язок компоненпв на-
вчання, мотиващ! навчання та навчально-тзнавально! дшльносп студенев бюлопч-ного факультету при вивченш математичних дисциплш залишаеться актуальним.
Мета статл - розглянути деяю прийоми актив1зацд навчально-тзнавально! д1яль-ност студенпв бюлопчного факультету в кура вищо! математики на приклад1 теми «Загальна теор1я систем л1ншних р1внянь».
Виклад основного матер1алу. На основ! анал1зу р1зних тдход1в до трактування поняття «тзнавальна актившсть», можна видшити в них спшьну рису - це яюсть особистосп, яка виявляеться у направлено-сп та стшкосп тзнавальних ^ереав, потягу до ефективного оволод1вання знання-ми 1 способами д1яльносп, в мобшзацд во-льових зусиль, спрямованих на досягнення навчально-тзнавально! мети.
Т. Крилова вцщляе таю критери актив1за-вд навчально-иiзнавальноi дяльносп студента з математичних дисциплш: формування тзнавального ¡нтересу до математики, тд-вищення активносп у процеа навчання, на-явшсть ознак иiзнавальноi активносп, прояв самостшносп в навчант математики, прояв тзнавально! самостшносп, самоспйний по-шук 1 використання математичних методав розв'язування задач мжпредметного змсту, профес1йно спрямованих задач, а також задач досл1дницького характеру [1].
Задач1, як1 пропонуються студентам-
бюлогам, повинн [1 - 3]:
1) мати реальний практичний змАст, який забезпечуе iлюстрацiю практична щнносп та значимостi математичних знань;
2) вiдповiдати навчальним програмам у плат прийомiв, методiв i факпв, якi будуть використовуватися при !х розв'язувант;
3) демонструвати практичне викорис-тання математичних iдей i методiв у рiзних галузях бюлогл;
4) викликати в студентiв пiзнавальний ¡нтерес завдяки зовт цщавого формулю-вання, незвично'1' постановки запитання або процесу розв'язування;
5) мАстити вщомий (або штугтивно зро-зумший) понятшний апарат А термшолопю;
6) мАстити числовА дат, що идпоида-ють юнуючим у практищ, тобто бути екс-периментальними (в процес розв'язування задач необидно притримуватися також правил наближених обчислень, а також ви-користовувати обчислювальн засоби);
7) провокувати студенпв на самостш-ну постановку, формулювання, узагальнен-ня, модифжацш й ш. запропонованих ви-кладачем задач.
На практичних заняттях викладач повинен вщпрацювати систему опорних задач з теми «Загальна теорАя систем лЫй-них рАвнянь», яю дозволять створити у студенпв певну базу знань, на яку вони опи-раються при подальшому навчант. Ц задачА повинт обов'язково включати у себе достатню кшьюсть стандартних ситуацш, що потребують застосування найбшьш по-ширених прийомАв та методАв розв'язання. При розв'язанн цих опорних задач повинна реалАзовуватися самостшна робота, як складова система оргаизаци навчального процесу в присутносп викладача А пщ його контролем [4].
З метою актив1заци пiзнавальноi дАяль-ност застосовуемо загадки, ребуси, крос-ворди, дидактичт ¡гри. Стимул гри дозво-ляе активАзувати дшльшсть першокурсни-юв. Робота над ¡гровими задачами спонукае студента до аналАзу задач, побудови рАзного роду схематичних запиав, пошуюв спосо-б1в розв'язання задач, формування чiткоi
вiдповiдi задачi, в начальник i тзнавальних цiлях сприяе проведенню аналiзу розв'язку з метою узагальнення задачi, отриманню корисних висновюв i3 розв'язку.
Наведемо приклади iгрових завдань, якi ми пропонуемо студентам бiологiчного факультету при вивчент теми «Загальна тео-рiя систем лiнiйних рiвнянь».
Завдання 1. Розв'яжлъ завдання та знайдггь за допомогою таблицi 1 зашифро-ване слово.
4 5
1) Обчислiть визначник
2) Обчисть визначник
■3
У
- 2
2 + 2 У
3) Знайдiть найменший цiлий розв'язок, що задовольняе нерiвностi
z -1 2
> 1;
1 z +1
4) Обчисть визначник за правилом
3 -1 - 2 Саррюса 111 3 2 1
5) Обчисть визначник за правилом 1 2 3
Саррюса
■5
■4 -1
ючи теорему Лапласа
3
1 -1
6) Обчисть визначник, використову-
17 20 23
18 21 22 ; 19 22 21
7) Обчисть визначник, використову-
1 - 2 - 3 - 2 0 12 1
- 3 3 6 5 5 - 4 10
8) Обчисть визначник, використову-0 12 0 3 - 3 0 4
2 - 2 2 3 -1 1 1 -1
_Таблиця 1
ючи теорему Лапласа
ючи теорему Лапласа
н л в я ц i з о i ю м е
-4 -3 -2 -1 0 1 2 3 4 5 6 7
Вiдповiдь: «Еволющя». Завдання 2. Розв'яж1ть системи 1) А 2) методом Крамера, 3), 4), 5) А 6) методом Гауса та розшифруйте фразу за до-помогою таблиц 2.
1)
2 х + у = 2; х + у + г = -1; 2) 3х + г = -1.
х + у = 3; У + г = 5; х + г = 4.
3)
5)
х + у - 2 г = 1; х - 2 у + г = 1; 4) - 2 х + у + г = 1.
х - у - 2г = 2; 3х - 4 у + 3г = 3; 4 х - 5 у + г = 5; 2 х - 3 у + 5 г = 1.
6)
2х - у - г = 4; 3х + 4у - 2г = 11; 3х - 2 у + 4г = 11. х + у - 2г = 5; 2 х + 3 у + 5 г = 1; 3х + 4 у + 3г = 6; х + 2 у + 7 г = -4. _Таблиця 2
немае життя нестерпного, неробство.
система сумюна, визначена х=0,5; у=1; 2=-2,5 система сумюна, визначена х=4; у=7; 2=12 система сумАсна, визначена х=3; у=1; 2=1 система сумАсна, невиз-начена х=112+14; у=-92-9; г Е Я
бгльш шляхетного, Н1Ж тчого
система несумюна система сумюна, невизначена х=2; у=2; г Е Я система сумюна, невизначена х=112+5; у=92+3; г Е Я система сумАсна, визначена х=1; у=2; 2=3
В^пов^ь: «Немае тчого бшьш нестер-пного, тж неробство».
Завдання 3. Шсля розв'язання системи методом Гауса Ви дазнаетеся з таблищ 3 автора висловлення ¡з завдання 2, який зро-бив великий внесок у теорш, про яку зга-дувалося ратше.
х - 2у + г + й - с = 0; 2х + у - г - й + с = 0; х + 7у - 5г - 5й + 5с = 0; 3х - у - 2г + й - с = 0.
Таблиця 3
Аристотель Дарв1н Шекстр Конфущй
система сумАс-на, невизначена х=с; у=с; 2=с; ё=с система сумАсна, невизначена х=0; у=0; 2=0; ё=с система сумюна, визначена х=1; у=2; 2=3; ё=4; с=5 система сумюна, визначена х=0; у=0; 2=0; ё=9; с=8
Вiдповiдь: «Дарвш».
Одним ¡з важливих чинниюв, яю, на нашу думку, впливають на тзнавальну ак-тивтсть особистосп, е й емоцшний стан. Досить часто активтсть залежить не лише ид бажання вчитись А вольових зусиль, а й визначаеться силою вражень, 1х новизною, неочАкувашстю, тобто, вам тим, що нази-ваеться «захоплюючим видовищем». Емо-цшно сприятливий фон пiзнавальноi даяль-ност спонукае до активносп [5].
Прикладом впливу на емоцшний стан студенпв може бути застосування шфор-мацшно-комуткацшних технологий [6 - 9], зокрема мультимедшних, яю значно роз-ширюють можливоси подання навчально-
го матерАалу, роблять його виклад цщавь шим, сприйняття активтшим. КолАр, гра-фжа, звук забезпечують наочтсть сприйняття навчального матерАалу, допомагають зменшити труднощА, зумовлен його склад-тстю. Таблиц заповнюються в процеа виконання завдань А дають можливАсть, зо-крема, швидко будувати вщповщ у наве-дених завданнях та Ан.
Висновки. Так, запропоноват завдання дозволяють у форм гри поглибити та сис-тематизувати знання, вмАння та навички студентАв бАологАчного факультету з теми «Загальна теорАя систем лЫйних рАвнянь» курсу вищо!' математики. Це дозволяе фор-мувати в студенпв защкавлетсть до мате-
матики та внести позитивш змши в процес пщготовки майбутшх бюлопв.
1. Крилова Т.В. Шляхи актив1зацп навчання математики у вищш техн1чнш школI / Т.В. Крилова, П. О. Стеблянко, О.Ю. Орлова // В1сник Черкасъкого утверситету: сер1я «Педагог1чн1 науки». - Вип. 181.
- Черкаси: Видавничий в1ддт Черкасъкого нацюна-лъного утверситету м. БХмелъницъкого, 2010. - С. 47 - 53.
2. Хоролъская Е.В. Формирование профессиона-лъно-ориентированной деятелъности студентов-биологов при изучении математических дисциплин / Е.В. Хоролъская // Дидактика математики: проблемы I дослгдження: М1жнар. зб. наук. робт. - Вип. 27.
- Донецък: Фгрма ТЕАН, 2007. - С. 41 - 45.
3. Тимошенко Е.В. Приемы формирования мотивации у студентов-биологов в курсе высшей математики / Е.В. Тимошенко // Дидактика математики: проблеми I дошдження: М1жнар. зб. наук. робт. - Вип. 33. - Донецък: Вид-во ДонНУ, 2010. - С. 42 - 48.
4. Ячменъов В.О. Деяк1 питання методики орга-тзацп самостшног роботи студент1в при вивчент математичних дисциплт /В.О. Ячменъов, Н.1. Одар-ченко // Дидактика математики: проблеми I досл1-
дження: М1жнар. зб. наук. робт. - Вип. 32. - Донецък: Вид-во ДонНУ, 2010. - С. 114 -117.
5. Воевода А.Л. Псжолого-педагоггчн1 переду-мови розвитку тзнавалъног активност1 студент1в у процесI навчання математики / А.Л. Воевода // Дидактика математики: проблеми I дослгдження: М1жнар. зб. наук. робт. - Вип. 24. - Донецък: Вид-во ДонНУ, 2005. - С. 28 - 30.
6. ЖалдакМ.1. Математика з комп'ютером. Поабник для вчителгв /М.И. Жалдак, Ю.В. Горошко, С.Ф. Вттченко - К.: НПУ 1м. М.П.Драгоманова, 2009. - 282 с.
7. Королъсъкий В.В. Ыновацты тформацшно-комун1кацшн1 технологи навчання математики: навчалъний поабник / В.В. Королъсъкий, Т.Г. Крама-ренко, С. О. Семер1ков, С.В. Шокалюк. - Кривий Р1г: Книжкове вид-во Киреевсъкого, 2009. - 316 с.
8. Раков С.А. Вгдкриття геометра через комп 'ютерн1 експерименти в пакетIБО / С.А. Раков, В.П. Горох, К.О. Осенков та т. -Хартв: ХДПУ, 2002. -108 с.
9. Скафа Е.И. Эвристическое обучение математике: электронный учебник / Е.И. Скафа, О.В. Тутова, Ю.П. Селявкина [электронный ресурс] /Диск. - [2008].
Резюме. Тутова О.В., Зыза А.В. НЕКОТОРЫЕ ПРИЕМЫ АКТИВИЗАЦИИ УЧЕБНО-ПОЗНАВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ БИОЛОГИЧЕСКОГО ФАКУЛЬТЕТА В КУРСЕ ВЫСШЕЙ МАТЕМАТИКИ. В статье предложены пути активизации учебно-познавательной деятельности студентов биологического факультета, что позволит формировать их познавательный интерес к математике, повысить активность в процессе обучения. Отмечены требования к задачам, выполнение которых обеспечат активизацию учебно-познавательной деятельности студентов-биологов при изучении высшей математики. Приведены некоторые приемы активизации учебно-познавательной деятельности студентов, такие как: использование игровых заданий и использование мультимедийных технологий в обучении математики.
Ключевые слова: активизация учебно-познавательной деятельности студентов, мультимедийные технологии, курс высшей математики для биологов.
Abstract. Tutova O., Zyza A. SOME TECHNIQUES FOR ENCOURAGING BIOLOGY STUDENTS' TRAINING-COGNITIVE ACTIVITY IN THE HIGHER MATHEMATICS COURSE. The article suggests the ways ofencouraging the educational-cognitive activity of biology students, which allows to form their cognitive interest to mathematics, to raise the activity in the training process. The authors underlines the requirements to the problems, whose solution can stimulate the training-cognitive activity of biology students in the higher mathematics course. Some techniques for encouraging students' training-cognitive activity have been given, such as: the use of playing tasks and multimedia technologies in mathematics teaching.
Key words: encouraging the training-cognitive activity techniques, multimedia technologies, course of higher mathematics for biology students..
Стаття представлена професором O.I. Скафою.
Надшшла доредакцп 18.11.2010р.
©
