Научная статья на тему 'ОРГАНИЗАЦИЯ ГРУППОВОГО ОБУЧЕНИЯ МАТЕМАТИКЕ СТУДЕНТОВ ВЫСШИХ АГРАРНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ ОБРАЗОВАНИЯ'

ОРГАНИЗАЦИЯ ГРУППОВОГО ОБУЧЕНИЯ МАТЕМАТИКЕ СТУДЕНТОВ ВЫСШИХ АГРАРНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ ОБРАЗОВАНИЯ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
20
5
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ГРУППОВОЕ ОБУЧЕНИЕ МАТЕМАТИКЕ

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Лещенко С.В.

Рассматриваются возможные направления организации группового обучения математики, учитывая специфику преподавания этой дисциплины для студентов высших аграрных учебных заведений. Предлагается методика проведения практического занятия с курса высшей математики. Преимуществом данной методики есть возможность учитывать учебные интересы студентов.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE ASSISTANT OF THE BOARD OF MATHEMATICS AND PHYSICS IN UMAN STATE AGRARIAN UNIVERSITY

The possible ways of organization the group of mathematics teaching are considered in the article. The specific of teaching methods of this subject for the students of higher agrarian schools is taken into consideration. The methodology of conducting the practical course in high mathematics is proposed by the author. The advantage of the current methodology is a possibility of taking into account students’ needs and interests.

Текст научной работы на тему «ОРГАНИЗАЦИЯ ГРУППОВОГО ОБУЧЕНИЯ МАТЕМАТИКЕ СТУДЕНТОВ ВЫСШИХ АГРАРНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ ОБРАЗОВАНИЯ»

ОРГАН1ЗАЦ1Я ГРУПОВОГО НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ СТУДЕНТ1В ВИЩИХ АГРАРНИХ ЗАКЛАД1В ОСВ1ТИ

С.В.Лещенко, асистент

Уманський державний аграрний умверситет

м.Умань, УКРА1НА

Розглядаються можливг напрямки оргатзаци групового навчання математики, враховуючи специфту викладання щег дисциплти для студент1в вищих аграрних заклад1в освти. Пропонуеться методика проведення практичного заняття з курсу вищог математики. Перевагою запропонованою методики е можлив1сть урахування навчальних iнтереЫв студент1в.

Сучасний етап сощально-економiч-них та пол^ичних вщносин в Укршш ставить перед аграрною осв^ою новi завдання з и удосконалення. Необхщ-шсть формування висококвалiфiкова-них фахiвцiв в аграрнiй сферi, якi вм^ть творчо працювати, знаходити вихiд з рiзних складних ситуацiй та передбачати наперед можливi наслiдки дiяльностi, диктуе потребу у полшшен-нi методик навчання, впровадженш в навчальний процес досконалших форм та методiв навчання, нових педагопч-них технологiй.

Без високояюсно'1 математично'1 тд-готовки студенпв-аграрив неможливий високий рiвень технологично'].', техшчно'1 та економiчноi пiдготовки фахiвцiв. Адже саме математика розвивае ште-лектуальш можливостi, даючи конкрет-нi завдання для цшеспрямованого ста-новлення майбутнього спещалюта; фор-муе вмiння лопчно мислити, розкривае принципи структурностi, системности спiввiдношення часткового i загального, мае досить вагоме значення для формування у студенев масштабностi мислен-ня; виховуе графiчну та шформацшну культуру, розвивае просторову уяву та абстрактне мислення [7].

Розробка методично'1' системи матема-тично'1' пiдготовки майбуттх агрономiв та технолопв у вищих аграрних навчальних закладах е надзвичайно актуальною. А одним з найважливших завдань е пщвищен-ня Пересу до математики. Це означае, що у сучасних умовах не можна обмежи-тись тiльки експлуатащею старих нав-

чальних надбань та традицшним мето-дичним забезпеченням. Виникае необхщ-шсть наполегливого пошуку та впровад-ження в органiзацiю навчального про-цесу нових методiв, форм, прийомiв i засобiв пiдвищеннi мотиваци навчання та вiдповiдальностi студентiв за результата свое! працi.

Необхщш бiльш гнучкi форми оргатзаци' занять. Кардинальнi змiни у сього-денному навчальному процесi курсу математики торкнуться як змюту навчання, так i його засобiв та форм, визначать необхщнють осмисленого реформуван-ня, проектування i впровадження ново! моделi вивчення математики, здiйснення яко! повинно базуватись на нових тех-нологiях навчання [5].

Численними дослщженнями з педа-гогiки та психологи вищо! школи доведено, що використання групових форм навчання сприяе вирiшенню ряду акту-альних проблем професшно! пщготов-ки: тдвищенню ефективностi та резуль-тативностi навчання та виховання, за-безпеченню особистюного розвитку студентiв, !х соцiалiзацii та професюна-лiзацii. Серед досягнень педагопв у планi дослiдження групово! навчально! дiяльностi: визначення принципiв ко-лективоутворення, керування оргашза-цiйними процесами у малих групах (Б.В.Беляев, П.П.Блонський, А.С.Залуж-ний, А.С.Макаренко), вплив навчальних груп на хiд i результати шдивщуально! дiяльностi, розвиток iндивiдуальних особливостей студенпв (М.В.Артюши-на, П.Г.Лузан, О.С.Ляпунова, Н.А.Ми-

©

рошшченко, В.О.Моляко, Н.Ф.Осипова,

0.Ю.Приходько, Л.М.Яворовська).

Показано, що групова робота може

переслщувати мету: iндивiдуалiзацii та диференщацп навчання (А.А.Бударний,

1.Т.Огородников, 1.€.Унт), пiдвищення розумово'' активностi, продуктивностi тзнавально'' дiяльностi, розвитку мiж-особистiсних вщносин, виявлення здiб-ностей i навчальних можливостей (М.Д.Виноградова, В.В.Котов, В.Оконь, ГБ.Первш, М.М.Скаткш, 1.М.Чередов, В.Швайсер).

Проаналiзовано вплив групово'' нав-чально'' дiяльностi на устшшсть навчання (Н.В.Клюева, О.Г.Ярошенко) та ефективнiсть професшно'' пiдготовки (ГГ.Максименко, Н.М.Севельева).

На основi теоретичних розробок Х.Й.Лшметса, Ю.1.Мальованого, В.В.Ко-това, ГМ.Чередова та iн. прийнято виз-начення групово'1' роботи як оргашзацп спшьних дiй студентiв, спрямованих на виршення поставлених завдань у складi групи.

Мета статтг - розглянути можливi напрямки оргашзацп групового навчання математики, враховуючи специфiку вик-ладання ще'' дисциплши для студентiв ви-щих аграрних закладiв освiти.

Групове навчання - це модель оргашзацп навчання у малих групах студенпв, об'еднаних спiльною навчальною метою. Викладач при цьому керуе роботою кожного студента опосередковано, через зав-дання, якими вш спрямовуе дiяльнiсть групи. Суть 11 полягае у спiльних зусиллях студенпв щодо вирiшення поставлених викладачем завдань, обговорення i вибiр способiв розв'язання навчально-шзнаваль-них завдань, взаемодопомога та сшвпраця, взаемоконтроль i взаемооцшка [10].

Завдяки груповш дiяльностi успiшно реалiзуються розвиваючi цш навчання. Найбiльший вплив дiяльнiсгь у груш справляе на мислення студенпв, оскшьки контакти й обмiн думками ютотно стиму-люють його. Змши характеру розумово'1 дiяльностi вiдбуваються в таких напрям-ках: прискорюють асошативш процеси i збiльшуеться 1'х цшнють; розширюються iнтереси учасниюв групово'' роботи; уза-гальнюються й систематизуються уявлен-

ня; стимулюеться аналiтична й синтетична дiяльнiсть мислення [4].

В цшому можна запровадити таю фор-ми групово'' навчально'' дiяльностi як 1нди-в1дуально-групова (iндивiдуальна робота здшснюеться паралельно чи по черзi з груповою), парно-групова, фронтально-групова, групова. За характером зв'язку мiж пщгрупами у виконаннi навчальних завдань розрiзняють: кооперативно-пара-лельний (групи одночасно виконують зав-дання, яю в сукупносп призводять до до-сягання спiльного результату), коопера-тивно-послгдовний (групи послщовно виконують завдання, яю у сукупносп призводять до досягання спшьного результату), змагально-паралельний (групи одночасно виконують однаковi чи незнач-но вщмшш завдання, i змагаються у дося-ганнi певного результату за визначеними крш^ями) i змагально-посл1довний (групи послщовно виконують однаковi чи незначно вщмшш завдання, i змагаються у досяганш певного результату за визначеними крш^ями) види групово'' навчаль-но'1 дiяльностi. За тривал^ю реалiзацii групову навчальну дiяльнiсть можна роз-глядати як локалгзовану у межах одного навчального заняття, та пролонговану, що вщбуваеться протягом деюлькох навчальних занять [].

Щоб визначити, на яких заняттях та яка форма групово'' дiяльностi буде ви-користана i передбачити все це планом, викладачу варто провести таку шдго-товчу роботу:

- проаналiзувати змют навчального ма-терiалу з конкретного зм^овного модуля i скласти до нього перелш базових знань i вмiнь;

- визначити вибiр видiв навчальних занять (лекци, практичш заняття, консультаций залiки, тощо) та 1'х кiлькiсть при вивченш конкретного змiстовного модуля;

- шдготувати завдання для групово'' роботи студенпв та шдивщуально'' пере-вiрки знань студенпв.

Впровадження у навчальний процес групово'' роботи студенпв потребуе вiд викладача:

- знання внутршньо'' структури акаде-мiчноi групи i психолого-педагопчних характеристик кожного студента;

QD

- бездоганного володшня предметом i методикою його викладання;

- усвщомлення мети i завдань групово! дiяльностi;

- вмшня забезпечувати повнощнне функцiонування групового навчання.

Групова навчальна дiяльнiсть може реалiзуватися за такими етапами: пгдго-товчо-оргатзацтний (пiдбiр складу груп, розподiл завдань, надання рекомендацiй щодо ïx виконання, усвщомлення та з'ясу-вання мети i змюту завдання кожним учас-ником); операцтно-тзнавальний етап (виконання завдань, поточне керування i ко-рекщя роботи студентiв); контрольно-оцг-нювальний етап (перевiрка якостi виконання завдань, аналiз ходу i результатiв). ЗмГстовне наповнення кожного з цих ета-пiв визначаеться конкретними навчальни-ми завданнями та умовами [8].

Основш вимоги до оргашзаци груповоï роботи студентiв:

- вибiр завдань, якГ можуть бути запро-поноваш для вирiшення у складi групи;

- пiдбiр складу груп;

- здшснення корекцГï, контролю та аналiзу роботи.

Для вищих навчальних закладiв аграрного типу використання групового нав-чання математики студентiв особливо актуально з причин як об' ективних так i суб'ективних:

- на вивчення курсу „Вища математика" выводиться невелика кГлькГсть ау-диторних годин;

- студенти-аграрники, особливо аграрних спецiальностей, як правило, мають низький рiвень знань з математики, тому потребують пiдвищеноï уваги з боку викладача;

- сощальний склад студентськоï' групи - це переважно студенти, що отримали повну середню освГту в сшьських школах, де наповнюванiсть класiв невелика, отже психологично вони вже налаштоваш на роботу в „малих" групах.

Як можна органiзувати групове навчання математики студенпв-аграрив?

Для прикладу розглянемо фрагмент практичного заняття Гз змГстовного модуля „Границя функци. "

Студентам пропонуються Гндивщуаль-ш завдання типу:

Знайти границю:

lim

x2 + 2x -15

х^а X2 + 3x - 18

якщо а) а=3; б) а=1; в) а=ю.

2). lim-4). lim

л/1 + х-VI-

3).

,. sin17x •

lim—7—

x^o tg5x

3x

arcsin2x

5). lim У-

Ix + 3x — x

6).

lim

3x - 2

; 7)

lim(1 + 5х) х

x^0

ßx + 1„

Студенти повиннГ знати:

- основш теореми про границГ функци;

- зв'язок мГж нескГнченно малими та нескшченно великими величинами;

- чудовГ границГ.

Студенти повиннГ вмти:

- знаходити границю функци за оз-наченням;

- визначати типи невизначеносп та розкривати ïx за допомогою алгебршч-них перетворень.

Методичне забезпечення: методич-ний посГбник, що мГстить коротю теоре-тичнГ вГдомостГ, зразки розв'язування типових прикладГв та завдання для са-мостГйно'1' ГндивГдуально'1' роботи.

Роботу студенпв на даному практичному занята варто скласти з двох частин.

Частина I.

Перший етап групового навчання (пщготовчо-оргашзацшний). Викладач виконуе розподш студенпв на 3 групи для виконання завдання №1, так як воно е базовим. Иде обговорення змГсту зав-дань та шляхГв ïx виконання. Форма групово'1' навчально'1' дГяльностГ - фрон-тально-групова.

Другий етап (операцшно-шзнавальний) полягае у виконаннГ студентами свого завдання, але в складГ мало! групи. Форма дГяльносп - ГндивГдуально-групова.

Третт етап (контрольно-ощню-вальний). При досягненш першим учас-ником пщгрупи позитивного результату, вш дае пояснення щодо розв'язання свого прикладу.

Вид групово'1' навчально'1' дГяльностГ - змагально-паралельний.

Частина II.

Перший етап. Створюються 6 груп для виконання наступних завдань (rni-щатива розподшу на групи надаеться студентам, лщерГв визначае викладач). Кожна створена група вибирае один тип

x

завдань i3 запропонованих. Йде обгово-рення змюту завдань та шляхiв ïx вико-нання, але в свош rpyni.

Другий етап. Суть навчання полягае робот „малих" груп або пар, при цьому студенти виконують кожен свое завдання. Викладач постiйно пiдтримyе зв'язок з пщгрупами, надае при необхщносп кон-сyльтацiю. Робота пiдгрyпи вважаеться завершеною, якщо всi ïï учасники розв'я-зали свiй приклад. Форма роботи шдивь дуально-групова, парно-групова.

Tpemiü етап. Представник вщ кож-но'1' групи пояснюе виконання типового завдання свое'1' групи, вiдповiдае на запитання, що можуть виникати.

Вид групово'1' навчально'1' дiяльностi - кооперативно-паралельний.

В юнщ заняття викладач шдводить пщ-сумки роботи групи в цшому, ошнюе роботу шдгруп i внесок кожного учасника.

Повщомляеться завдання для самос-тiйноï роботи: завершити виконання iндивiдyальниx завдань.

Перевагами запропоновано! форми оргашзацп навчання е: можливють ура-хування навчальних штереав стyдентiв, кооперування ïx в навчально-шзнаваль-нiй дiяльностi, здiйснення взаемоконт-ролю за ïï результатами, створення умов для формування та розвитку комушка-тивних якостей, здiбностей до саморе-гуляцп, становленню особистiсниx взае-мовiдносин.

1. АртюшинаМ.В. 1ндивдутъно-психолог}чт передумови ролъовог поведтки студентов в процес виконання групових навчальних завданъ // Органшця та змст становлення профеайног пдготовки в умовах нацоналъног системы освгти:

Зб. наук. працъ //Проблеми сучасного мистецтва i кулътури / За ред. Г.С.Гребенюка. - Харкв: Книж. видавництво "Каравела", 1999. - С. 3 - 9.

2. Бабанский Ю.К Оптимизация учебно-вос-питателънного процесса. М.: Просвещение, 1982.

3. Глазунова О.Г. З досвгду застосування гра-фiчно-iнформацiйных технолоай для оргашзацп навчалъно-тзнавалъног дялънот студентiв // Iнформацiйный в1сник Навчалъно-методичного центру по пiдготовцi молодших спецiалiстiв Мтстерства аграрног полтики Украти. -К:НМЦ, № 35, 2002.

4. Дъяченко В.К Организационная структура учебного процесса и ее развитие. -М., 1989. - С. 74.

5. Пуханова Л. С. Особливостi оргаызацп практичних занять з теорп ймовiрностей та математичног статистики для студентов еко-номчних спецалъностей. // Дидактика математики: проблеми i дослiдження. - 2003. В. 21.

6. Козаков В.А., СемиченкоМ.В. До проблеми оцтки ефективностл навчання у малих групах / Контроль навчання в забезпечены якостi освгти / Матерiалы науково-методичног конференщ 1 лютого 1996року. - К. : КНЕУ, 1997. - С. 104-107

7. Колосок 1.О. Структура навчання у вищо-му аграрному закладi освти // Матерiалы V М1жнародно1 науково-практичног конференщ "Наука i освiта - 2002". - Том 1. Педагогика, психолог я, ф лолог я. - Дн пропетровськ: Наука осмта, 2002. - С.32-34.

8. Пожар Н.В. Групова робота як зас б оптымiзацiï навчалъного процесу. //Проблеми сучасного мистецтва культури: Зб. наук. пр. "Професшна тдготовка фахвщв вищог школи в умовах оновленог парадигми освти ". - Харкв: Книж. вид-во "Каравела", 1999. - С. 50-55.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

9. Слепканъ З1 Науков засади педагоачного процесу у вищй школi: Навч. Посб. - К.:Вища школа, 2005. - 239с.

10. Чередою И.М. Формы учебной работы в средней школе. - М., 1988. - С. 21.

Резюме. Лещенко С.В. ОРГАНИЗАЦИЯ ГРУППОВОГО ОБУЧЕНИЯ МАТЕМАТИКЕ СТУДЕНТОВ ВЫСШИХ АГРАРНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ ОБРАЗОВАНИЯ. Рассматриваются возможные направления организации группового обучения математики, учитывая специфику преподавания этой дисциплины для студентов высших аграрных учебных заведений. Предлагается методика проведения практического занятия с курса высшей математики. Преимуществом данной методики есть возможность учитывать учебные интересы студентов.

Summary. Leshchenko S. THE ASSISTANT OF THE BOARD OF MATHEMATICS AND PHYSICS IN UMAN STATE AGRARIAN UNIVERSITY. The possible ways of organization the group of mathematics teaching are considered in the article. The specific of teaching methods of this subject for the students of higher agrarian schools is taken into consideration. The methodology of conducting the practical course in high mathematics is proposed by the author. The advantage of the current methodology is a possibility of taking into account students' needs and interests.

Надшшла доредакцп 12. 02. 2007р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.