CC BY
6ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧН1 ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ П1ЗНАВАЛЬНО1 АКТИВНОСТ1 СТУДЕНТ1В У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ
А.Л. Воевода, викладач,
Втницькии полтехнтши технщум, м. Втниця, УКРА1НА
Розглядаються окремi психолого-педагог^чм закономгрностг розвитку тзнавальног активност1 cmydenmie у процеа навчання. Обтрунтовуеться необхiднiсть усвiдомлeння та дотримання гх викладачами при викладанн математичних дисциплiн.
В сучасному освгтньому процеа найб^ш характерним напрямком пщви-щення ефективност навчання е створення таких психолого-педагопчних умов, в яких студент може зайняти активну особиспсну позицiю.
Теоретичи та експериментальнi дослщ-ження психолопв переконують, що актив1зац[я навчального процесу виявляеться не ильки у збшьшенш об'ему потрiбноi шформапд, й ущшьненосп та комплексносп, а й у створенн дидактичних i психолопчних умов осмисле-ност навчання студентами, залучення 'к до пiзнавальноi дяльност на рiвнi не лише iнтелектуальноi', але й особисто' i соuiальноi активност!
Знання викладачем психолопчних закономерностей розвитку тзнавально'' активност студента дозволяе розумтти i правильно ощнювати дiяльнiсть студента, анатзувати рiзноманiтнi суперечлив резуль-тати навчально' роботи.
Мета даног статт1 - видыити психо-лого-педагог1чн1 закономгрностг розвитку тзнавальног активност1 студент1в i обтрунтувати необх1дн1сть гх усв1домлення та дотримання викладачами в процес1 оргатзацп навчання математики студент1в економгчних специальностей.
У впчизнянш та зарубiжнiй лiтературi е немало наукових праць, в яких в тш чи iншiй мiрi розглядалися питання активiзацii' навчання i розвитку тзнавально' активност учтв та студента
Основи теори акт^завд навчання були закладеи на меж 70-х рокiв минулого сгатття у достдженнях психолопв та педагопв 1Я. Лернера, АММатюшюна, МХМахмутова, В.Оконя, М.Н.Скаткша, та iн. Акт^завд изнавально' даяльносп студента придiлена увага в роботах ВМ.Вергасова, АФ.Ссаулова, НДНикан-
дрова, НАТарасенково'', М.1.Крилово'', Р .АНзамова та iн.
Термш "активнють" походить вiд латинського activus i означае дiяльний, енергшний, шщативний. Щодо поняття "шзнавальна активисть", то у психолопчнш та дидактичнш лiтературi немае единого пщходу до його визначення.
Так, означення газнавально' активност е у працях Л.Арiстовоi, Т.1Шамово'', МХМахмутова, Г.I.Щукiноi, 1.А.Радковець, В.Лозово' та ш.
На основi анатзу рiзних пiдходiв до трактування поняття шзнавальна активисть, можна видшити в них стльну рису - це яюсгь особистосг, яка виявляеться в направленост i стйкост шзнавальних iнтересiв, потягу до ефективного оволодiвання знаннями i способами дяльност, в мобшзавд вольових зусиль спрямованих на досягнення навчально-шзна-вально' мети.
Постановка мети та и реалiзацiя передбачають певш мотиви дiяльностi. Мотивацiя пiзнавальноi дiяльностi харак-теризуе вiдношення людини до оточую-чого свiту i пов'язана з виникненням потреби в його тзнанш. Якщо потреба ви-ражае необхщшсгь, а мета - конкрети-зовану потребу, то мотиви характери-зують внутрiшнi причини цих процеав.
Система потреб i мотивiв вщобража-еться в iнтересах, якi мають велику спону-кальну силу. 1нтерес змушуе людину прагну-ти тзнання, виявляе потреби та мотиви даяльност, i в той же час стае ii метою.
1нтереси i мотиви тсно пов'язанi i для навчального процесу виступають основою, на якш виникають, закрiплюються i розви-ваються знання, вмпння, навички i практич-ний досвiд студента Якщо такий взаемо-зв'язок юнуе, то процес тзнання здшсню-еться активно.
ds>
© Уое^а А.
Наприклад, пiсля вивчення теми "1нтегральне числення" студентам пропо-нуеться обчислити визначений iнтеграл. В процеа розв'язання виникае проблема i на етапi знаходження первiсноi, i при обчисленнi iнтеграла.
11
¡х
+ хч
4л/2"
, х2 + хл/2 + 1 ■ 1п-;=--+ -
хл/2+1 242
агс1%
х42
1 - х2
Зрозумшо, що такий тдхщ е вiдносно громоздким та вимагае певних витрат часу. Постае закономiрне запитання: чи не можна обчислити цей iнтеграл проспше? Таким чином, у сгуденлв виникае потреба вщшукання iншого шляху досягнення поставленоi мети та з'являеться iнтерес - як саме це можна зробити?
Якщо подшити чисельник на знамен-ник даного дробу, то отримаемо рiвнiсть:
1
1 + X4
= 1 - x4 + x8 - x12 + ...
I тодi обчислення ^егралу зведеться до:
= Г (1 _ X 4 + X, - х12 + -
О 1 + X4 Г
х'
х' X9 X--+---+ ...
5 9 13
Коли студенти переконуються у можливосп бiльш ращонального розв'я-зання, викладач пояснюе, що вираз 1 -X4 + X8 -X12 +... називаеться рядом i мае певт властивосг! Таким прийомом досягаеться тдвищення готовносп студентiв до вивчення новоi теми, стае зрозумшою необхiднiсть вивчення рядiв. В даному випадку процес сприйняття стае активтшим.
Психология вiдводить значне мюце такш важливш для навчання психолопчнш якосп особистосп, як сприйняття. Сприйняття нсно пов'язане з осмисленням i розумш-ням змпсгу навчального мат^алу i е важливим фактором устху в навчант Якщо розумпння пов'язане з певним мотивованим напрямком розумк^' дiяльносгi сгуденгiв, то воно виступае головною умовою глибини засвоення навчального матерiалу, видiлення у ньому закономiрностей.
Наприклад, на момент проведення заняття "Економчний змiст похдао!", студентам уже вщом поняття приросту функци, приросту аргументу, граничного приросту, похщно!, 11 геометричний та фiзичний змпст.
Для активного сприйняття i розумш-ня студентами економiчного змiсгу похщ-но1 ми обгрунтовуемо можливiсть i необ-
хiднiсть застосування математичних знань в екожмчних науках.
Зазвичай, в економщ використовують середнi величини: обчислюють середню соблварпсгь продукци, середню продуктив-нiсть працi i т.д.
Наприклад, треба з'ясувати, як змь няться витрати виробницгва, якщо зб№-шити обсяг продукци i навпаки. На ост® використання середнiх величин, важко дати вiдповiдь на поставленi питання. Розв'язу-вання зводиться до знаходження границ вiдношення приросту ефекту до приросту витрат, або граничного ефекту.
Таким чином, ми тдводимо сгуденпв до розумiння економiчного змпсту похiдноi.
Важливою для навчання властивiстю мислення е увага, яка в психологи вважа-еться основною формою оргатзавд тзна-вальжя дiяльностi та початковою сходинкою розумiння. Якщо вдаеться привернути i збе-рiгати поспйну увагу до нового матерiалу, тдвищуеться й рiвень активностi студентiв.
На заняттях з математики пiдсилення уваги стае можливим за допомогою викорис-тання цiкавих фактiв з iсгорii математики, бюграфи вiдомих математикiв. Необхiдно, щоб '"тричи вiдступи" на лекци виконували не тiльки роль психолопчжй розрядки, але й були пов'язанi з темою заняття. Екскурси в iсгорiю науки збагачують навчальну iнформацiю, допомагають студенту зрозу-мiти складнiсть шляив розвитку науки, вiдiграють важливу виховну роль.
Одним з важливих чинниюв, якi, на нашу думку, впливають на пiзнавальну активнiсть особи е й емоцiйний стан. Досить часто активнють залежить не лише вщ бажання вчитись i вольових зусиль, а й визначаеться силою вражень, 1х новизною, неочiкуваннiсгю, тобто, вам тим, що називаеться "захоплюючим видовищем". Емоцiйно сприятливий фон пiзнавальноi дiяльностi спонукае до активностi.
Прикладом впливу на емоцiйний стан студентiв може бути застосування мультиме-дiйних технолопй на лекци чи практичному занят з математики, яю значно розширю-ють можливосп представлення навчального мат^алу, роблять його виклад ткавшим, сприйняття активтшим. Котр, гранка, звук забезпечують наочнiсть сприйняття навчального мат^алу, допомагають зменшити труднощi, зумовленi його складтсгю. Схе-ми, таблицi заповнюються в процесi Вико-нання завдань i дають можливiсгь, зокрема, швидко будувати графiки функцiй, зобража-
<29)
1
1
х
о
ти фiгури, площ та об'еми яких треба обчислити та iH.
Слiд зауважити, що не останню роль у розвитку тзнавально1 активносп вiдiграe особистiсний фактор, тобто сприйняття або не сприйняття студентами особистосп Вик-ладача. Активна позицш викладача у процесi викладання математики, його глибокi знання предмету, стиль керiвницгва навчальним процесом, виступають важливою умовою стимуляци активносп студента.
Навчально-тзнавальна дiяльнiсть студенпв залежить i вщ освiтнього середо-вища. Психолопчний кшмат в колективi, матерiальна база, технологи навчання -мають значний вплив на рiвень розвитку пiзнавальноi активносп студенпв .
Можна видiлити об'ективш та суб'ек. тивн чинники впливу на розвиток тзна-вальноi активносп студенпв у навчаль-ному процеа.
Пд об'ективними будемо розум1ти т[ чинники, на яю викладач не мае прямого впливу:
- тзнавальт потреби;
- мотиви пiзнавальноi дiяльностi;
- iнтереси;
- вольовi процеси;
- початковий емоцшний стан студента.
П1д суб'ективними чинниками будемо розум^и п, на якi викладач опосеред-ковано впливае:
- увага;
- сприйняття;
- емоцшний фон (на емоцшний стан студента викладач може вплинути через емоцшний фон, який вш створюе на пар^;
- особиспсний фактор;
- освгтне середовище, в якому перебувае студент.
Висновки
В багатьох випадках викладач е вщпои-дальним за те: уважн чи не уважн студенти на занята; наскшьки створеи умови для
свiдомого сприйняття мат^алу; наскiльки створений викладачем на занята емоцiйний фон сприятливий для засвоення знань.
Розвиток пiзнавальноi активностi студен-тiв був i залишаеться, одним з найважлииших завдань педагопки, психологи.' та методика
В умовах приеднання Украiни до Болонського процесу тдвищуеться актуальнiсгь питання про пошук нових форм та прийомiв розвитку тзнавально! активносгi студентiв.
Зусилля багатьох перетворень у вищiй школi спрямоваш на активiзацiю навчально-пiзнавальноi дiяльностi студенпв, тдвищення могиваци учасникiв навчально-виховного процесу, пiдвищення вiдповiдальностi студентiв за результати навчально! дiяльностi.
Розумiння викладачем психолопчних закономiрнсстей розвитку mзнавальноi активносп студенпв е необхдаою умовою усшшно! оргашзаци навчання математики студентiв економпчних спецiальнсстей.
1. Арxангельский С.И. Лекции по теории обучения в высшей школе. -М. : 1974. - 384 с.
2.АтаманчукП.С., МендерецькийВ.В. Уп-равлтня продуктивною навчально-тзнавальною д1яльтстю на основ7 об'ективного контролю // Педагогика i псшолоая.- 2004.—№2.
3. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подxод. - М.: Высшая шк., 1991. - 204 с.
4. Вергасов В.М. Активизация познавательной деятельности студентов в высшей школе. - К.: Вища шк.,1985. -176 с.
5. Воевода А.Л., Матяш О1 Розвиток тзнавальног активност1 студент1в в умовск використання комп 'ютернш засоб1в навчання. // Зб. наук. праць Уманського держ. педушвер-ситету. - К: Мтетум. - 2005.
6. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащижся в учебном процессе. М. : Просвещение, 1979. -160 с.
Резюме. Воевода А.Л. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ РАЗВИТИЯ ПОЗНАВАТЕЛЬНОЙ АКТИВНОСТИ СТУДЕНТОВ В ПРОЦЕССЕ ОБУЧЕНИЯ МАТЕМАТИКЕ. Рассматриваются отдельные психолого-педагогические закономерности развития познавательной активности студентов в обучении. Обосновывается необходимость понимания и использования их преподавателями в процессе преподавания математики.
Summary. Voevoda A. PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL PREMISES OF DEVELOPMENT OF STUDENTS' COGNITIVE ACTIVITY IN THE PROCESS STUDYING MATHEMATICS. Some psychological and pedagogical natural development of students' cognitive activity in the process of study are under review. The necessity of deliberation and usage them by teachers within mathematic course at high school is proved.
Надшшла до редакцп 10.11.2005р. ®-
