CC BY
13
УДК 616.441-006.327-089-06-084 DOI: 10.22141/2224-0721.13.8.2017.119266
Ткачук Н.П., Ылоокий В.В., Гирла Я.В.
Вищий державний навчальний заклад Укра/ни «Буковинський державний медичний ун1верситет», м. Черн1вц1, Укра1на
Деяк аспекти профшактики шсляоперацмного рецидиву у хворих на вузловi форми зоба
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13(8):536-540. doi: 10.22141/2224-0721.13.8.2017.119266
Резюме. Актуальн'ють. Щор'чне зростання поширеност вузлових форм зоба призводить до збльшення юлькост'! оперативних втручань, а отже, ': до зростання юлькост'! п'юляоперац'йних ускладнень. За даними рiзних автор'в, вд 3 до 80 % хворих на вузловi форми зоба оперуються повторно з приводу рецидиву. Та-кий широкий д'шпазон може бути зумовлений у тому числ'1 вдсутнстю у^фковано)' системи монторингу, прогнозування та профлактики рецидиву захворювання у пюляопера^йному пер'юд'1. Мета дослдження: оц':нити прогностичн'1 можливост'1 розроблено)'шкали прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба. Матер'али та методи. Матерiалом ретроспективного досл'1дження стали 100 медичних карт хворих на вузловi форми зоба. До основно)' (I) групи ввйшли 40 осб, як були повторно оперован з приводу рецидиву зоба; до пор'шняльно)' (II) — 60 па^енлв '¡з безрецидивним перебгом захворювання. Клнчний матер'ал проспективного досл'1дження становили 80 хворих на р'1зн'1 форми зоба. До основно)' (першо)) групи було вднесено 40 хворих на вузловий зоб, у яких при вибор'1 обсягу операци використовували шкалу прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба, до пор 'тняльно)' (друго)) групи — 40 па^енлв, при плануванн) операци яких даною шкалою не користувалися. Результати. Проведений ретроспективний анал'з звернув увагу на те, що перше х1рурпчне втручання у 80 % па^енш '¡з рецидивним зобом було економного характеру, тод як для 90 % '¡з них доцльним було виконання радикальних операц':й. У 60 % хворих '¡з безрецидивним перебгом було виконано гем- чи тирео)'дектом 'ю, у той час як тльки 45 % '¡з них потребували таких операц':й. При проспективному досл'1дженн'1 протягом спостереження було встановлено, що в 2 па^енШ першо)' групи та в 12 па^енш друго)' групи нами було вщмiчено рецидив захворювання. Висновки. Роз-роблена шкала прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба е ефективним методом профлактики рецидиву вузлових форм зоба.
Ключовi слова: рецидивний зоб; профлактика рецидиву; шкала прогнозування
0 ■ FJ ® Клшчна тирео'|'долопя
/Clinical Thyroidology/
International journal of endocrinology
Вступ
Згщно з найновшими дослщженнями свгго-вих i вггчизняних медичних цен^в поширешсть вузлових форм зоба протягом останшх 30 роюв продовжуе невпинно зростати [1—4]. За даними Всесвггн^ оргашзацИ охорони здоров'я, поширенють клжчно безсимптомних вузлiв в щитопо-дiбнiй залозi (ЩЗ) у йододефщитних репонах свггу залежно вщ тяжкост йодного дефщиту досягае вщ 20 до 76 % серед популяцщ а в районах з достат-ньою юльюстю йоду — 4—7 % оаб [5]. За ощнками
American Thyroid Association, юльюсть хворих на вузловi форми зоба за десять роюв постшно зрос-тае на 3,8-4,2 % [6].
Хiрургiчне втручання е одним iз найбшьш по-ширених методiв л^вання вузлових форм зоба, однак клшщисти дедалi частше звертають увагу на вщдалеш наслщки операцш на ЩЗ. За рiзними даними, залежно вщ обсягу первинноï операцИ, ре-понального статусу йодного дефщиту i тривалост спостереження вщ 0,3 до 21,5 % [7] та навиъ вщ 3 до 80 % [8, 9] хворих на вузловi форми зоба оперу-
© <^жнародний ендокринолопчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп': Ткачук HiHa neTpiBHa, асистент кафедри xipypriï № 1, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний уыверситет», пл. Театральна, 2, м. Черывць 58002, УкраТна; е-mail: kovalskan@ukr.net; контактний тел.: +38 (066) 091-36-78. For correspondence: Nina Tkachuk, Assistant at the Department of surgery N 1, Higher State Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Theatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: kovalskan@ukr.net; phone: +38 (066) 091-36-78.
ються повторно у зв'язку iз рецидивом захворюван-ня. Така варiабельнiсть може бути зумовлена в тому чи^ i вiдсутнiстю едино! думки щодо патогенетич-но! i патоморфолопчно! форми рецидивного зоба, його етюлогп та факторiв розвитку, що й обумов-люе вiдсутнiсть ушфжовано! системи профшакти-ки [10-12].
Мета досЛдження — оцiнити прогностичнi мож-ливосп шкали прогнозування рецидиву вузлових форм зоба.
Матерiали та методи
Матерiал ретроспективного дослщження — ме-дичнi карти хворих на вузловi форми зоба, яю зна-ходилися на стацiонарному лжуванш в хiрурriч-ному вщщленш Чершвецько! обласно! клтчно! лiкарнi впродовж 2004-2016 рр. Для досягнення однорiдностi груп пацiентiв критерiями включення у дослщження були ж1ноча стать, гiстологiчне пщ-твердження доброяюсно! патологи ЩЗ. Крш^ем виключення було пщтвердження злоякiсностi при патопстолопчному дослiдженнi. Видшено 40 оаб, якi в перiод вщ 2 до 10 роюв пiсля первинно! опе-рацГ! були повторно опероваш з приводу рецидиву зоба, — основна (I; п = 40) група, та 60 пацiентiв iз безрецидивним перебiгом захворювання впродовж 14 роюв пiсля оперативного втручання, яю ввiйшли в порiвняльну (II; п = 60) групу. В процес аналiзу цих груп пацiентiв враховувались даш, що входять до шкали прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба (табл. 1) (Патент № 99332 иА. МПК G09B 23/28; А61В 10/00. Заявл. 31.12.14; Опуб. 25.05.15; Бюл. 10). Оцiнку проводили зпдно з табл. 1, виходя-чи з показникiв тестованого хворого, за арифметич-ною сумою балiв. Максимальна сума за даною шкалою становить 9, мтмальна — 0 б^в. Групу ризику становлять пащенти з оцiнкою > 5 б^в.
Клiнiчний матерiал проспективного дослщжен-ня становили 80 хворих на pi3Hi форми зоба, яы були опероваш за перюд 2013—2014 рр. Основну (першу) групу утворили 40 хворих на вузловий зоб, у яких при виборi обсягу операци використовували шкалу прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба, порiвняльну (другу) групу становили 40 пащенпв, при плануванш операци яких даною шкалою не користувалися.
Усiм пацieнтам проведено стандартнi клтчш (збiр скарг та анамнезу захворювання, фiзикальне обстеження), лабораторнi (загальний аналiз кровi, сечi, бiохiмiчний аналiз кров^ коагулограма, юно-грама) та шструментальш методи дослiдження (уль-тразвукове дослщження (УЗД), тонкоголкова аст-рацiйна пункцшна бiопсiя, сцинтиграфiя).
Лабораторнi дослiдження тиреощного статусу проводилися iмунохiмiчним методом з електрохе-мiлюмiнесцентною детекцieю (ECLIA) за допомо-гою тест-системи Roche Diagnostics (Швейцарiя) та методом iмуноферментного аналiзу, аналiза-тор ELISA. УЗД ЩЗ проводили в обласному дiа-гностичному центрi м. Чернiвцiв на апарат фiрми Toshiba SAL-35A. Розмiри часток ЩЗ та переший-ка (довжина, товщина, ширина, об'ем (см3) ви-значали за методом Brunn. Крiм цього, дослщжу-вали наявнiсть об'емних утворень, 1х ехогеннiсть, ехоструктуру, форму та контури. Сцинтиграфiчне дослiдження ЩЗ проводилося в рентгенодiагнос-тичному вщщленш Чершвецько! обласно! клжч-но! лжарш в гамма-камерi МВ-9200 через 30—60 хв тсля внутрiшньовенного введення радюфармпре-парату натрiю пертехнетату iз розрахунку 1 МБк/кг маси тiла.
Статистична обробка даних — за допомогою комп'ютерних програм Excel 7.0 та Statgraphics Plus 5.1 Enterprise edition.
Таблиця 1. Шкала прогнозування рецидиву вузлових форм зоба
Прогностичний фактор Бал
Проживання в умовах йодного дефщиту Так — 1. Hi — 0
Стать ЖЫоча — 1. Чоловiча — 0
Вк < 50 poKiB — 1. > 50 poKiB — 0
Спадковий анамнез зоба Обтяжений — 1. Необтяжений — 0
ТиреоТдний статус (клУчно та лабораторно) Ппо-, ппертиреоз — 1. Еутиреоз — 0
Ураження часток ЩЗ (за даними УЗД) Двoбiчне — 1. Однoбiчне — 0
Поширенють ураження у частц ЩЗ (за даними УЗД) > 50 % частки — 1. < 50 % частки — 0
Ехогеннють перинодулярноТ тканини (за даними УЗД) Ппо-, пперехогеннють — 1. 1зоехогеннють — 0
Ехоструктура Неоднородна — 1. Однорщна — 0
Таблиця 2. Об'ем тиреоУдноУ тканини у досл'1джуваних пацентв за методом Brunn, см3
Група До операцп 2 мюяц пiсля операцй 1 piK пiсля операцй' 2 роки шсля операцй' 3 роки пiсля операцй'
1група Безрецидивний переб^ (п = 38) 21,07 ± 0,66 7,115 ± 0,210 7,299 ± 0,200 7,512 ± 0,189 7,455 ± 0,193
Рецидив (п = 2) 28,85 ± 10,11 6,95 ± 0,84 16,44 ± 0,77 14,20 ± 1,41 14,400 ± 1,697
II група Безрецидивний переб^ (п = 28) 20,420 ± 0,888 7,870 ± 0,389 7,057 ± 0,350 7,290 ± 0,373 7,33 ± 0,36
Рецидив (п = 12) 19,03 ± 1,96 7,56 ± 0,64 15,12 ± 0,84 15,430 ± 0,909 15,710 ± 0,987
При виконант роботи дотримувалися загально-прийнятих свiтових i вггчизняних норм здiйснення дослiджень у галузi бiологГi та медицини, а саме: основних вимог Гельсшсько! декларацГi Всесвiтньоi медично! асощацп про етичнi принципи проведен-ня наукових медичних дослщжень за участю людини (1964-2000), Ванкуверсько! конвенцп (1979, 1994) про бюмедичт експерименти та вск законодавчих актш, що дiють на територп Укра!ни. Усi хворi дали письмову згоду на здiйснення розробленого плану обстеження та лiкування.
Результати
При зютавлент результатiв обстеження з медичних карт стащонарних хворих обох груп з по-казниками прогностично! шкали нами було вста-новлено, що 90 % хворих основно! (I) групи та 45 % дослщно! (II) групи належали до групи ризику рецидиву вузлових форм зоба. Хiрургiчне втручання у 80 % пащенпв I групи було економного характеру, тодi як для 90 % iз них дощльним було виконання радикальних операцiй. У 60 % хворих II групи було виконано гемь чи тиреовдектомш залежно вiд ло-калiзацli патолопчних утворень, у той час як тшьки 45 % iз них потребували таких операцш.
З метою шдтвердження ефективностi застосу-вання означено! шкали нами було проведено про-спективне дослщження та порiвняння вщдалених результатiв хiрургiчного лiкування хворих на вуз-ловi форми зоба. Вам пащентам першо! групи, якi зпдно iз шкалою прогнозування належали до групи ризику, ми виконували тиреощектомш при дво-бiчному розташуваннi вузлiв i гемггиреощектомш з субтотальною резекщею контралатерально! част-ки за умови однобiчного ураження. У хворих, яю не належали до групи ризику, меншi за обсягом х1рур-пчш втручання виконувалися залежно вiд характеру змш у тканинi ЩЗ та локалiзацli вузлових утворень згiдно з даними сонограф!чного дослiдження: одно-61чну гемггиреощектомш чи субтотальну резекцiю обох часток ЩЗ. Протягом двох-трьох роюв п1сля виконаного оперативного втручання вам хворим проводили мошторинг тирео!дного статусу з його корекщею шляхом замюно! гормонально! терапп за загальноприйнятою схемою при необхвдносп та ультразвукове обстеження ЩЗ.
Протягом спостереження в 2 пащенпв першо! групи та в 12 пащенпв друго! групи нами вщзначено
рецидив захворювання у вигляд! появи нових вузлових утворень та ютотного збшьшення об'ему рези-дуально! тирео!дно! тканини (табл. 2).
Обговорення
Бшьшють дослщниюв погоджуеться, що основною причиною рецидиву вузлових форм зоба е недостатнш обсяг первинно! операцп [13-17]. Але деякi науковцi вважають тиреощектомго вимуше-ним кроком, а не операщею вибору, яка швалщизуе пацiентiв, спричиняючи гiпотиреоз ¡з необхщною пожиттевою замiсною гормонотерапiею [18, 19]. Вщомим у лiтературi е факт: радикальшша опера-ц1я — менший ризик рецидиву та гiпотиреоз; щад-на операцiя — бшьший ризик рецидиву та менш виражений гшотиреоз [20-22]. Зарубiжнi джерела описують методи прогнозування рецидиву хвороби Грейвса [23-26], серед яких прогностичш шкали, однак для еутирео!дних форм зоба описан лише окремi фактори ризику.
ОбГрунтованою е перспектива подальших до-слщжень щодо вдосконалення даного методу з метою збшьшення точност1 прогнозування рецидиву вузлових форм зоба, оскшьки бшьш тривалий перь од спостереження може вплинути на результати. З ще! причини спостереження за даними пащентами продовжуеться, i в майбутньому будуть збиратися та аналiзуватися додата^ данi.
Висновки
Запропонована шкала е перспективним методом прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба. Переваги методу: об'ективнють та простота використання, метод не потребуе проведення важ-кодоступних дослщжень.
Виявлення груп пацiентiв ¡з потенцiйним ризи-ком рецидиву вузлових форм зоба в передоперацш-ному жрюд! та можлив1сть запобiгання рецидиву у даних пацiентiв: х1рург1чним шляхом ид час операцп та медикаментозними засобами в шсляоперацш-ному перюда.
Безумовним фактором ризику розвитку рецидиву вузлових форм зоба, на нашу думку, е неправильно обраний обсяг операцшного втручання.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конфл1кту iнтересiв при пщготовщ дано! статтi.
References
1. Giorgio G, Rocco B, Giuseppe L, et al. Temporal Changes in Thyroid Nodule Volume: Lack of Effect on Paranodular Thyroid Tissue Volume. Thyroid. 2017;27(11):1378-1384. doi: 10.1089/thy.2017.0201.
2. Durante C, Costante G, Lucisano G et al. The natural history of benign thyroid nodules. JAMA. 2015;313(9):926-35. doi: 10.1001/jama.2015.0956.
3. Baloch ZW, LiVolsi VA. Current role and value of fine-needle aspiration in nodular goiter. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. 2014 Aug;28(4):531-44. doi: 10.1016/j. beem.2014.01.010.
4. Jiang J, Huang L, Zhang H, et al. Contrast-enhanced sonography of thyroid nodules. Journal of Clinical Ultrasound. 2015;43(3):153-56. doi: 10.1002/jcu.22240.
5. Dakubo JC, Naaeder SB, Tettey Y, Gyasi RK.. Pathology and the Surgical Management of Goitre in an Endemic Area Initiating Supplementary Iodine Nutrition. West Afr J Med. 2013 Jan-Mar;32(1):45-51. PMID: 23613294.
6. Chen AY, Bernet VJ, Carty SE, et al. American Thyroid Association statement on optimal surgical management of goiter. Thyroid. 2014 Feb;24(2):181-9. doi: 10.1089/ thy.2013.0291.
7. Tsurkan AY. Modern approaches to treatment of recurrent goiter. Vestniknovykh meditsinskikh tekhnologii. 2013;20(2):254-7. (in Russian)
8. Tarashchenko YM, Bolhov MY, Ivanova OM, Herasy-menko VB, Boiko ZN. Long-term results of surgical treatment for benign focal thyroid lesions. Mezhdunarodnyi Endokrino-logicheskii Zhurnal. 2015;67:133-9. (in Ukrainian).
9. Attaallah W, Erel S, Canturk NZ, et al. Is hemithyroid-ectomy a rational management for benign nodular goitre? A Mul-ticentre Retrospective Single Group Study. Neth J Med. 2015 Jan;73(1):17-22. PMID: 26219937.
10. Rayes N, Seehofer D, Neuhaus P. The surgical treatment of bilateral benign nodular goiter. Balancing invasiveness with complications. Dtsch Arztebl Int. 2014 Mar 7;111(10):171-8. doi: 10.3238/arztebl.2014.0171.
11. Bauer PS, Murray S, Clark N, Pontes DS, Sippel RS, Chen H. Unilateral thyreoidectomy for the treatment of benign multinodular goiter. J Surg Res. 2013 Sep;184(1):514-8. doi: 10.1016/j.jss.2013.04.045.
12. Kuroda K, Uchida T, Nagai S, et al. Elevated serum thyroid-stimulating hormone is associated with decreased anti-Müllerian hormone in infertile women of reproductive age. J Assist Reprod Genet. 2015Feb;32(2):243-7. doi: 10.1007/s10815-014-0397-7.
13. AfolabiAO, Ayandipo OO, Afuwape OO, Ogundoyin OA. A fifteen year experience of total thyroidectomy for the management of simple multinodular goitres in a low medium income country. S Afr J Surg. 2016 Nov;54(4):40-45. PMID: 28272855.
14. Karthikeyan P, Muthu S. Retrospective Analysis of Thyroidectomy Cases in a Tertiary Care Hospital. International
journal of scientific study. 2017;5(1):50-52. doi: 10.17354/ ijss/2017/153.
15. Cappellani A, Zanghi A, Cardi F, et al. Total Thyroidectomy: the first, the best. The recurrent goiter issue. Clin Ter. 2017 May-Jun;168(3):e194-e198. doi: 10.7417/T.2017.2005.
16. Sewefy AM, Tohamy A, Esmael TM, Atyia AM. Intracapsular total thyroid enucleation versus total thyroidectomy in treatment of benign multinodular goiter. A prospective randomized controlled clinical trial. Int J Surg. 2017 Sep;45:29-34. doi: 10.1016/j.ijsu.2017.07.074.
17. Mauriello C, Marte G, Canfora A, et al. Bilateral benign multinodular goiter: What is the adequate surgical therapy? A review of literature. Int J Surg. 2016 Apr;28 Suppl 1:S7-12. doi: 10.1016/j.ijsu.2015.12.041.
18. Wienhold R, Scholz M, Adler JR, Gunster C, Paschke R. The management of thyroid nodules: a retrospective analysis of health insurance data. Dtsch Arztebl Int. 2013 Dec 6;110(49):827-34. doi: 10.3238/arztebl.2013.0827.
19. Sorensen JR, Watt T, Cramon P, et al. Quality of life after thyroidectomy in patients with nontoxic nodular goiter: A prospective cohort study. Head Neck. 2017 Nov;39(11):2232-2240. doi: 10.1002/hed.24886.
20. Anbalagan P, Manikannan AS, Khan AMI. Study of post-operative complications of thyroid surgery. J Evolution Med Dent Sci. 2017;6(5):413-418. doi: 10.14260/Jemds/2017/92.
21. Raj MKMR, Akmal. Comparative study — outcome ofsub-total thyroidectomy vs total thyroidectomy for multinodular goiter. J Evolution Med Dent Sci. 2016;5(46):2948-54. doi: 10.14260/ jemds/2016/665.
22. Mauriello C, Marte G, Canfora A, et al. Bilateral benign multinodular goiter: What is the adequate surgical therapy? A review of literature. Int J Surg. 2016 Apr;28 Suppl 1:S7-12. doi: 10.1016/j.ijsu.2015.12.041.
23. Magri F, Zerbini F, Gaiti M, et al. Gender influences the clinical presentation and long-term outcome of graves disease. EndocrPract. 2016;22(11):1336-1342. doi: 10.4158/EP161350. OR.
24. Vos XG, Endert E, Zwinderman AH, Tijssen JGP, Wi-ersinga WM. Predicting the Risk of Recurrence Before the Start of Antithyroid Drug Therapy in Patients With Graves' Hyperthyroidism. J Clin Endocrinol Metab. 2016 Apr;101(4):1381-9. doi: 10.1210/jc.2015-3644.
25. Struja T, Kaeslin M, Boesiger F, et al. External validation of the GREAT score to predict relapse risk in Graves' disease: results from a multicenter, retrospective study with 741 patients. Eur J Endocrinol. 2017 Apr;176(4):413-419. doi: 10.1530/EJE-16-0986.
26. Struja T, Fehlberg H, Kutz A, et al. Can we predict relapse in Graves' disease? Results from a systematic review and meta-analysis. Eur J Endocrinol. 2017 Jan;176(1):87-97. doi: 10.1530/EJE-16-0725.
OTpuMaHO 08.11.2017 ■
ТкачукН.П., Белоокий В.В., Гырла Я.В.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Некоторые аспекты профилактики послеоперационного рецидива у больных с узловыми формами зоба
Резюме. Актуальность. Ежегодный рост распространенности узловых форм зоба приводит к росту количества оперативных вмешательств, а следовательно, и к увеличению числа послеоперационных осложнений. По данным различных авторов, от 3 до 80 % больных с узловыми формами зоба оперируются повторно по поводу рецидива. Такой широкий диапазон может быть обусловлен в том числе отсутствием унифицированной системы мониторинга, прогнозирования и профилактики рецидива заболевания в послеоперационном периоде. Цель исследования: оценить прогностические возможности разработанной шкалы прогнозирования риска рецидива узловых форм зоба. Материалы и методы. Материалом ретроспективного исследования стали 100 медицинских карт больных с узловыми формами зоба. В основную (I) группу вошло 40 человек, которые были повторно оперированы по поводу рецидива зоба; в сравнительную (II) — 60 пациентов с безрецидивным течением заболевания. Клинический материал проспективного исследования составили 80 больных с различными формами зоба. К основной (первой) группе было отнесено 40 больных с уз-
ловым зобом, у которых при выборе объема операции использовали шкалу прогнозирования риска рецидива узловых форм зоба, к сравнительной (второй) группе — 40 пациентов, при планировании операции у которых данной шкалой не пользовались. Результаты. Проведенный ретроспективный анализ обратил внимание на то, что первое хирургическое вмешательство у 80 % пациентов с рецидивирующим зобом было экономного характера, тогда как для 90 % из них целесообразно было выполнение радикальных операций. У 60 % больных с безрециди-вирующим течением была выполнена геми- или тиреои-дэктомия, в то время как только 45 % из них нуждались в таких операциях. При проспективном исследовании в ходе наблюдения было установлено, что у 2 пациентов первой группы и у 12 пациентов второй группы нами был отмечен рецидив заболевания. Выводы. Разработанная шкала прогнозирования риска рецидива узловых форм зоба является эффективным методом профилактики рецидива узловых форм зоба.
Ключевые слова: рецидивирующий зоб; профилактика рецидива; шкала прогнозирования
N.P. Tkachuk, V.V. Bilookyi, Ya.V. Gyrla
State Higher Education Institution "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
Some aspects of prevention of postoperative relapse in patients with nodular forms of goiter
Abstract. Background. Annual prevalence of nodular forms of goiter leads to an increase in the number of surgeries, and therefore, to an increase of postoperative complications. According to different authors, from 3 to 80 % of patients suffering from nodular forms of goiter are operated in case of relapse. This wide range can be caused by the lack of a unified monitoring system, prediction and prevention of relapses during postoperative period. The purpose of the study: to assess the prognostic possibilities of the developed scale to predict the risk of nodular goiter relapse. Materials and methods. 100 case histories of patients suffering from nodular forms of goiter was the material for retrospective study. The main group included 40 persons operated for the second time on goiter relapse; comparison group included 60 persons without relapse. Eighty patients with different forms of goiter became a clinical material for prospective study. The main group consisted of 40 patients with nodular
goiter. To choose the volume of surgery in this group, the relapse risk prognostic scale concerning nodular form of goiter was used. The comparison group included 40 patients who underwent surgery without the use of the scale. Results. The retrospective analysis conducted has drawn our attention to the fact that in 80 % of patients with relapse of goiter, the first surgery was sparing, while in 90 % of them, radical surgical would be reasonable. Hemi- or thyroidectomy were performed in 60 % of patients without relapses, while only 45 % of them required such surgery. Prospective study during observation has found that two patients from the first group and 12 patients from the second group had relapses of the disease. conclusions. Therefore, the relapse risk prognostic scale concerning nodular forms of goiter is an effective method to prevent their relapses. Keywords: recurrent goiter; prevention of relapse; prognosis scale
