CC BY
31
ПЕДАГ0Г1ЧН1АСПЕКТИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
УДК 37.011
ДЕЖ1 АСПЕКТИ ШДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В 3 РАД1ОТЕХШКИ В СУЧАСНИХ УМОВ АХ
Правда BJ., Дмитрук В. О., Дяченко С.М., Cuipuoe В.П.
Обговорюються проблемы тдготовки фахгвцгв напряму радютехтка в сучаснш умовах. Аналгзуетъся наведений навчальний план, пропонуютъся шляхи покращення тдготовки фахгвцгв.
Сучасш шформацшно-телекомушкащйн! системи будуються на ochobí радюканалу, де здшснюеться генерування, управл1ння, шдсилення, випро-мшення радюсигналу, виявлення i зворотш перетворення на приймальнш сторон!. Сучасний стан радюелектроннох техшки та sacoGiB телекомушка-цй" в Укра'ш мае кшька суттевих особливостей. Серед них: глобал1зац1я 6i-лыиост! радютехшчних та телекомушкацшних проекпв i, в1дпов!дно? уш-фжащя 1х техшчних риыень; постачання сучасного комплексного облад-нання великими заруб!жними телекомушкацшними шдприемствами та *íx здача „шд ключ" ф1рмами-постачальниками; недостатне державне фшан-сування галуз! i, вцщовщно, пор1вняно недостатшй р!вень розробок, вико-нуваних державними шдприемствами; вшьний доступ до техшчно1 шфор-мацй" щодо радюелектронних компонента, яю виробляються у cbítí; до-сить вшьний доступ на ринок самих радюкомпонент1в, а також пристроив та систем; вшьний (найчасише - шратсысий) доступ на ринок програмного забезпечення, яке автоматизуе розроблення, проектування та виготовлення радюелектронних пристроив.
Загальносвггова тенденцш розвитку радюелектронно1 технжи останш роки полягае в удосконаленш компонентно! бази в напрямках:
- для аналогових компонента - максимальна штегращя функцш в однш MÍKpocxeMi з метою створения однокристальних типових тракпв оброблення сипшпв;
- для цифрових компонентов - збшынення швидкоди та збшынення об-сягу пам'ят! на одиницю об'ему елемента, що надае змогу втшювати у реальному масштаб! часу складш алгоритми оброблення сипшпв, запропоно-ваш й теоретично обгрунтоваш протягом друго! половини 20-го стор1ччя.
Сгпд зазначити, що оновлення аналогово!" компонентно! бази в!дбува-еться приблизно кожш 3...5 poKÍB, цифрово! - практично щороку.
1ншим напрямком розвитку е розроблення програмного забезпечення, яке, завдяки зростаючш ншидкодц сучасних ЕОМ, дозволяе дослщжувати схеми та конструкци PEA, використовуючи дуже складш й доклада моде-jii компонента та системи в цшому, що надае змогу наблизитися до потен-щальних можливостей метод1в оброблення сигнал1в.
Можна очжувати, що назван! тенденцп" будуть мати мюце ще мппмум 5...7 poKÍB, тому постае проблема тдготовки фах1вця з вищою ocbítoio, який Mir би в1дпов!дати вимогам ринку пращ за зазначених умов. Фах1-вець, з одного боку повинен бути об1знаний з основними властивостями радюелектронних засоб1в та загальнми методами оброблення сигншпв, з
В ¿сник Национального техшчного умверситету У крат и "КП1" 123 Сepin - Радютехтка. Радюапаратобудування.-2008.-М36
шитого - як м1шмум5 мати уяву про поточний стан компонентно!' базн та програмного забезпечення PEA. Тобто необхщне гнучке поеднання „класичних" знань Í3 сучасними умшнями.
Радютехшчний факультет (РТФ) Нащонального техшчного ушверсите-ту У крайни "Кшвський полгсехшчний шститут" мае бшьш шж 70-р1чний досв!д в шдготовщ фах1вц1в в галуз1 радютехшки. На шдстав1 цього досвь ду розроблений навчальний план шдготовки бакалавр!в за напрямом шдго-товки 6. 050901 "Радютехшка". Розробка навчального плану проводилась з урахуванням традицш i особливостей системи вищоУ освгга Украши.
Освпньо-професшний р1вень "бакалавр" надае базову вищу освггу. Бакалавр мае зайняти кадрову ншгу, яку ранипе займав шженер, спещалкт в промисловост1 i за подготовкою наблизитись до вщповвдюго р!вня. Забез-печити це досить складно, бо термш навчання бакалавра на рк-швтора менший шж шженера (спещалюта). При формуванш нового навчального плану шдготовки 6акалавр1в реализована щея ' 'Концепту альних засад роз-витку вищоУ техшчно!" ocbíth Украши в контекст1 Болонського процесу", ухвалена В сеу кра! нською нарадою ректор i в вищих техшчних навчальних заклад!в "Вища техшчна освгга Укршни i Болонський процес" (м, Харюв, березень 2004 р.), а саме: бакалавр радютехшки мае бути нацшений на практичну (шженерну) д1яльшсть - проектувальну, конструкторсько-технолопчну, експлуатацшну, оргашзацшно-управлшську, тощо. 3 ÍHHioro боку бакалаврська освгга повинна бути достатньою для подалыпого навчання в MaricTpaTypi i пщготовки до науково-дослщно!', шновацшно"1 д!я-льност1, тобто мати грунтовну подготовку з математики, ф1зики, схемотех-нши, тощо. Забезпечення цих аспектов в навчальному плат досягаеться розподшом навчального часу за циклами дисциплш шдготовки бакалавр!в, а також загальним перелшом дисциплш та Yx зм1стом (див. табл.
Таблиця
Назва циклу дисциплш шдготовки Розподш навчального часу (кредита ECTS (вхдеоток))
Гумаштарна та сощально-еконошчна 29(11,8%)
Вшьного вибору студентхв 20 (8,2 %)
Природничонаукова 60 (24,4 %)
Професшно-практична 138 (55,6%)
Загалом 247 (100 %)
Державна атестац!я бакалавр1в передбачае захист дипломного проекту (роботи). Для посилення професшного спрямування дипломного проекту (роботи) передбачена виробнича практика (три тижн! теля третього курсу) та переддипломна практика 1 дипломне проектування (9 тижшв).
Вимоги до дипломного проекту (роботи) бакалавра радютехшки - його об'ему 1 зм1сту ще формуються, але вже ясно, що це повинна бути структурна, схемотехшчна, конструкторсько-технолопчна, економ!чна проробка пристрою, складного вузла апаратури, фрагмента системи, тощо.
Основною метою навчального плану шдготовки бакалавр! в радютехш-ки е формування системних знань з генераци 1 формування сигнал1в, Ух шдсилення, передавання через радюканал \ виявлення передано!' шформа-цн. Концептуально шдкреслюеться необх!дшсть ефективного використан-
124 BicHUK Нащонального техшчного ушверситету Укршни "КП1"
Серы - Радютехшка, Радюапаратобудування.-2008.-№36
ня наданого спектрального ресурсу за рахунок збшьшення швидкост1 пе-редавання шформацп, боротьби з завадами, адаптивними способами упд-льнення i виявлення шформацп. Ц1 напрями шдготовки забезпечують дис-циплши "Сигнали та процеси в радютехшщ" (15 кредита ECTS), "Генеру-вання та формування сигнал1в" (6,5 кредита ECTS), "Приймання та оброб-лення сигнал1в" (6 кредита ECTS).
Сучасш сигнали, як правило, цифровг ГПдготовка бакалавр1в радютех-híkh передбачае вивчення алгоригшв i метод1в формування i оброблення цифрових сигнал íb, вивчення програмно-апаратних засоб1в: програмованих лопчних штегральних схем, сигнальних процесор!в, ушверсальних проце-copiB, метод1в 'fx вщладки i вбудови в системи i комплекси. Цьому напряму п1дготовки в межах навчального плану бакалавра радютехшки присвячеш дисцигопни "Цифров1 пристроГ' (12 кредита ECTS), "Цифрове оброблення сигнал1в" (6,5 кредита ECTS).
Сучасна радютехшка працюе на частотах десятки пгагерц, тому шдго-товка бакалавра неможлива без грунтовного вивчення техшки надвисоких частот. На це спрямоваш дисциплши "Електронш та квантов! пристро! надвисоких частот" (4 кредита ECTS), "Електродинамжа та поширення ра-дюхвиль" (7 кредита ECTS), "Пристро! надвисоких частот та антени" (7,5 кредита ECTS).
Великий блок дисциплш навчального плану бакалавра радютехшки складають дисциплши присвячеш питаниям програмування, моделювання, i оптим!заци радюелектронно! апаратури з застосуванням сучасних паке-tíb, до яких належать: "Обчислювальна техшка i програмування" (8 кредита ECTS), 'Тнженерна i компьютерна графша" (5,5 кредита ECTS), "Осно-ви мережних шформацшних технологш" (3 кредита ECTS), "Основи компьютерного проектування PEA" (4 кредита ECTS).
Проектний, конструкторсысий, економ1чний аспекта шдготовки бакалавра, виконання його атестацшйого проекту (роботи) забезпечують дисцип-л1ни "Компонентна база радюелектронно! апаратури" (9,5 кредита ECTS), "Конструювання радюелектронно! апаратури" (5 кредита ECTS), "Надш-шсть та експлуатацш радюелектронно! апаратури" (2 кредита ECTS), "Еко-ном1ка та оргашзацш виробництва" (3 кредита ECTS),
Завданням шдготовки бакалавра радютехшки е надання йому знань з сучасного стану систем i комплекшв; "Радюелектронних систем" (10 кредиив ECTS), "Основ телебачення та телев!з1йних систем" (6 кредита ECTS), "1нформацшних радюсистем" (4 кредита ECTS) та íh.
Таким чином на РТФ здшснюеться широка базова шдготовка; особлива увага придшяеться методам цифрово! обробки та формування сигнал íb; вивчаються сучасш методи, алгоритми, пристро! (DSP, м!кропроцесори, ПЛ1С), системи програмування та налагодження, сучасш методи, мови розробки програмних продукта; надаються знания архггектури, протоко-л1в обмшу сучасних радюмереж.
По радюмережам вивчаються: арх!тектура, протоколи обмшу, плану-вання радюмереж; розрахунок статистичних характеристик; д1апазони частот, модел! канал íb поширення хвиль, рознесення сигнал1в, види модуляцп, спектральна ефектившсть, завадоспйке кодування; приймач1 (когерентш,
BicHUK Национального техшчного ушверситету Украши "КП1" 125 Cepin - Радютехшка. Радюапаратобудування.-2008.-№36
некогерентш) RAKE; синхрошзащя в приймачах та в радюмереяа; цифров! методи формування, демодулящ!, синхрошзаци; безпека та керування в радюмережах; основш характеристики сучасних (GSM, WIMAX, WIXI, HIPERLAN, Bluetooth DECT, Zigbee, широкосмугов1 СТ-2, TETRA та imiii) радюмереж; супутников1 радюмереж!.
Базова шдготовка дае можливють випускнику адаитуватись в будь-якш сфер! телекомушкацшних технолопй за 2...3 мюящ (при розробщ hoboi апаратури до 1 року).
Для покращення навчання, прискорення адаптацп студенев необх!дно оргашзувати бшыи т1сний зв'язок РТФ з промисловими тдприемствами; проведения практики студенпв на промислових шдприемствах; надати ре-альноси випускним роботам; створити класи з новим обладнанням для ви-конання лабораторних робгг, вивчення особливостей систем, перешдготов-ки фахгвщв; надати бшыпий доступ студентам до специального програмно-го забезпечення комуншацшних комплекс!в (наприклад, в рамках створен-ня сшльних учбових клас!в тд приемство-РТФ); створити спещальш про-грами для навчання окремих студента, або спещально сформованих груп з мало!' кшькютю студента; створен ня СКВ для практично! роботи за замов-леннями шдприемств та opгaнiзaцiй._
Ключов1 слова: иавчальний план, радютехтчна осв!та, вшца техшчна осв!та
Правда В.И., Дмитрук В.А., Дяченко С.М., Смирнов В.П. Некоторые аспекты подготовки специалистов по радиотехнике в современных условиях Обсуждаются проблемы подготовки специалистов направления радиотехники в современных условиях. Анализируется содержание учебного плана, предлагаются пути улучшения подготовки специалистов. Pravda V,, Dmitruk V., Djachenko S., Smyrnov V.P. Some Modern Training Radio Engineering Professionals' aspects The problem of experts preparing in radio engineering specialists' in modern environment has been discussed. The education plan is analysed and the improvement ways of experts preparing is proposed
УДК 37.011
КОМПЕТЕНТШСТЬ ФАХЮЦЯ - АКТУАЛЬНА КАТЕГОР1Я ВИЩОТ ТЕХШЧН01ОСВ1ТИ
Зтъковсъкий Ю. Ф., Мгрсъких Г.О.
Анал1зустъся поняття компетентностт техшчного фахгвщ. Розглянуто основы умови переходу вгд дисциплинарно! до компетенттстно'г освтньог моделг
Традицшна осв1тня схема, яка базуеться на дисциплшарнш (предметно-змютовш) освшпй модел! - передач! молодому поколшню знань, вмшь, навичок (дал1 ЗВН) у визначенш сфер! дкльностг, на тепер все менше мо-же безпосередньо забезпечити швдну д!яльшсть спещалшта. Адже сучас-шсть вимагае розробки нових, все бшьш досконалппих матер!альних об'екпв, процеав тощо, причому час використання них об'екпв 1 процеав безперервно зменн1уеться, як зменшуеться \ час 1х розробки. За цих умов, до швдно!, творчоУ д1яльност1 спроможш лише фах1вщ, яю безперервно оновлюють, поповнюють та розширюють сво1 ЗВН, як! шби вщчувають
126 BicniiK Нацюнального техшчного ушверситету У крат и "КП1"
Серы - PadiomexHiK(L Радюапаратобудування.-2008.-№36
