CC BY
59
некогерентш) RAKE; синхрошзащя в приймачах та в радюмереяа; цифров! методи формування, демодулящ!, синхрошзаци; безпека та керування в радюмережах; основш характеристики сучасних (GSM, WIMAX, WIXI, HIPERLAN, Bluetooth DECT, Zigbee, широкосмугов1 СТ-2, TETRA та imiii) радюмереж; супутников1 рад!омереш.
Базова шдготовка дае можливють випускнику адаптуватись в будь-якш сфер! телекомушкацшних технолопй за 2...3 мюящ (при розробщ hoboi апаратури до 1 року).
Для покращення навчання, прискорення адаптацп студенев необхдао оргашзувати бшыи т1сний зв'язок РТФ з промисловими тдприемствами; проведения практики студенпв на промислових шдприемствах; надати ре-альноси випускним роботам; створити класи з новим обладнанням для ви-конання лабораторних робгг, вивчення особливостей систем, перешдготов-ки фахгвщв; надати бшыпий доступ студентам до специального програмно-го забезпечення комуншацшних комплекав (наприклад, в рамках створен-ня сшльних учбових клас!в тд приемство-РТФ); створити спещальш про-грами для навчання окремих студента, або спещально сформованих труп з мало!' кшькютю студента; створен ня СКВ для практично! роботи за замов-леннями шдприемств та оргашзацш._
Ключов1 слова: иавчальний план, радютехтчна осв!та, вшца техшчна осв!та
Правда В.И., Дмитрук В.А., Дяченко С.М., Смирнов В.П. Некоторые аспекты подготовки специалистов по радиотехнике в современных условиях Обсуждаются проблемы подготовки специалистов направления радиотехники в современных условиях. Анализируется содержание учебного плана, предлагаются пути улучшения подготовки специалистов. Pravda V,, Dmitruk V., Djachenko S., Smyrnov V.P. Some Modern Training Radio Engineering Professionals' aspects The problem of experts preparing in radio engineering specialists' in modern environment has been discussed. The education plan is analysed and the improvement ways of experts preparing is proposed
УДК 37.011
КОМПЕТЕНТШСТЬ ФАХЮЦЯ - АКТУАЛЬНА КАТЕГОР1Я ВИЩОТ ТЕХШЧН01ОСВ1ТИ
Зтъковсъкий Ю. Ф., Мгрсъких Г.О.
Анал1зустъся поняття компетентности! техшчного фахгвщ. Розглянуто основы умови переходу вгд дисциплинарно! до компетепттстно'г освтньог моделг
Традицшна осв1тня схема, яка базуеться на дисциплшарнш (предметно-змютовш) освшпй моделх - передач! молодому поколшню знань, вмшь, навичок (дал1 ЗВН) у визначенш сфер! дкльностг, на тепер все менше мо-же безпосередньо забезпечити швдну д1ядьшсть спещалшта. Адже сучас-шсть вимагае розробки нових, все бшьш досконалиних матер!альних об'екпв, процеав тощо, причому час використання них об'екпв 1 процеав безперервно зменшуеться, як зменшуеться \ час 1х розробки. За цих умов, до швдно!, творчоУ д1яльност1 спроможш лише фах1вщ, яю безперервно оновлюють, поповнюють та розширюють сво1 ЗВН, як! шби вщчувають
126 BicHUK Нацюнального техшчного ушверситету У крат и "КП1"
Серы - PadiomexHiK(L Радюапаратобудування.-2008.-№36
спрямування розвитку тих чи шпшх об'екпв, процесав, I саме в цьому на-прямку розвивають сво1 ЗВН, в результат! чого виявляються готовыми до змш, готовими створювати нове в ту саму мить, коли це необхщно. Таш фах!вщ вщр1зняються в!д 1нших якимись додатковими якостями, якостями, як! не вмщуються у рамки того, що за звичай зветься знаниями, вм1ннями, навичками - вони володноть чимось 1ншим, чимось бшыдим. Природно виникае спокуса готувати саме таких фах1вщв у вищих техшчних навчаль-них закладах (ВТНЗ), або, як мМмум, так оргашзовувати навчальний прочее, використовувати так! методики навчання, яю розвивають у студенев властивост1, що могли б стати основою розвитку вщповщних якостей в процес1 становления випускника ВТНЗ як фах!вця.
Компетентшстна осв!тня модель - об'ективний виб1р
Вибуховий розвиток технолопчнох компонента людетва наприкшщ XX - початку XXI стол1ття зробив утрудненим використання традицшних схем передач! техшчного, сощального досв1ду новому покол1нню вщ по-колшня старшого та започаткував процес пошуку нових методологш ви-що! техн!чно1 оевгш. В основу цього процесу покладеш шдтверджеш практикою тези:
- отримаш у вищому техничному навчальному заклад1 знания, вм1ння, навички втрачають у наш час чи не третину (а в деяких галузях 1 бшыпе) своеУ цшносп, свого потенщалу до моменту, коли щ ЗВН мають почати активно використовуватися, тобто до моменту, заради якого суб'ектом ви-трачеш вщповщщ кошти 1 час;
- якклъ вищох техшчнох оевгги не можна в повшй м1р1 визначити сумою, так би мовити, часткових якостей, що характеризуют р1вень осв1че-носп студента з р!зних дисциплш.
Щ. тези призводять до висновку, що володшня ЗВН з вщпов!дно1 дисци-плши за сьогоденних умов вже недостатке для шпдно1 професшно1 д!яль-ност! випускника ВТНЗ. Потреба передати в1дпов!дний обсяг ЗВН, яким мае волод1ти цей випускник, звичайно не в!дкидаеться. Володшня визна-ченими ЗВН залишаеться умовою необх1дною, але вже недостатньою для формування фах!вця. Змшюються категори, якими визначаеться професш-нють спещалюта. За вказаних умов в якосп таких категорш виступають компетенцп, компетенттсть. Компетентний фах!вець - це фах!вець. який мае право згщно з! свохми знаниями (часто-густо шдкршленими позитив-ним доевщом попередньо! д!яльност1) та повноваженнями виконувати вщ-повщну (зазвичай вщповщальну, важливу) роботу, висловлювати свою думку, при необх!дносп сперечатися та вщетоювати и, з приводу тих чи ш-ших питань в1дпов1дно свое1 фаховоУ дкльност1 На в!дм1ну в!д ЗВН - неактивно! категори можливостей суб'екта, яка характеризуе лише його но-мшальш потенцп до плщно!' професшшл д!яльност1, компетентшеть характеризуе, затверджуе право суб'екта на активний, дгяльностний тип його
Вкник Нацюнального техшчного ушверситету Украти "КП1" 127 СерЫ - Радютехшка. Радюапаратобудування.-2008.-М36
взаемодй з оточуючим виробничим, досшдницьким середовищем. Знаниям, вм1нням, навичкам вчать викладач1, компетентности добиваеться, по бшышй м1р1, сам суб'ект, з глибокою мотиващею щ ЗВН використовуючи, затверджуючи сво!" повноваження, свое право виконувати визначеш про-феаею ! освшпм р1внем роботи. Отримаш студентом ВТНЗ за традицш-ною, дисциплинарною осв!тньою моделлю ЗВН - не е активными, вони н!-би висмикнуп з середовища кнування спец!ал!ста, яке складаеться з про-фесшноГ, природноГ, сощально!', морально!', культурно!' компонент; ц! ЗВН статичн! - так!, якими були засвоеш суб'ектом в процес! навчання. В той же час для активно!" профес!йно!' д!яльност! необшдн! ЗВН шдкршлеш, до-повнен! компетентн!стю, не !зольоваш, динам!чш, таш, що пост!йно онов-люються, розширюються, завдяки здатност! та прагнення Тх носш до постойного особистого вдосконалення! професшного зростання.
Наведене не означае, що ВТНЗ не спроможн! впливати на процес фор-мування компетентного фах!вця. Навпаки, саме набуття суб'ектом вищо!" техшчно! осв1ти мае стати першим етапом опанування компетентност!, етапом започаткування вказаного процесу, що г е основою компетентшст-ного шдходу, ново!" методолог!!" подготовки сучасного фах!вця. Для усппп-ного виконання вищою техн!чною школою тако!" задач! необх!дно визначи-ти структуру та джерела компетентност! техшчного спещалюта, умови започаткування та розвитку тих чи шших и сторш, здшснити в!дпов!дн! заходи, що сприяють реал!заци цих умов в освкньому простор!.
На протяз! цього етапу студенту поруч з! знаниями, вмшнями та навич-ками мае бути надане розумшня рол! та м!сця в сусшльств! спещалюта ви-значено!' професп з вщповщним осв!тн!м р!внем, мають бути створен! в!д-пов!дш умови для розвитку прит^манних його особистост! схильностей, умови, за яких в!н здатний оволодпи основами методологи отримання но-вих знань з вибрано!" профес!!', основами сшлкування з оточуючими його людьми у вщповщному профес!йному середовищ!, основами методологи прийняття р!шення з тих чи ¿нших професшних питань.
Можна сказати, що квал!ф!кац!я випускника ВТНЗ вцщовщае за дисци-плшарноТ осв!тньо1 модел! попередньому етапу - етапу отримання осв!ти, тод! як задача компетентшстноТ освггньо!" модел! започаткувати головн! елементи квал!ф!каци, що в!дпов!дае майбутньому етапу - етапу професш-но! д!яльност!.
Структура та джерела компетентност! техничного спещалкта
Компетенци техшчного спец!ал!ста умовно можна розд!лити на дв! групп. До першо!' групи в!днесемо компетенци загапьноосв!тнього характеру, як! дозволяють суб'екту комфортно почувати себе ! в сощальному ! в про-фес!йному середовищ!, забезпечують кар'ерне зростання, поповнення й розширення ЗВН, т.п. Це компетенщ!', як! е складовою частиною культури суб'екту, властивостями його особистост!. Завдяки цим компетенщям су-
128 Вкник Нацюнального техшчного ушверситету Украши "КПГ'
Серы - Радютехшка. Радюапаратобудування.-2008.-№36
б'ект В1др1знясться вщ шших як в сощальному, так 1 в професшному сере-довшщ. До другоГ - вщнесемо компетенцн, так би мовити, сугубо профе-сшш, завдяки яким ЗВН спещалюта з окремих дисциплш об'еднуються у цЫсну систему, що е умовою хх ефективного використання. Без выявления цих компетенцш в контекст! вищоТ професшно'1 осв!ти в цшому та кожно'1 дисцишпни окремо, без шткого уявлення рол1 цих компетенцш в повсяк-деннш практичнш дшльност! фах!вця неможливе виконання вищою техш-чною школою свое! головноТ задач! - шд готовки сучасного техшчного спе-щалюта - спещалюта-творця нових корисних 1 значущих для сусшльства матер1алышх благ, процешв, технология, тощо.
В1дзначимо, що компетентшсть не зводиться ш до окремих властивос-тей особистосп, ш до окремих ЗВН, ш до, так би мовити, просто!, мехаш-чнох суми, перших та/чи других. Компетентшсть вщображае наявний у су-б'екта потенщал, я кий забезпечуе йому успппшсть як в сощальному, так 1 в професшному середовищах.
Компетентшсть категор!я системна, охоплюе р1зш, на перший погляд непов'язаш (або малопов'язаш) м!ж собою компоненти (сторони) знань, вм1нь, навичок сучасного спещалюта, структура и складна [ розвинена. Компетентшсть спещалюта в тш чи 1ншш техшчнш галуз! можна уявити, як деякий мозшчний пласт, що спираеться на р1зш за д!аметром колони. Сам пласт символ1зуе професшш ЗВН, при цьому професшш компетенцп присутн! як у склад! окремого елемента предметно-змютово!" моза'пси, так 1 виконують функцпо з'еднувально! речовини, завдяки якш цей пласт не розсипаеться. Колонада ж уявлено! буд1вл1 - загальноосв1тн1 компетежщ, як! набуп спещалютом не тшыси на протяз1 освкнього процесу, але 1 у по-всякденному жито. В цш колонад! в повнхй м1р! в!дображаеться 1 його психолопчний тип, 1 внутрипня культура, 1 осв]чешсть у сум!жних спеща-льностях та у гумаштарних галузях, його вмшня оволод1вати новими знаниями, сшлкуватися з оточуючими його людьми та ввдстоювати свою думку, викладати сутнють свогх позищй, формулювати задач! та висновки, приймати р!шення та брати на себе вщповщальшсть за IX реал!зацш, бага-то шшого. Компоненти загальноосвпыьо1 компетентност1 формуютъ фон, забезпечують фах]вцю можлив1сть набуття компетенцш професшних. Тоб-то професшш ЗВН сучасного спещалюта, спроможного шпдно працювати в умовах високих та наростаючих безперервно темпах розвитку техшки, технологи, базуються на компонентах на перший (але тшьки на перший) погляд далеких в!д зм1сту цих ЗВН. Вказане розподшення компетенцш на окрем! компоненти, звичайно, умовне; "юнування" компетентного фах!вця неможливе при вщсутност! одше!* з них.
Джерелами загальноосвшп>о1 компетенщ! е когнитгвшсть, регулятив-шсть, комушкатившсть, шдивщуальшсть, рефлексившсть - категори, що характеризують т1 чи 'шш1 схильност! суб'екта, його внутр1шнш стан.
Ысник Национального техшчного ушверситету Украгни "КП1" 129 СерЫ - Радютехшка. Радюапаратобудування*-2008,-№36
Фрактальн! компонента ЗВН з визначенох сукупност! дисциплш як виб-ранох', так i сум!жних спец1альностей, а також знания генезису, ретроспек-тиви та перспективи розвитку цих компонент забезпечують наповнення професшно'х компетентноста фах1вця.
Елементи переходу до компетентшстно*1 освггньо"1 модел1
Проявления вказаних джерел - породження ними вщповщних компете-нцш (компонентав компетентности суб'екта вщбуваеться шд впливом се-редовища, в якому цей субъект хснуе. В контекста дано!' роботи це середо-вище можна умовно роздшити на осв!тне i професшне, а точшше на соща-льно-освтане i сощально-професшне, зважаючи на те, що i процес отри-мання ocbîth, i процес виконання професшних обов'язюв не може вхдбува-тися без сшлкування суб'екта з оточуючими його людьми, не може вщбу-ватися за межами сощуму. Сл1д враховувати, що сощальне середовище, в якому проходять освшп процеси (переважно це студентська молодь та ви-кладач!) в!др!зняеться вщ сощального середовища активно!' професшно!" дшльност! (колеги по робот!, кер!вництво та пщлеглх, замовники роб!т та постачальники комплектуючих та in.). Суб'ект отримуе освпу у ВТНЗ i лише шсля цього починаеться його профес!йна дкльнють (паралельшсть вказаних процес!в, звичайно, юнуе, але в даному контекст! штерес являе саме така схема, що вцщовщае денн!й форм! навчання). При цьому проявляется головне протир!ччя предметно-змютовох" осв!тньо'х модел! - оволо-дшня профес!ею, професшними ЗВН вщбуваеться у рамках сощально-осв!тнього середовища, тод! як використання цих ЗВН проходить у рамках середовища сощально-професшного, тобто процеси отримання осв!ти i професшно'х" дояльност! виявляються роз!рваними (причому не тальки за часом, а в бхлын широкому cenci), 3 щех точки зору соц!ально-осв!тне середовище треба вважати штучною моделлю реального сощально-професшного середовища. Зближення, взаемопроникнення цих середовищ, тобто створення студенту в процес! набуття вищо!" освпи умов, за яких вш знаходився б в осв!тньо-профес!йному, а точшше, в сощально-освтаньо-профес!йному середовищ! - головний елемент переходу до компетентшст-hoï осв!тньо"х модел!.
Створенням саме такого сощально-освп'ньо-професшного середовища пояснюються усшхи з п!дготовки фах!вц!в, досягнут! всесвггньо-вхдомими вищими техн!чними навчальними закладами - Массачусетським техноло-пчним шститутом (США), Кал!форншським ушверситетом (США), Ви-щою Пол!техн!чною школою (L'Ecole Polytechnique - Франц!я), Кембрщж-ським университетом (Великобританхя), Московським ф!зико-техн!чним !нститутом (Рос!я) та ш., де головним складником навчального процесу е не тальки об'еднання навчально!" ! реально!' досладницько-проектнох дкль-носта студен™, але i перенесения в профес!йне середовище процесу ви-вчення значно!" юлькоста дисциплш з обранох' спещальноста. Наприклад, до
130 B'ichuk Национального техшчногоутверситету Украши "КП1"
СерЫ - Радютехтка. Радюапаратобудування,-2008.-№36
структури Московсысого ф1зюсо-техшчного шституту входять кафедри та/або фшали кафедр, що розташоваш безпосередньо на територ!ях ! е од-ночасно структурними шдроздшами провщних наукових, технзчних шд-приемств, об'еднань, установ, де студента набувають бшыиоси ЗВН практично на протяз1 всього часу вщ вступу до заюнчення ВТНЗ.
Таким чином, незважаючи на те, що компетентшсть техшчного спеща-лкта формуеться, розвиваеться, зм1нюеться на протяз1 всього його життя, вшца школа може гмае започаткувати цей процес, надати йому початковий !мпульс, спрямовашсть якого вщповщатиме щлям становлення 1 спец!ал!с~ та вщповхдноТ галуз! I осв!ченого, культурного громадянина. Нагальшсть впровадження компетентшстно1 осв!тньо!" модел!, вимагае визначено!' стратеги, яка передбачае:
- розкриття, визначення структури компетентноеи техшчного спец!ал!-ста з Т01 чи 1ншо1 галуз!, виявлення джерел компетенцш (компонента ком-петентност1), умов, за яких щ компетенцш розвиваються, IX вплив на р!-вень ЗВН та професшну дшльшсть фах!вця вщповщного освпнього р1вня; змши на цш основ! оргашзащйних засад, методологи освггнього процесу;
- спрямовашсть змюту навчального матер1алу з кожно! дисциплши на розвиток тих чи шших компетенцш, що мае знайти свое в!дображення 1 в методищ подання матер!алу викладачем, 1 в методищ засвоення матер1алу студентами. Адже компетеитшстна освпгня модель, з одного боку, передбачае подання викладачем фрактальних компонента дисциплши, принци-шв, покладених в основу функщонування матер!альних об'екпв та метод!в розрахунку IX складових частин, при цьому не останню роль вццграють вщповщш в!домост! щодо генезису та перспектив розвитку, бюграф!чн! дан! вчених, шженер1в, як1 е авторами метод1в, винахщниками об'екта, що розглядаються, в!домоеи про взаемозв'язок дисциплин, 1х «проникнення» у сум1жш галуз! техниси, технолог!!'. 3 другого боку, компетеитшстна освгшя модель передбачае шдвищення самостшно!" роботи студента по вивченню використання розглянутих викладачем принцишв при реал!заци конкрет-них об'екпв, при розрахунках IX конкретних складових частин;
- воображения в кожнш дисципл!н! елемент!в професшно! дшльност! шляхом вир!шення в!дпов!дних задач, як! цю д!яльшсть моделюють, шг-тують, вщображають; створення умов для сшлкування студента з фах]в-цями, що ведуть активну профес!йну дояльшсть. Останне можливе, з одного боку, за умови розвинення науково-дослщних, проектних робп у ВТНЗ, з залученням до цих роб!т ! викладач!в \ студента - створенням дослдаи-цысих ВТНЗ, а з друго!" - перенесениям визначених елемента, частин навчального процесу на пцщриемства та в оргашзащТ, що займають пров!дн! м!сця в галуз! створення вщпов!дних знань та матер!альних об'екта;
- створення шформащйного середовища навчального процесу близького за зм!стом та правилами використання до шформащйного середовища реа-
Вкник Национального техшчного ушверситету Украши "КП1" 131 Серш - Радютехшка. Радюапаратобудування.-2008.-№36
льно1 професшно! дояльноси. Дшсно, шформацшним середовшдем навчального процесу е конспект лекцш, методичш вказ1вки, навчальш пос1бни-ки, шдручники, монографи т.п., тод! як шформацшне середовище професь онально!' д1яльностх - стандарта (в1д державних до локальних, що д!ють лише у рамках визначеного шдприемства), кер1вш вказ1вки конструктору, технологу шдприемства, зв!ти з нещодавно закшчених науково-дослщних та дослщно-конструкторських роб1т, шформац1я про науково-техшчш до-сягнення, патента та промислов! зразки, матер1али перюдичних видань, конференцш з дано!* галуз1 знань. Вщ рацюнальносп, компромюноси ви-ршення вказаних протир!ч в значшй мщ залежить перюд адаптацп випус-кника ВТНЗ в профешйному середовшщ, перюд становления його активно! позици до виконання реальних проектно-дослщницьких робп:;
- створення ново! системи мониторингу якостг осв1ти, яка, окр1м тради-щйних питань перевхрки засвоення знань, мае включата завдання, що до-зволяють визначити стушнь залучення студента до цшсно1 сфери майбут-ньо1 профес1йно*1 д1яльност1, ставлять його в умови промисловосп, ДЛЯ ЯК01 вш готуеться.
Перешд вщ дисциплшарно!' осв!тньо1 модел! до компетентшстноТ е сут-тевою складовою Болонського процесу реформування Свропейсько!' вищо1 школи. Без впровадження компетентшстно1 осв1тньо1 модел! неможливе усшнше завершения цього процесу, неможливе повнощнне штегрування в
Ключов! слова: вища освгга, вшца техшчна освгга, методолопя вшдо'1 техшчно! ocbïth
Зиньковский Ю.Ф., Мирских Г,А, Анализируется понятие компетентности технического специалиста. Рассматриваются основные условия перехода от дисциплинарной к компетентностной образователъйой модели Zinkovskiy J.F., Mirskikh G, А. The concept of competence of the technical expert is analyzed. The basic conditions of transition from discipline to competence of educational model are considered
УДК 535.1
МЕТОДОЛОГ! ЧШ АСПЕКТМ ТЛУМАЧЕННЯ ФЕНОМЕНУ ДИФРАКЩ1 СВ1ТЛА
Дем 'яненко П. 0.} Зтъковсъкий Ю. Ф.
Розглянутг питания методологгчного тлумачення феномену дифракцп свтла з врахуванняи того, що свгтловий потт е потоком фототв.
Вступ
Встановлення факту корпускулярно-хвильового дуализму будови матери 1 розробка математичного апарату квантово!" мехашки для опису його прояв1в вщбулося в гсторп ф1зики пор!вняно недавно. Це стало законом1р-ним результатом вивчення \ встановлення принцишв внугрипньо1 будови атом1в речовини. Як з'ясувалося, поняття корпускулярно-хвильового дуа-л1зму е ушверсальним принципом будови матери 1 стосуеться воно як час-
132 BicnuK Национального техтчного ушверситету Украши "КП1"
Сер1я - Радютехтка, Радюапаратобудування.-2008.~М36
