CC BY
34PSYCHOLOGICAL SCIENCES
НЕГАТИВН1 ЕМОЦ1ЙН1 СТАНИ СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1
Рисинець Т.П.
Втницький нацюнальний медичний ун1верситет ¡мет М.1. Пирогова (Украша) к.психол.н., доцент кафедри нормально'1 ф1з1ологи
Лойко Л.С.
Втницький нацюнальний медичний ун1верситет 1меш М.1. Пирогова (Украша) к.психол.н., доцент кафедри нормально'1 ф1зюлоги
Мазур О.В.
Втницький нацюнальний медичний ун1верситет 1меш М.1. Пирогова (Украша) асистент кафедри медично'1 психологИ та псих1атри з курсом тслядипломног освти Савенко А.А.
Втницький нацюнальний медичний унгверситет 1мен1 М.1. Пирогова, (Украша) студентка кафедри медично'1 психологИ та психгатрИ з курсом п1слядипломно'1 освти
NEGATIVE EMOTIONAL STATES OF STUDENT YOUTH
Rysynets T.
Pirogov National Medical University, Vinnitsia (Ukraine) PhD in Psychological Sciences, assistant professor of the Department
of Normal Physiology Loiko L.
Pirogov National Medical University, Vinnitsia (Ukraine) PhD in Psychological Sciences, assistant professor of the Department
of Normal Physiology Mazur O.
Pirogov National Medical University, Vinnitsia (Ukraine) Assistant of the Department of Medical Psychology and Psychiatry with the course of postgraduate education
Savenko A.
Pirogov National Medical University, Vinnitsia (Ukraine) Student of the Department of Medical Psychology and Psychiatry with the course of postgraduate education
АНОТАЦ1Я
У статп дослщжуються основш негативш емоцшш стани сучасних студенпв, так як депресивний стан та агре^. Емшрично дослщжують piBrn негативних емоцшних сташв та описаш причини та наслщки ïx юнування. Вказано основш шляхи подолання негативних емоцшних сташв.
ABSTRACT
The article examines the main negative emotional states of modern students, such as depression and aggression. Empirically investigate the levels of negative emotional states and describe the causes and consequences of their existence. The main ways to overcome negative emotional states are indicated.
Ключовi слова: негативш емоцшш стани, депресивний стан, агреая, старший юнацький вш, сучасне студентство.
Keywords: negative emotional states, depression, aggression, senior adolescence, modern students.
Постановка проблеми. Студентський вш характеризуемся великою диференцшовашстю емоцшних реакцш та способiв вираження емоцшних сташв, а також шдвищенням рiвня самоконтролю i саморегуляцп. Юнацьш настро! стають бшьш стшкими i усввдомленими, шж у шдлптав.
Емоцп й почуття вщграють важливу роль у дiяльностi студенпв, особливо у напружеш перюди життя (шд час вступу до вищого навчального закладу, iспитiв й т.д.) [3].
Анал1з остантх досл1джень та публгкацш. Найпоширешшими негативними емоцшними станами студенпв е депресивний стан та стан агресп. Сучасними науковцями придiлено достатньо уваги вивченню цих негативних емоцшних сташв [4,5]. Актуальним для вивчення стали негативнi емоцшш стани студенпв, що спричиненi пандемiею СОУТО-19 i, як наслвдок, соцiальноi iзоляцii, що спричинена карантинними заходами [1].
Депреая та агресiя сприймаються як полярнi емоцiйнi стани, що мають ввдображати протилежну негативну реакцш студентiв на складностi, якi ви-никають в процесi !х життя та навчання. Але iснуe окремий вид депреси, що поеднуе в собi обидва негативнi емоцiйнi стани. Ажитована (тривожна) депресiя характеризуеться ввдсутшстю чи слабким виявленням рухово! загальмовадасп, наявнiстю по-ряд з афектом смутку яскраво виявленого афекту тривоги т може проявлятися в агресивних вибухах нестримно! поведiнки. Такий варiант перебiгу де-пресивного синдрому також е актуальним для вив-чення сучасними науковцями [2].
Психiчнi стани людини максимально залежать вщ морально-дшово! атмосфери в колектив^ групi. На сам перед одшею з масштабних груп ризику яв-ляеться студентство, оск1льки студентам лише до-ведеться вийти на тернистий шлях становления у суспшьств^
Метою данного дослщження було дослвдити рiвнi прояву негативних псих1чних сташв у сту-дентсько! молодi.
Для визначення рiвня депресивностi нами було використана методика диференщально! дiагно-стики депресивних станiв - автор В.Зунг. Опиту-
вальник розроблений для диференцшно! дiагно-стики депресивних станiв i станiв, близьких до депреси.
Для того, щоб визначити рiвень агресивностi дослiджених у виборцi, нами було використано методику дiагностики агресивносп А.Ассiнгера. Дана методика дозволяе дiагностувати агресивнiсть осо-бистостi стосовно оточуючих.
Отже, з вищенаведено! шформаци можна зро-бити висновок, що обраш нами методики повнiстю ввдповщають поставленим нами завданням, оск1льки визначають саме тi параметри, як1 нам по-трiбно дослвдити.
Дослiдження проводилося на базi Вiнницького нацiонального медичного унiверситету iменi М.1. Пирогова. Вибiркою у даному дослiдженнi стало 90 оаб старшого юнацького вiку.
Виклад основного матергалу. На етат емтричного дослвдження першою було використано методику диференщально! дiагностики депресивних сташв В. Зунга (адаптащя Т.1.Балашо-во!).
За допомогою проведення вищезазначено! методики, нам вдалося визначити рiвень депресив-ностi дослiджуваиих у вибiрцi, отриманi нами ре-зультати занесено до таблиц 1.
Табиця 1
Вiдсотковi показники рiвня депресивносл у виборцi (п=90)
Рiвень депресивностi Ввдсоткове значення
Без депресi! 33,3
Легка депреая 49,9
Субдепресивний стан 16,8
Депресивний стан 0,0
З результата проведено! методики, як1 зазна-чеш вище, можна спостерiгати те, що молодь бшьш схильна до легко! депреси (49.9%). Рiвень легко! депреси носить ситуативний характер, та характеризуеться афективною насиченiстю переживань з прагненням гальмувати !х зовшшш прояви. - Це може бути пов'язано з:
1. Дефiцитом уваги зi сторони протилежно! статi.
2. Можливо з невизнанням з боку одногруп-ник1в або друзiв.
3. Криза щентичносп - пошук себе як в про-фесi! так i в життi загалом. Кризовим моментом сту-дентського вiку, на думку К. Юнга, е зггкнення юнака з вимогами реального життя, яш не завжди вiдповiдають його власним уявленням. Якщо у нього е шюзи, що контрастують з дшсшстю, то ввд-разу наступають i проблеми. Часто це пов'язано з дуже великими очiкуваниями, з недооцшкою зовнiшнiх труднощiв, з необгрунтованим оп-тимiзмом або, навпаки, негативiзмом.
4. Маскована депресiя.
У 33,3% дослщжуваних спостерiгаеться ввд-сутнiсть депреси, що сввдчить про !х емоцшну стiйкiсть, про позитивний фон переживань, про шщатившсть. Такы люди мають почуття власно! гiдностi, незалежиiсть, сощальну смiливiсть, про легкость у спшкуванш
Субдепресивний стан, мае один-два симптоми, i здебiльшого появляеться соматично (головш болi,порушения подиху та iн), у нашш вибiрцi вiн
становить 16,8%. Маскована депресiя у юнацькому вщ може проявлятись в:
• Ворожостц
• Пiдвищенiй трудовiй i сощальнш актив-ностi;
• Тязi до подорожей;
• Щдвищенш сексуальностi та ш.
Субдепресiя, при як1й хворi пред'являють
рiзномаиiтнi скарги соматичного характеру (без-соння, психалгi! - головний б№, бiль у серцi, м'язо-вий бiль чи бiль у спиш, шлунково-кишковi розлади, змiни апетиту, астенш). Так1 люди схильнi звертатися за допомогою до лiкарiв рiзного профiлю, шукаючи причину !х фiзичних розладiв. Цiкаво, що при цьому майже вiдсутнi скарги на зни-жений настрiй, або вони займають другорядне мiсце i розглядаються як природня реакцiя на сома-тичш розлади, котрi насправдi е невротичними.
Що ж до рiвия справжнього депресивного стану, то вiн не виявлений в жодного дослщжува-ного у нашш вибiрцi.
Другою проведеною нами методикою була методика дiагностики агресивностi А. Ассiнгера. Автор подшяв особистiсну агресiю на три рiвнi, як1 умовно можна охарактеризувати, як низький, се-реднiй та високий. Одже, подiливши результати за рiвнями, ми отримали результати яш представили у таблицi 2.
Таблиця 2
B^CQTKQBi показники р1вня агресивностi у дослiджених (n=90)_
PiBeHb агресивност Вщсоткове значення
Низький 15,5
Середнш 66,6
Високий 17,9
Проведене дослiдження агресивностi у старшому юнацькому вiцi пвдтверджуе, що практично усiм студентам притаманна агресiя, яка виявляеться у тш чи iншiй формi та на тому чи шшому рiвнi.
Середнш рiвень агресii проявляеться у 66,6% вибiрки. Такi юнаки емоцiйно стримаш. Як сввд-чать результати дослщження у групi може спо-стериатися тенденцiя до таких видiв агреси, як по-чуття провини, котре виражае можливе переко-нання суб'екта в тому, що вш е поганою людиною, що чинить погано, а також щдозршсть яка проявляеться у недовiрi та обережностi по вщношенню до людей, що грунтуеться на переконаннi, що дов-колишш мають намiр завдати шкоди.
Юнаки у яких спостерiгаеться високий рiвень агреси (17,9%) вiдрiзняються такими загальними рисами: бiднiсть цiннiсних орiентацiй, !х примiтивнiсть, вiдсутнiсть захоплень, вузькiсть i нестiйкiсть iнтересiв. 1м властива емоцшна грубiсть, озлобленiсть як проти однолтгшв так i проти моральних уявлень.
Перш за все, ввдбиваються внутрiшнi труднощi даного вшу, починаючи з психо-гормональних про-цеав та закiнчуючи перебудовою я - концепци. Вони мають невизначенiсть сощального положения юнацтва. Як наслiдок - виникають суперечливостi, обумовленi перебудовою механiзмiв соцiального контролю. Жорстокiсть та агресившсть завжди були характерними рисами групового поводження юнакiв. Агресiя все часпше е результатом загально! лютi та знижено! самоповаги внаслiдок пережитих життевих невдач та несправедливостей.
У 15,5% вибiрки проявляеться низький рiвень агреси. Такi показники можна пов'язати з на-явнiстю вольових якостей та спроможшсть контро-лювати сво! емоци. Такi студенти стiйкi до невдач, не зупиняються на досягнутому. Вони вмiють чи-нити опр негативному впливу оточуючого середо-вища, деструктивно реагують на конфлiктнi i стре-совi ситуацii.
Психологiчнi чинники, яш впливають на рiвень агреси, полягають у вмiннi створювати пози-тивнi пiдтримуючi мiжособистiснi стосунки, оп-тимiстично мислити з почуттям гумору. Також впливають такi чинники, як здатшсть адекватно сприймати навколишню дшсшсть, вмiния управ-ляти сильними емощями та iмпульсами.
Як видно з результата проведеного до-слiджения, у сучасних студенпв полярнi негативнi емоцшш стани такi як депресивний стан та агре^ найбiльш проявленi на середньому рiвнi. Це зумов-лено як особливостями вшу так i особливостями !х навчально! дiяльностi.
Висновки. За результатами проведеного до-слвдження ми визначили, що головними мотивами агресивно! поведiнки сучасних пiдлiткiв е насту пш: максималiзм у вимогах до оточуючих (батькiв, викладачiв); рiзкiсть та нетактовнiсть у
вiдстоюваннi власно! позицй' та права на само-стiйнiсть при спiлкуваннi з дорослими; грубють у поведiнцi, що зумовлеш потребою визнання та ро-зумшня у колективi однолiткiв; нестабiльнiсть у по-ведiнцi та спiлкуваннi з особами протилежно! статi, що пояснюеться особливостями статевого до-зрiвання тощо. Але слiд наголосити на тому, що кожна особистiсть повинна мати певний стушнь агресивностi, тому що агре^ е невiд'емною характеристикою активносп й адаптивностi людини в оточуючому середовищi.
Одним iз основних чиннишв набуття осо-бистiстю шдвищено! агресивностi вважаються недолiки сiмейного виховання, спостереження за моделями агресивно! поведшки iнших у реальному життi, на шно- i телеекранах чи комп'ютерних ^ах. 1стотна роль у зародженш i формуваннi го-товностi людини до агреси, а також у Г! реалiзацii выводиться i ситуативним чинникам, таким як вплив ктматичних умов, температури навко-лишнього середовища, пiдвищений шум, велике скупчення людей, неприемний запах та тiснота у примщенш, дискомфорт, зазiхання на особистий проспр, вороже соцiальне середовище, бшь, виник-нення стресово! ситуаци, оч^вання помсти за власнi агресивнi ди, вживання алкоголю, сексу-альне збудження.
Сучасне iснування суспiльства в умовах карантину в рамках свггово! пандеми COVID-19 також спричиняе негативш емоцiйнi стани. Страх за власне життя та життя рвдних та близьких, або нега-тивний досввд перенесено! хвороби найчастiше викликають депресш а постiйнi обмеження обумо-влеш карантинними заходами викликають агре-сивш стани.
Лiтература
1. Pototska I., Rysynets T., Loiko L., Loiko Y. The impact of social isolation on the emotional state of students. Norwegian Journal of development of the International Science. VOL.2. №62/2021. - P. 65-69.
2. Бобирьов В.М., Скрипшков А.М., Телюков О. С. Афективш розлади: клшчний та психофарма-колопчний аспекти [Текст]: навчально-методичний поабник для лiкарiв-iнтернiв, магiстрантiв, клiнiчних ординаторiв та аспiрантiв за фахом «психiатрiя» / Бобирьов В.М., Скрипнiков А.М., Телюков О.С. - Полтава: «Дивосвп», 2014. - 133с.
3. Грицук О.В. Емоцшш стани студенпв як ме-такогнiтивне утворення / О. В. Грицук // Наука i освгга. - 2014. - № 6. - С. 30-34.
4. Зубцов Д. Депреая: визначення та симптоматика / Д. Зубцов // Науковий вюник МиколаТвсь-кого нацiонального унiверситету iменi В. О. Сухом-линського. Психологiчнi науки. - 2016. - № 1. - С. 77-81.
5. Пшук Н.Г., Потоцька 1.С., Белов О.О. Деяш аспекти патоморфозу циркулярних депресивних розладiв на сучасному етапi // Запорожский медицинский журнал. - 2017. - № 19 (3). - С. 323-327.
