Вивчення депресивних та тривожних станів у осіб, які залежні від психоактивних речовин Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Кокорша Ю. €.

к.психол.н. Mip3a К.Е.

Магiстр, Одеський на^ональний медичний утверситет

Украша, м. Одеса, DOI: 10.24411/2520-6990-2020-11405 ВИВЧЕННЯ ДЕПРЕСИВНИХ ТА ТРИВОЖНИХ СТАН1В У ОС1Б, ЯК1 ЗАЛЕЖН1 В1Д

ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН

Kokorina Y.

PhD in Psychology Mirza K.

Master of Psychology Ukraine, Odessa, Odessa National Medical University

STUDY OF DEPRESSIVE AND ANXIETY DISORDERS IN INDIVIDUALS WHO ARE DEPENDENT

ON PSYCHOACTIVE SUBSTANCES

У cmammi розглянутi питання залежностi eid психоактивних речовин та особливостi емоцшно'1 сфери адиктiв, зокрема депресивш та тривожш стани. Було до^джено, що високий та помiрний рiвень тривожностi спостер^аетьсяу бiльшостi реабiлiтантiв, яка, в свою чергу, сприяе зниженню самооцтки i пiдвищенню пiдозрiлостi. Що стосуеться прояву депресивних станiв, то легкий прояв депресивних тен-денцш спостершався у бшьшо'1 кiлькостi реабiлiтантiв.

The article considers the issues of dependence on psychoactive substances and the characteristics of the emotional sphere of addicts, in particular, depressive and anxiety states. А high and moderate level of anxiety is observed in most rehabilitants, which, in turn, helps to reduce self-esteem and increase suspicion. As for the manifestation of depressive states, a slight manifestation of depressive tendencies in a larger number of rehabilitants was observed.

Ключовi слова: полтаркомани, тривожт стани, депресивт стани, психоактивт речовини. Key words: poly-addicts, anxiety, depressive states, psychoactive substances.

Одшею з актуальних ситуацш сьогодення е де-вiантна поведшка особистосп. В наш час вчеш на-дають велике значения вивченню ще! проблеми. У житп кожно! людини е багато стреав та кожен хоче втекти ввд проблем та реалш тепершнього свпу, але форми та способи втечi вщ реалш свпу дуже рь зномаштш та нерщко носять патолопчний характер. Одшею з форм тако! втечi е адиктивна поведь нка, рисами яко! е залежшсть стану та поведшки людини ввд рiзноманiтних факторiв (алкоголь, !жа, наркотики, азартш ^и, тощо).

Дана робота присвячуеться вивченню питання залежносп ввд психоактивних речовин та особли-востi емоцшно! сфери адикпв на залежнiсть ввд останнiх.

Ввдомо, що залежна людина страждае ввд пере-живань внутршньо! дисгармонп, дискомфорту та ввдчуття фрагментацп свого Я, а також через незда-тшсть добре думати про себе та шших. З цiллю уни-кнення цих руйнуючих вiдчуттiв особистiсть фор-муе механiзми психологiчного захисту, оскшьки за

допомогою цих захисних механiзмiв вони намага-ються сховати свою уразливють, але дуже часто така стратепя виявляеться для них руйнуючою. Через рятiвну допомогу патолопчних механiзмiв захисту людина почивае себе iзольованою, збвдню-еться емошйна сфера та вiдносини з оточуючими стають нестiйкими.

З цiллю емтрично дослiдити та вивчити осно-вш психоемоцiйнi особливостi психики, як1 харак-тернi для осiб, залежних вщ психоактивних речовин, нами було проведено дослщження, в якому приймали участь 40 респондентiв у вщ ввд 17 до 46 рошв.

Дослiдження проводилось у 2-х групах випро-буваних. Основну групу склали реабiлiтанти ГО «Крок до життя», залежнi ввд речовин, як1 змiню-ють стан свiдомостi. До друго!, контрольно! групи, увiйшли чоловiки, яш не мають залежностi вiд психоактивних речовин, яш можуть змшити стан свь домостi. Кiлькiсний склад обох груп склав 40 оаб, по 20 осiб у кожнш групi. Розподiл респондентiв за вшом представлений в Таблицi 1.

76 PSYCHOLOGICAL SCIENCES / <<ШЦШетУМ-ШУ©Ма1>>#Щ17)),2©2©

Таблиця 1

Розподш дослiджених за вжом

Возраст Основная группа Контрольная группа

Абс. % Абс. %

17-20 2 10,0 1 5,0

21-25 8 40,0 6 30,0

26-30 3 15,0 4 20,0

31-35 3 15,0 2 10,0

36 - 46 4 20,0 7 35,0

Отже, як ми бачимо за даними таблицi, в rpyni дослОджуваних бiльш всього адиктiв у вщ вОд 21 до 25 рошв.

Таблиця 2

Тип наркотично! залежносп Абс. %

ПолшаркоманОя 19 95,0

Опшна залежтсть 5 25,0

Метадонова залежтсть 1 5,0

Амфетамшова залежтсть 3 15,0

Залежшсть вш курильних сумшОв 10 50,0

Залежшсть вш психостимуляторов 4 20,0

Проаналiзувавши данi таблицi можна скласти висновок, що майже всi дослщжуваш реабiлiтанти (95,0 %) страждають вщ полшаркоманп.

Депресiя й вживання наркотиков е поняттями, як1 тiсно пов'язаш м1ж собою, можуть зустрiчатись разом чи окремо. Але частше вони взаемодшть у дек1лькох формах, а саме: людина може страждати вщ симптомiв депресп й приймати наркотики, спо-дiваючись отримати деяке полегшення; депресивнi симптоми можуть розвиватись, як прямий результат вживання наркотичних засобiв, або як частина симптомiв вщмши пiд час абстиненцп; знижений настрш пiд час абстиненцп може бути короткочас-ним, але iнодi може привести до серйозного, трива-лого депресивного захворювання; людина може приймати наркотики, щоб «втекти» вiд проблем тд час особливо напруженого часу свого життя. Це на-пруження може стати поштовхом до етзоду депресп'. Вiдомо, що люди, яко страждають вiд депресп, можуть використовувати рекреацшш наркотики у спробi покласти к1нець свого життя [2].

Вживання наркотиков особливо притаманне людям з психiчними захворюваннями, наприклад посттравматичним стресовим розладом, тривож-ним розладом або фобiями. Подiбнi розлади також можуть нести в собi симптоми депресй, навiть якщо

основною причиною проблеми е не сама депреая [1].

Пiсля тривалого прийому деяких наркотиков, а також тсля вОдмови вОд них, поряд з абстинентним синдромом з'являеться наркотична депресiя, яка супроводжуеться в'ялiстю, попршенням настрою без видимо! на те причини, порушенням сну, й людина постшно знаходиться i подавленому станi.

За лiтератyрними даними факторами ризику розвитку депресп е вш 20-40 роков. Для цього вшо-вого перюду притаманш кризовО ситуацп': зни-ження сощального статусу, розлучення, амейна Ос-торОя су!цидОв, втрата родичОв, особиспсш якосп з рисами тривожносп, старанносп О совюносп, стре-сорш поди, проблеми сексуального задоволення, тсляродовий перюд, особливо у самотшх жонок. У патогенезО депресш поряд з генетичними факторами, визначаючими рОвень нейротрансмптерних систем, мае значения культивування в ам'! безпо-радносп в перюд стресу, втрата сощальних контактов, якой, в свою чергу, складае основу депресив-ного мислення [3].

Стутнь депресп в групах дослщжувальних ви-значалася за допомогою опитувальника «Шкала Зу-нга для самооцшки депресй' (Zung Self-Rating Depression Scale)». Результата дослщження представлено у таблиц 3.

Таблиця 3

Проаналiзувавши данi таблицi можна скласти висновок, що майже ва дослвджуваш реабiлiтанти (95,0 %) страждають вщ полшаркоманп.

Депресiя й вживання наркотиков е поняттями, яко псно пов'язаш м1ж собою, можуть зустрiчатись разом чи окремо. Але частше вони взаемодшть у дешлькох формах, а саме: людина може страждати вОд симптомОв депресй й приймати наркотики, спо-дОваючись отримати деяке полегшення; депресивш симптоми можуть розвиватись, як прямий результат вживання наркотичних засобОв, або як частина симптомОв вщмши тд час абстиненцп; знижений настрш тд час абстиненцп може бути короткочас-ним, але шодО може привести до серйозного, трива-лого депресивного захворювання; людина може приймати наркотики, щоб «втекти» вОд проблем тд час особливо напруженого часу свого життя. Це на-пруження може стати поштовхом до епОзоду депре-си. ВОдомо, що люди, яко страждають вОд депресп, можуть використовувати рекреацОйнО наркотики у спробО покласти конець свого життя [2].

Вживання наркотикОв особливо притаманне людям з психОчними захворюваннями, наприклад посттравматичним стресовим розладом, тривож-ним розладом або фобОями. ПодОбнО розлади також можуть нести в собО симптоми депресй, навггь якщо

основною причиною проблеми е не сама депреая [1].

Шсля тривалого прийому деяких наркотиков, а також тсля водмови вод них, поряд з абстинентним синдромом з'являеться наркотична депреая, яка супроводжуеться в'ялютю, попршенням настрою без видимо! на те причини, порушенням сну, й людина постшно знаходиться i подавленому сташ.

За лггературними даними факторами ризику розвитку депресп е вж 20-40 роков. Для цього вжо-вого перюду притаманш кризовО ситуацп: зни-ження сощального статусу, розлучення, амейна ю-торОя су!цидОв, втрата родичОв, особиспсш якосп з рисами тривожносп, старанносп i совюносп, стре-сорш поди, проблеми сексуального задоволення, тсляродовий перюд, особливо у самотшх жонок. У патогенезО депресш поряд з генетичними факторами, визначаючими рОвень нейротрансмптерних систем, мае значення культивування в ам'! безпо-радносп в перюд стресу, втрата сощальних контактов, якой, в свою чергу, складае основу депресив-ного мислення [3].

Стутнь депресп в групах дослщжувальних ви-значалася за допомогою опитувальника «Шкала Зу-нга для самооцшки депресй' (Zung Self-Rating Depression Scale)». Результата дослщження представлено у таблиц 3.

Таблиця 3

Розподм дослвджувальних за ступенем депресй'

РОвень депресй' ООсновна група, n=20 ККонтрольна група, n=20

Абс. к-сть К-сть в % Абс. к-сть К-сть в %

Немае депресп 18 90,0 20 100,0

Слабкий стутнь депресй' 2 10,0 0 0

Середнш стутнь депресй' 0 0 0 0

Сильний стутнь депресй' 0 0 0 0

З даних таблищ випливае, що у бшьшосп основно! групи вшзначаеться ввдсутшсть депресй' (90,0%) та легка стутнь депресп (10,0%), тодО як в

контрольной груш у бшьшосп (100,0%) депресив-них тенденцш не спостерОгаеться.

У нашш вибОрщ у деяких залежних вш психо-активних речовин, яко змОнюють стан свщомосп, i

яш знаходяться на стацюнарному л!куванш (10,0%) вщзначався слабкий стутнь депреси, тод1 як в кон-трольнш груш у вах дослвджувальних (100,0%) не вщзначалась наявшсть депресивних тенденцш. До-слвджувальш з1 слабким ступенем депреси вщзна-чали у себе зниження зд!бносп до зосередженосп та уваги, зниження самооцшки й впевненосп в соб1, похмуре й песимютичне вщношення до майбут-нього, у деяких випадках порушення сну, зниження апетиту. Дослщжувальш переживали виразне зниження енерги й тдвищену стомлювашсть, хоч могли контролювати свш стан й часто продовжували працювати в груш.

Отже, Шкала Зунга е ситуативною шкалою. За

що легкий прояв депресивних тенденц1й спостерь гався у бшьшо! шлькосп реабштанпв через ситуа-цш адаптацп до нових умов, осшльки вони знахо-дилися на ткувант в закритому стацюнарному ус-танов!. Але, не дивлячись на те, кожен з них мав тенденцп робити вигляд сильно! людини, у яко! все гаразд й немае шяких проблем.

Вивчення р!вня тривожност! ми проводили за допомогою шкали Сп!лбергера (адапт. Ханша). Ця методика складаеться з двох шкал: ситуативно! тривожност! й особислсно! тривожност!. При штерп-ретацп показник!в можна використовувати наступи ор!ентовн! оц!нкн тривожност!: до 30 балгв - ни-зька, 31 - 44 бали - пом!рна; 45 й бтьше - висока.

результатами спостереження ми робимо висновок, Даш обстеження приведенi в таблицях 4 й 5.

Таблиця 4

Основна Контрольна

Абс. к-сть К-сть в % Абс. к-сть К-сть в %

Низька 1 5,0 4 20,0*

Помiрна 13 65,0 15 75,0

Висока 6 30,0 1 5,0*

Примтка. *- рьзниця мiж групами е достовiрною, р<0,05

З таблиц випливае, що для дослщжувальних основно! групи характерна наявнiсть помiрного (65,0 %) та високого (30,0 %) рiвнiв особистiсно! тривожностi, в контрольнш групi переважае низь-кий (20,0 %) та помiрний (75,0 %) рiвень особиспс-но! тривожносп.

Таким чином, проаналiзувавши отриманi даш, можна зробити висновок, що респонденти основно! групи бiльш схильнi до тдвищеного рiвня особис-псно! тривожностi.

Одшм i3 завдань дослiдження було спостереження в основнш групi дослщжуваних тенденцiй до високого рiвню особиспсно! тривожностi, а також як вона впливае на вiдношення в колектив^ оск!-льки бiльшiсть учаснишв перюдично конфлжту-вали по незначним причинам. Через високий рiвень особиспсно!' тривожносп у деяких реабштанпв спостерiгалися тенденцп до низько! самооцiнки й до тдозри. Вони кожне зауваження та висл!в у свiй бiк розцшювали як можливу загрозу й шукали тд-ступ.

Спос!б життя, яким жили учасники основно! групи дослщження, залишив св!й в!дбиток на !х сприйнятп оточуючих та повед!нку в цшому. Ади-ктивна повед!нка характеризуеться постшною зосе-реджен!стю на можливих шдступних д!ях тих, з ким адикт вживае психоактивн! речовини, а також можливютю розкриття !х проблем. Вони постшно жили в страху, що !х розкриють та в!дправлять на лшування й позбавлять наркотик!в.

Було виявлено, що !х звична поведшка скрит-ност! зостаеться й на реабштаци: чим б!льше адикт пров!в часу у активному вживанн!, тим глибше вко-р!нюються риси характеру, як! характерш для ади-кпв, серед них присутня й тдвищена тривожн!сть, п!дозра й пост!йне ввдчуття загрози.

Ситуативна тривожн!сть характеризуеться емоц!ями, як! суб'ективно переживаються в стресо-в!й ситуац!!.

Розглянемо результати дослвдження р!вню ситуативно! тривожност!, як! представлен! в Таблиц! 6.

Таблиця 6

Розподм дослщжувальних за piBHeM ситуативно'1 тривожносп

Група /тип тривожност! Основна Контрольна

Абс. к-сть К-сть в % Абс. к-сть К-сть в %

Низька 1 5,0 1 5,0

ПОМ!РШ 10 50,0 18 90,0

Висока 9 45,0 1 5,0*

Примтка. *- рьзниця мiж групами е достовiрною, р<0,05

Достовiрна рiзниця визначаеться при пор!в-нянш основно! та контрольно! групи, та сввдчить, що достовiрно бiльш притаманний пiдвищений рь вень ситуативно! тривожносп (45,0 %) в основнiй груш дослщжуваних, анiж в контрольнiй груш (5,0 %) ^зниця м!ж групами е дост^рною, р<0,05).

Для основно! групи характерним виявився високий рiвень тривожностi, як особистiсно!' (30,0 %

випадшв), так i ситуативно! (45,0 % випадшв). В контрольнш груш цю ступiнь особиспсно! тривоги демонстрували 5,0 % дослвджувальних, високий ступiнь ситуативно! тривожностi вщзначалась у 5,0 % дослiджувальних.

Особи, як! вщносяться до категорi! високотри-вожних, схильш сприймати погрозу сво!й самооцi-

PSYCHOLOGICAL SCIENCES / <<ШЦШетУМ-ШУ©Ма1>>#Щ17)),2©2©

_78

нцО й життедОяльностО у широкому дОапазонО ситуа-цОй й реагувати досить вираженим станом тривож-носп.

Отже, за допомогою цього психолопчного тесту ми виявили у частини дослщжуваних основно! групи високий рОвень особистюно! тривожносп (30,0 %), що дае тдставу припускати у них появу стану тривожностО в рОзноманОтних ситуацОях, особливо коли вони стосуються водштки компетенцп та престижу.

ПОдвищена тривожнОсть наркоманОв у поед-наннО з недовОрливОстю формують у них певне вОд-ношення до сощуму, яке проявляеться у тдвище-нОй ворожостО.

Особам з високою оцiнкою тривожностi слОд формувати почуття впевненосп й устху. 1м необ-хвдно змщувати акцент з зовшшньо! вимогливосл, категоричносп, високо! значущосп в постановщ завдань на змОстовне осмислення дОяльностО й кон-кретне планування за пОдзадачами.

Низьким рОвнем ситуативно! й особиспсно! тривожностО характеризувалися переважно респон-денти контрольно! групи.

Для низькотривожних людей потребуеться пробудження активностО, пОдкреслювання мотива-цОйних компонентОв дОяльностО, збудження зацОкав-леностО, висвОтлювання почуття вОдповОдальностО у виршенш тих чи шших завдань.

Таким чином, дослОджування ситуативно! та особиспсно! тривожносп дозволило визначити на-явнОсть високого рОвня тривоги у групО дослОджува-льних основно! групи, тодО як у контрольной груш спостерОгаються протилежш тенденцп.

Лiтература

1. Комер Р. Патопсихология поведения, нарушение и патологии психики / Р. Комер. - СПб. Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. - 608 с.

2. Линский И. В. Психологические особенности как факторы предрасположенности к развитию психических и поведенческих расстройств вследствие употребления психоактивных веществ / И. В. Линский, Т. В. Савкина // Укра!нський медичний альманах. - 2000. - Т. 3, № 2 (додаток). - С. 84-86.

3. Пишель В.Я. Депрессия: диагностика и лечение /В.Я.Пишель, М.Ю.Полывяная. - К., 2003. - 52с.