CC BY
12
УДК 616.895.4-07-092
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.67640
КЛШ1КО-ПСИХОПАТОЛОГ1ЧШ ТА ПАТОПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАД1В У ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕН1Ю
© Н. О. Марута, Г. Ю. Каленська, Л. В. Малюта
Обстежено 120 хворих на шизофретю з симптомами депресИ. Показано, що тривожнi й o6cecueHi син-дромокомплекси з часом втрачають емоцтне забарвлення i змтюються на апатико-адинамiчний i ане-стетичний, а потiм - на дисфоричний i депресивно-параногдний синдроми. Виявлено негативна динамжа проявiв депресивних симптомiв при шизофренп, рiвня сощальног iзольованостi, суицидального ризику, яко-стi життя, алексетiмii i самооцiнки
Ключовi слова: шизофретя, депресивнi розлади, синдромокомплекс, патопсихологiчнi особливостi, клтко-психопатологiчнi особливостi, тривалкть захворювання
Analysis of the modern literature on the problem of depressive disorders in schizophrenia structure demonstrated that despite the acceptance of the important role of depressive disorders at schizophrenia there are no single opinion about its place, clinical assessment, therapy, prognostic value for today and the conclusions of different authors on this problem are ambiguous and contradictory that proves that the researches of this direction are timely. Aim of research. To study the clinical-psychopathological and pathopsychological features of depressive disorders in patients with schizophrenia for improvement of diagnostics of this pathology.
Materials and methods. 120 patients with schizophrenia and depressive symptomatology in the clinical picture took part in research. They were divided into 3 groups according to the aim of research: 38 patients with schizophrenia with the duration of disease less than 5 years (I group), 39 patients with the duration of disease 7-8 years (II group) and 43 patients with duration of disease more than 13 years (III group).
For realization of the aim were used the following methods: clinical-psychopathological that included the assessment ofpsychic state ofpatient (collection of complaints, anamnesis, its psychopathological interpretation); Calgary depression scale schizophrenia (CDSS); WHO brief questionnaire of the quality of life (WHOQOL- BREF); questionnaire of the social isolation "The method of evaluation of the suicide risk", "Self-actualization test" and method of statistical processing of the received data.
Results of research. At the research was studied and described the syndrome structure of depression at schizophrenia and pathopsychological features of demonstration of depression at schizophrenia. There was shown that at the different stages of disease depression undergo the significant changes: anxious and obsessive syndrome complexes with time lose its emotional specificity and transform into apathetic-adynamic and anesthetic syndromes. In the process of disease dystrophic and depressive-paranoid syndromes come to the forefront.
Conclusions. In the result of research was revealed the negative dynamics of demonstration of the depressive symptoms at schizophrenia, the level of social isolation, suicide risk, life quality, alexithymia and self-appraisal depending on duration of disease
Keywords: schizophrenia, depressive disorders, syndrome complex, pathopsychological features, clinical-psycho-pathological features, duration of disease
1. Вступ
Актуальшсть проблеми визначаеться не тшь-ки високою поширешстю шизофренп серед загаль-но! популяцп, а, насамперед, високими показника-ми представленосп депресп в структурi шизофре ни [1-3]. При цьому дат щодо поширеносп депресивних розладiв в рамках шизофретчного процесу дуже суперечливi i варшються в межах ввд 7 % до 70 %, що пов'язано, насамперед, з вщсутшстю чггких диференцшно^агностичних критерив [2, 4].
2. Обгрунтування дослвдження
В даний час вщомо, що депресивт стани при шизофренп за своею структурою гетерогент [3, 5, 6]. У вгтчизнянш i зарубiжнiй лiтературi обговорю-еться питання про «специфiчнi» для шизофренп особливост депресивних розладiв, патопластичного
впливу на !х прояви нозолопчно! приналежност хвороби, визначення первинносп або вторинност депресивних розладiв по ввдношенню до основного шизофретчному розладу [2, 7]. У лiтературi широко обговорюються питання труднощiв в ди-ференщальнш дiагностицi депресш при шизофренп [1-3, 6, 8]. Найчастше депресивну симптоматику при шизофренп доводиться диференщювати з дея-кими шшими психiчними захворюваннями: шизоа-фективним розладом, оргашчними захворюваннями центрально! нервово! системи i негативною симптоматикою при шизофренп [9]. Аналiз сучасно! лггера-тури з проблеми депресивних розладiв в структурi шизофренп показав, що, незважаючи на визнання важливо! ролi депресивних порушень при шизофренп до тепершнього часу не юнуе едино! думки щодо !х мюця, к лжчно! ощнки, терапп, прогностично!
значущосп, а висновки рiзних авторiв з цього приводу е неоднозначними i суперечлививими, i доводить, що дослiдження в даному напрямку е своечасними.
3. Мета дослвдження
Вивчити клшшо-психопатолопчш та патопси-холопчш о собливостi депресивних розладiв у хво-рих на шизофренiю для вдосконалення дiагностики дано! патологи.
4. Матерiали та методи
У дослщже н нi взяло участь 120 пащенлв з шизофренiею з наявнютю депресивно! симптоматики в клжчнш картинi, якi були роздiленi ввдповвдно метi дослiдження на 3 групи в залежноставвд три-валостi за х ворювання: 38 хворих на шизофрешю з тривалютю захворювання менше 5 рошв (I група]), 39 пацiентiв з тривалiстю захворювання 7-8 рокiв (II група) i 43 пацiента з тривалютю захворювання бшьше 13 рошв (III група). Вiк пацiентiв коливався ввд 19 до 56 рошв, середнiй вiк пацiентiв I групи ста-новив 21±2,69 рокiв, II групи - 36±3,57 та III групи -48±4,11. Пацiенти старше 60-ти рошв не включались у дослщження у зв'язку з можливютю наявностi у них органi ч но! (судинно!) патологи. В цшому, ^а соцiо-демографiчними показниками групи були по-рiвнянними для подальшого аналiзу. Дослiдження проводилось на базi ДУ Институт неврологи, псиаь атри та наркологи НАМН Украши».
Для реалiз а ци мети використовувалися наступи методи: клiшво-пуихопатолопчний оетоо, гвцо включав оцiнку пснхУчного станв нварого (збiр ^к^ч^у^ег, анамнезу, !х психопатологiчну штерпретащю; Калга-рiйська шкала депресй при шизофренп (CDSS) [10]; короткий опитувальник ВОЗ для ощнки якостi жит-тя (WHOQOL-BREF) [11]; опитувальник соцiальноl iзольовано с тi [12]; «Спошб визначення сущидаль-ного ризику» [13]; «Самоактуалiзацiйний тест» [14] та методи статистично1 обробки отриманих даних: ^критерш Стьюдента, точний метод Фiшера.
5. Результати дослщження
Для виявлення синдромально1 структури депресй у хворих на шизофрешю був проведений де-тальний клшжо-психопатолопчний аналiз клiнiчних ознак депресивного спектру в обсуеж%в анш вибИрои вiдповiдно з тривалiстю захворювання за допомогою клiнiко-психопатологiчного методу та визначеш ос-новнi синдромальшвам1анои депресивного розладп при шизофренп (рис. 1-°).
Статистичн и й порiвняльний аналiз розподь лу синдрома льних варiантiв депресивного розладу серед пацiентiв з шизофрешею з рiзною тривалiстю захворюван н я дозволив визначити, що на початку захворювання на перший план виходить тривожний (р<0,01), о бсесивно-депресивний (р<0,05) i сомато-вегетативний (р<0,0001, ДК=-8,86, МI=1,52) синдро-ми, яш згодом трансформуються в апатико-адина-мiчний (р<0,0001) i анестетичний (р<0,01). Подаль-ший перебiг хвороби супроводжуеться збереженням
анестетичн о го варшнта депресй з переважанням його деперсаналiзацiйного компоненту, а також спо-стерпаеться вираженiсть дисфорiчного (р<0,01) i де-пресивно-парано1'дного (р<0,0001, ДК=9,12, М1=0,84) варiантiв депресй
□тривожний 13со1М!ато-вегетативний
■ обсесивно-дегфесивний
■ депресивно-параноТдний
□ астено-анергетичний
Рис. 1. Представлешсть синдромальних варiантiв депресй' у хворих на шизофрешю з тривалютю хвороби до 5-ти рошв
□ тривожний
□ сенесториохондричний
■ апатико-ад^аммний
■ астено-анеегетичний
□ анестетiчнпй
□ депресивно-параноТдний
Рис. 2. Представленiсть синдромальних варiантiв депресй' у хворих на шизофрешю з тривалютю хвороби 7-8 рошв
□ дисфоричний Шанестетдний
□ астено-анергетичний ■ депресивно-параноТдний
□ сенесто-iпохондричний
Рис. 3. Представлешсть синдромальних варiантiв депресй у хворих на шизофрешю з тривалютю хвороби бшьше 13-ти рошв
Ощнка окремих симптомiв депресй за останш 2 тижш виз началась за Калгаршською шкалою депресй при шизофренп (CDSS) (рис. 4).
Аналiз ввд м iнностей у проявах депресивноl симптоматики за останнi 2 тижш серед 3-х груп проде-монстрував, що вщчуття безнадiйностi (р<0,0001), са-
моприниження (p<0,01), ще! обвинувачення (p<0,0025) були бiльш вираженими у хворих на шизофрешю з тривалiстю захворювання 7-8 рошв порiвняно з I гру-пою. Вираженiсть i тяжшсть депресивних симптомiв (p<0,001), сущидальний ризик (p<0,01) були також вищими в груш хворих на шизофрешю з тривалктю захворювання 7-8 рошв, шж на початку захворювання i при хронiчному li варiантi.
Ощнка рiвня сошально! iзольованостi у хворих на шизофрешю представлена на рис. 5.
бали
3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
/Р
vv.^
С** #
Результати опитувальника вираженостi су1ци-дального ризику у хворих на шизофрешю представ-ленi на рис. 6.
Аналiз особливостей самоактуалiзацп особи-стост хворих на шизофренiю з депресивними розла-дами дозволив виявити деяш загальнi тенденци, яю полягають в наявност низьких показникiв за вама шкалами, що вiдображають порушення базових потреб пашенлв в самоактуалiзацil (рис. 7).
Оцiнка яко с т життя пацieнтiв з депресивни м и розладами при шизофренп провод и лася за допомогою методики WHOQOL-BREF, результати яко! представ-ленi в табл. 1.
Таблиця 1 Особливостi якостi життя хворих з депресивними розладами при шизофренп в залежносп ввд тривалосп захворювання (за результатами методики WHOQOL-BREF), т±о
&
оЗг
г у - „>"
S+* s
/г
О*
я* #
шкали
□I група
■ II група
□ III група
Рис. 4. Особливосп депресивно! симптоматики у пацieнтiв з шизофрешею вдинамiцi захворювання (за шкалою КалгарО
Най менуваиня показнигав I група n=38 II група n=39 III група n=43
Ф1зичне благо-получчя 23,61±10,40 16,25±8,94 15,39±7,83
Психолопчне благополуччя 19,34±10,38 13,19±8,66 10,42±6,68
М1жосо-биспсш вщносини 8,84±4,20 5,31±3,49 5,37±3,83
Навколишне середовище 27,00±10,40 20,49±9,41 19,73±8,36
tL
низькии
серед Hin
високии
60,00% i 13,35%
24,00% 3,96% 18,67%
1
16,00% | 67,98%
)))>))))>>>
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100% □ I група ■!! група □!!! група
Рис. 5. Рiвень сошально! iзольованостi у хворих з депресивними розладами при шизофренп в залежносп в1д
тривалостi захворювання
низькии сущидальнии ризик
високии су|цидальнии ризик
Г 1 X 1 .....
57,69% 34,53% и 47,24%
42,31% ■ 65,47% 1 52,76%
J J J ) J J
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
□ I група all група Bill група
Рис. 6. Виразшсть сущидального ризику у хворих з депресивними розладами при шизофренп в залежносп вщ
тривалосп захворювання
Sr Sa Nc Sy
C Cog Cr
□ I група all група nlll група
Рис. 7. Особливосл самоактуалiзацп особистостi у хворих з депресивними
розладами при шизофрени в залежностi вiд тривалостi захворювання (САТ): Ts - компетентнiсть у часц I - пiдтримка; Sav - цiннiсна орieнтацiя;
Ex - гнучкють поведiнки; Fr - сензитивнють; S - спонтаннiсть; Sr - самоповага; Sa - самоприйняття; Nc - уявлення про природу людини; Sy - синергiя; A - прийняття агреси; C - контактнють; Cog - пiзнавальнi потреби; Cr - креативнiсть
6. Обговорення результат досл1дження
Представлен iсть синдромальних варiантiв де-пресивного розладу вiдрiзнялися у пащенлв з ши-зофренieю з рiзною тривалiстю захворювання. Так, у пащенлв I групи (з тривалiстю захворювання менше 5-ти рошв) переважали тривожний (39,5±8,3) %, об-сесивно-де п ресивний (26,3±6,1) % i сомато-вегета-тивний (21,1±5,1) % синдроми (рис. 1). Також у 10,5 % хворих був представлений депресивно-парано!дний варiант, а у 2,6 % хворих визначалася астено-анерге-тичний варiант депреси. Серед пацieнтiв II групи (з тривалiстю захворювання на шизофренiю 7-8 рошв) найбiльш часто зустрiчалися апатико-адинамiчний (46,2±8,9) %, анестетичний (деперсаналiзацiонний) (20,5±4,8) % i сенесто-iпохондричний (12,8±3,1) % синдроми (рис. 2). У 10,3 % хворих дано! групи були представле н ий антено-анергетичний та у 5,1 % -тривожний, а у 2,5 % пащенлв спостериався депре-сивно-пара н о!дний варiанти депреси. У III груш пацieнтiв (з тривалютю захворювання бiльше 13-ти рокiв) переважаючими синдромальними варiантами деперси були зафшсоваш дисфоричний (25,6±5,2) %, анестетичн и й синдром (20,9±4,4) % i депресивно-парано!дни й розлад (20,9±4,4) % (рис. 3). Також в структурi клiнiчних проявiв були представлен сене-сто-iпохондричний (16,3±3,5) % та астено-анергетич-ний (11,6±2,6) % варiанти депреси
Аналiз окремих симптомiв депреси за останш 2 тижнi показав, що у пацieнтiв I групи за останш два тижш вщзначалися зниження настрою (1,36 балiв); ранкова депреая, ранне пробудження (1,08 бали) 1 сущидальш думки (1,16 балiв). Слiд зазначити, що у пащенлв I групи об'ективна оцiнка депреси була низькою (0,24 балiв), що вщображае дисоцiацiю, яка може висту п ати в якосл допомiжного фактору в дiагностицi. У II груш пащенлв високими були по-казники депреси (2,67 балiв), що виражалося в пере-важаннi апати, вiдсутностi активностi та шщативи. вираженому вщчутл безнадiйностi (2,54 бала), наяв-
носл сущ и дальних думок (2,34 бала) i iдей самоприниження (2,02 бали). Слщ зазначити, що в цш rpyni пацieнтiв об'ективш показники депреси були вищими, нiж у I та III гру-ni пацieнтiв (t=3,651, p<0,001), що може вказувати на екстерiорiзацiю внyтрiшнiх переживань зовнi. У III груш хворих було вщзначено. що вс пок а зники депресивних проявiв були дещо нижчими, шж у II грyпi. При цьому були виражеш вiдчyття безнадiйностi (1,87 бала), також вщзначалися симптоми депреси (1,7 5 бала), раннього пробудження (1,62 бала) i наявнють у пашенлв дано! групи ще! обвину-вачення (1,56 балiв).
Рiвень соцiально! iзоляцil у хворих на шизофрешю на початку захворювання в бшьшосл випад-шв був ни з ьким (60,0±10,2) %, у 24,0 % пащенлв реестрував с я середнiй рiвень i у 16,0 % - високий рiвень соц i ально! iзольованостi (рис. 5). У II гру-пi, навпак и, в бшьшосл випадкiв дiагностyвався високий рiвень сощально1 iзоляцп (45,4±8,8) %, у 28,9 % хворих вшзначався середнш i у 25,6 % - низь-кий рiвень сошально! iзольованостi. У III грyпi ди-намiка до з бiльшення рiвня сощально1 iзольовано-стi зберiгалася: у бшьшосл пацiентiв рееструвався високий рiвень (67,9±9,1) %, у 18,6 % пашенлв ввд-значався середнiй рiвень, а у 13,3 % - низький рiвень соцiально! iacnfl^l. Тенденщя до збiльшення рiвня соцiально! iзольованостi хворих з ознаками депреси в ктшчнш картинi в залежностi вш тривалостi захворювання пiдтвердилася статистичним аналiзом: так, на початкових етапах захворювання переважаючим був низький рiвень сощально1 iзоляцil в порiвняннi з II та III групами (р<0,0001, ДК=6,53, MI=1,52), тод1 як тривалють захворювання (7-8 рокiв) позначалася на посилен ш iзоляцп до середнього рiвня (р<0,05, ДК=0,82, MI=0,02) i в мiрy хронифшаци (через 13 ро-кiв) - до високого рiвня сощально1 iзоляцil (р<0,025, ДК=1,75, MI=0,20).
Результати опитувальника вираженостi сущи-дального ризику продемонстрували, що у пашенлв
I групи в 42,3 % випадшв був зафiксований високий сущидальний ризик, а у 57,6 % - низький (рис. 6). У
II груш в и сокий сущидальний ризик ввдзначався у 65,4 % пащенлв, а низький - у 34,5 % хворих. У
III груш пащенлв високий сущидальний ризик вщ-значався у 52,7 % хворих, а низький - у 47,2 % пащенлв. Слщ зазначити, що на початку захворювання у хворих на шизофрешю ризик сущиду був невисоким (р<0,01, ДК=2,23, MI=0,26) i з подальшим розвитком захворювання спостериалося зростання цього показ-ника (р<0,01, ДК=1,90, MI=0,22). Отримаш данi слiд враховувати для кушрування сущидального ризику у пащенлв з тривалютю захворювання на шизофрешю ввд 7-ми до 8-ми рошв.
30
50
40
30
20
10
0
Tc
SAV Ex
Fr
S
A
Аналiз осо б ливостей самоактуалiзацil осо-бистостi х в орих на шизофрешю з депресивними розладами показав, що в I груш, на початкових ета-пах захвор ю вання, низькими були показники са-моприйняття (40,00 балiв), сензитивносп до власних потреб i почутлв (43,38 балiв), низька здатнiсть пащен-тiв приймати свое роздратування, гшв i агресивнiсть (44,00 балiв ) i низька пiзнавальна потреба (42,91 бала). У II груш (тривалють захворювання 7-8 рошв) ^м тих особливостей, якi були вказаш при початку захворюван н я, приеднувалися також низьш показники контактносл (38,35 балiв), якi проявлялися в труднощах до встановлення емоцшних контактiв з оточуючими, а також в попршеш компетентностi у час (38,56 балiв), що проявлялось в орiентацil пащ-ентiв II групи лише на один з вiдрiзкiв тимчасово1 шкали (мин у ле, сьогодення або майбутне) ^або в дискретном у сприйнятп свого життевого шляху. Для III гр у пи також було характерним зниження показнишв самоактуалiзацil, при цьому до вище-описаних особливостей додавалися ще низькi показники пiдтримки (36,76 бала) i цiннiсних орiентацiй (34,74 балiв), що проявлялося у втрал власних щн-ностей, i в зв'язку з цим, у появi високого ступеню за-лежностi, конформности несамостiйностi пацiентiв.
Описана тенденцiя до попршення показникiв самоактуалiзацil особистостi в динамщ захворювання пiдтвердилася статистичним аналiзом: з початку захворювання i до моменту И хронифшаци вщзнача-лися обмеження сприйняття свого життевого шляху (1=2,213, р<0,05), втрата щнносл в самоактуалiзацil (1=2,121, р<0,05) i потреб в пiзнаннi (1=2,210, р<0,05), виникнення труднощiв в оцiнцi сво1х потреб i почут-тiв (1=2,332, р<0,05), поява високого ступеня залеж-ностi i не с амостшносл пацiента (t=2,342, р<0,01) i схильност при цьому сприймати людей в цшому негативно (1=2,114, р<0,05), а також втрата самоповаги (=2,865, р<0,01). Iншими словами, отриманi результата вщображають у пацiентiв з депресивними розладами при шизофрени наявшсть труднощiв в оцiнцi власних ем о цш i переживань, неприйняття себе i сво1х негативних емоцш, нездатнiсть до встановлення глибоких i тiсних емоцiйно-насичених контаклв з оточуючими, низьку потребу до шзнання i творчостi. В цшому, отримаш данi вiдображають специфiчнi порушення емощйно-вольово1 сфери пацiентiв з депресивними розладами при шизофрени.
Показники якосп життя хворих, з тривалютю захворювання менше 5-ти рошв, були вищими за се-реднi: фiзичне благополуччя (23,61±10,40 балiв), на-вколишне оточення (27,00±10,40 балiв), психологiчне благополуч ч я (19,34±10,38 балiв) i мiжособистiсна взаемодiя (8,84±4,20 балiв) (табл. 1). При тривалосп захворюван н я 7-8 рошв суб'ективне сприйняття пащентами якосп свого життя рiзко знижувався. Нижче середнього пацiенти дано1 групи оцiнювали мiжособистiснi вiдносини (5,31±3,49 балiв), стан свого здоров'я (16,25±8,94 балiв) i психологiчне благополуччя (13,19±8,66 балiв). Задоволенiсть навколиш-нiм оточенням вiдповiдала середньому рiвню (20,49±
±9,41 балiв). В умовах хрошфшаци хвороби (через 13 рошв) показники якосп життя хворих на шизофрешю з наявшстю депресивних розладiв знижувалися ще бiльше: пащенти не були задоволенi сво1м станом здоров'я (1 5,39±7,83 балiв), психологiчним благопо-луччям (10 , 42±6,68 балiв), вiдносинами з людьми (5,37±3,83 балiв) i навколишнiм оточенням в цшому (19,73±8,3 6 балiв). Були отримаш достовiрнi вщмш-ностi мiж г рупами, що вiдображають негативну динамiку суб'ективного сприйняття якостi життя пащентами з шизофрешею в залежносп вiд тривалостi захворювання: задоволешсть сво1м станом здоров'я (р<0,025, ДК=1,62, МI=0,17), психологiчним благо-получчям (р<0,05, ДК=1,66, МI=0,17) i соцiальними контактами (р<0,01, ДК=2,21, МI=0,26) знижувалася в процеа хвороби.
Отже, результати дослщження дозволили вста-новити, що на рiзних етапах захворювання клшжо-психопатол о пчш та патопсихологiчнi ознаки депре-сil при шизофренil зазнають певно1 трансформацil: тривожнi та обсесивш синдромокомплекси з часом втрачають е моцшне забарвлення та змiнюються на апатико-ад и намiчний та анестетичний синдроми. Подальший перебiг супроводжуеться переважанням дисфоричного та депресивно-паранощного синдромiв. Виражешсть депресивних симптомiв була вищою у пащенлв з тривалiстю захворювання 7-8 рошв. Рь вень су1цидального ризику, сощально1 iзольованостi, нездатнiсть вербалiзувати сво1 емоцiйнi переживан-ня та незадоволешсть собою та як1стю свого життя (станом здоров'я, психолопчним благополуччям та сощальним и контактами) зростали упродовж пере-бiгу захворювання. Отриманi даш спiввiдносяться з результатами дослiджень А. Б. Смулевiч, (2003) [15], у яких про в едено аналiз структури депресш при шизофренИ. Афективну структуру депресiй при ен-догенному процесi автори спiввiдносять з параметрами негативное' ефективностi: ознаками апати, анергИ, психiчноl а нестез^. В клжчнш картинi депресiй авторами були виявлеш дисфоричнi прояви (похмуре невдоволен н я, дралвливють, примхливiсть, буркот-ливiсть). При цьому вид^лися наступнi залежностi: чим бшьш вираженi негативнi змiни, тим бшьше реду-куеться вiтальна складова депрес^; у мiру видозмiни гипотимiчних розладiв в клiнiчнiй картинi все бшь-шого значення набувають явища психiчноl анестез^ з порушенням сприйняття свого психiчного i тiлесного «Я», енергетичних можливостей, емоцшностг Однак в цьому до с лщженш не враховувалась тривалють захворювання пацiентiв з шизофрешею, що вiдрiзняе наше дослщження.
В дослщженш Кушнiр Ю. А. (2012) [9] вивча-лися хворi на шизофренiю першого та третього - п'я-того психотичних епiзодiв з виходом в ремiсiю через постшизофр е шчну депресiю. 1м було доведено, що вираженiсть труднощiв комунiкацil та особистiсного функцiонування була прямо пропорцшна тривалостi захворювання, що сшввщноситься з нашими даними.
Обмеженням дано1 роботи стала вiдсутнiсть аналiзу вз а емозв'язкiв мiж синдромальною струк-
турою депресивних розладiв при шизофренп та !х патопсихол о пчними особливостями в залежностi вiд тривалосп захворювання, що може стати метою подальших дослiджень.
7. Висновки
1. Встанов л ено, що депресивш розлади при шизофренп е неоднорщною формою патологп, серед яко! ввдповвдно до провiдних клшшо-психопатоло-гiчних проявiв i тривалостi захворювання видiленi три проввд н их варiанти: тривожний (ажитований), апатико-адинамiчний i дисфоричний варiанти депре-сивного синдрому:
а) у пацiентiв з тривалютю захворювання мен-ше 5-ти роыв переважали тривожний (39,5 %), обсе-сивно-депр е сивний (26,3 %) i сомато-вегетативний (21,1 %) синдроми.
б) у пацiентiв з тривалютю захворювання 7-8 ро-шв переважали апатико-адинамiчний (46,2 %), ане-стетичний (20,5 %) i сенесто-шохондричний (12,8 %) синдроми.
в) у пашенлв з тривалiстю захворювання бшь-ше 13-ти рокiв були виражеш дисфоричний (25,6 %), анестетичний (20,9 %) синдроми i депресивно-пара-но1дний розлад (20,9 %).
2. Вираженють i тяжкiсть депресивних симп-томiв були вищими в групi хворих на шизофрешю з тривалютю захворювання 7-8 рошв, шж на початку захворювання i при хрошчному И варiантi (р<0,01).
3. Рiвень сущидального ризику, сошально! iзо-льованостi, нездатнють вербалiзувати сво! емоцiйнi переживання та незадоволенють собою та якiстю свого життя (станом здоров'я, психолопчним бла-гополуччям та соцiальними контактами) зростали упродовж перебпу захворювання.
Таким чином, отримаш данi слiд враховувати при проведенш диференцiйованоl дiагностики, фар-мако- та психотерапп хворим на шизофрешю з депресивними розладами в залежносп ввд тривалостi захворювання.
Лiтература
1. Бубнова, Ю. С. К вопросу о механизмах развития депрессии при шизофрении [Текст] / Ю. С. Бубнова, В. В. До-рофейков, Г. Э. Мазо, Н. Н. Петрова // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2012. - № 4. - С. 23-28.
2. Марута, Н. А. Первый эпизод психоза (диагностика, лечение, организация помощи) [Текст] / Н. А. Марута // Украшський вюник психоневрологи. - 2007. - Т. 15, Вип. 1. - С. 21-24.
3. Напреенко, О. К. Шизофрешя з симптомами де-пресй: клшчт прояви та лжування тюрилом (тюразидо-ном) [Текст] / О. К. Напреенко, В. О. Процик, Л. С. Пам-пуха // Украшський вюник психоневрологи. - 2006. - Т. 14, Вип. 1. - С. 90-92.
4. Смулевич, А. Б. Концепции шизофрении - современные подходы - оценки и дискуссии (по материалам XV Всемирного конгресса по психиатрии, Буэнос-Айрес, 18-22 сентября 2011 г.) [Текст] / А. Б. Смулевич, Н. А. Ильина // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2012. - № 1. - С. 35-38.
5. Мазо, Г. Э. Депрессивные нарушения в клинике эндогенных психозов (клинико-фармакотерапевтическое исследование) [Текст]: автореф. дис. ... д-ра мед. наук / Г. Э. Мазо. - М., 2005. - 44 с.
6. Кинкулькина, М. А. Депрессии, развивающиеся у больных шизофренией после купирования острого психотического состояния - клиника и лечение [Текст]: конф. / М. А. Кинкулькина. - М., 2007. - С. 54-65.
7. Siris, S. G. Depression and schizophrenia [Text] / S. G. Siris, C. Bench; S. Hirsch, D. Weinberger (Eds.) // Schizophrenia. - 2-nd ed. - Blackwell Science, Maiden. Massachusetts, 2003. - P. 142-167. doi: 10.1002/9780470987353.ch9
8. Tapp, A. Depression in patients with schizophrenia during an acute psychotic episode [Text] / A. Tapp, N. Kilzieh, A. E. Wood, M. Raskind, R. Tandon // Comprehensive Psychiatry. - 2001. - Vol. 42, Issue 4. - P. 314-318. doi: 10.1053/ comp.2001.24577
9. Кушнир, Ю. А. К вопросу дифференциальной диагностики постшизофренической депрессии [Текст] / Ю. А. Кушнир // Арх. исиматрй. - 2012. - Т. 19, № 4. - С. 19-27.
10. Addington, D. Reliability and validity of a depression rating scale for schizophrenics [Text] / D. Addington, J. Addington, E. Maticka-Tyndale, J. Joyce // Schizophrenia Research. -1992. - Vol. 6, Issue 3. - P. 201-208. doi: 10.1016/0920-9964(92)90003-n
11. Programme on Mental Health / World Health Organization WHOQOL-bref Introduction, Administration, Scoring and Generic Version of the Assessment [Text]. - Geneve, 1996. - 18 p.
12. Фетискин, Н. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп [Текст] / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. - 490 с.
13. Пат. 40454А, МПК7 А61В 10/00. Споаб визначен-ня сущидального ризику [Текст] / Гавенко В. Л. та in; ХДМУ -№ 2001021010. - заявл. 13.02.2001; опуб. 2001; Бюл. № 6.
14. Райгородский, Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты [Текст]: учебное пособие / Д. Я. Райгородский. - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2001. - 672 с.
15. Смулевич, А. Б. Психопатология и клиника депрессий, развивающихся при шизофрении [Текст] / А. Б. Сму-левич // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2003. - Т. 5, № 5. - С. 4-7.
References
1. Bubnova, Ju. S., Dorofejkov, V. V., Mazo, G. Je., Petro-va, N. N. (2012). K voprosu o mehanizmah razvitija depressii pri shizofrenii. Psihiatrija i psihofarmakoterapija, 4, 23-28.
2. Maruta, N. A. (2007). Pervyj jepizod psihoza (diag-nostika, lechenie, organizacija pomoshhi). Ukrains'kij visnik psihonevrologii, 15 (1), 21-24.
3. Naprjejenko, O. K., Procyk, V. O., Pampuha, L. S. (2006). Shyzofrenija z symptomamy depresii': klinichni projavy ta likuvannja tiorylom (tiorazydonom). Ukrai'ns'kyj visnyk psy-honevrologii', 14 (1), 90-92.
4. Smulevich, A. B., Il'ina, N. A. (2012). Koncepcii shizofrenii - sovremennye podhody - ocenki i diskussii (po ma-terialam XV Vsemirnogo kongressa po psihiatrii, Bujenos-Ajres, 18-22 sentjabrja 2011 g.). Psihiatrija i psihofarmakoterapija, 1, 35-38.
5. Mazo, G. Je. (2005). Depressivnye narushenija v klini-ke jendogennyh psihozov (kliniko-farmakoterapevticheskoe issledovanie). Moscow, 44.
6. Kinkul'kina, M. A. (2007). Depressii, razvivajushhies-ja u bol'nyh shizofreniej posle kupirovanija ostrogo psihotich-eskogo sostojanija - klinika i lechenie. Moscow, 54-65.
7. Siris, S. G., Bench, C.; Hirsch, S., Weinberger, D. (Eds.) (2003). Depression and schizophrenia. Schizophrenia. Blackwell Science, Malden. Massachusetts, 142-167. doi: 10.1002/ 9780470987353.ch9
8. Tapp, A., Kilzieh, N., Wood, A. E., Raskind, M., Tandon, R. (2001). Depression in patients with schizophrenia during an acute psychotic episode. Comprehensive Psychiatry, 42 (4), 314-318. doi: 10.1053/comp.2001.24577
9. Kushnir, Ju. A. (2012). K voprosu differencial'noj diagnostiki postshizofrenicheskoj depressii. Arh. Psihiatrii, 19 (4), 19-27.
10. Addington, D., Addington, J., Maticka-Tyndale, E., Joyce, J. (1992). Reliability and validity of a depression rating
scale for schizophrenics. Schizophrenia Research, 6 (3), 201208. doi: 10.1016/0920-9964(92)90003-n
11. Programme on Mental Health / World Health Organization WHOQOL-bref Introduction, Administration, Scoring and Generic Version of the Assessment (1996). Geneve, 18.
12. Fetiskin, N. P., Kozlov, V. V., Manujlov, G. M. (2002). Social'no-psihologicheskaja diagnostika razvitija lichnosti i malyh grupp. Moscow: Izd-vo Instituta Psihoter-apii, 490.
13. Gavenko, V. L. et. al (2001). Pat. 40454A, MPK7 A61V 10/00. Sposib vyznachennja sui'cydal'nogo ryzyku. 2001021010. zajavl. 13.02.2001; opub. 2001; Bjul. № 6.
14. Rajgorodskij, D. Ja. (2001). Prakticheskaja psihodi-agnostika. Metodiki i testy. Samara: Izdatel'skij Dom «BAH-RAH-M», 672.
15. Smulevich, A. B. (2003). Psihopatologija i klinika depressij, razvivajushhihsja pri shizofrenii. Psihiatrija i psiho-farmakoterapija, 5 (5), 4-7.
Дата надходження рукопису 07.03.2016
Марута Наталiя Олександр1вна, доктор медичних наук, професор, науковий керiвник ввдщлу неврозiв та гра-ничних сташв, ДУ «ИПН НАМН Укра!ни», заступник директора з науково! роботи, ДУ «1НПН НАМН Укра!-ни», вул. Ак. Павлова, 46, м. Харшв, Укра!на, 61068 E-mail: mscience@ukr.net
Каленська Галина Юривна, старший науковий спiвробiтник, ДУ «1НПН НАМН Украши», вул. Ак. Павлова, 46, м. Харшв, Укра!на, 61068 E-mail: kalenskaya_galina@mail.ru
Малюта Л1ана Володимир1вна, молодший науковий сшвробггник, ДУ «1НПН НАМН Укра!ни», вул. Ак. Павлова, 46, м. Харшв, Укра!на, 61068 E-mail: lianamalyuta@mail.ru
