CC BY
1
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022
УДК 343.8
Павло Герасим
Нащональний ушверситет "Львiвська полтехшка", кандидат юридичних наук, докторант
недосконал1сть законодавства - одна з детерм1нант, що обумовлюе низький р1вень громадського контролю у сфер1 виконання покарань укра1ни
http://doi.org/10.23939/law2022.35.324
© Герасим П., 2022
На пiдставi аналiзу змiсту законодавчих акт^в, що регулюють порядок i умови здшснення громадського контролю за процесом виконання - вщбування крим1нальних покарань в УкраТш, визначено iснуючi з огляду на це правовi прогалини та колiзп, а та-кож розроблеш науково обrрунтованi заходи щодо Тх усунення.
Процес доктринального пошуку, предметом якого е громадський контроль у сфер1 виконання покарань УкраТни, е цiкавим, враховуючи всю складшсть i взаемообумовле-нiсть зазначеноТ сусшльноТ дiяльностi у системi залежностей i протирiч об'ективного, зокрема правового, характеру, що ТТ супроводжують, а також пол^ичш, економiчнi, ф^ нансовi та iншi життево важливi елементи державного устрою, рiвень демократы, глас-ност та верховенства права, якi склались на певному iсторичному вiдрiзку функщону-вання цього соцiуму та його шституцш.
З огляду на те, що на сьогодш цей вид сощального монiторингу не сприяе повною мiрою реалiзацil визначених у закон (ст. 1 Кримiнально-виконавчого кодексу (далi -КВК) УкраТни) завдань кримшально-виконавчоТ дiяльностi, що виражаеться у кшьккно-якiсних показниках, якi стосуються ТТ змкту (ростi р1вня пенiтенцiарноТ злочинностц збшьшення випадкiв нелюдського чи такого, що принижуе гiднiсть поводження iз засудже-ними; зростаннi кiлькостi самогубств, травматизму та шших надзвичайних пригод у сферi виконання покарань), можна констатувати актуальнiсть теми цiеТ науковоТ статтi.
Результати проведеного аналiзу законодавчих ак^в, якi регулюють порядок i умови здiйснення суспiльного мошторингу за процесом виконання - вщбування покарань, дають пщстави стверджувати, що без усунення, нейтралiзацiТ, блокування тощо детерм^ нант, якi негативно впливають на стан цього виду сусшльноТ дiяльностi, об'ективно ускладнена можливiсть пщвищення ефективностi громадського контролю та удоскона-лення правових засад його здшснення у сучасних умовах реформування ДержавноТ кримшально-виконавчоТ служби УкраТни.
Ключовi слова: законодавство, детермшанти, сфера виконання покарань, громадський контроль, ефектившсть, органи та установи виконання покарань, засуджений.
Постановка проблеми. Як показують результати наукових дослщжень, пiд час вивчення змюту будь-якого виду суспшьно! дiяльностi досить важливо з'ясувати сощально-правову сутнiсть виникнен-
ня, розвитку та функцюнування юнуючих за цього проблем, а також негативних закономiрностей, що склались у цьому контексп [1, с. 223-230].
З огляду на це, щкавим е процес доктринального пошуку, предметом якого е громадський контроль у сферi виконання покарань Украши, враховуючи всю складнють i взаемообумовленiсть зазначено! сусшльно! дiяльностi у системi залежностей i протирiч об'ективного, зокрема правового, характеру, що И супроводжують, а також пол^ичш, економiчнi, фiнансовi та iншi життево важливi елементи державного устрою, рiвень демократа, гласностi та верховенства права, яю склались на певному юторичному вiдрiзку функцiонування цього сощуму та його iнституцiй.
Важливим у цьому контексп е й той факт, що потреба в адаптацп втизняного законодавства до норм Свропейського Союзу (далi - СС) та до кращих свiтових стандартiв, що стосуються забез-печення прав i свобод людини та громадянина, особливо в умовах iзоляцil окремих iз них вiд суспiльства, детермiнована сучасною правовою та соцiально-полiтичною ситуацiею, яка склалась в Укршт за останш роки (з часу, зокрема, Революци Гiдностi у 2014 р.).
Додатковим аргументом з цього приводу е т завдання, яю визначенi у сучасних державних програмах, спрямованих на удосконалення процесу виконання - вщбування кримiнальних покарань, одним iз невiд'емних елементiв якого й е громадський контроль за дотриманням прав за-суджених, правовi засади якого визначеш у кримiнально-виконавчому законодавствi Украши.
Враховуючи зазначене та виходячи з того, що на сьогодш зазначений вид сощального мошто-рингу не сприяе повною мiрою реалiзацil визначених у законi (ст. 1 Кримшально-виконавчого кодексу Украши) завдань кримшально-виконавчо! дiяльностi, що виражаеться у кшькюно-якюних по-казниках, якi стосуються И змюту (ростi рiвня пештенщарно1 злочинносп, збiльшення випадкiв не-людського чи такого, що принижуе гiднiсть поводження iз засудженими; зростаннi кiлькостi самогубств, травматизму та шших надзвичайних пригод у сферi виконання покарань [2, с. 8-14]), можна констатувати, що обрана тема ще1 науково1 статп е актуальною та такою, яка мае теоретичне i практичне значення. Водночас и метою е визначення впливу законодавства на змiст i якiсть гро-мадського контролю за процесом виконання - вiдбування покарань в Укра1ш, а головним завдан-ням - розробка науково обгрунтованих заходiв, спрямованих на усунення юнуючих у цьому видi суспiльного мошторингу правових прогалин i колiзiй, а також удосконалення загалом правового мехашзму з означено1 проблематики наукового дослщження.
Аналiз дослiдження проблеми. Вивчення науково1 лiтератури показало, що як у ранш часи незалежностi Укра1ни та до прийняття КВК (1991-2003 рр.), так i до тепер досить активно питан-нями розробки проблем шдвищення рiвня та видозмiни змюту громадського контролю за процесом виконання - вщбування покарань займаються таю учеш, як: К. А. Автухов, О. М. Бандурка, В. В. Василевич, Б. М. Головин, О. М. Гумш, О. М. Джужа, Ю. В. Кернякевич-Танасшчук, В. В. Коваленко, О. Г. Колб, В. Я. Конопельський, I. М. Копотун, О. В. Лисодед, С. Ю. Лукашевич, В. О. Меркулова, К. С. Остапко, О. П. Рябчинська, А. Х. Степанюк, I. С. Яковець та ш.
Водночас стд зазначити, що дош в Укра1ш на доктринальному рiвнi не розроблеш ч^ю вщ-повiднi правовi умови, спрямоваш на удосконалення механiзму громадського контролю у сферi виконання покарань, що, поряд iз критичним станом запобiжноl дiяльностi та низьким рiвнем участi громадськостi у процес виконання - вiдбування покарань, й стало виршальним у виборi теми ще1 науково1 розробки.
Виклад основного матерiалу. Як свiдчать результати вивчення доктринальних джерел, су-часнi теоретико-прикладш засади з питань державно1 пол^ики у сферi виконання покарань Украши, суб'ектом яко! е й громадськють, сформулював Г. О. Радов, називаючи и пенiтенцiарною полiтикою та визначивши у цьому контекстi головнi И прюритети, чiльне мiсце серед яких мае займати дiяль-нiсть щодо забезпечення всебiчного контролю за дотриманням чинного законодавства, парламентских i урядових рiшень з боку, зокрема, й об'еднань громадян [3, с. 13, 14]. Для реалiзацil ще1
науково" ще" (проекту програми, концепцiï тощо) Г. О. Радов розробив проект доктринально" моде-ni Закону "Про пенiтенцiарну систему Украши" [4, с. 11-52]. У цьому проект bîh чiтко обгрунтував як роль i мiсце громадськостi та ïï iнститутiв у правовому механiзмi пенiтенцiарноï дiяльностi, так i ïx права (ст. 14, 15 Доктринальноï моделi).
Проте Hi Г. О. Радов та його послщовники, Hi в подальшому I. Г. Богатирьов (як автор анало-гiчного проекту [5]) та його прихильники так i не сформулювали вiдповiдниx теоретико-правових меxанiзмiв та гарантiй, якi б регулювали питання здiйснення громадського контролю за процесом виконання - вщбування кримшальних покарань, звiвши, в основному, сво" пропозицiï щодо удосконалення змюту участi громадськостi у виправленнi та ресоцiалiзацiï засуджених.
Таким самим шляхом, як показали результати цього дослщження, тшли й iншi науковцi кри-мшально-внконавчого профiлю (А. Х. Степанюк, В. М. Трубников, Т. А. Денисова та ш.) [6, с. 357-359].
Отже, у кримшально-виконавчому законодавсга Украши й досi поширенi ri пiдxоди, що були сформованi у часи СРСР (повне ^норування прав засуджених, репресивна дисциплiнарна та шша юридична реакцiя на ix правопорушення, недопущення пiд будь-якими приводами мошторингу з боку громадськостi тощо), яю детермiнують вiдсутнiсть належних правових меxанiзмiв i гарантiй з питань здшснення громадського контролю у сферi виконання покарань вже незалежноï тепер Украши.
I це можна вщнести до ще одних особливостей функцiонування громадських об'еднань та ïx представникiв у системi кримiнально-виконавчиx правовiдносин сьогодення.
Показовим у цьому сенш можна назвати той юторичний перiод (1999-2010 рр.), коли централь-ним органом виконавчоï влади, який реалiзовував державну пол^ику у сферi виконання покарань, був Державний департамент Украïни з питань виконання покарань (дат - ДДУПВП) [7, с. 164-183]. Саме у зазначеному iсторичному промiжку набули конфщенцшност (публiкувались iз примiткою "для службового користування") тi iнформацiйнi бюлетенi ДДУПВП з питань оперативно-службовоï та виробничоï дiяльностi, якi були вщкрит для громадськостi в умовах функцюнування органiв та установ виконання покарань у системi МВС Украïни [8], тобто були одним iз елеменпв, на пiдставi якого здiйснювався суспшьний монiторинг сфери виконання покарань.
I це за умови, що у дослщжуваному перiодi було прийнято низку законодавчих акпв, якi зобов'язували державу та ïï уповноважеш органи (зокрема, ДДУПВП) створити вщповщш правовi умови та гарантп здiйснення громадського контролю у зазначенш галузi суспiльноï дiяльностi, а саме:
а) закршлення у назвi статтi 25 КВК та у ïï частит 2 правових засад такого виду мошторингу;
б) прийняття у 2005 р. Закону Украши "Про Державну кримшально-виконавчу службу Украши", прюритетним у якому був закршлений принцип вщкритосп для демократичного контролю;
в) прийняття у 2004 р. Закону Украши "Про загальнодержавну программу адаптацл законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу" [9, с. 157-159];
г) прийняття у 2006 р. Закону Украши "Про виконання ршень та використання в Укра"ш практики Свропейського Суду з прав людини" тощо.
Якщо загалом дати правову ощнку тако" "колiзiйноï" снтуацл, що склалась у змсп кримшально-виконавчоï дiяльностi Украïни, то можна взяти за основу висновок деяких вчених, до якого вони дшшли з цього приводу: громадський контроль юнуе не стiльки тод^ коли представники громадсь-костi мають доступ до закритих установ виконання покарань, а також i тод^ коли вони мають мож-ливють, як громадськiсть, ознайомитись з умовами тримання й шшими аспектами дiяльностi таких установ, оскiльки тодi, коли ri вiдомостi, якi вони отримують, стають вiдомi широкому загалу сус-пiльства [10, с. 135].
Проте варто також констатувати, що дош, як, власне, i в попередш роки (1991-2003 рр. та 2004-2021 рр.), одшею iз суттевих прогалин i, одночасно, професшних "вад", яю допускаються в xодi здiйснення громадського контролю за процесом виконання - вщбування покарань, е вщсут-шсть, а, подекуди, ^норування його суб'ектами науково обгрунтованих та адаптивних (перевiре-них) на практицi методологiй проведення будь-якого монiторингу [11, с. 3-48]. Як результат: таю
nepeBÎpm зводяться, як правило, до констатацп та опису офщшно оприлюднених на державному pÎBHÎ юридично значущих факпв, а не до вiдповiдного реагування на них, як це передбачено чин-ним кримшально-процесуальним законодавством Украши (зокрема, шляхом внесення вiдомостей про вчинене кримшальне правопорушення у Сдиний реестр досудових розслiдувань (ст. 214 КПК)).
I це можна вщнести до ще однiеï з детермшант, якi негативно впливають на рiвень та ефекти-внiсть громадського контрою, що здшснюеться у сферi виконання покарань Украши, та мае спро-щений предмет, який охоплюе не весь процес виконання - вщбування покарань, а лише його незна-чний аспект, а саме дотримання прав засуджених у ходi вщбування кримшальних покарань (саме це випливае iз назви та змiсту ст. 25 КВК), залишаючи поза межами цього мошторингу i процес виконання цих покарань, i законш iнтереси осiб, якi вiдбувають покарання (ст. 7 КВК), i форми здшс-нення такого виду суспiльноï дiяльностi, i iншi змiстовнi складовi кримiнально-виконавчих право-вiдносин, що виникають з огляду на це.
I, знову ж таки, i в Статут ООН, i в Статуй Ради Свропи, i в шших мiжнародних договорах, згоду на яю надала Верховна Рада Украïни, основоположними принципами мiжнародного права закрiпленi ri, що визнають права людини i громадянина найвищою соцiальною цiннiстю та перед-бачають необхiднiсть здiйснення демократичного цившьного контролю за ïx дотриманням ушма державами-учасницями таких неурядових громадських об'еднань [11].
Водночас ватро зазначити, що Украша досi досить безвщповщально ставиться до виконання як своïx мiжнародно-правовиx зобов'язань, так i до реалiзацiï на практицi нацiональниx превентив-них правових меxанiзмiв з означеноï проблематики. Зокрема, без будь-яких обгрунтувань i пояс-нень у 2015 р. в Украш був вщмшений спецiальний Закон "Про демократичний контроль", який тшьки в окремих деталях воображений пiд час прийняття Закону Украши "Про Нацюнальну пол> щю" та "Про Нацiональну безпеку", але залишив осторонь сферу виконання покарань.
I це теж можна вщнести до тих детермшант, яю вкрай негативно впливають на ефектившсть громадського контролю у сферi виконання покарань.
Висновки. Результати проведеного аналiзу законодавчих акпв, якi регулюють порядок i умо-ви здiйснення суспiльного мошторингу за процесом виконання - вщбування покарань, дають шдстави стверджувати, що без усунення, нейтралiзацiï, блокування тощо детермiнант, якi негативно впливають на стан цього виду суспшьно1' дiяльностi, об'ективно ускладнена можливiсть шдвищення ефективност громадського контролю та удосконалення правових засад його здшснення у сучасних умовах реформування Державно1' кримiнально-виконавчоï служби Украши.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Колб О. Г., Махнщький О. I. Зм1ст громадського контролю у сфер1 виконання покарань Украши. В1сник Пен1тенц1арно1 асощацй Украши. 2019. № 3(9). С. 223-230.
2. Колб О. Г., Копотун I. М., Джужа О. М., Паачник Д. С. Запоб1гання надзвичайним под1ям кримшально-правового характеру у кримшально-виконавчих установах в Укрш'ш. Znanstvena Misel:Global Science Center LP, 2020. № 47-2(47). C. 8-14.
3. Радов Г. О. Першочергов1 проблеми пештенщарно1 политики Украши на сучасному еташ. Проблеми петтенц1арно'1 теорИ' i практики. 1996. № 1. С. 12-16.
4. Радов Г. О. Роль та м1сце пештенщарно1 системи в структур! державного управлшня Украши. Доктринальна модель Закону "Про пештенщарну систему Украши". Проблеми пенiтенцiарноï теори i практики. 1997. № 1(2). С. 5-52.
5. Богатирьов I. Г. Доктринальна модель побудови пештенщарно1 системи Украши нового типу: шновацшний проект. Кшв : ДПтС Украши; !н-т крим.-викон. служби Украши, 2014. 56 с.
6. Доввдник про автореферати виконаних в Укрш'ш за 1991-2008 роки дисертацш на здобуття наукового ступеня доктора i кандидата юридичних наук / укл. В. К. Грищук, Б. О. Кирись, О. Ф. Пасека. Льв1в : Льв1в. держ. ун-т внутр. справ, 2009. 472 с.
7. Батиргареева В. С., Бабенко А. М. Вплив установ виконання покарань i попереднього ув'язнення на кримшогенну ситуацш в Украшг Право Украши. 2020. С. 164-183.
8. Оперативно-службова i виробничо-господарська дгяльшсть оргашв i установ виконання покарань Украши у 1998 рощ : шформ. бюлет. Кшв : ДДУПВП, 1999. № 2. 83 с.
9. Колб О. Г. Про деяш концептуальш засади виконання покарання у вид1 позбавлення волг Bîchuk Пенiтенцiарноï асоцiацiï Украши. 2021. № 1(15). С. 157-159.
10. Яковець I. С. Проблеми сшвпращ Департаменту та спостережних кошсш. Проблеми забезпечення прав засуджених у кримтально-виконавчт системi Украти / за заг. ред. С. Ю. Захарова. Харшв : Права людини, 2009. 368 с.
11. Наливайко Л. Р., Грицай I. О. Адмш1стративно-правов1 основи регулювання дгяльносп неурядових правозахисних оргашзацш : монограф1я. Кшв: Хай-Тек Прес, 2013. 272 с.
REFERENCES
1. Kolb, O. H., Makhnitskyi O. I. (2019). Zmist hromadskoho kontroliu u sferi vykonannia pokaran Ukrainy. [Content of public control in the field of execution of punishments of Ukraine]. Visnyk Penitentsiarnoi asotsiatsii Ukrainy. № 3(9). Р. 223-230.
2. Kolb, O. H., Kopotun, I. M., Dzhuzha, O. M., Pasichnyk, D. S. (2020). Zapobihannia nadzvychainym podiiam kryminalno-pravovoho kharakteru u kryminalno-vykonavchykh ustanovakh v Ukraini. [Prevention of emergencies of criminal law nature in penitentiary institutions in Ukraine]. Znanstvena Misel:Global Science Center LP. No. 47-2(47). C. 8-14.
3. Radov, H. O. (1996). Pershocherhovi problemy penitentsiarnoi polityky Ukrainy na suchasnomu etapi. [Priority problems of the penitentiary policy of Ukraine at the present stage]. Problemy penitentsiarnoi teorii i praktyky. No. 1. P. 12-16.
4. Radov, H. O. (1997). Rol ta mistse penitentsiarnoi systemy v strukturi derzhavnoho upravlinnia Ukrainy. Doktrynalna model Zakonu "Pro penitentsiarnu systemu Ukrainy".[The role and place of the penitentiary system in the structure of public administration of Ukraine. Doctrinal model of the Law "On the Penitentiary System of Ukraine"]. Problemy penitentsiarnoi teorii i praktyky. No. 1(2). P. 5-52.
5. Bohatyrov, I. H. (2014). Doktrynalna model pobudovy penitentsiarnoi systemy Ukrainy novoho typu : innovatsiinyi proekt. [Doctrinal model of building a new type of penitentiary system in Ukraine: an innovative project]. Kyiv : DPtS Ukrainy; In-t krym.-vykon. sluzhby Ukrainy. 56 p.
6. Dovidnyk pro avtoreferaty vykonanykh v Ukraini za 1991-2008 roky dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia doktora i kandydata yurydychnykh nauk (2009) / ukl. V. K. Hryshchuk, B. O. Kyrys, O. F. Paseka. Lviv : Lviv. derzh. un-t vnutr. sprav. 472 p.
7. Batyrhareieva, V. S., Babenko, A. M. (2020). Vplyv ustanov vykonannia pokaran i poperednoho uv'iaznennia na kryminohennu sytuatsiiu v Ukraini. [Influence of penitentiary institutions and pre-trial detention on the criminogenic situation in Ukraine]. Pravo Ukrainy. P. 164-183.
8. Operatyvno-sluzhbova i vyrobnycho-hospodarska diialnist orhaniv i ustanov vykonannia pokaran Ukrainy u 1998 rotsi : inform. biuleten. (1999). Kyiv : DDUPVP. No. 2. 83 p.
9. Kolb, O. H. (2021). Pro deiaki kontseptualni zasady vykonannia pokarannia u vydi pozbavlennia voli. [On some conceptual principles of execution of imprisonment].Visnyk Penitentsiarnoi asotsiatsii Ukrainy. No. 1(15). P. 157-159.
10. Yakovets, I. S. (2009). Problemy spivpratsi Departamentu ta sposterezhnykh komisii. Problemy zabezpechennia prav zasudzhenykh u kryminalno-vykonavchii systemi Ukrainy [Problems of cooperation between the Department and supervisory commissions. Problems of ensuring the rights of convicts in the penitentiary system of Ukraine] / za zah. red. Ye. Yu. Zakharova. Kharkiv : Prava liudyny. 368 p.
11. Nalyvaiko, L. R., Hrytsai, I. O. (2013). Administratyvno-pravovi osnovy rehuliuvannia diialnosti neuriadovykh pravozakhysnykh orhanizatsii [Administrative and legal bases for regulating the activities of nongovernmental human rights organizations] : monohrafiia. Kyiv : Khai-Tek Pres. 272 p.
Дата надходження: 23.05.2022р.
Paul Gerasim
Lviv Polytechnic National University, Doctor of Law doctoral student at the
IMPERFECTION OF THE LEGISLATION IS ONE OF THE DETERMINANTS WHICH CAUSES A LOW LEVEL OF PUBLIC CONTROL IN THE SPHERE OF ENFORCEMENT OF UKRAINE'S PENALTIES
According to the results of scientific research, when studying the content of any type of social activity, it is important to determine the socio-legal nature of the origin, development and functioning of existing problems, as well as the negative patterns that have arisen in this regard.
In view of this, the process of doctrinal search is interesting, the subject of which is public control in the field of execution of punishments of Ukraine, given the complexity and interdependence of these social activities in the system of dependencies and contradictions of objective, including legal, accompanying, political, economic, financial and other vital elements of the state system, the level of democracy, transparency and the rule of law, which have developed in a certain historical period of functioning of this society and its institutions.
Important in this context is the fact that the need to adapt domestic legislation to the norms of the European Union (EU) and the best world standards for human and civil rights and freedoms, especially in isolation of some of them from society, is determined by modern legal and socio-political situation that has developed in our country in recent years (since, in particular, the Revolution of Dignity in 2014).
An additional argument in this regard are the tasks defined in modern state programs aimed at improving the process of execution - serving criminal sentences, one of the integral elements of which is public control over the rights of convicts, the legal basis of which is defined in the penitentiary legislation of Ukraine.
Given the above and based on the fact that today this type of social monitoring does not fully contribute to the implementation of the law (Article 1 of the Criminal Enforcement Code (CEC) of Ukraine) tasks of criminal enforcement activities, expressed in quantitative and qualitative indicators, concerning its content (increase in the level of penitentiary crime, increase in inhumane or degrading treatment of convicts; increase in the number of suicides, injuries and other emergencies in the field of punishment), it can be stated that that the chosen topic of this scientific article is relevant and has theoretical and practical significance. At the same time, its purpose is to determine the impact of legislation on the content and quality of public control over the process of execution - serving sentences in Ukraine, and the main task - to develop scientifically sound measures to eliminate existing in this type of public monitoring legal gaps and conflicts. as a whole legal mechanism on the specified problems of scientific research.
Key words: legislation, determinants, sphere of execution of punishments, public control, efficiency, bodies and institutions for the execution of sentences, convicted.
