CC BY
145
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
НЕДШСШСТЬ У ПРОЦЕДУР1 БАНКРУТСТВА: ОКРЕМ1 ПРОЯВИ
В. I. КРАТ,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри цивтьного права № 1, Нащональний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харкв
Стаття присвячена окремим проявам нед1йсност1 в процедур1 банкрутства. Проанал1зовано недтстсть правочитв боржника, акт1в, прийнятих у процедур1 розпорядження майном стосовно зм1ни оргатзацтно-правово'г форми боржника, мировог угоди, спростування майнових дт боржника кр1зь призму доктрини та практики застосування.
Ключов1 слова: недшсшсть, недшсшсть правочишв, спростування майнових дш, недшсшсть корпоративних акпв.
/ г? 7Д^6г4\\ / У. XI—а /к-.йАл \
^л ^ ШШтг!\\
Недшсшсть - досить поширене явище в цившьному правь Анал1з недшсност детермшуе потребу з'ясування и прояв1в у процедур! банкрутства.
Здавна недшсшсть у сфер1 банкрутства привертала увагу в доктриш [див. напр., 1-6]. Разом 1з тим викладення в новш редакци Закону Украши «Про вщновлення платоспроможност1 боржника або визнання його банкрутом» [7] (дал1 - Закон) зумовлюе необхщнють дослщження недшсност (вид1в, шдстав, суб'еклв, як можуть вимагати и застосування, правових наслщюв) у процедур! банкрутства, оскшьки в сучаснш цившстичнш л1тератур1 практично вщсутш роботи [8-9], присвячеш недшсносл в цш сферь
Емшричний анал1з даного Закону свщчить, що, зокрема, юнуе:
1. Недшсшсть правочишв боржника (ст. 20 Закону).
Конструкщя недшсносп правочишв боржника «побудована» на врахуванш об'ективних критерив (темпорального та сутнюного) 1 розрахована на охорону прав та штерес1в кредитор1в боржника. Адже вщ них вимагаеться довести тшьки об'ективно очевидш факти (наприклад, вчинення правочину за рж до порушення провадження 1 що вш опосередковуе безоплатне в1дчуження майна).
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Утеерситету
Шдставою для оспорювання правочишв боржника е:
а) темпоральний критерш - тобто вчинення правочишв шсля порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство. Строк в один рж потрiбно обчислювати у зворотному порядку починаючи вiд дати винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справi про банкрутство (ч. 6 ст. 15 Закону). При цьому навряд чи вш може бути квашфшований як позовна давнють [9]. Це пов'язано з тим, що позовна давнють - це строк захисту, в межах якого особа може звернутися до суду (ст. 256 ЦК Украши), а промiжок часу в один рш лише «вадграе» допомiжну роль при встановленш правочишв, як можуть обстоюватися в процедурi банкрутства;
б) сутн^ний критерш - тобто вчинення правочишв, унаслщок яких, зокрема:
/ ^^ ж / / \ / \ 11 \ \Х . ^ \
• боржник безоплатно здшснив вiдчуження майна;
/ у\\ | [¡г^^Я^л \
• у боржника виникло зобов'язання без вщповщних майнових дш шшо! сторони;
• боржник вщмовився вiд власних майнових вимог;
• боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результат чого вш став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед шшими кредиторами повнютю або частково стало неможливим;
• боржник здшснив вщчуження або придбав майно за щнами вщповщно нижчими або вищими вiд ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслщок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторiв;
• боржник взяв на себе заставш зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Суб'ектами, як можуть оспорювати правочини на шдставах, визначених в ч. 1 ст. 20 Закону, е арбтражний керуючий або конкурсний кредитор. Водночас у численних нормах Закону й шшим суб'ектам надаеться право
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
оспорювати правочини боржника:
• розпоряднику майна (ч. 9 ст. 22);
• комггету кредиторiв (ч. 8 ст. 26);
• керуючому санащею (ч. 5 ст. 28);
• лжвщатору (ч. 2 ст. 41).
Вочевидь, що шдстави, закршлеш в ст. 20 Закону, мають застосовуватися i до оспорювання правочинiв боржника й iншими суб'ектами (розпорядником майна, керуючим санацiею та ш.). Адже протилежний висновок породжував
Л\ II г
ситуацiю правово! невизначеностi в яких випадках такi суб'екти можуть вимагати визнання недшсними правочишв боржника.
До правових наслiдкiв недшсноси таких правочинiв належить обов'язок кредитора повернути в лшшдацшну масу майно, яке вш отримав вiд боржника, а у разi неможливостi повернути майно в натурi - вщшкодувати його вартiсть у грошових одиницях за ринковими щнами, що icnyeanu на момент здшснення правочину. Кредитор за недшсним правочином (договором) мае право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурi банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурi тсля припинення провадження у справi про банкрутство (частини 2 i 3 ст. 20 Закону). При цьому термшом «кредитор» охоплюеться контрагент боржника, з яким було вчинено правочин до або тсля порушення провадження справи про банкрутство (наприклад, покупець або заставодержатель майна боржника).
Правовi наслщки недiйсностi правочишв, як визначенi частинами 2 i 3
^f | f f И f / | | g И И ■ m 1'У
ст. 20 Закону Укра!ни «Про вiдновлення платоспроможност боржника або визнання його банкрутом» характеризуються такими особливостями:
- по-перше, вони е виключенням щодо положень ст. 216 ЦК Укра!ни, зпдно з якою законом можуть бути встановлеш особливi умови застосування наслiдкiв визначених у ст. 216 ЦК або особливi правовi на^дки окремих видiв недшсних правочинiв;
- по-друге, за загальним правилом, недшсний правочин не створюе юридичних наслщюв. Натомють при оспорюваннi правочинiв в процедурi
Teорiя i nракmuка nравознавсmва. — Bun. 1 (5) /2014 До 210^ччя Унiвeрсumemу
бaнкpyтствa ^и^с^еться, незвaжaючи m визтання недiйсним пpaвoчинy недшсним, щo вiн oпoсеpедкoвyе iснyвaння oбoв'язкy бopжникa пo викoнaнню зoбoв'язaння y нaтypi пiсля пpипинення пpoвaдження y спpaвi пpo бaнкpyтствo;
- no-mpeme, щ пpaвoвi нaслiдки не зaвжди дoпyстимi в пoвнiй мipi. Нaпpиклaд, бopжник 3a piк дo пopyшення пpoвaдження пo спpaвi вчиняе дoгoвip дapyвaння. Звiснo, щo пpaвoвим нaслiдкoм недiйснoстi цьoгo пpaвoчинy aпpiopi не мoже 6ути виникнення oбoв'язкy то пoгaшенню 6opry кoнтpaгентa бopжникa;
- no-4emeepme, мaйнo (гpoшoвi кoшти, мaйнoвi пpaвa чи oкpемi pечi) мaють 6ути пoвеpнyтi тшьки в л^в^^йну мaсy, тoбтo нa етaпi iснyвaння лiквiдaцiйнoï пpoцедypи. У цьoмy пpoявляеться вpaхyвaння iнтеpесiв yчaсникiв цивiльнoгo oбopoтy (кoнтpaгентiв бopжникa). Оскшьки якщo в шших
пpoцедypaх бaнкpyтствa вiдбyдеться зaдoвoлення вимoг кpедитopiв бopжникa, ■ б б' й
тo у кoнтpaгентiв бopжникa пpипиниться oбoв язoк щoдo пoвеpнення мaйнa в л^^ц^ну мaсy.
2. Cпpocтувaння мaйнoвих дiй 6o|mHHKa (ст. 20 Зaкoнy).
Пoявa «спpoстyвaння мaйнoвих дш бopжникa» у зaкoнoдaвствi нaпевнo:
а) тов'язуеться i3 неoбхiднiстю зaбезпечити для кpедитopiв бшьшу вapiaтивнiсть у зaхистi свoïй пpaв тa iнтеpесiв в пpoцедypi бaнкpyтствa i oхoпити бшьшу кшьюсть юpидичних aктiв бopжникa, як. мoжливo спpoстyвaти, вpaхoвyючи й мaйнoвi ди 3a пpaвoчинaми вчиненими paнiше piчнoгo стpoкy дo пopyшення спpaви ^o бaнкpyтствo;
II в Ш ш Г/ 1 1 л I I 11 1
б) свщчить пpo нaмaгaння пoдoлaти дискусшшсть квaлiфiкaцiï викoнaння як пpaвoчинy. Але зaпpoвaдження кoнстpyкцiï «спpoстyвaння мaйнoвих дш бopжникa» пopoджyе знaчнy кшьюсть пpoблем теopетичнoгo тa пpиклaднoгo хapaктеpy. Пеpш 3a все це стoсyеться того, шр влaсне вiднoситься дo мaйнoвих дш, як. мoжyть бути спpoстoвaнi i ïx poзмежyвaння Í3 пpaвoчинaми.
Нaпpиклaд, в aбз. 2 п. 16 Iнфopмaцiйнoгo листa Вишoгo гoспoдapськoгo суду Укpaïни «npo Зaкoн Укpaïни «npo вiднoвлення плaтoспpoмoжнoстi бopжникa aбo визнaння йoгo бaнкpyтoм» (у pедaкцiï Зaкoнy Укpaïни вщ
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
22.12.2011 р. № 4212-VI)» вщ 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 [10] тд
майновими Ыями боржника розумiеться виконання боржником зобов'язань за
вже укладеним до початку вщповщного року правочином (договором) на
шкоду власним штересам або штересам шших кредиторiв. Наведене
стосуеться, зокрема виконання зобов'язання рашше встановленого строку
(термшу), вiдмови вiд власних майнових вимог, сплати кош^в кредитору або
прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог
кредиторiв до боржника перевищувала вартють майна тощо. Сутнiсний аналiз
. .
вказаного тдходу дозволяе стверджувати, що не всi перелiченi випадки можна квашфшувати як майновi ди, якi не вiдносяться до правочишв. Зокрема, вiдмова вiд майнових вимог - це припинення певного суб'ективного права i в контекст ч. 1 ст. 202 ЦК Украши являе собою правочин.
До майнових дш, як можуть бути спростоваш в процедурi банкрутства,
. My ТГ / \ /Г\
належать таю:
/ «ig gM \\ IIЕМШ \
а) що вчинеш пiсля порушення справи про банкрутство або протягом одного року, який передував порушенню справи про банкрутство (темпоральний критерш);
б) за яких боржник: виконав майновi зобов'язання рашше встановленого строку; оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторiв боржнику перевищувала вартють майна (сутшсний критерш).
Право вимагати спростування майнових дш боржника надаеться таким
y^jg о * ш ff я 7 ■ ■ g 1 § 11 /
суб'ектам як арбтражний керуючий або конкурсний кредитор.
Правовi наслщки спростування майнових дiй мають аналопчний характер, як i при недшсносл правочину та зводяться до того, що кредитор зобов'язаний повернути в лшвщацшну масу майно, яке вш отримав вiд боржника, а у разi неможливостi повернути майно в натурi - вiдшкодувати його вартють у грошових одиницях за ринковими щнами, що iснували на момент вчинення майново! ди. При цьому кредитор за спростованою майновою дiею мае право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурi
Teорiя i nракmuка nравознавсmва. — Bun. 1 (5) /2014 До 210^ччя Унiвeрсumemу
бaнкpyтствa aбo ви^тання зoбoв'язaння бopжникoм у нaтypi тсля пpипинення пpoвaдження у спpaвi ^o бaнкpyтствo (ч. 2 тa 3 ст. 20 Зaкoнy).
3. Недш^^ь aктiв, пpийнятиx у пpoцедypi poзпopядження мaйнoм cтocoвнo змiни opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopми бopжникa (ч. 9 ст. 22 Зaкoнy).
У ч. 9 ст. 22 дoпyскaeться oспopювaння aктiв, шo спpямoвaнi нa
3мшу opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopми бopжникa. Тoбтo oспopювaтися мae piшення бopжникa пpo пеpетвopення юpидичнoï oсoби, aдже сaме вoнo е пеpвiсним юpидичним фaктoм в пpoцедypi 3мши opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopми (ч. 1 ст. 108 ЦК У^ни).
Одшк в ч. 5 ст. 22 Зaкoнy зaкpiпленo, шo тсля пpизнaчення poзпopядникa мaйнa i дo пpипинення пpoцедypи poзпopядження мaйнoм opгaни yпpaвлiння бopжникa не мaють пpaвa без згoди poзпopядникa мaйнa пpиймaти piшення пpo peopгaнiзaцiю (злиття, пpиeднaння, пoдiл, видшення,
/ \ 11 / 1\ I \ I \ w»
nepemвopeння) i лiквiдaцiю бopжникa. 3a тaкoï ситyaцiï нaвpяд чи мoжнa oбгpyнтyвaти тa пoяснити, чoмy сaме вiдбyвaeться встaнoвлення пpaвa oспopювaти aкт шoдo пеpетвopення, i вщсутня недшсшсть кopпopaтивниx aктiв, 3a таявшси яких нaстaють як шш. види pеopгaнiзaцiï (злиття, пpиeднaння, пoдiл, видш), тaк i лiквiдaцiя.
Системне тлyмaчення ст. 22 3aкoнy дoзвoляe пpипyстити, шo niдсmaвoю для нeдiйснoсmi aKmy щoдo 3мши opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopми бopжникa пoвиннa бути вiдсymнiсmъ згoди poзnopядникa майна, o^rnb^ сaме poзпopядник мaйнa пoвинен здiйснювaти нaгляд тa кoнтpoль 3a yпpaвлiнням i
\ Jt"Tf If в м g 1 71 I g 1 I il 1 ...••'
poзпopядженням мaйнoм бopжникa 3 метoю зaбезпечення збеpеження i ефективнoгo викopистaння мaйнoвиx aктивiв бopжникa. Як нaслiдoк сyб'eкmoм, якoмy нэлежить пpaвo oспopювaти aкт стoсoвнo 3мши opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopми бopжникa, е poзnopядник майна.
npaeoei на^дки нeдiйснoсmi aKmie щoдo 3мши opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopми бopжникa не визнaченi в 3aкoнi. Ймoвipнo, шo в pa3i визнaння недшсним aктy мae вiдбyвaтися «3нишення» юpидичнoгo ефекту тaкoгo кopпopaтивнoгo aктa.
Teорiя i nракmuка nравознавсmва. — Bun. 1 (5) /2014 До 210^ччя Унiвeрсumemу
BapTO вщмггити, :m,o недшснють arcra стoсoвнo 3мши opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopми бopжникa пopoджye 3тачну кшькють як дoктpинaльниx, тaк i yтилiтapниx пpoблем, як. пoзбaвленi пpaвoвoгo pегyлювaння. Дo тaкиx, зoкpемa, в^шситься: a) вплив oспopювaння aктa m 3дшснення шших пpoцедyp (сaнaцiï, миpoвoï yгoди тa ш.); б) стpoк oспopювaння aктa i йoгo взaeмoзв'язoк Í3 стpoкoм пpoцедypи poзпopядження мaйнoм (ч. 2 ст. 22 3aкoнy Укpaïни «npo вiднoвлення плaтoспpoмoжнoстi бopжникa aбo визнaння йoгo бaнкpyтoм»); в) пpaвoвi нaслiдки недiйснoстi aктy в кoнтекстi вiднoвлення opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopми тa взaeмoдiя Í3 шшими юpидичними фaктaми (нaпpиклaд, вчиненими пpaвoчинaми, 3дшсненим зaписoм в Gдинoмy деpжaвнoмy pеeстpi юpидичниx oсiб i ф.3ичних oсiб-пiдпpиeмцiв).
4. Hедiйcнicть миpoвoï угoди ^б3. 1 ч. 2 ст. 82 3aкoнy). Миpoвa yгoдa -
не oсoбливий вид чи тип дoгoвopy [11, с. бб-V0]. 3a свoeю сутшстю вoнa е
/ w /11 /1\ ! / \ /11 V \Х VL, \
цивiльнo-пpaвoвим пpaвoчинoм i m ïï xapaктеpистикy жoдним чишм не
» Öäu С/ . I Mf-
впливae пpoцес oфopмлення миpoвoï yгoди. Це пiдтвеpджyють й пoлoження ч. 1 ст. VV, aбз. 1 ч. 2 ст. 82 в яких миpoвa yгoдa poзyмieться як дoмoвленiсть
i дoпyскaeться визнaння il недiйснoю чеpез невiдпoвiднiсть цивiльнoмy зaкoнoдaвствy.
Хoчa вapтo пiдкpеслити, шo тaкий шдхщ не спpиймaeться беззaстеpежнo в сyдoвiй пpaктицi. 3oкpемa, Bеpxoвний суд Укpaïни вiдзнaчae, шo миpoвy yгoдy нe мoжнa poзглядamи як дoгoвip y цивiлънo-npaвoвoмy poзyмiннi, o^mb^ пopядoк ïï yклaдaння тa зaтвеpдження pеглaментoвaнo вiдпoвiдними
ш я g i 7 1 I g I I I 1 1
пoлoженнями ГПК Укpaïни [12]. Виший гoспoдapський суд Укpaïни швтаки вкaзye, шo миpoвa yгoдa oднoчaснo e i npaвoчинoм, i сyдoвoю npoцeдypoю [13].
Вготання миpoвoï угоди недшсшю мoже вiдбyвaтися нa тд^авах, nepeдбaчeниx цивтъним зaкoнoдaвсmвoм ^б3. 1 ч. 2 ст. 82 3aкoнy). Пiдстaвoю для недiйснoстi миpoвoï угоди е ïï невiдпoвiднiсть цивiльнoмy зaкoнoдaвствy, Ш0 нaпевне oxoплюe сoбoю вiдсилaння дo ч. 3 ст. 215 ЦК Укpaïни. У цьoмy кoнтекстi слщ зayвaжити, шo в цившьшму зaкoнoдaвствi недшсш пpaвoчини пoдiляються m шкчемш тa oспopювaнi. У ст. 82 3aкoнy кoнстpyюeться тшьки
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
оспорюванють мирово! угоди. Проте цшком допустимi випадки, за яких матиме мюце шкчемнють мирово! угоди.
Право оспорювати мирову угоду надаеться ттьки конкурсным кредиторам (абз. 7 п. 34 1нформацшного листа Вищого господарського суду Укра!ни «Про Закон Укра!ни «Про вiдновлення платоспроможност боржника або визнання його банкрутом» (у редакцi! Закону Укра!ни вщ 22.12.2011 р. № 4212-VI)» вщ 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 [10]). Напевне, встановлення права оспорювати мирову угоду для конкурсних кредиторiв пов'язуеться з припущенням, що тiльки ix права можуть бути порушенi внаслщок укладення недiйсно! мирово! угоди.
Правовi наслiдки недiйсностi мирово! угоди мають:
а) процесуальний характер (поновлення провадження у справi про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала);
/£Р/Х/ \\\ Д\ Г I Д
б) матер1альний характер (вимоги кредиторiв, щодо яких були наданi вiдстрочка та/або розстрочка платежiв або прощення (списання) боргiв, вiдновлюються в повному розмiрi у незадоволенiй частиш).
5. Недiйснiсть правочин1в i3 заштересовашстю (ч. 10. ст. 90 Закону).
У конструкцп недiйсностi правочинiв iз заiнтересованiстю враховуеться, що вiдповiдна заштересована особа знала чи повинна була знати про неплатоспроможнють або недостатшсть майна фiзично! особи-пiдприемця на момент вчинення вщповщного правочину i це може негативно вщобразитися на правах та штересах кредиторiв. Втiм це не потребуе доведення для визнання
§ g ш ш f I 71 11 1 111 1 ^t^
недiйсним правочину вчиненого iз заiнтересованими особами, тому що в Закон «закладено» об'ективний шдхщ до оспорювання таких правочишв, спрямований на охорону прав та шгереЫв кредиторiв.
Пiдставою для оспорювання правочишв фiзично! особи-пiдприемця е вчинення правочишв:
а) протягом року до порушення провадження у справi про банкрутство (темпоральний критерш). Цей строк потрiбно обчислювати в зворотному порядку починаючи вiд дати винесення господарським судом ухвали про
Teорiя i nракmuка nравознавсmва. — Bun. 1 (5) /2014 До 210^ччя Унiвeрсumemу
пopyшення пpoвaдження у спpaвi пpo бaнкpyтствo (ч. б ст. 15 3aкoнy);
б) Í3 зaiнтеpесoвaними oсoбaми ^б^^ний ^umepiü). Дo зaiнтеpесoвaниx oсiб стoсoвнo фiзичнoï oсoби-пiдпpиeмця вiднесенo пoдpyжжя тa ïx дггей, бaтькiв, бpaтiв, сестеp, oнyкiв, a тaкoж шших o^6, шoдo яких нaявнi oбгpyнтoвaнi пiдстaви ввaжaти 1х зaiнтеpесoвaними (aбз. V ст. 1 3aкoнy);
в) пoв'язaниx з в.дчуженням aбo пеpедaчею шшим спoсoбoм мaйнa фiзичнoï oсoби-пiдпpиeмця (cymrnmM ^umepiü). Пpaвoчин мae oпoсеpедкoвyвaти в.дчуження бyдь-якoгo мaйнa aбo йoгo шшу пеpедaчy зaiнтеpесoвaним oсoбaм, 3a якoï виключaeться aбo yсклaднюeться йoгo включення дo лiквiдaцiйнoï мaси. Тaкими пpaвoчинaми мoжyть бути двoстopoннi тa бaгaтoстopoннi пpaвoчини. ^и тлyмaченнi теpмiнa «мaйнo» неoбxiднo звaжaти, шo в oкpемиx випaдкax мaйнo тa мaйнoвi пpaвa зaкoнoдaвцем poзpiзняються. Нaпpиклaд, в aбз. 1 ч. 1 ст. 42 вживaeться
ИГ /и Т п\ HI
фopмyлювaння «види мaйнoвux aкmuвiв (мamo ma мaйнoвi npaea)». Дoпyстимiсть poзмежyвaння пpи oспopювaннi пpaвoчинiв Í3 зaцiкaвленiстю мoже пpизвести дo пopyшення пpaв тa iнтеpесiв кpедитopiв, aдже виключaтиметься чaстинa пpaвoчинiв, як. мoжнa oспopити. ^му з тoчки 3opy oxopoни iнтеpесiв кpедитopiв «мaйнo» пoвиннo стoсyвaтися як pечi, сyкyпнoстi pечей, тaк i мaйнoвиx пpaв (ч. 1ст. 190 ЦК Укpaïни). Дo тaкoгo poдy пpaвoчинiв, нaпpиклaд, вiднoситься дapyвaння, кyпiвля-пpoдaж 3a «симвoлiчнy щну» тa ш.
Сyб'eктaми, як. мoжyть oспopювaти т. чи шш. пpaвoчини е кpeдumopu ф.зичш! oсoби-пiдпpиeмця. У ч. 10. ст. 90 3aкoнy теpмiн «кpедитopи»
\ Jt"Tf О в ш g1 71 ■ g Hill ^^ ••
викopистaнo у мнoжинi, шo мoже с^ичини не зoвсiм кopектне йoгo тлyмaчення. Пеpш 3a все oчевиднo, щo кpедитop мoже бути взaгaлi oдин, пpoте, звiснo, вш не мae пoзбaвлятиметься пpaвa oспopювaти пpaвoчини Í3 зaiнтеpесoвaнiстю. Пo-дpyге, у pa3i, якщo кpедитopiв декiлькa, тo не oбoв'язкoвo вс пoвиннi пoдaвaти зaявy npo визнaння пpaвoчинiв недшсними, oскiльки зaкoнoм встaнoвлюeться пpaвo, a не oбoв'язoк oспopювaти пpaвoчини. Пo-тpетe, теpмiн «кpедитopи» oxoплюe сoбoю як кoнкypсниx, зaбезпечениx, тaк i пoтoчниx.
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
Правовi наслщки визнання правочину iз заштересовашстю недшсним не закршлюються в нормах, якi регулюють особливостi банкрутства ф!зично! особи-пiдприемця. За тако! ситуацi! е два варiанти визначення правових наслiдкiв недiйсностi такого правочину, а саме застосування правових наслщюв встановлених в: а) ч. 2 i 3 ст. 20 Закону; б) ст. 216 ЦК Укра!ни. Ймовiрно, що специфiку банкрутства враховуе саме перший шдхщ, хоча очевидно, що в контекст! ч.3 ст. 216 ЦК Укра!ни вш потребуе законодавчого закрiплення.
Таким чином, можливо зробити висновок, що Закон Укра!ни «Про вiдновлення платоспроможност! боржника або визнання його банкрутом» мiстить досить рiзноманiтнi види недiйсностi, якi потребують досить суттевого доопрацювання як доктринального, так i законодавчого.
Список використаних джерел:
1. Карницкий И. И. О праве кредиторов опровергать сделки, заключенные должником с третьими лицами / И. И. Карницкий // Журнал гражданского и уголовного права. - 1882. - Кн. 6. - С. 5-63.
2. Гольмстен А. Х. Учение о праве кредитора опровергать юридические акты, совершенные должником в его ущерб, в современной юридической литературе /
A. Х. Гольмстен. - Спб. : тип. М. М. Стасюлевича, 1893. - 236 с.
3. Буковский В. И. Actio pauliana по законам Прибалтийского края /
B. И. Буковский // Журнал Министерства юстиции. - 1908. - № 2. - С. 120-138.
4. Федоров В. Г. Право опровержения действий, совершаемых должником в ущерб кредиторов / В. Г. Федоров // Труды юридического общества при Императорском С.-Петербургском университете: 1911 г. - Спб. : Тип. т-ва «Обществ. Польза», 1913. - Т. 5. -
C. 250-289.
5. Гримм Д. Д. Оспаривание актов, совершенных во вред кредиторам / Д. Д. Гримм // Вестник гражданского права. - 1915. - № 6. - С. 10-53.
6. Гримм Д. Д. Оспаривание актов, совершенных во вред кредиторам / Д. Д. Гримм // Вестник гражданского права. - 1915. - № 7. - С. 52-95.
7. Про внесення змш до Закону Укра!ни «Про вщновлення платоспроможносп боржника або визнання його банкрутом» : Закон Укра!ни вщ 22.12.2011 р. № 4212-VI // Голос Укра!ни. - 2012.- № 8-9.
8. Жаржова €. О. Щодо визнання недшсними договор1в суб'екпв тдприемництва-громадян у процедур! банкрутства / С. О. Жаршова // Економша та право. -2012. - № 2 (33). - С. 183-186.
9. Пригуза П. Проблеми визнання недшсними правочишв боржника в процедурах банкрутства [Електронний ресурс] / П. Пригуза // Юридичний вюник Укра!ни. - 2013. -№ 21. - Режим доступу : http://yurincom.com/ua/legal_practice/analitychna_yurysprudentsiia/ problemy_vyznannia_nediisnymy_pravochyniv_borzhnyka_v_protsedurakh_bankrutstva_publicati on/.
10. Про Закон Укра!ни «Про вщновлення платоспроможносп боржника або визнання його банкрутом» (у редакци Закону Укра!ни вщ 22.12.2011 р. № 4212-VI) : шформацшний лист Вищого господарського суду Укра!ни вщ 28.03.2013 р. № 0106/606/2013 [Електронний ресурс] // БД «НАУ - ЕКСПЕРТ». Верс1я: 9.8.0.
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
11. Рожкова М. А. Мировая сделка: Использование в коммерческом обороте / М. А. Рожкова. - М. : Статут, 2005. - 572 с.
12. Постанова Верховного суду Украши вщ 20.01.2009 р. у справi № 24/489 [Електронний ресурс] // Офшшний веб-сайт Верховно'1 Ради Украши. Законодавство Украши. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v24-4700-09.
13. Про деяю питання практики застосування Закону Украши «Про вщновлення платоспроможносп боржника або визнання його банкрутом» : рекомендаци Вищого господарського суду Украши вщ 04.06.2004 р. № 04-5/1193 [Електронний ресурс] // БД «НАУ - ЕКСПЕРТ». Версш: 9.8.0.
Крат В. И. Недействительность в процедуре банкротства: отдельные проявления.
Статья посвящена отдельным проявлениям недействительности в процедуре банкротства. В статье анализируется недействительность сделок должника, актов, принятых в процедуре распоряжения имуществом относительно изменения организационно-правовой формы должника, мирового соглашения, опровержения имущественных действий должника сквозь призму доктрины и практики применения.
Ключевые слова: недействительность, недействительность сделок, опровержения имущественных действий, недействительность корпоративных актов.
Kmt V. I. Nullity is in procedure of bankruptcy: separate manifestations.
The article is sanctified to the separate exertion of nullity in procedure of bankruptcy. Nullity of transactions of debtor, acts, accepted in procedure of disposing ofproperty in relation to the change of legal form of debtor, amicable, confutation of property actions of debtor through the prism of doctrine and practice of application, is analyses in the article.
Key words: nullity, nullity of transactions, confutation of property actions, nullity of corporate acts.
Розширена анотащя
статт Крата Василя 1вановича на тему: «Недшсшсть в процедурi
банкрутства: окремi прояви»
Krat V. I., Candidate of Law, associate professor, associate professor of department of civil law № 1, Yaroslav the Wise National Law University, Kharkiv.
An extended abstract of a paper on the subject of: «Nullity is in procedure of bankruptcy: separate exertion»
Problem setting. Nullity is the enough widespread phenomenon in a civil law. The analysis of nullity determines a requirement in finding out of her exertion in procedure of bankruptcy.
Recent research and publications analysis. To research of nullity in
/ t\>rL \=r тГп. \
procedure of bankruptcy the devoted labours of both pre-revolution (Bukovskiy V.,
Golmsten A., Grimm D. Karnitskiy I., Fedorov V.) and modern (Zharikova Ye.,
Priguza P.) researchers.
Paper objective. Exposition in the new release the Law of Ukraine «About proceeding in solvency of debtor or confession his bankrupt» predetermines the necessity of research of nullity (kinds, grounds, subjects, that can require her application, law consequences) for procedure of bankruptcy. As in modern literature practically the absent works sanctified to nullity in this sphere.
\ JSHJ Ё ж » И Ш1 /1 11 1 I 11 I ^k/ ■■
Paper main body. The article is sanctified to the separate exertion of nullity in procedure of bankruptcy. Nullity of transactions of debtor, acts, accepted in procedure of disposing of property in relation to the change of legal form of debtor, amicable, confutation of property actions of debtor through the prism of doctrine and practice of application, is analyses in the article.
Conclusions of the research. The law of Ukraine «About proceeding in solvency of debtor or confession his bankrupt» contains the various enough types of nullity, that need an enough substantial revision both doctrine and legislative.
Key words: nullity, nullity of transactions, confutation of property actions, nullity of corporate acts.
