CC BY
35
СУДОУСТР1Й
Калужна Оксана Миха^вна,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримнального процесу та кримiналiстики, Львiвський нац'юнальний унверситет iменi 1вана Франка, Украна, м. Льв'1в e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-5995-1383
10.21564/2414-990Х.140.123451 УДК 343.98
ЧИ НЕ (ЗА)БАГАТО ПОЛ1ТИКИ, (ЗА)МАЛО ПРАВА У П1ДХОДАХ ДО ДЕРЖАВНО! ЕКСПЕРТНО! МОНОПОЛМ?
Викладено роздуми про переваги й недолжи державног монополй на виконання судових експертиз.
Констатовано очевидш переваги виконання судових експертиз у систем1 державних експерт-нихустанов з точки зору мети отримання науково-обгрунтованого висновку експерта, такого, що Грунтуеться на сучасних даних науки, технжи, ремесла: розвинена мережа державних експерт-них установ у регюнах, широке коло виконуваних вид1в судових експертиз; науково-дослгдницьт пгдроздгли державних експертних установ; система тдвищення квалгфжаци судових експертю; система розробки нових та удосконалення кнуючих експертних методик; 1нформацшно-дов1дков1 облжи та колекца в систем1 ДНДЕКЦ та НДЕКЦ при Головних управлтнях НП в областях та м. Киевг; державне фтансування та забезпечення технгчним 1нструментар1ем та видатковими матергалами для експертних дослгджень тощо.
Водночас окреслено й недолжи таког моделг оргатзащ судово-експертного забезпечення правосуддя: вгдсутшсть конкуренции мж судовими експертами; зловживання судових експерт1в у форм1 давання зав1домо неправдивих висновкю для прикривання чигхось зловживань або для при-ховування злочитв; обмеження сторт судового процесу у диспозитивному прав1 вгльного надання доказ1в; штучне обмеження можливостей пгзнання обставин провадження (використання вс1х можливостей для встановлення гстини в справг).
Зроблено висновок, що закртлена «судовою реформою» (Законом № 2147-УШв редакцг, що набуде чинност1 18.03.2018 р.) модель судово-експертного забезпечення судочинства в Украгш е етапом в кторичному його розвитку, який, природно, мав би видозмтюватися залежно в1д гг ефективност1 та запиту сустльства, громадських, професшних та державних тституцш. З причин корпоративних I полтичних ттересю, корупцйног складовог, зловживань судових екс-
nepmie тощо державна судово-експертна монопол1я не е iдеальною моделлю судово-експертного забезпечення правосуддя. Тому вона зазнаватиме перегляду та трансформацИ.
Ключовi слова: державш спецiалiзованi експертт установи; державна судово-експертна монополiя.
Калужна О. М., кандидат юридичних наук, доцент кафедры уголовного процесса и криминалистики, Львовский национальный университет имени 1вана Франка, Украина, г. Львов.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-5995-1383
Не много ли политики и мало права в подходах к государственной экспертной монополии?
Целью статьи является побуждение к размышлениям о преимуществах и недостатках государственной монополии на исполнение судебных экспертиз.
Констатировано очевидные преимущества выполнения судебных экспертиз в системе государственных экспертных учреждений с точки зрения цели получения научно обоснованного заключения експерта, основывающегося на современных данных науки, техники, ремесла: развитая сеть государственных экспертных учреждений в регионах, широкий круг выполняемых видов судебных экспертиз; научно-исследовательские подразделения государственных экспертных учреждений; система повышения квалификации судебных экспертов; система разработки новых и усовершенствования существующих экспертных методик информационно-справочные учеты и коллекции в системе ГНИЭКЦ и НИЭКЦ при ГУ НП в областях и г. Киеве; государственное финансирование и обеспечение техническим инструментарием и расходными материалами для экспертных исследований и т. п.
В то же время названы и недостатки такой модели организации судебно-экспертного обеспечения правосудия: отсутствие конкуренции между судебными экспертами; злоупотребления судебных экспертов в форме дачи заведомо ложных заключений для прикрытия чьих-то злоупотреблений или для сокрытия преступлений; ограничения сторон судебного процесса в диспозитив-ном праве свободного предоставления доказательств; искусственное ограничение возможностей познания обстоятельств производства (использование всех возможностей для установления истины по делу).
Сделан вывод, что закрепленную «судебной реформой» (Законом № 2147-VIII - вступит в силу 18.03.2018 г.) модель судебно-экспертного обеспечения судопроизводства в Украине является этапом в историческом его развитии, который, естественно, должен видоизменяться в зависимости от ее эффективности и запроса общества, общественных, профессиональных и государственных институтов. По причинам корпоративных и политических интересов, коррупционной составляющей, злоупотреблений судебных экспертов и т. д. государственная судебно-экспертная монополия не является идеальной моделью судебно-экспертного обеспечения правосудия. Поэтому она будет пересматриваться и трансформироваться.
Ключевые слова: государственные специализированные экспертные учреждения; государственная судебно-экспертная монополия.
Мета i постановка проблемы. Метою дано1 публжацп не е пошук най-бшьш оптимально!, збалансовано! модел1 судово-експертного забезпечення правосуддя яысною, об'ективною, сучасною, науково обгрунтованою судовою експертизою. У рамках статт його здшснити неможливо. Моя мета - спонукати читача до роздум1в: чи державна монопол1я на виконання судових експертиз е добром або чи тшьки добром? Чи крие вона в соб1 певш загрози й небезпеки? Якщо так, то в чому вони виражаються? Якщо так, то чи йдеться про гшоте-тичш, тобто прогнозоваш в майбутньому можлив1 (ймов1рш) негативш наслщки та небезпеки, моделювання яких не можна залишати поза увагою з огляду на певш окрем1, нав1ть одиничш, але все ж можлив1 вар1анти розвитку ситуацш
у cnpaBi? Чи мова про уже зреалiзованi або зреалiзовуванi i не раз негативш наслщки устрою судово-експертного забезпечення судочинства у втизнянш його кторп? Наскiльки цi наслщки значущi для суспiльства? Чи немае пiдстав трактувати цi наслiдки як сигнал «Карфаген мае бути зруйновано» й перегля-дати систему оргашзацп (устрою) експертного забезпечення судочинства в УкраШ?
Виклад основного материалу. Вщповщно до усiх редакцiй Закону Украши «Про судову експертизу» (у тому числ й чинно']") його ч. 3 ст. 7 приписуе, що «виключно державними спецiалiзованими установами здшснюеться судово-екс-пертна дiяльнiсть, пов'язана з проведенням кримшалктичних, судово-медичних i судово-психiатричних експертиз». Це унiверсальна, мiжгалузева оргашзацш-но-процесуальна норма для всiх видiв судочинства в Украïнi. До набрання чин-ностi Законом Украши «Про внесення змш до Господарського процесуального кодексу Украши, Цивильного процесуального кодексу Украши, Кодексу адмМ-стративного судочинства Украши та шших законодавчих акпв» № 2147-VIII вiд 03.10.2017 р. дiяли такi ж унiверсальнi мiжгалузевi правила ч. 1 ст. 7, вщповщно до яко1 до проведення шших класiв судових експертиз у порядку та на умовах, визначених цим Законом, могли залучатись судовi експерти, яю не е пращвни-ками цих установ, i ч. 4 ст. 7 попередньо1 редакцп (09.09.2004) цього ж Закону: для проведення деяких видiв судових експертиз, яю не здшснюються виключно державними спецiалiзованими установами, за рiшенням особи або органу, що призначили судову експертизу, могли залучатись, ^м судових експерпв, також iншi фахiвцi з ввдповвдних галузей знань. Вiдносно широке ознайомлення iз судовою практикою щодо дотримання вказаних правил вибору судового екс-перта дозволяе констатувати, що господарсью суди суворо ïx дотримувалися, водночас у цивiльному судочинствi суди рiзниx рiвнiв допускали рiзну судову практику, визнаючи, наприклад, висновки лшгвктичних «експертиз» (належать до класу кримшалктичних), виконанi взагалi не судовими експертами (не перебували у Реестрi Мшюсту судових експертiв), а фаxiвцями-фiлологами або психологами, як джерело доказiв - висновок експерта. Вiдповiдно до чинно!" редакцп' ч. 1 ст. 7 (у редакцп «судово1 реформи» Закону № 2147-VIII) «судо-во-експертну дiяльнiсть у кримiнальному провадженнi здшснюють державнi спецiалiзованi установи, а в шших випадках - також судовi експерти, яы не е пращвниками зазначених установ, та iншi фаxiвцi (експерти) з вiдповiдниx галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом». При цьому невиключеною е ч. 3 ст. 7 про виняткову компетенщю державних експертних установ на виконання медичних, псиxiатричниx та кримшалютичних судових експертиз. Отож, принапдно, заглядаючи в правове майбутне Украши, з оче-видшстю можна змоделювати, що у судовш практицi невдовзi може постати перед Великою палатою Верховного Суду завдання щодо приведення до едно-си судово1 практики у всix видах судочинства в частиш правил визначення судового експерта. Разом з тим, на здоровий глузд це питання не повинно б поставати перед Великою палатою ВС, оскшьки ïï завданням е формування
правових висновыв щодо складних питань правозастосування й правотлума-чення, а правила визначення судових експерив для проведення судово-медич-них, психiатричних та кримшалютичних експертиз 24 роки визначеш в Закош «Про судову експертизу» (ч. 3 ст. 7) i змiнам у цш частинi не пiддавались. Чи е завданням Велико!" палати «сказати», що хибною е практика судiв, яка явно суперечить закону?
Повертаючись до ключового питання даного аналiзу, на сьогоднi державною монополiею е виконання усiх можливих видiв судових експертиз у кримшальному судочинствi та будь-яких кримшалктичних, медичних та психiатричних - у господарському, цивiльному та адмшктративному. Iншi класи судових експертиз у цих трьох видах судочинства можуть здшснюватись так званими «приватними» експертами, яы перебувають у Реестрi судових експертiв, або за разовими угодами фахiвцями з вiдповiдних галузей знань.
Отож, розпочнемо з юторичних передумов формування в УкраМ державних експертних установ, становлення ïx монополп на судово-експертну дiяльнiсть, ix реальних здобутюв i переваг, хиб i загроз.
1. Загальновщомо, що розвиток судовог експертизи як галузг юридичного знання та виду д1яльност1 розпочався власне з започаткуванням перших судо-во-експертних установ. А такими вважаються бюро щентифжацп, що створю-валися в 1896-1897 рр. при полщейських префектурах ряду столичних мют бвропи, Аргентини, Британсько'1 1ндп, Бразилп, Чилi та iншиx краш. У Киев^ першим в Росiйськiй iмперiï, у сiчнi 1904 р. був створений дактилоскошчний вiддiл, що забезпечував реестращю злочинцiв i проведення дактилоскопiчниx дослщжень [1, с. 14]. 4 липня 1913 р. схвалено Закон Росшсько'1 iмперiï про заснування кабiнетiв науково-судово'1 експертизи (КНСЕ) в мiстаx Киев^ Одесi та Москвi, який введено в дш 1 сiчня 1914 р. До основних завдань КНСЕ було ввднесено проведення дослвджень у галузi кримiналiстики, за справами кримшальними - безкоштовно, за справами цившьними - за плату, у розмiрi, який визначаеться за правилами Статуту цивильного судочинства; надання, в особливо важливих випадках, допомоги слщчш владi при проведеннi дiй, що стосуються пошуку винного або виявлення злочину. У склад КНСЕ входили три вщдши (фотографiчний та калiграфiчний; техшчних дослiджень; дактилоскопiчний). Функцiонування КНСЕ позбавляло вщ необxiдностi залучати до роботи та оплачувати iз казни послуги випадкових експерпв, що не мали у бшьшост випадкiв анi необхщно'1 теоретично'1 пiдготовки, анi належного практичного досвщу, через що ïx експертиза виявлялася досить хиткою, а iнодi й помилковою [1, с. 14].
З прийняттям у 1922 р. Кримшально-процесуального кодексу (КПК) в Украш у ст. 62 КПК був передбачений такий вид судових доказiв, як висновок експерта. Для виконання науково-техшчних дослщжень за кримшальними справами Рада народних комiсарiв УСРР своею постановою вщ 10.07.1923 р. створюе в системi НКЮ крайовi кабшети науково-судово'1 експертизи у мiстаx Харков^ Киевi й Одесi та затверджуе положення про них. Тим самим держава
вживае оргашзацшних заxодiв щодо використання досягнень науки й техшки в судочинства Це були першi судово-експертш установи в системi органiв юстицп Украши на теренах колишнього СРСР [1, с. 15]. У складi кабшепв були передбаченi секцп: xiмiчниx i фiзико-xiмiчниx дослiджень, судово-медич-них, макро- i мжроскошчних дослiджень, щентифшацп особи (дактилоскопiя, пороскопiя, антропометрiя та ш.).
Законом1рност1 iсторичного розвитку експертних установ та самих вид1в судових експертиз, ïx удосконалення, трансформацй i виникнення нових endie та пiдвидiв судових експертиз е стльними (утверсальними) для переважног бiльшостi держав.
2. Слвд ввдзначити, що 100^чна тенденщя вггчизняно1 практики зосере-дження в однш експертнш установi щоразу бшьшого обсягу рiзниx видiв судових експертиз (незважаючи на те, що вони виршували сво1 завдання, Грунтуючись на спещальних знаннях, що базувалися на рiзниx науках: кримшалктищ, xiмiï, фiзики, бiологiï, бухгалтеры, автотеxнiцi, медицин тощо) була й однiею з умов для виникнення вщносно ново!" пiдгалузi юридичного наукового знання (юри-дично1 науки) - судовог експертологп.
3. З точки зору зручностi для правозастосовноï практики така свого роду централiзацiя (зосередження) рiзниx клаЫв, родiв, видiв та пiдвидiв судових експертиз в однш експертнш установi (а точшше у трьох-чотирьох альтернатив-них вщомчих мережах експертних установ - Мшюсту, МВС та МОЗ Украши) також мае свою ращональшсть.
4. Проведення експертиз у державних судово-експертних закладах полегшуе пiдбiр експертiв i перевiрку гх компетенцп i компетентностi.
У щлому компетентшсть у^х судових експерив гарантуеться кнуючою системою шдготовки кадрiв. Вщповвдно до ч. 3 i 4 ст. 16 Закону Украши «Про судову експертизу» залежно ввд спецiалiзацiï i рiвня шдготовки пращвникам державно!" спецiалiзованоï установи присвоюються квалiфiкацiя судового експерта i квалiфiкацiйний клас. Порядок проведення атестацп та присвоення чи позбавлення квалiфiкацiйниx кла^в судового експерта визначаеться мшктерствами та iншими центральними органами виконавчо!" влади, до сфери управлiння яких належать державш спецiалiзованi установи (надалi - ДСУ), що здiйснюють судово-експертну дiяльнiсть (надалi - СЕД). Для присвоення та позбавлення квалiфiкацiï судового експерта i квалiфiкацiйниx класiв створюються експертно-квалiфiкацiйнi комiсiï при мiнiстерстваx та шших центральних органах виконавчо1 влади, до сфери управлшня яких належать ДСУ, що здшснюють СЕД. Порядок присвоення квалiфiкацiï судового експерта фаxiвцям чи позбавлення квалiфiкацiï судового експерта фаxiвцiв, якi не е пращвниками ДСУ, визначаеться Мiнюстом Укра'1'ни. З щею метою при Мiнюстi створюеться Центральна експертно-квалiфiкацiйна комiсiя (ст. 17) .
У державному експертному закладi пiдбiр експерта зазвичай здiйснюеться керiвником цього закладу, крiм випадкiв, якщо сторони, слвдчий суддя, суд визначив конкретного експерта. Керiвник ДСУ все ж краще за суб'екпв процесу
обiзнаний щодо компетенцп та рiвня компетентной (досвiду, вмiнь вирiшувати експертнi завдання рiзноï складностi сво1х працiвникiв). Якщо ж експертиза проводиться поза експертним закладом, виршення цих питань повшстю лягае на плечi особи чи органу, що залучають експерта, i повинш зiбрати iнформацiю та впевнитись у його квалiфiкацiï та компетентной самi.
5. Державт експертш установи мають державне забезпечення необх1д-ним 1нструментар1ем та видатковими матер1алами для проведення судових експертиз. Вщповщно до ч. 2 ст. 15 Закону Украши «Про судову експертизу» проведення судових експертиз ДСУ у кримшальних провадженнях за та у справах про адмшютративш правопорушення здшснюеться за рахунок кош^в, яю цiльовим призначенням видшяються цим експертним установам з Державного бюджету Украши. Вщповвдно до ч. 5 i 6 ст. 15 «витрати на проведення судових експертиз науково-дослщними установами Мшюсту Украши та судо-во-медичними i судово-псиxiатричними установами МОЗ Украши у цившьних i господарських справах вщшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення шших експертних дослiджень i обстежень ДСУ здшснюеться за рахунок замовника». Ц законодавчi положення щодо фшан-сування ДСУ е гараниею органiзацiйноï, теxнiчноï, методично!" й поточно!" готовностi ДСУ в будь-який момент приступити до виконання будь яко!" судово!" експертизи. Крiм цього, вони дають держав^ яка мае гарантувати життездатшсть функцiй кримiнального переслiдування та здшснення правосуддя, певнiсть, що судова експертиза буде виконана у встановлеш строки, е своерщних заходом на випередженням можливого «саботажу» судових експерпв щодо затягування виконання судово!" експертизи з рiзноманiтниx органiзацiйно-теxнiчниx пiдстав i кшцево - на випередження затягування у такий спосiб строкiв досудового розслвдування чи судового розгляду в щлому.
Крiм цього, ДСУ здшснюють науково-дослiдну дiяльнiсть з питань орга-нiзацiï та проведення судових експертиз, яка вщповвдно до ч. 1 ст. 15 Закону Украши «Про судову експертизу» також фшансуеться з Державного бюджету Украши.
6. У НДЕКЦ МВС Украши функщонують 1нформацшно-допом1жн1 крим1-нал1стичн1 облжи (колекцп), що полегшують пiдбiр порiвняльниx зразюв при проведенш дуже багатьох щентифшацшних судових експертиз.
7. Державн1 експертн1 установи мають вироблену десятил1ттями практику розробки нових й удосконалення iснуючих експертних методик, професшн1 нау-ков1 видання з питань судовог експертизи, напрацювання у галузi мiжнародноï ствпращ тощо.
1ншими словами, переваги виконання судових експертиз у системi державних експертних установ з точки зору мети отримання науково обгрунтованого, такого, що Грунтуеться на сучасних даних науки, техшки, ремесла судових експертиз е очевидними.
Так само очевидним е i той факт, що швестуючи в розвиток державних експертних установ бюджетш кошти, державi нелопчно було б «плекати ïx як
мистецтво заради мистецтва» без сподiвань на самовщдачу експертних установ сусшльству послугами у видi належного i яысного забезпечення судочинства експертними висновками. Водночас самоввддача - це один фактор, а простш i незадiянiсть експертних установ на повну потужшсть з огляду, наприклад, на вщкритий ринок судово-експертних послуг - це шший фактор. Однак мiж цими двома факторами нема безпосередшх «прямих-зворотних» економiчниx взаемообумовленостей.
Умовно можна видiлити кшька факторiв, якими керуеться держава при створенш та утриманнi (фiнансуваннi) державних експертних установ:
1) економiчний - вщображае намагання держави отримати дивщенди вiд капiталовкладення у розвиток мереж^ iнфраструктури, нових наукових доси-джень ДСЕУ у виглядi належно яккних висновкiв судових експертиз для завдань судочинства, та намагання забезпечити ДСЕУ роботою, безперебшними замовленнями;
2) безпековий (гараниевий) - судово-експертна дiяльнiсть обслуговуе судочинство, а отже, вона надто важлива для виконання державою правоохо-ронно1 та правозахисно']" функцiй, щоб ïï можна було «вiдпустити на вшьний ринок i саморегулювання». Тому держава змушена або здiйснювати адекватне й детальне регулювання «приватно']"» судово-експертно1 дiяльностi для отримання якiсниx судово-експертних послуг, або мати мережу державних експертних установ для гарантування за будь-яких непередбачуваних випадыв на ринку експертних послуг;
3) яюсний (юридичний) - намагання гарантувати належний рiвень повноти, науковост та достовiрностi висновыв судових експертиз.
4) оперативний - намагання системою оргашзацп судово-експертно1 дiяль-ностi гарантувати у кримшальних провадженнях якомога швидке i вчасне виконання судових експертиз, оперативну сшвпрацю iз слiдчим. У кторичнш ретроспективi органiв досудового розслвдування кожно1 держави у структурi багатьох iз них були i досi е експертнi пiдроздiли. Саме з ще'1 причини iсторично сформувались i функцюнують експертнi пiдроздiли у структурi МВС та СБУ.
Закрiплення за державою судово-експертно1 монополй' означае:
а) гарантування постшних й сталих замовлень судово-експертних послуг i, вщповщно, забезпечення роботою штату пращвниюв судово-експертно1 установи;
б) постшш i сталi замовлення сприяють постшнш завантаженостi роботою, тобто перебування у вирi судово-експертних дослiджень е природшм економiч-ним рушiем, стимулом для удосконалення експертних методик, налагодження зовшшньо']" сшвпращ, кооперацй", вирiшення складних i ще складшших експерт-них завдань;
в) лобшвання iнтересiв певних мiнiстерств, полггичних сил при розподiлi видаткiв державного бюджету на фшансування ДСЕУ;
г) оргашзацшну та фiнансову пiдпорядкованiсть ДСЕУ мшктерствам, у структурi яких вони перебувають;
д) попри передбачеш законом гарантп незалежност судового експерта, не можна виключати можливють впливу на прийняття ним ршень (дачу виснов-юв) його роботодавця (керiвництва). Не слiд забувати, що закон передбачае лише процесуальш гарантп незалежност судового експерта (мехашзм вiдводiв i самовiдводiв). Разом з тим судовою реформою (Закон Украши № 2147-VIII) передбачено шдвищення зарплатш судових експертiв ДСЕУ, що мало б бути гараниею економiчноï незалежност судових експертiв, зокрема: «Пращвни-кам державних спецiалiзованиx установ (невiйськовослужбовцям i тим, яы не мають звань рядового i начальницького складу), яы мають квалiфiкацiю судового експерта, посадовi оклади встановлюються у розмiрi не менше 10 роз-мiрiв прожиткового мтмуму, встановленого для працездатних осiб на 1 сiчня календарного року» (ст. 18 Закону Украши «Про судову експертизу» в редакцп Закону № 2147-VIII.
Пiдвищення зарплатнi судовим експертам ДСЕУ, звкно, е гарним стимулом залишатись судовому експерту байдужим до стороншх заохочень щодо дачi замовних висновкiв, адже належна зарплатня спонукае належно й неупереджено виконувати свою роботу, розглядати ïï як основне, стале дже-рело доxодiв, а тому дорожити сво1м мкцем працi. Але той самий фактор -цшування власного мкця працi - робить експерта лояльним до керiвництва. А у всш павутинi взаемозв'язкiв ДСЕУ е структурними шдроздшами тих чи iншиx мшктерств i вiдомств, якi не лише не позбавлеш полiтичного впливу, а по свош сутi е полггичними у системi прийняття рiшень, розстановки кадрiв та у цiлому пол^ики парламентсько!' бiльшостi, уряду та Президента Украши. Таким чином, дiяльнiсть ДСЕУ фактично може бути елементом мехашзму пол^ично мотивованих кримiнальниx переслiдувань або навпаки потурань бездiяльностi правоохоронних оргашв, або навiть елементом у меxанiзмi «при-криття» певних злочинних дш певних посадових осiб, пiдприемств, установ, оргашзацш.
Про такi факти доводиться доволi часто чути з журналютських розслщу-вань, повiдомлень ЗМ1, з вистушв окремих полiтикiв, юристiв i нав^ь самих судових експертiв. Водночас назагал сприймаеться така шформащя по^з-ному - як публiцистична полемжа, як детективнi iсторiï, як заклики полггиыв чи правозаxисникiв, i майже школи як доконанi юридичнi факти, яы потребу-ють чи зазнали належного реагування. Адже, по-перше, у втизнянш практищ такi факти рщко юридично встановлюються, а якщо точшше, рiдко е полiтична воля або воля вщповщних посадових осiб ïx встановлювати, i, по-друге, таы факти прийнято замовчувати.
Однак дещо шшими очима сприймаеться державна експертна монополiя пiсля вивчення хоч кшькох рiшень бвропейського Суду з прав людини (6СПЛ) за заявами проти Украши, зокрема, коли заявники скаржились на втручання у право на життя (ст. 2 6КПЛ), катування та нелюдське поводження (ст. 3 6КПЛ), право на справедливий суд (ст. 6 6КПЛ), право на ефективний мехашзм правового захисту (ст. 13 6КПЛ).
Так, 18 липня 2017 р. 6СПЛ постановив ршення за заявою Шни Куценко (заява № 25114/11), присудивши Тй одну з найбшьших в iсторГí юрисдикцп 6СПЛ в УкраТш виплат - 72 000 евро вщшкодування за порушення ст. 2 (право на життя) i ст. 6 (право на справедливий суд) 6КПЛ внаслiдок нерозслвду-вання вбивства ТТ сина спiвробiтниками мiлiцГí i покривання висновками судо-во-медичноí експертизи винуватцiв злочину та ухилення Тх вiд кримшальноТ вiдповiдальностi.
13 серпня 2003 р. син Н. Куценко Володимир зник. Через три дш мати почала розпочала пошуки. Сшвмешканка сина I. 18 серпня сказала, що вже два тижш не бачила ТТ сина. Шзшше мати дiзналася, що насправдi вона бачила його 12 серпня у райввддшку мШцп. Сталося це тому, що незадовго до зник-нення Володимира, 5 серпня невiдомi здшснили розбiИниИ напад на банкiра у селi Червона Мотовилiвка Фастiвського району. Володимир чомусь потрапив у коло шдозрюваних, очевидно тому, що у 2000 р. вш вщбув два роки у в'язнищ за хулжанство: розбив декiлька пляшок iз алкоголем у кав'ярш. В. Куценка затримали у Вишневому 12 серпня та ввдвезли у Васильев, де вперше побили, намагаючись отримати свiдчення. ПобоТ були такими сильними, що мШщонери злякалися смертi затриманого, тому Володимира у непритомному сташ вики-нули на вулицю, де вiн пролежав два дш. Мешканцi Василькова дзвонили до мшщп, але нiякоТ реакцп звiдти спочатку не було. Через два дш Володимира пiдiбрала швидка допомога. Декiлька днiв вiн одужував вщ побоТв у мiсцевiИ лжарш.
18 серпня Нiна Куценко написала заяву до мшщп щодо розшуку зниклого сина. Ввечерi 22 серпня сшвробмики мiлiцГí Василькова викрали Володимира Куценка з лжарш, знов замкнули у камерi вiддiлку мшщп Василькова та били. Свiдки-спiвкамерники розповвдають, що його били прямо у камерi спiвробiтники мiлiцiТ. Нелюдськi побоТ тривали три днi до 25 серпня. Шсля цього мiлiцiонери вивезли Володимира на привокзальну площу у Фастовi та залишили там у непритомному сташ. Поруч турботливо поставили його черевики i нав^ь викликали для нього швидку допомогу. У лжарш Фастова Володимиру не надали необхщноТ медичноТ допомоги, натомiсть сфальсифжу-вали iсторiю хвороби. 3 вересня В. Куценко помер у Фаспвськш центральнш раИоннiИ лiкарнi i через два дш його поховали як неввдому особу. Причина смерт1 у висновку судмедексперта - помер в1д вживання наркотикгв. Подальша ексгумащя у 2004 роц1 показала, що у трупа була в1дсутня л1ва нирка, наднир-ники та селезтка [2].
У 2005 р. Шна Куценко подала заяву щодо вбивства ТТ сина до ГенеральноТ прокуратури. ГПУ розпочала розслщування, яке тривало 13 роюв i протягом якого головш слiдчi у справi змшювалися щонайменше 20 разiв [3].
Зрештою були висунут обвинувачення стосовно полiцеИського за спри-чинення чоловiку травм, як стали причиною його смертi; полщейського, який спостерiгав за побиттям чоловжа i не захистив його; лжаря, який вiдповiдав за переведення хворого до регюнального госпiталю i мав стежити за станом
В. Куценка шсля того, як чоловш впав у кому. Також звинувачення висунули щодо судмедексперта за чотирма статтями КК через недбалють шд час проведення розтину (зокрема неправдивi заяви про те, що В. К. помер через алко-гольну та наркотичну залежшсть, не вказав всix наявних ушкоджень i не провiв належних аналiзiв) i щодо полщейського, який вщповщав за розшук В. К. перед його госпiталiзацiею. Всi вище перелiченi особи були визнаш винними, однак через закшчення строку давност притягнення до кримшально! вiдповiдальностi за вказанi злочини шхто з них не був шдданий покаранню. Вiдтак Суд встано-вив порушення ст. 2 6КПЛ, зокрема через травми, завданi В. К. полщейськими i вiдсутнiсть належно! медично! допомоги, що призвели до його смерп, i через неналежне розслвдування побиття В. Куценка [4].
Ршення 6СПЛ «Нiна Куценко проти Украши» викликало чималий резонанс в пресi й обговорення у юридичному середовишд та середовишд самих судових експерив. Чимало з останшх висловлювались, що це рiшення стане приводом для внесення коректив до на той час ще актуального законопроекту № 6264 (Про судово-експертну дiяльнiсть) щодо перегляду державно!" судо-во-експертно! монополп, адже справа Нiни Куценко викривала «експертне прикриття грixiв мшщп»: судмедекспертизу здiйснював працiвник державного експертного органу - досвщчений, атестований судовий експерт, попереджений про дачу завщомо неправдивого висновку. До слова, можна згадати, що через державну судово-експертну монополш на фош зловживань судових експер-пв деякi правники не без досади називали цей закон «про судово-експертне прикриття».
У справi «Нечипорук i Йонкало проти Украши» 6СПЛ було встановлено, що до шдозрюваного застосовувалися тортури електричним струмом, внаслщок яких Нечипорук зiзнався у розбшному нападi, якого не вчиняв. Судмедексперт слщи вiд електричних опiкiв описав як потертость Приватний експерт (на той момент був короткий час, коли судово-експертну дiяльнiсть можна було здшс-нювати за лiцензiею) вказав на винятковi особливосп електричних опЫв - точ-кова локалiзацiя, зроговшня в точцi контакту i концентрично розташоваш зони опiкiв, малий дiаметр опiковоï плями, внаслiдок особливостей електричного розряду - на точщ, без великого температурного впливу на прилеглих дшянках i т. д.). Тобто державний судмедексперт не мп1 не бачити, що це не потертость У п. 277 ршення 6СПЛ вказав : «Реакщя як суду першоï тстанцп, так i Верховного Суду на ц аргументи е вражаюче недостатньою та неадекватною» [5]. Нечипорука було звшьнено шсля шести роюв в'язнищ за злочин, якого вш не вчиняв, та повшстю виправдано за наслщками перегляду ВСУ. А експерти дониш на сво!'х мкцях.
Згадаймо i подвшний самострш генерала Кравченка, балiстичнi експертизи у справах про розстрши на Майдаш лютого 2014 р., документознавчi експертизи у справах так звано! «чорно! бухгалтерй"» Партй' регiонiв. Можна привести ще чимало прикладiв, завдяки яким стае зрозумшо, що державна монополiя на судово-експертну дiяльнiсть - це одночасно «добро» i «зло». Римський оратор
i полггик Катон Старший завжди завершував сво'1 промови, навiть якщо вони не стосувалися Карфагену, фразою: «Ceterum censeo Carthaginem esse delendam або також «Ceterum autem censeo, Carthaginem esse delendam» (а поза тим вважаю, що Карфаген потрiбно зруйнувати»).
Нема шдстав заперечувати, що система державних експертних установ мае низку позитивiв i ращональне зерно. Однак е одне ктотне «але» - а саме залежшсть експертних установ вщ вщомств, у структурi яких вони перебувають, а в щлому в найбшьш резонансних судових справах навггь вiд полiтичноï волi парламентсько-урядово'1 бiльшостi, в результатi чого судова практика нерщко отримувала й, не виключаеться, отримуе необ'ективш висновки експерив, якими, як правило, прикриваються чшсь зловживання чи недбалiсть.
Частина 1 ст. 7 Закону Украши «Про судову експертизу» в редакцп судово'1 реформи (Закону № 2147-VIII) встановлюе, що «судово-експертну дiяльнiсть у кримшальному провадженш здiйснюють державнi спецiалiзованi установи». Отже, держава не залишила учасникам кримiнального провадження (сторонi захисту i потершлому) iншого адекватного, конкурентоздатного засобу захисту щодо вставлення елеменпв предмета доказування, що потребують залучення спещальних знань. До слова, на ввдсутшсть у правовому регулюванш Укра-1Ш належного правового засобу захисту свого права не раз вказував 6СПЛ у контекст зловживань державних судових експерпв. При цьому треба усв^ домлювати, що формулювання 6СПЛ завжди виражають належну повагу до суверештету держави i дипломатичнiсть, а тому не можуть мктити (i школи не мiстили) конкретних вказiвок, наприклад, передбачити, крiм державних експертних установ, альтернативш можливостi виконання судових експертиз у шших суб'екпв за вибором учасника провадження, бо це втручання у сувереш-тет i внутршню полмку держави, у здшснення ÏT регулятивно'1 функцп. Однак вказiвки 6СПЛ про недостатнiсть правових меxанiзмiв захисту суб'ективного права (обвинуваченого, потершлого) пiд час доказування обставин предмета доказування, яы потребують спецiальниx знань, е бшьш нiж явним, красно-мовним сигналом, що щось у правому регулюванш цих питань не так, що ïx правове регулювання потребуе критичного аналiзу й удосконалення. З точки зору якнайкращого забезпечення змагальносп та для гарантування бшьш повно!" реалiзацiï учасниками процесу сво'1'х диспозитивних процесуальних прав, зви-чайно, найперше, як спосiб удосконалення правового регулювання оргашзацп виконання судових експертиз, спадають на думку альтернативш державнш монополп меxанiзми залучення й використання спещальних знань у формi судово'1' експертизи. 1ншими словами, можливiсть альтернативного виконання судово'1' експертизи створюватиме конкуренщю на ринку судово-експертно'1' дiяльностi, що своею чергою може бути природшм економiчним стимулом пiд-вищення якосп самих судових експертиз та ïx висновюв. Такий крок (умовне ввдкриття ринку) навряд чи можна трактувати як загрозу функщонуванню державних експертних установ чи обмеження ïx сфери дiяльностi, якщо за ними залишити виключну компетенщю на проведення первинно'1 i основно'1 (тiеï
яка вперше) судово! експертизи, однак не обмежувати шщативу i можливост сторш щодо проведення експертизи того ж виду альтернативно у приватних судових експерив. Адже ус недолжи та сильш сторони кожного з висновюв експерта можуть бути встановлеш на стадп дослщження доказiв у xодi змагаль-ного судового розгляду, допиту (прямого i перехресного) судових експерив, дослщження кожного з висновкiв у сукупност разом з усiма шшими доказами. Все це у кшцевому пiдсумку мало б лише позитивно впливати на формування внутршнього переконання суду та правильного виршення справи. Зрештою, монополп на встановлення ктини шхто не повинен мати.
Принапдно приверну увагу до ще одше! новацп аналiзованого Закону № 2147-VIII. Так, ст. 243 КПК передбачае, що «експерт залучаеться за наявно-ст шдстав для проведення експертизи за дорученням слвдчого суддi чи суду, наданим за клопотанням сторони кримшального провадження». Положення про «залучення судового експерта стороною захисту на договiрнiй основi» виключене. Отже, виконання судово! експертизи в кримшальному судочинствi за клопотанням сторони захисту стае для не! безкоштовним вщповщно до ч. 2 ст. 122 КПК «проведення експертизи за дорученням слщчого суддi або суду здшснюеться за рахунок кош^в, яы цiльовим призначенням видшяються цим установам з Державного бюджету Украши».
Однак чи фактори а) безоплатност для сторони захисту судово! експертизи в кримшальному судочинствi та б) шдняття оплати судовим експертам ДСЕУ е належними засобами правового регулювання, що спрямоваш на передба-чення у законодавствi «ефективних засобiв юридичного захисту в державному оргат» в розумшш ст. 13 6КПЛ? У пояснювальнш записщ до законопроекту № 6232, основа якого стала Законом № 2147а-19, задекларовано, що «законопроект передбачае низку змш, направлених на забезпечення таких засад судочинства, як змагальшсть, диспозитившсть та пропорцшшсть» (п. 3.2) [6, с. 4]. Але чи е впроваджеш законодавцем щ два фактори достатшми для подолання недолтв правозастосування стосовно судово! експертизи у кримшальному провадженш у призмi змагальноси, диспозитивностi й пропорцiйностi? Чи зшмають вони питання довiри до «державних судових експерпв» i допущення ними зловживань? Звюно, можна вiдповiсти, що невдовзi це верифiкуеться правозастосуванням, однак очжування надто прогнозованi, адже вггчизняному судочинству (незалежно вiд виду) уже вщома державна судово-експертна моно-полiя, щоправда, лише на три класи судових експертиз: судово-медичш, судо-во-псиxiатричнi та кримiналiстичнi в силу п. 3 ст. 7 ст. 7 Закону Украши «Про судову експертизу» в усix редакщях цього Закону з моменту його прийняття [7].
При цьому, якщо з огляду на альтернативш мережi державних спещал^ зованих експертних установ у структурi Мшюсту, МВС, СБУ за правилами КПК в редакцп 2012 р. можна було забезпечити отримання юлькох альтерна-тивних, навггь суперечливих висновыв з конкретного питання у межах одного i того ж виду судово! експертизи з класу кримшалютичних, то в мережi Бюро судово-медичних експертиз при обласних управлшнях охорони здоров'я держ-
обладмшктрацш та в мережi псиxiатричниx лiкувальниx закладiв, якi одно-часно виконують i функщю експертних псиxiатричниx установ, це апрiорi е неможливим з огляду на корпоративний штерес експерив. Чи можна уявити, наприклад, що судмедексперти - колеги-сшвробмики одного Бюро судмедекс-пертизи - нададуть де в чому протилежш експертш висновки за клопотанням, наприклад, i сторони обвинувачення, i сторони захисту (якщо так клопотання надшдуть до слщчого суддi в рiзний час провадження у справi? а якщо шдо-зрюваних/обвинувачених декiлька)? Такий наслщок, природно, свiдчитиме про те, що хтось iз експертiв дав висновок неправдивий, i це загрожуватиме йому кримшальною вщповвдальшстю.
Як уже вказувалося, кращою у цьому аспект за редакщею КПК 2012 р. була ситуащя з класом кримiналiстичниx експертиз, адже кожна сторона кримшального провадження мала можливiсть звернутись одночасно до кшькох навiть державних експертних установ та отримати альтернативш, взаемодо-повнюючi або взаемовиключнi висновки. Це шдтверджуе й слiдча практика. Так, шд час досудового розслiдування кримшального провадження вiдомого як «справа чорно1 бухгалтеры Партп регiонiв» НАБУ спершу призначило двi альтернативнi почеркознавчi експертизи шдпи^в у так званiй «амбарнш книзi». Висновок Кшвського науково-дослiдного шституту судових експертиз (КНД1СЕ) Мiнiстерства юстицп Украши не пiдтверджував та водночас i не виключав ймовiрнiсть того, що шдписи та записи у «амбарнш книзЬ» належать головi ЦВК М. Охендовському. Вщповвдно ж до висновку експертизи, прове-дено1 Державним науково-дослвдним експертно-кримiналiстичним центром Мiнiстерства внутршшх справ Украши (ДНДЕКЦ), пiдписи та записи ввд iменi пiдозрюваного у «амбарнш книзЬ» належать саме головi ЦВК. На пiдставi цих висновюв експерта М. Охендовському повiдомлено про шдозру [8]. Через чотири мкящ, 15 березня 2017 р., НАБУ отримало висновок комiсiйноï повтор-но1 почеркознавчо'1' експертизи у складi експерпв Харкiвського науково-дослiд-ного iнституту судових експертиз iменi М. Бокарiуса i ДНДЕКЦ МВС Украши, вщповщно до якого шдписи голови ЦВК у так званш «амбарнш книзЬ» Партй" регiонiв е достовiрними [9].
Аналопчно, як сторона обвинувачення, так i сторона захисту вщповщно до ч. 2 ст. 243 КПК в редакцп 2012 р. могла залучати альтернативно кшька судових експерпв для виконання експертизи одного i того ж самого виду щодо одного й того ж об'екта та предмета дослщження. При цьому, оскшьки висновок експерта надавався сторош кримшального провадження (ч. 9 ст. 101 КПК), яка судового експерта залучила, зввдси випливала одна з так званих «переваг захисту» -сторона захисту могла за ïï диспозитивним вибором надавати суду усi кшька альтернативних висновюв експерта або лише деяю з них, або не надавати ïx зовсiм, якщо вони будь-якою мiрою не вкладались у стратепю i тактику захисту.
Ввдповвдно до порядку призначення судово1 експертизи на досудовому розслщуванш за редакщею КПК, що набере чинноси з 16.03.2018 р. (за ЗУ № 2147-VIII) реалiзацiя сторонами свого процесуального права щодо тако1 сво-
боди збирання та подання доказiв е певною мiрою утрудненою. Так, вщповщно до ч. 1 ст. 243 КПК у редакцп Закону № 2147-VIII вщ 03.10.2017 р. «експерт залучаеться за наявност шдстав для проведення експертизи за дорученням слщчого суддi чи суду, наданим за клопотанням сторони кримшального про-вадження». Однак аналiзувати переваги i вади нового порядку призначення судово! експертизи на стадп досудового розслiдування в рамках дано! статтi було б ютотним «лiричним вiдступом» i не е ïï метою. Тож залишимо цей аспект для окремого дослвдження.
У контекст ж питання про державну судово-експертну монополш можна привернути увагу ще до такого моменту: чи були розробники судово!' реформи i законодавець послщовними у сво'ш регулятивнш полчищ? Адже серед обгрун-тування необxiдностi прийняття законопроекту № 6232, що став Законом № 2147-VIII, у пояснювальнш записщ буквально сказано: «На недосконалють судового захисту в Укра!ш неодноразово вказував у сво!х рiшенняx щодо Украши бвропейський суд з прав людини, вказуючи на таю проблеми укра!нсько! судово! системи... Прийняття законопроекту ... сприятиме подоланню процесуальних проблем, яю перешкоджають ефективному судовому захисту в Укра!ш, зокрема:
• формальне ставлення судiв до дотримання конституцшних та встановле-них законом принципiв судочинства, в тому числ змагальностi сторiн;
• недосконалкть, а подекуди - ввдсутшсть ефективних процесуальних iнструментiв для захисту прав та штере^в осiб, яю звертаються до суду;
• невиправдаш формальнi та неформальнi обмеження у використанш дея-ких засобiв доказування;
• низький рiвень правово! культури учасниюв процесу, зловживання проце-суальними правами та невиконання процесуальних обов'язюв, поеднаш з нее-фективними заходами вщповщальносп за порушення правил судового процесу» [6, с. 1-2].
Ще одним фактором, що змушуе з обачшстю сприймати державну судо-во-експертну монополш, е корупцюгеншсть усix державних оргашв й установ i рiвень довiри до них населення. Так, за соцюлопчним дослiдженням станом на вересень-жовтень 2017 р. на запитання «яю три проблеми з перелiчениx е най-важливiшими для Украши?» опиташ з запропонованих 19 варiантiв вiдповiдей на першi мiсця вивели: 1) корупщя в державних органах (46 %), 2) вiйськовi дп на Донбасi (43 %); 3) рют цiн (36 %) [10].
За опитуванням Центру Разумкова корупщю в середньому оцiнили як високу в усix запропонованих правоохоронних органах (у нашому контексп це опитування значуще з огляду на те, що у структурi правоохоронних оргашв е експертш установи) та судах. Так, для СБУ середня оцшка склала 3,8 бала з 5, для МВС - 3,9 бала. Дещо кращими е середш оцшки серед тих респондента, яю за останш два роки брали участь у розглядi судових справ (середня оцшка корумпованоси судiв склала 3,9 бала) [11].
Подiбними е результати опитування щодо сприйняття рiвня корупцп в Украïнi Американсько! торговельно! палати [12].
Викладена шформащя та розмiрковування уможливлюють таю висновки:
а) модель оргашзацп i здшснення судово'1' експертизи не е i не може бути закостешлою. Демократичне сусшльство i правова система, шдпорядкована цiнностям верховенства права, завжди буде (i мае) перебувати у процесi пошуку найоптимальшшо']" парадигми будь-яких юридичних процесiв, що пею чи iншою мiрою впливають на реалiзацiю особою певного ÏT права. Тому закршлену «судовою реформою» (Законом Украши № 2147-VIII) модель судово-експертного забезпечення судочинства в УкраМ не можна вважати вixою правового регулювання цього мiжгалузевого правового шституту, а лише етапом в кторичному його розвитку, який, природно, мав би видозмшюватись залежно ввд ефек-тивност закладено'1 законодавцем моделi та запиту суспiльства, громадських, професшних та державних iнституцiй;
б) з причин корпоративних i полмчних iнтересiв, не виключаючи й коруп-цшну складову та службовi зловживання, а також переслщуючи мету якнай-кращого забезпечення змагальност сторiн та ïx диспозитивного права на свободу у наданш доказiв, державна судово-експертна монополiя не е iдеальною моделлю судово-експертного забезпечення правосуддя. А тому безумовно вона потребуе й зазнаватиме перегляду та трансформаций
Список л^ератури:
1. Основи судово'1 експертизи: навчальний поабник для фах1вщв, як мають нам1р отри-мати або тдтвердити квал1фжащю судового експерта / автори-укладачк Л. М. Головченко, А. I. Лозовий, Е. Б. С1макова-6фремян та in. Харюв: Право, 2016. 928 с.
2. бвропейський суд з прав людини призначив держав1 виплатити одну з найвищих ком-пенсацш ф1зичнш особ1 за всю кторт Укра1ни. Украгнська Гельанська спглка з прав людини. URL: https://helsinki.org.ua/articles/ukrajina-zaplatyt-ponad-dva-miljony-pensionertsi-za-vbyvstvo-jiji-syna-v-politsiji (дата звернення: 12.02.2018)
3. 6СПЛ зобов'язав Украшу виплатити 72 тис. евро через побиття полщейськими чоло-в1ка. Украгнське право. 2017. 18 лип. URL: http://ukrainepravo.com/news/international/-spl-zobov-yazav-ukrainu-viplatiti-72-tis-vro-cherez-pobittya-politseyskimi-cholovika (дата звернення: 12.02.2018)
4. Ршення 6СПЛ у справ1 «Нша Куценко проти Укра1ни» 18.07.2017 р. Медичне право. URL: http http://medicallaw.org.ua/spisok-novin/novina/article/rishennja-jespl-u-spravi-nina-kucenko-proti-ukrajini-1807/.
5. Ршення 6СПЛ у справ1 «Нечипорук i Йонкало проти Украши» (Заява N 42310/04), 21 квггня 2011 року Дата оновлення: 12.02.2018. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/974_683/ page (дата звернення: 12.02.2018)
6. Пояснювальна записка до проекту Закону Украши «Про внесення змш до Господарського процесуального кодексу Украши, Цившьного процесуального кодексу Украши, Кодексу адмт-стративного судочинства Украши та шших законодавчих акпв». Дата оновлення: 12.02.2018. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61415 (дата звернення: 12.02.2018)
7. Закон Украши «Про судову експертизу» ввд 25.02.1994 № 4038а-ХП в редакцп ввд 20.01.2018 № 2249-VIII. Дата оновлення: 12.02.2018. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/4038-12 (дата звернення: 12.02.2018).
8. Закиди на адресу НАБУ про безшдставтсть обвинувачень у справ1 «чорно1 бухгалте-рп» - маншулятивт. 24.12.2016, 11:17. URL: https://nabu.gov.ua/novyny/zakydy-na-adresu-nabu-pro-bezpidstavnist-obvynuvachen-u-spravi-chornoyi-buhgalteriyi (дата звернення: 12.02.2018).
9. Повторна експертиза засввдчила достов1ртсть шдпишв голови ЦВК в «амбарнш книзЬх Протокол. 2017. 16 берез. URL: http://protokol.com.ua/ru/povtorna_ekspertiza_zasvidchila_dosto-virnist_pidpisiv_golovi_tsvk_v_ambarniy_knizi/?utm_source=newsletter&utm_medium=email.
10. Динамжа сустльно-полиичних поглядiв в Украïнi (14 вересня - 20 жовтня 2017 р.): Дослвдження GfK Ukraine на замовлення М1жнародного Республiканського 1нституту URL: https://onedrive.live.com/?authkey=%21ABXwgwif1p9bnUA&cid=90F5177AC8E0B6F2&id=90F51 77AC8E0B6F2%21114&parId=root&o=0neUp.
11. Проблеми iмплементацiï змiн до Конституцп Украши щодо правосуддя та статусу Конституцшного Суду Украши. Ктв: Центр Разумкова; «Заиовгг», 2017. 188 с. URL: http:// razumkov.org.ua/uploads/article/2017_Sud_reform.pdf (дата звернення: 12.02.2018).
12. Найбшьш корумпованими державними органами е суди - дослвдження. Економ!чна правда. 29.01.2018. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2018/01/29/633500/ (дата звер-нення: 12.02.2018).
References:
1. Osnovy sudovoji expertyzy. (2016). [The basis of forensic examination]. Holovchenko, L, Losovyj, A, Simakova-Jefremjan, E. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
2. Yevropejskyj sud z prav ludyny pryznachyv derzavi vyplatyty odnu z najvyschyh kompensacij fizychnij osobi za vsju istoriju Ukrainy [The European Court of Human Rights has ordered the state to pay one of the highest compensations of an individual in the history of Ukraine]. URL: https:// helsinki.org.ua/articles/ukrajina-zaplatyt-ponad-dva-miljony-pensionertsi-za-vbyvstvo-jiji-syna-v-politsiji [in Ukrainian]
3. ESPL zobov'yazav Ukrainu vyplatyty 72 tys. euro cherez pobyttya polcejsjkymy cholovika. (2017). [The ECHR has ordered Ukraine to pay 72 thousand euros due to beatings of police men]. Ukrainske pravo - Ukrainian law. 18 lyp. URL: http://ukrainepravo.com/news/international/-spl-zobov-yazav-ukrainu-viplatiti-72-tis-vro-cherez-pobittya-politseyskimi-cholovika [in Ukrainian].
4. Rishennja ESPL u spravi «Nina Kutcenko proty Ukrainy» 18.07.2017 [The decision of the ECtHR in the case of «Nina Kutsenko v. Ukraine» dated July 18, 2017]. Medychne pravo - Medical Law. 19 lyp. URL: http://medicallaw.org.ua/spisok-novin/novina/article/rishennja-jespl-u-spravi-nina-kucenko-proti-ukrajini-1807/ [in Ukrainian].
5. Rishennja ESPL u spravi «Nechyphoruk i Yonkalo proty Ukrainy» 21.04.2011. [The decisions of the ECtHR in the case of «Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine» 21.04.2011.]. Data onovlennia: 12.02.2018. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/974_683/page [in Ukrainian].
6. Pojasnjuvaljna zapyska do proektu Zakonu Ukrainy «Pro vnesennja zmin do Hospodarsjkoho procesualnoho kodeksu Ukrainy Cyviljnoho procesualnoho kodeksu Ukrainy, Kodeksu administratyvnoho sudochynstva ta inshyh zakonodavchyh aktiv» [6. Explanatory note to the draft Law of Ukraine "On Amendments to the Commercial Procedural Code of Ukraine, the Civil Procedural Code of Ukraine, the Code of Administrative Justice of Ukraine and other legislative acts"]. Data onovlennia: 12.02.2018. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61415 [in Ukrainian].
7. Zakon Ukrainy «Pro sudovu expertyzu»vid 25.02.1994 № 4038а-ХП v redakciji vid 20.01.2018 № 2249-VIII [The Law of Ukraine "On Forensic Examination" of 25.02.1994 in the wording of 20.01.2018]. Data onovlennia: 12.02.2018. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 [in Ukrainian].
8. Zakydy na adresu NABU pro bezpidstavnist obvynuvachen u spravi «chornoyi buhgalteriy» -manipulatyvni. (2016). [Disputes to NABU on the groundlessness of the charges in the case of "black bookkeeping" - manipulative]. URL: https://nabu.gov.ua/novyny/zakydy-na-adresu-nabu-pro-bezpidstavnist-obvynuvachen-u-spravi-chornoyi-buhgalteriyi. 29 berez. [in Ukrainian].
9. Povtorna ekspertiza zasvidchila dostovirnist pidpisiv golovi tsvk v ambarniy kniz. (2017). [Repeated examination confirmed the authenticity of the signatures of the head of the CEC in the "barn book"]. Protokol - Protocol. 16 berez. URL: http://protokol.com.ua/ru/povtorna_ekspertiza_ zasvidchila_dostovirnist_pidpisiv_golovi_tsvk_v_ambarniy_knizi/?utm_source=newsletter&utm_ medium=email [in Ukrainian].
10. Dynamika suspilno-politychnyh pohladiv v Ukraini (14 veresnja - 20 zovtnja 2017 r.): doslidzennja GfK Ukraine na zamovlennja Miznarodnoho Pespublikansjkoho Instytutu [Dynamics of socio-political views in Ukraine (September 14 - October 20, 2017): Study of GfK Ukraine commissioned by the International Republican Institute]. URL: https://onedrive.live.com/7authkey =%21ABXwgwif1p9bnUA&cid=90F5177AC8E0B6F2&id=90F5177AC8E0B6F2%21114&parId=root &o=OneUp [in Ukrainian].
11. Problemy implementaciji zmin do Konstytuciji Ukrainy schodo pravosuddja ta statusu Konstytucijnogo Sudu Ukrainy. (2017). [Problems of implementation of changes to the Constitution of Ukraine regarding justice and the status of the Constitutional Court of Ukraine]. Kyjiv: «Zapovit» URL: http://razumkov.org.ua/uploads/article/2017_Sud_reform.pdf [in Ukrainian].
12. Najbilsh korumpovanyvy derzavnyvy organavy je sudy - doslidzennja [The most corrupt government bodies are courts of inquiry]. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2018/01/29/633500/ [in Ukrainian].
Kaluzhna O. M., PhD in Law, Associate Professor of Criminal Procedural Law and Criminalistics Department Ivan Franko National University of Lviv, Ulraine, Lviv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-5995-1383
Politics or law: what is more in the approaches of public expert monopoly?
The main aim of the article is to encourage the reader to reflect on the advantages and disadvantages of a public expert monopoly in conducting forensic expertise. In such article the obvious advantages of conducting forensic expertise by public expert institutions are stated in order to get scientifically substantiated and based on modern data of science and technology practice of conducting forensic expertise. The practice includes developed network of public expert institutions in the regions, a wide range of forensic expertise being conducted, research departments of state expert institutions, system of advancement of forensic experts; system of development of new and improvement of existing expert methods; informational records and collections in the DNDEKTS and NDECTS system at the head offices of the NP in the regions and in the city of Kyiv; state financing and provision of technical tools and materials with expert research etc.
At the same time, the disadvantages of such a model of the organization of judicial expert justice's support are stated: the lack of competition among court experts; the abuse in the form of giving deliberately false conclusions to cover up someone's misuse or concealing crimes; the limitation of the parties of the court proceedings in the dispositive right to provide evidences at one's one discretion; the artificial limitation of possibilities to discover the circumstances of the proceedings (using of all possibilities to establish the truth in the case).
It is concluded that the model of judicial expert support of legal proceedings in Ukraine, that is established by «judicial reform» (Law No. 2147-VIII in the wording that will come into force on March 18, 2018) is a milestone in its historical development, which certainly should be modified depending on its effectiveness and the demand of the society, public, professional and state institutions. So public forensic expert monopoly is not an ideal model of forensic expert support of justice because of corporate and political interests, corruption component, abuse of forensic experts etc. Therefore, it will undergo a review and transformation.
Keywords: public expert institutions; monopoly of public expert institutions.
Hadiuwm do peduornzn 13.02.2018 p.
