CC BY
52
КРИМ1НАЛЬНЕ ПРАВО ТА ПРОЦЕС
УДК 343.98 В. М. Бараняк
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат хiмiчних наук, доцент кафедри кримшального права i процесу
ПРИНЦИП НЕЗАЛЕЖНОСТ1 СУДОВОГО ЕКСПЕРТА: АНАЛ1З ЗАКОНОДАВСТВА УКРА1НИ У СФЕР1 СУДОВО-ЕКСПЕРТНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
© Бараняк В. М., 2016
Проведено порiвняльний аналв Закону Укра'ши "Про судову експертизу" та проекту Закону Укра'ни "Про судово-експертну дiяльнiсть" щодо забезпечення принципу незалежност судового експерта.
Ключовi слова: судово-експертна дiяльнiсть, судовий експерт, незалежнiсть судового експерта, вщповщальшсть судового експерта.
В. М. Бараняк
ПРИНЦИП НЕЗАВИСИМОСТИ СУДЕБНОГО ЭКСПЕРТА:
АНАЛИЗ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА УКРАИНЫ В СФЕРЕ СУДЕБНО-ЭКСПЕРТНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
В статье проведенный сравнительный анализ Закона Украины "О судебной экспертизе" и проекта Закона Украины "О судебно-экспертной деятельности" относительно обеспечения принципанезависимости судебного эксперта.
Ключевые слова: судебно-экспертная деятельность, судебный эксперт, независимость судебного эксперта, ответственность судебного эксперта.
V. Baranyak
PRINCIPLE OF INDEPENDENCE OFJUDICIALEXPERT: AN ANALYSIS OFLEGISLATION OF UKRAINE IS IN THE FIELD OF JUDICIALEXAMINATION ACTIVITY
In the article the comparative analysis of Law of Ukraine "About judicial examination" and project of Law of Ukraine "About judicialexamination activity" is conducted in relation to providing of principle of independence of judicial expert.
Key words: judicial examination activity, judicial expert, independence of judicial expert, responsibility of judicial expert.
Постановка проблеми. Питання незалежносп експерта на цей час е досить актуальним, що пов'язано з динамiчним розвитком системи судово-експертно! дмльносп в Укра!ш. Об'ектившсть
висновку експерта неможлива без дотримання принципу незалежносп судового експерта. Проблеми виникають стосовно вдосконалення нормативно-правового забезпечення судово-експертно'' дмльносп; утворення системи судово-експертних установ, незалежних ввд мiнiстерств i вiдомств, на якi покладено функцй досудового розслiдування; забезпечення принципiв незалежносл й об'ективносп судово-експертно'' дiяльностi та ш.
Аналiз дослщжувано! проблеми. Дослвдженням питання незалежностi судового експерта займалися проввдш науковцi: Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкш, А. I. Вшберг, В. Г. Гончаренко, В. А. Журавель, Н. I. Клименко, В. К. Лисиченко, Г. М. Надгорний, О. Р. Россинська, М. В. Салтевський, М. Я. Сегай, В. Ю. Шеттько, О. Р. Шляхов та ш.
Метою дослщження е проведення порiвняльного аналiзу Закону Укра'ни "Про судову експертизу" i проекту Закону Укра'ни "Про судово-експертну дмльшсть" щодо забезпечення принципу незалежносп судового експерта.
Виклад основного матерiалу. Принцип незалежностi судового експерта визначений у ст. 4 Закону Укра'ни "Про судову експертизу" ("Незалежшсть судового експерта та правильшсть його висновку забезпечуються: забороною пiд загрозою передбачено'' законом вiдповiдальностi втручатися будь-кому в проведення судово'' експертизи") [1].
Незалежшсть експерта, його процесуальна самостшшсть, рiвноправнiсть зi слiдчим е одним з принцишв iхнiх взаемоди. У структурi мiнiстерств будь-якого рiвня слiдчi та експертш пiдроздiли не пов'язанi ввдносинами пiдпорядкованостi. У разi залучення експерпв як спецiалiстiв пiд час проведення слвдчих дiй слiдчий не може наказати експерту виконувати (чи не виконувати) певнi дii або впливати на 'хнш результат. Також слвдчий не може впливати на хвд проведення та результати експертного дослвдження. Серед повноважень начальникiв слiдчих пвдроздшв також не передбачено виконання будь-яких дш, спрямованих на втручання в дмльшсть експертiв. Узагальнюючи викладене, можна зробити висновок про фактичну й нормативно-правову незалежнiсть експертiв ввд осiб, якi здiйснюють або контролюють проведення досудового розслвдування. Тобто принцип незалежносп судово-експертно'' дiяльностi, декларований ст. 3 Закону Укра'ни "Про судову експертизу" щодо експертно'' дiяльностi дотримуеться. Оргашзацшна пiдпорядкованiсть експертiв слiдчому пвд час проведення слiдчих дiй сприяе чпгашому та швидшому виконанню ними сво'х обов'язкiв, а звiдси й своечасному та повному розкриттю й розслвдуванню злочинiв. У науково-практичному коментарi до Закону Укра'ни "Про судову експертизу" В. Г. Гончаренко ввдзначив, що незалежнiсть судового експерта "гарантуеться самим iснуванням судово-експертних установ, яю не входять до сфери управлшня мiнiстерств i вiдомств, що спрямовують та забезпечують оперативно-розшукову дiяльнiсть i функцii' досудового розслiдування" [2]. У разi недовiри до висновкiв експертизи, наданих експертом, який працюе в установ^ що належить до певного мтстерства, сторони судового процесу (обвинувачення чи захист) мають право призначити повторну експертизу експертнш установi шшого мiнiстерства, що також е гаранпею незалежностi судового експерта та правильносп його висновку. У цьому ж коментарi В. Г. Гончаренко зазначив, що за "такого тлумачення коментованого факту необхвдш б]льш чiткi додатковi застереження, котрi б гарантували як формальну (процесуальну), так i фактичну незалежшсть судових експерпв "силових" ввдомств". Такi застереження iснують i чггко прописанi у вiдомчих наказах та шструкцмх для експертно'' служби [3].
Але, незалежшсть судового експерта i поняття "незалежнiсть" не тотожнi. Експерт надае висновки по експертизi за сво'м внутрiшнiм переконанням, що грунтуеться на його спецiальних знаннях i апробованих методиках дослiдження. Вiн складае висновок експерта вiд свого iменi та несе особисту вiдповiдальнiсть за його правдивють. За надання заввдомо неправдивого висновку або за ввдмову без поважних причин вiд виконання покладених на нього обов'язкiв, а також за розголошення без дозволу прокурора, слвдчого або особи, яка провадить дiзнання, даних досудового слвдства, експерт несе вiдповiдальнiсть згвдно з чинним законодавством. Тому незалежно до
якого мшктерства чи ведомства належить експертна установа, у якш працюе експерт, вш несе вiдповiдальнiсть за виконану експертизу перед законом i своею совктю. На жаль, трапляються випадки, коли судовi експерти отримують неправомiрну вигоду за необхiдний висновок, тобто отримують хабарi.
На ввдмшу ввд Закону УкраГни "Про судову експертизу" принцип незалежносп судового експерта у ст. 7 проекту Закону УкраГни "Про судово-експертну д1яльшсть" визначений як "1. Судовий експерт е самостшним учасником процесу, втручання в проведення експертизи та будь-який вплив на нього забороняеться" [4]. Уявляеться необхвдним розповсюдити його й на експертв, якi не е учасниками процесу. Крш цього, у проектi закону не визначет поняття "втручання в проведення експертизи" та "будь-який вплив". Зi змюту вищезгаданог статтi не зрозумшо, чи е впливом на експерта доведет до його ввдома зауваження кершника експертноГ установи щодо виявлених недолiкiв виконання експертизи. Надана щею нормою можливiсть експертам шнорувати зауваження науково-методичного характеру фактично призведе до зниження науково-методичного ршня виконання експертиз. Вбачаеться за доцшьне викласти цю статтю у редакци ст. 7 закону РФ "О государственной судебно-экспертной деятельности в Российской Федерации" ("Независимость эксперта. При производстве судебной экспертизы эксперт независим, он не может находиться в какой-либо зависимости от органа или лица, назначивших судебную экспертизу, сторон и других лиц, заинтересованных в исходе дела. Эксперт дает заключение, основываясь на результатах проведенных исследований в соответствии со своими специальными знаниями.
Не допускается воздействие на эксперта со стороны судов, судей, органов дознания, лиц, производящих дознание, следователей и прокуроров, а также иных государственных органов, организаций, объединений и отдельных лиц в целях получения заключения в пользу кого-либо из участников процесса или в интересах других лиц.
Лица, виновные в оказании воздействия на эксперта, подлежат ответственности в соответствии с законодательством Российской Федерации") [5].
Ввдсутшсть як у чинному закот, так i у проекл закону визначень понять "втручання" та "впливу", а також не запровадження майже 23 роки норм, що передбачають кримшальну ввдпо-ввдальшсть за таю ди швелюе принцип незалежносп експерта i дозволяе будь-кому втручатися у виконання судовоГ експертизи i впливати на експерта.
Частина 2 ст. 7 проекту спрямована на забезпечення вшьного обрання експертом способу проведення експертизи: "2. Судовий експерт дае висновок, грунтуючись на результатах проведених ним дослвджень. При цьому вш самостшний у виборi методiв, засобiв i способiв дослвдження, допустимкть яких визначаеться законом". Проект закону не роз'яснюе, у чому мае полягати ввдповвдшсть методик вимогам закону.
Частиною 3 ст. 4 чинного закону i ст. 7 проекту закону передбачене положення про те, що незалежшсть судового експерта забезпечуеться також 'Чснуванням установ судових експертиз, незалежних ввд оргашв, що здшснюють оперативно-розшукову дмльшсть, оргашв досудового розслвдування, суду та виконавчого провадження". Це положення не визначае норм, як б передбачали ввдповвдальшсть посадових осiб ведомств, у складi яких iснують такi установи, за втручання чи перешкоджання дмльносп експертiв.
У ч. 1 закону та ч. 4 проекту закону незалежшсть судового експерта забезпечуеться процесу-альним порядком призначення судового експерта. У цьому разi не зрозумшо, яким чином процесуальний порядок призначення експерта забезпечуе його незалежшсть.
Процесуальний порядок передбачае, зокрема, застосування ст. 385 ККУ про кримшальну ввдповщальшсть експерта за ввдмову ввд надання висновку, що фактично заперечуе принцип його незалежносп.
Проте, визначене у проекл закону право керiвника експертноГ установи доручати проведення судовоГ експертизи судовому експерту або комiсii судових експерив ввдсутне у процесуальних документах, а тому не належить до процесуального порядку призначення судового експерта.
Положення ст. 4 закону та ст. 7 проекту, а саме, "Незалежшсть судового експерта забезпечуеться: створенням необхвдних умов для дiяльностi судового експерта, його матерiальним i сощальним забезпеченням" виглядае дивним з огляду на те, що матерiальне i сощальне забезпечення експерта залежить ввд ставлення до нього вищестоящих керiвникiв.
Положення ч. 5 ст. 4 Закону Украши "Про судову експертизу" та ч. 3 ст. 9 проекту Закону Украши "Про судово-експертну дмльшсть" спрямоваш на забезпечення незалежносп експерта та правильносп його висновку за рахунок:
- кримшально!' ввдповвдальносп судового експерта за надання заввдомо неправдивого висновку та ввдмову без поважних причин ввд виконання покладених на нього обов'язюв;
- дисциплшарно!' ввдповвдальносп експерта за 1нш1 порушення вимог законодавства Украши про судову експертизу та/або методичних вимог пвд час проведення дослвджень;
- можливютю призначення повторно!' судово!' експертизи;
- присутшстю учасниюв процесу в передбачених законом випадках пвд час проведення судово!' експертизи.
Що стосуеться можливосп призначення повторно!' судово! експертизи, то ця можливють мае алопчний характер, оскшьки школи не впливала на попередження виникнення недолтв первинних експертиз, оскшьки пвд час виконання експертизи експерт не передбачае i не спод1ваеться на те, що тсля нього буде призначена i проведена повторна експертиза.
Присуттсть учасниюв процесу в передбачених законом випадках пвд час проведення судово! експертизи е також сумншним засобом забезпечення незалежносп судового експерта та гарантування об'ективностi i повноти дослiдження, оскiльки вони не можуть втручатися у проведення експертизи, хоча б через незнання методик експертних дослвджень. Ця норма також не мае значення для запоб1гання пвдмши чи фальсифжаци об'екпв експертизи, оскшьки м1ж часом 1х вилучення та початком експертного дослiдження вони знаходяться поза межами виконання судово! експертизи.
Висновки. Отже, проведений порiвняльний аналiз Закону Украши "Про судову експертизу" та проекту Закону Украши "Про судово-експертну дмльшсть" щодо забезпечення принципу незалежносп судового експерта вказуе на 1'хш спшьш положення. Водночас, вбачаеться за необхвдне конкретизувати норми вищезгаданих законодавчих актiв та визначення понять, як стосуються питання незалежносп судового експерта.
1. Про судову експертизу " Закон Украти eid 25 лютого 1994 р. гз змтами eid 9 вересня 2004 р. // В1домост1 Верховног Ради Украти. - 1994. - № 28. - Ст. 232; 2003. - № 27. - Ст. 209. zakon.rada.gov.ua/go/4038-12. 2. Експертизиу судовгй практицг: наук.-практ. посгб. /Зазаг. ред. В. Г. Гон-чаренка. - 2-ге вид., перероб. i допов. - К.: Юргнком 1нтер, 2010. - 400 с. 3. 1нструкцгя про призначення та проведення судових експертиз " : Наказ Мгнгстерства юстици Украти № 53/5 вгд
8 жовтня 1998 року. 4. Проект Закону Украти "Про судово-експертну дгяльнгсть " вгд 6 серпня. 2013 р. Режим доступу: http://old.minjust.gov.ua/43603._5.Федеральный закон от 31 мая 2001 г. № 73-ФЗ "О государственной судебно-экспертной деятельности в Российской Федерации" (с изменениями и дополнениями). Режим доступу:http://base.garant.ru/12123142/#ixzz4KsvxRE2R
REFERENCES
1. Pro sudovu ekspertyzu: Zakon Ukrai'ny vid 25 ljutogo 1994 r № 4038-XII iz zminamy vid
9 veresnja 2004 r. [About judicial examination: Law of Ukraine from 25.02.1994] Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny. 1994. Vol. 28. P. 232. 2. Ekspertyzy u sudovij praktyci: nauk.-prakt. posib. Za zag. red. V. G. Goncharenka. [Examinations in judicial practice] 2-ge vyd., pererob. i dopov. Kiev. Jurinkom Inter Publ., 2010. 400 p. 3. Instrukcija pro pryznachennja ta provedennja sudovyh ekspertyz: Nakaz Ministerstva justycii' Ukrai'ny vid 8 zhovtnja 1998 roku № 53/5 [Instruction on the appointment and conduct forensic examinations: Order of the Ministry of Justice from 08.10.1998]. 4. Pro sudovo-ekspertnu dijal'nist': Proekt Zakonu Ukrai'ny vid 6 serpnja. 2013 r. [About judicial examination activity: Project of Law of Ukraine from 06.08.2013]. 5. O gosudarstvennoj sudebno-jekspertnoj dejatel'nosti v Rossijskoj Federacii (s izmenenijami i dopolnenijami): Federal'nyj zakon ot 31 maja 2001 g. № 73-FZ [On State judicialexamination activities in the Russian Federation: Federal Law from 31.05.2001]
