CC BY
39
© Ба^г В. М., 1ванщька О. В., Борисенко А. В., Линовицька О. В. УДК 616.314.17-008.1-08:615.844.6
1Ба^г В. М., Чван'щька О. В., 2Борисенко А. В., 2Линовицька О. В.
НАЙБЛИЖЧ1 РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ДЕПОФОРЕЗУ Г1ДРОКСИДУ М1Д1-КАЛЬЦ1Ю ПРИ Л1КУВАНН1 ХРОН1ЧНОГО ПЕР1ОДОНТИТУ
1ВДНЗ Укра'Гни «Буковинський державний медичний ушверситет»
(м. Чернiвцi)
2Нацiональний медичний унiверситет iменi О. О. Богомольця
(м. Кшв)
Проведена наукова робота е частиною планово! науково! роботи кафедри терапевтично! стоматологИ ВДНЗ Укра!ни «Буковинський державний медичний уыверситет» «Розробка метод1в д1агностики, терапевтичного л1кування та реабштацп стоматоло-г1чних хворих», № державно! реестрацп 0115Ы002765 та планово! науково! роботи кафедри терапевтично! стоматологи Нацюнального медичного уыверситету 1мен1 О. О. Богомольця «Особливост1 д1агностики, л1кування та проф1лактики кар1есу, захворювань па-родонта та слизово! оболонки порожнини рота, що розвиваються на фон1 соматично! патолог!!», № державно! реестраци 0107 и002 901.
Вступ. Незважаючи на усп1хи в лкуваны уражень твердих тканин зуб1в, ускладнення кар1есу, як I ран1-ше е основною причиною ранньо! втрати зуб1в. Зуби з ураженнями пер1ап1кальних тканин е осередками хроычно! 1нфекц1!, що призводить, часом, до сис-темних захворювань орган1зму [3,4,6-8,15,19,20].
Проблема л1кування деструктивних форм хро-н1чного пер1одонтиту залишаеться надзвичайно актуальною в нашнй кра!н1, оск1льки пац1енти з р1з-ними формами перюдонтиту складають 30-40% в1д загального числа пац1ент1в, як1 звернулися в кл1н1ку терапевтично! стоматолог!! [3,4]. Анал1з в1тчизняно! та заруб1жно! л1тератури останн1х роюв показуе, що, незважаючи на усп1хи, досягнут! в л1куванн1 деструктивних форм верх1вкового пер1одонтиту, в1дсоток ускладнень п1сля !х л1кування ще залишаеться до-сить високим [12,13,23]. Ефективнють консервативного л1кування пер1одонтит1в в середньому дор1в-нюе 85%, I цей показник варюе залежно вщ кл1н1чно! форми захворювання, засоб1в I метод1в л1кування, резистентност1 орган1зму патента. Вир1шення ц1е! проблеми полягае в удосконаленн метод1в л1куван-ня I впровадженн в стоматолог1чну практику.
Усп1х ендодонтичного л1кування багато в чому визначае якють пригн1чення м1крофлори системи кореневого каналу. При цьому досягти стану повно! стерильност1 в кореневих каналах, використовуючи традиц1йн1 методи ендодонтичного лкування (ме-хан1чна I медикаментозна обробка) практично не-можливо [3,4,16]. Проведеними дослщженнями показано, що ретельна обробка системи кореневого
каналу знижуе ступшь м1кробного обс1мен1ння в середньому на 40%. У раз1 недостатньо! герметизац1! вщбуваеться зростання !! к1лькост1 (нав1ть у випадках 100% стерильност1 каналу) I м1крофлора п1дтримуе запальний процес в пер1ап1кальних тканинах з по-дальшим руйнуванням к1стково! тканини [3,4,6].
Тому проблемою е рацюнальне доповнення ¡н-струментально! обробки кореневих канал1в вщпо-в1дними медикаментозними препаратами для при-гн1чення умовно патогенно! м1крофлори кореневих канал1в [8]. Причиною низько! якост1 санац1! канал1в багато автор1в вважають наявнють додаткових не-розкритих м1кро- I макроканал1в. Особливо про-блематичним е лкування зуб1в з важкодоступними каналами при хрон1чному пер1одонтит1, так як не-можливо досягти стерильност1 вс1е! системи кореневих канал1в зуба.
Для п1двищення якост1 антибактер1ально! обробки кореневих канал1в на основ! ран1ше в1домих методик електрофорезу А. Кнаппвост [9-11,22] розробив технолопю електрофорезу г1дроксиду м1д1-кальц1ю (ГМК) або купралу, названу автором депофорез. Ця методика передбачае проведення трьох сеанс1в до-зованого електрофорезу лкарсько! речовини з ви-користанням спец1ального апарату для депофорезу. Депофорез запропонований як альтернатива 1мп-регнац1йним методам лкування, тому депофорез не припускае повного проходження кореневого каналу I ретельно! його 1нструментально! обробки [1,5,18]. Бтьш того, не потр1бно I ретельно! герметизацп м1-кроканал1в. Проте, усп1х методу досягае 80-95%, що особливо ц1нно в випадках погано прохщних кореневих канал1в зуб1в.
Проте сл1д в1дм1тити, що питання показань до за-стосування депофорезу, переваги I недолки мето-д1в депофорезу I гальванофорезу слабко висвгглен1 у спец1альн1й л1тератур1. Сама методика депофорезу не мае достатнього наукового обфунтування. 6 експериментальы роботи, що свщчать про недо-статню герметизацю м1кроканал1в п1сля депофорезу [2]. Все це свщчить, що проблема пщвищення ефективност1 л1кування хроычного пер1одонтиту е актуальною I потр1бне подальше вивчення можли-
востей оптимального застосування з щею метою методiв депофорезу гiдроксиду мщ-кальцю
Мета дослiдження. Визначити ефективнiсть депофорезу гщроксиду мiдi-кальцiю при лiкуваннi хворих на хроычний перiодонтит (ваготонiкiв) у най-ближчi термiни спостережень.
Об'ект i методи дослiдження. При лiкуваннi пацiентiв з хронiчним перiодонтитом враховували стан вегетативно! нервово! системи. ОцЫку стану вегетативно! нервово! системи проводили шляхом визначення шдексу Кердо [21]. Проведене попе-редне обстеження показало, що серед пацiентiв з хроычними перiодонтитами переважали ваготонiки: 62,65%, симпатотоыюв було 37,35%. В даному до-слiдженнi були вiдiбранi пацiенти з переважанням парасимпатично! нервово! системи.
Для нормалiзацi! стану вегетативно! нервово! системи патентам за два днi до лкування призна-чали вiдповiдне медикаментозне л^вання:
Платифiлiн гiдротартрат 0,005 г по 1 таб. двiчi на день, курс л^вання 2 ды. Настойка валерiани по 25 крапель 3 рази на день, курс л^вання 2 ды.
Пiсля проведеного стоматолопчного втручання призначали:
1бупрофен 0,2 г - по 2 таб. 3 рази на день, курс л^ кування 3-5 дыв. Настойка валерiани по 20 крапель 3 рази на день, курс л^вання 3-5 дыв. Платифiлiну гiдротартрат 0,005 г по 1 таб. двiчi на день, курс л^ кування 3 днi.
Було проведене л^вання 60 зубiв з хронiчним перюдонтитом у 60 пацiентiв з переважанням пара-симпатично! нервово! системи (ваготоншв). Серед перюдонти^в переважав хронiчний гранулюючий перiодонтит - 45 зубiв (75,00%) i у 15 (25,00%) зубах був дiагностований хронiчний гранульоматозний перюдонтит. Серед них 34 (56,67%) зубiв були роз-мiщенi на верхнм щелепi i 26 (43,33%) на нижнм ще-лепi. Серед уражених зубiв переважали моляри - 35 зубiв (58,33%), премоляри — 16 зубiв (26,67%) та верхнi рiзцi — 9 зубiв (15,00%).
Пащенти з хронiчними перiодонтитами були ре-тельно обстеженi з використанням ктычних та рент-генографiчних методiв обстеження порожнини рота i зубiв. Проводили ретельне збирання анамнезу, вчасне кгмычне обстеження порожнини рота i рент-генографiю уражених зубiв. Пiд час огляду уражено-го зуба звертали особливу увагу на виявлення стану м'яких тканин навколо ураженого зуба з метою виявлення норищ, рубщв вщ норищ наявнють симптому вазопарезу тощо). Оцiнювали стан ураженого зуба: визначали ступшь руйнування його коронки, змЫи кольору коронки, наявнють та стан карюзно! порожнини чи пломби в ньому, проводили перкуЫю зуба та пальпащю прилегло! дтянки ясен. З метою диференцмно! дiагностики проводили термопроби з використанням холоду чи тепла. Стан перюдонта оцшювали iнструментально: проводили електро-одонтодiагностику за допомогою апарату ЕОМ-3. Для точно! оцЫки ткану перiодонта застосовували рентгенографю уражених зубiв за допомогою яко! визначали стан карiозно! порожнини та !! зв'язок з порожниною зуба, форму i кiлькiсть кореыв та ко-реневих каналiв, патолопчы змiни в перiапiкальних
тканинах [17]. Для постановки дiагнозу викорис-товували класифкацю перiодонтитiв за 1.Г. Луком-ським [14]. Для оцiнки загального стану патента використовували данi анамнезу. У вЫх пацiентiв вщ-мiчений задовiльний загальний стан, незважаючи на наявнють у деяких iз них певних хроычних системних захворювань (наприклад, хронiчний холецистит).
Контролем слугували 15 зубiв у 12 хворих, яким ендодонтичне л^вання було проведено традицмно згiдно загальноприйнятих методик лiкування.
Методика лiкування хворих на хронiчний перюдонтит. Л^вання хворих на хроычний перюдонтит проводили згщно протоколiв л^вання, затвердже-них МОЗ Укра!ни (2005). Кореневi канали зубiв з хро-нiчним перiодонтитом обробляли iнструментально за методикою «сгошп-Сошп». У разi необхщност для розширення кореневого каналу застосовували препарат на основi ЕДТА — 1_агда1 иНга. Обов'язково розкривали (чи намагалися розкрити) апкальний отвiр у межах не бiльше 0,3 мм. Канал висушували паперовими штифтами чи ватяними турундами.
Депофорез призначали патентам з хронiчним перiодонтитом з вираженою деструкщею юстково! тканини перiапiкальноl дiлянки. Проводили депофорез кореневих каналiв i перiапiкальних вогнищ Купралом згщно методики професора А. Кнаппвос-та: 3 сеанси з штервалом 8-10 дыв. Через вiдкритий верхiвковий отвiр компоненти Купралу проникали у перюдонт i перiапiкальнi тканини i справляли на них лiкувальну дю В кореневому каналi залишали «Атацамит». Порожнину зуба закривали герметичною пов'язкою зi штучного дентину чи цинк-оксид-евгенольного цементу.
Через юлька днiв за вiдсутностi скарг у патента (ниючий бiль, бiль при накушуваны, перкусi! зуба, при пальпацп ясен) видаляли герметичну пов'язку, промивали та висушували кореневий канал. Проводили пломбування кореневого каналу гутаперчевим штифтом з силером. При цьому не намагалися виво-дити пломбувальний матерiал за межу верхiвкового отвору у перiапiкальнi тканини. Якють пломбування контролювали за допомогою рентгенограми. Кар^ озну порожнину закривали тимчасовою пломбою з цинк-оксид-евгенольного цементу. Постмне пломбування композицмним матерiалом проводили при вщсутност скарг пацiента через ктька днiв.
Ефективнiсть лiкування оцiнювали на пiдставi кл^ нiчних i рентгенолопчних даних. Позитивними вва-жали результати, що характеризувались вщсутнютю скарг хворого, змЫ стану ясен, вiдновленням юст-ково! тканини за даними рентгенолопчного досл^ дження. У подальшому аналiзi результатiв лiкування враховували наступнi критерп ефективностi методу: наявнiсть больового вщчуття пiсля лiкування, мож-ливi ускладнення чи подальше прогресування запального процесу.
Для оцшки ефективностi л^вання проводили клiнiко-лабораторне дослiдження та рентгено-графiю ендодонтично лiкованих зубiв. Отриманi результати лiкування оцiнювали на основi даних комплексного дослiдження безпосередньо пюля проведеного лiкування: найближчi результати та через рк. Динамiку змш перiапiкальних тканин л^
кованих зубiв визначали на рентгенограмах, вирахову-ючи площу дiлянок остео-порозу чи дефекту кiстковоí тканини.
Результати досл1-дження та Тх обговорен-ня. За даною методикою було проведено лкування 60 зубiв з хронiчним перю-донтитом. Серед перюдон-титiв переважав хронiчний гранулюючий перюдонтит - 45 зубiв (75,00%) i у 15 (25,00%) зубах був дiагнос-тований хронiчний грану-льоматозний перюдонтит. Випадюв загострення па-толопчного процесу, коли
було б потрiбно видаляти герметичну пов'язку, не було. Безпосередньо пюля лiкування оцiнювали бо-льовi вiдчуття пацiентiв та наявнють можливо загострення патологiчного процесу. У бтьшост випадкiв 56 (93,33%) зубiв не було вiдмiчено явищ загострення процесу (болюнють при перкусп, наявнiсть на-бряку тканин ясен в дшянц лiкованого зуба тощо). В цтому вилiкуванi зуби були безболюш при перку-си, ефективно функцiонували при жуваннi, слизова оболонка навколо зубiв була без патолопчних змiн. Лише у 4 (6,67%) пащешчв вiдмiченi подiбнi явища, як були лiквiдованi пiсля 2-3 сеанав СВЧ-терапií. Двое з них (3,33%) вказували на перюдичний нию-чий бiль протягом року.
Для контролю якост пломбування проводили внутршньоротову контактну рентгенографiю зубiв пiсля !х пломбування. У 52 (86,67%) пащен^в вони були запломбованi у межах верхiвкового отвору, у 8 (13,33%) пащешчв - пломбувальний матерiал не доходив 1-2 мм до верхiвкового отвору.
Рис. Рентгенограмм 31, 32, 42 зуб1в. Д1агноз: хрон1чний гранульоматозний перю-донтит: А - до л1кування, Б - шсля л1кування.
Через 1 рiк було проведене контрольне обсте-ження пащен^в. Рентгенологiчне обстеження свщ-чило про тенденцю до вiдновлення кiстковоí тканини в перiапiкальних вогнищах у 57 пацешчв (95,0%). Нi в одному з цих випадюв па^енти не мали скарг на больовi чи дискомфортнi вiдчуття в лкованих зубах. Порiвняння вогнищ деструкцií до лкування та пюля проведеного лкування показало !х зменшення у 53 (83,33%) пащенпв (рис.). У 7 (16,67%) пащен-тiв було в^^чене недостовiрне зменшення вогни-ща ураження в перiапiкальних тканинах. У вах них пломбувальний матерiал не доходив до верхiвково-го отвору кореня зуба.
Висновок. В цтому подiбнi результати дозволя-ють стверджувати про високу ефективнють проведеного лкування хворих на хрошчний перiодонтит з використанням депофорезу.
Перспективою подальших дослщжень е ви-значення вщдалених результатiв лiкування хрошч-ного перiодонтиту у пащен^в з переважанням пара-симпатично! вегетативно! нервово! системи.
Л1тература
1. Богданова Н.Г. Влияние депофореза гидроокиси меди-кальция на сосотояние периапикальных тканей корней зубов / Н.Г. Богданова // Уральський стоматологический журнал. - 2001. — № 3. — С. 21-22.
2. Борисенко А.В. Применение 2% раствора сульфата меди в лечении периодонтитов / А.В. Борисенко, С.Б. Ципан // Современная стоматология. - 2005. — № 1. - С. 25-26.
3. Боровский Е.В. Проблемы эндодонтии: анализ факторов, определяющих качество эндодонтического лечения / Е.В. Боровский, Н.С. Жохова // Конф. «Дентал Экспо»: тез. докл. науч.-практ. конф. - М., 1998. - С. 6-9.
4. Боровский Е.В. Клиническая эндодонтия / Е.В. Боровский. - Изд. 2-е. - М.: Символ Плюс, 2003. - 176 с.
5. Диева М.Б. Эффективность эндодонтического лечения методом депофореза с использованием «Медиксида»: автореф. дис. на соискание научной степени канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматология» / М.Б. Диева. - Москва, 2005. - 22 с.
6. Дубова М.А. Современные технологии в эндодонтии. Учебное пособие / М.А. Дубова, Т.А. Шпак, И.В. Корнетова. — С-ПбГУ. — Санкт-Петербург, 2005. — 94 с.
7. Дуброва Н.А. Оценка риска и индивидуальное прогнозирование результатов лечения осложненного кариеса: автореф. дис. на соискание научной степени канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматология» / Н.А. Дуброва. - Екатеринбург 2010. - 24 с.
8. Жохова Н.С. Ошибки и осложнения эндодонтического лечения и пути их устранения: автореф. дис. на соискание научной степени д-ра мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматология» / Н.С. Жохова. — М., 2002. — 44 с.
9. Кнаппвост А. Депофорез гидроокиси меди-кальция. Научно обоснованная альтернатива в эндодонтии / А. Кнапвост // Клиническая стоматология. — 1998. — № 2. — С. 12-15.
10. Кнаппвост А. Теоретическое и экспериментальное обоснование метода «депофорез гидроокиси меди-кальция» / А. Кнаппвост // Маэстро стоматологии. — 2000. — № 1. — С. 31-35.
11. Кнаппвост А. Нов1 експериментальы I кл1н1чн1 дан1 пщтверджують необхщнють застосування Купрал-депофореза для л1кування ендодонтично! патологи / А. Кнаппвост // Маестро. - 2003. — № 3 (10). — С. 101-106.
12. Копьев Д.А. Лечение зубов, содержащих фрагменты эндодонтических инструментов в корневых каналах: (клинико-лабо-раторное исследование): автореф. дис. на соискание научной степени канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматология» / Д.А. Копьев. - М., 2012. - 21 с.
13. Леус Л.И. Хронический оральный сепсис как фактор риска системных болезней / Л.И. Леус // Здравоохранение. - 2002.
- № 2. - С. 26-29.
14. Лукомский И.Г. Болезни зубов и полости рта / И.Г. Лукомский. - Москва: Медгиз, 1949. - 336 с.
15. Мамедова Л.А. Современные технологии эндодонтического лечения. Текст / Л.А. Мамедова, В.Н Олесова. — Москва: «Мед. книга», 2002. — С. 21-23.
16. Митронин А.В. Особенности контаминации экосистемы корневых каналов на этапах эндодонтического лечения острого периодонтита / А.В. Митронин, В.Н. Царев, Е.Я. Ясникова, Д.А. Черджиева // Эндодонтия today. - 2008. - № 1. - С. 26-32.
17. Рабухина Н.А. Рентгенодиагностика в стоматологии / Н.А. Рабухина, А.П. Аржанцев. - М.: ООО МИА, 2003. - 452 с.
18. Садовський В.В. Лабораторне дослщження дм гщроокису кальщю, змшаною з йодом i депофореза гщроокису мщ-кальщю на життездатнють бактерш в дентинних канальцях / В.В. Садовський // Маестро. - 2003. — № 1 (10). — С. 111-112.
19. Яловий Л.М. Оптимiзацiя контролю пломбування кореневих каналiв зубiв / Л.М. Яловий // Вестник проблем биологии и медицины. - 1998. - № 2. - С. 131-139.
20. Яловий Л.М. Оптимiзацiя ефективност та контролю обробки кореневих каналiв: автореф. дис. на здобуття наукового сту-пеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Л.М. Яловий. - КиУв, 2002. - 17 с.
21. Кй^ц I. Ein aus Daten der Blutzirkulation kalkulierter Index zur Beurteilung der vegetativen Tonuslage / I. Кй^ц // Acta neurovegetativa. — 1966. — Bd. 29. — № 2. — Р. 250-268.
22. Knuppwost A.A. Kupfer-Calciumhydroxid start Calciumhydroxid in der Endodontic / A.A. Knuppwost // Zahn-arzte. — Praxis 44.
- 1993. —Heft 4. — Р. 136.
23. Loftus J.J. Periapical status and quality of endodontic treatment in an adult Irish population / J.J. Loftus, A.P. Keating, B.E. McCartan // Int. Endod. J. - 2005. - Vol. 38, № 2. - P. 81-86.
УДК: 616.314.17-008.1-08:615.844.6
НАЙБЛИЖЧ1 РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ДЕПОФОРЕЗУ Г1ДРОКСИДУ М1Д1-КАЛЬЦ1Ю ПРИ Л1КУВАНН1 ХРОН1ЧНОГО ПЕР1ОДОНТИТУ
Балг В. М., 1ванщька О. В., Борисенко А. В., Линовицька О. В.
Резюме. Ускладнення карiесу е основною причиною ранньо! втрати зубiв. Ефективнють консервативного л^вання перюдонти^в досить низька. Для пщвищення якост антибактерiальноI обробки кореневих каналiв застосовують методику депофорезу. Проблема пщвищення ефективност л^вання хроычного перюдонтиту е актуальною i потрiбне подальше вивчення можливостей оптимального застосування з щею метою депофорезу.
Мета: визначити ефективнють депофорезу гщроксиду мщ-кальщю при л^ваны хворих на хроычний перюдонтит у найближчi термЫи спостережень.
Матерiал та методи. Кгмычы доотдження проведен на груп з 60 хворих на хроычний перюдонтит. Лку-вання хворих на хроычний перюдонтит проводили згщно протоколiв л^вання, затверджених МОЗ Укра'ши (2005).
Патентам з хроычним перюдонтитом призначали депофорез за Кнаппвост. Проводили пломбування кореневого каналу та постмне пломбування карюзно! порожнини композицмним матерiалом. Ефективнють л^вання оцшювали на пiдставi ктычних i рентгенолопчних даних безпосередньо пюля проведеного лку-вання: найближчi результати та через рк.
Результати. За даною методикою було проведено л^вання 60 зубiв з хроычним перюдонтитом. У бтьшост випадюв 56 (93,33%) зубiв не було вiдмiчено явищ загострення процесу пiсля лiкування. Рентгенолопчне обстеження свiдчило про тенденцiю до вщновлення кiстковоI тканини в перiапiкальних вогнищах у 57 пацiентiв (95,0%). Порiвняння вогнищ деструкцiI до л^вання та пiсля проведеного лiкування показало !х зменшення у 53 (83,33%) пацiентiв.
Висновки. Отриманi результати дозволяють стверджувати про високу ефективнiсть проведеного л^вання хворих на хронiчний перюдонтит з використанням депофорезу.
Ключовi слова: хроычний перiодонтит, депофорез за Кнаппвост, найближчi результати лiкування.
УДК: 616.314.17-008.1-08:615.844.6
БЛИЖАЙШИЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ПРИМЕНЕНИЯ МЕТОДА ДЕПОФОРЕЗА ГИДРОКСИДА МЕДИ-КАЛЬЦИЯ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ХРОНИЧЕСКОГО ПЕРИОДОНТИТА
Батиг В. М., Иваницкая О. В., Борисенко А. В., Линовицкая Л. В.
Резюме. Осложнения кариеса являются основной причиной ранней потери зубов. Эффективность консервативного лечения периодонтитов достаточно низкая. Для повышения качества антибактериальной обработки корневых каналов применяют методику депофореза. Проблема повышения эффективности лечения хронического периодонтита актуальна и необходимо дальнейшее изучение возможностей оптимального применения с этой целью депофореза.
Цель: определить эффективность депофореза гидроксида меди-кальция при лечении больных хроническим периодонтитом в ближайшие сроки наблюдений.
Материал и методы. Клинические исследования проведены на группе из 60 больных хроническим периодонтитом. Лечение больных хроническим периодонтитом проводили согласно протоколов лечения, утвержденных МОЗ Украины (2005).
Пациентам с хроническим периодонтитом назначали депофорез по Кнаппвосту. Проводили пломбирование корневого канала и постоянное пломбирование кариозной полости композиционным материалом. Эффективность лечения оценивали на основании клинических и рентгенологических данных непосредственно после проведенного лечения: ближайшие результаты и через год.
Результаты. По данной методике было проведено лечение 60 зубов с хроническим периодонтитом. В большинстве случаев 56 (93,33%) зубов не было отмечено явлений обострения процесса после лечения. Рентгенологическое обследование свидетельствовало о тенденции к восстановлению костной ткани в периапикальных очагах у 57 пациентов (95,0%). Сравнение очагов деструкции до лечения и после проведенного лечения показало их уменьшение у 53 (83,33%) пациентов.
Выводы. Полученные результаты позволяют утверждать о высокой эффективности проведенного лечения больных хроническим периодонтитом с использованием депофореза.
Ключевые слова: хронический периодонтит, депофорез по Кнаппвосту, ближайшие результаты лечения.
UDC: 616.314.17-008.1-08:615.844.6
UPCOMING RESULTS OF METHOD DEPOTPHORESIS OF COPPER HYDROXIDE-CALCIUM USAGE IN THE TREATMENT OF CHRONIC APICAL PERIODONTITIS
Batih V. M., Ivanitska O. V., Borysenko A. V., Lynovytska L. V.
Abstract. Caries complications is a major cause of early loss of teeth. The effectiveness of conservative treatment of apical periodontitis is quite low. The problem is rational additions to root canal instrumentation and appropriate medications to suppress conditionally pathogenic root canal microflora. The solution is to improve treatment and implementation in the dental practice.
Conducted research shows that a thorough treatment of root canal system reduces the level of microbial contamination on average 40%. To improve the quality of antibacterial treatment of root canals used method of depotphoresis by Knappvost. The success of this method reaches 80-95%, which is particularly valuable in cases of bad walk-through of root canals.
Thus, the problem of improving the efficiency of treatment of chronic apical periodontitis is relevant and necessary to further explore the possibility of optimal use to this aim depotphoresis.
Aim: to determine the effectiveness depotphoresis copper-calcium hydroxide in the treatment of chronic apical periodontitis in the next term observations.
Material and methods. Clinical studies conducted on a group of 60 patients with apical chronic periodontitis. Treatment of patients with chronic apical periodontitis were carried out according to treatment protocols approved by the Ministry of Health of Ukraine (2005).
Patients with chronic apical periodontitis administered depotphoresis by Knappvost. The root-canals were obdurate with permanent composite restoration. Efficacy of treatment was assessed on the basis of clinical and radiological data immediately after treatment, and the results coming a year later.
Results. According to this method were treated 60 teeth with chronic apical periodontitis. In most cases, 56 (93.33%) teeth were not observed any exacerbation of process after treatment. X-ray examination indicated the tendency to restore bone in periapical areas in 57 patients (95.0%). Comparison of destruction areas before treatment and after treatment showed its decrease in 53 (83.33%) patients.
Conclusions. The results suggest high efficiency during the treatment of patients with chronic apical periodontitis using depotphoresis.
Keywords: chronic apical periodontitis, depotphoresis by Knappvost, nearest outcomes.
Рецензент — проф. Скрипншов П. М.
Стаття надшшла 02.10.2016 року
