CC BY
13
УДК 371(477.43/44) "18" (047)
Л. А. ГУЦАЛ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ В И КЛАДАН НЯ ПРЕДМЕТ1В ПРИРОДОЗНАВЧОГО ЦИ1СЛУ В СЕРЕДН1Х НАВЧААЬНИХ ЗАКЛАДАХ ПРАВ О БЕРЕЖНО! УКРА1НИ (НА ПОЧАТ1СУ XX СТОА1ТТЯ)
Розглянуто проблему наечалъно-методичного забезпечення процесу викладання предметгв природничого циклу в середтх наечальних закладах Правобережное Украти на початку XX ст. Порушено питания браку тдручнитв у досл1джуваний nepiod та проблему використання традицшних форм навчання, що базувалися на застосувант описоео-системного методу. Проанал1зовано тдручники та методичт поабники, яю використовувалися nid час тдготовки до наечальних занять з природничих дисциплту, noeimoeuxучилищах та гтназ1ях.
Ключовг слова: предметы природничого циклу, природоописова ¡стор!я, ф1зична географ1я, г!мназ1я, noeimoee училище, приходсью сшьсыа школи.
Л. А. ГУЦАЛ.
УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССА ПРЕПОДАВАНИЯ ПРЕДМЕТОВ ЕСТЕСТВЕННОГО ЦИКЛА В СРЕДНИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОЙ УКРАИНЫ (В НАЧАЛЕ XX
ВЕКА)
Рассмотрена проблема учебно-методического обеспечения процесса преподавания\выкладывания\ предметов естественного цикла в средних учебных заведениях Правобережной Украины в начале XX ст. Затронут вопрос нехватки учебников в исследуемый период и проблему использования традиционных, которые базировались на применении описательно-системного метода учебы. Проанализированы учебники, методические пособия, которые использовались во время подготовки к|до| учебным занятиям по естественным дисциплинам в уездных училищах и гимназиях.
Ключевые слова: предметы естествоведческого цикла, природоописательная история, физическая география, гимназия, уездное училище.
L. A. GUTSAL
EDUCATIONAL METHODIC SUPPLEMENT OF THE PROCESS OF TEACHING OF THE SUBJECTS OF NATURE STUDY CYCLE IN SECONDARY EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS OF RIGHTBANK UKRAINE (AT THE
BEGINNING OF XX CENTURY)
The problem of educational methodic supplement of the process of teaching of the subjects of nature study cycle in secondary educational establishments ofRightbank Ukraine in the end of XIX - beginning of XX century is studied. The question of the lack of manuals in the period which is examined, and the problem of the use of traditional, based on the use of descriptive systematic method of study is risen. The textbooks, methodical manuals which were used during the preparation to the nature study lessons at parish schools, district specialized schools and gymnasia are analysed.
Key words: subjects of nature study segment, nature descriptive history, physical geography, gymnasiums, district colleges, village parish schools.
Питания про навчально-методичне та програмне забезпечення процесу викладання предмет! в природознавчого циклу в середтх навчальних закладах Правобережно! Украши на початку XX ст. е одним з основних гпд час вивчення розвитку природознавчо! осв1ти загалом, оскшьки ми повинш ч!тко сформулювати для себе особливосп навчального процесу у школах
Кшвсысого навчального округу, що впливали на змют природознавчо! осв1ти у Волинсысш, Кшвськш та Подшьськш г}'бершях.
Дослщжуваний перюд характеризуеться найжорстоклшою реакщею росшсысого ¡мпсраторсысого уряду в галуз1 середньо! освтг Наслщками Валуевського циркуляру (1863 р.) та Емського указу (1876 р.) стали припинення розвитку украшсько! нацюнально! школи, переведения деяких шкшьних предмет!в у розряд другорядних та ¿и. Серед таких предмет!в. яю не вважалися основними, було й природознавство.
Мшютерство народно! осв1ти Росшсько! ¡мперп. регламентуючи та контролюючи програмш та навчально-методичш матер1али з основних предмет!в. не висувало ч1тко визначених вимог щодо навчальних ирограм, методичного забезпечення 1 предмет! в природознавчого циклу, не вводило 1х у список для обов'язкового вивчення, обмежувало свободу вчител1в у вибор1 методик, навчального забезпечення та дидактичних матер1ал1в.
Дослщження нормативних документ!в визначеного перюду, яю використовувалися викладачами приходських шил, пов1тових училищ 1 пмназш, допоможе краще з'ясувати основш напрямки розвитку природознавчо! осв1ти у середшх навчальних закладах Правобережно! Укра!ни.
Серед укра!нських та заруб1жних науковщв, яю дослщжували питания навчально-методичного та програмного забезпечення процесу початково! та загально! середньо! осв1ти в кiнцi XIX - на початку XX ст. в тодтанш Росш нaйбiльш вiдoмими е Т. Байбара, Н. Белкша, С. Бондар, В. Вдовенко, А. Вихренко, В. Вихрущ, О. Довженко, Т. Довженко, Л. Дровозюк, Л. Дубровська, Н. Зайченко, I. Колесник, М. Константинов, I. Курляк, Д. Латишина, О. Онипченко та ¡н. Питания навчально-методичного забезпечення викладання природничих предмет!в дослщжували О. Данилова, В. Курсон, С. Морозюк, В. Мотузний, А. Степанюк, Ю. Ф1алков та ш.
Метою статт1 е вивчення та анатз шдручншав ! методичних пособник!в. яю використовувалися шд час шдготовки та проведения занять з природничих дисциплш у приходських школах, пов1тових училищах та г1мназ1ях Кшвського навчального округу, який включав Волинську, Кшвську та Подшьську губерш! Рослйсько! ¡мперп.
Ки!вський навчальний округ об'еднував три з тринадцяти неземських губерн1й Роен (остаточно земства було введено на територн цих губерн1й у 1911 р.). Адмшютрування у Волинсьюй, Кшвськш та Под1льськ1й губершях зосереджувалося в руках апарату губернських управ, а на мюцях - в пов1тових управ. Вищою за губернатора посадовою особою був генерал-губернатор ГБвденно-Захщного генерал-губернаторства. Важлива особливють полягала в тому, що влада була нашввшськовою, нашвцив1льною. Центральш пости в губернських ! пов1тових управах займали люди в1йськового рангу, яким шдпорядковувалися армшеью гаршзони, розташоваш у м1стах та мютечках згаданих губершй [1, с. 24].
Нашввшськова адм1н1стращя як вважав уряд була необхщною, осюльки великий вщеоток населения губершй становили так зваш ¿нородц1, тобто, укра!нщ, поляки, евре!, в1рмени, й ¡н. На цих територ1ях ¡снувала велика ймов1ршсть антицарських та антиросшських заворушень. Доказом цього е, зокрема д1яльшсть Устима Кармелюка на Подшл1 у перш1й половиш XIX ст., польське повстання 1863-1864 рр. на Волиш, виступи украшських селян у 1861-1862 рр. на Подшл1 та Ки!вщин1. Тому царський уряд надавав перевагу вшськовш адмшютрацн Ивденно-Захщного генерал-губернаторства [1, с. 45].
В регюш ¡с ну вал а. пор1вняно з шшими рослйськими губершями, чи не найменша кшыасть початкових та середшх навчальних заклад1в. Так, наприклад, в Подшьськш губерш! до 1878 р. д1яло лише дв1 чолов1ч1 пмназ1! (у Кам'янщ-Подшьському та Немиров1), коли в схожш за ресурсами та населениям Катеринославськш губерш! таких заклад ¡в було п'ять [12].
Акцент в освЫ в Правобережшй Укра!н1 робився на Закон Божий та росшську мову як на предмета, що допомагали знищити бунтарських дух та нацюнальну самосвщомють м1сцевого населения. Викладанню шших предмет!в. зокрема природознавству, в1дводилося дуже мало часу, 1 найчаст1ше навчальш години використовувалися для вивчення головних предмет!в. оскшьки в пер1од 1861-1891 рр. бракувало фах1вщв-природознавщв, не ¡снувало ч1тких вимог та навчально! програми м1н1стерства народно! осв1ти, було важко дютати будь-яке методичне забезпечення чи навчальну л1тературу.
Проблемы, що стояли перед вчителями-природознавцями рашше, залишилися невиршеними. Бракувало шдручншав, не було ч1тких методичных вказ1вок, для вчител1в сиьських шил не викладали природознавства в учительських семшар1ях, училищах та шститутах. Ситуащя покращилася лише для викладач1в пмназш, земських та пов1тових училищ, де предмета природничого циклу ввели в програму (обов'язковими стали ф1зика, природнича географ1я, \1\пя. боташка) [8, с. 34].
П. Житецький у промов1, виголошешй у 1908 р. з нагоди роковин Т. Шевченка, вщзначав, що л1тератури з природознавства, видано! в 1860-1 роки., було достатньо, щоб гарно I мщно поставити навчальну справу з цього предмета в народшй школ1 [5, с. 97]. Але за швстол1ття псдагопчна природнича наука зробила крок вперед, тож уже на початку XX ст. шдручники, видаш кшька десятил1ть тому не мали педагопчно! щнносп 1 вважались непридатними для школи, оскшьки не вщповщали тогочасним вимогам методики навчання. В зв'язку з цим Ф. Слюсар писав, що стар1 гпдручники нещкав1 з методичного боку 1 мають лише ¡сторичнс значения [14, с. 31]. Перед украшською педагопчно ю штелшенщею постала проблема створення нового поколшня шдручниюв з природознавства, яю разом з шшими були б ефективними саме в кашталютичнш школ1, серед украшських д1тей.
Пюля 1905 р. видання нового украшомовного шдручника з природознавства широко обговорювалось на сторшках тодшньо! украшсько! демократично! преси, яка постшно тримала в теш зору розвиток шюльництва в У крашк видання нових навчальних книг. Перюдичш видання «Рщний край», «Нова громада», «Св1това з1рниця» й особливо педагог1чш журнали «Народный учитель» та «Св1тло», а шзшше й «В1льна укра!нська школа», постшно реагували на вихщ нових шдручншав з природознавства. Публ1кувалися, зокрема, рецензн, де вказувалися позитивш сторони й исдолши кожно! навчально! книги, доц1льшсть и використання в початков1й чи середшй школ1 тощо. До обговорення залучалась 1 читацька аудитор! я.
Не вел рецензп були р1внозначними за змютом, формою 1 обсягом. Серед тих, в яких було зроблено грунтовний анатз пщручник1в, ч1тко видшялась позищя автора, висувались вимоги до шдручншав, визначалась щнн1сть навчально! книги. Варто назвати стагп Б. Гршчснка [2], Д. Дорошенка [4], реценз1! Ф. Слюсаря [15] та Г. Шерстюка [16]. Рецензп, повщомлення про нов1 книги дають уявлення про складний процес розвитку укра!нського шдручника для вивчення природознавства 1 предмет!в цього циклу.
Протягом 1911-1917 рр. було перевидано бшышеть шдручншав з природознавства, надрукованих у 1905-1910 рр., та створено значну кшьюсть нових. Цей перюд виявився дуже шпдним у розвитку нащонального п1дручникотворення, однак залишаеться ще малодослщженим у педагопчнш л1тератур1. На думку досл1днищ класично! оевгеи Укра!ни I. Курляк, позитивним е факт, що шдручники для тодшшх укра!нсысих пмназш було побудовано за принципом двоступеневост1 викладу навчального матер1алу (навчальний матер1ал подавався перший раз на популярному р1вш у нижчих класах, 1 на бшып науковому р1вн1 - у вищих класах г1мназ1й). Зм1ст шдручник1в побудовано з урахуванням принципу гумашзацн, де особлива увага зверталася на виховання в учшв любов1 до ближнього, навколишнього середовища [9, с. 171-178].
На початку XX ст. ситуашя з вивченням природознавства докор1нно зм1нилася. Так, у програмах для шил 1907 р. було дозволено викладання украшською та польською мовами у школах, шдпорядкованих Синоду, в Подшьськш та Волинськш губершях. Методиста ¿нспекщ! з контролю за д1яльшстю навчальних заклад ¡в губернських управ почали звертати увагу директор!в шил, пмназш та училищ на необхщнють обов'язкового вивчення предмет!в природничого циклу як таких, що розвивають евщомють 1 св1тогляд учшв.
Протягом 1907-1914 рр. було знято заборону на укра!нське друковане слово, представники нащонально св1домо! укра!нсько! штелшенцп шдготували низку укра!нських шдручник1в з природознавства для д1тей шклльного вшу. Ц1 видання стали основою для появи нащонально! школи, в1дшрали важливу роль в утвердженш укра!нсько! мови як мови навчання. Без таких шдручншав, стверджував М. Демков, «учень постшно втрачав би зв'язок того, що викладаеться, не мш би ор1ентуватися кожного разу в галуз1 предмета, був би нездатний робити
загальш повторения та огляд предмета при повторениях, не Mir би вщтворювати урок правильно чи запам'ятати його мщно» [3, с. 134].
З'являються нов1 шдручники з природознавства, але вони залишаються доступними лише для учшв та викладач1в riмназ1 й. та училищ Правобережно! Украши. Сшьсыа вчител1 змушеш використовувати лише наочшсть як методичний та навчальний 3aci6 для вивчення предмет! в природничого циклу. Так, наприклад, у Ржшщвсьий приходсьий школ1 вчител1, пояснюючи природш явища, проводили заняття у в игл яд i екскурсш на природу, спираючись на народш прикмети та noeip я. Така методика по-своему була ефективною, оскшьки дпи могли бачити те, що 1м вщомо, сприймаючи нов1, науков1 пояснения знайомих 1м явищ чи об'екпв, могли опановувати теоретичний мате pi ал з природознавства бшыпе практично, наприклад, працюючи на присадибних дшянках бия шил тощо. Та й р1вень шдготовки дней на ceni не дозволяв учителев1 використовувати сучасш в той час шдручники. Зпдно з статистикою Мшютерства народно! освии вщмшно читати й писати, рахувати та аргументовано i чико висловлювати свою думку могли лише 67 % випускниив сшьських церковно-приходських шил та мшютерських одно- i двокласних училищ. Тому про навчально-методичне та лиературне забезпечення викладання предмет!в природничого циклу у сшьських школах мова може йти лише опосередковано ¿з врахуванням специфЬси сшьсько! школи [13, с. 521].
Популярним серед викладач1в пмназш Правобережно! Укра!ни був шдручник «Зоолопя та зоолопчна хрестомапя» пpoфecopiв О. Богданова та О. Герда. Хоч вперше був виданий у 1862 р., вш не втратив свое! популярное^, оскшьки в ньому вщобразилося оргашчне поеднання традиш иного описово-систематичного методу пояснения матер1алу з науково-популярним пояснювальним методом. У шдручнику розглядалися основш принципи Teopi! природного добору Ч. Дарвша (в той час церква вважала цю Tcopiio «сатанинською»), популярного еволющйного вченняЖ.-Б. Ламаркатощо [8, с. 56].
Неактуальшсть старих шдручниюв та !х непопуляршеть змусили владу дозволити друк i використання у навчальнш практищ таких шдручник1в, як «Розпов1д1 про землю та небо» 0.1ванова, «Народш читання в Соляному мютечку» М. Медера та М. Животовського, «Перил оповщання з природничо! icTopi! для родини, дитячого садка, притулив та народних шил» В. Вюковатого, «На дозв1лл1. Етюди з природознавства» О. Островського, «Елементарний курс зоологи з додаванням завдань i л1тшх занять з зоологи» К. Сент-1лера, «Haini добр1 слуги чотирилаш» А. Погоського, «XiviinHi беелди. Загальнодоступний виклад xi\iiLiHHx в1домостей з 172 по л i т и паж и и м и малюнками» М. Константиновича, «Св1тознавство» В. Золотова та ¡н. [6]. U,i, хоча i не дуже популярш, проте вдало написаш та розраховаш на в1дповщний учшвськ1й вi к шдручники можна вважати передовими в той час.
У шдручниках матер1ал було умовно подшено на дв1 велии частини. Перша мютила знания про розвиток флори та фауни, мшералопю як науку, розкривала сутшсть природних явищ та об'екпв, давала пояснения щодо оргашзацн Всесв1ту i небесних т1л. Вивчення боташки, зоологй'. MiHepanorii, ф1зики чи xiMi! починалося вщ найпрост1шого i дал1 велося до б1льш складного. Так, наприклад, зоолопя пропонувала до уваги учшв еволющю тваринного евт в1д однокл1тинних до складних орган1зм1в, завершуючи курс вивченням людини як найбшып сощального та розвиненого оргашзму природи. Боташка також давала матер1ал у ч1тий посл1довност1 в1д простших рослин до б1льш складних. Ф1зика вивчала спочатку npocri, б1льш знайом1 учням явища, поступово переходячи до складшших ф1зичних явищ та наукових TCopiW. Друга частина пщручник1в мютила материи природознавства Tie! чи шшо! мюцевост1, включаючи науковий та дослщницький матер1ал про Правобережну Укра!ну [11, с. 237].
ГПдручниками того часу користувалися не лише викладацький та учительський склад та учш, а й Ti, хто прагнув здобути оевт .
Звичайно, були п1дручники, що перевантажували св1дом1сть учшв нагромадженням теоретичних закошв i в1д1рвашстю в1д практики та життя. Автором пщручник1в традищйного напрямку практикували описово-системний метод навчання i максимально наближали !х до сухо! науково! Teopii, не думаючи про ¿ндивщуальний п1дх1д i врахування в ¡ко в их можливостей учшв пмназш та училищ. Серед таких видань можна назвати шдручник «Природнича icTopi я для первинного ознайомлення з природою» П. Степанова, «Фпична географ1я» А. Гейки,
«Ф1зика професора Бальфурта Стюарта» М. Антоновича, «Елементарне пояснения явищ природи» А. 1гнатовича [8].
Науковщ, яких об'еднав навколо себе К. Ушинський, бачили доцшьшсть гумашзацн науки, пристосування II до потреб та ¡нтсрсав тих, хто навчаеться. Пояснениям цих прагнень була необхвдшсть виховувати 1 готувати фа\1вщв саме з природничих наук для потреб промисловостк що бурхливо розвивалася в той час у кра!ш. I це не могли заперечити регресивш професори, бюрократа мшютерства народно! осви-и.
Загалом навчально-методичне забезпечення предмет! в природничого циклу у закладах середньо! осв1ти було недостатшм. ГПдручники дослщжуваного перюду дшилися на дв1 групи: традицшш та нов1тш. Перил будувалися, зазвичай, на принцип! описово-системного методу навчання 1 були перевантажеш науковими фактами та теор1ями, друп - ор1ентувалися бшыпе на вп<ов1 особливосп учшв та застосовували принципи популярное^, практично! спрямованост1 та зв'язку з життям. Перил впроваджувались як обов'язков1 для вивчення, друп - видавалися невеликимим накладами та не вам були доступними. До подальших дослщжень ми вщносимо упорядкування б1блюграфн шклльних шдручншав початку XX ст. з метою створення говно! картини забезпечення навчальних заклад ¡в основними навчально-методичними матер1алами для предмет!в природничого циклу.
Л1ТЕРАТУРА
13.Григорьев В. Исторический очерк русской школы / В.Григорьев. - М.: Изд. дом г-на графа Л. Толстого, 1900. - 186 с.
14. Гршчснко Б. Нов1 методи викладання природознавства / Б. Гршчснко // Нова громада. - 1906. -№ 4. - С. 45-49.
15. Демков М. Курс педагогики для учительских институтов, высших женских курсов и педагогических классов женских гимназий: - в 3-х частях / М. Демков. - М.: М. В. Саввенков и сыновья, 1907. - Ч. I. (Основы педагогики, дидактики и методики). - 315 с.
16. Дорошенко Д. Классическая система образования и современность / Д. Дорошенко // Народный учитель. - 1907. - № 9. - С. 32-45.
17. Житецкий П. Доклад на собрании Киевского отделения Всероссийского общества естествознания и физики / П. Житецкий // Радний край. - 1908. - № 2. - С. 97.
18. Каталог книг для употребления в низших училищах ведомства Министерства Народного Просвещения. - СПб.: Типография В. С. Балашева, 1881. - 48 с.
19. Крушельницький А. Укра1нсыа подручники у середнш шюш / А. Крушельницький // Наша школа. - 1909.-№3-4.-С. 32-46.
20. Курляк I. £. 3 юторп видання перших украшських пмназшних шдручнишв / I. £. Курляк // Педагопка 1 психолопя. - 1997. - № 2. - С. 171-178
21. Курляк I. £. Розвиток класично! оевпп на захвдноукрашських землях (XIX - перша половина XX ст.). : дис. д...ра пед. наук : 13.00.01 /1. С. Курляк. - К., 2000. - 450 с.
22. Мещерский И. Народная школа и сельское хозяйство / И. Мещерский // Русская школа. - 1904. -№10-11.-С. 45-61.
23. 1УПщук Н. Й. Основш тенденцп розвитку шкшьно! бюлопчно! оевгги (поч. XX ст. - 1995 р.) / Н. Й. Мщу к. А. В. Степанюк // Педагопка 1 психолопя. - 1997. - № 1. - С. 231-239
24. Отчет Министерства Народного Просвещения за 1878 г. - Санкт-Петербург: Типография В. С. Балашева, 1878. - 464 с.
25. Отчет Министерства Народного Просвещения за 1905 г. - Санкт-Петербург: Типография В. С. Балашева, 1905. - 672 с.
26. Слюсар Ф. Новине навчальне слово / Ф. Слюсар // Свиова ирниця. - 1910. - № 3. - С. 31.
27. Слюсар Ф. Огляд украшських ппальних шдручнишв / Ф. Слюсар // Свило. - 1911. - № 1. - С. 21-32.
28. Шерстюк Г. Рецензп / Г. Шерстюк // Рщний край. - 1907. - № 4-5. - С. 45-57.
