CC BY
20
4. Петухова Л. С. Теоретичш основи шдготовки вчитетв початкових кламв в умовах шформацшно-комушкащйного педагопчного середовища: монограф1я / Л. С. Петухова. — Херсон: Айлант, 2007. — 200 с.
5. Роберт И. В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы, перспективы использования / И. В. Роберт. — М.: Школа-Пресс, 1994. — 254 с.
6. Сшваковський О. В. Шдготовка вчителя математики до використання комп'ютера у навчальному процеа / О. В. Сшваковський // Комп'ютер у шкот та мм'!. — 1999. — № 2. — С. 9-11.
УДК 37113 Олена Б1 ДА, Людмила ПРОКОПЕНКО
ШДГОТОВКА СТУДЕНТ1В ДО ОРГАНВАЦП САМ0СТ1ЙН01 РОБОТИ УЧН1В
МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШК1Л
У cmammi розглядаютъся шляхи вдосконалення навчалъно-виховного процесу тдготовки вчителгв до викладання природознавчих дисциплт у початковш школг.
В статье рассматриваются пути усовершенствования учебно-воспитательного процесса подготовки учителей к преподаванию природоведческих дисциплин в начальной школе.
Ways of improving of the educational process of training teachers to teach natural sciences disciplines in elementary school are considered in the article.
Сшьська школа за своши здобутками займае важливе viicue в систем! освгги, в сусшльствг Вона не тшыш реалпуе осв1тш й виховш знания, а й вщграе позитивну роль у шдвищенш ефективносп слльськогосподарського виробництва, соц1ально-еконо\пмного розвитку села; виконуе важливу соц1альну функц1ю, 36epirae генетичний потенц1ал украшського етносу.
Проблем! сшьсько! школи придшяеться неабияка увага в зв'язку з тим, що вщродження i розвиток сшьсько! школи — це насамперед ввдродження села, збереження i розвиток нашо! держави. У малокомплектних школах, юльк1сть яких иостшно збшьшуеться, орган1зац1я навчально-виховного процесу мае ряд ютотних особливостей.
Питаниями малокомплектно! школи та навчально-виховного процесу в нш займались ряд метод ист ¡в нашо! та заруб ¡жн их кра1н: Г. Аквшева, К. Гончарова, В. Горощенко, Г. Ковальчук, Л. Нарочна, О. Постшкова, О. Савченко, I. Степанов, Г. Суворова та ш. Останшм часом у р1зних навчальних установах створюються лабораторЛ сшьсько! школи та спьсько! малокомплектно! школи.
Особлива увага в м ал о к о ми л е кт и i й школ1 придшяеться самостшнш робот1. Проблема самост1йно! осв1ти важлива в сучасн1й осв1тн1й шдустрн, виходячи з висунуто! Нац1ональною доктриною розвитку осв1ти проблеми «безперервност1 осв1ти, навчання протягом життя»: саме школ1 належить формувати потреби та здатшсть особистост1 до самоосв1ти [5, с. 5].
Мета cmammi полягае у розкритп шлях1в пол1пшення п1дготовки студент ¡в до оргашзацн самост1йно! роботи учн1в у малокомплектнш школ1.
Пол1пшення якост1 навчально-виховного процесу в школг як того вимагае «Закон про осв1ту», залежить вщ удосконалення майстерност1 педагопчних кадр ¡в. Тому головною мапстраллю д1яльност1 в ушверситет1 е п1дготовка творчо! особистост1 вчителя для сучасно! с1льсько! школи. 3 метою полшшення п1дготовки майбутн1х учит ел ¡в до роботи у класах-комплектах викладаеться спецкурс «Слльська малокомплектна школа», а також кожний методист читае тему щодо особливостей викладання певних дисциплш початково! ланки в умовах к л ас i в - ко ми л е кт i в. При цьому звертаеться увага на проблеми сшьсько! малокомплектно! школи, умови оргашзацн навчально-виховного процесу в нш тощо. У шдручнику, шдготовленому нами для студент!в педагопчних факультете, «Природознавство i с!льськогосподарська праця: Методика викладання», цьому питанию
присвячено спешальний роздш — «Слльська мало комплектна школа» [2]. При викладанш методики природознавства наголошуеться на особливостях проведения однопредметних та однотемних уроюв природознавства 1 сшьськогосподарсько! пращ в таюй сшьсьюй школ!.
Проведения в малокомплектнш школ! уроюв ознайомлення з навколишшм свггом та природознавства при вивченш курсу «Я 1 Украша» мае свою специфику. Цд уроки найкраще ставити першими або о стан ш ми { проводити переважно окремо для одного класу. Але якщо цього не можна забезпечити й уроки проводять комплектно, бажано об'еднувати однопредметш уроки (природознавство — природознавство; сшьськогосподарська праця — сшьськогосподарська праця). На таких уроках можна проводити оплыл етапи (наприклад: хвилинка календаря). Однопредметш уроки доцшыпше компонувати так, щоб на них вивчалася спшьна тема, тобто оргашзувати 1х як однотемш. Наприклад: узагальнюючий урок на тему: «Пщсумок спостережень за сезон (Чпсяць)». урок сиьськогосподарсько! пращ на тему: «Пвдготовка грунту до поаву { посадки».
1нтегрований характер змюту курсу «Я 1 Украша» дае змогу поеднувати вивчення природознавства з читанням, розвитком мовлення, трудовим навчанням. Розклад у цьому раз! мае бути гнучким, динахпчним.
При викладанш методики природознавства особлива увага придшяеться питаниям оргашзацн самостшно! роботи майбутшх учител1в на уроках природознавства в умовах роботи малокомплектно! школи. Звертаеться увага на умови оргашзацн навчально-виховного процесу сшьсько! малокомплектно! школи. Зокрема, пропонуються оптимальш вар ¡ант и для об'еднання к л ас ¡в у комплекта, визначаються вщмшносп методики 1 структури уроку в клаа-комплекп. У зв'язку з тим, що зиачне \псце на уроц1 малокомплектно! школи в1дводиться самост1йн1й робот1, для структури уроку характерш не назви етап1в, а переходи: «з учителем — самостшно», «самостшно — з учителем», юльюсть яких визначаеться кшьюстю класлв у комплект!, змютом предмет!в та р!внем сформованост! в учн!в прийом!в самостшно! роботи. Для комплекту з 2-х клаав, один !з яких — 1-й, оптимальна юльюсть переход!в може бути 5-6. 1з зростанням р!вня самост1йност1 першокласниюв юльюсть переход!в зменшуеться до 4-5. Отже, учитель мае 4-5 раз!в перебудуватися на занят то з одним, то з шшим класом, пам'ятаючи весь час про головну мету уроку; вмгги розподшити хвилини м!ж учнями вах клас!в так, щоб вони засвоши матер!ал саме науроц! [6].
Основна функщя вчителя в умовах одночасно! роботи з двома, трьома класами — пояснения нового матер!алу. У робот! шд кер!вництвом учителя провщними е словесн! методи — бесвда, розпов!дь, пояснения. I це цшком природно, адже в умовах обмеженого спшкування з учителем дуже важливо оргашзувати таку д!яльн!сть, за яко! д!ти чують зв'язне, лопчне пояснения, емоцшну розпов!дь або сам! м!ркують уголос.
Самост!йна робота пропонуеться у класах-комплектах на будь-якому етап! уроку: при перев!рщ ран!ше засвоених знань, при сприйманш та усв!домленн! нового навчального матер!алу, а також при його закршленш. Ця д!яльн!сть буде проходити усшшно лише в тому раз!, коли дитина зрозумша мету, !й ц!каво и досягти, вона волод!е навичками виконання тих дш, яю запропонован! класоводом. Для цього молодшим школярам роздаються шдиввдуальш картки, в яких записано рекомендований план м!ркування.
У зв'язку з тим, що важливим резервом удосконалення навчально-виховного процесу в малокомплектнш школ! е формування в учшв ум!ння працювати з книгою, у п!дручнику для вищих навчальних заклад!в «Природознавство ! с!льськогосподарська праця: Методика викладання» [2] названо основш прийоми, яю варто використовувати у робот! з навчальною книгою. Оргашзовуючи самост!йну роботу з шдручником, сл!д мати на уваз! те, що ц! книги створювалися без урахування специф!ки малокомплектно! школи. Тому вчитель мае продумати ряд запитань та завдань, яю б допомогли спрямувати увагу д!тей на виявлення ознак р!зних пред мет ¡в та явищ, що зображеш на малюнках.
Самостшна робота учшв на урощ вимагае диференцшованого кер1вництва з боку вчителя залежно в1д з\псту { форми роботи, II обладнання, шдивщуальних особливостей учшв 1 шдготовки класу в цшому.
Труднопл в робой вчителя класу-комплекту пов'язаш з обмежешстю використання рпномаштних прийохпв навчання, неможлив1стю провести евристичну беседу. емоцшну розповщь. Уникнути недолпав у робой з класом-комплектом, де в наявност1 мала наповнювашсть. але декшька класов. можливо за умови знаходження оптимального вар1анта поеднання ¡ндившуальних { фронтальних форм органпацм навчання. А це усшшно досягаеться у процесс навчальних дш.
Як зазначае О. Савченко, специфика проведения уроюв у класькомплекл зумовлюе рпномаштшсть самостшних роб1т. яю е обов'язковим компонентом кожного уроку. Самостшш роботи розвивають увагу д1тей. виробляють здатшсть \пркувати. формують самостшшсть як рису характеру дитини [6, с. 104]. У малокомплектнш початковш школ! перш за все необхвдно навчити школяр1в працювати самостшно з наочними пособниками, приладами, шдручником тощо. При органпацм цього виду д1яльносп перед д1тьми варто 1птко поставити мету завдання та визначити шляхи його виконання. При вивченш дисциплш природничого циклу недопустимо всю самостшну роботу зводити до читання й переказування шдручника.
Тривалють самостшно! роботи зумовлюеться складшстю \ обсягом завдань. Зрозумшо, що обсяг роботи в одному класо залежить в1д зайнятосп класовода з другим класом. Тому час, що видшяеться на самостшну роботу молодших школяр1в. може становити в1д 25 % до 75 % часу уроку. Учитель мае чтсо визначитись п завданнями та часом, що выведений на виконання самостшно! роботи, бо затримка у виконанш завдань учнями одного класу може призвести до порушення спланованого ходу уроку в класах комплекту. Основними недолжами розподшу часу в класькомплекп е фактична його втрата (велию паузи) 1 неправильне дозування окремих еташв заняття або вид1в роботи. Це зумовлено багатьма причинами: часп й багатосшвш пояснения наступно! роботи, обмаль завдань або невмше 1х використання для ¡ндршдуально! роботи, нерацюнальш способи перев1рки виконано! роботи, невдала оргашзащя робочого \псця тощо.
Форму самостшних завдань треба урпномаштнювати. щоб у сприйманш матер1алу брали участь р1зш види пам'ятг зорова, слухова, моторна.
На усшх самостшно! роботи ¡стотно впливае способ постановки завдання (його формулювання, вка^вки щодо послщовносп опрацювання матер1алу, розробка шструктажу до проведения дослщв тощо). Яюцо вка^вки мають загальний характер, бажано оформити 1х у вигляд1 пам'ятки, яку в потр1бний час вившують на дошщ.
На заняттях також звертаеться увага на проблеми навчання обдарованих д1тей, а також на оргашзацш позакласно! роботи в малокомплектнш школг
Ступшь самостшност! на уроках мае визначатися в кожному конкретному випадку, але в цшому самостшшсть у робот! учшв повинна постшно зростати. Завдання для самостшних робп" мають бути середньо! дидактично! складноси, яка теж постшно зростае. Для учшв. яю гарно вчаться, проявляють особливий штерес до предмета, слщ давати додатков! завдання.
Самостшш роботи учшв на урош вимагають диференцшованого кер1вництва з боку вчителя залежно вщ змюту 1 форми роботи, II обладнання, шдивщуальних особливостей учшв 1 шдготовки класу в цшому. Вчитель мае знати, чи е в учня потр1бш навички, чи впевнений вш у сво1х силах, чи вимогливий до роботи.
Виконану самостшну роботу педагог мае перев1рити. ошнити й шдвести шдсумки. Деяю роботи, особливо на перших порах, можуть зачитуватися учнями на урош. що дае змогу всьому класу проанагпзувати свою працю 1 ошнити II одразу ж шел я виконання. Для оргашзацн самоконтролю використовують переноси! дошки з вщповщями, шдписами; таблиц!, схеми тощо.
Отже, правильно оргашзована самостшна робота в умовах малокомплектно! школи набувае великого значения. Усшх II оргашзацн визначае усшх навчально! роботи в цьому тиш шил.
Перспективним е вдосконалення тдготовки майбутшх учител1в для роботи в класах-комплектах з ор1ентащею на сучасш акценти осв1ти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аквилева Г. Н. Преподавание природоведения в малокомплектной школе / Г. Н. Аквилева, Е. А. Постникова, Г. Ф. Суворова. —М.: Просвещение, 1990. —94 с.
2. Бвда О. А. Природознавство [ сшьськогосподарська пращ: Методика викладання: навч. помбник для студента пед. факультета вищих навч. заклад1в та класовод1в / О. А. Бвда. — К.-1ршнь: ВТФ «Перун», 2000. — 400 с.
3. Горощенко В. П. Методика преподавания природоведения / В. П. Горощенко, И. А. Степанов. — М.: Просвещение, 1984. — 159 с.
4. Нарочна Л. К. Методика викладання природознавства / Л. К. Нарочна, Г. В. Ковальчук, К. Д. Гончарова. — К.: В ища школа, 1990. - 304 с.
5. Национальна доктрина розвитку освгги / Затверджено Указом Президента Украши ввд 17.04.2002 р. № 347/2002 // Освп-а Укра1ни. — 2002. — № 33 (23 квиты). — С. 4-6.
6. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах / О. Я. Савченко. — К.: Мапстр-Э, 1997. — 256 с.
УДК 371.14 Над ¿я ВАСИЛЬКЮСЬКА
ЗМ1СТОВИЙ I ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТИ ШДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В ДО ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГ1ЧНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ВИКЛАДАННЯ Р1ДН01 МОВИ
У cmammi розглянуто теоретико-методичт аспекты тдготовки cmydenmie факультету тдготовки вчителгв початкових клаае до використання педагоггчних технологш на уроках pidno'i моей в початковш школг.
В статье рассматриваются теоретико-методические аспекты подготовки студентов факультета подготовки учителей начальных классов к использованию педагогических технологий на уроках родного языка в начальной школе.
In the article theoretic-methodical aspects of preparation of students of department of teaches of primary classes consider to use of pedagogical technologies on the Ukrainian lessons at primary school.
Створення життездатно! системи осв1ти е першочерговим завданням в умовах кардинальних змш в еконо\пш. пол1тищ, наущ й техшщ.
Оновлення нацюнально! осв1тньо! системи передбачае виршення таких невщкладних питань як ор1ентащя на людину, фундаментальш шнносп. демократизащя та гумашзащя осеити. Як зазначае В. Кремень, потр1бна принципово нова демократична осв1тньо-педагопчна технолопя. На Bcix щаблях осв1ти в1д початково! до вищо! школи необхщна переор1ентац1я з ¡нформац1йного на проблемно-д1яльшсний тип осв1ти. А для цього потр1бш добре шдготовлеш фах1вщ, досвщчеш виховател1 [7].
Учитель сучасно! школи мае ор1ентуватися на технолопчш п1дходи до оновлення шюльно! практики викладання навчальних дисципл1н. Тому перед професшною педагопчною осв1тою виникла проблема розробки теоретико-методичних засад п1дготовки майбутшх учител1в початково! школи до вмшого використання навчальних технологий.
Розв'язанню ще! проблеми присвячено досл1дження I. Дичювсько!, Л. Коваль, О. Комар, О. Пехоти, Н. Поб1рченко, О. Пометун та iH. Недостатньо розробленими, на наш погляд, залишаються аспекти тдготовки студент ¡в факультету шдготовки вчител1в початкових клаав до використання педагопчних технолопй на уроках мови в початковш
школ1.
