CC BY
9
УДК [330.332+330.341.1]«71»(477]
иауково-методинний п1дх1д до прогнозування та оцihkи ефективиоси системи управл1ння сталим 1нноващйним соцiально орicнтованим розвитком економ1ки на основi модерн1зованого 1ндексу людського розвитку
® 2015 БОНДАР-П1ДГУРСЬКА О. В.
УДК [330.332+330.341.1]«71»(477)
Бондар-Пщгурська О. В.
Науково-методичний пiдхiд до прогнозування та оцiнки ефективностi системи управлшня сталим шновацшним соцiально оркнтованим розвитком економiки на основi модернiзованого iндексу людського розвитку
Метою cmammi е розробка та матер1ал1зац1я методики прогнозування та оцнки ефективностi системи управлшня сталим нновацшним со^ально-оркнтованим розвитком економки на основi модерюзованого ¡ндексу людського розвитку. Дослiджено 1ЛР як ¡нтегральний показник оцнки ефек-тивнот системи управлння сталим нновацшним софльно орiентованим розвитком економки на предмет необхiдностi його модеркзацп з метою врахування найбльш вагомих факторiв розвитку iнновацiйноiдiяльностi в контект стйкого задоволення ЖВ1 сощуму, суспльства, держави. Запропоновано термни «критерш стiйкостi» та «запас стiйкостi» системи управлння сталим iнновацiйним софльно оркнтованим розвитком економки, що е сигнальними значеннями оцнки со^ально': стабльноrni. Акцентовано, що в'д'емне значення запасу стйнот свiдчить про вхо-дження крани в активну фазу полтично'С фiнансовоiта економiчноi кризи, тривале перебування в якй неминуче призведе до революцйноiситуацИ Автором вперше на основi мiждисциплiнарного тдходу, морфологiчного аналiзу та методу корегування ндексу розроблено модернiзований iндекс людського розвитку, що, на вiдмiну вiд загальноприйнятого 1ЛР, враховуе екологiчнi, соцiальнi та економiчнi складовi тдсистем системи управл'тня сталим iнновацiйним со^ально орiентованим розвитком економки, дозволяе комплексно о^нити ii ефективнсть як динамiчноi системи з ураху-ванням критерив ефективност[ оптимальнот та стiйкостi, а також виступае основою прийняття управлiнськихрiшень щодо втлення заход'в тдвищення р'внязадоволенняжиттево важливих нтереав соцуму, суспльства, держави.
Ключевые слова: ндекс людського розвитку, методика оцнки, ефективнсть, сталий iнновацiйний со^ально орiентований розвиток, система
управлтя, ЖВ1 населення
Рис.: 2. Табл.: 3. Формул: 13. Б'бл.: 16.
Бондар-^дгурська Оксана Васи^вна - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра бiзнес-адмiнiстрування та менеджменту зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, Полтавський ушверситет економши i торг'^ (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украна) Email: ksycha101@yandex.ru
УДК [330.332+330.341.1]«71»(477) Бондарь-Подгурская О. В. Научно-методический подход к прогнозированию и оценке эффективности системы управления устойчивым инновационным социально ориентированным развитием экономики на основе модернизированного индекса человеческого развития
Целью статьи является разработка и материализация методики прогнозирования и оценки эффективности системы управления устойчивым инновационным социально ориентированным развитием экономики на основе модернизированного индекса человеческого развития. Исследован ИЧР как интегральный показатель оценки эффективности системы управления устойчивым инновационным социально ориентированным развитием экономики на предмет необходимости его модернизации с целью учета наиболее весомых факторов развития инновационной деятельности в контексте устойчивого удовлетворения ЖВИ социума, общества, государства. Предложены термины «критерий устойчивости» и «запас устойчивости» системы управления устойчивым инновационным социально ориентированным развитием экономики, которые выступают сигнальными значениями оценки социальной стабильности. Акцентировано, что отрицательное значение запаса устойчивости свидетельствует о вхождении страны в активную фазу политического, финансового и экономического кризиса, длительное пребывание в которой неизбежно приведет к революционной ситуации. Автором впервые на основе междисциплинарного подхода, морфологического анализа и метода корректировки индексов разработан модернизированный индекс человеческого развития, что, в отличие от общепринятого ИЧР, учитывает экологические, социальные и экономические составляющие подсистем системы управления устойчивым инновационным
UDC [330.332+330.341.1]«71»(477)
Bondar-Podhurskaya O. V. Scientific and Methodical Approach to Forecasting and Evaluating the Efficiency of the System for Managing Sustainable Innovative Socially Oriented Economic Development Based on a Modernized Human Development Index
The aim of the article is the development and materialization of techniques for forecasting and evaluating the efficiency of the system for managing sustainable innovative socially oriented economic development based on a modernized human development index (HDI). The HDI is studied as an integral indicator for evaluating the efficiency of the system for managing sustainable innovative socially oriented economic development in terms of its modernization with the purpose of considering the most powerful factors in the development of innovative activity in the context of sustainable satisfaction of the vital interests (VI) of the socium, society, or state. The terms «sustainability criteria» and «stability reserve» of the system for managing sustainable innovative socially oriented economic development, which serve signal values for evaluating the social stability, have been suggested. It is emphasized that the negative value of stability reserve indicates the country's entering the active phase of a political, financial and economic crisis, long stay in which will inevitably lead to a revolutionary situation. It is for the first time that the author on the basis of a multidisciplinary approach, morphological analysis and the method of adjustment indices has developed a modernized human development index, which, unlike the conventional HDI, takes into account environmental, social and economic components of subsystems of the system for managing sustainable innovative socially oriented economic development. It makes for a complex evaluation of its efficiency as a dynamic system based on criteria of performance, optimality and sus-tainability, and also acts as the basis for making managerial decisions as
социально ориентированным развитием экономики, что позволяет комплексно оценить ее эффективность как динамической системы с учетом критериев эффективности, оптимальности и устойчивости, а также выступает основой принятия управленческих решений для реализации мероприятий по повышению уровня удовлетворения жизненно важных интересов социума, общества, государства. Ключевые слова: индекс человеческого развития, методика оценки, эффективность, устойчивое инновационное социально ориентированное развитие, система управления, ЖВИ населения Рис.: 2. Табл.: 3. Формул: 13. Библ.: 16.
Бондарь-Подгурская Оксана Васильевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра бизнес-администрирования и менеджмента внешнеэкономической деятельности, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина) Email: ksycha101@yandex.ru
to implementing the measures to improve the level of satisfying the vital interests of socium, society and state.
Keywords: human development index, evaluation methodology, efficiency, sustainable innovative socially oriented development, management system, population VI
Pic.: 2. Tabl.: 3. Formulae: 13. Bibl.: 16.
Bondar-Podhurskaya Oksana V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Business Administration and International Management, Poltava University of Economics and Trade (vul. Kovalya, 3, Poltava, 36014, Ukraine) Email: ksycha101@yandex.ru
Вступ. Цившзацшний вибiр, зроблений нашою державою, обумовлений необхкшстю задоволення жит-тево важливих штересш переважно! бкьшосп населен-ня i передбачае змшу прюритетш щодо розвитку людини у програмних документах, а також використання з щею метою ефективних шструментш шновацшного розвитку. «Сучасна парадигма цившзацшного прогресу передбачае перехк вк домшанти економiчного зростання, збкьшен-ня обсягш виробництва до усвкомлення цих процесш як передумови для досягнення головно! мети - розвитку людини в штересах людини та !! власними силами. Прийнят-тя цього постулату мiжнародною спкьнотою означае для кожно! кра!ни необхкшсть змши прюритетш державно! сощально-економiчно! стратеги, створення и вкповкно-го наукового й шформацшно-методичного забезпечення» [1, с. 5]. Зважаючи на це, формуеться i головна мета розвитку суспкьства - «створення середовища, яке сприяе можливостi людей насолоджуватися довгим, здоровим i творчим життям. «Люди - реальне багатство наци». Тому головним критерieм в оцшщ досягнень кра!ни мае висту-пати яккть життя людей, а не лише динамка нацюналь-ного доходу, оцшюваного через ВВП» [2 , с. 21]. Саме цю беззаперечну ктину покладено в основу розробки шдек-су людського розвитку (1ЛР), одного з ключових показ-никiв у системi мiжнародних зютавлень, який введений у 1990 рощ на замовлення Програми розвитку ОргашзацГ! Об'еднаних Нацш (ПРООН) як альтернатива ортодоксаль-ним показниками нацiонального розвитку - темпам еконо-мiчного зростання та рiвню доходiв, i враховуе досягнення в област освiти та здоров'я. Стае очевидним той факт, що людське щастя i матерiальний добробут не е синонiмами. Людський розвиток - комплексне поняття, вимiрювання якого передбачае наявшсть системи конкретних показ-никiв, якi актуалiзують проблему ккьисно! оцiнки життя людей в будь-якш краМ, охоплюють бiльше, шж вимiр задоволення основних потреб людини, доходiв на душу насе-лення та оцiнку споживання ресурсш. Потребують уваги й чинники, яи характеризують ступiнь свободи, гiдностi i ак-тивностi в суспiльному житт тощо. Все це вимагае модер-нiзацГ¿ iндексу людського розвитку. Таким чином, простота 1ЛР дозволяе урядам використовувати його як шструмент оцшки ефективностi свое! роботи, в поршнянш з владою
сусiднiх кра!н, а також як комплексний шдикатор для про-гнозування та оцiнки ефективност системи управлiння сталим iнновацiйним соцiально-орiентованим розвитком нацiонально'! економiки за умови його певно! модернiзацГ!.
Питанням оцшки ршня та якостi життя населення присвячеш працi таких вчених, як В. В. Антропова [13], А. П. Борушко [4], В. М. Геець [14], Т. В. Гончаренко [15], З. I. Галушка [16], Е. М. Лiбанова [1], П. Г.Никитенко [7], Амарт'я Сену [3]. Проте, аналiз !х праць дозволив дшти висновку, що 1ЛР дае лише загальне уявлення про окремi основш вимiри ршня розвитку суспкьства, а питання щодо модернiзацi! шдексу людського розвитку як комплексного шдикатора прогнозування та оцiнки ефективностi системи управлшня сталим шновацшним соцiально-орiентованим розвитком нацюнально! економiки висвiтлено лише фрагментарно та не в повнш мiрi.
Мета статтi. Розробка та матерiалiзацiя науково-ме-тодичного пiдходу до оцшки та прогнозування ефектив-носп системи управлiння сталим iнновацiйним сощально орiентованим розвитком економiки на основi модершзова-ного iндексу людського розвитку.
Виклад основного матерiалу. Проводячи морфоло-гiчний аналiз iндексу людського розвитку, розробленого пакистанським економктом Махбубом уль-Хаком (Мах-буб уль-Хак) у спшпращ з лауреатом Нобелiвсько'! премГ! Амарт'я Сеном [3] та шшими провкними фахiвцями в да-нiй обласп, можна зазначити, що «у концепцГ! 1ЛР голо-вуе не здатшсть до продуктивно! працi, демонстрована через економiчне зростання, а сам розвиток людини через розширення можливостей його вибору завдяки таким компонентам: 1) довголггтю на основi здорового способу життя; 2) знанням (освка); 3) пдному рiвню життя (доходи) [2, с. 22]. Разом з тим, на думку фахшцш, «даний шдекс не е всеосяжним мiрилом розвитку людини. Зокрема, до нього не входять таю важливi шдикатори, як дотримання прав людини, демократичних свобод i сощально! рiвностi. 1ЛР дае загальне уявлення про деяи основнi вимiри рiв-ня розвитку суспкьства. Хоча вш i являе собою корисну точку вiдлiку, важливо пам'ятати, що концепщя розвитку людини ширше i складнiше, нiж це здатш вiдбити будь-якi сукупнi вимiрювання, навiть якщо вони пiдкрiплюються шшими показниками» [2, с. 21-28]. Фахшщ зазначають,
що «адеальний шдикатор р1вня життя мав би врахову-вати численнi фактори, там як: розподк доход1в м!ж верствами сустльства; ранше накопичена власшсть; доступ до земельних ресурав i кредитування; розвинешсть шфраструктури та мехашзм доступу до громадських фон-д1в (охорони здоров'я, осв1ти, транспорту, комунальних по-слуг та ш.), шдив1дуальний стиль життя; блага, вироблеш в домашньому господарств!; природно-кл!матичш та еко-лопчш умови i т. п.» [2, с. 22].
А. П. Борушко [4, с. 35] також вказуе на те, що у 1ЛР окреслено «лише частину проблеми людини i сустльства -недостатнш розвиток системи освгти, низька тривалкть життя, низький р1вень ВВП на душу населення. Проте, е ряд яисно висловлених «небезпек»: примггавш системи науки i технологш, арха!чш системи управлшня й оргашзацп, складност у розвитку культури р1зних краш. При цьому необх1дна не лише ильисна оцшка вск «небезпек», необ-
х1дний !х яисний вим1р на основ! р1зноман1тност1 «можли-востей» людини, i, перш за все, його творчостЬ. Кр1м того, динамка розвитку зазначеного шдексу свкчить про недостатнш його р1вень в УкраМ у поршнянш з крашами бвро-пи i Центрально! Азп та колишнього СНД (рис. 1).
Проводячи анал1з тенденцш змш показниив 1ЛР кра!н бвропи i Центрально! Азп та колишнього СНД у 1990 - 2014 рр. стае очевидним той факт, що, незважаючи на р1зномаштш загрози та кризи, уряди краш намагаються тдтримувати позитивн тенденцп його розвитку, а це доводить розумшня та готовшсть урядш кра!н до реал1зацй стратег!! сталого шновацшного сощально ор1ентованого розвитку економжи (табл. 1).
Укра!на входить до групи краш з високим р1внем шдексу людського розвитку зпдно з класифкащею ООН i лише у 2005 р. вийшла на ршень 1990 р. Негативш яви-ща - незадоволення життево важливих штересш (ЖВ1) пе-
1ЛР
0,9 -
0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1
1ЛР
0
Укра'ша ЕЗ Европа та Центральна Азiя
0 0 5 6 7 8 9 0 1 2 4 9 0 0 0 0 0 0 1 1 1 1 90000000000
»—гчгчгчгчгчгчгчгчгчгч
■»-Укра'ша q
»--РоСЯ 0
д-Бшоруая q
к-Европа та Центральна Азiя
»-Грузiя 0
о-Лгтва
Роки
0,62
1990
2005
2007
2009
2011
2014 Роки
Рис. 1. Динамка показнимв 1ЛР краш бвропи i Центрально'!' Азп та колишнього СНД у 1990 - 2014 рр.
Джерело: побудовано автором на основ1 опрацювання лггературних джерел [5]
реважно! бкьшоси населення кра!ни, викликаш розвалом СРСР, як1 в1дбувалися у держав1 протягом майже десяти роив, вплинули на зниження р1вня 1ЛР у 1991 - 2000 рр., выкинувши il на десятки роив назад, шляхом розпорошен-ня i зниження ршня набутого потенщалу на користь краш бвропи. Саме тому, враховуючи наявн дан м1жнародно! статистики, е сенс в1добразити в1дсоток фшансування НДДКР у ВВП кра!ни як шдикатор дш уряду щодо сприян-ня 1нновац1йному розвитку економ1ки у структур! модер-шзованого 1ЛР.
В1дпов1дно до методолог!! управлшня динам1чними системами першочерговим завданням оцшки ефектив-ност сталим шновацшним сощально-ор1ентованим розвитком економжи стае уточнення сутност! ïï базових ви-хгдних критерпв: 1) критерш оптимальност!; 2) критерию ефективноси; 3) критерию стшкоси, як вийдних параме-тр!в системи управлшня.
Критер1ем cmiüKocmi динам1чно! системи може бути критичне число незадоволених (61,8 % населення, життево важлив! штереси яких не задовольняються), i мае враховуватися тд час моделювання сощально-економ1чних процесш, особливо в умовах полгтичних, фшансових, еко-ном1чних криз, що створюе тдстави для визначення со-
щальноХ cma6UbHocmi (стшккть держави) як одного !з основних критерпв системи управлшня сталим шновацш-ним сощально ор1ентованим розвитком економки [6]. Так, критер1ем стшкоси системи управлшня сталим шновацш-ним сощально ор1ентованим розвитком економжи доцкь-но обрати оптимальну структуру стратифкац!! населення в держав! (не менше 61,8 % середнього класу).
Поряд !з цим, оцшка системи управлшня сталим ш-новацшним сощально ор1ентованим розвитком економки Укра!ни потребуе доповнення - критерЮ оптимальностi, тд яким зпдно з Енциклопедичним словником розушють «ккьисний або порядковий показник, що виражае гранич-ну м1ру економ1чного ефекту прийнятого ршення з метою можливост поршняння альтернативних ршень i вибору найкращого». Так, в нашому випадку, KpumepieM опти-MaAbHocmi системи управлшня сталим шновацшним сощально ор1ентованим розвитком економжи е максимальна швидисть переходу до вищого технолопчного укладу з мь шмальними швестищями, що водночас передбачае макси-мальне задоволення ЖВ1 населення, тобто високий ршень та яисть життя, сощальну стабкьшсть, мщну державу, стшке економ1чне зростання.
Таблиця 1
Аналiз показникiв 1ЛР краГ'н Свропи i Центрально'!' АзГГ та колишнього СНД у 1990 - 2014 рр.
Р1к КраГ'на 1990 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2014 Вщхилення 2014 р. вщ 1990 р.
Укра'ша 0,714 0,673 0,718 0,725 0,732 0,736 0,728 0,733 0,737 0,74 0,734 0,02
Pосiя 0,73 0,713 0,753 0,761 0,77 0,778 0,777 0,782 0,784 0,788 0,778 0,048
Бторусь - - 0,73 0,743 0,732 0,768 0,78 0,785 0,789 0,793 0,786 -
Европа та Центральна Aзiя 0,701 0,709 0,743 0,75 0,757 0,762 0,762 0,766 0,769 0,771 0,738 0,037
Грузiя - - 0,713 0,719 0,732 0,73 0,732 0,735 0,74 0,745 0,744 -
Литва 0,732 0,756 0,802 0,806 0,81 0,813 0,809 0,81 0,814 0,818 0,834 0,102
Джерело: побудовано автором на основi опрацювання лiтературного джерела [5]
Осильки нацюнальне господарство мае у своему розпорядженш певш ресурси, спрямоваш на задоволення потреб 1 обмежеш, тому необх1дно обирати найбкьш ре-зультативний вар1ант. Для цього 1 потр1бен критерш еко-ном1чно1 ефективност1 В нашому випадку - це комплек-сне в1дображення якост життя переважно! б1льшост1 на-селення, що може бути воображено у вигляд1 шдексу людського розвитку, скорегованого на в1дпов1дш коефщ1енти, тобто модершзований iндекс людського розвитку (У).
Зважаючи на вищевикладене, нами рекомендовано до складу модершзованого шдексу людського розвитку включати таи показники, що характеризують систему управлшня сталим шновацшним сощально ор1ентованим розвитком економжи (табл. 2).
Значення п I т залежать в1д анамзовано! групи па-раметр1в.
Хп I) - г-показник, /'-шдсистеми системи управлшня сталим шновацшним сощально ор1ентованим розвитком економжи. Тод1
XI = уX1ij; X2 = УX2}; X3 = УXЩ. (1)
М 1,1 1,1
Це означае, що групи параметр1в Х1, Х2, Х3 являють собою об'еднання показниюв, яю характеризують параме-три завдань для кожно! з тдсистем управлшня реал1за-щею цих завдань. Тод1 модершзований шдекс людського розвитку (У) можна визначити так:
Таблиця 2
Вхщш параметри оцшки системи управл1ння сталим 1нновац1йним сощально оркнтованим розвитком економ1ки
Соц1альна п1дсистема (Х31... Хп)
Економ1чна п1дсистема (Х11 ... Хп)
Еколопчна п1дсистема (Х21... Хп)
2
3
1) 1ндекс людського розвитку(Х31)
1.1. 1ндекс тривалостi життя (здоров'я) (Х311);
1.2. 1ндекс осв™ (Х312);
1.3. iндекс валового нацюнального доходу (добро-буту)( Х313).
2) Блок демографiчноl' стабiльностi (Х32);
2.1. рiвень фертильностi (сумарний коефiцieнт наро-джуваностi)( Х321);
2.2. рiвень вбивств та самогубств (Х322)
2.3. зростання або зменшення населення кражи (Х323);
3) шдекс стшкосп соцiально-економiчного розвитку держави (Х33);
4) шдекс наявносп нацюнально''' щеТ, що об'еднуе всi прошарки населення (Х34);
9) шдекс зайнятосп населення ^вень безробiття, %) (Х11);
10) шдекс продуктивное працi (Х12);
11) шдекс перевищення виробництва предме^в споживання до виробництв засобiв виробництва (Х13);
12) шдекс шновацшного розвитку (Х14);
13) шдекс шфляцп (Х15);
14) шдекс щентичносп цiн на внутрш-ньому та свгговому ринках (Х16);
15) шдекс частки торгiвлi в цЫ товару (Х17);
16) iндекс врахування державного зо-внiшнього боргу (Х18);
18) шдекс тшьово''' економiки (Х19);
20) енергоeмнiсть (т. н. е. / ВВП ППС нат. величина) (Х21);
21) шдекс стану оточуючого середовища (урахування глобального потеплшня шмату (СО2 на душу насе-лення) (Х22).
1
Базовi параметри для розрахунку модернiзованого iндексу людського розвитку*
(складено автором на основ! анал'зу життево важливих нтереав методом ранжування)
Закiнчення табл. 2
1 2 3
5) шдекс житлових умов (Х35); 6) шдекс гадального забезпечення i послуг (Х36); 7) iндекс нерiвностi у розподiлi наявних ресурсiв (крива Лоренца або шдекс ДжинО (Х37); 8) шдекс використання 1нтернету (Х39) 19) енергоефектившсть економiки (ВВП по ППС / т. н. е.)( Х20)
Базовий шдикатор: тенденцп змiни чисельносп населення кра'ши Базовий iндикатор: витрати на НДДКР у ВВП Базовий шдикатор: викиди С02 на душу населення
*Умовт позначення:
X1, X.2, X3 - це групи параметрiв, що визначають: завдання iнновацiйного розвитку (XI), завдання сталого розвитку (X. i завдання, що ви-значають соцiально-орieнтований розвиток (Х3).
I - номер показника, що характеризуе параметри завдання, I = 1, 2, ... п; ) - номер шдсистеми управлiння реалiзацieю завдання,) = 1, 2, ... т.
У = XI ±у IX XX (2)
1=2
де У - М1ЛР; Х1 - 1АР;
XI - г-й параметр складово'1 М1ЛР, де г е [2, п];
у - ваговий коефщент вводу г-го параметру складово'1 в загальну суму М1ЛР. При цьому знак вагового коефщь ента залежить в1д ф1зично'1 сутност складово'1.
Разом з тим, в окремих випадках е сенс скористатися бкьш спрощеною експрес-методикою оцшки ефективност системи управлшня сталим шновацшним сощально ор1ен-тованим розвитком економши на основ1 модершзованого шдексу людського розвитку, яка передбачае виконання трьох таких етатв:
1. Розрахунок шдексу, що в1дпов1дае за соцшльно ор1ентовану складову розвитку економши, тобто 1ЛР, що приймаемо за базу.
2. Розрахунок шдексу, що в1дпов1дае за стшкий т-новацшний розвиток економши.
У зв'язку з тим, що сощально ор1ентований розвиток забезпечуеться саме стшким шновацшним розвитком економши, дощльно, по-перше, ввести мову про стшисть сощально-економ1чного розвитку кра'ни з урахуванням ЖВ1 населення 61,8 % [7]. Так, стшисть сощально-еконо-м1чного розвитку кра'1ни (ССЕР) з урахуванням ЖВ1 61,8 % населення, де 61,8 % або 0,618 - критерш стшкосп (КС) системи, а за щле прийнято 100 % населення.
При цьому, запасом стшкосп (ЗС) ССЕР е р1зниця м1ж критер1ем стшкост системи (КС) системи 1 Фш - в1д-носним числом населення, ЖВ1 яких незадоволено:
ЗС = КС - Фш = 0,618 - Фш, (3)
тобто в1ддалення в1д числового значення КС системи.
Шд час визначення ФЖВ1 нами рекомендовано за-стосувати розроблену нами «Методику визначення р1вня задоволення ЖВ1 населення» на основ1 експертно'1 оцшки таких параметр1в: а) особиста безпека, свобода слова, дру-ку, доступ до шформацп; б) здоров'я (збереження, поперед-ження захворювань, лшування); в) житло; г) харчування; д) робота; е) матер1альне становище, включаючи фшансове
(доходи, з/п); ж) еколопя середовища проживання; з) освь та, наука; к) умови в1дпочинку, дозвЬлля; л) успк в житт1 (досягнення життевих щлей), задоволення ЖВ1, включаючи духовнь Кожному критерш присвоюеться вага «0,1», якщо суб'ект вважае даний штерес задоволеним, 1 «0», якщо штерес суб'екта не задоволено. Оцшка р1вня задоволення ЖВ1 населення здшснюеться нами за формулою: п
0 = Х(Б/хВ/), (4)
;=1
де О - оцшка р1вня задоволення ЖВ1 населення (в балах);
Бi - ильисть бамв за г'-тим критер1ем; п - ильисть передбачених методикою показни-к1в (критерпв).
Максимальна сума ваги повинна дор1внювати оди-
нищ:
X В1 =
;=1
(5)
Проведене нами опитування на шдприемствах м. Полтави та Полтавсько'1 област дозволили дшти висно-вку, що результати реал1зацГ1 розроблено'1 нами «Методики визначення рiвня задоволення ЖВ1 населення» тюно коре-люються 1з введеним у 2006 рощ 1ндексом щастя, що дозволило у першому наближенш (вар1ант1) шд час проведення експрес-методики використовувати наступну формулу:
ФЖВ1 = 1- I щастя, (6)
де Iщастя - шдекс щастя, тобто число задоволених.
Для Украши Програма розвитку ООН констатуе I щастя 2014 = 0,376 [8]. Тод1
ЗС = КС - ФЖВ1 = 0,618 - ФЖВ1 = 0,618 - 0.624= - 0,006.
При цьому, в1д'емне значення запасу стшност (ЗС) св1дчить про те, що кра'на в 2014 р. вступае в активну фазу пол1тично'1, фшансово! та економ1чно'1 кризи, тривале пере-бування в яий неминуче призведе до революцшно! ситуа-цц, коли «верх1вка» не може, а «низи» не хочуть жити по-старому, тому що '1х основш ЖВ1 не задоволень
Середньомюячна зарплата в УкраМ в доларовому екв1валент1 скоротилася практично в два рази з 395,5 $ в 2013 рощ до 218,9 $ в 2014 рощ, тобто наблизилася до р1вня 2006 року. Економша знаходиться у стада стагнацп, шфлящя досягла небувалих масштаб1в, реальш доходи населення ктотно скоротилися. ВВП Украши скоротився до 48,9 % до р1вня 1990 року. За прогнозами експерпв, ном1-нальний ВВП у 2015 р. скоротиться на 57,7 - 62,6 %, тобто в середньому, за правилом золотого перетину, - на 61,8 % у пор1внянш з 2014 р.
По-друге, шновацшний розвиток краши (1РК) обу-мовлений р1внем витрат на НДДКР, що визначаеться як шдекс:
(ФНДЦР~ФНДДРт1П^ , ,
нддр—Tz---(7)
(ФНддр max-Фщдр min) 4 '
/Р/С,
де ®НддкР - фактичний р1вень витрат на НДДКР в1д ВВП для Украши складае 0,86 % в 2012 р., 0,66 % - 2014 р. [9, с. 16; 10],
Фнддкр max - 4,4%; фНддКР min - 0,02 %;
1РК2014 ткр = (0,66 - 0,02) / (4,4 - 0,02) = 0,64 / 4,38 = 0,146.
3. Розрахунок шдексу, що в1дпов1дае за сталий розвиток економти, тобто з урахуванням екoлoгiчнoгo фактора.
Сталий розвиток мае враховувати стан навколиш-нього середовища, що пов'язано, перш за все, з урахуван-ням глобального потеплшня кл1мату (СО2 на душу населення). 1ндекс з урахуванням глобального потеплшня кл1мату (1ГПК):
(фС02/оаб - ФС02 /ос/б min)
1ГПК-
Wœ2/oci6 max- ФСОг /ос/б min) '
(8)
де Фсо2/0сб - фактичне значення СО2 на душу населення. У 2014 р. для Украши цей показник склав 6,6 т / ос1б [11]; Фсо2 /ос1б max - 38,46 т / осШ; 1<х№ mm - 0,012 т / осШ.
1ГПК2014 = (6,6 - 0,012) / (38,448 - 0,012) = 6,588 / 38,436 = 0,171 ;
4. Розрахунок шдексу, що в1дпов1дае за змшу чисель-ност1 населення держави (1ЗЧН):
1ЗЧН = Чнд/ Чнд max, (9)
де Чнд - фактичне значення населення, для Украши у 2014 р. - 45,426 млн ос1б, 1ЗЧН max - 52,224 млн ос1б. [12]
W014 = 45,426 / 52,224 = 0,87
Зазначен1 1ндекси вводяться в модершзований 1ндекс людського розвитку з урахуванням в1дпов1дних вагових коеф1щент1в (м1н1мальних значень ряду чисел зпдно з правилом «золотого перетину») за наступним алгоритмом:
1-й етап: знаходимо чисельне значення 1ЛР (база).
2-й етап: визначаемо ФЖВ1.
3-й етап: проводимо першу корекщю 1ЛР з ураху-ванням величин ЗС за такою формулою:
М1ЛР1 = 1ЛР (база) + (0,618 - Фжв) у1, (10) М1ЛР12014 = 0,734 + (0,618 - 0,624) X 0,09 = 0,73346.
де у1 = 0,09 - число з ряду чисел правила золотого перетину.
Коефщенти (уп) тдбираемо експертним шляхом вiд-повiдно до правила золотого перетину.
Для Украши 1ЛР у 2014 р. склав 0,734. Для нього i для рiзних значень ФЖВ1 (0,7; 0,8 i 0,9) можна побудувати графжи залежностi М1ЛР1 вiд ФЖВ1 з урахуванням того, що цей шдекс, як i 1ЛР, дуже шерцшний, тобто змiнюeться з малою швидистю.
4-й етап: проводимо корекцiю М1ЛР з урахуванням витрат на НДДКР:
ШР2=ШР1+ «»НДДР-Онддг™")
(Фнддртах-Фнддртт) ( )
де y2= 0,0556.
ШР22014 = 0,73346+ (0'бб~°'02) Х0,0556 = 0,75974.
2 (4,4-0,02)
5-й етап: проводимо третю корекщю 1ЛР, прийняв-ши за нову базу М1ЛР2, з урахуванням глобального поте-плшня клiмату.
(Фго, -Фсо,min)
М1ЛРг=М1ЛР7+-^-^-у,, (12)
3 2 [Фсотах-ФС0min)'3 (12)
де для Украши в 2014 рощ Фсо = 6,6 т / ос.;
Фсо max - 38,46 т / ос.; Фсо min - 0,012 т / ос.., у3 = = 0,055. 2
У формуй знак «-» обумовлений залежшстю - ч1м б1льше викид1в шидливих речовин, тим г1рше. Отже,
/ИЛР32014 = 0,7466- (6'6~°'°12) х 0,055 = 0,7371. J (38,448-0,012)
6-й етап: проводимо четверту корекщю 1ЛР, при-йнявши за нову базу М1ЛР3, з урахуванням зм1ни чисель-ност1 населення держави (1ЗЧН):
М1ЛР4 = М1ЛР3 - (Чнд/Чнд max) у4,
(13)
де Чнд - чисельшсть населення держави, млн ос1б. Чнд max - 52,224 млн ос1б; Чнд min - 45,426 млн ос1б, у4 = 0,146. Для Украши Чнд в 2014 р. - 45,426 млн оаб [12], а 1ЗЧН (2014) = 0,87. В1дпов1дно, М1ЛР42014 = 0,6101:
М1ЛР4 = М1ЛР3 - (Чнд/ Чнд max) y4 = = 0,7371 - (45,426 / 52,224) X 0,146 = 0,61.
Ми дшшли висновку, що реальний модифшований шдекс людського розвитку (М1ЛР4) нижче шж фактичний (1ЛР) на 15,1 %, тобто (0,734 - 0,61) / 0,734 = 16,9 %, що в1до-бражае зниження р1вня ефективност1 функц1онування системи управлшня сталим шновацшним сощально ор1енто-ваним розвитком економжи, i в1дпов1дно зниження якоси i р1вня життя людей, а також ступеня задоволення життево важливих штереав переважно'1 б1льшост1 населення кра'1ни за рахунок недостатнього фшансування НДДКР, впливу глобального потеплшня кл1мату через шидлив1 ви-киди CO2 в атмосферу, зменшення чисельносп населення кра'1ни.
Таким чином, запропонований науково-методичний пiдхiд до розрахунку модернiзованого iндексу людського розвитку, який Грунтуеться на загальноприйнятш ООН методищ розрахунку 1ЛР i корегуеться на в^пов^ш коефь цiенти стшкосп, iнновацiйностi та екологiчностi, дозволяе ощнити ефективнiсть системи управлiння сталим шно-вацiйним соцiально орiентованим розвитком економжи. Проте, врахувавши критери ефективностi та стiйкостi економки як динамiчно! системи, доцкьно застосувати критерш оптимальности що можна зробити, порiвнюючи швидкiсть розвитку нащонально! економiки з економiками шших кра!н, якi мали однаковi стартовi умови, але за перь од незалежност досягли бiльш високих результапв. Так, на основi використання розроблено! нами експрес-методики ощнки ефективностi системи управлшня сталим нно-
дифшований шдекс людського розвитку (М1ЛР4) нижче шж фактичний 1ЛР, а це свкчить про зниження ефектив-ностi системи управлшня сталим шновацшним соцiально орiентованим розвитком економiки цих кра!н: Укра!ни на 16,9 %, РосГ! - 16,4 %, Бкоруа - 16,7 %, Груз!! - 16,8 %, Лит-ви - 12,7 %, Латвп - 13,0 %, Естони - 13,0 %, Польщi - 13,5 %, Шмеччини - 8,93 %, що, безумовно, позначаеться на рГв-нi задоволення життево важливих штересш переважно! бiльшостi населення цих кра!н i обумовлено певними про-рахунками в державнiй iнновацiйнiй полiтицi кра!н, недо-сконалою стратегiею сталого iнновацiйного соцiально орь ентованого розвитку економжи, невдалими або вiдсутнiми програмами ц реалiзацп. Це актуалiзуе пошук напрямiв пiдвищення ефективностi системи управлшня сталим ш-
вацшним сощально орieнтованим розвитком економши розрахуемо модернiзований шдекс людського розвитку для окремих кра!н бвропи та колишнього СНД у 2014 рощ (табл. 3)
При цьому, варто зауважити, що протягом 20132014 рр. загальний обсяг викидш СО2 на душу населення залишався однаковим.
Враховуючи той факт, що М1ЛР е комплексним ш-дикатором ощнки ефективностi функцiонування системи управлшня сталим шновацшним сощально орiентованим розвитком економши, доцкьно рекомендувати урядам використовувати його як шдикатор оцiнки ефективност свое! роботи в порiвняннi з владою сусiднiх кра!н.
Аналiз даних табл. 3 дозволив дшти висновку, що в уйх кра!нах, яи пiдлягали характеристицi, реальний мо-
новацшним соцiально орiентованим розвитком економiки iз необхiдною швидкiстю реалiзацi!, якi були б спроможш забезпечити стiйкiсть нащонально! економши, сощальну стабiльнiсть та максимальне задоволення ЖВ1 переважно! бiльшостi населення.
Варто зауважити, що М1ЛР в Украш самий мiнiмаль-ний, як i в Грузии, меньше шж у Естон!! на 21 % та Шмеч-чинi на 36 %.
Якщо порiвнювати мiж собою кра!ни колишнього СНД, якi на момент розвалу СРСР мали приблизно од-наковi стартовi умови, то за роки незалежносп !х рiвень соцiально-економiчного розвитку та М1ЛР суттево стали вiдрiзнятися. Так, наприклад, кра!ни БалтГ! в 2014 р. мали 1ЛР на ргвнГ 0,834 (Литва), в той час як 1ЛР Украши склав
Таблиця 3
Складовi архiтектонiки розрахунку модернiзованого 1ЛР для окремих краТн бвропи та колишнього СНД у 2014 роф *
КраТна / по-казник 1ЛР 2014 1ндекс щастя (у в1дносних одиницях) Ф ЖВ1 (у в1дносних одиницях) ФНДДКР' % т/ос|б Ч нд, ос1б Ч нд тах (1991 -2014 рр.) М1ЛР 2014 Вщхилення М1ЛР УкраТ-ни вщ р1вня шших краТн
Украина 0,734 0,376 0.624 0,66 6,3 45 426 200 52 224 100 0,610 х
Pосiя 0,778 0,345 0.655 1,11 12,2 (2013) 143 666 931 148 561 649 0,650 - 0.04
Бiлорусь 0,786 0,374 0.626 0,69 (2013) 6,6 (2013) 9468100 10 234 600 0,655 - 0,045
Грузiя 0,744 0,460 0.540 0,2 (2008) 1,4 (2013) 4 490 500 6 467400 0,619 - 0,009
Литва 0,834 0,349 0.651 0.95 4,1 (2013) 2 943 472 3 706 299 0,728 - 0,118
Латвiя 0,810 0,346 0.654 0.60 3,4 (2013) 1 995 600 2 668 140 0,705 - 0,095
Eстонiя 0,840 0,349 0,651 2,16 13,7 (2013) 1 315 819 1 567 749 0,739 - 0,129
Польща 0,834 0,426 0.574 0.87 8,0 (2011) 38 484 000 38 649 000 0.700 - 0,09
Hiмеччина 0,911 0,472 0,528 2,85% 2,47 (2010) 81 751 600 82 800 000 0.830 - 0,22
Джерело: розраховано автором на основГ опрацювання лiтературних джерел [5; 8-11]
0,734, що на 0,1 менше, а якщо говорити про модершзова-ний шдекс людського розвитку (М1ЛР), то вГн становить 0,728 та 0,623 вГдповГдно, тобто менше на 0,105 на користь Литви. Враховуючи надзвичайно повгльш темпи змГн 1ЛР та М1ЛР Укра!ни протягом 1990-2014 рр., тобто за роки незалежностГ, говорити про швидисть виходу Укра!ни на ргвень кра!н 6С не доводиться взагалГ при реалктичному (прагматичному) сценари розвитку подш: досягти рГвня кра!н БалтГ! Укра!на зможе через 11 роив у 2026 р. (М1ЛР -0,739), а Шмеччини через 25 роив у 2040 р. (М1ЛР - 0,83) за умови вГдсутностГ рГзноманГтних вГйн, катаклГзмгв та шших форс-мажорних обставин (рис. 2).
Значення,млн
Якщо не буде припинено вшськовий конфлжт м1ж Украшою та Роаею, матиме мiсце песимктичний сценарш розвитку подш, коли Украша, з урахуванням зовнiшнього боргу, буде мати ситуащю дефолту вже до инця 2015 р. Разом з тим, якщо врахувати, що в 2014 р. ВВП знизився до рiвня 2001 р., а в 2015 р. - до мшмального ршня тсля роз-валу СРСР, то змщення вiдбуваeться ще на 17 роив.
Проте, мае мюце й оптимктичний сценарш розвитку подш, у разi вчасно'1 розробки i реалiзацï¿ стратеги сталого шновацшного соцiально орiентованого розвитку економiки Украши, що забезпечить задоволення ЖВ1 переважно! бкьшост населення та сощальну стабiльнiсть за
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0,0
-4—Ф-
1>
1>
1>
1>
1>
Роки
Рис. 2. Прогнозна динамiка модернiзованого 1ЛР (М1ЛР) у 2015 - 2040 рр. Украши за реалктичним (прагматичним)
сценаркм
Джерело: побудовано автором на осжш власних розрахункiв
рахунок розвитку економiки на основi новiтнiх технологiй (не менше 61,8 %), соцiалiзацiï розвитку промисловост та модернiзацï¿ сучасно'1 освiти, Украша досягне ршня краш 6С у 2030 рощ. Це можливо за умови досягнення 3 % в^ ВВП витрат на НДДКР, а також зменшеш обсягу шидли-вих викидiв на 40 %, припиненш тенденцп зменшення чи-сельностi населення краши, а також розробцi та впленш програм соцiалiзацï¿ розвитку промисловосп, якi спрямо-ванi на задоволення ЖВ1 переважно'1 бiльшостi населення Украши.
У цьому випадку у 2030 р. М1ЛР Украши складе 0,813, тобто 0,734 + (0,618 - 0) х 0,09 + (3 - 0,02) / (4,4 - 0,02) х 0,09 - (2,64 - 0,012) / (38,448-0,012) х 0,055 = = 0,813278, що становить ршень розвитку 6С, в т. ч. краш Балтп, яи в минулому входили до складу СРСР.
Якщо враховувати тенденщю до змши чисельност населення, то М1ЛР Украши у 2030 р. складе: 0,734 + (0,618 - 0) х 0,09 + (3 - 0,02) / (4,4 - 0,02) х 0,09 - (2,64 - 0,012) / (38,448-0,012)х 0,055 - (45,426 / 52,224) х 0,146 = 0, 686258, тобто ми ледве наблизимося до краш Балтп у 2030 р.
Висновки. Запропоновано термши «критерш стш-костЬ та «запас стшкостЬ системи управлшня сталим ш-новацшним сощально орiентованим розвитком економжи, що е шдикаторами ощнки сощально'1 стабкьность Вперше запропоновано науково-методолопчний шдид до ощнки
та прогнозування ефективност системи управлшня сталим шновацшним сощально орiентованим розвитком на основi мiждисциплiнарного тдходу, морфолопчного ана-лiзу та методу корегування шдекав, якiй Грунтуеться на розробленому автором модершзованому iндексi людського розвитку, що, на в^мшу в1д загальноприйнято'1 ООН методики розрахунку 1ЛР, враховуе екологiчнi, соцiальнi та економiчнi складовi пiдсистем системи управлшня сталим шновацшним сощально орiентованим розвитком економши, дозволяе комплексно ощнити ïï ефектившсть як ди-намiчноï системи з урахуванням критерпв ефективносп, оптимальностi та стiйкостi, а також виступае основою при-йняття управлшських рiшень щодо вткення заход1в шд-вищення рiвня задоволення життево важливих штереав соцiуму, суспiльства, держави як одного iз прерогативних напрямiв до^дження рамково'1 програми Горизонт 2020, деталiзацiя чого стане предметом нашого подальшого дослiдження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Людський розвиток регюшв Украши: аналiз та прогноз : колективна мoнoгpафiя / За ред. Е. М. Лiбанoвoï. - К. : 1н-т демо-графи та сoцiальних дoслiджeнь HAH Украши, 2007. - 367 с.
2. Вестник Приднестровского республиканского банка : информ.-аналит. издание / Под ред. Степанова В. И. - Тирасполь : ПРБ, 2012. - № 12. - 77 с.
3. Sen A. Collective Choice and Social Welfare / A. Sen // Eœnomica. - 1973. - Vol. 40, No. 159. - 214-259.
4. Борушко A. П. О национальной идее. Очерк / А. П. Бо-рушко. - Минск : Технопринт, 2004. - 103 с.
5. Программа развития ООН: Индекс человеческого развития в странах мира в 2014 году [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://gtmarket.ru/news/2014/07/24/6843
6. Бондарь-Подгурская О. В. Средний класс как необходимое условие устойчивого инновационного социально ориентированного развития экономики / О. В. Бондарь-Подгурская // Бизнес Информ. - 2015. - № 7. - C. 61-66.
7. Никитенко П. Г. Методология динамического прогнозирования социально-экономического развития государства с учетом последствий мирового финансово-экономического кризиса / П. Г. Никитенко, Г. Т. Кулаков, О. В. Бондарь // Проблемы инновационного развития и креативная экономическая мысль на рубеже веков: А. К. Шторх, С. Ю. Вите, А. А. Богданов : материалы международной научно-практической конференции (25-26 марта 2010 г.). - Минск, 2010. - C. 279-285.
8. Всемирный индекс счастья : Информационно-аналитический портал [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://gtmarket.ru/ratings/happy-planet-index/info
9. Стан розвитку науки i технти, результати науковоТ, науково-техшчноТ, шновацшноТ дiяльностi, трансферу техноло-гш за 2014 рт : аналггична довщка. - К., 2015. - 208 с.
10. Затраты на НИОКР - Расходы на НИОКР, в % к ВВП. Мировой атлас данных [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://knoema.ru/WBWDIGDF2015Jul/world-development-indicators-wdi-july-2015
11. CO2 emissions (metric tons per capita) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator/ EN.ATM.CO2E.PC/countries
12. Население Украины // Финансовый портал Министерства финансов Украины [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://index.minfin.com.ua/people/
13. Антропов В. В. Социальная защита в странах Европейского Союза. История, организация, финансирование, проблемы : монография / В. В. Антропов. - М. : Экономика, 2006. - 272 с.
14. Гесць В. М. Яке майбутнс у со^альноТ держави? / В. М. Гесць // Економк УкраГни. - 2013. - № 7. - С. 4-20.
15. Гончаренко Т. В. Мехаызм формування со^ально орн снтованоТ ринковоТ економти Укра'ши : дис. ... канд. екон. наук : спец. 08.00.03 - економк та управлшня нацюнальним господарством / Т. В. Гончаренко. - Донецьк : Донецький державний ушверситет управлшня, 2013. - 219 с.
16. Галушка З. I. Cоцiалiзацiя трансформацшноТ економн ки: особливосп, проблеми, прюритети : монографiя / З. I. Галушка. - Чершвц : Черыв. нац. ун-т, 2009. - 408 с.
REFERENCES
Antropov, V. V. Sotsialnaia zashchita v stranakh Evropeysko-go Soiuza. Istoriia, organizatsiia, finansirovanie, problemy [Social
protection in the European Union. History, organization, financing problems]. Moscow: Ekonomika, 2006.
Borushko, A. P. O natsionalnoy idee. Ocherk [On the national idea. Essay]. Minsk: Tekhnoprint, 2004.
Bondar-Podgurskaia, O. V. "Sredniy klass kak neobkhodimoe uslovie ustoychivogo innovatsionnogo sotsialno orientirovannogo razvitiia ekonomiki" [The middle class is a prerequisite for sustainable innovative socially-oriented economic development]. Biznes Inform, no. 7 (2015): 61-66.
"CO2 emissions (metric tons per capita)" http://data.world-bank.org/indicator/EN.ATM.CO2E.PC/countries
Heiets, V. M. "Yake maibutnie u sotsialnoi derzhavy?" [What is the future of the welfare state?]. Ekonomika Ukrainy, no. 7 (2013): 4-20.
Honcharenko, T. V. "Mekhanizm formuvannia sotsialno ori-ientovanoi rynkovoi ekonomiky Ukrainy" [The mechanism of formation of socially oriented market economy in Ukraine]. dys. ... kand. ekon. nauk : 08.00.03, 2013.
Halushka, Z. I. Sotsializatsiia transformatsiinoi ekonomiky: osoblyvosti, problemy, priorytety [Socialization transformation economy: characteristics, problems and priorities]. Chernivtsi: Cherniv. nats. un-t, 2009.
Liudskyi rozvytok rehioniv Ukrainy: analiz ta prohnoz [Human development regions of Ukraine: Analysis and Forecast]. Kyiv: In-t demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen NAN Ukrainy, 2007.
"Naselenie Ukrainy" [The population of Ukraine]. Finans-ovyy portal Ministerstva finansov Ukrainy. http://index.minfin.com. ua/people/
Nikitenko, P. G., Kulakov, G. T., and Bondar, O. V. "Metodologi-ia dinamicheskogo prognozirovaniia sotsialno-ekonomicheskogo razvitiia gosudarstva s uchetom posledstviy mirovogo finansovo-ekonomicheskogo krizisa" [Methodology of the dynamic prediction of socio-economic development of the country in the aftermath of the global financial and economic crisis]. Problemy innovatsionnogo razvitiia i kreativnaia ekonomicheskaia mysl na rubezhe vekov: A. K. Shtorkh, S. Yu. Vite, A. A. Bogdanov. Minsk:, 2010.279-285.
"Programma razvitiia OON: Indeks chelovecheskogo razvitiia v stranakh mira v 2014 godu" [United Nations Development Programme: Human Development Index in the world in 2014]. http:// gtmarket.ru/news/2014/07/24/6843
Stan rozvytku nauky i tekhniky, rezultaty naukovoi, naukovo-tekhnichnoi, innovatsiinoi diialnosti, transferu tekhnolohii za 2014 rik [The state of science and technology, the results of scientific, technical, innovation, technology transfer for 2014]. Kyiv, 2015.
Sen, A. "Collective Shoice and Social Welfare"Esonomica vol. 40, no. 159 (1973): 214-259.
Vestnik Pridnestrovskogo respublikanskogo banka, no. 12 (2012): 77-.
Vsemirnyy indeks schastia. http://gtmarket.ru/ratings/hap-py-planet-index/info
"Zatraty na NIOKR - Raskhody na NIOKR, v % k VVP. Mirovoy atlas dannykh" [Expenses for research and development - R & D expenditure as % of GDP. World Atlas data]. http://knoema.ru/WB-WDIGDF2015Jul/world-development-indicators-wdi-july-2015
