CC BY
13
УДК 332.146.2
НАУКОВ! ЗАСАДИ ВИЯВЛЕННЯ ФАКТОР1В РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1ЧНОГО ПРОСТОРУ РЕГ1ОНУ
© 2016
ЗАБАРНА Е. М., ТАНАСЕНКО М. О.
УДК 332.146.2
Забарна Е. М., Танасенко М. О. HayKOBi засади виявлення факторiв розвитку eK0H0Mi4H0r0 простору perioHy
Метою cmammi е досл/дження ключових фактор'в розвитку регюнального економ/чного простору. Проведено анал/з управл/ння розвитком та управл/ння функцюнуванням тдприемства, ВНЗ та регюну, виявлен/ особливостi та вдм'шностi в об'ектах управл'шня. Розглянуто теорн, що анал/зують i пояснюють дю основних фактор'в економ/чного розвитку регюн'ю i м/ст, такi як теор'я просторових переваг, законом/рностi агломерацИ, концентрацИ' та комб/нацИ' виробництва по регюнах, концепщя основного та допом/жного виробництв. Досл/джено способи оцнки економ/чного розвитку регюну. Вид'шено довгостроковi та короткостроковi цт й в'дпов'дт 1м критери економ/чного розвитку регюну. Проведено анал/з фактор'в п/двищення стшкостi сощально-економ'много розвитку територ'шльно! системи, сформульован вимоги до стйкого сощально-економ'много розвитку регюну, у тому числi збалансоване в'дтворення економ/чного, соцального та природно-ресурсного потенц/алу, локал/зованого на його територн.
Ключов'! слова: економ/чний прост'р регюну, економ/чний розвитокрег/ону, управл'тня розвитком, просторовi переваги. Рис.: 1. Ббл.: 8.
Забарна Елеонора Микола/'вна - доктор економ/чних наук, професор, зав/дувачка кафедри економ/чних систем та управл'тня iнноващйним розвитком, Одеський нацюнальний полтехн'тий ушверситет (пр. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Украна) E-mail: eleonoraz@ukr.net
Танасенко Марiя Омарiвна - асистент кафедри економ/чних систем та управл/ння iнноващйним розвитком, Одеський нацюнальний полтехн/ч-ний ушверситет (пр. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Укртна) E-mail: maria. tanasenko@gmail.com
УДК 332.146.2
Забарная Э. Н., Танасенко М. О. Научные основы выявления факторов развития экономического пространства региона
Целью статьи является исследование ключевых факторов развития регионального экономического пространства. Проведен анализ управления развитием и управления функционированием предприятия, вуза и региона, выявлены особенности и различия в объектах управления. Рассмотрены теории, анализирующие и объясняющие действие основных факторов экономического развития регионов и городов, такие как теория пространственных преимуществ, закономерности агломерации, концентрации и комбинации производства по регионам, концепция основного и вспомогательного производств. Исследованы способы оценки экономического развития региона. Выделены долгосрочные и краткосрочные цели и соответствующие им критерии экономического развития региона. Проведен анализ факторов повышения устойчивости социально-экономического развития территориальной системы, сформулированы требования к устойчивому социально-экономическому развитию региона, в том числе сбалансированное воспроизведение экономического, социального и природно-ресурсного потенциала, локализованного на его территории. Ключевые слова: экономическое пространство региона, экономическое развитие региона, управление развитием, пространственные преимущества. Рис.: 1. Ббл.: 8.
Забарная Элеонора Николаевна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой экономических систем и управления инновационным развитием, Одесский национальный политехнический университет (пр. Шевченко, 1, Одесса, 65044, Украина) E-mail: eleonoraz@ukr.net
Танасенко Мария Омаровна - ассистент кафедры экономических систем и управления инновационным развитием, Одесский национальный политехнический университет (пр. Шевченко, 1, Одесса, 65044, Украина)
E-mail: maria. tanasenko@gmail.com
UDC 332.146.2
Zabarna E. M., Tanasenko M. O. The Scientific Foundations for Identifying Factors of Development of the Economic Space of Region
The article is aimed at examining the key factors in the development of regional economic space. An analysis of development management and control of performance of enterprise, higher education institution, and region has been carried out, peculiarities and differences in the management facilities have been identified. The article considers the theories, which analyze and explain the effect of fundamental factors of economic development of regions and cities, such as the theory of spatial benefits, regularities of agglomeration, concentration and combination of production by region, the conception of primary and secondary productions. Ways to assess the economic development of region have been examined. Both the long-term and the short-term objectives and their corresponding criteria for the economic development of region have been allocated. An analysis of the factors increasing the sustainability of socio-economic development of the territorial system has been conducted, requirements for a sustainable socio-economic development of region have been formulated, including the balanced reproduction of economic, social and natural-resource potential localized in its territory.
Keywords: economic space of region, economic development of region, development management, spatial advantages. Fig.: 1. Bibl.: 8.
Zabarna Eleonora M. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Economic Systems and Management of Innovation Development, Odessa National Polytechnic University (1 Shevchenko Ave., Odesa, 65044, Ukraine) E-mail: eleonoraz@ukr.net
Tanasenko Mariia O. - Assistant, Department of Economic Systems and Management of Innovation Development, Odessa National Polytechnic University (1 Shevchenko Ave., Odesa, 65044, Ukraine) E-mail: maria.tanasenko@gmail.com
Економкти-теоретики довгий час обходили теорш економiчного простору стороною. Незважаючи на визнання факту кнування такого простору, воно сприймалося переважною бкьшктю з них як дашсть, але вивчення його властивостей, функцш, сутност про-цейв, що в ньому в^буваються, поведшки економiчних
суб'екпв у цьому npocTopi залишалося за бортом еконо-MÎ4HOÏ теори.
В економiчнiй лiтературi рiзними авторами до-слцжуються pi3Hi види просторiв: сощальний, шфор-мацшний, фшансовий, шновацшний та îh. Кожен з них вцокремлюеться для аналiзу процейв у вцповцносп з
метою, об'ектом i предметом дослiдження, яю ставить перед собою той чи шший автор. Такий пiдхiд до вивчен-ня рiзних явищ в економiчному та iншому середовищi цкком виправданий i мае право на юнування. Однак, з нашо! точки зору, економiчний простiр виконуе функ-цiю первинного, системоутворюючого, що поглинае в себе iншi простори.
Вивчення рiзних точок зору, що зустрiчаються в економiчнiй лiтературi, свiдчить про спрощення сутi термiна «економiчний просйр». Найчастiше пiд еконо-мiчним простором маються на увазi якiсь географiчнi рамки, в яких iснуе економiчна система. Межi цих рамок у рiзних авторiв простягаються вц единого сшто-вого економiчного простору до регюнального.
Змiни, що вцбулися в результатi трансформаци
соцiально-економiчноí системи, змши в системi
державного управлшня Украши, змiна пiдходу до розглядуролiрегiонуiпоширенняновихнауковихконцеп-цiй спричинили розвиток теори регюнально! економiки. Водночас усвiдомлення проблеми чпго! кентифжаци та кiлькiсного визначення характеристик економiчно-го простору регiону для досягнення завдань управлшня соцiально-економiчним розвитком регюну з метою формування единого економiчного простору кра'1ни викликае необхцшсть критичного осмислення сформо-ваного до тепершнього часу великого пласту наукових дослiджень теори економiчного простору, визначення сшввцношення теори регюнально1 економжи i теори економiчного простору, формування концепци еконо-мiчного простору регюну.
Необхцшсть виршення питань сощально-еконо-мiчного розвитку зазвичай зростае в перюди змши ци-клiв та реконструкци суспкьних структур, значних про-ривш у науцi, технiцi, територiальноl оргашзаци. При цьому переосмислюються практичний досвц i теоретич-нi концепци, уточнюеться характер майбутнк змiн, вису-ваються гiпотези, обгрунтовуються сценари, виявляють-ся форми стшкосй, 'й риси, ознаки i граничнi стани.
Розвиток - це рух вперед, формування нових щ-лей, становлення нових системних, структурних характеристик. Розвиток означае зростання, розширення, полiпшення, вдосконалення. Розвиток - це змша, яка пов'язана з виникненням яюсно нового стану [1]. Будь-який об'ект може набути нових рис у техшчному, еконо-мiчному, соцiальному, фiзiологiчному, функцюнально-му, естетичному, еколопчному або будь-якому шшому сенсi. Нове може виявлятися в посиленш наявних або в побудовi нових структурних зв'язкiв. Структурна пере-будова, що виявляе нову властивють, часто стае провц-ним критерiем розвитку об'екта управлiння.
Стiйкiсть - це вцносна незмiннiсть основних пара-метрiв територiальноl соцiально-економiчноl системи, и здатнiсть зберiгати '1х в заданих межах при вiдхиляючих (як негативних, так i позитивних) впливах ззовш та зсе-редини [2]. Стшюсть проявляеться як системна якiсть i може бути розкрита за рiзними пiдставами, наприклад, за економiчним, сощальним, полiтичним, екологiчним i т. п. змютом стiйкостi.
Розвиток завжди мае спрямовашсть, обумовлену метою i системою цкей. Якщо ця спрямованiсть позитивна, сощально корисна, то говорять про прогрес; якщо вона негативна, то це регрес чи деградац1я [3]. Розвиток шдприемств, оргашзацш, краш i регiонiв завжди припускае певну мету або деккька цкей.
Прогресивна змiна в економiчнiй сферi може бути кiлькiсною, тодi говорять про економiчне зростання [4]. Вона може бути яюсною, i тодi говорять про структурнi змiни, або про змшу змiсту розвитку, або про набуття об'ектом управлшня нових характеристик [5]. Поряд iз суто економiчними характеристиками нерцко розглядають сощальш параметри розвитку. Бкьше того, сощальш характеристики вже давно стали повноправними показниками, що оцшюють ступшь розвитку будь-яко! краши, будь-якого регюну, мюта чи району.
Управлiння розвитком будь-якого об'екта видЬ-ляеться у вцносно самостiйнi ди та в^д^зняеться вiд управлiння функцiонуванням. Так, наприклад, за сво1м змiстом розрiзняють:
+ управлiння функцiонуванням пiдприемства та
управлiння розвитком пiдприемства; + управлiння функцюнуванням унiверситету та
управлiння розвитком ушверситету; + управлiння функцiонуванням регiону та управлшня розвитком регюну.
Бкьше того, в рамках управлшня кожним iз зга-даних об'ектiв можна видкити бкьш дрiбнi об'екти, управлшня якими також роздкяеться на управлшня функцюнуванням i розвитком:
+ у рамках тдприемства - управлшня функцюнуванням виробництва (диспетчеризащя, управлшня запасами, управлшня матерiальни-ми потоками, технолопчний контроль та ш.) та управлшня розвитком виробництва (техшчне переозброення, впровадження нових техноло-г1й, освоення виробництва нових виробiв); + у рамках ВНЗ - управлшня функцюнуванням навчального процесу (розклад, управлшня ау-диторним фондом, контроль в^двкуваносп) та управлшня розвитком навчального процесу (створення нових навчальних курйв, шдви-щення квалiфiкацil викладачiв, впровадження нових технiчних засобiв навчання); + у рамках регюну або мкта - управлшня функцюнуванням регюнальних та мюьких служб (житлово-комунального господарства, систе-ми сощального захисту населення, податкових служб регiону) та управлiння розвитком регюну (залучення нових видiв бiзнесу, розвиток теле-комунiкацiй, пiдтримка малого бiзнесу, розвиток закладiв охорони здоров'я та освiти, розвиток регюнальних фшансових установ та ш.).
У постiйно мiнливих умовах сьогодення оргашзаци змушенi розвиватися, i цей розвиток стае не ткьки наслiдком природно1 еволюци, але й результатом цке-спрямованих зусиль 1хшх керiвникiв. У спiввiдношеннi «управлiння функцюнуванням - управлшня розвит-
ком» усе бкьшу питому вагу набувае управлшня розви-тком. У зв'язку з цим змшюеться i змют управлшсько! дiяльностi: вона в меншому ступеш спрямована на адмь шстрування, а в бiльшiй мiрi - на перетворення. Наро-джуеться новий тип лiдерiв, якi не просто управляють тим об'ектом, який '1м дютався у спадок, а трансформу-ють об'ект управлiння самi, одночасно змшюючись i на-вчаючись i стимулюючи постiйне навчання i шдвищен-ня творчо'1 активностi свого персоналу.
Менеджмент розвитку проявляеться в рiзних формах, зокрема в стратепчному плануванш, розвитку культури оргашзацГ!, органiзацiйному розвитку, мониторингу, а також у конкретних технологшх менеджменту, таких, як бiзнес-планування, групи якостi та ш. Основною формою, в якш реалiзуеться менеджмент розвитку, е стратепчне планування.
Проаналiзуемо деякi теорГ1, що аналiзують i по-яснюють дш основних факторiв економiчного розвитку регюшв г мГст.
Перша з них - теорш просторових переваг, або теорш розмГщення [6]. ВГдповГдно до ще! теорГ1, про-сторовГ переваги виявляються в будь-якГй економГчнГй дшльностГ ЦГ переваги змушують тГ чи шшГ види ви-робництв розташовуватися в цГлком певних регГонах. Так, будь-яю виробництва, що великою мГрою залежать вГд сировини та шших матерГальних ресурсГв, розта-шовуються, як правило, близько до мГсць '1х видобутку. Наприклад, металургГйнГ заводи тяжшть до мГсць видобутку залГзно'1 руди Г коксу, алюмГнГева промисловГсть -до джерел дешево'1 електроенергГ!. ДеякГ масовГ виробництва (особливо товарГв масового попиту), що орГен-тованГ на мГсцевГ ринки та вимагають широко! мережГ розповсюдження, а тому Г значних транспортних витрат, розташовуються поблизу вГд ринкГв збуту.
Кожен регюн, кожне мГсто мае сво'1 територГаль-нГ переваги, повязан або з джерелами сировини, або з шшими факторами виробництва (робоча сила, земля, енергш), або з близьюстю до ринкГв збуту. Дана теорш значною мГрою пояснюе ГснуючГ регГональнГ вГдмГнностГ в розмГщеннГ продуктивних сил.
1ншГ традицГйнГ уявлення пов'язаш не тГльки з те-орГею, але Г з практикою економГчного розвитку. Вони грунтуються на закономГрностях агломерацГ!, концен-трацГ! та комбшацГ! виробництва по регГонах [3]. У великих мГстах або мГських агломерацГях додаткова еко-ном1я або додатковий економГчний ефект утворюються у зв'язку з тим, що навколо успшно дшчих виробництв формуеться 1х оточення. Завдяки об'еднаному вико-ристанню загальних ресурсГв (трудових, енергетичних, шфраструктурних) досягаеться додаткова економГя. Висока концентрацш промисловостГ у великих мГстах дозволяе отримати додаткову економш як результат агломерацшного ефекту: сукупнГ виробничГ витрати велико! агломерацГ! менше, шж сума витрат кожного виробництва в разГ !х одиночного розмГщення поза межами дано1 агломерацГ!. Додатковий потенщал розвитку великих центрГв виникае у зв'язку з тим, що ткьки тут можливГ деяю види висококвалГфГковано! д1яльностГ
Дуже плГдною концепцГею, що дозволяе ефективно аналГзувати проблеми економГчного розвитку регГону, е концепцш основного Г допомГжного виробництва [7]. У будь-якому регюш можна видкити основну промисловГсть, тобто ту, продукцш яко! вивозиться з регГону, Г допомГжне виробництво, продукцш якого споживаеть-ся переважно в межах регГону.
Для прикладу можна розглянути машинобуддвний завод як основне виробництво, а його шфраструктуру (буддвельш органГзацГ!, банки, страховГ установи, пошта, експедицшш та транспортнГ служби, полГклшжи, дитячГ садки, школи, коледжГ, навгть вищГ та Гн.) - як допомГжне. Зазвичай при розширенш основного виробництва збкьшуеться Г вся обслуговуюча його шфраструктура -виникае так званий мультиплжативний ефект. Тому основне виробництво можна розглядати як своерГдний прискорювач економГчного зростання.
ВГдповГдно до цкей розвитку регюшв будуеться система критерГ'в (характеристик розвитку) Г показни-юв, якГ дозволяють реалГзувати цГ критерГ!, вГдповГд-ним чином оцшивши ситуацГю. Стандартним, найбГльш традицшним способом оцГнки економГчного розвитку регГону е оцшка рГвня виробництва (як правило, матерГ-ального виробництва). Така оцшка е сьогодш односто-ронньою Г недостатньою.
МГжнародш органГзацГ! оцшюють ступГнь розвитку кра!н Г регюшв за деякими ушверсаль-ними штегральними показниками. Одним з таких показниюв е Гндекс розвитку людини, розробле-ний у рамках «Програми розвитку» ООН [8]. Даний по-казник ранжуе кра!ни по висхГдшй: вГд нуля до одиницГ. Для такого розрахунку використовуються три показни-ки економГчного розвитку:
+ очГкувана тривалГсть життя при народженнГ; ^ штелектуальний потенцГал (письменнГсть дорос-
лого населення Г середня тривалГсть навчання); + величина душового доходу з урахуванням купГ-вельно! спроможностГ валюти Г зниження гранично! корисностГ доходу.
1ндекс розвитку людини можна використовувати для оцшки розвитку регГонГв. Поряд з цим та шшими великомасштабними показниками вважаемо за доцГль-не використовувати Г частинш показники розвитку регГону (на основГ системи нацюнальних розрахунюв та експертних оцшок). Серед них:
^ нацГональний дохГд на душу населення; ^ рГвень споживання окремих матерГальних благ; + ступГнь диференцГацГ! доходГв; ^ середня тривалГсть життя; ^ рГвень фГзичного здоров'я; ^ рГвень освГти; + ступГнь щастя населення.
ДоцГльно видГляти довгостроковГ та короткостро-ковГ цш й вГдповГднГ 1м критерГ! економГчного розвитку регГону. Серед довгострокових цкей, зазвичай, видГ-ляються становлення Г розвиток постГндустрГального суспГльства, створення робочих мГсць вищо! квалГфГ-кацГ! для майбутнГх поколГнь, пГдвищення рГвня життя населення, включаючи рГвень охорони здоров'я, освгти
i культури. Як короткостроковi цiлi можна розгляда-ти подолання кризи i досягнення конкретних величин приросту валового регюнального продукту в наступ-ному рощ, квартал^ мiсяцi та ш. Довгостроковi та ко-роткостроковi цш за сво'1м змiстом достатньо сильно розрiзняються, як i заходи з !х досягнення. Досягнення короткострокових цкей, як правило, мае вiдношення не сткьки до розвитку, сккьки до функцюнування, у той час як довгостроковi цiлi мають безпосередне вцно-шення до розвитку. У зв'язку з цим доцкьно розглядати завдання по досягненню сталого функцiонування i ста-лого розвитку регiону (рис. 1).
+ перманентну стiйкiсть, коли змiни, у тому числi позитивш, проявляються лише епiзодично i не-тривало;
+ гiперстiйкiсть, тобто стан, коли регюни до розвитку малосприйнятлив^ не здатнi адаптуватися до змш, у тому числi до необхцних позитивних.
ВИСНОВКИ
Пiдвищення стшкост територiальноí системи означае пiдвищення ступеня активного подолання нею несприятливих, у тому чи^ випадкових, варiацiй зо-внiшнього середовища. Вищою формою стшко! оргаш-
Заходи з Т'х
Розвиток Функцюнування
досягнення г
Становлення \ розвиток постшдустр1ального сусптьства
Створення робочих мкць вищоТ квал1ф1кацй' для майбутшх поколшь
Досягнення конкретних величин
приросту ВРП у наступному роцЬ квартал^ мкяц тощо
Пщвищення ртня життя
населення, включаючи
ртень охорони здоров'я,
осв!ти ! культури
Рис. 1. ЦЫ та критери економiчного розвитку регiону
Критери економiчного розвитку не завжди вщ-грають роль цкей або цкьових орiентирiв, i навпаки. Нерiдко тактичними цкями регiонального розвитку виступають промiжнi завдання щодо змiни ситуаци, не-сприятливо'1 для розвитку, i створенню умов, необхцних для успiшного розвитку. Серед таких тактичних цкей розвитку регюну або мiста можна назвати: + залучення нових видiв бiзнесу; + розширення iснуючого бiзнесу; + розвиток малого бiзнесу; + розвиток промисловостц + розвиток сфери послуг; + пiдвищення рiвня зайнятостi населення регiону.
Стiйкiсть може бути властива не ткьки фжсова-ному стану системи, але й 'й змiнам. Як основш види та-ко'1 стшкосп можна видкити:
+ стiйкiсть розвитку, що характеризуеться си-стематичним збкьшенням результату не нижче допустимого мшмуму i не вище об'ективно де-термiнованого максимуму;
зацil системи е така, при якш система здатна стшко роз-виватися, саморегулюватися, самоуправлятися, само-вдосконалюватися, максимально використовуючи вну-трiшнi, а також позиковi ресурси.
Сталий соцiально-економiчний розвиток регюну, на нашу думку, повинен характеризувати його можли-вютю забезпечувати позитивну динамжу рiвня та яко-ст життя населення, використовувати в цих цкях новi чинники i умови, у тому чи^ збалансоване вцтворення економiчного, соцiального та природно-ресурсного по-тенцiалу, локалiзованого на його територи.
Таким чином, сталий розвиток регюну характеризуеться його здатшстю, по-перше, задовольняти суспiльнi потреби, об'ективно за ним закртлеш в результатi тери-торiального подку працi, по-друге, оргашзувати надшне вiдтворення, внутршнш економiчний оборот i з прийнят-ною ефектившстю задовольняти потреби мiсцевого сус-пкьства; по-трете, створювати умови (ресурснi, сощаль-нi, органiзацiйнi та ш.), що гарантують щну життедшль-нiсть не ткьки сучасним, а й майбутнш поколшням. ■
Л1ТЕРАТУРА
REFERENCES
1. Валиуллин X. X. Дрейф экономического пространства: теория и эмпирика / Х. Х. Валиуллин. - Изд. 2-е. - М. : Изд-во ЛКИ, 2010. - 296 с.
2. Попельнюхов Р. В. Теоретико-методичн засади ма-кроекономiчноï стабтьносп / Р. В. Попельнюхов // Економта та держава. - 2009. - № 12. - С. 58-61.
3. Забарна Е. М. Важелi стимулювання та оцшки шнова-цiйного розвитку / Е. М. Забарна, А. С. Смородинова // Actual Problems of Economics, Management and Law in Modern Social and Economic Environment : Collection of scientific articles. -Pegasus Publishing, Lisbon, Portugal, 2015. - Р. 43-47.
4. Забарная Э. Механизм стратегического инновационного развития региона / Э. Забарная, А. Смородинова // International Scientific Journal Theoretical&Applied Science. -V. 31. - 2015. - P. 171-174.
5. Туровский Р. Баланс отношений «центр-регионы» как основа территориально-государственного строительства / Р. Туровский // Мировая экономика и международные отношения. - 2003. - № 12. - С. 54-65.
6. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики : учебник для вузов / А. Г. Гранберг. - 2-е изд. - М. : ГУ ВШЭ, 2001. -495 с.
7. Масловська Л. Теоретико-методолопчний пщхщ до оцшки пропорцшносп i збалансованосп регюнального розвитку Укра'ши / Л. Масловська // Регюнальна економка. - 2005. -№ 1. - С. 90-95.
8. Доклад о развитии человека - 2010. Реальное богатство народов: пути к развитию человека / Пер. с англ. ПРООН. -М. : Весь мир, 2010. - 247 с.
Doklad o razvitii cheloveka - 2010. Realnoye bogatstvo naro-dov: puti k razvitiyu cheloveka [Report on human development -2010. The real wealth of Nations: pathways to human development]. Moscow: Ves mir, 2010.
Granberg, A. G. Osnovy regionalnoy ekonomiki [The foundations of the regional economy]. Moscow: GU VShE, 2001.
Maslovska, L. "Teoretyko-metodolohichnyi pidkhid do ot-sinky proportsiinosti i zbalansovanosti rehionalnoho rozvytku Ukrainy" [Theoretical and methodological approach to assessing the proportionality and balance regional development in Ukraine]. Rehionalna ekonomika, no. 1 (2005): 90-95.
Popelniukhov, R. V. "Teoretyko-metodychni zasady mak-roekonomichnoi stabilnosti" [Theoretical and methodological foundations for macroeconomic stability]. Ekonomika ta derzhava, no. 12 (2009): 58-61.
Turovskiy, R. "Balans otnosheniy «tsentr - regiony» kak os-nova territorialno-gosudarstvennogo stroitelstva" [The balance of relations "the centre - regions" as the basis of the territorially-state building]. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnyye otnosheniya, no. 12 (2003): 54-65.
Valiullin, X. X. Dreyf ekonomicheskogo prostranstva: teoriya i empirika [The drift of economic space: theory and empirics]. Moscow: Izd-vo LKI, 2010.
Zabarna, E. M., and Smorodynova, A. S. "Vazheli stymuliu-vannia ta otsinky innovatsiinoho rozvytku" [Leverage promotion and evaluation of innovative development]. In Actual Problems of Economics, Management and Law in Modern Social and Economic Environment: Collection of scientific articles, 43-47. Lisbon, Portugal: Pegasus Publishing, 2015.
Zabarnaya, E., and Smorodinova, A. "Mekhanizm strategi-cheskogo innovatsionnogo razvitiya regiona" [The strategic mechanism of innovative development of the region]. International Scientific Journal Theoretical&Applied Science, vol. 31 (2015): 171-174.
EE
CL
о
LU
I—
<c =n =r
o
<
о
Ш
