CC BY
9
Hands, D. W. Introductory Mathematical Economics: Oxford University Press, 2004.
Korzachenko, O. V. "Optymizatsiia biznes-protsesiv ukrain-skykh pidpryiemstv: problemy ta perspektyvy" [Optimization of business processes of Ukrainian enterprises: problems and prospects]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, no. 3 (2013): 64-69.
Kristensen, K. M. Dilemma innovatora:Kakiz-za novykh tekh-nologiy pogibayutsilnyye kompanii [The innovator's dilemma: How new technologies are killed strong company]. Moscow: Alpina Pab-lisher, 2016.
Koksalan, M., and Lokman, B. "Approximating the nondomi-nated frontiers of multi-objective combinatorial optimization problems". Naval Research Logistics (NRL). Vol. 56, no. 2 (2009): 191-198.
Perez, S. "Structural Change and Assimilation of New Technologies in the Economic and Social Systems". Futures. Vol. 15, no. 5 (1983): 357-375.
Patten, V. S. "An Introduction to the Cybernetics of the Ecosystem: The Trophic-Dynamic Aspect". Ecology. Vol. 40, no. 2 (1959): 221-231.
Stiglitz, J. "Intellectual Property Rights, the Pool of Knowledge and Innovation". http://www.nber.org/papers/w20014
Yerokhin, S. "Tekhnolohichni uklady, dynamika tsyvilizatsi-inykh struktur ta ekonomichni perspektyvy Ukrainy" [Technological structures, the dynamics of civilizational structures and economic prospects of Ukraine]. Ekonomichnyi chasopys-XXI. http:// soskin.info/ea/2006/1-2/20060102.html
УДК 338.24:332.14
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГ10НУ: ПОШУК НОВИХ 0Р1ШИР1В
та мехажзмш реалшци в контекст! еволюци безпекознавчих парадигм
© 2016
П1ЛЬКО А. Д., ГАРДА Т. П.
УДК 338.24:332.14
Пшько А. Д., Гарда Т. П. Соцiально-економiчний розвиток регюну: пошук нових оркш^в та MexaHi3MiB реалiзацм
в контекст еволюци безпекознавчих парадигм
Метою cmammi е висвтлення результат'^ вивчення iснуючих напрацювань щодо постановки завдання з управл'тня софльно-економЫним розви-тком регюну, а такожрозробки власнихрекомендацй до формування ор'кнтир'в регонального соцiально-економiчного розвитку та регонально!' софльно!та економiчно'iполтики. Шентиф'шовано основт недол'ши снуючоi практики виршення данихзавдань. Конкретизовано основт чинни-ки, котр'> сл'д враховувати в процес розробки програм регонального розвитку з урахуванням еволюцИ безпекознавчих парадигм. З урахуванням ¡снуючих недолш концеп^й економ'нноi, софльноi, екологiчноi безпеки та сталого розвитку запропоновано тдюд до визначення пртритет'в регонального розвитку в рамках парадигми безпеки розвитку. Серед першочергових завдань 'тплементаци цльових програм регонального розвитку, розроблених з урахуванням новоi безпекознавчоi парадигми, виокремлено завдання з формування вiдповiдного тституцшного середовища. Кпючов'1 слова: соцiально-економiчний розвиток, регюн, сталий розвиток, безпека розвитку, нституцшне середовище. Б'бл.: 8.
Пшько Андрй Дмитрович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економiчноi юбернетики, Прикарпатський нацональний уш-верситет ¡м. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57,1вано-Франювськ, 76018, Украна) E-mail: andriypilko@i.ua
Гарда Тетяна nempiBHa - головний спе^алст в'дд'шу промисловост'!, розвитку тдприемництва, управл'тня економ'много та ттеграцшного розвитку, Виконавчий комтет 1вано-Франмвсьт мкькоiради (вул. Грушевського, 21,1вано-Франювськ, 76004, Украна) E-mail: tetyana.garda@gmail.com
УДК 338.24:332.14 Пилько А. Д., Гарда Т. П. Социально-экономическое развитие региона: поиск новых ориентиров и механизмов реализации в контексте эволюции парадигм безопасности
Целью статьи является освещение результатов изучения существующих наработок относительно постановки задачи управления социально-экономическим развитием региона, а также разработки собственных рекомендаций к формированию ориентиров регионального социально-экономического развития региона и региональной социально-экономической политики. Идентифицированы главные недостатки существующей практики решения данных задач. Конкретизированы главные факторы, которые надо учитывать в процессе разработки программ регионального развития с учетом эволюции парадигм безопасности. Принимая во внимание существующие недостатки концепций экономической, социальной, экологической безопасности и устойчивого развития, предложен подход к определению приоритетов регионального развития в рамках парадигмы безопасности развития.
Ключевые слова: социально-экономическое развитие, регион, устойчивое развитие, безопасность развития, институциональная среда. Библ.: 8.
Пилько Андрей Дмитриевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономической кибернетики, Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: andriypilko@i.ua
Гарда Татьяна Петровна - главный специалист отдела промышленности, развития предпринимательства, управления экономического и интеграционного развития, Исполнительный комитет Ивано-Франковского горсовета (ул. Грушевского, 21, Ивано-Франковск, 76004, Украина) E-mail: tetyana.garda@gmail.com
UDC 338.24:332.14 Pilko A. D., Harda T. P. Socio-Economic Development of Region: Search for New Orientations and Implementation Mechanisms in the Context of Evolution of Security Paradigms
The article is aimed at highlighting results of examination of the existing groundwork concerning the task of socio-economic development of region, as well as developing own recommendations to formulation of orientations for the regional socio-economic development of region and regional socio-economic policy. The article identifies the main shortcomings of the existing practice in addressing these tasks. The main factors that must be considered in the process of developing regional development programs have been concretized, taking account of evolution of security paradigms. Taking into consideration the existing shortcomings of concepts of the economic, social, environmental security and sustainable development, an approach to defining the priorities of regional development within the framework of security paradigm of development has been proposed. Keywords: socio-economic development, region, sustainable development, security of development, institutional environment. Bibl.: 8.
Pilko Andriy D. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Cybernetics, Precarpathian National University named after V. Stefanyk (57 Shevchenka Str., Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: andriypilko@i. ua
Harda Tetiana P. - Chief Specialist of the Department of Industry, Business Development, Management and Integration of Economic Development, The Executive Committee of the Ivano-Frankivsk City Council (21 Hrushevskoho Str., Ivano-Frankivsk, 76004, Ukraine) E-mail: tetyana.garda@gmail.com
Швидисть розвитку процейв у соцiальнiй та економiчнiй сферах держави на фон зроста-ючих витрат оборонного характеру та окупа-цГ! частини суверенно! територГ! держави закономiрно змiнюють акценти у формуваннi та механiзмах реаль зацГ! державно! регiонально! економiчно! полiтики. На даному етапi розвитку регюнальна економiчна полГти-ка потребуе нових пiдходiв до розробки та переосмис-лення цкьових орiентирiв. На порядку денному стоять задачi розробки заходiв iз законодавчого, нормативного та оргашзацшного вдосконалення в напрямi реалiзацi! принципiв економiчно! самодостатностi ре-гiонiв. Пiдвищення рiвня соцiального напруження, яке спостертаеться практично в усГх регiонах кра!ни про-тягом останнГх декiлькох рокiв, вимагае впровадження нових механiзмiв реалiзацi! регiонально! економiчно! полгтики, спрямовано! на ефективне вирiшення сощ-альних, економiчних та екологiчних проблем терито-рiальних громад. 1ншими словами, суть задачу вiд ви-ршення яко!, без перебiльшення, буде залежати рiвень забезпечення економiчно!, соцiально!, еколопчно!, а отже, i нацiонально! безпеки, зводиться до формуван-ня механизму ефективного управлiння ресурсним по-тенщалом територiальних систем регiону в контекст реалiзацi! стратегГ! сталого розвитку регюшв та цiло! держави, а також безпеки такого розвитку.
Вивченню питань соцiально-економiчного розвитку регiону, зокрема, пов'язаних з розробкою моделей оценки його рiвня, присвячено науковi працi таких вчених, як: З. С. Варналш, В. М. Геець, Л. С. Гур'янова, Б. М. Да-нилишин, М. I. Долiшнiй, Ю. В. Донченко, С. М. Злупко, М. О. Кизим, Т. С. Клебанова, В. С. Кравщв, О. М. Ниж-ник, О. I. Омельченко, В. С. Пономаренко, Н. С. Рiзник, В. П. Семиноженко та ш.
Проте цГла низка питань, пов'язаних, зокрема, з методичним забезпеченням процесу оцшювання рiвня та стану соцiально-економiчного розвитку, формування регюнально! сощально! та економiчно! полiтики в кон-текстi еволюцГ! безпекознавчих парадигм i нових прю-ритетiв регiонального розвитку, розробки ефективних механiзмiв визначення практично! реалГзацГ! задекларо-ваних принципiв розвитку не знайшли належного вцо-браження в наукових дослiдженнях.
З урахуванням цих мiркувань обраний напрям дослцжень, метою яких е вивчення передового вгтчиз-няного та свiтового досвцу формування прiоритетiв внутрiшньодержавно! регiонально! полiтики, а також розробка власних рекомендацш щодо визначення прю-ритетiв регюнального соцiально-економiчного розвитку в контекст еволюцГ! безпекознавчих парадигм, слiд визнати актуальним i перспективним на даному еташ розвитку укра!нського суспкьства, а !х результати - такими, що заслуговують на увагу i подальше використан-ня в практичнш та науково-дослiднiй роботi.
Метою дано! публжацГ! е висвiтлення окремих результат дослiджень, якi спрямованi на вивчення юную-чих пiдходiв до управлшня соцiально-економiчним роз-витком регюну з окресленням прiоритетiв регiонально! полижи та урахуванням концепцiй безпеки i розвитку.
Для досягнення поставлено! мети було виршено такi завдання:
+ розглянуто сутнiсть, структуру та еволюцiю понять «безпека», «розвиток», «сталий розви-ток»;
+ проаналiзовано iснуючi шдходи до формування прiоритетiв соцiально-економiчного розвитку регюну;
+ окреслено перспективнi напрями формування прiоритетiв регiонального розвитку в контекст еволюцГ! безпекознавчих парадигм. Необхцшсть формування нових цкьових орiен-тирiв регiонально! полiтики та шляхiв !х досягнення зумовлюеться не тГльки незадовГльним станом еконо-мiчних передумов розвитку, а й зростаючим рiвнем со-цiального напруження в практично усГх без винятку ре-гiонах Укра!ни, який визначаеться як економiчними, так i соцiально-гуманiтарними чинниками.
Зростаюча увага до регюнальних аспектiв еконо-мiчного та соцiального розвитку в кра!нах Заходу спричинила появу нових взаемопов'язаних напря-мiв у державнiй економiчнiй та соцiальнiй полiтицi -регюнально! полгтики та регiонального планування або програмування. Наслцком цього стало розширен-ня спектра наукових дослiджень на початку ХХ столп'-тя. До числа перших досидниюв у рамках класичного шдходу в розвитку регюнальних дослцжень вiдносять Тюнена, Ведера, Леша, Кристаллера та iнших, перш за все, представниюв захiдно! економiчно! науки. У рамках класичного (довоенного перюду) було сформовано три основш напрями регюнально! економiчно! науки [1, с. 40]: локацшний, власне регюнальний i комплекс-ний. Дослiдники кожного з цих напрямiв у вцповцнос-тi до актуальних завдань свого часу намагалися досягти поставлених цкей формування та реалiзацГ! регюналь-но! економiчно! та соцiально! полiтики.
У працях перших дослцниюв регiонально! еконо-мiки регiон розглядався здебкьшого як система, яка об'еднувала природнi ресурси, населення, виробництво i споживання товарiв i послуг. Особливiстю перших до-слiджень, присвячених регiональнiй економiцi, е те, що регюн в !хнГх працях не розглядався як носш особливих економiчних iнтересiв. У працях сучасних дослiдникiв регiон розглядаеться як багатофункцюнальна система. Як зазначаеться в [2, с. 83], на даний час найбкьшого по-ширення отримали чотири парадигми регiону: регюн-квазцержава, регiон-квазiкорпорацiя, регiон-ринок та регiон-соцiум. З урахуванням процейв еволюцГ! безпекознавчих парадигм, висвгглених у працях [3; 4], най-бкьший iнтерес, на нашу думку, з точки зору формування регюнально! полгтики та вибору механiзмiв !'! реаль зацГ! в контекстi забезпечення економiчно!, сощально! та еколопчно! безпеки розвитку, становить система по-глядш на регюн як соцум.
Пiдхiд до регюну як до соцГуму, тобто спкьноти, яка проживае на окресленiй територГ!, не применшую-чи ролi економiчно! системи, серед прiоритетiв висувае вцтворення соцiально! системи (населення i трудових ресурсiв, системи освiти, охорони здоров'я, культури,
середовища тощо) [2, с. 84]. 1ншими словами, якраз шд-хiд до регюну як до соцiуму дозволяе сформулювати довгостроковi цiлi регiонального розвитку, Гдентифку-вати носiя iнтересiв регюну. На нашу думку, основними носгями штересш регiону як соцiо-еколого-економiчно! системи виступають:
+ населення регiону;
+ суб'екти господарсько! дiяльностi, як тi, що за-реестрованi на територГ! регiону, так i тi, що здiйснюють свою фшансово-господарську дЬ-яльнГсть в його рамках незалежно вГд мГсця рее-страцГ!;
+ ГншГ суб'екти правовГдносин, якГ реалГзують сво! функцГ!, цш та завдання на територГ! регюну.
Постановка Г досягнення цГлей розвитку регюшв Укра!ни та !х територГальних систем тГсно ств-вГдноситься Гз урахуванням Г забезпеченням за-хисту штерейв таких систем. Тому в ходГ розгляду пи-тань формування прюритеив регГонального розвитку доцГльно окремо видГляти територГальнГ (регГональнГ) Гнтереси. Беручи до уваги результати дослГджень [5, с. 17], а також спираючись на результати власних напра-цювань, можна виокремити таю регГональнГ Гнтереси: + спроможнГсть самостГйно визначати Г обирати шляхи досягнення цГлей регГонального розви-тку;
+ вГдповГднГсть рГвня Г способу життя населення, його окремих прошаркГв Г груп загальнодер-жавним Г свГтовим стандартам; + наявнють регГональних бюджетно-фГнансових та Гнших економГчних засобГв регулювання еко-номГки;
+ Гснування можливостей Г мотивацГ! ефективно-
го використання наявних ресурсГв; + функцГонування Гнфраструктурно забезпече-
них внутрГ- Г мГжрегГональних зв'язкГв; + стабГльшстьсуспкьно-полГтично!,нацюнально-етнГчно! ситуацГ! тощо.
ЦГлком закономГрним е те, що безпека розгляда-еться як одна з найважливших категорГй дГалектики, у рамках яко! виокремлюються Г взаемообумовлюються функцГ! Гснування та розвитку, а також функцгя само-збереження та безпеки [6, с. 14]. У цш самш працГ, як Г в Гнших дослГдженнях, присвячених вивченню питань сталого розвитку, функцГ! розвитку та безпеки, роз-глядаються як найважливГшГ функцГ! життедшльноси суспГльства та його основних пГдсистем: соцГально!, економГчно!, екологГчно!, полГтично! тощо. При цьому, пГд функщею розвитку автори [6, с. 14] розумшть «дГ!, пов'язанГ з реалГзащею ГнтересГв Г спрямованГ на зако-номГрну змГну конкретних матерГальних об'екпв, такГ, що ведуть до виникнення !х якГсно нових станГв або принципово нових об'екпв як цшсних своерГдних систем». З шшого боку, функцгя безпеки це - «конкретш дГ!, якГ необхГдно здшснити, щоб захистити функцГю розвитку соцГально! системи вГд загроз, як потенцш-них, так Г реальних, як внутршнГх, так Г зовнГшнГх» [6, с. 14]. Дискусшним Г суперечливим у такому трактуван-нГ е положення про «захист функцГ! розвитку» Г вГдпо-вГдними наслГдками для системи. ЦГлком закономГрно,
що розвиток е первинною функщею суспГльного буття, а безпека - вторинною. Завдання функцГ! безпеки по-лягае в захистГ процесГв розвитку вГд рГзного виду за-гроз. Погоджуючись з цГлком логГчним та закономГрним висновком колективГв авторГв [7], можна виокремити дискусГйнГ моменти Гснуючих концепцГй як економГчно!, соцГально!, екологГчно! безпеки, так Г концепцГй сталого розвитку, взятих за рГзнГ хронологГчнГ перГоди.
3 одного боку, функцгя розвитку системи, у тому
числГ й регГонально!, е спрямованою на змшу тако!
системи, тобто поелементного складу, характеру внутрГшньо- Г мГжсистемних зв'язкГв, а в окремих ви-падках - Г до еволюцГ! та формування нових системоут-ворюючих факторГв. 1ншими словами, пГд дГею процесГв розвитку система може еволюцГонувати навГть до втра-ти первюних системних властивостей та характеристик. Своею чергою, функцГя безпеки спрямована до певно! мГри на консервацГю Гснуючо! системи, оскГльки процеси розвитку, якГ визначають траекторГю розвитку системи, а також адаптацшш властивостГ системи, спрямованГ на врахування в свому розвитку процесГв Г тенденцГй се-редовища, можуть призвести до змГни системних влас-тивостей, ослаблення системоутворюючих факторГв та фактично! дифузГ! системи в середовищГ. На перший погляд, за глибинним сво!м змГстом, вектори розвитку регГонально! системи, спрямованГ на реалГзащю функцГ! розвитку, та функцГ! безпеки е протилежно спрямова-ними Г такими, одночасне слГдування яким призведе до того, що система фактично залишиться на початковому або вГдправному етапГ свого розвитку.
ВГдповГдно до цього, на нашу думку, необхГдним е докорГнне переосмислення фГлософГ! управлГння регГо-нальним соцГальним, економГчним та екологГчним розви-тком з урахуванням еволюцГ! безпекознавчих парадигм, наявного ГнституцГйного середовища, а також готовностГ правлячих та опозицГйних елГт на нацГональному та реп-ональному рГвнях формувати адекватне декларативним цГнностям на напрямам вГдповГдне ГнституцГйне серед-овище. У даному випадку мова йде як про формальш, так Г неформальш Гнститути суспГльства, а також зршсть суспГльства по вГдношенню до сприйняття ново! систе-ми норм Г правил узгодження балансу ГнтересГв Г нових «правил гри» щодо залучення в оборот ресурсГв.
На нашу думку, регГон буде характеризуватися прийнятним рГвнем економГчно!, соцГально!, екологГч-но! безпеки, Г, вГдповГдно, рГвнем безпеки розвитку у ви-падку, якщо:
1) органи мюцевого самоврядування мають ре-альну змогу проводити власну економГчну, соцГальну та еколопчну полГтику в рамках наявних ресурсГв, затвер-джених нацГональних прГоритетГв Г завдань;
2) регГональна соцГо-еколого-економГчна система характеризуеться достатнГм потенцГалом розвитку й адаптацшними можливостями для вГдтворення сво!х системних характеристик;
3) ресурснГ можливостГ та ГснуючГ господарськГ зв'язки дають змогу регюну самостГйно нейтралГзовува-ти загрози ендогенно! та екзогенно! природи основним носГям регГональних ГнтересГв;
4) рiвень життя населення регюну е не нижчим, нiж середнiй по краМ.
Реали висувають новi вимоги до постановки та науково-методичного виршення завдання управлшня масштабними системами, у т. ч. i регiональними. 1де!, за-кладенi в концепцiях економiчноí, сощально1, еколопч-но! безпеки, потенцшно не здатнi дати вiдповiдi на новi актуальнi питання управлiння розвитком сощально-економiчних систем рiзного рiвня складностi та iерархií, у тому чи^ й територiальних.
Однiею з концепцш, в рамках яко! вчеш роблять спробу сформулювати iерархiю цкей розвитку i прово-дити аналiз ефективностi управлiння, е концепцiя ста-лого розвитку.
Як справедливо зазначаеться в пращ [7, с. 7], концепцш сталого розвитку мае свою передюторш, тобто формуеться суспкьством поступово.
Можна погодитися з думкою, висловленою до-слцниками [7, с. 7], про те, що е вй шдстави говори-ти про сталий розвиток як про «свггоглядну iдеологiю майбутнього, але не сткьки в часовому вимiрi, сккьки в смисловому, яка передбачае наближення до вцповцно! соцiально-економiчноí парадигми господарювання».
Концептуальну модель сталого розвитку науковщ 1нституту економiки природокористування та сталого розвитку [6; 7] рекомендують розглядати як рiвноважну систему з дискретно-цшсними власти-востями, що функцюнуе в коливальному режимi. Впм, враховуючи дискусiйний та неоднозначний характер такого формулювання, вони водночас зазначають, що суперечливiсть цього положення зшмаеться, якщо зва-жити на те, що тишв стiйкого стану юнуе принаймнi три, вiдповiдно до основних структурних елементiв соцю-еколого-економiчноl системи. Перший тип орiентова-ний на шдтримання стiйкостi сощально1 пiдсистеми. У цьому випадку еколопчна та економiчна пiдсистеми блокуються для пiдтримання умов прюритетного розвитку сощально1 шдсистеми. За тако1 комбшаци соцiальна шдсистема, будучи провiдною, накладае певнi обме-ження на функцiонування сумiжних шдсистем. Другий тип орiентований на забезпечення стшкост еколопчно1 складово1 та характеризуеться тим, що для шдтримання умов прюритетного розвитку еколоично1 пiдсистеми поеднуеться з економiчною i соцiальною шдсистемами. Останнi зазнають впливу обмежень з боку еколопчно1 пiдсистеми. Третiй тип взаемоди пiдсистем характери-зуе економiчну стiйкiсть. У цьому випадку поеднуються сощальна та екологiчна пiдсистеми, тобто !хня орiента-цiя спрямована на шдвищення прiоритетностi розвитку економiчноl шдсистеми, яка, своею чергою, обмежуе розвиток сощально1 та еколопчно1 пiдсистем. При цьому цшсшсть функцiонування концептуально: моделi сталого розвитку досягаеться шляхом об'еднання тери-торiальних i галузевих напрямiв дiяльностi [7, с. 133].
Вцносно новим i до певно1 мiри унiверсальним е поняття «безпеки розвитку». Треба зауважити, що в юнуючих на даний час розробках, як правило, увага ак-центуеться на окремих структурних складових безпеки розвитку керованих i самоорганiзованих систем, або ж
на сталому розвитку систем ршного рiвня складностi та iерархil.
Приймаючи до уваги iснуючi на даний час кон-цепци економiчноl, соцiальноl, екологiчноl безпеки, концепци сталого розвитку, а також безпеки розвитку, категорш «безпека розвитку» пропонуеться розглядати виходячи з таких точок зору [3, с. 175]:
1) як поняття дещо шшого змкту, нiж поняття сталого розвитку, а саме, як таке, що вказуе на меж^ в рамках яких можуть варшвати значення як окремих штегральних показникiв розвитку модельованих систем, так i параметри взаемокомпенсаци впливу чинни-кiв безпеки, задля отримання динамки збалансованого досягнення цкей розвитку територiальноl системи;
2) як поняття, яке акцентуе увагу на прюритетно-стi ц1лей соцiального розвитку в широкому розумшш да-ного слова перед шшими локальними цкями розвитку сусп1льства - економiчними, вшськовими, екологiчни-ми, ц1лями науково-технiчного прогресу тощо [3, с. 175].
У численних лiтературних джерелах, зокрема в [3-6], наводяться пропозици щодо механiзмiв виходу систем рiзного рiвня складносй та iерархil на траек-торш сталого розвитку та безпеки такого розвитку. У пращ [8] визначено стратепчш прюритети сталого розвитку краши в економiчнiй, соцiальнiй та еколопч-н1й сферах.
Справедливим буде твердження про те, що вiдпо-в1дш пропозицЦ щодо сталого розвитку, як i ре-комендацй стосовно реалшаци механiзмiв забезпечення економiчноl, соцiальноl, екологiчноl безпеки, повиннi Грунтуватися на в1дпов1дному iнституцiйному забезпеченнi. 1ншими словами, для успшно1 практично1 реалiзацil цеальних з точки зору науки рекомендацш, не-обхiдним е iснування формальних i неформальних iнсти-тут1в, котрi е визнаними сусп1льством. Тобто суспкьство та його елiти повиннi роздкяти i поширювати вiдповiднi цiнностi розвитку i його безпеки, а не обмежуватися ви-ключно декларуванням вцповкних прiоритетiв.
Нi для кого не е таемницею, що ефектившсть використання потенщалу розвитку територiальних систем регюшв Укра1ни, як i iнших держав, котрi зна-ходяться на перех^днш стадП розвитку, тобто транс-формуються у в^дповкносй до обраних прюритепв розвитку, е досить низькою, незважаючи на висои значення показникiв фшансово-господарсько1 д1яль-ностi компанiй, котрi мають прюритетний доступ i практично монопольне право на використання даного потенщалу. 1ншими словами, наявш ресурснi можли-востi використовуються в напрямах, яи не мають нiчо-го спкьного з ц1лями безпеки i розвитку ш населення, нi природо-ресурсного потенщалу вцповкних тери-торiальних систем регюну. 1снуюча практика ведення господарства та залучення ресурсiв у господарський оборот е такою, яка не сприяе !х капiталiзацil i вiдпо-в^дному нарощенню потенцiалу розвитку сусп1льства. Як ведомо, ресурс стае капiталом ткьки за умови iсну-вання ефективного шституцшного середовища.
ВИСНОВКИ
Проведений aHaAi3 еволюцп пiдходiв до трактуван-ня поняття безпеки та його структури, а також постановки завдання управлшня розвитком у контекст кнуючих безпекознавчих парадигм дозволив вцслцкувати таку тенденцiю: акценти в регюнальних та мiждисциплiнaр-них дослцженнях поступово змшюються на користь застосування системного та синергетичного пiдходiв до поняття безпеки. Досл1дники-науковщ, як i практики, все бкьше схиляються до думки, що на чaсi е актуалшац1я ново! парадигми в регюналктищ та прaктицi упрaвлiння процесами в територiaльних системах. У стaттi запропо-новано власний пiдхiд до трактування поняття «безпека розвитку», а також постановки завдання управлшня розвитком та регулювання процесш на рiвнi територiaльних систем з метою досягнення цкей безпеки розвитку ре-гюну. Серед практичних мехaнiзмiв реaлiзaцií цкьових регiонaльних програм прiоритетним е формування вц-пов1дного iнституцiйного середовища. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бутов В. И., Игнатов В. Г., Кетова И. П. Основы региональной экономики: учебное пособие. Москва, Ростов-на-Дону: МарТ, 2000. - 448 с.
2. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики: учебник для вузов. Москва: ГУ ВШЭ, 2000. 495 с.
3. Пшько А. Д. Постановка задачi оцЫки рiвня безпеки розвитку теритсральноТ системи. Б'знес 1нформ. 2013. № 10. С. 173-179.
4. Пшько А. Д. Еволю^я моделей та перспективы напря-ми розвитку безпекознавства // Економiчна безпека в умовах глобалiзацíТ свгговоТ' економки: кол. моногр. у 2 т. Днтропе-тровськ: ФОП Дроб'язко С. I., 2014. Т. 1. С. 166-177.
5. Пономаренко В. С., Клебанова Т. С., Чернова Н. Л. Экономическая безопасность региона: анализ, оценка, прогнозирование. Харьков: ИД «ИНЖЭК», 2004. 144 с.
6. 1нновацшночнвестицмна i технолопчна безпека трансформацп регюнальних економiчних систем: монографiя/ Хвесик М. А., Степаненко А. В., Обиход Г. О. та ш.; за наук. ред. М. А. Хвесика. КиТ'в: Наукова думка, 2013. 487 с.
7. Хвесик М. А., Бистряков I. К., Левковська Л. В., Пи-лишв В. В. Сталий розвиток: свггоглядна щеолопя майбутнього: монографiя/за ред. М. А. Хвесика. КиТ'в: ДУ «1нститут економки природокористування та сталого розвитку НАНУ», 2012. 465 с.
8. Мойсеенко I. П. Сталий економiчний розвиток на основi стратегГт' економiчноТ' безпеки. Економiчний вiсник Переяслав-Хмельницького державного педагогiчного ушвер-ситету iменi Григорiя Сковороди. 2013. Вип. 21-1. С. 172-176. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/staliy-ekonomichniy-rozvitok-na-osnovi-strategiyi-ekonomichnoyi-bezpeki
REFERENCES
Khvesyk, M. A. et al. Stalyi rozvytok: svitohliadna ideolohiia maibutnyoho [Sustainable development: ideological ideology of the future]. Kyiv: DU «Instytut ekonomiky pryrodokorystuvannia ta staloho rozvytku NANU», 2012.
Moiseienko, I. P. "Stalyi ekonomichnyi rozvytok na osnovi stratehii ekonomichnoi bezpeky" [Sustainable economic development based on the strategy of economic security]. Ekonomichnyi visnyk Pereiaslav-Khmelnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Hryhoriia Skovorody. http://cyberleninka.ru/ article/n/staliy-ekonomichniy-rozvitok-na-osnovi-strategiyi-eko-nomichnoyi-bezpeki
Pilko, A. D. "Postanovka zadachi otsinky rivnia bezpeky rozvytku terytorialnoi systemy" [Statement of the problem assess the level of safety of development of the territorial system]. Biznes Inform, no. 10 (2013): 173-179.
Pilko, A. D. "Evoliutsiia modelei ta perspektyvni napriamy rozvytku bezpekoznavstva" [The evolution of models and promising directions of development of the theory of security]. In Eko-nomichna bezpeka v umovakh hlobalizatsii svitovoi ekonomiky. Vol. 1.166-177. Dnipropetrovsk: FOP Drobiazko S. I., 2014.
Ponomarenko, V. S., Klebanova, T. S., and Chernova, N. L. Eko-nomicheskaya bezopasnost regiona: analiz, otsenka, prognoziro-vaniye [Economic security of the region: analysis, evaluation, prediction]. Kharkiv: INZhEK, 2004.
Butov, V. I., Ignatov, V. G., and Ketova, I. P. Osnovy regionalnoy ekonomiki [The foundations of the regional economy]. Moskow; Rostov-na-Donu: MarT, 2000.
Granberg, A. G. Osnovy regionalnoy ekonomiki [The foundations of the regional economy]. Moscow: GU VShE, 2000.
Khvesyk, M. A. et al. Innovatsiino-investytsiina i tekhnolohich-na bezpeka transformatsii rehionalnykh ekonomichnykh system [Innovative investment and technological security of transformation of regional economic systems]. Kyiv: Naukova dumka, 2013.
