CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 1. С.416-419.
УДК 811.161.2
НАУКОВ1 РОЗВ1ДКИ М. СТЕЛЬМАХА В АСПЕКТ В1ДОБРАЖЕННЯ В НИХ БАЗОВИХ КОНЦЕПТ1В-ОБРАЗ1В ЙОГО ПОЕЗП
П'шалова А.О.
Харк1вський гуман1тарно-педагог1чний ¡нститут, м. Харк1в, Украна
У стaттi nроаналiзованi науковi роботи М. Стельмаха. На пiдставi аналiзу було простежено, що джерелом ключових поетичних концептiв-образiв автора е фольклор; виявлено вплив науковоЧ роботи письменника на формування базових концептiв-образiв.
Ключовi слова: фольклор, народна тсня, дума, концепт-образ, картина свiту, iдiостиль.
Кожний визначний нацюнальний поет передуем е ношем нацюнально! культури. При цьому визначний поет е i ношем тих культурних цшностей, що виокремлюють його серед шших.
М. Стельмах - поет украшсько! культури з И фольклорною стихiею, народним шдгрунтям, емоцшнютю, душевною вщкритютю. Важливо, що проблеми, яких торкаеться М. Стельмах, вiн розв'язуе вщповщно до ментальностi укра!нця, його нацюнального характеру.
Унiкальне свiторозумiння i життя створюють унiкальну картину св^у митця. М. Стельмах як поет розвиваеться всерединi конкретного культурного простору, вш з дитинства засвоюе досвщ, що накопичений народом, досвiд певного свтосприйняття, свiтобачення i свiторозумiння i формуе на цiй основi власш iндивiдуальнi смисли, якi й утворюють художню (поетичну) картину свiту митця. Як вщомо, у процесi лшгвокультуролопчного дослiдження бiографiчнi чинники, якi формують специфiку поетичного свiтобачення, свiтосприйняття та свггорозумшня, вiдiграють важливу роль i проектуються вони на мову. Це i визначае актуальтсть роботи.
Мета статт1 - схарактеризувати вщображення науково! роботи М. Стельмаха у процес формування художнiх концептiв його поетичного мовлення.
Серед характерних рис щюстилю поета такi дослiдники, як Д. Бшецькийй, I. Бiлодiд, П. Гриценко, С. Гуцало, Д. Павличко, Й. Кисельов, Н. Сидяченко, Н. Шумади та ш., передусiм виокремлюють народшсть поези. Народнiсть «завжди вiдзначаеться науковцями як одна iз найхарактернiших ознак своерщного стилю» М. Стельмаха [5, с. 32]. Основним джерелом штертекстуальност його творiв як у справжнього поета укра1нсько1 культури е фольклорш тексти, зокрема народнi перекази, легенди, думи, пiснi, рiзнi за тематикою, а також коломийки, щедрiвки, замовляння, казки, прислiв'я та приказки, небилищ, народнi дотепи тощо.
Факти з бюграфи М. Стельмаха пiдтверджують, що фольклор приваблював не лише його душу i серце, але й розум, оскшьки письменник прагнув поглиблювати сво1 знання в галузi фольклористики протягом свого життя. Деякий час вш працював науковим спiвробiтником в 1нстшуп мистецтвознавства, фольклору й етнографп.
З аналiзу наукових статей М. Стельмаха можна зробити висновок, що джерелом його ключових поетичних концептiв-образiв е саме фольклор. Науковi працi М. Стельмаха зокрема свщчать, що поет добре усвщомлюе концепцiю О. Потебш, обiзнаний з постулатами психолопчно1 та мiфолоriчноl шкiл у мовознавствi [1]. Крiм того, сво! базовi концепти-образи поет черпав передуем з украшсько! думи та пiснi, слушно вважаючи, що дума - це один iз найрепрезентативнiших жанрiв украшського геро!чного епосу, де якнайбiльше виявляеться нацюнальна своерiднiсть украшщв. У творчому доробку митця знаходимо назву циклiв поезш «Пюш», також назви окремих поезш «Партизанська дума», «Дума про плугатаря», «Купальська», «Передвесiльна», «Весiльна», «Колискова» i т.iн. М. Стельмах наголошуе, що саме «iсторiя життя украшського народу - душа нашого епосу» [2, с. 552]. Письменник уважае, що думи «за сво!м письмом - це глибоко реалютичш твори, на яких не позначились слщи ш мiфологil, нi фантастики. В деяких iз цих дум епос глибоко переплгаеться з лiрикою, а в реалютичну основу iнодi закономiрно входять елементи перебшьшення...» [2, с. 555]. Поет-науковець виокремлюе основнi теми дум, що мотивували появу його базових концептiв-образiв, по-перше, це думи про боротьбу козаюв з турками i татарами (порiвн.: «Думи про неволю та боротьбу з турками i татарами займають чiльне мiсце в украшському епосi...» [2, с. 555], звщси концепт-образ казака, вогна-визволителя та конкретизащя концепту-образу ворогов -турки, татари i польська шляхта (порiвн.: «добре мiсце по кiлькостi творiв у нашому укра1нському епосi займають думи про боротьбу украшського народу з польською шляхтою» [2, с. 556]); по-друге, концепти-образи вiрнiсть товариству, святiсть родинних стосунюв, висока моральтсть украгнця (порiвн.: «у... думах осшвуеться вiрнiсть товариству i святiсть родинних вщносин, розповiдаеться про горе розлуки i лихо вiд сiмейних чвар. I тут яскраво виявляе себе народне розумшня обов'язку людини i перед громадою, i перед родиною, народш поняття совiстi i моралi у великому i малому» [2, с. 557]); по-трете, морально-етичш концепти, що представляють дихотомiю, засновану на концептах добро i зло (порiвн.: велику «групу укра1нських дум умовно можна назвати побутовими i морально-повчальними» [2, с. 557]); по-четверте, концепт-образ пам'ятi, на^дування добрих традицШ (порiвн.: «украшсью думи е не тшьки художнiм лiтописом минулих вшв -вони й зараз силою людяносп i поези виховують в нас любов до рщно1 краши, ненависть до всякого гнiту i поневолення» [2, с. 558], а також: «кипучою iсторiею Укра1ни, дшовою любов'ю до рiдного краю ткалася безсмертна тканина нашого геро1чного епосу, який увiбрав у себе не тшьки народш сльози i кров, але й волелюбшсть народу, його гумашзм, народну силу i вiру в майбутне» [2, с. 558]).
Зазначене вище простежуемо в поетичних текстах, яю включено до циклiв поезiй «Шляхами вiйни», «Рiдня». Так, наприклад: у вiршi «Вугляр» [4, с. 12-13] для репрезентаци ворога поет використовуе полошзми, а також типовi для польсько1
Пкалова А. О.
шляхти лайливi слова, порiвн.: «Пшеклентий хлоп!» - хтось тиче шаблю в спину»... «Шдводься, бидло, шлях нам показати!» [4, с. 13]. Крiзь метаконцепт пам 'ять реперезентуе М. Стельмах i концепт-образ козака. Найбшьш яскраво цей концепт вщображено в поемi «Мак цвте» [4, с. 7-9], яка заснована на легенд^ що само по собi репрезентуе концепт пам 'ять. У цш легендi поет вербалiзуе концепт-образ козака, який урятував юну дiвчину вiд рабства, натомють, вiн вимостив «долину чужинським трупом, як ум1в, як вчився в С1ч1 / в брат1в, на славшм Дот у поход/» [4, с. 7].
Як зауважуе М. Стельмах, «цшком зрозумшо, що украшська лiрика переплелася з епосом, i соки ютори живлять вiчнозелене дерево» [4, с. 570]. На такому принциш базуеться i поезiя самого митця.
М. Стельмаху належить також дуже точне визначення шсш. Як вiдомо, цей жанр став улюбленим жанром його поези, порiвн.: «Лiрична пiсня - це душа народу, це безмежне поле, зашяне зернами ютори i заквтане людськими надiями, це незмiряна, воютину народна любов до свое! дщизни i ненависть до И воропв, це достойна людська гiднiсть i людське страждання, це стихiйний блиск селянсько! коси над одичалою панською головою» [3, с. 570]. М. Стельмах закцентовував увагу на широкш i рiзноманiтнiй тематицi <шрично! шсш, бо вона невiд'емна частина духовного свгту народу, який звертаеться до не! i творить И в часи роздумiв над своею долею i в днi суворих випробувань, i в днi перемог, i в пору важко! працi, i в години свiтлого кохання. Наша тсня - людська порадниця i повiрниця, народна совiсть i мораль» [3, с. 571]. Поет уважае, що украшську лiрику «по праву можна назвати нашим нацiональним скарбом i перлиною свгтово! народно! творчосп» [3, с. 571], тому i наслiдуе И традицн.
Концепт-образ тст, що постiйно функцiонуе у поези М. Стельмаха, набувае стосовно мат^ смислового вiдтiнку - захист («I далина озветься щедр1стю тсень, що рiдна мати слала в узголов'я» («Куди не йду, чи спать лягаю, чи встаю...») [4, с. 63]). Концепт-образ дгвчини своерщно репрезентуеться через концепт тсня, порiвн.: «Не для тебе тсня в лузп>, тобто «не для тебе ця дiвчина» («Засiвав зерном я ниву...») [4, с. 163-164].
Окремо характеризуе митець козацью шсш, наголошуючи на тому, що «з великою художньою силою в козацьких шснях вирiзьблюеться образ простого во!на, який списом i шаблею боронив життя свое! батькiвщини» [3, с. 573]. Одним iз ключових концептiв-образiв поези М. Стельмаха став саме макроконцепт вош-визволитель.
Особливо послщовно у поезп М. Стельмаха виявляеться такий прийом, як дiалогiчнiсть, про цей прийом як один iз найхарактернiших в украшськш лiрицi вiн зокрема писав: «Розповщь в народних пiснях вшьно переходить у дiалог i навпаки, що створюе настрш безпосередностi i щиростi. Образнi засоби народних тсень узяп прямо з природи. В шснях багато паралелiзмiв, якi об'еднаш в нерозривне цiле, як i нерозривним було життя людини i природи» [3, с. 579]. Тут маемо вказiвку на суперконцепт природа, який також може виступати i метаконцептом при дослiдженнi образу людини. Так, наприклад: у поетичнiй картиш свiту М. Стельмаха суперконцепт природа вербатзуеться в концептi-образi жтки-матер1, порiвн.:
«Вона його вгорнула, наче мати» [4, с. 136] i навпаки, зокрема це стосуеться вияву семантико-синтаксичного паралелiзму, коли поет послуговуеться порiвняннями на позначення концепту-образу матер!, що характернi для усно-поетичного мовлення, передусiм це назви-фольклоризми з символiчним значениям, наприклад, концепт-образ топол1, порiвн.: «I наш1 cuei Mamepi заждались нас, немов тополi» [4, с. 82].
На основi аналiзу наукових розвiдок М. Стельмаха дшшли висновку, що його наукова робота мае неабиякий вплив на формування авторського свiтобачення i свторозумшня, що спричиняе створення власних шдивщуальних смислiв, якi й утворюють поетичну картину свiту митця. Також даний аналiз пiдтверджуе думки науковцiв щодо характерних рис iдiостилю поета. Серед яких виокремлюеться народнiсть поези, li лiро-епiчний характер, вiдображення у нш фольклору та фольклорних традицiй, категорп шташзаци, що мотивуе наявнiсть вщповщних художнiх засобiв, особливостi концептосфери.
Список л^ератури
1. Стельмах М. П. Голосшня / М. П. Стельмах. - К.: Держл1твидав УРСР, 1963. - Т. 5. - 1963.
- С. 559-569.
2. Стельмах М. П. Думи / М. П. Стельмах. - К.: Держгатвидав УРСР, 1963. - Т. 5. - 1963. - С. 551-558.
3. Стельмах М. П. Народна л1рика / М. П. Стельмах, I. О. Синиця. - К.: Держл1твидав УРСР, 1963.
- Т. 5. - 1963. - С. 570-579.
4. Стельмах М. П. / М. П. Стельмах.- К.: Дншро, 1984. (Твори: в 7 т.). - Т. 7. - 1984. - 647 с.
5. Шумада Н. Фольклор у ромаш Михайла Стельмаха «Кров людська - не водиця» / Н. Шумада //
Народна творчють та етнограф1я. - 2005. - № 5. - С. 32-39.
Пикалова А.А. Научные работы М. Стельмаха в аспекте отображения в них базовых концептов-образов его поэзии // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 1. - С.416-419.
В статье проанализированы научные работы М. Стельмаха; подтверждено, что основным источником ключевых поэтических концептов-образов является фольклор; также в статье раскрывается влияние научной работы писателя на формирование базовых концептов-образов.
Ключевые слова: фольклор, народная песня, дума, концепт-образ, картина мира, идиостиль.
Pikalova A.A. The scientific works of M.Stelmah in the aspect of reflection of the main concept-images // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). -№2. Part 1. -P.416-419.
The scientific works of M.Stelmah were analyzed in the article. From this analysis it was clearly that resource of key poetic concept-images of the author was folklore. The writer's scientific works had the influence on the formation of the main concept-images.
Key words: folklore, folk song, duma, concept-images, the pictures of the world, the idiostyle.
Поступила до редакцИ' 22.03.2011 р.
