CC BY
296
Ключевые слова: социальные ресурсы, воспроизводство, условия труда, эффективность.
Varcaba V.I. Social resources of boundary territories of Zakarpat'ya: problems of recreation and use
The analysis of demographic situation is carried out in the boundary districts of the Zakarpatian area, the basic tendencies of demographic recreation of population are analysed. Grounded row of suggestions, directed on providing of natural increase of population and improvement of terms of labour on a production.
Keywords: social resources, recreations, terms of labour, efficiency.
УДК 332.122.62 Доц. 1.Б. Чудаева, канд. техн. наук - Схiдноeвропейський
умверситет економжи i менеджменту
НАУКОВ1 ПАРКИ: СУТЬ, ФУНКЦ11 ТА ПЕРСПЕКТИВИ
СТВОРЕННЯ
Проаналiзовано органiзацiйно-економiчний мехашзм функцюнування науко-вих парив провщних краш ринково'1 економши. Виокремлено основш чинники, що забезпечують ефективну роботу наукових парив. Внесено пропозицп щодо подаль-шого розвитку наукових парив в Укршш та забезпечення 1х ефективного функцюнування.
Ключов1 слова: сталий шновацшний розвиток, штереси, науковий парк, дос-лщний парк, бiзнес-iнкубатор, шновацшний центр, науковий потенщал, штегращя, нововведения, iнтенсифiкацiя, високотехнолопчш пiдприeмства.
Вступ. Сьогодш вихщ 1з фшансово! кризи нацюнально! економжи по-требуе вiд меиеджерiв усiх лаиок ие лише вмшия аитикризового управлшия, але й забезпечеиия 11 переходу до сталого iииовацiйиого розвитку, загальна коицепцiя якого передбачае иеобхiдиiсть опосередковаиого знаниями балансу мiж задоволеииям сучасиих потреб i захистом штереЫв майбутиiх поко-лiиь, зокрема 1х потребу в безпечиому i здоровому довкшль
Сталий iииовацiйиий розвиток - це иауково, технолопчио, економiч-ио, сощально i екологiчио збалаисоваиий розвиток певиих територш i розта-шоваиих иа иих мюьких i сшьських поселеиь (иаселеиих пуиктiв), спрямова-иий иа узгоджеие i иауково обгруитоваие формуваиия та фуикцiоиуваиия 1х-тх екоиомiчиого, соцiальиого й екологiчиого складниюв иа осиовi раць оиальиого використаиия вЫх видiв ресурсiв (природиих, трудових, виробни-чих, иауково-техиiчиих, iиформацiйиих тощо).
Розвиток сучасиого суспшьства зиачиою мiрою визиачаеться наявшс-тю й ефектившстю iииовацiйиих процесiв, що вiдбуваються у иьому, як обу-мовлюють перетвореиия результата иауково-дослiдиих робiт у новi продук-ти, технологи, послуги. Сьогодш у свiтi одиим з найбшьш ефективиих меха-иiзмiв реалiзацil такого перетвореиия е рiзнi iнновацiйнi структури ^ насам-перед, науково-технiчнi зони з широким спектром 1х рiзних типiв - наукових паркiв, технопарюв, технополiсiв та iнших.
На сьогодш таю шновацшш структури в Укра1ш ще залишаються проблемними i не виступають ефективним iнструментом впливу на розвиток шновацшних процесiв та економши загалом.
Науковi дослщження проблеми здiйснюють такi украшсью та зарубь жнi вченi: В. Андрiянов (теоретичнi основи наукових паркiв) [3]; М.М. 1ва-нов, С.Р. Колупаев (методи управлiння наукою та нововведеннями в США) [5]; А. Каратаев (функщонування наукових парюв у розвинених кашталютич-них державах) [6]; В.К. Васенко (св^овий досвiд функцiонування та стратепя розвитку вiльних економiчних зон в Укра1ш) [4]; О. А. Мазур (свгговий та ук-ра!нський досвщ функцiонування технологiчних паркiв) [7]; В. Семиноженко (технопарки та досвщ формування шновацшно! економiки) [8]; Д.В. Табачник (свгговий та укра!нський досвщ функцiонування технологiчних паркiв) [9] та шшь
Однак за межами розгляду залишаються такi питання як особливост органiзацiйно-економiчного механiзму створення вiтчизняних наукових парюв на регюнальному рiвнi та забезпечення 1х ефективного функщонування.
Актуальшсть ще! проблематики пiдсилюеться за умов намагання Ук-ра!ни зайняте провщне мiсце з iнновацiйного розвитку в свгговому господар-ствi. Цим шдтверджуеться зв'язок авторського доробку iз важливими науко-вими та практичними завданнями й невиршеними проблемами, котрi ми роз-глянемо у цьому дослщженш.
Постановка завдання. Метою дослщження е аналiз та обгрунтування теоретичних засад створення i функцiонування наукових парюв в умовах розвитку конкурентоспроможност укра!нських пiдприемств на св^овому ринку. Для досягнення поставлено! мети виршують такi завдання:
• обгрунтувати теоретичт засади наукового парку та його основы функци;
• виокремити основт чинники ефективно!' д1яльност1 наукових паршв у св1то-вому господарствц
• запропонувати основт напрями розвитку та тдвищення ефективност функщонування в1тчизняних наукових паршв на перспективу.
Результати дослвдження. У загальному розумшш науковий парк -органiзацiя, керована фахiвцями з метою пiдвищення дiяльностi сво!х партне-рiв шляхом впровадження культури шновацш i пiдвищення конкурен-тоспроможностi супутнiх пiдприемств i установ, заснованих на знаннях. Для досягнення цих цшей науковий парк керуе потоком знань i технологш мiж унiверситетами, науково-дослiдними iнститутами, компанiями i ринками; сприяе створенню i росту компанш, заснованих на iнновацiях, шляхом пере-мiщення 1х в шкубатори i передачi 1м частини активiв; i надае високоякiсне примiщення, устатковання й iншi додатковi послуги.
В Укра1ш створено лише один науковий парк "Кшвська полiтехнiкам, згiдно iз Законом Укра1ни "Про науковий парк "Кшвська полп^хшка". Цим же законом науковий парк визначаеться як договiрне об'еднання суб,ектiв го-сподарювання, створене з метою оргашзацп, координаци та контролю проце-су виконання проек^в наукового парку [1]. Таке тлумачення поняття "науковий парк", на наш погляд, не повшстю вщповщае його сутi й призначенню, осюльки головною мiсiею наукового парку е створення високоштелектуаль-но! продукци, здшснення наукового i кадрового супроводу 11 промислового випуску та виведення на ринки. При цьому на практищ мають бути поеднанi
iнтереси основних учасниюв iнновацiйного процесу вiд науки, освгги, вироб-ництва та бiзнесу.
Лише через три роки шсля створення наукового парку "Ки!вська поль технiкам Законом Укра!ни "Про науковi парки" було зроблено iстотну поправку до його визначення, що науковий парк - це юридична особа, що ство-рюеться з шщативи вищого навчального закладу та/або иауково! установи шляхом об'еднання внесюв засновникiв для оргашзаци, координаци, контролю процесу розроблення i виконання проекта наукового парку [2].
Ця законодавча поправка надае прюритетне право навчальним закладам i науковим установам виступати iнiцiатором створення наукового парку, що здебшьшого вiдповiдае свгговш практицi. А враховуючи великий науковий потенщал Укра!ни та значну кшьюсть державних i приватних ушверсите-тiв у рiзних галузях нацюнального господарства i опираючись на свгговий до-свiд !х функцiонування, ми вважаемо, що створению i розвитковi вiтчизняних наукових парюв через навчальш заклади i науковi установи потрiбно надавати прiоритетне значения у формуванш iнновацiйних структур такого типу.
Аналiзуючи функци наукового парку "Ки!вська пол^ехшка", ми дохо-димо висновку, що деяк з них, зокрема координащя иауково!, iнновацiйно!, виро6ничо! та комерцiйно! дiяльностi засновникiв i партнерiв наукового парку бшьше пiдходять до галузевого мiнiстерства, iнновацiйно! структури. Не зовЫм зрозумiлою е й третя функщя наукового парку (табл. 1), яка покладае на нього обов'язки органiзацi! i здiйснення заходiв щодо розвитку м1жмрод-ного та вггчизняного спiвробiтництва у сферi iнновацiйно! дiяльностi.
Табл. 1. Порьвняльна таблиця фупкцш наукового парку ""Кшвська польтехшка "
Функци наукового парку, визиачет Законом Укра!ни "Про науковий парк "Ки!вська иолтхтка" (2006 р.) [1]. Фуикцп наукового парку, визиачеиi Законом Укра!ни "Про науковий парк" (2009 р.) [2].
1. Здшснення повного комплексу захо-щв, спрямованих на штеисифшацш про-цешв розроблення, виробництва та впро-вадження иаукомштко!, конкурентос-проможно! иродукцп на внутршт та зовтшт ринки. 1. Створення нових вид1в iииовацiйиого продукту, здiйснення заходiв щодо !х комерцiалiзацil, органiзацiя та забезпечення виробиицтва наукомштко!, коику-реитосироможио! на виутрштх i зов-тштх рииках шиовацшио! иродукцп.
2. Координация науково!, шиовацшио!, виробиичо! та комерцшно! д1яльност1 засиовиишв 1 иартнер1в наукового парку. 2. 1иформацшио-методичие, иравове та коисалтиигове забезпечення засновнишв иартиерiв иаукового иарку, иадаиия па-тенгао-лщеизшио! доиомоги.
3. Органiзацiя ! здiйсиеиня заходiв щодо розвитку м!жнародного та вичизияиого сиiвробiтництва у сфер! шиовацшио! д1-яльиоси. 3. Залучення студеитiв, вииускнишв, ас-иiраитiв, науковщв та ирацiвиикiв вищого иавчальиого закладу та/або иауково! установи до розроблення i викоиаиия ироекпв иаукового иарку.
4. Сприяиня залученню iноземних швес-тицш 4. Сприяиня розвитку та тдтримка малого шиовацшиого тдприемництва.
5. 1нформацшио-методичие, иравове та коисалтиигове забезпечення засновникiв 1 иартнерiв иаукового парку, иадаиия иа-геитио-лiцеизiйиоl доиомоги. 5. Оргаиiзацiя тдготовки, иерешдготов-ки та иiдвищеиия квалiфiкаци сиещалю-т1в, иеобхiдиих для розроблеиия i реаль зацп ироекпв иаукового иарку.
6. Залучення i використання у сво!й дг-яльносп ризикового (венчурного) кат-талу, тдтримка наукомiсткого бiзнесу. 6. Залучення i використання у сво!й дь яльност ризикового (венчурного) катта-лу, иiдтримка наукомiсткого виробниц-тва.
7. Залучення студенив, випускниюв та науковцiв Унiверситету до виконання роб^т з реалiзацii проекив наукового парку. 7. Захист та представництво iнтересiв зас-новниюв i иартнерiв наукового парку в органах державно! влади та органах мюце-вого самоврядування, а також у вщноси-нах з шшими суб'ектами господарювання тд час оргатзаци та виконання проектов наукового парку в межах, визначених ус-тановчими документами наукового парку.
8. Оргатзащя тдготовки, перетдготов-ки та тдвищення квалiфiкацii спещалш-пв, необхiдних для реалiзацii ироектiв наукового парку.
9. Захист iнтересiв засновнишв та партне-рГв наукового парку в органах державно! влади та органах мюцевого самовряду-вання, а також у вщносинах з шшими су-б'ектами господарювання. 8. Розвиток мiжнародного i втизняного ствроб^нищ^а у сферi науково-техтч-но! та шновацшно! дГяльносп, сприяння залученню шоземних iнвестицiй.
10. 1ншГ функци, не заборонен законо-давством. 9. Виконання шших функцш, не заборо-нених законодавством Укра!ни
Науковий парк "Кшвська пол1техшка" створений як загальнодержав-ний пiлотний проект у рамках Закону Укра!ни "Про Науковий парк "Кшвська полггехшка". Цей закон вперше в Укра!ш визначив основнi засади створення шновацшного середовища на базi унiверситету iз залученням до сшвпращ всiх учасникiв iнновацiйного процесу. Реестрацда наукового парку як юри-дично! особи, засновано! за участю НТУУ "КП1" i державного шдприемства "Нацюнальний центр впровадження галузевих iнновацiйних програм" при Держiнвестицiях, було здiйснено в травш 2007 р.
Розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 19 вересня 2007 р., № 746-р було схвалено iнновацiйну програму Наукового парку "Кшвська полггехшка" на 2007-2011 рр. Зокрема, визначено п'ять пргоритетгв розвитку наукового парку:
• енергетика сталого розвитку;
• розвиток шноващйних складниюв шформацшного сустльства;
• комплексний аналгз i стратеггчне планування розвитку систем життезабезпе-
чення великих мгст i регютв Укра!ни;
• бютехшчш системи i технологи;
• системи спещального та подвшного призначення.
Сьогодш партнерами наукового парку е понад 30 шдприемств i ком-панiй, за участю яких виконуються майже 40 iнновацiйних проектiв i науко-во-технiчних робгт. За 3 роки функцюнування наукового парку в шнова-цшному середовищi виконано робгт на суму понад 20 млн грн. Наголосимо, що це позабюджетш кошти. Серед замовникiв - ТЕЦ № 6 "Кшвенерго", ВАТ "Арселор Мiттал Кривий Ргг", ВАТ "Мотор-С1ч", НАК "Нафтогаз Укра!ни" та багато шших.
Науковий парк "Кшвська полп,ехшка" сшвпрацюе з М1шстерством оборони, в штересах якого разом з його шститущями науковий парк розроб-ляе 8 шновацшних проектiв, зокрема розроблення й виробництво безпшотних лiтальних апарат1в р1зного класу, цифрових тепловiзiйних приладiв шчного
бачення, комплексна технолопя утилiзацiï ракетного палива тощо. Прикладом енергоефективно1' iнновацiйноï технологiï наукового парку е розроблення ко-генерацiйноï технологiï мВодолiйм, впровадження якоï приводить до зменшен-ня витрат природного газу до 28 % та викидiв вуглекислого газу до 10 %.
В шновацшнш дiяльностi наукового парку "Кшвська полггехшка" ак-тивну участь беруть молодi вченi - асшранти та студенти базового закладу -НТУУ "КП1". Згiдно з Наказом МОН Украши № 901 вщ 15.10.07 р., ушверси-тет виконуе шлотний проект "Дослiдницький ушверситет НТУУ "КП1", яким передбачено, що не менше нiж 30 % обсягу навчального навантаження мапс-трiв тепер становить наукова робота.
Вже перший досвщ роботи наукового парку свщчить про доцiльнiсть внесення деяких змш до чинного законодавства. Ушверситет мае безпосе-редньо вирiшувати питання оренди примщень i обладнання з метою надання необхщних умов для дiяльностi створюваних при ньому малих iнновацiйних пiдприемств, що входять до складу наукового парку. Для державного стиму-лювання iнновацiйноï дiяльностi вважати за доцшьне органам державного управлшня, зокрема Держiнвестицiям, давати замовлення науковим паркам на шновацшш розробки, передбачаючи для цього щорiчно вiдповiднi кошти Державного бюджету.
У межах дiяльностi Державно!" iнновацiйноï фiнансово-кредитноï установи також доцшьно передбачити надання стимулювальних кредитiв на впровадження проектiв наукових парюв. Також для державного стимулюван-ня iнновацiйноï дiяльностi нагальним е виршення проблеми забезпечення житлом молодi як масового творця iнновацiй.
Проведений нами аналiз свiтового досвiду оргашзацшно-економ1чно-го механiзму функцiонування наукових парюв дае змогу стверджувати, що науковi парки - це форми штеграци науки з промисловiстю, якi належать до розряду територiальних науково-промислових комплекЫв, а не загальнодер-жавних структур. ïх розвиток йшов у два етапи:
• 60-ii роки, коли виникла бiльшiсть наукових парюв у США i з'явилися 1хт зародковi форми в европейських крашах;
• 80-ri - коли стало формуватися друге поколiння наукових паршв у США i Захвднш Gвропi крашах Азй.
Науковi парки можна умовно звести до трьох моделей - американсь-ко1' (США, Великобританiя), японсько1' i змiшаноï (Францiя, ФРН).
Американська модель. У США i Великобританп юнують три типи наукових парюв:
• науковi парки у вузькому змiстi слова;
• дослвдт парки, що розробляють нововведення лише до стади технiчного прототипу;
• шкубатори (у США) i iнновацiйнi центри (у Великобританй i Захiднiй Свро-пi), у межах яких утверситети здають в оренду землю, примщення, лабора-торне устаткування компанiям, що створюються.
Найбшьш в1домий науковий парк США - Стенфордський. Вш знахо-диться на землях ун1верситету площею понад 700 акр1в (280 га), зданих в оренду на 51 рж високотехнолопчним компан1ям, що тюно сп1впрацюють з
унiверситетом, який прославився феноменальними результатами з розвитку наукомюткого сектора промисловостi. Парк було оголошено заповненим у 1981 р.: 80 компанш i 26 тисяч зайнятих. Серед компанш - три головних оргашзаци геолопчно! служби США, пганти електронiки (IBM, Hewlett Packard), аерокосмiчнi компанп ("Локхщ"), хiмiчнi та бiотехнологiчнi дослiднi центри [5, c. 49].
Проте треба було майже 30 роюв, щоб завершити будiвництво, фор-мування шфраструктури i здати в оренду усю вiльну землю наукового парку. Цей факт засв^уе фундаментальну особливiсть таких проеклв - вони е дов-готермiновими, потребують терпiння i вщданост справi.
У США науковi парки спочатку розвивалися повiльно. Але в 80-т роки вони стали з'являтися один за одним. Цiкавi науковi парки "Дослiдний трикутник" у Швшчнш Каролiнi i "Мiський парк Фшадельфп", штат Пенсшь-ванiя. Перший з них е втшенням концепцп "парк ленд", а другий - концепцп "парк у центрi мюта". На сьогоднi у США нараховуеться бшьше нiж 180 наукових парюв, величина яких вардае вщ 150 акрiв (60 га) до 6500 а^в (2600 га).
Головною особливютю виникнення й еволюци наукових парюв у США е те, що вони спочатку виникали стихшно. Як наслщок вдалого поеднання рiз-них факторiв - географiчного, економiчного, соцiального та iн. Саме "сти-хiйнi" науковi парки були найбшьш ефективними. Це - Силiконова долина, що розташована у мiстi Санта-Клара поблизу Стенфордського ушверситету (штат Калiфорнiя); дорога № 128 - поблизу Массачусетського технолопчного шсти-туту; дослщний парк "Трикутник" у Пiвнiчнiй Каролш та iн. [4, с. 180].
Основш науковi парки США функцюнують у 40 районах розвитку на-укомютко! технологи, якi знаходяться на рiзних територiях краши - це Силь конове передгiр,я (Сакраменто); Силжоновий берег (Джексон - вiлл-Дейтона); Силжонове ранчо (Сан-Антонiо); Силiконовий рукав (Лу1'змана) та iншi. Незважаючи на 1х рiзнi назви, всi вони ддать за 4 основними напрямами:
• техтчного сприяння, включаючи доступ до наукового устатковання;
• надання допомоги кадрам, включаючи 1х доступ до наукового i техтчного персоналу;
• надання комерцшно! допомоги у вигляд1 лщегош та субсидш на тдготовку буд1вельних майдаичикiв та споруд;
• надання фшансово! допомоги у формi доступу до ризикового капiталу, подат-кових скидок на НДР, позик на техшчну пiдготовку персоналу, субсидш та iи.
Таким чином, сучасш науковi парки США - це структури, що забезпе-чують взаемодш промисловостi й науки, що значно прискорюе процес практичного використання техшчних розробок у виробництвi. 1нтенсивний 1х розвиток практично охопив вс регiони США, що свщчить про активну регь ональну стратепю держави, спрямовану на змiцнення мюцевого господар-ства. Типовим прикладом дослщного парку, у якому на територп ушверсите-ту розмiщено не тдприемства i лабораторп промислових компанiй, а тюно пов,язанi з промисловiстю дослщш iнститути некомерцiйного характеру е приватний дослщний центр Iллiнойського технологiчного шституту.
1деальний тип дослщного парку - Херют-Уоттський, найстарший науковий парк Шотландп, единий науковий парк в Сврот, де дозволено лише проведення науково-дослщних робгг i заборонено масове виробництво. З початку 80-х роюв у захщноевропейських крашах набув поширення новий для цих краш р1зновид наукових парюв, под1бний до американських шкубатор1в, - шновацшт центри. 1нновацшш центри ор1ентоваш на потреби др1бних ви-сокотехнолопчних шдприемств, ïx завдання - з'еднувати 1де1' i винаходи з шдприемцями, забезпечуючи новим впроваджувальним компашям стартовий капiтал. Часто iнновацiйнi центри допомагають дослщникам-шдприемцям у продажi лщензи на новий продукт уже ддачим виробникам. Низка шнова-цiйниx центрiв перебувае у веденнi мiсцевоï влади, а найбiльшi входять у Св-ропейську мережу, що об'еднуе близько 40 шновацшних центрiв [6, с. 13].
Японська модель. Японська модель наукових парюв передбачае будiв-ництво нових мют - так званих теxнополiсiв, у яких зосереджеш науковi дос-лiдження i наукомiстке промислове виробництво. Перший проект створення теxнополiсiв з'явився в 1982 р. Було обрано 19 зон, рiвномiрно розташованих на чотирьох островах Японiï. У японського технополюу чiтко визначенi пара-метри: вiн мае бути розташований не далi, нiж у 30 хвилинах 1'зди вiд сво1'х материнських мют (з населенням не менш 200 тис. осiб.) i в межах дня 1'зди вiд Тоюо, Нагоï чи Осаки; займати площу не бiльше нiж 500 кв. миль; мати збалансований набiр сучасних шдприемств, унiверситетiв i дослiдниx шсти-тутiв у поеднаннi зi зручними для життя районами; розташовуватися в мальо-вничих районах i гармошювати з мюцевими традицiями i природними умова-ми. У теxнополiсi е свш статут, якому пiдкоряються уЫ.
Один з таких теxнополiсiв - Цукуба - розташований у 35 милях на швшчний схщ вщ Токiо. У ньому мешкае 11500 чоловш, що працюють у 50 державних дослщних iнститутаx i 2 ушверситетах. У Цукубi знаходяться 30 з 98 провщних державних дослщних лабораторiй Японiï, що робить це мь стечко одним з найбшьших наукових центрiв свiту. На вщмшу вiд теxнополi-сiв, головна мета яких - прикладш науковi дослщження i комерцiалiзацiя ïx-нix результата, Цукуба - мiсто фундаментальних дослщжень, i роль приватного сектора в нш невелика.
Будiвництво теxнополiсiв фiнансуеться за рахунок мiсцевиx податюв i внескiв корпорацiй. Ядром ряду теxнополiсiв (Хiросiми, Убе, Кагосiми) е бу-дiвництво наукових мiстечок типу Цукуби. Деяю задовольняються розширен-ням наукових i шженерних факультетiв мюцевих унiверситетiв. Бiльшiсть теxнополiсiв створюють центри "прикордонноï теxнологiï" - iнкубатори сш-льних дослiджень i венчурного бiзнесу.
Започаткованi за японською моделлю технопарки е й у США. Наприк-лад, у шта^ Пiвнiчна Каролша. Цей науковий парк створений на основi трьох розташованих у сусщшх мiстечкаx унiверситетiв, частина територiï яких i весь вшьний простiр мiж ними вiн орендуе. З шшого боку - низка мiсцевиx i тран-снацiональниx корпорацiй, дуже вщомих у свiтi, з дозволу мiсцевоï влади по-будували на своï грошi дослiднi корпуси i виробничi цехи, зорiентованi на новi технологи. Таке утворення вiрнiше було б вщносити до наукополiсiв. Це особ-
ливого роду урбашзоване високоiнтелектуальне середовище, де спшкуються й о6м1нюються iдеями фахiвцi з р1зних галузей. Саме в такому штелектуальному товариствi найчастiше i народжуються зовс1м несподiванi винаходи.
Змшана модель. Прикладом змшано! моделi наукових парюв можуть слугувати шуков1 парки Франци. Найбiльший з них - "Соф1я-Антиполю", розташований на Рив,ерi на плошд бiльше н1ж 2000 га, з числом зайнятих близько 6 тис. ос16.
У Сврош науковi парки з'явилися на початку 70-х роюв. Першими були Досл1дницький парк Ушверситету Херiот-Уагг, Единбург; Науковий парк Тршгга-колледжа, Кембридж; Левенла-Нев, Бельгiя; Соф1я-Антиполис у Нщ-ц1, i ЗИРСТ у Гренобл^ Францiя. Ц1 парки повторювали ранню модель наукового парку США, особливютю яко! е наявшсть одного засновника, а основ-ний вид д1яльност1 - здача землi в оренду власникам наукомютких ф1рм.
Так само як i в США, бурхливий розвиток наукових парюв у Сврош розпочався лише в 1980-т1 роки. Одна з особливостей - науковий парк мае будинок, призначений для розмщення в ньому малих ф1рм. Наявшсть такого будинку сприяе формуванню малих i середшх компанш, що користаються колективними послугами.
У 80-х роках щея наукового парку швидко вийшла за межi кра!н, що уособлюють "Захiд", а також кра!н типу Канади, Сшгапуру або Австрали. Науковi парки стали створювати у Бразилп, 1нди, Малайзп, а сьогодш й у кра!нах колишнього Схщного блоку - у Схщнш Свроп1, СНД i Кита!. У свт сьогодн1 нараховуеться близько 400 наукових парюв. Безлiч 1нших перебува-ють у стади створення. Дослщження св1тового досв1ду функцiонування наукових парюв дають змогу виокремити чинники, яю впливають на формуван-ня науково-дослщних паркiв та виявити основш риси досл1дних паркiв.
Наголосимо, що у кожному конкретному випадку, тд час створення наукового парку, необхщно базову модель адаптувати до мюцевих умов, за-вдань, фшансово! i правово! системи. Мiсцевi фактори е виршальними п1д час створення наукового парку, осюльки впливають на оргашзацшну структуру наукового парку i його жиггездатнiсть. Кожен науковий парк виршуе сво! завдання, виходячи з мюцевих умов i ресур^в.
Необхщно зазначити, що у св1товому господарствi лише деякi науковi парки створеш однiею органiзацiею-засновником. Переважна 61льш1сть з них створеш на основ1 спшьност1 iнтересiв декiлькох органiзацiй, хоча кожна з них може мати сво! прюритети, вщповщно до яких покладаеться i мае д1яти науковий парк. Кожний науковий парк може переслщувати юлька цiлей, але значимiсть ^е! чи 1ншо! ц1л1 визначаеться мюцевими умовами i дом1нуючим положениям того чи шшого засновника.
Ус1 типи наукових парюв кра!н Свропи мають одну загальну особли-в1сть - вони створюються за рахунок каштальних вкладень центрального, ре-гiонального чи мюцевого уряду, а в низщ випадкiв - за допомогою дотацш 1з централiзованих фонд1в Свропейського Союзу.
Основним завданням цих шновацшних структур е сприяиня розвитку високих i надвисоких технологiй. Сьогодн1 в найбшьш розвинених кра!нах
св^у юнують i успiшно функцiонують сотнi таких структур, i ххня кiлькiсть постшно збiльшуеться. Функцiонування та розвиток цих утворiв у бiльшостi краш забезпечуються за рахунок рiзниx прямих i непрямих методiв держав-ноï шдтримки [9]. До прямих методiв державноï пiдтримки iнновацiйноï дь яльностi належать програми фшансового стимулювання, пряме швестування акцiонерного капiталу i державних кредита. При цьому забезпечуеться прис-корення i тднесення у сферi наукових дослщжень, освоення новiтнix галузей промисловость
У високорозвинених крашах рiвень бюджетних асигнувань на функщ-онування науково-техшчних зон досить високий: у Великобритани - 62 %, Францiï - 74 %, у Нiмеччинi - 78 %, у Нiдерландаx - 70 %, у Бельгiï - майже 100 %, тодi коли украшсью технопарки е на самофшансуванш, а держава на-дае лише деяю пiльги та преференцiï, що належать до непрямих методiв стимулювання [7]. Вони тдвищують техшчний рiвень виробничоï бази, стиму-люють впровадження прогресивних технологш, наукомiсткоï продукци, прилив iноземниx iнвестицiй i актившсть пiдприемцiв, але непрямi методи не за-безпечують динамiчного розвитку шновацш в Украïнi. Про це св^ить те, що Украïна е на 52 мющ у всесвггньому рейтингу iнновацiй, а у рейтингу конкурентоспроможност - на 72 мющ, що зовсiм не вiдповiдае ïï реальному науковому потенцiалу [8].
На сьогодш Украïна ще не позбулася несприятливих умов розвитку наукових парюв, технопарюв та шших тишв науково-теxнiчниx зон. Галь-мiвним фактором ïx розвитку та ефективноï дiяльностi е:
1) полiтична нестабiльнiсть в краш;
2) обмежений попит на шновацшт пропозицп в серединi краши;
3) низька платоспроможнiсть вiтчизняниx споживачiв новоï теxнiки;
4) вiдсутнiсть защкавленосп фiнансовиx установ у пiдтримцi шновацшних проектiв;
5) наявнiсть заxiдноï конкуренцп, жорстокiсть якоï особливо зросла зi всту-пом Украïни до СОТ;
6) прагнення заxiдниx замовникiв без ютотних iнвестицiй комерцiалiзувати в своïx iнтересаx наявний в Украïнi науковий потенщал;
7) недостатне фiнансове забезпечення дiяльностi наукових парк1в з боку держави.
Висновки. Проведений аналiз результатiв дiяльностi наукових паркiв в Украïнi i провщних краïнаx ринковоï економiки дае змогу сформулювати низку проблем, пов'язаних з ïxнiм утворенням та функцюнуванням: дефiцит бюджетних коштiв, вади в законодаве™, щодо створення та розвитку шнова-цiйно-iнвестицiйного середовища, розвитку та фшансування науки та освiти в Украшь Доцiльно розробити державну програму оргашзаци та фiнансового стимулювання наукових парюв та шновацшних структур шших тишв, ос-юльки нинiшнi темпи ïx створення не вщповщають штересам Украïни. Цю програму варто розробляти спшьно iз зацiкавленими мiнiстерствами, щоб за-безпечити створення регiональниx шновацшних мереж в Украт з викорис-танням вiтчизняного та закордонного досвщу.
Лггература
1. Про науковий парк "Кшвська полпехшка: Закон Украши вiд 22.12.2006. - № 523-V // Вщомосп Верховно'1 Ради Украши (ВВР), 2007. - № 10. - С. 86.
2. Про науков1 парки: Закон Украши вщ 25.06.2009 року № 1563-1У // Вiдомостi Верховно'1 Ради Украши, 2009. - № 51, ст. 757.
3. Андриянов В. Научные парки. Юго-восточный вариант / В. Андриянов // Внешняя торговля. - 1990. - № 9. - С. 33-35.
4. Васенко В.К. Вшьш економiчнi зони: стратегия розвитку : монографiя / В.К. Васенко. - Суми : Вид-во "Довкшля", 2004. - 348 с.
5. Иванов М.М. США: Управление наукой и нововведениями / М.М. Иванов, С.Р. Ко-лупаев . - М. : Изд-во "Наука", 1990. - 231 с.
6. Каратаев А. Научные парки развитых капиталистических стран. Внешняя торговля /
A. Каратаев. - 1990. - № 9. - С. 13-15.
7. Мазур О.А. Технолопчш парки. Свповий та украшський досвщ / О.А. Мазур,
B.С. Шовкалюк. - К. : Вид-во "Прок-бизнес", 2009. - 70 с.
8. Семиноженко В. Технолопчш парки в Укра!ш: перший досвщ формування шнова-цшно!' економши / В. Семиноженко // Економша Украши. - 2004. - № 1. - С. 6.
9. Технолопчш парки. Свповий та украшський досвщ / за ред. Д.В. Табачника. - К. : Вид-во Тп 1ЕЗ, 2004. - 48 с.
Чудаева И.Б. Научные парки: суть, функции и перспективы создания
Проанализирован организационно-экономический механизм функционирования научных парков ведущих стран рыночной экономики. Выявлены основные факторы, которые обеспечивают эффективную работу научных парков. Внесены предложения относительно дальнейшего развития научных парков в Украине и обеспечение их эффективного функционирования.
Ключевые слова: стабильное инновационное развитие, интересы, научный парк, исследовательский парк, бизнес-инкубатор, инновационный центр, научный потенциал, интеграция, нововведение, интенсификация, высокотехнологические предприятия.
Chudaeva I.B. Scientific parks: essence, functions and prospects of creation
Analysis of organizational and economic mechanism of science parks in Ukraine and leading countries of market economy. Singled out the key factors that ensure effective work of science parks. Made for the further development of science parks in Ukraine and ensuring their effective functioning.
Keywords: permanent innovative development, interests, scientific park, research park, business-incubator, innovative center, scientific potential, integration, innovation, intensification, highly technological enterprises._
