CC BY
60
В стати визначено пвдстави та основш аспекти створення модифжацшних ряд1в типологп шституту зайнятосп. Основш висновки та результаты дослвджень зво-дяться до наступного:
- поширено поняття «типолопя» на шститут за-йнятостц
- виявлено та дослвджено типолопчш ознаки кла-сиф1кацшних ряд1в наочно! обласп шституту зайнятосп;
- типолопю шституту зайнятосп представлено модиф1кацшними рядами, що юнують в просторовш систем! координат, вщбивають основш напрями функцюнування шституту, утворюють його алгоритми ви-бору та е основою формування реального типу в тран-сформацп шституту на сучасному ринку працц
- модифжацшш ряди типологи шституту зайнятосп створено за трьома типолопчними ознаками: органь зацшною Q (р1внями 1—3), функцюнальною (завдання-ми Т) та технолопчною (процесами Р р1вшв 1-3) на класифжацшних рядах наочно! обласп шституту зайнятосп;
- виконано анал1з модиф1кацшних ряд1в типологп шституту зайнятосп, оцшки складових яких вщбива-ють !хню в1дпов1дшсть класифжацшним рядам наочно! обласп шституту зайнятосп, розробленим на шдстав1 лопко-семантичного анал1зу [11], та системно-онтолопчнш штерпретацшнш модел1 [12];
- створено тдстави для корегування класифжацш-них ряд1в наочно! обласп шституту зайнятосп та систему типолопчних ознак в1дм1нносп модиф1кацшних ряда р1зних р1вшв його типологп;
- виконано експериментальну nepeBipKy працезда-
тносп типологii iнститyтy зайнятостi.
Список джерел
1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь: Э.Б. Алаев. - М.: Мысль, 1983. - 350 с.
2. Каган М.С. Системное рассмотрение основных способов группировки: М.С. Каган / Философские и социологические исследования. - 1977. - Вып. 17. - С. 17-25.
3. Коротков Э.М. Исследование систем управления: Э.М. Коротков. - М.: ДеКА, 2000.
4. Шаблий О.И. Межотраслевые территориальные системы (проблемы метеорологии и теории) / О.И. Шаблий. -Львов: Высшая школа, 1976. - 200 с.
5. Ядов В.А. Социологические исследования: методология, программа, методы: В.А. Ядов. - М.: Наука, 1987. - 247 с.
6. Горский Д.П. Краткий словарь по логике: Д.П. Горский, А.А. Ивин, А.П. Никифоров. - М.: Просвещение, 1991.
7. Кондаков Н.И. Логический словарь: Н.И. Кондаков. - М.: Наука, 1975. - 717 с.
8. Харвей Д. Научные обьяснения в географии. Общая методология науки и методология географии: Д. Харвей. - М.: Просвещение, 1974. - 502 с. - С. 227.
9. Большая советская энциклопедия. - М.: Сов. энциклопедия,
1976. - Т. 25. - 600 с. - С. 564.
10. Украшська радянська енциклопедiя. - К.: Укр. рад. енцик-лопедя, 1984. - Т. 11. - Кн. 1. - 606 с.
11. Кратвша Г.О. Лопко-семантична модель наочноi област зайнятостг Г.О. Кратвша / Економiчний вюник Донбасу. -2013. - №3.
12. Кратвша Г.О. Системно-онтолопчний аналiз трансфор-маци зайнятост в сучасних умовах: Г.О. Кратвша / Вю-ник економiчноi науки Украши. - 2013. - №1.
В. Куриляк
м. Тернотль
КЛАСТЕРИ ТА НАУКОВ1 ПАРКИ ЯК РуХОМА СИЛА ПРОЦВ1ТАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ*
У розвитку сучасно! економши в остант десятилггтя зростае роль кластер1в. Особливого значення !м надаеться регюнальними владами адже кластери дають можливють мобшзувати мкцев1 трудов1, матер1альт 1 фшансов1 ресу-рси. Тим самим забезпечуеться зростання регионально! 1 вже, як наслвдок, национально! економши. Проте, в умовах глобатзацл подальший розвиток потребуе формування сильних кластер1в, що ввдповвдають завданням переходу до економши знань. У зв'язку з цим виникае потреба роз-ширення функцш виробничих мереж до реатзацл завдань розвитку науки 1 техтки та використання !х досягнень у реальнш економщ. У свгговш економщ вже накопичений певний досввд формування та функцюнування шновацш-них систем, що спрямоваш на забезпечення технолопчно-го розвитку та реформування нацюнальних економ1к. Це науков1 парки 1 наближет до них шновацшт об'еднання. Всесвггньоввдомими прикладами таких структур е «Силь конова долина» (США), наукове мюто Кста (Швещя), МЕТиТЕСН - Технопол1с Середньо-схвдного техшчного ушверситету (м. Анкара, Туреччина) та шш1. Розпочато розвиток таких структур 1 в Укра!ш Узагальненню 1 розвитку накопиченого досвщу присвячент досл1дження ряду науковщв, зокрема В.А. Барабаша М.Ю. 1льченка,
А. Катца, В.1. Ляшенка, О.А. Мазура, В.С. Шовкалюка та шших. Проте, Проте кластернi системи потребують пода-льших дослвджень,зокрема в аспектах використання ïx для цiлей шновацшного розвитку.
Метою статтi е узагальнення досввду створення кластерних систем i наукових парков та створення аналогично! бази !х удосконалення у напрямi шдвищення ролi локальних виробничих систем в формуванш шно-вацшно! економiки.
Глобалiзацiя призводить до змши форм локально! органiзацi! виробництва. У свповому господарствi ввд-буваеться розвиток нових форм фрагментацп, в рамках яких посилюються iнтеграцiйнi процеси. Спочатку вш охоплював переважно групи нацюнальних економiк i найчiткiше виявлявся у створенш Свропейського Союзу, в якому зовнiшньоекономiчнi зв'язки краш-члешв орiентованi переважно на партнерiв по сшвробгтницт-ву. Проте, кордони таких утворень також досить масш-табнi i потребують доповнення локальними штеграцш-ними об'еднаннями через те, що в системi економiчниx ввдносин не можна одночасно «дружити» з усiм свгтом, якщо не мае спiвпадiння штереав з приводу виробництва i реалiзацiï товарiв i послуг.
*Стаття тдготовлена за результатами до^дження в рамках проекту «Съомог рамковог програми» Свропейського Союзу «Функцюнування системи м^евого виробництва в умовах економiчноï кризи (порiвняльний анал1з i бенчмарктг для крат СС та поза його межами)» [«Functioning of the local Production Systems in the Conditions of Economic Crisis (Comparative Analysis and Benchmarking for the EU and Beyond) »]. Угода про надання гранту PIRSES GA-2011-295050.
çgj 2013/№2
71
Використання переваг вiдкритостi нацюнальних економш ставить перед компанiями умови, за яких вони змушенi обирати для розмiщення свое1 дiяльностi мюця, у яких iснуe краще бiзнес-середовище для ïхнiх потреб. Чим бiльшi глобальнi ринки, тим вища ймовiрнiсть того, що ресурси надходитимуть у бшьш привабливi регiони, стимулюючи формування локально1 спецiалiзацiï i ство-рення кластерiв. Останнi, набираючи вищо1 конкуренто-спроможностi, породжують новi кластери через потребу отримання додаткових послуг або надання послуг iншим спецiалiзованим утворенням.
Архетипним прикладом регiону, в якому породжу-ються сильнi кластери у багатьох високотехнологiчних областях, е Силшзнова долина США. Висок1 результати отримаш сильними европейськими кластерами, створе-ними на основi використання американського досввду. Вони спецiалiзуються на фiнансових послугах (Лондон), вирощуваннi квiтiв (Голланд1я), бюлопчнш фармацевти-ni (Данiя i Швещя) та iншi. При цьому варто ввдзначита, що у багатьох кранах кластерна полiтика почала форму-ватися на регюнальному р!вш ранiше за нацюнальний рiвень. Так, у Шмеччиш так1 землi, як Баден-Вюртемберг, Бавар1я, Швшчний Рейн-Вестфал1я започа-ткували програми з! створення мереж, що об'еднували науку i бiзнес, ще у 80-п роки. Натомiсть, федеральний уряд iнiцiював першi програми у середин 90-х рок1в [1].
Включення держави у кластерну полиику значною м!рою пов'язано з виникненням потреб у фшансуванш конкретних сп1льних проекпв. Як правило, воно обме-жувалося стимулюванням процесiв самоорганiзацiï i формування кластерiв в економiцi регюшв. Це можна проь люструвати на приклад! програм з щдтримки кластерiв у Францiï, як1 орiентувалися на розвиток локальних виро-бничих систем («local productive system»»). Вона надавала можливють отримання субсидш у середньому в сум! 37,5 тис. евро на кластер. Умови фшансово1 щдтримки були ввдносно м'як1: формування кластерно1 органiзацiï, що об'еднувала ïï засновнишв [2]. Вони могли витрачати кошти на досить широкий перелiк витрат, у тому числ на створення бренду; щдтримку експорту; самооргашза-щю щдприемств, ушверситепв i мюцевих влад; отримання досввду для реал!зацп у подальшому масштабш-ших програм. У 2006-2008 роках з огляду на устшшсть програм розвитку локальних виробничих систем 1'х змь нила програма «Competitiveness clusters», фонд яко1' ста-новив 1,5 млрд. евро, що розширювало д!апазон тдтри-мки кластерних шщатив. З не1' здшснювалося фшансу-вання конкретних програм кластер!в, що вже були сформован! i засввдчили свою ефектившсть.
Сильш кластери, маючи регюнальне мюце розта-шування, розповсюдили свою д1яльшсть на глобальний економ!чний проспр в аспектах залучення персоналу, технологш i швестицш. Для них е притаманним обслу-говування свиових ринк1в i кооперащя з !ншими регю-нальними кластерами, що забезпечують додатков! внес-ки до глобальних ланцюжк1в створення вартосп. Зреш-тою, ввдбуваеться поглиблення спещал!зацл у локальних просторах. У раз! ж повшьного включення в цей процес зростають ризики вщставання регюну в економ!чному i сощальному розвитку i формування депресивного стану.
Оцшюючи розвиток кластерних систем у розвинутих кранах, треба зазначити, що вони, з одного боку, сприяли економ!чному розвитку з огляду на глобальн умови остантх десяталпъ, а з шшого, - потребували адаптаци до завдань, що постали у XXI столгт. Проте, м1жнародт статистичн дослвдження Т. Баль-Вожняк не пгдгвердили значного руху вперед в контекст! шновацшносп, особливо в нових державах - членах £С [3]. 1снуе гшотеза щодо бшьшого впливу шновацшносп на скорочення розриву р1вня розвитку шляхом зниження вигоди ввд штенсифша-цц перехвдних процес1в мережево1' економшн, засновано1' на ресурсах, до економши, засновано!' на знаннях.
Метою стратеги £вропа-2020 стало зростання еко-номiчноí потужностi £вропейського Союзу i рiвня за-можностi його громадян. «Нашi зусилля мають бути бiльше сфокусованими на розвиток конкурентоспро-можностi £С, продуктивностi, потенцiалу до зростання та економiчного зближення. Нова стратегiя концентру-еться на ключових сферах, щодо яких потрiбно дiяти: знания та шновацп, бiльш стала економiка, вища зайня-тiсть та соцiальне залучення» [4], — вдеться у виснов-ках £вропейсько1 Ради.
З метою шдтримки високих житгевих стандартiв та 1х подальшого покращення £вропа розпочала пошук нових органiзацiйних форм для кластерiв, як1 забезпечува-тимуть прогрес у сферi iнновацiй. Це означае виконання вимоги тдвищення продуктивност £вропа у генеруван-нi нових вдей, щоб скоротити ввдставання ввд США i кра-1н Ази в iнновацiйному розвитку. Ввдтак, европейськ1 кластери розвиваються у напрямку трансформаци в по-тужнi каталiзатори цього процесу, функцiонуючи як пов'язанi один з одним територiальнi центри.
Сучасн погляди на роль кластерiв, сформульован у «£вропейському меморавдумi щодо кластерiв», поля-гають у тому, що вони являють собою «регюнальш центри концентрацп i спецiалiзованих компанiй, пов'язаш один з другим численними каналами, що створюють сприятливе середовище для шновацш. Вони роблять можливим «ввдкрил шновацп», тобто створення i вдосконалення нових iдей у мереж!, що складаеться з компанiй i органiзацiй, як1 спiвпрацюють мiж собою. Ц групи компанiй i оргашзацш сприяють усуненню перешкод для перетворення нових вдей у новi продукта i отримання максимально! вигоди ввд глобалiзацií» [5].
В планах розвитку до 2020 року, що розроблен Свропейським Союзом i бiльшiстю краш, як1 охоплю-ються «£вропейською политикою сусiдства», визнача-еться перехiд до шновацшно! економiки. У реалiзацil ще! мети важливе значення мають науковi парки. В Украíнi 1х створення i дiяльнiсть здiйснюеться ввдповь дно iз Законом Украши «Про науковi парки» вiд 25 че-рвня 2009 року № 1563-VI. Науковим парком вважаеть-ся юридична особа, що створюеться з шщативи вищо-го навчального заклад та/або науково! установи шляхом об'еднання внесшв засновник1в для оргашзацп, координации контролю процесу розроблення i виконання проекпв наукового парку. Його партнерами можуть бути суб'екти господарювання, як1 повиннi для цього ук-ласти вiдповiдний договiр. Прiоритетними напрямками наукового парку мають бути економiчно i соцiально зумовленi науковi, науково-техшчш, та iнновацiйнi ви-ди дiяльностi, що вiдповiдають метi його створення, га-лузевому профiлю засновника, враховують потреби регюну та узгоджуються з законами «Про прюритетш на-прями розвитку науки i техшки» i «Про прiоритетнi на-прями iнновацiйноí дiяльностi в Украíнi».
Досл1дження проблем розвитку наукових парков здш-снюються багатьма укра!нськими i заруб1жними науковця-ми. Серед них В. Андр1янов (теоретичнi основи наукових парюв) [6]; М.М. 1ванов, С.Р. Колупаев (методи управл1ння наукою та нововведеннями в США) [7]; А. Каратаев (функ-цiонування наукових парков у розвинених капiталiстичних державах) [8]; В.К. Васенко (свiтовий досв1д функцiону-вання та стратег1я розвитку вiльних економчних зон в Украíнi) [9]; В.1. Ляшенко, А.1. Землянкiн, 1.Ю. Пдоричева, Т.Ф. Бережна (1нфраструктура наукових парюв) [10]; О.А. Мазур (свiтовий та укра!нський досв1д функцiонуван-ня технолопчних паркiв) [11]; В. Семиноженко (технопарки та досввд формування iнновацiйноl економши) [12]; Д.В. Табачник (свгговий та украшський досв1д функцiону-вання технолопчних паркв) [13] та iншi. Однак практика створення технопаркiв ще не отримала достатньо широкого розповсюдження, хоча певний досв1д вже накопичено, що дае щдстави для подальшого створення !х мереж1.
72
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО! НАУКИ yKPAÏHM
Перший науковий парк «Ки!вська полттехшка» був створений на 6a3i Нацiонального техшчного ушверсите-ту «Ки!вський полiтеxнiчний iнститут» ввдповвдно Закону Укра!ни №523-V ввд 22.12.06 «Про Науковий парк «Ки!вська полiтеxнiкa» з метою оргатзацп масово! шно-вацшно! дiяльностi, спрямовано! на iнтенсифiкaцiю про-цесiв розроблення, виробництва та впровадження висо-котехнолопчно! продукци на внутршньому та зовшш-ньому ринках, шдвищення надходжень до державного та мюцевих бюджетiв, прискорення iнновaцiйного розвитку економши Укра!ни. Цей закон мав практично шлотне значення для формування нормативних правил i основ-них засад дiяльностi наукових парков.
Створення наукового парку «Ки!вська полттехшка» забезпечило залучення 55 iноземниx та укра!нських високотеxнологiчниx компaнiй, близько сотнi наукових груп i лaборaторiй КП1, що створюють для них потiк конкурентоспроможних ноу-хау, понад 20 iнженерниx факультепв, як1 готують для компaнiй високояисний персонал, калька венчурних та швестицшних фондiв, як1, в рaзi необхвдносп, виступають iнвесторaми окре-мих стартап-проекпв. До роботи наукового парку залу-чаеться дедaлi бiльше студентiв, яи не лише працюють у його компашях, а й створюють у структурi бiзнес-iнкубaторa парку власш маленьи компанп для виве-дення на ринок сво!х винaxодiв i проектiв [14].
Протягом 2005-2010 роив учасники технопарку «Ки!вська полiтеxнiкa» вивели на ринок понад 150 нових продукпв i теxнологiй. Серед доробок парку комплекс зaсобiв обчислювально! техшки, що убезпечують корис-тувача ввд побiчного електромaгнiтного випромiнювaн-ня; стратепчне планування та системне упрaвлiння ста-лим розвитком мегaполiсiв Укра!ни; енергоефективний екобудинок з комплексним використанням вщновлюва-них i нетрaдицiйниx джерел енерги; теxнологiя виробництва нових дiетичниx продуктiв харчування оздоровчо! та профшактично! дл; мiкросупутник; технологи мало-витратного виробництва титану.
Оргашзащя i дiяльнiсть парку здiйснюеться вщповь дно трьох основних елеменпв моделi «потршно! спiрaлi» (triple helix), розроблено! у 1996 р. професором Стенфорд-ського i Единбурзького унiверситетiв ^^i Iцковiцем, яка включае унiверситети, бiзнес i державу [15]. Що ж до наукового парку «Ки!вська полгтехшка», то активно працюють лише два учасники: ушверситет i виробничий сектор (американськ1 компани Netkracker, USPolytech, EPAMSystems; «£вропейський iнститут шновацшних те-xнологiй» (Лондон), шмецький науковий центр «£вроцен-трум»; укра!'нсьи компани — група DF, «Датагруп», «Технологи природи», «ЮАвia», херсонське Щдприемство «Судмаш», концерн «Укрпожсервiс», Ки!вське Щдприем-ство «Меридiaн» та iншi). Держава ж практично не щка-виться досвщом роботи першого наукового парку кра!ни. А тим часом вона могла б робити замовлення на створення високих теxнологiй для критично важливих сфер: ре-сурсоенергозбереження, бiотеxнологiй для харчового i аграрного секторiв промисловосп, iнформaцiйниx систем для ефектившшого упрaвлiння рiзними ланками сустльс-тва тощо. Така полпика забезпечила б зниження високо-технолопчного iмпорту в Укра!ну за цими напрямами.
Мережа наукових парков ниш в Укра!'ш розшири-лася, проте !х вплив на формування шновацшно! еко-номiки ще неможливо здшснити. Щоб вiдслiдковувaти процеси функцiонувaння наукових парив, доцшьно ви-дiлити !хню мережу. У нaуковiй лiтерaтурi описуються таю нaуковi парки [10]:
- «Аерокосмiчнi iнновaцiйнi технологи», що створений у 2010 рош в рамках проекту £С «Пiдтримкa на-укоемних та iнновaцiйниx пiдприемств та трансферу технологш в Укра!ш» на бaзi Нaцiонaльного аиацшно-
Ф 2013/№2
го унiверситету (м. Ки!в);
- «Кшвський ушверситет iM. Т. Шевченка», що створений наприк1нц1 2010 року науковими установами НАН Украни (Институтом археологи, 1нститутом бюорганГчно! xiMii та нафтохiмii, 1нститутом бюх1ми iм. О.В. Палладша, 1нститутом геох1мй', мшералоги та рудоутворення iм. М.П. Семенкова, 1нститутом електрозварювання iм. £.О. Патона, 1нститутом iсторii Укра!ни, 1нститутом мета-лофiзики Гм. Г.В. Курдюмова, 1нститутом мiкробiологii та вГрусологи iм. Д. К. Заболотного, 1нститутом органГчно! х1ми, 1нститутом прикладное' фiзики, 1нститутом проблем матерiалознавства Гм. I. М. Францевича, 1нститутом проблем реестраци шформаци, 1нститутом теоретично! фГзи-ки iм. М. М. Боголюбова) i вищими навчальними закладами IV р1вня акредитаци (Ки!вським нац1ональним ушвер-ситетом iменi Тараса Шевченка, Нац1ональним ушверси-тетом харчових теxнологiй);
- «АГРОЕКО», що створений на базi 1нституту аг-роекологп i економiки природокористування Национально! академп аграрних наук Украши (1АЕП НААН Украши) за участю 1нституту агроекологй' i економiки природокористування НААН Укра!ни, 1нституту цук-рових буряк1в та енергетичних культур НААН Украши, 1нституту гiдротеxнiки та мелюраци НААН Укра!ни, нацiонального наукового центру «1нститут землеробст-ва» НААН Украши, нацюнального наукового центру «1нститут мехашзаци та електрифiкацii сiльського гос-подарства» НААН Укра!ни, 1нститут сшьськогосподар-сько! мтробюлоги НААН Укра!ни, нацюнального наукового центру «1нститут аграрно! економiки» НААН Укра!ни, Дарницького центру сприяння iнвестицiям, iнновацiям та високим технолопям, Ки!всько! обласно! державно! адмшютрацп, Нацiонального унiверситету бiоресурсiв i природокористування Украши.
Серед науковшв поширена думка, що деяи технопарки правомiрно вгдносити до наукових парков з тим, щоб вони могли бшьшою мiрою користуватися тльга-ми, яш надаються фiзичним особам такого статусу [16]. Зокрема, називаються технопарки «Кшвська полгтехшка»; «Текстиль», базою якого е Херсонський нацюна-льний техшчний унiверситет; «Агротехнопарк» Нацю-нального ушверситету харчових теxнологiй i «ЯворГв» Нацюнального ушверситету «ЛьвГвська полiтеxнiка».
З огляду на наявнiсть в Укра!нi розвинуто! мереж навчальних установ вищого рГвня акредитаци, науково-дослщних i проектно-конструкторських шститупв, а також формування сучасного бiзнес-середовища можна вважати, що найближчим часом будуть створюватися нов! потужш науковi парки. Нин! розроблено проект формування мереж! наукових парив у Донецькому ре-Нон з використанням мехашзму франчайзингового ти-ражування навколо ядра мереж1, за яке приймаються Донецький науковий центр Нацюнально! академи наук Укра!ни i МГшстерства освГти i науки Укра!ни та регю-нальн вгддшення Торговельно-промислово! палати Украши у мютах Донецьку i Луганську [10]. Пшотне проектування передбачае використання трьох варГанпв: на баз! науково! установи; на баз! вищого навчального закладу IV рГвня акредитацП; i спГльно науковими установами i вищими начальними закладами IV рГвня акредитацй'. При цьому рекомендуеться застосовувати п1д-хгд «знизу», коли науковГ парки формуються науковими установами i ВНЗ IV рГвня акредитацй ГнГцГативно за умов позитивного ставлення i вгдповГдно! полГтично! шдтримки влади. На другому етапГ здшснюватиметься дуплГкацГя, тобто формування дуплГкованих наукових парив в шшому мГстГ регюну за умови досягнення цГ-лей створення тлотних наукових парков. На третьому етапГ плануеться франчайзингове тиражування у форм! передач! на комерцшнш або ГншГй договГрнГй основ!
73
вщпрацьовано! схеми функцiонування тлотних i дуп-
л1кованих наукових парив для використання в iнших
мютах i районах Донецько! i Лугансько! областей.
Список джерел
1. Cluster policy in Europe. A brief summary of cluster policies in 31 European countries, 2008, P. 17 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.clusterobservatory.eu/system/ modules/com.gridnine.opencms.modules.eco/providers/getpdfj sp?uid= 100146].
2. Martin P. Public support to clusters: A firm level study of French "Local productive systems" / Martin P., Mayer, T. and Mayneris F // Mimeographed, University of Paris I, 2010, p. 4. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://perso.uclouvain.be/florian.mayneris/rsue.pdf.
3. Баль-Вожняк Т. Еконмчш мереж! як ефективш мехашзми координацй шновацшно! дiяльноcтi / Тереза Баль-Вожняк // М1жнародна економiчнa политика [Електронний ресурс] : наук. журн. - 2011. - № 12-13.
4. Свропейська Рада схвалила стратепю Свропа-2020. Свро-бюлетень. - кштень 2010. - № 4.
5. The European Cluster Memorandum. Promoting European Innovation through Clusters: An Agenda for Policy Action. Prepared by The High Level Advisory Group on Clusters, chaired by Senator Pierre Laffitte [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.vinnova.se/upload/dokument/ VINN0VA_gemensam/Kalender/2008/Klusterkonferens_jan0 8/European%20Cluster%20Memorandum%20Final.pdf
6. Андриянов В. Научные парки. Юго-восточный вариант / В. Андриянов // Внешняя торговля. - 1990. - № 9.
7. Иванов М.М. США: Управление наукой и нововведениями / М.М. Иванов, С.Р. Колупаев . - М. : Наука, 1990. - 231 с.
8. Каратаев А. Научные парки развитых капиталистических стран. / А. Каратаев // Внешняя торговля. - 1990. - № 9.
9. Масенко В.К. Вшьш еконотчш зони: стратепя розвитку: монографш / В.К. Васенко // Суми: Довкшля, 2004. - 348 с.
10. Ляшенко В.1. Перспективи розвитку наукових парив як еле-менпв шфраструкгури малого шновацшного тдприемницгва в Украт / В.1. Ляшенко, А.1. Землянюн, 1.Ю. Шдоричева, Т.Ф. Бережна // Вюник економiчноi науки Украши. - 2012.
11. Мазур О.А. Технолопчт парки. Свгтовий та украшський досвiд / О.А. Мазур, В.С. Шовкалюк. - К.: Прок-бизнес, 2009. - 70 с.
12. Семиноженко В. Технолопчш парки в Украш: перший досвщ формування iнновацiйноi економiки / В. Семиноженко // Економжа Украши. - 2004. - № 1. - С. 6.
13. Технолопчш парки. Свгтовий та украшський досввд / за ред. Д.В. Табачника. - К.: Вид-во Тп 1ЕЗ, 2004. - 48 с.
14. До^дницью ушверситети як центри шновацшного розвитку краши [Електронний ресурс] / 1нтерв'ю ректора Национального технiчного унiверситету «Кшвський полггех-тчний шститут» журналiсту газети «Дзеркало тижня» // Дзеркало тижня. - 2011. - № 2. - Режим доступу : http ://www. dt. ua/articles/73711#article.
15. Дежина И. Г. Государство, наука и бизнес в инновационной системе России / И. Г. Дежина, В. В. Киселева. - М.: Институт экономики переходного периода, 2007. - 184 с.
16. Немець Л. До питання функцюнування технопарюв у свт i в Украт / Людмила Немець, Надш Грищенко// Часопис сощально-екоимчил географй. Мiжрегiональний науко-вий збiрник. - 2010. - № 8.
€. Куриляк
м. Тернотль
POЗBИТOK В УKPAÏHI ЛOKAЛЬHИX BИPOБHИЧИX СИСТЕМ
KЛACТЕPHOГO ТИПУ*
Важливою тенденцieю розвитку сучасно1 економши е формування локальних виробничих систем, що забезпе-чують рацiональне використання регюнальних ресурав. В умовах функцюнування велико! за територ1ею i населен-ням краши, якою е Украша, вони мають певну специфiку через рiзноманiтнiсть видав економчно1 дiяльностi i регю-нальну спецiалiзацiю. Локальн1 виробничi системи ство-рюються за кластерним принципом i мають рiзну ефекти-вн1сть i неоднаковий вплив на розвиток нацiональних економш. Як св1дчить зарубiжний досввд, деяю з них ста-ють загальноввдомими i конкурентоспроможними на м1ж-народному ринку. Свiтового визнання набули, наприклад, авiацiйний кластер EMBRAER у Сан-Хосе-дус-Кампуа (Sâo José dos Campos), галузь телекомунiкацiйного облад-нання у Камтнаа (Campinas) та ряд iнших кластерiв у традицiйних галузях таких, як виробництво меблiв, взуття, керамiки, текстилю та одягу, що створен1 у Бразили [1]. Украша перебувае на етап поширення кластерного тдхо-ду до формування нових локальних виробничих систем, проте саме так1 тенденци формуються у процесi ïï еконо-м1чного розвитку. Однак в Укрш'т не створено iнституцiй збору i узагальнення iнформацiï щодо нових виробничих систем. Це стримуе розробку податики забезпечення кон-курентоспроможностi кластер1в.
У науковш лiтературi нинi видiляеться тенденцiя зростання iнтересу науковцiв до проблем регюнального розвитку на основi створення локальних виробничих
систем кластерного типу. Ввдповщно аналiзуеться ш-нуюча практика. Це характерно для публжацш З. Варналiя, М. Войнаренка, Л. Ганущак-eфiменко, О. Кузьмiна, Г. Семенова, С. Соколенка, Р. Сороки, Ю. Ульянченко, Л. ФедуловоЛ, О. Чорно1, В. Чужикова та iн. Проте, щ автори аналiзують дiяльнiсть окремих кластерiв, до^джуючи вибранi ними проблеми.
Метою статп е систематизащя даних про кластери з метою створення бази розробки методологи i методик розвитку кластерних систем в Украш. Таю до^джен-ня мають усунути шформацшний дефiцит, який утво-рився в Украш через вiдсутнiсть статистичного облшу процесiв формування i функцiонування локальних виробничих систем кластерного типу. При цьому будуть врахованi шформацшш особливостi щодо кластерiв в Укрш'ш. Зокрема, в укра1нськ1й економiцi на даний час бiльшою мiрою можна сконцентрувати дослiдження на регiональнiй спецiалiзацil та конкурентоспроможностi. 1ноземн ж дослщники, маючи кращу iнформацiйну базу, пов'язують аналиичш розробки з оцшкою фактору розташування та побудовою кривое' локалiзацil, яка представляеться локальним коефщентом Джинi [2]. Представленi у статп дан базуються на публiкацiях у науковш i галузевiй пресi.
Стратепчний розвиток Украíни ввдбуваеться пере-важно за програмами урядових партш, тому що ввдсутня довгострокова програма, схвалена на парламентському i
*Стаття тдготовлена за результатами до^дження в рамках проекту «Съомог рамковог' програми» Свропейського Союзу «Функцюнування системи мщевого виробництва в умовах економiчноï кризи (порiвняльний анал1з i бенчмарктг для крат СС та поза його межами)» [«Functioning of the local Production Systems in the Conditions of Economic Crisis (Comparative Analysis and Benchmarking for the EU and Beyond) »]. Угода про надання гранту PIRSES GA-2011-295050.
74
В1СНИК EraHOMmHOÏ науки УКРАШИ
