CC BY
43
вщпрацьовано! схеми функцiонування тлотних i дуп-
л1кованих наукових парив для використання в iнших
мютах i районах Донецько! i Лугансько! областей.
Список джерел
1. Cluster policy in Europe. A brief summary of cluster policies in 31 European countries, 2008, P. 17 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.clusterobservatory.eu/system/ modules/com.gridnine.opencms.modules.eco/providers/getpdfj sp?uid= 100146].
2. Martin P. Public support to clusters: A firm level study of French "Local productive systems" / Martin P., Mayer, T. and Mayneris F // Mimeographed, University of Paris I, 2010, p. 4. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://perso.uclouvain.be/florian.mayneris/rsue.pdf.
3. Баль-Вожняк Т. Еконмчт мереж! як ефективт мехашзми координацй шновацшно! дiяльноcтi / Тереза Баль-Вожняк // Мйжнародна економiчнa полгшка [Електронний ресурс] : наук. журн. - 2011. - № 12-13.
4. Свропейська Рада схвалила стратегта Свропа-2020. Свро-бюлетень. - китет 2010. - № 4.
5. The European Cluster Memorandum. Promoting European Innovation through Clusters: An Agenda for Policy Action. Prepared by The High Level Advisory Group on Clusters, chaired by Senator Pierre Laffitte [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.vinnova.se/upload/dokument/ VINN0VA_gemensam/Kalender/2008/Klusterkonferens_jan0 8/European%20Cluster%20Memorandum%20Final.pdf
6. Андриянов В. Научные парки. Юго-восточный вариант / В. Андриянов // Внешняя торговля. - 1990. - № 9.
7. Иванов М.М. США: Управление наукой и нововведениями / М.М. Иванов, С.Р. Колупаев . - М. : Наука, 1990. - 231 с.
8. Каратаев А. Научные парки развитых капиталистических стран. / А. Каратаев // Внешняя торговля. - 1990. - № 9.
9. Масенко В.К. Вшьт еконотчт зони: стратепя розвитку: монографш / В.К. Васенко // Суми: Довкшля, 2004. - 348 с.
10. Ляшенко В.1. Перспективи розвитку наукових парюв як еле-ментiв iнфрacтруктури малого шновацшного тдприемнищва в Укрaiнi / В.1. ЛяШенко, А.1. Землянин, 1.Ю. Шдоричева, Т.Ф. Бережна // Вюник економiчноi науки Укра!ни. - 2012.
11. Мазур О.А. Технолопчт парки. Свгтовий та укра!нський доcвiд / О.А. Мазур, В.С. Шовкалюк. - К.: Прок-бизнес, 2009. - 70 с.
12. Семиноженко В. Технолопчш парки в Украш: перший досвщ формування iнновaцiйноi економiки / В. Семиноженко // Економжа Укра!ни. - 2004. - № 1. - С. 6.
13. Технолопчш парки. Свгтовий та украшський досввд / за ред. Д.В. Табачника. - К.: Вид-во Тп 1ЕЗ, 2004. - 48 с.
14. До^дницью ушверситети як центри шновацшного розвитку кра!ни [Електронний ресурс] / 1нтерв'ю ректора Национального теxнiчного унiверcитету «Ки!вський полгтех-тчний шститут» журнaлicту газети «Дзеркало тижня» // Дзеркало тижня. - 2011. - № 2. - Режим доступу : http ://www. dt. ua/articles/73711#article.
15. Дежина И. Г. Государство, наука и бизнес в инновационной системе России / И. Г. Дежина, В. В. Киселева. - М.: Институт экономики переходного периода, 2007. - 184 с.
16. Немець Л. До питання функцюнування технопарюв у свт i в Украш / Людмила Немець, Надш Грищенко// Часопис сощально-еконмчно! географй. Мiжрегiонaльний науко-вий збiрник. - 2010. - № 8.
€. Куриляк
м. Тернотль
РОЗВИТОК В УКРАШ1 ЛОКАЛЬНИХ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ
КЛАСТЕРНОГО ТИПУ*
Важливою тенденцieю розвитку сучасно1 економши е формування локальних виробничих систем, що забезпе-чують рацiональне використання регюнальних ресурав. В умовах функцюнування велико1' за територ1ею i населен-ням крани, якою е Украша, вони мають певну специфiку через рiзноманiтнiсть видав економчно1 дiяльностi i регю-нальну спецiалiзацiю. Локальн1 виробничi системи ство-рюються за кластерним принципом i мають рiзну ефекти-вн1сть i неоднаковий вплив на розвиток нацюнальних економш. Як св1дчить зарубiжний досввд, деяю з них ста-ють загальноввдомими i конкурентоспроможними на мгж-народному ринку. Свiтового визнання набули, наприклад, авiацiйний кластер EMBRAER у Сан-Хосе-дус-Кампуа (Säo José dos Campos), галузь телекомунiкацiйного облад-нання у Камтнаа (Campinas) та ряд iнших кластерiв у традицiйних галузях таких, як виробництво меблiв, взуття, керамiки, текстилю та одягу, що створен1 у Бразили [1]. Украша перебувае на етап поширення кластерного тдхо-ду до формування нових локальних виробничих систем, проте саме так1 тенденци формуються у процесi ïï еконо-м1чного розвитку. Однак в Украш не створено iнстигуцiй збору i узагальнення iнформацiï щодо нових виробничих систем. Це стримуе розробку податики забезпечення кон-курентоспроможносп кластерш.
У науковш лiтературi нинi видiляеться тенденцiя зростання iнтересу науковцiв до проблем регюнального розвитку на основi створення локальних виробничих
систем кластерного типу. Ввдповщно аналiзуеться ш-нуюча практика. Це характерно для публжацш З. Варналiя, М. Войнаренка, Л. Ганущак-eфiменко, О. Кузьмiна, Г. Семенова, С. Соколенка, Р. Сороки, Ю. Ульянченко, Л. Федуловоï, О. Чорно1', В. Чужикова та iн. Проте, щ автори аналiзують дiяльнiсть окремих кластерiв, дослiджуючи вибранi ними проблеми.
Метою статп е систематизацiя даних про кластери з метою створення бази розробки методологи i методик розвитку кластерних систем в Украш. Таю дослщжен-ня мають усунути шформацшний дефiцит, який утво-рився в Украш через вщсутшсть статистичного облшу процесiв формування i функцiонування локальних виробничих систем кластерного типу. При цьому будуть врахованi шформацшш особливостi щодо кластерiв в Украш. Зокрема, в украшськш економiцi на даний час бiльшою мiрою можна сконцентрувати дослiдження на регiональнiй спецiалiзацiï та конкурентоспроможностi. 1ноземш ж дослщники, маючи кращу шформацшну базу, пов'язують аналиичш розробки з оцшкою фактору розташування та побудовою кривоï локалiзацiï, яка представляеться локальним коефщентом Джинi [2]. Представленi у статп данi базуються на публiкацiях у науковш i галузевш пресi.
Стратепчний розвиток Украши ввдбуваеться пере-важно за програмами урядових партш, тому що ввдсутня довгострокова програма, схвалена на парламентському i
*Стаття тдготовлена за результатами до^дження в рамках проекту «Съомог рамковог' програми» Свропейського Союзу «Функцюнування системи мщевого виробництва в умовах економiчноï кризи (порiвняльний анал1з i бенчмарктг для крат СС та поза його межами)» [«Functioning of the local Production Systems in the Conditions of Economic Crisis (Comparative Analysis and Benchmarking for the EU and Beyond) »]. Угода про надання гранту PIRSES GA-2011-295050.
74
В1СНИК ЕКОНОМШНО! НАУКИ УКРАШИ
урядовому рiвнi. У зовнiшньоекономiчному просторi кра-!на працюе ввдповщно законам, що регулюють свiтову та европейську iнтеграцiю. Виконання програм розвитку, що задекларованi пiд час виборчих компанiй Президента i Верховно! ради здшснюсться шляхом перюдичного при-йняття законiв, як1 кладуться в основу певних перетворень чи (використовуючи термшологш партш бiльшостi) «ре-формувань». Проте, поступовий розвиток попри перюди-чт загострення i спади в економщ в цiлому або в окре-мих сферах все ж таки ввдбувасться.
В процесi економiчного розвитку Укра!ни регiони поступово перетворюються в основт суб'екти реалiзацi! соцiально-економiчних програм у сферi економжи, шфра-структури, охорони здоров'я, освiти, культури тощо. Од-нак, цi перетворення не набули системного i збалансова-ного характеру, через що залишаються в цшому невирь шеними внутрiшнi регюнальт проблеми, як то надмiрнi диспропорци, структурнi анахронiзми, посилення репре-сивносп, низька мiжрегiональна сп1впраця. Серед урядо-вих документа, спрямованих на покращення законодав-чого регулювання розвитку, можна видiлити «Концепцш державно! регiонально! полижи», схвалену Указом Президента Укра!ни 25 травня 2001 року; Закон Укра!ни вщ 8 вересня 2005 року №2850-1У «Про стимулювання розвитку регютв»; «Державну стратегтю регионального розвитку на перiод до 2015 року», затверджену постановою Кабше-ту Мiнiстрiв Укра!ни вщ 21 липня 2006 року № 1001; Постанову Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 24 червня 2006 року № 860 «Про затвердження Порядку здшснення мошто-рингу показник1в розвитку регюшв, райошв, мiст респуб-лшанського в Автономнiй Республiцi Крим i обласного значення для визнання територш депресивними». При цьому залишаються невизначеними основнi принципи, подходи та шструменти державно! регионально! полiтики; напрямки i джерела iнстигуцiйно-правового забезпечення теригорiального розвитку; основи реформування адмЫс-тративно-теригорiального устрою.
Попри наявнють певного правового забезпечення регюнального розвитку, його державне регулювання i стимулювання залишаеться переважно поза сферою пос-тайного системного впливу. У цшому спостерк'аються розгалуження прiоригетiв вщповщно електоральним симпапям виборцiв, що перешкоджае i не дозволяе ви-робити i здiйснити ефективну регiональну полгтику. В цих умовах для переважно! бiльшостi регiонiв перспек-тивним стало використання кластерних форм розвитку з творчим включенням у цей процес досвщу розвинених кра!н, насамперед европейського. Нинi правомiрно вщ-значити наявнiсть тенденцiй до створення регiональних виробничих кластерiв, що шдпорядковуються прюрите-тним цiлям розвитку областей i районiв та тдвищення !х конкурентоспроможностi. Одночасно в рамках мют, ра-йонiв i сел започатковуеться створення локальних клас-терiв, в рамках яких здшснюсться структурування еко-номiчного простору i виршуються проблеми мiсцевого значення. На чай формування нацiональних кластерiв свiтового i европейського типу, спрямованих на досяг-нення лiдерства Укра!ни у певних сферах.
В Укра!т використання кластерно! форми оргатза-цц виробництва i сфери послуг гальмуеться недостатнiм нормативно-правовим забезпеченням. Нинi частiше йдеться про дощльтсть використання кластерiв, шж здшснюються реальнi кроки у напрямку !х створення та iнстигуцiйного забезпечення. Визначення термiнiв i до-кументiв, у яких метиться необхiднiсть розвитку кластерно! моделi органiзацi! промисловостi, зокрема шнова-щйного типу, було зроблено в Державнш програмi розвитку промисловосп на 2003-2011 рр., прийнято! в липнi 2003 р. [3] Проте, це завдання не набуло практично! реа-л1зацп. Пiзнiше, у 2008 рощ Кабшетом Мiнiстрiв Укра!-ни було прийнято Концепцiю проекту Програми розвитку промисловостi Укра!ни до 2017 р., в якш вказано на
2013/№2
необхщтсть «розробки нормативно-правово! бази для створення i впровадження модел кластерно! оргашзацп промисловосп» [4]. Проте, щ постанови не створили но-рмативно-законодавчо! бази кластеризации
Слабк1сть нормативно-правового забезпечення клас-теризаци не зупинило щ процеси взагал! З огляду на свь товий досвщ i науков1 досягнення заруб1жних i укра!нсь-ких науковщв практика кластерного подходу до розвитку економши в Укра!н1 постшно розвиваеться. До вивчення можливостей кластеризаци в Укра!ш залучаються евро-пейськ1 i американськ1 ф1рми. Так, створена засновником теори кластер1в М. Портером консалтингова компан1я «Monitor Group», вивчаючи економшу Донецько! обласп i щентикувавши в И економ1чнш баз1 понад 40 кластер1в, визначила чотири найбшьш конкурентоздатних з них -металурпя, машинобудування, будавниитво i сшьське гос-подарство. Однак, перевагу для початку вщдано двом го-ловним галузям краю - металурп! i сшьському господарс-тву з переробкою, а шш1 залишено на полм [5]. М!ж тим, на приклад Донецько! обласп видно, що в Укра!т е вели-к1 резерви 1мплементацп кластерних форм у цшях розвит-ку локальних виробничих систем. Особливо це торкаеться галузей металургшно!, вугшьно!, машинобуд1вельно!, хь м1чно! промисловосп та енергетики через наявшсть висо-ких коефiцiенгiв локал1зацп виробництва в розр1з1 галузей промисловосп та !х спецiалiзацi! (табл. 1 i табл. 2).
Таблиця 1
Коефщенти локалiзацГí виробництва галузей промисловосп Донецькоí■ областп [6]
Галузь 2007 2008 2009 2010 2011
Харчова промисловiсть 0,38 0,35 0,40 0,38 0,40
Хiмiчна промисловiсть 0,74 0,72 0,64 0,56 0,60
Металургiйна промисловiсть 2,11 2,02 2,29 2,16 2,22
Добувна промисловють 1,49 1,42 1,74 1,30 1,29
Машинобудування 0,76 0,78 0,92 0,97 0,88
Енергетика 0,60 0,61 0,71 0,64 0,61
Таблиця 2
Коефщенти спещатзащ! галузей промисловостi Донецькоí■ областi [6]
Галузь 2007 2008 2009 2010 2011
Харчова промисло-вють 0,56 0,56 0,62 0,61 0,61
Хiмiчна промисло-вють 1,11 1,16 0,98 0,90 0,93
Металургшна промисловють 3,15 3,25 3,52 3,47 3,43
Добувна промисловють 2,23 2,28 2,67 2,08 1,99
Машинобудування 1,13 1,25 1,42 1,56 1,36
Енергетика 0,90 0,98 1,09 1,03 0,94
Аналогiчна сигуацiя мае мюце i в iнших областях Укра!ни, адже в умовах планово! економши здшснювало-ся ценгралiзоване закршлення пщприемств певних галузей за окремими регiонами i цю спадковють ще не подо-лано. Зрозумшо, що при цьому мають бути враховаш су-часнi тенденци структурних змш.
Аналiз публжацш свщчить про те, що в розрiзi тери-торiальних утворень i окремих галузей кластеризация розвиваеться нерiвномiрно. Найбшьшого розповсюдження вони набули у будавницга, туризмi, харчовш i швейнш промисловосп. Успшно почали працювати в 1вано-Франкiвськiй обласп кластери з туризму i виробництва су-ветрно! продукци «Сузiр'я», а також кластер «Л1жникарст-во та iншi художнi промисли на Прикарпатп» з виготов-лення виробiв з овечо! вовни. У Рокитшвському районi Рiв-
75
ненсько! обласп зареестровано кластер з деревообробки, у Херсонськ1й област - транспортно-лопстичний кластер «Пшдент ворота Укра!ни», у Полтавськш - кластер еколо-йчно чистого дитячого харчування «Полтавшцна», в Оде-ськ1й - кластер органичного землеробства i зеленого сшьсь-кого туризму у Придунав'!, у Харк1вськ1й - кластер свинар-ства та м'ясних вироб1в i у мюп Севастопол - 7 кластерних об'еднань, у т. ч. туристсько-рекреацшт «Херсонес» та «Байдари-тур» [7]. Варто додати, шо у мсп Севастопол сформувався новий ni ivi i до створення локальних виробничих систем, який проявився у створенн на бая семи кластерних об'еднань мега-кластера «Севастополь», вщ якого очжуеться отримання бшьшого ефекту синерги.
У вах областях будавельно! сфери Укршни створен i функц1онують кластери. Перший з них у цш галуз1 i фак-тично в Укран кластер «Подшля» створено у м1сп Хме-льницькому в 1998 рощ. Вш об'еднав бшьше 30-ти пов'язаних з буд1вництвом щдприемств i оргатзащй, шо розташоват на територи Хмельницько!' обласп, майже ва з яких сп1впрацюють донит, забезпечуючи робочими мь сцями близько п'яти тисяч чоловш. Кластер виконуе ори-гшальт замовлення як в Украш, так i закордоном в рамках укрансько-польсько! програми дшово! сшвпрац1 [8]. Створення будавельного кластеру на Хмельниччиш стало можливим завдяки наявносп на територи' обласп корис-них копалин, шо використовуються у буд1вельнш шдуст-ри, а також ввдповщного наукового, виробничого i кадрового потенц1алу. Не останню роль вщграла i та обставина, шо через мюто Хмельницький проходять велик! фшансов1 потоки завдяки тому, шо за останш десятилтт в ньому сформувалися велик! оптов1 ринки.
Якшо досвщ кластеру «Подлля» можна оц1нювати як вих1д на м1жнародний ринок у форм1 експорту будвельних послуг, то в Харювськш обласп сп1льно з Бшгородською областю Росшсько! Федерацц створили транскордонний будавельний кластер еврорегюну «Слобожаншцна» [9]. До його складу увшшли представники оргатв м1сцево! влади, п1дприемства i установи шфраструктури, громадськ1 орга-тзацц, щдприемницью структури, будавельт оргатзацц, шо спещалзуються на надант послуг з проектування, ви-робницга будвельних матер1ал1в, будавницга, надант послуг у буд1вельному комплекс^ техтчнш експлуатацц, реконструкщ! i каптальному ремонт об'екпв житлового, цившьного i промислового призначення Бшгородсько! i Харювсько! областей. Организаторами кластеру виступили Бшгородський обласний фонд игдтримки малого тдприемнищва, Бшгородський державний технолопчний утвер-ситет 1мет В.Г. Шахова, вдарите акщонерне товариство «Харювський регюнальний фонд щдтримки щдприемниц-тва» i Харювський державний технчний утверситет буда-вництва i архтектури. Головт завдання, шо виршуються в рамках кластеру, полягають у знижент соб1вартосп робгт i шдвишент якосп будавельно! продукцй; освоент нових вид1в будавельно! продукцй', матер1ал1в i технологш; впро-ваджент м1жнародних стандарта системи менеджменту якосп 1СО 9001 у будвельному комплекс i зростант вводу в експлуатащю об'екпв (в тому числ житлових) з щд-вишення !х якосп [9].
Приклад Хмельницько! обласп шодо об'еднання зусиль у рамках кластерно! оргашзацп б1знесу для щ-лей щдвишення його конкурентоспроможносп набувае все бшьшо! популярност1 в Украш Регюнальш адмшь страцп i шдприемц1 розглядають Хмельниччину як на-вчальний центр для пошуку найб1льш прийнятних моделей використання конкурентних переваг у сво!х реп-онах i галузях. Завдяки цьому вщбуваеться поступове зростання процес1в кластеризации Найб1льш наполегли-в1 i динам1чш з них протягом останшх десятилиъ спро-моглися досягнути певних усшх1в.
До вдалих шщатив, як1 функцюнують останш десять рошв завдяки об'еднанню, вщноситься Хмельни-цьке обласне громадське об'еднання «Швейний клас-
тер», шо зареестроване у 2001 рощ. До нього увшшли тдприемства легко! i текстильно! промисловосп, Хмельницький нащональний ун1верситет i «Студентський будинок моделей». П1дприемства цього кластеру ввдш-шли в1д масового виробництва ун1форм i розпочали формувати сво! модельн1 л1нй', рац1онально розподши-вши м1ж собою ринки збуту продукцй'.
Усп1шно функц1онуе у сфер1 виробництва товар1в широкого споживання кластер «Краматорськ ювел1рний», створений у 2010 рощ. Партнерами в його оргатзацп виступили власники ювел1рних завод1в i Торгово-промислова палата Донецько! обласп. У його модел1 реа-л1зуеться мета з диверсиф1кацй' мкько!' економ1ки i використання брендингу територй' як нац1онального центру машинобудування. Об'еднання розпочало велику роботу з навчання i п1двишення квал1ф1кацй' персоналу. У 2011 ро-ц1 було проведено 14 семшар1в та третнпв за участю ке-р1вник1в, менеджер1в, представник1в рекламних п1дрозд1-л1в щдприемств кластеру. У березн1 2011 року ввдбулася робоча по!здка представник1в кластеру до Шмеччини. У ход1 в1зиту вивчено досв1д застосування кластерно! модел1 ювел1р1в Н1меччини, тенденцй' та напрямки европейського дизайну ювел1рних прикрас. Досвщ 1нновац1йних та ево-люц1йних змш у ювел1рн1й промисловост1 Укра!ни в серит J2011 року презентовано на тематичному зас1данн1 КАИДЗЕН-клубу з проблем розвитку малого i середнього б1знесу в Укра!'н1. У верест ювел1рний кластер як б1знес-асощащя був презентований на конференцй' проекту Центра м1жнародного приватного пiдприемницгва «CIPE» «Розвиток потенщалу б1знес-асоц1ац1й в Укра!'т», у як1й приймали участь представники торгово-промислових палат та б1знес-асоц1ацш Укра!ни, Росй', Б1лорус1 [10].
Велика защкавлешсть виявляеться нин1 до локальних мереж оргашзащ! виробництва у приморських рег1-онах. Укра!на - велика морська держава. Вона волод1е морськими портами у Азовсько-Чорноморському ба-сейн1, як1 являють собою вузловий елемент побудови конкурентоспроможно! нац1онально! транспортно! системи. Проте, у галуз1 вже друге десятил1ття не здшсню-валися структурн1 перетворення, а державш п1дприемс-тва мають у своему розпорядженш наднормативну зно-шен1сть основних фонд1в. У цих умовах здшснюеться м'яко кажучи непрозора приватизац1я i розвиваеться поза межами правового поля мережа приватних морських термшал1в. Проте, стр1мко зростае вантажопот1к i к1ль-шсть 1нвестиц1йних проект1в, як1 ор1ентован1 на розвиток портового господарства. Однак, через вщсутшсть взаемодй' з шшими транспортними галузями, особливо 1з зал1зницею, не мае достатньо! в1дпов1дност1 м1ж по-тужностями порт1в та портовою 1нфраструктурою.
Все це створило господарську сигуацiю, розв'язання проблем яко! потребуе створення морських кластер1в. На нитшньому етап1 обговорюються р1зн1 кластери, шо ор1е-нтован1 на зростання рол1 морського транспорту в еконо-мщ кра!ни. У Державн1й адм1н1страцй' морського i р1чко-вого флоту шщшеться модель «нац1онального морського кластеру [11]». Вш складаеться з системи морських клас-тер1в: Дунайського (порти: Рет, 1зма!л, Усть-Дунайськ); Одеського (порти: Одеса, 1лшч1вськ, Южний, Б1лгород-Дщстровський); Микола!вського (порти: Микола!в, Ок-тябрськ, Херсон, Скадовськ); Кримського (порти: Свпато-р1я, Севастополь, Ялта, Керч); Азовського моря (порти: Мар1уполь, Бердянськ). Орган1зац1йний потенцал такого проекту визначений такими складовими, як технолог1чна зр1л1сть у сфер1 стратег1чного, проектного i програмного управлшня, ч1тк1стю бачення майбутнього i першого кро-ку реал1зацй' проекту. Вважаеться, шо така структура на-щонального морського кластеру забезпечуе гнучк1сть в управлшш, планування д1яльност1 i координацию д1й окремих кластер1в, а також суттеве п1двишення конкурен-тоспроможност1 i р1вном1ртше завантаження порт1в [12].
76
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
1нша концепция створення морських кластерiв засно-вуеться на региональному пiдходi та iнiцiативi «знизу». Вона передбачае функцюнування двох груп кластерш: таких, що зароджуються (emerging cluster) i пре-кластерiв або агломерацш [13]. Кластери, що зароджуються, вщпо-вщно сучаснiй теорi! вИдносяться до друго! стада циклч-ного кластерного розвитку, яка виходить з того, що у репой з'являеться декшька компатй, як об'еднуються задля спещалИзаци у «ключовш» сферИ даяльносп кластеру i ро-зширення загально! перспективи ствробггаицтва. Для ре-гюнальних кластерИв приморсько! територп припускають-ся галузИ, що спещалИзуються на рибному господарсга, морському транспорт i лопстищ, що вщповщае досвиду Канади по реалзаци програми тдтримки морегосподар-ських кластерИв i Норвеги по створенню умов по розвитку кластера «морське господарство».
Використання пре-кластерИв у системИ морського го-сподарства орИентуеться на неформальне об'еднання компаний малого i середнього бИзнесу судноремонтно! судно-будавельно! сфери дИяльносп. 1х мИсия в умовах перебу-вання цих шдгалузей у кризовому стан визначаеться у формуванш конкурентоспроможно! мережи фИрм, що за-безпечують усшшний розвиток регюну на основИ використання мИсцевих i галузевих конкурентних переваг.
В економИчному просторИ прикордонних регютв зро-стае актуальтсть транскордонно! кооперацп на основИ фо-рмування едино! шновацшно! Инфраструктура забезпечен-ня ефективного використання мсцевого науково-техшчного потенцИалу, створення умов для модертзаци промисловосп та !! прискореного розвитку. Це особливо характерно для Придунайських територш тсля вступу Ру-муш! до Свропейського Союзу i виникнення в результат цього нових можливостей, яю може дати об'еднана £вропа. Ниш розробляються проекти кластеризаци на територи укра!нського Придунав'я з урахуванням його уткальносп як одте! з найважливИших транспортних артерий £вропи. Для розробки стратеги створення кластерних систем мае враховуватися розташування Придунайського регюну на перетинанш важливих мИжнародних шляхив з Свропи в Азию, що включае три морських торговельних порти (мста Рет, 1зма!л, Усть-Дунайск), 2 судноремонтних заводи, Державну судноплавну компанию ВАТ «Укра!нське Дунай-ське пароплавство», 4 залзничних станций; локомотивне депо, ряд пдприемств автомобильного транспорту, аеро-порт «1зма!л». Вщповщно висновкв експертв у репой до-цшьно створити навчальний та шформацшю-аналп'ичний кластер на основИ якого можна буде набути навички i досвид в аналИзИ локальних виробничих систем i здшснювати подальше формування кластерИв рИзного типу на територИях £в-рорегюну «Нижтй Дунай» (Румушя, Молдова) [13]. Щодо залучення шоземних Инвестиций в економИку Придунав'я, то воно потребуе вирИшення нагальних проблем вИдновлення технологИчно! бази пИдприемств регИону, модернИзацИ! дИю-чих И перепрофИлювання виробництв, якИ простоюють. При цьому прИоритетними мають бути напрямки розвитку, що включають удосконалення И розширення транспортних мереж i портив та розширення й диверсификацию експортного.
Локальш виробнич системи кластерного типу в Укра-!нИ набувають поширення. Вони створюються у всИх галузях та областях. Проте, подальший розвиток цих процеав пот-
pебye yзaгaльнення накопиченого досвщу та yдосконaлення
нормативно-правового меxaнiзмy фyнкцiонyвaння.
Список джерел
1. Suzigan W. Local production and innovation systems in the state of Sao Paulo, Brazil / Wilson Suzigan, Joao Furtado, Renato Garcia // [Електронний pесypс]. Режим доступу: http://geein.fclar.unesp.br/arquivos/pesquisacluster/new/localpr oductionandinnovationsystems.pdf.
2. Haddad, P. R. Medidas de localizaçao e de especializaçao. In P. R. Haddad et al. (Editors), Economía Regional: Teorias e Métodos de Análise. Fortaleza: BNB, 1989; Isard, W. Methods of Regional Analysis. Cambridge: MIT Press, 1960.
3. Про сxвaлення Державно1 програми розвитку нромисловос-■ri на 2003-2011 роки / Постанова Кабшету Мшстрш Украши вiд 28 липня 2003 р. №1174. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу з: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?page= 1 &nreg= 1174-2003-%EF.
4. Про сxвaлення Kонценцiï проекту Загальнодержавно1 щ-льово1 економiчноï нрограми розвитку нромисловост на неpiод до 2017 року // Кабшет Miнiстpiв Украши. Розноря-дження вiд 9.07.2008 № 947-р. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу з: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi?nreg=947-2008-%F0&p=1222860236039635.
5. Лж О.В. Формування екологооpieнтовaного бyдiвельного кластеру в старому промисловому paйонi / Ляx О.В., Осе-редчук O.I. // Вiсник Донецького утверситету, сер. В. Еко-номша, нраво, снецвинуск, Т.2, 2011, с. 50; Бетина H. Региона: начинают и выигрывают / Шталия Бетина // «Зеркало недели». - №21. - 13 июня 2009. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zn.ua/articles/57150.
6. Балабанж КВ. Використання кластерний структур в тд-вищенш конкурентоспроможносл pегiонy / Балабанова КВ. // Вюник Mapiyнольського державного утверситету. Cеpiя: Економша - 2012. - Вин. 4.
7. Зaxapченко В. Конкурентоснроможтсть pегiонiв Украши: кластерний нiдxiд / Володимир Зaxapченко, Cеpгiй Зaxap-ченко // Краезнавство. Географш. Туризм. (Всеукрашська газета)[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.vmurol.com.ua/upload/publikatsii/nauka/pdf_2012/ Concurentospromozhnist_regioniv_Ukrayini.pdf.
8. ^колента C. Динамша клaстеpизaцiï економжи Польщi: уроки для Украши /C.I. Cоколенко: Доповщь на мiжнapод-ному семiнapi MOH Украши 22.04.2010 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ucluster.org/ sokolenk-o/2010/04/dinamika-klasterizaci%D1 %97-ekonomiki-polshhi-uroki-dlya-ukra%D1%97ni/. - Загол. /з екрану/.
9. Cтpоительный кластер Еврорегиона «Cлобожaншинa». -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. mb31 .ru/page/klaster_slob.
10. Iнфоpмaцiя нро стан роботи з нiдтpимки малого тдприе-мництва в Донецькш облaстi за 2011 рж.
11. Козырь Б.Ю. Морские кластерные системы и Биколаевс-кий регион // Порт^1 Украин^1.2010. — № 7 (99).
12. Козырь Б.Ю. Кластерные системы в пpоектax развития морскт торговый нортов Украины / Козырь Ю. Б. // Управлшня розвитком складник систем. Збipник науковик нраць. Винуск 6. - Кшв: Ки1вський нaцiонaльний yнiвеpси-тет бyдiвництвa i apxiтектypи, 2011. - C. 99-102.
13. Колесник KH. Перспективы развития региональны« мор-œhx кластеров в Украине / Колесник KH. // Вiсник Донецького национального ун1верситету, сер. В: економжа i нраво, вин. 1, т. 1, 2011. Коваленко C.I. Транскордонна ко-онерац1я укра1нського Придунав'я в межax кластерно1 мо-делi / C.I. Коваленко // Вiсник соцiaльно-економiчниx дос-лiджень. Збipник нayковиx нраць. - 2009. - № 38.
К. Кутикша
м. Луцьк
ОЦ1НЮВАННЯ НЕТАРИФНИХ ЗАХОД1В РЕГуЛЮВАННЯ НА ПОТЕНЦ1ЙНИХ РИНКАХ ЗБУТУ ПРОДyKЦIÏ ПТАХ1ВНИЦТВА
В yмовax вступу нашо1' кра!'ни до COT пщприемс-твам птaxiвництвa необxiдно довести свою життездат-н1сть, можливiсть вести пдну конкурентну боротьбу на
основi ефективного використання ресурав в yмовax ринку. Ha еташ жорстко!' конкуренцй' з iмпоpтною про-дyкцieю вiтчизнянi виробники одержали певнi перева-
Ф 2013/№2
77
