Перспективы развития научных парков как элементов инфраструктуры инновационного предприпнимательства в Украине Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

В. I. Ляшенко

академк АЕН Украти А. I. Землянин академк АЕН Украти I. Ю. Шдоричева

м. Донецьк Т. Ф. Бережна

м. Луганськ

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАУКОВИХ ПАРК1В ЯК ЕЛЕМЕНТ1В 1НФРАСТРУКТУРИ МАЛОГО 1ННОВАЦ1ЙНОГО ПВДПРИСМНИЦТВА В УКРАÏНI

Здатнють до генерацп', використання та розповсю-дження нових знань стае основою нацюнально1 конку-рентоспроможностi та базовою передумовою прискоре-ного iнтенсивного соцiально-економiчного зростання. В 2000 р. в Люабош краши 6С проголосили, що «у 2010 роцi бвропа стане найбтьш конкурентноздатним сус-пiльством у свт — суспiльством знань», подальший роз-виток цей напрямок отримав в програмi «бвропа-2020», прийнятiй у 2010 р. На жаль свггова економiчна криза стала на завадi реалiзацiï цих амбiтних завдань, але з порядку денного загальноевропейського розвитку вонi не знятi. Аналiз iнновацiйних систем краш Швденно-Схщ-но1 Азй' виявив певнi iнституцiйнi нововведення, зокре-ма, в Коре1 створено Корейський iнститут оцiнювання й планування науки i технологiй — KISTEP, серед завдань якого — мониторинг та оцiнка нацiональних програм дослщних та iнновацiйних розробок (Д1Р), а також роз-подiлення й координащя нацiонального бюджету Д1Р.

В Укрш'ш значний науково-практичний внесок у виршення теоретико-методологiчних проблем ство-рення нацюнально1 iнновацiйноï системи (Н1С) зро-били фахiвцi ЦДП1Н iм. Доброва, 1нститупв економiч-ного прогнозування та економши промисловостi НАН Украши, спецiалiсти шших авторитетних наукових установ. Iснуючi напрацювання е, безперечно, ваго-мим тдГрунтям для створення науково-обгрунтовано1 дослiдницькоï та шновацшно!' полiтики нашо1 держа-ви, ix доречним доповненням та конкретизащею буде усвiдомлення характерних особливостей останшх змiн (2005—2011 роки) у Н1С ключових европейських краш, яке стане шдГрунтям для адекватного вiдтворення кра-щого свiтового досвiду в умовах Украши.

Характерними ознаками економiки, яка базуеться на використанш знанневих чинниыв, е домiнування в структурi ВВП високотехнолопчних галузей та ште-лектуальних послуг, формування переважно!' частки нацюнального прибутку за рахунок iнновацiйноï або технолопчно!' ренти, високий рiвень каппатзацй' ком-панiй, основна вартiсть яких формуеться завдяки не-матерiальним активам, тобто штелектуально!' складово!'. Економiка знань е п^дГрунтям i головною складовою «шновацшно1 економши». Ïï фундаментальна основа — це продуктивш знання та яысна змiстовна освiта, яы обумовлюють спроможнiсть до втiлення гумаштар-но-iнтелектуального кашталу у результати виробничо!' дiяльностi. Головна вiдмiннiсть економiки знань вщ так звано!' «товарно1 економiки» полягае у безперервному теxнологiчному оновленш виробництва та самовщтво-реннi його «знанневих» чинниыв, ix невiдчуженнi в

процесi економiчного обмiну, швидкому оновленнi та вiдноснiй доступност для використання.

«1дея економiки, засновано! на знаннях, рушiйною силою котро! е шновацй, була дискредитована в укра!нському суспiльствi через неефективт та непослiдовнi дц влади та анонсуваннязаходав, як! так i не було втлено в життя» [22, с. 44]. Такого висновку дшшли експерти проекту 6С «Вдо-сконалення стратегiй, полiтики та регулювання шновацш в УкраЫ». Не можна не погодитись i з !х твердженням, що «офщшт заяви стосовно потреб в шновацшному розвитку не пщтримуються ретельно розробленими заходами i зокре-ма, вщповщними та ефективними мехашзмами, програма-ми та рамковими умовами» [22, с. 49].

Науковi дослщження дають людинi новi знання, яы трансформуються у технологи та продукти наукоемного виробництва, стимулюють зростання продуктивност працi, зниження матерiало- та енергоемноста, пщвищен-ня конкурентоспроможностi сусп1льного виробництва, прискорюючи темп накопичення сусптьного прибутку, змшюючи мотиваци трудово! д1яльност1, ! тому виступа-ють фактором постщдусщального економiчного зростання. 1нтелектуальний каттал здатен давати на кожну одиницю додаткового iнвестування найвищу економiчну вщдачу, забезпечуючи не лише високу рентабельнють виробництва та надiйнi конкурентш переваги на св1тових ринках, а й створюючи п1дГрунтя стратепчно! прибутко-вост1 для iнновацiйних iнвестицiй.

Суттевою допомогою у вирiшеннi цих проблем е до-свщ формування й реал!заци шновацшно! пол1тики в ш-ших кранах та аналiз отриманих результатiв. В ро6от1 [23] було вивчено та узагальнено практику багатьох азшських та европейських держав. Серед них найдинам!чшчшшою (за останнi илька роив) у запровадженш широкомасш-табних захода з пщнесення нацюнально! високотехноло-пчно! сфери виявилась Францiя. Вона поряд з Бельпею i Мальтою започаткувала найбтьшу ыльысть державних програм з пщтримки iнновацiйних пщприемств, котр! знаходяться на стартовому етапi свого розвитку, а також в короткий термш запровадила низку нових шституцш для вирiшення трьох ключових проблем: тдтримки шнова-ц1й; фiнансування швестицш та експлуатацiйного циклу в тандемi з банками та органiзацiями. що мають власний каптал; надання гарантш для полегшення отримання кредиту. Значний досвщ у вирiшеннi цих проблем нако-пичено й у Шмеччиш.

За даними ОЕСР, понад 50 % свггового економiч-ного зростання забезпечуеться за рахунок впроваджен-ня шновацш. Поступово шдвищуються обсяги фшансу-вання науково-дослiдних i досл1дно-конструкторських

робгг (НДДКР) як з боку держави, так i приватного сектора економши. Так, протягом 1992— 2007 рр. загальш науковi витрати у краТнах ОЕСР (30) зб!льшилися в 1,4 рази (з 451,98 до 638,02 млрд. дол. США) таким чином, зумовили зростання показника середньо! наукоемност! ВВП (питомо! ваги обсягу виконаних НДДКР у ВВП) з 2,21 до 2,24 %. Значними темпами зростае чисельнють фамвщв, зайнятих у виробництв! високотехнолопч-но! продукц!!: за перiод з 2002 р. по 2008 р. щей показ-ник у США збтьшився на 400 тис. ошб i становить 1,2 млн. ошб, у краТнах ОЕСР — на 300 тис. ошб i складае 2,7 млн. осiб. За прогнозами експерпв, рiчний обсяг ринку високотехнолопчно'! продукц!! зросте у найближчi 20 роив у 5 разiв, а обсяг ринку сировини — лише у 2 рази.

Означен! шновацшш зрушення у розвинених краТнах визначалися не лише науковими i технологiчними досягненнями, але й iнтенсифiкащiею прощесiв трансферу технологiй з науки у виробництво за допомогою створення вiдповiдних iнноващiйних структур, як! по-еднали iнтелект, виробництво i бiзнес. Характерною ознакою економiки знань виступае змша уявлення про взаемов!дносини економiчних агентiв: принщипово но-вим моментом стае поеднання конкуренц!! i коопераций спiвробiтнищтва i суперництва. Iнноващiйний про-цес здiйснюеться в результат! дiяльностi не одше! або декшькох органiзащiй, а все бтьш значно! !х кiлькостi (мереж!). Тому уряди рiзних кра!н придiляють особливу увагу змщненню зв'языв м!ж науково-досл!дними орга-шзац!ями, ушверситетами ! промисловютю, п!двищен-ню р!вня !х взаемод!!.

Задля щього необх!дно, проанал!зувавши досв!д, на-приклад, Франц!! як найбтьш динам!чного реформатора в бврош, ! Шмеччини, яка входить до числа шновацш-них л!дер!в та не посшшае з радикальними змшами, здш-снити пор!вняльний анал!з щих кра!н, аби з'ясувати, що е «нар!жним каменем» !х нацюнальних та репональних шновацшних систем та заход!в тдтримки. В робот! [23] за твердженням О. Сал1ховоТ висновки зроблено на основ! широкого перелку лггературних джерел, як! подано у Г! статл лише частково. Незважаючи на те, що зазначеш кра!ни мають суттев! розб!жносп в полпичному устро!, масштабах та структур! економши, р!вш досл!джень та ш-новацш (Шмеччина належить до категор!! «шновацшний л!дер», а Франц!я — до «шновацшних послщовниюв»), у реал!зац!! нацюнальних шновацшних пол!гак, одним з прюритетав яких е створення та п!дтримка високотехно-лопчних компанш в промисловост!, вони, як показав по-р!вняльний анал!з, мають багато спльного.

У 2005 роц! в Шмеччиш укладено Пакт в шдтримку досл!джень та шновацш, а у Франц!! у цей же рш-Пакт в п!дтримку досл!джень. Документи визначили схож! пр!-оритети, але мають деяы розб!жносп, обумовлеш нац!-ональними особливостями: у Шмеччиш акцент зроблено на перерозподш м!ж федеральним ! регюнальними урядами часток у фшансуванш ключових досл!дниць-ких установ кра!ни, а також на необхщносп заохочення жшок у досл!дницьку сферу; у Франц!! — на створення системи оцшки р!вня досл!джень у краТн!

Затверджеш на державному р!вш Нацюнальна стратег!я наукових досл!джень та шновацш (Франц!я, 2009—2012) та Стратег!я в галуз! високих технологш 2020 для Шмеччини (Шмеччина, 2010—2020) також в ц!лому

мають багато спшьного: формування кластер!в майстер-hoctí, посилення державно-приватного партнерства, створення альяншв нaукa-пpомиcловicть тощо. В!дмш-ноcтi полягають в тому, що Франц!я б!льше акцентуе на виршенш нац!ональних проблем: автоном!! ушверси-тетав, посиленш рол! Агентства з питань наукових досль джень як головного оператора з проектного фшансуван-ня науки; Шмеччина — на першост у загальносв!товому масштаб!, зокрема, у п'яти сферах глобальних змш (кль мат та енерг!я, охорона здоров'я та харчування, моб!ль-нють, безпека, комушкац!!) та реал!зац!! визначених 9 «далекоглядних проеклв», спрямованих на досягнення конкретних наукових, технолопчних ! сощальних ц!лей. Отже, при досить схожих ц!лях (! навпъ назвах) прийня-т за останш роки нормативно-правов! ! стратепчш документи у зазначених кра!нах не дублюють один одного, а, враховуючи нацюнальну специфшу, визначають клю-чов! аспекти реал!зац!! шновацшно! пол!тики.

Протягом останн!х п'яти роив Франц!я зд!йснила значн! нововведення на адмшютративному, координа-ц!йному й консультацшному р!внях, а також на р!вн! ф!нансових орган!в та оцшювання. Зокрема, створено: Верховну раду з науки ! технолог!й — HCST (2006 рш), Генеральну Раду з питань шдустр!!, енергетики ! технологш — CGIET (2009), Нацюнальну конференцш промисловост! — CNI (2010), Стратепчш ком!тети ви-робничих ланцюжк!в CSF (2010), котр! в!дпов!дають за формування ! реал!зац!ю технолог!чно! та шновацшно! пол!тики. Для вдосконалення фшансування фундамен-тальних ! прикладних досл!джень та !нновац!й створено Нацюнальну агенцш з питань досл!джень — ANR (2005) ! Державну компанш з розвитку !нновац!й ! тдтримки малих та середн!х шдприемств OSEO (2005). З метою оцшки ефективноста державних витрат на до-сл!дження та осв!ту було сформовано оцшювальний орган — Агентство з оцшки наукових досл!джень та вищо! осв!ти — AERES (2007).

У Шмеччиш конструкц!я !нновац!йно! системи, сформована ще у 1980-х роках, майже не зазнала змш з прийняттям чергово! Стратег!! розвитку високих тех-нологш. Але з урахуванням нових акценпв, зробле-них, зокрема, на конкурентоспроможнють, економ!чне зростання та зайнят!сть, вона була доповнена кшькома новими елементами: при Бундестаз! створено Ком!тет з питань економ!ки ! технолог!й та Ком!гет з оц!нки осв!ти, досл!джень ! технолог!й; коло дорадчих оргашв поповнили: Ком!с!я експерт!в з досл!джень та !ннова-ц!й — EFI (2006 р.), Науково-досл!дний союз економь ка-наука — FUWW (2006), а також (як результат реформ федерал!зму) — Сп!льна наукова конференц!я — GWK (2008) — орган, в!дпов!дальний за прийняття прин-ципових ршень щодо ф!нансування Д1Р в масштабах кра!ни (на баз! федерального та земельних бюджетав), а також формування стратегш ! програм розвитку загаль-нонац!онально! наукоемно! сфери.

Таким чином, в нацюнальних !нновац!йних системах обох кра!н спостер!гаеться поява нових елеменпв: 1) консультативного органу з питань технологш; 2) ад-мшютративного органу, в!дпов!дального за ефективний розпод!л державних кошт!в, спрямованих на освпу, до-сл!дження та !нновац!!; 3) органу з оцшки осв!ти, досл!-джень ! технолог!й.

I Франц!я, i Шмеччина застосовують багато моделей державного фшансування Д1Р: шституцшне (те-матичне та нетематичне); проектне (тематичне та не-тематичне) та шдивщуальне (надання фанпв). На наш погляд, превалювання певно! форми субсидування в цих кра'нах обумовлено специфiчною для кожно! з них структурою рецишенпв. Так, домшуюча частина дер-жавних витрату Франци пов'язана з iнституцiйним фь нансуванням — 77 %, тодi як у бшьшосл европейських кра'н i, зокрема, у Шмеччиш значне мюце посiдае проектне фiнансування — 49 % (43 % — шституцшне) [23, с. 68]. Грунтовний аналiз фшансових потоков, спрямо-ваних на дослщження та шноваци в цих кра'нах, показав, що фактичне спiввiдношення iнституцiйного й проектного фшансування вiдрiзняеться вiд офiцiйно поданого через наявнють промiжних установ, яы за ра-хунок отриманих бюджетних коштiв самi фiнансують шституц!! та проекти.

Вщмшною рисою проектного фшансування у Hi-меччинi е тандем Projekttrager та KfW. Projekttrager (буквально «носи проеклв») — це оргашзаци з управлiння проектами федеральних та земельних мiнiстерств — 26 профтьних установ на базi великих наукових центрiв, компетенцй' яких полягають в оцiнцi та вiдборi проек-тiв, але не пов'язанi з !х фiнансуванням. Роль основного провайдера коштав державного бюджету на дослщниць-кi програми виконуе банкiвська група KfW. У Францй' головною дшовою особою з надання аналопчних по-слуг е компанiя OSEO, в якш поеднано три нацiональнi агентства тдтримки малого i середнього бiзнесу: Нащ-ональне агентство з питань комерцiалiзацii результатiв дослiджень ANVAR, Програма гарантш Sofaris та Банк розвитку малих i середнiх пiдприемств BDPME. Осо-бливiсть ще! нещодавно створено! установи пов'язана з ii багатофункцiональнiстю. До компетенцй' OSEO вхо-дять: пiдтримка iнновацiй у французьких компашях; спрощення доступу МСП до банивських позик та до-даткового катталу; змiцнення фiнансових умов МСП та шдтримка !х зростання. Всi m дй' базуються на одних i тих же засадах: OSEO бере на себе частину ризиив за шщативою пдприемця та здiйснюе управлшня рiвнем ризикiв шляхом адаптацй' технологш !х оцiнки й розпо-дту в зазначених сферах дiяльностi. Наявнють органу комплексного обслуговування для забезпечення цшс-ного пiдходу до потреб кшенпв в особi OSEO е безпе-речною перевагою французько! системи фшансування дослщжень та iнновацiй як запоруки створення нових та змщнення юнуючих високотехнологiчних пiдприемств.

Додатковим джерелом фiнансування дослiджень та шноваци французьких високотехнолопчних пщпри-емств е державш фонди. Фонд конкурентоспромож-ностi компанш (FCE), що бере участь у фшансуванш проектiв стратегiчних Д1Р промислового сектору, Де-позитно-позикова каса (CDC) -установа, яка фактично е великим державним швестицшним банком, одним з найбтьших iнвесторiв у рiзнi довгостроковi проекти. У Hiмеччинi, навпаки, превалюють приватнi та громад-ськi фонди i асощаци, наприклад, Фонд iм. Александра фон Гумбольдта (створений ще у 1807 роцi, вiдновлений у 1953), Фонд «Фольксваген» (створений в 1961), Фонд Готтшба Даймлера та Карла Бенца (1976), Фонд Бер-тельсмана (1977), Асощащя дослщницьких об'еднань

шмецько! промисловостi iM. Отто фон repiKe — AiF та Асоцiацiя доноpiв з розвитку науки i гуманiтаpних наук Шмеччини (Stifterverband) тощо. Iстоpичнi традицп ш-мецько! фшансово! системи обумовлюють l! теперш-ню iнституцiйну структуру фшансування, характерною особливютю яко! е недержавш фонди i асошац!!, котpi роблять значний внесок у розвиток нацюнально! фундаментально! науки, прикладних розробок та пдвищен-ня квалiфiкацi! молодих спещалюпв.

Сфоpмованi в цих кра!нах нацiональнi та регю-нальнi системи тдтримки шновацш i створення високотехнолопчних компанш мають дуже схож елементи. Аналiз заходiв та шструменпв досягнення цiлeй дослщ-ницько! та шновацшно! полгтики Францй i Шмеччини [23] показав !х взаeмодоповнeнiсть i полiаспeктнiсть, адже вони пов'язанi з багатьма политиками: фшансо-вою, фюкальною, конкурентною, освгтньою, науковою, тeхнологiчною, промисловою, зовшшньоторговель-ною, соцiальною, патентною, еколопчною, секторальною, peгiональною, политикою у сфepi зайнятостi тощо.

Уряди обох кра!н на загальнодержавному р!вш ре-алiзують програми фiнансово!' шдтримки становлення високотeхнологiчно!' виробничо! сфери. З метою вияв-лення нових пpоeктiв та утворення старт-атв у Францй проводиться Нацюнальний конкурс на створення нових технолопчних ф!рм, де розглядаються два види проеклв: «виникнення», що потребують ще одну фазу «дозpiвання» (су6сид!я складае до 45 тис. евро, тобто 70 % суми, необхщно! для «дозpiвання» розробки), та «створення-розробка», як! е практично завершеними, а !хш результати можуть бути реал1зоваш у короткий тер-мш (субсвддя на суму, що не перевищуе 450 тис. евро, до 60 % вартосп проекту). У Шмеччиш в рамках тема-тично! програми «1нновацшш МСП» (KMU-innovative) уповноважеш установи (Projekttrager) також вщбирають претендентав для отримання державного фшансуван-ня на реал1зацш проеклв у таких стратепчних сферах знань, як: бютехнолог!!, нанотехнологи, оптика, технолог!! виробництва, джерела енерги та створення нових компанш в цих галузях. Р!вень проектного фшансуван-ня майже однаковий з дшчим у Франц!! — 60 % (максимум 50 % + 10 % дослщницький бонус для МСП).

З метою заохочення промислового та вуз!вського сектор!в до формування старт-ашв у Шмеччиш в рамках федеральних програм венчурного катталу реал!зуеться програма Фонд формування високотехнолопчних компанш (High-Tech Grunderfonds) та Програма EXIST, що спрямована на створення нових компанш на баз! ВНЗ i посилення комершал1заш! ушверситетських дослщжень через надання шдивщуальних гранпв. У Франц!! також запроваджено програми, що мають аналопчш цш, зокрема: Програма «Молоде шновацшне пiдпpиемство» (JEI) та Програма «Молоде ушверситетське шдпри-емство» (JEU), котр1 шдтримують виникаючi, високо-активнi у Д1Р пiдпpиемства та допомагають !м у пepшi роки !х розвитку: вони звтьняються вщ деяких виплат, пов'язаних !з соцiальним забезпеченням персоналу, який мае вiдношeння до дослщницько! д!яльност (за-гальна пiльга — 15—20 % зароблно! плати без вщраху-вання податив проти 42 % в середньому), а також в!д сплати податку на прибуток (протягом трьох перших роив тсля заснування — на 100 %, на четвертий рш —

на 75 %, на п'ятий — на 50 %, на шостий — на 30 %, на сьомий рш — на 10 %). Принципов! в!дмшносл зазна-чених шщатив — форма п!дтримки. У француз!в — со-щальш та фюкальш бенефщ!! протягом 7 роив, у шм-щв — одноразов! асигнування на реатзацш проекту.

Програми пайовог ynacmi. Для фшансування роз-витку перспективних МСП у вигляд! пайово! учасл, а також поповнення власного кап!талу ряду великих компан!й урядом Франц!! створено Стратег!чний фонд швестування, у Шмеччиш аналопчш програми запо-чатковано банком KfW, зокрема: Програму пайово'! учасп за рахунок фонду ERP та Стартовий фонд ERP (ERP-Startfunds). Принципова в!дмшшсть цих заход!в полягае в тому, що у Франц!! бенефщарами е вже юну-кш компан!!, д!яльшсть яких повязана з прюритетними технолопчними напрямками (залежно в!д !х масштаб!в ! категор!! фонд надае !м р!зш послуги); у Шмеччиш про-грамами пайово! учасп передбачено також створення нових високотехнолопчних компанш, при цьому про-в!дний швестор контролюе !х д!яльшсть, а його послуги сплачуе KfW.

Кредитт програми. Для молодих (до 3-х роыв) компанш на початковш стад!! юнування, як! швидко роз-виваються та реал!зують шновацшш проекти, що по-требують фшансування протягом короткого термшу, французька OSEO запровадила програму «Субордино-вана позика у первинний каштал», надаючи безв!дсо-тковий кредит для початкового етапу. Аналопчна про-грама реал!зуеться н!мецьким KfW. В рамках програми «Каштал ЕИРдля створення п!дприемства» ним також пропонуються субординоваш позики на створення (або придбання) п!дприемства. Також створено Фонд фон-д!в (ERP-EIF Dachfonds) — для надання п!дтримки ! фшансування фонд!в венчурного катталу, як! спеща-л!зуються на технолопчних компан!ях у Шмеччиш, що знаходяться на початковому етап та на етат розвитку; надання фшансування фондам, що забезпечують по-дальшу п!дтримку високотехнолопчних компанш.

Фшансова п!дтримка шновацшних проекпв даю-чих технологоор!ентованих МСП надаеться в Шмеччи-ш KfW через позики (фшсоваш процентш ставки стро-ком до 10 роыв) в рамках програми «ERP — шновацшна програма». Вона складаеться з фшансування Д1Р (час-тина I програми) та впровадження нових продукпв, тех-нологш ! (або) послуг на ринку (частина II програми). Под!бний проект п!д назвою «Контракт !нновац!йного розвитку» реал!зуе OSEO для проекпв, що виконують-ся за програмою модершзац!! та шновацш, зокрема: на промисловий та комерцшний запуск продукту, розви-ток шновацшних технологш, модершзацш виробничих потужностей, виходу на нов! ринки, реал!зацш нових способ!в комерщал!зац!! продукпв чи послуг.

Надання бантвських гарантш фшансування. Для отримання позик, як! призначеш для вс!х ступешв розвитку МСП (створення, шновац!!, фшансова реструк-туризац!я, переуступання, розвиток) у Франц!! OSEO створила в!дпов!дш гарантшш фонди, виступаючи гарантом-поручителем кредипв, виданих МСП банками-партнерами. (Банки в даному випадку також несуть певш ризики за наданий кредит, тому що гарант!я по-кривае лише його частину — в!д 40 % до 70 %). З 2007 рощ шмецький KfW стосовно кредипв, що видаються

банками МСП на поповнення обиових кошпв, надае гарантiю покриття у 50 %.

Шдтримка Д1Р приватного сектора. Для стимулю-вання промислових шновацш у Францй' дiе Програма Стратегiчнi промисловi iнновац!í (ISI), у Нiмеччинi — Програма тдтримки промислових колективних досль джень (IGF). Мета обох програм полягае у забезпеченш потреб МСП у наукових розробках промисловоí спря-мованостi з високим комерцшним потенцiалом через залучення до спiвпрацi дослiдницьких установ. Шмеч-чина застосовуе проектне фiнансування дослщниць-ких iнститутiв, що належать Асощаци дослiдницьких об'еднань нiмецькоí промисловостi (AiF); а Францiя — субсид!í (25—45 % в!д вартостi стад!í прикладних роз-робок) та авансiв, що шдлягають вiдшкодуванню (40— 50 % вартосп виконання експериментальних розробок), що надаються OSEO.

Трансфер знань мiждержавними до^дницькими установами та промисловстю. У Францй створено Сптьш установи державно-приватних дослщжень та Мереж технолопчного розвитку, у Шмеччиш — Мережа компетенции Нiмеччини. Мета цих заходiв однако-ва — поеднання суб'екпв iнновацiй задля прискорення впровадження результат Д1Р у промисловiсть, проте джерела фiнансування рiзнi: у Франц!í мереж! технолопчного розвитку пщтримуються державою (50 % через OSEO) та регюнальними радами; у Шмеччиш вони не отримують жодно! фiнансовоi допомоги, !х спонсо-ри — фонди, внески членiв, Товариство Фраунгофера, промисловi компанй'. Нова iнiцiатива Нiмеччини — ш-новацiйнi альянси мiж наукою i бизнесом, орiентова-нi на конкретш сфери прикладного застосування або майбутш ринки — базуеться вже на засадах задоволення потреб промислових компанш у сшвпращ з державни-ми дослiдницькими органiзацiями. Федеральний уряд спшьно з промисловiстю спiвфiнансують Д1Р та iншу дiяльнiсть альянсiв, пов'язану з реалiзацiею сжциф!ч-них, довгострокових кооперацiйних проектiв.

Для стимулювання передачi знань вiд вуз!всько-го сектору в промисловють у Нiмеччинi реалiзуеться програма «Дослiдження технологiчних вузiв спшьно з п!дприемствами» (FHprofUnd), а також започатковано шщативу «Квалiфiкацiя та приеднання» (Abschluss und Anschluss); у Францй' дiе «Промисловий догов!р на здш-снення дослiджень на пiдприемствi» (CIFRE). Реалгза-ц!я цих заходiв сприяе залученню фахiвцiв iнженерних спецiальностей у реальний сектор економiки. Також у Шмеччиш для фшансування сптьних дослщжень державних наукових установ з промисловими МСП та прискорення передачi знань i технологш у виробни-цтво дiе Програма FH3 (учасники — ушверситети, що зд!йснюють прикладнi розробки в галузi !нжин!рингу та природничих наук, i репональш МСП; фшансова п!д-тримка передбачена установам прикладних дослщжень, до 20 % бюджету програми отримуе МСП) та Програма «Дослщницький бонус» (Forschungspramie). Премiя по-кривае 25 % витрат дослщницьких установ щодо проек-т!в з МСП, але '!! максимум складае 100 тис. евро.

Кластерт структури. У Францй' створено полюси конкурентоспроможносп, де зусиллями багатьох парт-жр!в (МСП, великих компанiй, державних лаборато-р!й) реалiзуються регiональнi проекти вщповщно до

стратегй кластера; фшансування здшснюе OSEO через бдиний мiжмiнiстepський фонд (FUI) у вигляд! субси-дай в!д 25 % до 45 % вартосп проекту (до 5 роыв). У Hi-меччиш з 2001 року д!е аналопчна програма «Полюси шновацшного репонального зростання», що фшансу-еться сп!льно державним i приватним сектором. Проте, починаючи з 2007 року, в кра!ш запроваджено Конкурс «Пров!дний кластер», в!дмшшсть якого полягае в тому, що нов! кластери базуються лише на масштабних проектах, спрямованих на досягнення свггово! першост Шмеччини у 5 сферах, визначених Стратепею в галуз! високих технологш 2020; учасники-переможщ конкурсу отримують державш гранти для реал!зац!! проекту (до 5 роыв);

Стимулювання Д1Р через попит. Уряд Франц!! активно шдтримуе попит на шновац!! МСП: в рамках Програми «Перех!дний мют» налагоджуються парт-нерсьы зв'язки з великими кшентами, як допомагають МСП здшснювати розвиток шновацш та отримувати результати, що становитимуть для них штерес. Допо-мога складаеться з паритетного тристороннього фшансування з боку OSEO, МСП та корпоративних кшенпв. Також з 2008 року реал!зуеться шщатива Угоди на державш п!дряди у сфер! високих технологш, зг!дно з якою державш покупщ можуть резервувати для шновацшних МСП до 15 % сво!'х високотехнолопчних риныв, до-сл!джень та розробок, вивчень технологш. 1нновацш-но-ор!ентоваш держзакушвл! також у числ! прюритепв уряду Шмеччини.

Стимулювання експорту високотехнолопчних товар!в. Уряд Шмеччини активно залучае МСП до страхування експорту нових технологш та високотехнолопчних товар!в в!д економ!чних i пол!тичних ри-зиыв (переважно за допомогою страхового товариства Hermes Burgschaften). Також в рамках розвитку страхування експорту уряд Шмеччини вв!в з 1 шчня 2010 року спешальну програму страхування експортних кредипв. Франц!я для сприяння розвитку мгжнародно! д!яльнос-ri нацюнальних МСП започаткувала у 2009 позику для експорту (OSEO надае в!д 20 000 до 150 000 евро). Осно-вне l! призначення — розвиток д!яльност за кордоном, досл!дження ринку тощо, а також швестицшний гаран-тшний кредит на розвиток експортно! д!яльност!

Таким чином, головною особливютю та в!дмшшс-тю державно! п!дтримки досл!дницько! та шновацшно! д!яльносп, що е п!дГрунтям для створення та розвитку високотехнолопчних п!дприемств, у Франц!! е адрес-ний п!дх!д. Зокрема, квал!фшування МСП та надання !м статусу «1нновацшш п!дприемства» (виконуе OSEO, дшсне 3 роки) здшснюеться для в!дкрита !м доступу одночасно до ылькох державних преференцш без до-даткових бюрократичних процедур: 1) фшансування взаемними фондами в п!дтримку шновацш (FCPI), 2) державного ринку високих технологш (до 15 % державник закупок), 3) швестицшного гарантшного кредиту на розвиток експортно! д!яльност в!д COFACE. Мар-кування установ, що сприяють трансферу технологш на репональному р!вш (виконуе MESR, дшсне 3 роки), як-то: Центр технолопчних ресуршв — CRT, Одиниця поширення технологш — CDT, Технолопчна платформа — PFT, започатковано для надання асигнувань на виконання !х функцш в рамках нацюнально! програ-

ми Держава-perioH. Квалiфiкування державних науко-вих установ та присвоення статусу «1нститути Карно» (спiльно MESR та ANR) проводиться для залучення ïx до виконання спецiалiзованиx прикладних досл!джень та додаткового проектного фiнансування в!д ANR. Фю-кальнi та сошальш пiльги у Франц!! також надаються селективно. Зокрема, МСП за умови отримання статусу «Молоде iнновацiйне шдприемство» — JEI та «Молоде ушверситетське пiдприемство» — JEU (присвоюеться OSEO). Це стосуеться i надання податкового кредиту на досл!дницьы витрати. Хоча можливють отримання мають рiзнi категор!! пiдприемств, на практицi ршен-ня про податковi вiдраxування щодо витрат на Д!Р при-ймаеться шсля експертизи претендента, яку здiйснюе представник OSEO, уповноважений MEFI. Наявнiсть статусу JEI е п!дГрунтям для отримання цього привтею.

Принциповою в!дм!нн!стю Шмеччини в!д Франц!! (та багатьох шших кра!н) е те, що для заохочення створення й розвитку шновацшних МСП Шмеччина практично не застосовуе фюкальш стимули, зокрема подат-ков! вiдраxування щодо витрат на Д1Р, вважаючи цей непрямий зах!д п!дтримки невиг!дним !нструментом поточно! шновацшно! пол!тики кра!ни. (Експеримен-ти щодо д!! ф!скальних стимул!в Шмеччина проводила 30 роыв тому). У 1980 федеральний уряд пропонував два типи непрямих Д1Р шструментав: податковий кредит на швестиц!! в Д1Р, комб!нований з податковою знижкою на Д1Р-витрати та субсид!! на витрати на Д1Р-персоналу. Проте на початку 90-х !х було скасова-но. Д1Р на п!дприемствах малого й середнього б!знесу п!дтримуються т!льки через прям! заходи, що базуються на заявлених програмах п!дприемств та !х оц!нц! в!дпо-в!дними Projekttrager. На наш погляд, така позиц!я дае можлив!сть уряду б!льшою м!рою контролювати та ко-ординувати напрямки досл!джень, спрямовуючи !х на реал!зацш визначених стратег!чних пр!оритет!в. Цим пояснюеться наведений у зв!т! 6С факт [24, с. 19], що 92 % проектного фшансування в кра!ш пов'язано з ви-значеними ключовими сферами Д1Р. Очевидно, що сер-тиф!кування установ та надання !м ф!скальних префе-ренц!й поки не сумюне з курсом досить консервативно! шновацшно! пол!тики Н!меччини — навггь незважаючи на те, що Федеральне м!н!стерство осв!ти i досл!джень (BMBF) визнало факт ц!лковито! придатност! шщати-ви податкових стимул!в Д1Р та il позитивного ефекту. Кр!м того, BMBF зазначило, що ф!нансування Д1Р на основ! податк!в мае переваги пор!вняно з фшансуван-ням на основ! субсидш — серед шшого, в аспект! сту-пеня впливу, але вимагае значних додаткових ресуршв [25, с. 84]. Непосп!шн!сть уряду Шмеччини щодо при-йняття такого радикального заходу полягае в тому, що через два роки шсля цього висновку Ком!с!я експерпв з досл!джень та шновацш знов зазначила, що «податков! стимули Д1Р можуть стимулювати компан!! розпочати д!яльшсть, пов'язану з Д1Р, та продовжувати цю д!яль-н!сть протягом тривалого пер!оду» [26, с, 16].

Позиц!я Н!меччини — ц!лком зрозум!ла. il шно-вац!йна система сформована вже багато десятил!ть, стаб!льна, без радикальних зм!н щодо !нструмент!в та програм, Грунтуеться на високояк!сних, ефективних суб'ектах шновацш, котр! забезпечують кра!ш статус найб!льшого !нноватора та виконавця Д!Р у 6С i амбщ!!

посюти позиц!! свггового лидера. Запровадження нового заходу може викликати небажаш змши шших шстру-менпв.

Натомють уряди шших кра'!н, що намагаються до-сягти позицш св!тових л!дер!в, зокрема, Коре! та Китаю, широко застосовують адресний п!дх!д до надання преференцш. Зокрема, в Коре! з 2006 року д!е 13 серти-фшацшних програм двох титв: перший маркуе передов! технолог!! та продукти, як-то: «Нов! першокласш технолог!!» та «Нов! першокласш товари», другий — надае знак якост!, наприклад, «Товари високояысного МСП». У Кита'! з 2008 сертифшати надаються високо- та ново-технолопчним п!дприемствам (за умови в!дпов!дносп певн!й систем! критер!!в, один з яких — значна частка у випуску високотехнолопчних товар!в, перелш котрих складено виходячи з нац!ональних стратег!чних сфер досл!джень). Наявнють такого сертифшату надае право отримання податкових преференцш у вигляд! зниження податку на прибуток з 25 % до 15 %.

Разом !з тим економша УкраТни продовжуе базу-ватись на сировинних галузях ! виробництв! продукц!! з низькою доданою вартютю, дос! не створено д!евого мехашзму забезпечення технолопчних змш у промис-ловост! Значно ослабнули за останш роки зв'язки м!ж сектором досл!джень ! промисловютю, здеб!льшого вони мають формал!зований несистематичний характер, що обумовлюе !снування технолог!чних «пасток» м!ж ланками шновацшного процесу. Щ негативш ефек-ти п!дсилюе юнуюча в кра!ш шституцшно-!ерарх!чна система оргашзац!! науково-технологiчноТ д!яльност та фшансування досл!джень. Якщо у радянськ! часи науку, виробничий сектор ! вищу освпу пов'язували в единому ланцкз органи централ!юваного управлшня, то таке державне управл!ння нараз! в кра!н! в!дсутне. В ринко-вих умовах господарювання держава не може впливати на економ!чних агенпв адмшютративним чином, органи влади мають тльки пол!гачно, законодавчо ! ресурсно сприяти шновацшному розвитку, а налагодження взаемод!й м!ж учасниками !нновац!йного процесу повинно здшснюватися ними самостшно на основ! узго-дження шдив!дуальних штерешв ! ц!лей.

Для виршення цих проблем необх!дно створити та-кий оргашзацшно-економ!чний мехашзм взаемод!! вс!х учасник!в !нновац!йного процесу, який би забезпечував розробку ! доведення нових знань ! технолог!й до стад!! !х апробац!! у виробничому процеш, п!двищення конку-рентоспроможносп промисловост за рахунок комер-ц!ал!зац!! результапв НДДКР. Досв!д розвинених краш св!дчить, що одшею з усшшних форм ствпрац! науки, осв!га, виробництва ! б!знесу е науков! парки — один з основних р!зноввд!в шноваидйнох шфраструктури. Тому виникае об'ективна необхщшсть досл!дження сутносп паркового принципу оргашзац!! науково-iнноващiйноТ д!яльност!, визначення перспектив формування науко-вих парк!в в Укра!н!.

Проведений анал!з науково! лггератури показав, що досл!дженню проблем оргашзац!! шновацшних ш-теграцшних утворень, до яких в!дносяться науков! парки, присвячеш роботи таких украшських ! росшських учених: Б. Буркинського [1], В. Гейця [18], Л. Гохберга, Т. Кузнецово! [3], Т. Леоново! [10], К. Плетньова [14], Н. Смородиною! [16], С. Ф^липпово! [1], Л. ФедуловоТ

[18]. Однак р!вень вивчення питань щодо можливостей впровадження прогресивних форм сп!впрац! наукового ! освггаього сектор!в з виробництвом ! б!знесом в наць ональних умовах залишаеться недостатшм. З огляду на це метою статт е анал!з св!тово! та украшсько! практики д!яльност наукових парыв, визначення подальших перспектив !х розвитку в нац!ональних умовах, розроб-ка наукового п!дходу до формування мереж! наукових парк!в в Укра!н!.

Одним !з головних завдань економ!чно! пол!тики в Укра!ш е п!двищення !нновац!йно! складово! валового внутршнього продукту, наукоемнють якого скла-дае лише 0,9 % (станом на 2010 р.), тсда як у кра!нах ОЕСР — 2,29 % ВВП, 6С (27)- 2,01, Швец!! — 3,62 %, Фшлянд!! — 3,96 % ВВП. Частка Укра!ни на св!говому ринку наукоемно! продукц!!, який оцшюеться у 2,5- 3 трлн. дол., дор!внюе 0,05- 0,1 %, що у сотш раз!в нижче пор!вняно з США (36 %), Япошею (30 %), Шмеччиною (17 %). Дош в кра!ш не створено загальних сприятли-вих умов для здшснення !нновац!йно! д!яльност! Роз-робкою ! впровадженням !нновац!й займаються лише близько 10 % промислових п!дприемств, що нижче порогового значення (25 %) ! аналопчного показника розвинених кра!н (60- 80 %). Продукц!я високотехноло-пчних галузей економши складае лише 2,8 % в!д усього обсягу промислового експорту. Один !з насл!дыв в!д-сутносп д!евих мехашзм!в економ!чного стимулювання шновацшно! д!яльност е те, що 83 % швестицш в кра-!ш спрямовано до п!дприемств третього технолопчного укладу, 10 % -четвертого ! т!льки 7 % — п'ятого (2009 р.). Складнють п!двищення результативност нац!онально! економши пояснюеться необх!дшстю залучення гро-мадських ! економ!чних !нститут!в до !нтеграц!! можли-востей науки, осв!га ! б!знесу, досягнення !х цшсносп для забезпечення ефективного трансферу наукових ре-зультат!в, доведення науково-техн!чно! продукц!! до И комерц!йного використання.

Розпорядженням Каб!нету М!н!стр!в Украши в!д 17 червня 2009 р. N 680-р схвалено Концепц!ю розвитку нащiональног iнноващiйног системи до 2025 р. [27]. Зг!дно з ц!ею Концепц!ею — нац!ональна !нновац!йна система — це сукупн!сть законодавчих, структурних ! функц!ональних компонент!в (!нституц!й), як! зад!ян! у процес! створення та застосування наукових знань та технологш ! визначають правов!, економ!чн!, орган!за-цшш та соц!альн! умови для забезпечення шновацшно-го процесу. Нац!ональна !нновац!йна система включае п!дсистеми:

1) державного регулювання, що складаеться !з за-конодавчих, структурних ! функцюнальних !нституц!й, як! встановлюють та забезпечують дотримання норм, правил, вимог в шновацшнш сфер! та взаемод!ю вс!х п!дсистем нащiональног iнноващiйног системи;

2) освгти, що складаеться з вищих навчальних за-клад!в, науково-методичних ! методичних установ, на-уково-виробничих п!дприемств, державних ! м!сцевих орган!в управл!ння освгтою, а також навчальних закла-д!в, як1 проводять п!дготовку, переп!дготовку та п!дви-щення квал!ф!кац!! кадр!в;

3) генерац!! знань, що складаеться з наукових установ та оргашзацш незалежно в!д форми власносп, як! проводять науков! досл!дження ! розробки та створюють

нов1 жуков! знання i технологи, державш науков1 цен-три, академiчнi та галузевi 1нститути, науковi пщроздти вищих навчальних закладiв, науковi та конструкторськ п1дрозд1ли пiдприемств;

4) шновацшно! iнфраструктури, що складаеться з виробничо-технолопчно!, фшансово!, шформацшно-аналггачно! та експертно-консалтингово! складово!, а також з технополю1в, технологiчних, iндустрiальних та наукових парив, шновацшних центрiв та центрiв трансферу технологш, бiзнес-iнкубаторiв та шновацш-них структур шших тип1в; iнформацiйних мереж науко-во-техшчно! iнформацii, експертно-консалтингових та шжишрингових ф1рм, 1нституц1йних державних та при-ватних iнвесторiв;

5) виробництва, що складаеться з оргашзацш та пГдприемств, як1 виробляють iнновацiйну продукцш i надають послуги та (або) е споживачами технологiчних iнновацiй.

Метою розвитку нацiональноi' iнновацiйноi' систе-ми е створення умов для пгдвищення продуктивноста працi та конкурентоспроможностi вгтчизняних товаро-виро6ник1в шляхом технолопчно! модершзацй нацюнально! економiки, пiдвищення р1вня !х шновацшно! активностi, виробництва шновацшно! продукцй, за-стосування передових технологш, методiв органiзацi! та управлiння господарською д1яльнютю для покращення добробуту людини та забезпечення стабильного еконо-м1чного зростання.

В Укра!нi ще остаточно не визначеш основн1 засади державно! полггаки з питань забезпечення розвитку нацюнально! iнновацiйно! системи. Державне регулю-вання розвитку нацiонально! шновацшно! системи за такими напрямами, як формування шституцшного забезпечення шновацшного розвитку нацiонально! еко-ном1ки, реалiзацiя прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки та iнновацiйно! д1яльност1, програмно-цiльове фiнансування науково-технiчно! та шновацшно! д1яльност1, пiдтримка пiдприемницько! д1яльност1 у сферi iнновацiйно! д1яльност1 та трансферу технологш, здшснюеться неефективно, ди центральних органiв виконавчо! влади не координуються, мае мюце дублю-вання !х функц1й. Знижуеться рiвень технологiчного та iнновацiйного потенцiалу нацюнально! економши, втрачаються перспективи забезпечення його розшире-ного вiдтворення, знижуеться конкурентоспроможнють в1тчизняних товаровиробникгв.

Зазначенi та шш1 недолiки спричинено: 1) непосл1-довнютю реалiзацi! зовн1шньо! та внутр1шньо! еконо-м1чно! пол1тики; 2) в1дсутн1стю стратеги науково-техно-лог1чного та iнновацiйного розвитку, непослщовнютю у формуваннi та реалiзацii державно! пол1тики у сферi науково!, науково-технiчно! та iнновацiйно! д1яльност1;

3) недостатньою результативнютю в1тчизняного сектору наукових дослгджень i розробок, зокрема низькою активнютю державних наукових установ у сферi патен-тування i лiцензування прав iнтелектуально! власностi;

4) низьким рiвнем iнновацiйно! культури суспгльства та неефективнiстю впливу осв1ти на його пгдвищення;

5) домiнуванням галузевого п1дходу до провадження iнновацiйно! д1яльност1 над функцiональним; 6) не-розвинутою iнновацiйною iнфраструктурою; 7) вгдсут-нютю ефективних економiчних стимул1в до оновлення

суб'ектами господарювання основних фонд1в та здш-снення швестицш у розвиток iнновацiйного потенцiалу; 8) зниженням стимулюючо! рол1 плати за працю, про-дуктивност1 працi та р1вня фондоозброеностi прац1в-ник1в у наукоемних галузях нацiонально! економiки; 9) недостатньою пГдтримкою з боку держави вгтчизняних експортерiв iнновацiйно! продукцй в умовах високо! конкуренцй на свгговому ринку високотехнологiчних товарiв i послуг; 10) незавершенютю процес1в перероз-подглу власностi шляхом приватизацй, як1 об'ективно пов'язаш, зокрема, з банкрутством окремих пгдпри-емств та галузей промисловость

Розв'язання проблеми розвитку нацiонально! шновацшно! системи, спрямовано! на пгдвищення конку-рентоспроможностi нацiонально! економiки, потребуе забезпечення координацй д1яльност1 органiв виконавчо! влади, громадських та наукових шституцш, що е не-можливим в рамках окремо! програми розвитку галузей нацюнально! економiки або регiонiв, а також засобами територiального чи галузевого управлшня.

В Концепцй [27] пропонуеться два можливих вар1-анти розв'язання проблеми.

Перший варiант передбачае розвиток нацюнально! шновацшно! системи шляхом надання першочергово! пгдтримки пiдсистемi генерацй знань з метою збгльшен-ня к1лькост1 проведених наукових дослгджень i розробок. Основним недол1ком цього вар1анта розробники вбачають значний ризик виникнення нев1дпов1дност1 результат1в наукових досл1джень 1 розробок вимогам 1 потребам нацюнально! економ1ки та переор1ентацй в1-тчизняного науково-техшчного потенц1алу на задово-лення потреб шновацшного розвитку економ1к 1нших держав. Розв'язання проблеми за першим вар1антом передбачае, що формування та реал1зац1я державно! шновацшно! полггаки у галузях економ1ки здшснюва-тиметься в1дпов1дними органами виконавчо! влади са-мост1йно, що може спричинити дублювання !х функцш та ускладнити процес вир1шення окремих стратепчних питань розвитку нац1онально! шновацшно! системи.

Другий, на погляд розробниив найбгльш опти-мальний вар1ант передбачае розвиток нацюнально! шновацшно! системи шляхом здшснення комплексу заход1в щодо збалансованого розвитку ус1х п1дсистем нац1онально! шновацшно! системи, пгдтримки шнова-ц1йно! активност1 в1тчизняних суб'ект1в господарювання на вс1х стад1ях 1нновац1йного процесу, стимулювання попиту на результати наукових дослгджень 1 розробок, квал1ф1кований персонал, створення сприятливих умов для виробництва шновацшно! продукцй' з високим р1в-нем додано! вартост1. Розв'язання проблеми за другим вар1антом потребуе узгодження державно! промислово!, ф1нансово!, податково! пол1тики з державною поливкою у сфер1 осв1ти, науково!, науково-техн1чно! та шновацшно! д1яльност1.

При цьому основними завданнями розвитку нацюнально! шновацшно! системи стають:

1) у напрям1 створення конкурентоспроможного в1-тчизняного сектору наукових досл1джень ; розробок та формування умов для його розширеного в1дтворення а також забезпечення шновацшно! спрямованост1 системи освгга: пгдвищення р1вня комп'ютеризацй вищих навчальних заклад1в; актив1зацй науково-техшчно!

та шновацшно! д!яльносп вищих навчальних закла-д1в та зб!льшення обсягу и бюджетного фшансування; утворення шновацшних структур в систем! освпи; ре-формування системи освпи з урахуванням вимог евро-пейських стандарт!в ! збереженням культурних та !нте-лектуальних нацюнальних традицш;

2) тдвищення результативност1 втчизняного сектору наукових досл1джень! розробок з метою посилення його рол! у забезпеченш шновацшного розвитку на-цюнально! економши шляхом: штеграци впчизняного сектору наукових досл!джень ! розробок до сватово! ш-новацшно! системи, сприяння розвитку м!жнародного партнерства у сфер! науково-техшчно! та шновацшно! д1яльност1; зб!льшення частки наукових та науково-тех-н1чних досл!джень, спрямованих на створення нових вид1в шновацшно! продукци; орiентацiг нацюнальних товаровиробниыв на створення високотехнолопчно! конкурентоспроможно! та еколопчно чисто! продукци; врахування кон'юнктури свпового ринку п!д час визна-чення прюритетних напрям!в розвитку науки ! техшки та шновацшно! д1яльност1;

3) забезпечення розширеного в1дтворення знань на основ! штеграци д!яльносп вищих навчальних заклад!в, академ!чних та галузевих наукових установ шляхом: п!д-вищення р!вня фондоозброеносп державного сектору наукових досл!джень ! розробок; концентраци ресуршв на прюритетних напрямах розвитку науки ! техшки та шновацшно! д!яльносп, створенш умов для оргашзаци високотехнолопчного виробництва в Укра!ш; посилення взаемод!! освпи та науки, створення ушверситепв досл!дницького типу на баз! пров!дних вищих навчальних заклад!в; стимулювання процесу п!двищення кваль фшаци, розвитку системи дистанцшного навчання;

4) у напрям1 розвитку шновацшног тфраструктури з метою розвитку системи фшансово-кредитно! п!д-тримки реалiзацiг конкурентоспроможних науково-техшчних та шновацшних програм ! проекпв шляхом: забезпечення розвитку мережа спещiалiзованих небан-ивських шновацшних фшансово-кредитних установ, !х ефективно! д1яльност1 та розширення прав зазначених установ на участь у створенш корпоративних швести-ц!йних фонд!в; упровадження мехашзму страхування ризиыв п1д час реалiзацiг високотехнолопчних шновацшних проекпв; створення умов для швестування венчурного кашталу у високотехнолопчш iнноващiйнi проекти; упровадження мехашзму надання на конкурс-н1й основ! грантово! п!дтримки вченим та утворюваним ними малим шновацшним п!дприемствам за рахунок державних та шших кошпв, а також сприяння м!жна-родному науково-техшчному сп1вро61тництву, в рамках якого надаеться така п!дтримка;

5) створення умов для розвитку виробничо-техно-лопчно! шновацшно! шфраструктури шляхом: сприяння створенню шновацшних структур, ор!ентованих на п!дтримку малого шновацшного б!знесу; створення економ!чних стимул!в розвитку наукових парков на баз! вищих навчальних заклад!в, технолопчних парыв, технополiсiв та шновацшних структур шших тишв; п!д-вищення ефективносп д!яльносп регюнальних центр!в шновацшного розвитку.

6) забезпечення розвитку ефективног тформацШно-аналтичног та експертно-консалтинговой тфраструк-

тури шновацшно! д!яльносп шляхом: реформування системи науково-техшчно! шформаци, розширення можливостей доступу до шформаци юридичних та фь зичних ос16 через 1нтернет; створення системи шфор-мацшно-аналпичного забезпечення реалiзащiг державно! шновацшно! поливки та проведення монпорингу стану шновацшного розвитку нацюнально! економши; проведення систематичних прогнозно-анал!гачних та стратепчних маркетингових досл!джень науково-тех-нолопчного та шновацшного розвитку з метою визна-чення прюритетних напрям!в розвитку науки ! техшки та шновацшно! д1яльност1, перелшу критичних техно-лог1й, передбачивши участь суб'еклв господарювання у таких процесах;

7) створення умов для прискорення трансферу тех-нологш та тдвищення ефективност1 охорони прав тте-лектуальног власност1 шляхом: формування та забезпечення розвитку ефективно! системи капiталiзащiг результапв штелектуально! д!яльносп; впровадження ефективного мехашзму трансферу технологш;

8) у напрям1 створення ефективног системи держав-ног тдтримки модертзаци економти на основ1 техноло-г1чних шновацш пропонуеться: упровадження в!дпов!д-но до норм бвропейського Союзу та СОТ прозорого та ефективного мехашзму стимулювання та державно! п!д-тримки провадження науково-техшчно! та шновацшно! д!яльносп суб'ектами господарювання шляхом: надання державно! п!дтримки для реалiзащiг швестицшних та шновацшних програм ! проекпв за прюритетними на-прямами шновацшно! д!яльносп, зокрема здешевлення банывських кредипв, наданих для реалiзащiг таких проекпв; забезпечення стимулюючо! рол! амортизацшно! полпики в оновленш основних фонд!в.

9) упровадження ефективного мехашзму державно-приватного партнерства, спрямованого на досягнення високого р!вня конкурентоспроможносп в1тчизняно! продукц!! на св!товому ринку в окремих секторах на-укоемного виробництва переважно на основ! впровадження вгтчизняних технолог!й шляхом: використання результапв науково-технолог!чного прогнозування та прюритетних напрям!в розвитку науки ! техшки та !н-новащiйног д1яльност1 п!д час розроблення та внесення змш до державних ц!льових програм; упровадження мехашзму стимулювання швестування власних або за-лучених кошт1в виконавцями проекпв за державними ц!льовими науковими, науково-техшчними та !ннова-ц!йними програмами; створення умов для проведення впчизняними п!дприемствами, науковими установами ! вищими навчальними закладами сп!льних наукових досл!джень; надання державно! фшансово! п!дтримки для реалiзащiг середньо- та довгострокових iнвестищiй-них проекпв державного значення, спрямованих на створення високотехнолопчно! конкурентоспроможно! продукци;

10) забезпечення тдтримки та захисту нащональ-ного виробника шляхом: сприяння експорту впчизня-но! шновацшно! продукци на свповий ринок; надання фшансово! п!дтримки для патентування об'екпв про-мислово! власност! за кордоном; проведення виставко-вих заход!в у сфер! науково-техшчно! та шновацшно! д!яльносп, надання п!дтримки виставков!й д1яльност1 в!тчизняних виробник!в високотехнолопчно! продук-

ци; сприяння утворенню за кордоном фшй укра!нських науково-технолог1чних установ, шновацшних пгдпри-емств та структур;

11) у напрям1 тдвищення р1вня тноващйног культу-ри сустльства важливим завданням е формування позитивного ставлення до шновацш у сусп1льств1 шляхом: популяризаци шновацшно! д1яльност1 через засоби ма-сово! шформацг! та в мереж! 1етернет; упровадження на-вчальних програм, спрямованих на виховання у дггей та молод1 творчого мислення та позитивного ставлення до шновацш;

12) розвиток кадрового потенщалу у сфер1 тноващй-но'( д1яльност1 шляхом: пгдвищення квал1ф1кацг! держав-них службовц1в оргашв виконавчо! влади та оргашв мю-цевого самоврядування щодо формування та реал1заци державно! пол1тики у сфер1 1нновац1йно! д1яльност1; п1двищення якост1 п1дготовки, переп1дготовки та п1д-вищення квал1ф1каци фах1вц1в з питань менеджменту шновацшно! д1яльност1.

На думку автор1в Концепцг! реал1зац1я напрям1в та виконання завдань розвитку нацюнально! 1нновац1йно! системи, дасть змогу до 2025 року: 1) створити умови для провадження ефективно! д1яльност1 суб'ектами, якг створюють (сприяють створенню) та поширюють нов1 знання та технологи, а також застосовують !х у госпо-дарськш д1яльност1; 2) збгльшити частку шновацшно! продукци в прирост! валового внутр1шнього продукту, яка повинна досягти не менш як 30 вГдсоткгв загально-го обсягу приросту валового внутр1шнього продукту; 3) забезпечити 1нтеграц1ю в1тчизняного сектору наукових досл1джень 1 розробок до св1тового науково-технолопч-ного простору; актив1зувати залучення об'ект1в штелек-туально! власност1, матер1альних, ф1нансових 1 кадро-вих ресурс1в для забезпечення технолопчного розвитку нац1онально! економ1ки; збгльшити до 50 вГдсоткгв частку шновацшно! продукци в обсяз1 виробництва промис-лово! продукци; п1двищити до 60 вГдсоткгв частку шно-вац1йно активних пгдприемств у промисловост1 та до 30 в1дсотк1в частку сектора високотехнолопчних вироб-ництв у структур! обробно! промисловост1; збгльшити у 5—7 раз1в обсяг експорту високотехнолог1чно! продукци та технологш.

Реал1зац1ю Концепцг! передбачаеться здшснювати за рахунок кошт1в державного бюджету зпдно з р1шен-нями про затвердження в1дпов1дних м1сцевих бюджет1в в межах передбачених в установленому порядку ви-датк1в, 1нвестиц1й п1дприемств та оргашзацш, а також грант1в м1жнародних орган1зац1й.

Другим засадничим та програмовим документом, який розкривае положення стратеги «бвропейський виб1р», в1дпов1дае завданням «Стратеги сталого розвитку та структурно-шновацшно! перебудови укра!нсько! економ1ки (2004 — 2015 роки) « та окреслюе практич-н1 шляхи реал1зац1! Концепцг! 1нновац1йного розвитку економ1ки Укра!ни мае стати Доктрина Економ1ки знань [28]. Головне завдання Доктрини економ1ки знань полягае, по-перше, у загальному нарис1 перспективних шлях1в вдосконалення державно! шновацшно! полггаки в аспектах розвитку освггаьо!, науково!, науково-техшч-но!, шновацшно! та сум1жних галузей, наданн1 практич-них рекомендац1й щодо пост1ндустр1ально! розбудови нацюнально! економ1ки Укра!ни як тако!, що базуеться

на сучасних джерелах та ресурсах зростання, по-друге, у визначенш напрям1в практично! реформацшно! д1яль-ност1, яка мае забезпечити прискореш темпи як1сного зростання виробництва та модершзацш системи сус-пгльних в1дносин.

Складовими елементами сучасно! економ1ки знань проголошуються: 1) доступна, якгсна 1 безперервна осв1-та населення на основ1 нових наукових знань; 2) еконо-м1чн1 стимули та шституцшш режими, що заохочують до ефективного використання нацюнальних 1 глобаль-них знань в ус1х секторах економ1ки; 3) ефективна ш-новац1йна система, що об'еднуе в единий комплекс економ1ку, науков1, академ1чн1 та досл1дницьк1 центри; 4) шфраструктура, яка з'еднуе елементи 1нновац1йно! системи м1ж собою та 1з зовшшшм середовищем; 5) держава як шщ1атор та координатор процес1в розбудови економ1ки на основ1 нових знань.

Першочерговими завданнями щодо розбудови економ1ки знань в Укра!н1 повинн1 стати: 1) «швента-ризац1я» найбгльш актуальних проблем 1 протир1ч ни-шшнього етапу у гуман1тарно-1нновац1йн1й сфер1; 2) привернення уваги до науково-освггаього вим1ру нац1-ональних 1нновац1йних реформ та окреслення прюри-тет1в розбудови економ1ки знань в Укра!н1; 3) усунення негативних насл1дк1в попереднього етапу реформацш-них перетворень у осв1тн1й, науковш, науково-техн1чн1й та 1нновац1йн1й сферах.

Середньостроковими завданнями постають: 1) вдосконалення технолопчно!, 1нституц1йно! та орган1зац1й-но! бази нац1ональних 1нновац1йних реформ; 2) якомога повне залучення гумаштарних ресуршв 1нновац1йного розвитку Укра!ни через розбудову економши, яка Грун-туеться на знаннях та освт, ор1ентуеться на Гмперативи економ1чно! конкурентоспроможност1; 3) всеб1чна 1нте-грац1я систем осв1ти, науки, виробництва 1 управлшня розвитком, а також програмування !х на самовгдтворен-ня, самонаведення та самокорегування в процес1 по-дальшого розвитку суспгльства.

Стратег1чними завданнями економ1ки знань в Укра!ш визначаються: 1) консол1дац1я методолопчних та 1нформац1йних систем, осв1тньо-профес1йних, осв1т-ньо-наукових, осв1тньо-виробничих Гнфраструктур та комушкацш в рамках единого нац1онального шнова-ц1йного простру; 2) посилення м1жнародно! 1нтеграц1! Укра!ни у гуман1тарн1й сфер1 та сум1щення нац1ональ-но! шновацшно! системи з технолопчною платформою глобального постшдустр1ального суспгльства; 3) забезпечення вертикально! моб1льност1 Укра!ни, яка вгдпо-в1дае нац1ональним завданням та наявному потеншалу суспгльства, в питаннях включення в глобальну систему розподглу праш, визначення динам1ки та напрям1в розвитку св1тово! економ1ки, розподглу прибутыв та пере-ваг в1д результат1в сучасно! НТР.

Таким чином, запровадження в Укра!ш еконо-м1ки, яка Грунтуеться на виробничому використанш знань, шформацп та технолог1й, неможливе без при-ведення у в1дпов1дн1сть до шновацшних вимог таких елемент1в системи, як: штелектуальний потенц1ал сусп1льства, вертикаль «наука — освгга — виробни-цтво»; система структурних пр1оритет1в; оргашзацш-но-1нституц1йний режим; ф1зичне середовище шновацш; система сошал1зацп 1 осв1ти; ф1нансов1 засади

д1яльност1; адаптац!я до зовшшнього контексту шновацшних перетворень.

Все вищевикладене дае п!дстави визначити наступ-ш Прiоритети.

1. Розвиток штелектуального потенц!алу. Розви-ток штелектуального потенц!алу населення — основа основ шновацшного вибору Укра!ни та базовий прюри-тет державно! полггаки у осв1тянськ1й, науковш та на-уково-технiчнiй сферах. Реал!зац!я та розвиток творчих зд!бностей талановитих д!гей ! молод!, комплексний розвиток системи осв!га, стимулювання досл1дницько! та науково! д1яльност1, заохочення до творчо! розумово! прац!, п!двищення сусп!льного престижу прац! вченого ! науковця — головш ц1л1 держави на шляху до побудови економши знань в Украш!

2. 1нтеграц!я науки, осв!га ! виробництва. Фор-мування системи «наука — осв!га — технолог!я — ш-новац!я — виробництво» — нар!жний камшь розвитку постшдустр!альних суспшьств та единий можливий шлях до шдвищення конкурентоспроможносп ! динамки прогресу Укра!ни. Саме через штеграцш р!з-них елеменпв науково-техшчного, освинього ! ви-робничого комплексу Укра!на мае розбудувати власну нацюнальну шновацшну систему як сукупшсть на-ступних елеменпв: установ науково! ! осв1тньо! галу-з1, в яких створюються нов! знання; нормативно! та макроекономiчног бази, що включае, зокрема, заходи торпвельно! полпики, як1 впливають на просування технологш та !хню вартють; шновацшних та техно-виробничих шфраструктур, спроможних до реалiзащiг шновацш та перетворення !х у товар; можливостей доступу до глобальних джерел знань та шновацшних комушкацш; ринкових умов, що сприяють розповсю-дженню ! впровадженню шновацш. Через посилення вертикальних iнтегращiйних зв'язшв та горизонтально! взаемод!! в межах нацюнального шновацшного простору. Укра!на мае сформувати власну техно-ш-новацшну шфраструктуру, яка забезпечить виперед-жальний темп розвитку економки та сучасш стандар-ти життя суспшьства.

3. Структурш прюритети. Структурнш перебудов! економши надаеться виршальне значення для забез-печення переходу на шновацшну модель зростання та впровадження економши знань. Головним змютом структурного маневру е випереджаюче зростання част-ки галузей ! виробництв з високим ступенем технолопч-но! переробки та додано! вартосп, швидким оборотом катталу ! значною часткою наукоемно! складово!. Най-61льш вагомими оч!куваними економ!чними результатами з погляду впровадження науково-техшчних шновацш на п!дприемствах Укра!ни е:

1) ефективнють та ощаднють використання енерге-тичних ! матер!альних ресуршв. Адже надзвичайно висок! виробнич! витрати палива ! енерги е стримуючим чинником, який пом!гао гальмуе конкурентний розвиток вичизняно! промисловост! Так, на кожен долар нацюнального прибутку Укра!на витрачае приблизно 3,5 л нафти (у вуглеводородному вираз^, в той час як Рос!я — 1,5 л, Шмеччина — лише 300 грам!в;

2) зб!льшення частки продукци з високим ступенем переробки. Змша структури виробництва в цьому напрям! е необидною умовою подолання сировинно!

орiентащiг економши ! розглядаеться як одне з ключо-вих завдань промислово! полггаки, що призведе до п!д-вищення технолопчно! укладносп економши;

3) впровадження сучасних управлшських новацш та елеменпв лопстики у виробництво. Оргашзац!я ви-робничого процесу, оптимiзащiя ресуршв та зниження корпоративних витрат е дос1 ще не зад!яним у повнш м1р1 чинником скорочення виробничих витрат та п!дви-щення продуктивности

4) забезпечення гнучкосп виробництва з ураху-ванням попиту на шновац!! Висок! темпи в!дновлення продукци як умова збереження конкурентних позицш на ринку висувають п!двищеш вимоги щодо техноло-пчно! структури нацюнального виробництва, його здат-ност! реагувати на зм1ни ринково! кон'юнктури.

4. Органiзащiйно-iнститущiйне забезпечення шновацшних процешв. Динам!чний шновацшний розвиток та економ!чне зростання на основ! оновлено! шфра-структури мають здшснюватися на тл1 вдосконалення державного менеджменту в науково-техшчнш та шно-вацшнш сферах. 1нноваци в систем! управлшня про-цесами сусп!льного розвитку — шлях до п!двищення ефективносп державно! полггаки в ц!лому. Для досяг-нення суттевих позитивних зрушень в цьому напрям! необх!дно: 1) вдосконалити 1нституц1йн1 основи державно! науково-техшчно! та шновацшно! полггаки; 2) подолати роз'еднашсть та вiдособленiсть серед освишх та наукових заклад!в; 3) централ!зувати полиику держави в шновацшнш сфер! в межах единого компетентного органу виконавчо! влади; 4) посилити статус Ради з питань науково-техшчно! полггаки при Президентов! Укра!ни, розробити мехашзм неухильного виконання И ршень; 5) сформувати загальнодержавну систему авто-матизованого пошуку, збору, накопичення, аналггачно! обробки ! зберкання, розповсюдження та надання ш-формаци в сфер! науково-технолопчного та шновацш-ного розвитку; 6) забезпечити створення едино! технолопчно! та шформацшно! шфра-структури для науки та шновацшного п!дприемництва в Украш; 7) створити шституцшш основи ринкового стимулювання шновацшного розвитку; 8) вдосконалити систему державного фшансування iнноващiйних процешв, мехашзми держаного замовлення в науково-техшчнш сфер!, а також мошторингу ефективносп фшансування та реалiзацiг наукових та шновацшних проекпв; 9) п!двищити ефек-тивнють функц!онування (в!льних) економ!чних зон, розширити мережу технополшв, технопарк!в та шших iнноващiйних структур.

5. Розвиток системи шновацшно орiентованог осв1ти. Для ефективного забезпечення реалiзацiг !нно-ващiйног стратег!! Укра!ни, необх!дно створити меха-шзм визначення потреб в спещiалiстах для формування державного замовлення на подготовку фах!вц!в, яке мае Грунтуватися на повноцшних прогнозно-анал!тичних досл!дженнях, вивченн! реальних тенденц!й соц!аль-но-економ!чного розвитку кра!ни. Зокрема, необх!дно: 1) зб!льшити обсяги ! п!двищити зм!стовну як!сть та р!вень п!дготовки квалiфiкованих прац!вник[в профе-сiйно-технiчними закладами; 2) п!двищити доступнють та як1сть вищо! осв!ти, зокрема, завдяки впровадженню ринкових мехашзм1в здобуття осв!ти (податковим кредитам на освпу, осв1тн1м банк!вським кредитам,

цгльовим державним програмам, участ1 пГдприемств у селекцй кадрового резерву); 3) полшшити та оптим1-зувати зм1стовну частину вищо! осв1ти, зокрема, збгль-шити частку викладання природничих та математичних наук в структур! учбового процесу, оновити вГдповГдну навчально-методичну базу, запровадити бюджетне сти-мулювання цих напрям1в; 4) л1кв1дувати диспропорцГ! м1ж попитом 1 пропозиц1ею на ринку професшно! пГд-готовки, удосконалити механ1зми державного замов-лення в осв1тн1й сфер1; 5) впорядкувати мережу вищих навчальних заклад1в з урахуванням загальнодержавних та репональних потреб у фах1вцях з вищою освггою; 6) запровадити систему планування та регулювання попи-ту 1 пропозицГ! на ринку професш.

6. П1двищення ефективност1 ф1нансування шно-вац1йних процес1в. Впорядкування системи фшансу-вання 1нновац1йних процес1в е головною передумовою п1двищення результативност1 державно! полггаки в ц1й сфер1, а також запорукою ефективност1 розбудови економ1ки знань в Украшь З метою пГдвищення ефек-тивност1 системи ф1нансування шновацшних проце-с1в необх1дно зд1йснити: 1) запровадження та розви-ток конкурсних засад в питаннях розподглу кошт1в на науков1 1 осв1тянськ1 програми та проекти, залучення незалежних громадських орган1зац1й до контролю за використанням вГдповГдних кошт1в; 2) вдосконалення нацюнального законодавства щодо створення штегро-ваних промислово-фшансових груп (холдинг1в, корпо-рацш) з метою стимулювання 1нтеграц1! шновацшних ресуршв та 1нвестиц1йних кап1тал1в; 3) зменшення нор-ми обов'язкового резервування в Нацюнальному банку Укра!ни кредит1в комерц1йних банк1в, що надаються комерцшним структурам на зд1йснення оф1ц1йно за-реестрованих 1нновац1йних проект1в, за-провадження системи пГльгового оподаткування прибуткгв, як1 спря-мовуються на швестування 1нновац1йно! д1яльност1; 4) розробку системи заход1в щодо залучення в1тчизняних банк1в у справу кредитування здобуття осв1ти населен-ням, а також суттеве розширення юлькосп кредитно-ф1нансових компан1й, якг займаються кредитуванням 1нновац1йно! д1яльност1, прискорення процешв створення 1нновац1йно ор1ентованих банк1в; 5) розгляд пер-спективи реформування системи фшансування науко-вих установ шляхом впровадження двор1внево! системи фшансового забезпечення: базове ф1нансування (утри-мання матер1ально! бази, оплата комунальних послуг); грантове ф1нансування на конкурсн1й основ1 через державн1 науков1 фонди, а також 1з спец1ального фонду бюджету, який формуеться за рахунок виконання роб1т та послуг; 6) вГдновлення дГ! скасованих та призупине-них податкових пгльг, створення 1 оргашзацш д1яльнос-т1 державних, галузевих, репональних, виробничих, а також недержавних фонд1в шновацшного розвитку; 7) вдосконалення механ1зм1в державного замовлення на 1нновац1йну продукцш; 8) заходи щодо заохочення ш-новац1йно! д1яльност1 на п1дприемствах, стимулювання розвитку системи «шновацшних замовлень» вгтчизня-ним науково-техн1чним компан1ям з боку в1тчизняних п1дприемств; 9) запровадження системи морального стимулювання пГдприемщв, як1 сприяють розвитку науково-техшчно! сфери, високих технологш та шно-вац1й, а також вимог щодо швестування 1нновац1йних

проект1в як одного з конкурсних критерйв п1д час при-ватизацй п1дприемств Укра!ни; 10) застосування про-грамно-цгльового п1дходу до швестицшно-шновацшно! д1яльност1, посилення управл1нсько! в1дпов1дальност1 за реал1зац1ю цглей, використання ресурс1в та дотримання прюритетав 1нновац1йно! д1яльност1; 11) створення системи спец1альних фонд1в державного ф1нансування на-уково-техн1чних програм та 1нновац1, розгляд питання щодо стимулювання залучення до таких фонд1в кошт1в, якг утворюються внасл1док зменшення бази оподаткування прибутку на суму, внесену до шновацшних фон-д1в; 12) розробку едино! системи оцшки ефективност1 ф1нансування 1нновац1йно! д1яльност1 в Укра!н1, а на и основ1 — коригування д1яльност1 окремих п1дприемств та вдосконалення законодавчо! бази.

7. Посилення м1жнародно! кооперацй в осв1т-н1й, науково-техн1чн1й та шновацшнш сферах. М1жнародна кооперац1я у освггаш, науко-во-техн1чн1й та шновацшнш сферах — це не лише важливий напрям зовшшньо! пол1тики держави, а й основний зас1б залучення та адаптаци Укра!ни до су-часних надбань науково-техн1чного прогресу, базова складова гуман1тарно! 1нтеграц1! суспгльства. З метою посилення м1жнародного напряму штеграци, в першу чергу, необх1дно: 1) передбачити кошти на участь пред-ставникгв Укра!ни у проведенн1 вГдповГдних м1жнарод-них заход1в (конференц1й, семшар1в, круглих стол1в) та п1двищити дисциплшу використання цих кошт1в; 2) запровадити мониторинг розвитку глобальних подш, Гнф-раструктур та процес1в в освггаш, науково-техшчнш та 1нновац1йн1й сферах; 3) залучити Укра!ну до стратепч-них м1жнародних проект1в 1 програм, як1 реал1зуються зараз, та виключити можлив1сть незалучення Укра!ни до репональних та континентальних осв1тньо-науково-1нновац1йних проекпв у майбутньому; 4) прискорити адаптацш стандарт1в в систем! нац1онально! освгга в1д-пов1дно до критерйв 6С.

8. Рег1онал1зац1я 1нновац1йно! та науково-техшчно! полггаки. 1нновац1йний розвиток рег1он1в та репональ-на 1нновац1йна пол1тика мають вир1шальне значення з точки зору практичного забезпечення модерньзацшних завдань Укра!ни. Стимулювання процес1в Гнфраструк-турного оновлення та комплексного соц1ально-економ1ч-ного розвитку територш — одне з головних стратепчних завдань 1нновац1йно! стратегГ! Укра!ни, яке, зокрема, пе-редбачае: 1) поглиблення штеграцй рег1ональних осв1тн1х 1 наукових Гнфраструктур шляхом посилення зв'языв мгж рег1ональними центрами та в1дд1леннями НАН Укра!ни та Гнших галузевих академш, науково-досл1дницькими Гнститутами, академ1чними закладами та пГдприемства-ми; 2) стимулювання створення «академ1чного Гннова-ц1йного поясу» навколо НАНУ та й репональних центр1в, який мае складатися 1з п1дприемств, що впроваджують науков1 розробки у виробництво; 3) зб1льшення кГлькост1 п1дприемств, якг впроваджують ГнновацГ! шляхом надан-ня «м1сцевих преференц1й» (стимул1в, якг 1н1ц1юе м1сцева влада), посилення шновацшно-модершзацшно! складо-во! приватизац1йних процес1в, впровадження системи рег1ональних 1нновац1йних прюритетав; 4) запровадження «1нновац1йност1» в якост1 одного 1з основних статис-тичних критерйв оц1нки рег1онального розвитку, а також практики перюдичних статистичних звтв за показника-

ми репонального шновацшного розвитку; 5) сприяння розробщ та впровадженню репональних програм шновацшно! полиики в Украш на основi опрацьованого досвь ду регiонiв-лiдерiв; 6)розробку единих стандарпв та ме-тодологй' iнтегральноï оцшки показниив iнновацiйного розвитку регiонiв Украши i3 використанням пiдходiв 6С.

В Укра'1ш потужним ядром регiонiв виступають на-yKoei центри НАН Украши та МОНМС Укра'ши — м1ж-вiдомчi науково-координацiйнi органи, що охоплюють установи НАН Украши та МОНМС Украши, науково-дослiднi, проектно-конструкторсьи оргашзацй' i вищi навчальнi заклади шших видiв пiдпорядкування. Сьо-годнi в Укршш дiють шiсть наукових цен^в, дiяльнiсть яких поширюеться на деилька областей:

Донецький науковий центр (ДНЦ) (охоплюе Доне-цьку i Луганську обласп);

Пiвнiчно-схiдний науковий центр (Полтавська, Сумська, Харивська областi);

Приднiпровський науковий центр (Дншропетров-ська, Запорiзька, Юровоградська областi);

Пiвденний науковий центр (Миколшвська, Одесь-ка, Херсонська областi);

Кримський науковий центр (АР Крим, м. Севастополь);

Захщний науковий центр (Волинська, Закарпат-ська, 1вано-Франивська, Львiвська, Рiвненська, Терно-пiльська, Хмельницька, Чернiвецька обласп).

Виходячи з вищенаведеного можна запропонувати удосконалення структури цiеï мережi шляхом утворення на базi наукових установ та вищих навчальних закладв Терно-птьсько'1', Хмельницько! та Вiнницькоï областей — Подль-ського наукового центру НАН та МОНМС Украши.

До складу Донецького наукового центру входять 10 установ НАН Украши, 12 установ МОНМС Украши, одна установа подвшного шдпорядкування, 20 установ шших мшютерств i ведомств Украши, одна позавщо-мча установа. Головна мета дiяльностi Центру полягае у питримщ установ науки i освии, виршенш проблеми затребуваностi результатiв дослiджень i розробок до-нецьких вчених, зосередженосп наукових колективiв Центру на виршенш найбiльш актуальних науково-тех-нiчних, соцiально-економiчних i екологiчних проблем Донецького краю [6, с. 29].

Однак, незважаючи на потужний науково-техшч-ний та освггаш потенцiал окремих регiонiв, в кра'1ш ще не створено дiевого механiзму трансферу результатiв науково-дослщних i дослiдно-конструкторських ро-би (НДДКР) у виробництво для подальшого розвитку в умовах глобального шформацшного суспiльства. В Украïнi запатентовано майже 160 тис. техшчних рiшень (2010 р.), але, як показуе практика, iз 1000 зареестро-ваних патенпв лише шiсть доходять до стадй' впровадження у виробництво [2]. Основними причинами тако'1' ситуацй' е: вщсутшсть можливостi у вченого займатися прикладним етапом науково-технологiчноï дiяльностi i конструкторською розробкою проекту в науковш уста-новi (вищому навчальному заклад^; складнiсть визна-чення ефекту в!д запатентовано! iнновацiï i фiнансовоï винагороди вщ il впровадження; складнiсть залучення iнвесторiв до органiзацiï випуску шновацшно1 продук-цй', просування iнновацiï на ринок, проведення активно! рекламно! компанй' нового продукту.

Формування нацiональноï мереж наукових парив сприятиме посиленню зв'язив сектору дослщжень з промисловiстю, нiвелюванню технологiчних «пасток» мiж ланками iнновацiйного процесу, забезпеченню тех-нологiчних змiн у промисловост! Головна мета наукових парив полягае у визначенш, розкритп та розвитку ш-новацiйного потенцiалу кра'1'ни, ïï регiонiв, забезпечен-нi потреб економши в iнновацiйних продуктах завдяки формуванню в ix межах сприятливих умов для комерць алiзацiï наукових розробок. Завдяки створенню в межах наукових парив в!дпов!дних фiнансовиx i технолопчних умов для реалiзацiï iнновацiйниx проекпв, управлшсько-го супроводу науково-теxнологiчноï розробки, забезпечення захисту штелектуально! власносп автора техшч-ного рiшення можна максимально усунути перешкоди на шляху проходження розробки вiд iдеï до ïï вттення.

У середовищi наукових парив головними суб'ектами iнновацiйного процесу виступають органи державно'1' влади, яи законодавчо, полiтично i ресурсно пщ-римають цi полюси конкурентоспроможностi; науковi установи, яи володiють досвiдом проведення фундаментальних i при-кладних дослщжень на високому рiвнi; унiверситети, де сконцентровано квалiфiкованi педагогiчнi кадри; виробництво, яке мае необхщну матерiально-теxнiчну базу для освоення iнновацiйниx ршень i бiзнес — головний проводник iнновацiй на ринки. 1нтерес мюцево'1' влади у пiдтримцi наукових парив полягае в тому, що останш на-дають потужний iмпульс економiчного розвитку регiону, осильки дозволяють реалiзовувати науково-виробничий потенцiал пiдприемств i оргашзацш, забезпечують регiон додатковими робочими мюцями iнтелектуального на-прямку, стимулюють залучення шоземного швестицш-ного капiталу. Вщношення мiсцевоï влади до створення наукового парку виступае визначальним чинником його усшшного функцiонування.

У свiтовiй практицi наунга парки вiдносять до третього поколшня особливих економiчниx зон — тех-тко-впроваджувапьних зон, основна частина яких мае парковий принцип оргашзацй' дiяльностi. Таи зони орь ентованi не на шдус^альний тип зростання територй', а на впровадження нових технолопчних укладiв i пере-xiд до постшдусщально'1' стадй' розвитку. Аналiз функць онування наукових паркiв у сучасних умовах потребуе уточнення сутност1 р1зновид1в паркових утворень: про-мислово'1' зони, промислово'1' площадки, промислового (iндустрiального) парку та наукового парку. Як видно з рис. 1, науков! парки в!др!зняються в!д класичних промислових парив наявнютю ядра у вигляд1 крупних дослщницьких i науково-освiтнix центрiв, а також по-чатковою орiентацiею на проведення НДДКР i малосе-ршний випуск iнновацiйно'ï продукцй'.

Першi роки науковий парк розвивався невисоки-ми темпами, в 1965 р. його розвиток перейшов в ста-д1ю штенсивного зростання i характеризувався появою в середньому шести нових компанш i приблизно 1800 нових сшвробиниив за рш. У 1970-х рр. Швшчна Каро-лiна стала «точкою тяжшня» освiчениx людей не лише 1з вше'1' краши, але й з усього свиу. На рис. 2 наведено скюдов! наукового парку «Дослщницький трикутник».

Дослiдження, проведенi М. Портером на початку XX ст., показали наступш результати впливу д1яльност1 наукового парку «Досл1дницький трикутник» на еко-

Рис. 1. Генезис паркових утворень у свтовш практищ. Побудовано за: [16, с. 20—21]

ном1чну ситуацш Швшчно! Каролши (за перюд 1991— 2001 рр.) [8]:

1. Щор1чне зростання зайнятост1 в регюш в 2 рази перевищило середнш р1вень цього показника по кра!ш 1 складае 2,6 %.

2. Безробпгя в рег1он1 нижче середнього нацюналь-ного показника Г дор1внюе 3,3 % проти 5,4 % по кра!ш.

3. Середня заробггаа плата в рег1он1 вище середнього значення по кра!ш на 4,3 % Г складае 34113 дол.

4. Величина експорту на душу населення менше серед-ньо! величини по кра!н1 приблизно на 10 %, проте щор1чне зростання експорту — вище середнього значення по краМ.

5. Висока патентна активнють: за перюд з 1990 по 1998 рр.: прирют патент1в склав 10,9 % (у США в цгло-му — 4,2 %).

6. Висок1 темпи генерацГ! нових компан1й: протя-гом 1990— 1999 рр. середньор1чний прирют кшькоси нових п1дприемств в регюш склав 3,4 % (у США в цгло-му — 1,3 %).

7. У регюш спостер1гаеться зростання венчурних вкладень: у 1999 р. у розрахунку на одного пращвника регюну було про1нвестовано 905 дол. венчурних кошт1в (у США в цглому — 266 дол.).

Отже, досягнення наукового парку «ДослГдниць-кий трикутник» Г процеси, що сприяли розвитку еконо-м1ки штату, дають багаточисельш приклади, корисн1 для регюшв США та Гнших кра!н св1ту. Ключовими факторами, як1 лежать в основ1 усп1шно! регюнально! стратеги штату е наступн1:

ушверситети Г спец1ал1зован1 науково-досл1дн1 цен-три е рушшною силою 1нновац1йно! д1яльност1 в рег1он1;

р1зноман1тн1сть науково-досл1дних шститулв ство-рюе конкуренц1ю Г прискорюе науково-технолог1чний прогрес;

географ1чна наближен1сть р1знопрофГльних Г р1зно-п1длеглих наукових центр1в сприяе !х сп1впрац1, росту продуктивной та 1нновац1йн1й д1яльност1;

сильне кер1вництво е необх1дною частиною будь-яко! усп1шно! стратеги економ1чного розвитку;

створення розвинутих регюнальних економ1к за-ймае десятилпгя;

влада може зд1йснювати значний вплив на д1лове середовище, як позитивний, так Г негативний;

високий р1вень шновацшно! активност1 в регюш сприяе зростанню р1вня добробуту населення.

1нформац1я щодо деяких наукових парк1в европей-ських кра!н наведена у табл. 1.

У Росшськш Федерацп науков1 парки створюють-ся при ушверситетах Г фактично виконують функцГ! 1нновац1йних б1знес-1нкубатор1в. На рис. 2, 3 наведено схеми функцюнування наукових парк1в Московського державного ун1верситету Гм. М. В. Ломоносова Г Нац1-онального досл1дницького ун1верситету «Московський енергетичний шститут».

Одним Гз механ1зм1в ринково! економ1ки, що засто-совуеться в РосГ! для стимулювання науково-виробни-чо! 1нтеграц1! е наукоград. Зг1дно з законодавством Ро-с1йсько! Федерац!! статус наукограда можуть отримати т1 мунщипальш територГ!, як1 мають високий науково-техн1чний потенц1ал, а також градоутворювальний нау-ково-виробничий комплекс [20]. На кшець 2008 р. у Ро-с1йсько! ФедерацГ! нал1чувалося чотирнадцять офщшно д1ючих наукоград1в, серед яких мюта Обн1нськ (перший наукоград), Дубна, Корольов, Кольцово, Пушдно, Петергоф, Бшськ, Черногол1вка. За роки Гснування науко-гради довели свою ефективн1сть, дозволили зберегти на !х територ1ях ушкальний науковий Г науково-виробни-чий комплекс.

Бгльшють наукоград1в створювалися ще за час1в СРСР для вир1шення найважлив1ших державних завдань: розвитку в1йськово-промислового комплексу, реал1зацп ав1ац1йного, ядерного, ракетно-косм1чного, бюлопчно-го проект1в, що зумовило створення науково-техн1чних комплекс1в в окремих регюнах кра!ни. В т1 часи умови

Таблиця 1

Характеристика наукових паркш бвропи*

Назва наукового парку Засновники Послуги, що надае науковий парк

Великобритатя

Науковий парк Брунел Brunei Science Park (м. Лондон) Унверситет Брунел Brunei University маркетинг; проведення дослджень у р!зних областях науки; консалтинг; комерцiалiзацiя iнтелектуальноi власност!: фшансування; захист проект!в

Науковий парк Варвша Warwick Science Park (м. Лондон) Унверситет Варвiк Warwick University створення, п!дтримка ! просування компанш; надан-ня спец!альних програм бiзнес-освiти для сп!вро61т-ник!в ун!верситету ! студент!в

Науковий парк утверсигету Дарем Mountjoy Research Centre (м. Дарем) Унверситет Дарем University of Durham маркетинг; консалтинг; фшансування малих ! серед-н!х ф!рм з метою розробки проекпв

Науковий парк Иорка York Science Park (м. Иорк) Унверситет Иорка University of York створення, п!дтримка ! просування компанш; проведення досл!джень в обласп фармацевтики, електро-н!ки, 1Т-досл!джень

Науковий парк Кембр1джа Cambridge Science Park (м. Кембрщж) Унверситет КембрiIджа University of Cambridge створення, п!дтримка ! просування компанш; - трансфер технологш

Науковий парк Оксфорда The Oxford Science Park (м. Оксфорд) Унверситет Оксфорда University of Oxford надання вс1х умов для створення компан!й; оренда нерухомост!

Науковий парк Кля Keele Science and Business Park (м. Кль) Унверситет Кля University of Keele створення, п!дтримка ! просування компанш; оренда нерухомост!

Щдерланди

Науковий парк Амстердама Amsterdam Science Park (м. Амстердам) Мунщипалггет Амстердама, НiдерланIдська органiзацiя наукових доедает, Амстердамський унiверситет створення i просування компанш малого та середньо-го бiзнесу; консалтинг; маркетинг; оренда нерухо-мост!

Даня

Мiжнародний науковий парк Оденсе Odense International Science Park (м. Оденсе) Мунщипалггет Оденсе, Регюнальна влада, Утверси-Сиданськ, Компаня «Мiжнарод-ний центр» послуги з просування компанш: проектна ощнка, консультування з питань фiнансування, пiдготовка бiзнес-плану, подготовка маркетингово!' стратегй'

Науковий парк Омбюн Symbion Science Park (м. Копенгаген) н/д трансфер теxнологiй; швестування у перспективнi проекти; оренда нерухомосп

Швещя

Науковий парк Мьярдевi Mj rdevi Science Park Университет Лiпкопiнга Linkoping University (м. Линкопинг) проведення дослiджень; створення i пвдтримка шно-вацiйниx проектiв; трансфер технологш

Науковий парк Чалмерс Chalmers Science Park Теxнiчний унiверситет Чалмерса Chalmers University (м. Готенбург) трансфер технологш; оренда нерухомосп

Чеxiя

Науковий парк Брно Czech Technology Park (м. Брно) Теxнологiчний унiверситет Брно, Мiсцева влада, Транснацюнальна компанiя P&O розвиток наукових дослджень в областi високотехно-лог1чного устаткування; оренда неруxомостi

життя в наукоградах були набагато кращ^ н1ж в навколиш-нк територiяx, чимало наукограда тюно спiвробiтничали з1 столицею або найближчими великими мiстами. Усе це, а також, специфка роботи, яка мала прюритетне держав-не значення сприяли пост1йному поповненню кадрового складу наукових оргашзацш i пщприемств промислового комплексу наукоградiв висококвалiфiкованими фаxiвця-ми. З розпадом СРСР ситуацiя р1зко змшилася: знизилися державнi витрати на дослщження i розробки, з'явилися безлiч неузгоджених м1ж собою законiв i нормативно-пра-вових актiв, значно скоротилися обсяги виробництва. Таи умови призвели до дезштеграци науки i виробництва.

1стотш обмеження д1яльност1 наукоградiв зберка-ються й дониш. В першу чергу, це стосуеться залежностi наукоградiв вщ централiзованого фiнансування, невщ-повщносп дослщжень, що проводиться на ïx територiяx, ринковому попиту i запитам виробництва, слабко! за-цiкавленостi пiдприемств у сшвробинищта з науковими органiзацiями. Для виршення наявних проблем органам

* Складено за: [17]

влади необидно, поряд 1з забезпеченням нормального функцюнування iнфраструктури таких м1ст, застосовувати мехашзми повноцшно! державно! подтримки iнновацiйноï дальность Це дозволить використовувати наукогради в якосп «точок зростання», центрiв науки та шновацш, «ло-комотив1в» економiчного розвитку вше! краши.

У сучасних умовах в Росй' йде активна робота з ре-алiзацiï масштабного птотного проекту з1 створення нацюнального аналога Силконово! долини — ультра-сучасного науково-теxнологiчного комплексу розвитку дослщжень i розробок i комерцiалiзацiï ïx резуль-татiв — шновацшного центру «Сколково» [10; 19]. Мета проекту — формування сприятливих умов для реалiзацiï шновацшного процесу шляхом налагодження плщного сшвробггаицтва м1ж вченими, конструкторами, шже-нерами та бiзнесмени для створення конкурентоспро-можних наукоемних розробок светового р1вня в п'яти прюритетних напрямах модернiзацiï економiки Росй': косм1чш технологй' i телекомунiкацiï, медичш технологй' i фармацевтика, iнформацiйнi технологй', енергоефек-тивн1сть i енергозбереження, а також ядерш технологй'.

I р1вень - техшчний cepeic

надання офюних примщень i примщень загального користування (конференц-зал1в, юмнат neperoßopiß), устаткування колектнвного користування, послуг зв'язку, обслуговування офкжоТтехшки, охорони тощо

II р1вень - консультащйний

- надання консалтингових послуг в обласп .маркетингу, менеджменту, б1знес-планування, цшоутворення та навчання вчених-шдприе.мщв; ' - допомога у пошуку потенцшних партнер1в i шенш, веденш neperoßopiß; - юридичш консультаций - ведения бухгалтерського облжу; - допомога у пошуку джерел фшансування (державних i приватних, у т.ч. венчурних фонд1в) Послуги Наукового парку МДУ

4

III р1вень-забезиечення синергетичного ефекту вщ взаемоди компанш

допомога колективам, що працюють незалежно один вщ одного у р1зних областях д1яльносп поеднати зусилля для створення нового продукту

Реальний сектор економжи

1. Допомога у вирпненш технолопчних проблем пщприемств

2. Створення цшьових навчальних програм

3. Створення базових кафедр крупних компанш, яю защкавлеш в найм1 випускник1в МДУ iM. М.В.Ломоносова

Центр трансферу технологий МДУ

Венчурно-консультацшний кабшет

Рис. 2. Схема функщонування наукового парку Московського державного ушверситету iм. М. В. Ломоносова *

Побудовано за: [11]

Рис. 3. Схема функщонування наукового парку при Нащональному доЫдницькому унiверситетi «Московський енергетичний нститут». Побудовано за: [12]

1нноград «Сколково» представляе собою спещаль-но вГдведену територш, на якш будуть д1яти особлив1 економгчн! умови для шновацшних компанш, як1 запро-понували нов1 шляхи вир1шення найважлив1ших наукових, соц1альних та економ1чних проблем у вищезазна-чених прюритетних напрямах. Зокрема, передбачаеться звГльнення компан1й в1д сплати податку на прибуток оргашзацш, податку на майно, земельного податку, а та-кож вГд податку на додану вартють протягом десяти ро-к1в з дня реестрацп компанГ!, як учасника проекту. При

цьому п1льгами можуть користуватися нав1ть т1 компа-нГ1, сп1вроб1тники яких ще не працюють безпосередньо на територГ! п1дмосковного мюта Сколково. Також будуть д1яти спрощен1 м1стобуд1вн1 процедури Г правила техшчного регулювання, введен! полегшен1 процедури взаемодГ! з органами влади.

Станом на кгнець грудня 2011 р. учасниками Сколково стали 300 компанш, з них 100 компанш увшшли до складу кластеру шформацшних технологш, 90 компан1й — до складу кластеру бюмедичних технолог1й, 80 — до складу

кластеру енергоефективних технологш, 10 компанш — до складу кластеру косм1чних технологш i телекомушкацш, 20 компанш — до складу ядерних технологш [13].

З огляду на вищевикладене, необх!дно зазначити, що !дея створення такого великого сучасного шновацшного мюта, як Сколково е перспективною i реальною основою для розвитку в кра'!ш проривних технологш. Вт1м добре в!домо, що в шновацшнш економщ науковi знання е основним аргументом компанш в конкурентна 6ороть61, в рос1йськ1й економiцi навпаки компанй' 61льш зацiкавленi в отриманш високого прибутку в ко-роткостроковш перспективi за рахунок доступу до си-ровинних ресурс1в i слабо орiентованi на впровадження iнновацiй. Це е головною перешкодою до забезпечення ефективного функцюнування Центру в росшськш еко-ном1ц1. Серед 1нших перешкод i проблем реалiзацiï проекту «Сколково» необх!дно в1дм1тити такi:

1. Висока варпсть на неруxомiсть, бущвництво, то-вари та послуги, пов'язана з мюцем розташування шно-града — в одному з найдорожчих райошв П1дмосков'я (3 км. вщ м. Москви).

2. Нестача земельно! площ1 (500 га) п1д шновацш-ний центр. Для прикладу, площа наукограду «Кольцово» становить 1600 га, Дубни — 7100 га, Кремшево'! долини США — близько 400 тис. га.

3. Створення шновацшного центру «з нуля», в!дсут-шсть первинно'! науково!, теxнологiчноï та кадрово! бази для здiйснення наукових прорив1в на територй' iннограда.

4. Орiентацiя центру не на фундаментальнi науко-в1 дослiдження (як1 вимагають безповоротних вкладень протягом багатьох рок!в), а на швиды iнновацiйнi розробки комерцшного характеру ставить п1д сумшв до-ц1льн1сть його фiнансування за рахунок кошпв федерального бюджету

5. Несистемшсть у розвитку наукових досл!джень центру по ус1м п'яти прюритетним напрямам модерш-зац!! краши, як! вимагають р1зних теxнологiчниx та шф-раструктурних витрат, р1вня контролю та безпеки.

6. 1стотний контраст економiчниx, соцiальниx, ф1-нансових, сощально-побутових умов у вiдокремленiй зон1 «Сколково» з аналопчними показниками стимулювання шновацшно'! д1яльност1 по краïнi в ц!лому.

7. В1дсутн1сть к1льк1сних критерй'в, контр ольних показникiв доц1льност1 реалiзацiï проекту «Сколково».

8. 1гнорування в1тчизняного багатого досв!ду i тра-диц1й оргашзацй науково! та шновацшно! д!яльност1, на-копичених технопарками i наукоградами краши, ор1ен-тац!я на зах!дн1 зразки побудови шновацшно! економ1ки.

9. «Штучна» спроба орган1в влади сформувати ш-телектуальну ел1ту, зд1йснювати п1дтримку вчених, що працюють на св!говому р1вн! Такий п1дх1д не забезпечуе ефективне в!дтворення наукових кадр1в та пров!дних наукових шк!л у кра!н1.

Таким чином, можна зробити висновок, що !дея створення 1ннограда е привабливою для Рос!!, сп1рне питання полягае в тому, чи зможе вш забезпечити гщний внесок в шновацшний розвиток кра!ни, чи буде пред-ставляти собою чергову в1докремлену зону шновацш.

Сл1д в1дзначити, що в Укра!ш вже д1ють декГлька наукових парив, створених на баз1 ВНЗ IV р1вня акре-дитац!! та сп1льно вищими навчальними закладами i на-уковими установами.

Перший науковий парк «Кшвська пол1техн1ка» був орган1зований при Нац1ональному техн1чному ушвер-ситет1 «Ки!вський пол1техн1чний 1нститут» (НТУ «КП1») зг1дно 1з Законом Украши «Про Науковий парк «Кшвська полггехшка» в1д 22.12.2006 р.. Цей закон вперше в Укра!ш визначив нормативш правила та основн1 засади формування 1нновац1йно-активного середовища на баз1 ун1верситету 1з залученням до сшвробггаицтва вс1х учасник1в 1нновац1йного процесу.

Д!яльн1сть парку Грунтуеться на модел1 «потр1йно! сп1рал1» (triple helix), розроблено! у 1996 р. професором Стенфордського i Единбурзького ун1верситет1в Генр1 1цковщем i включае три основн1 елементи [5]:

у сусп!льств1 знань характерне посилення рол1 ун1-верситет1в у взаемод!! з б1знесом i державою;

органи влади, науково-освпне i б1знес середовище прагнуть до сп1впрац1, при цьому шновацшна складова походить 1з ц1е! взаемод!!, а не з шщативи держави;

на додаток до традицшних функц1й, кожен з трьох 1нститут1в частково виконуе функц!! шшого. 1нститути, як1 виконують нетрадиц1йн1 функц!! вважаються най-важлив1шим джерелом шновацш.

Так, на основ1 поеднання штерес1в учасниив науковий парк «Кшвська полггехшка» згуртував у своему склад1 шоземш та в1тчизнян1 високотехнолог1чн1 ком-пан!!, науков1 групи i кафедри НТУ «КП1», технопарк «Ки!вська полггехшка», шновацшний б1знес-1нкубатор «Ки!вська пол1техн1ка», науков1, осв1тн1 та виробнич1 орган1зац!!, а також суб'екти шновацшно! шфраструк-тури, що здшснюють кадровий, правовий, фшансо-вий супров1д 1нновац1йно! д1яльност1. Протягом 2005— 2010 рр. синергетичний ефект в!д взаемод!! учасниив наукового парку дозволив вивести на ринок понад 150 нових продукпв i технологш [7].

У рамках проекту 6С «Шдтримка наукоемних та 1нновац1йних п!дприемств та трансферу технолог1й в Укра!ш» на баз1 Нац1онального ав1ац1йного ушверсите-ту (м. Ки!в) створено науковий парк «Аерокосм1чн1 1н-новац1йн1 технолог!!».

Наприкшщ 2010 р. сп1льно науковими установами НАН Украши (1нститутом археолог!!, 1нститутом б1оорган1чно! х1м!! та нафтох1м!!, 1нститутом б1ох1м!! 1м. О. В. Палладша, 1нститутом геох1м!!, мшералог!! та рудоутворення 1м. М. П. Семенкова, 1нститутом елек-трозварювання 1м. 6. О. Патона, 1нститутом ютор!! Укра!ни, 1нститутом металоф1зики 1м. Г. В. Курдюмо-ва, 1нститутом мшробюлогй' та в1русолог!! 1м. Д. К. За-болотного, 1нститутом орган1чно! х1м!!, 1нститутом прикладно! ф1зики, 1нститутом проблем матер1алоз-навства 1м. I. М. Францевича, 1нститутом проблем ре-естрац!! 1нформац!!, 1нститутом теоретично! ф1зики 1м. М. М. Боголюбова) i ВНЗ IV р1вня акредитац!! (Ки-!вським нац1ональним ун1верситетом 1мен1 Тараса Шев-ченка, Нац1ональним ун1верситетом харчових технологш) створено «Науковий парк «Кшвський ушверситет 1м. Т. Шевченка» з метою мобшзац!! 1нтелектуального потенц1алу науки i освгти для розробки шновацшно! продукц!! та спрощення впровадження il у виробництво.

На баз1 1нституту агроеколог!! i економ1ки приро-докористування Нацюнально'! академ!! аграрних наук Украши (1АЕП НААН Укра'!ни) створюеться науковий парк «АГРОЕКО» з метою вир1шення проблеми 1нте-

грацп виробничих pecypciB, управлшського досвщу, ш-телектуального та фшансових капiталiв для оргашзацп дiяльностi нових компанш, яю виршують конкретш проблеми в аграрному сектор1 економжи. Роботу на-укового парку плануеться оргашзувати таким чином, щоб вчеш могли займатися б1знесом, не залишаючи до-слщницько' д1яльност1 в науково-дослщному шституи та викладацько' — в ушверситетах. До складу засновни-к1в наукового парку пропонуеться включити: 1нститут агроекологп i економ1ки природокористування НААН Украши, 1нститут цукрових буряк1в та енергетичних культур НААН Украши, 1нститут гщротехшки та мель орацп НААН Украши, ННЦ «1нститут землеробства» НААН Украши, ННЦ «1нститут мехашзацп та електри-фжацп сшьського господарства» НААН Украши, 1нсти-тут сшьськогосподарсько' мжробюлогп НААН Украши, ННЦ «1нститут аграрно' економ1ки» НААН Украши, Дарницький центр сприяння швестищям, шноващям та високим технолопям, Ки'вську обласну державну адмшютрацго, Нацюнальний ун1верситет б1оресурс1в i природокористування Украши (рис. 4).

Узагальнення св1тового та наявного укра'нсько-го досв1ду дозволило визначити перспективи розвитку наукових парюв в Украшь Так, в нацюнальних умовах найбiльш прийнятним визначено шщативний метод створення наукових паpкiв на баз! крупних наукових цeнтpiв для впровадження результат ix дослiджeнь i розробок у виробничу д1яльн1сть. Така модель наукових парюв не потребуе значних фшансових вкладень, пов'язаних 1з формуванням нових шновацшних мют. Реальним шляхом прискорення iнновацiйного розвитку регюшв е pацiональнe використання можливостей i ресурав пров1дних наукових установ i yнiвepситeтiв шляхом формування на ix базi iнновацiйно сприйнят-ливих середовищ за принципом штеграцп науки, освь

ти, виробництва i бiзнeсy. Модель створення наукових парюв методом «знизу» закpiплeна в Закон Украши «Про наyковi парки» вщ 25.06.2009 р., зг1дно з яким на-уковим парком визнаеться юридична особа, що ство-рюеться з шщативи вищого навчального закладу (ВНЗ) IV р1вня акредитацп та/або науково' установи шляхом об'еднання внeскiв засновниюв для оргашзацп, координации контролю процесу розроблення i виконання проекив наукового парку.

Виходячи 1з цього, пропонуеться поетапний пщ-х1д до формування мepeжi наукових паpкiв (на прикид! Донецького peгiонy) з використанням мехашзму фран-чайзингового тиражування навколо ядра мepeжi як таке приймаеться Донецький науковий центр НАН Украши та МОНМС Украши та регюнальш вщщлення Торго-вельно-промислово' палати (ТПП) Украши у м. Доне-цьку i м. Луганську.

Перший етап — пшотне проектування. Створення в регюш пшотних наукових паpкiв за трьома можливи-ми ваpiантами: 1) на базi науково' установи; 2) на базi вищого навчального закладу IV р1вня акредитацй; 3) спшьно науковими установами i ВНЗ IV р1вня акредитацй'. При цьому необхщно застосовувати п1дх1д «знизу», коли шуков1 парки формуються науковими установами i ВНЗ IV р1вня акредитацй' iнiцiативно за умов позитивного ставлення i вщповщно' полггично' пщтрим-ки влади. Цей пщхщ е бшьш надiйним, н1ж створення наукових парюв «зверху» (за вказiвкою влади), тому що враховуе вс1 iнтepeси засновникiв наукового парку.

Схема взаемодп peгiональниx вщдшень Торговель-но-промислово' палати Украши, Донецького наукового центру НАН Украши та МОНМС Украши i пшотних наукових парюв наведена на рис. 5.

Головш завдання цього етапу — апробащя вщно-син Донецько' i Лугансько' ТПП i ДНЦ НАН Украши та

Рис. 4. Схема взаемозв'язшв учаснишв наукового парку «АГРОЕКО». Джерело: [9]

Рис. 5. Схема взаемодйДонецъког i Лугансъког торговельно-промислових палат, ДНЦ НАН Украши та МОНМС Украши з тлотними науковими парками регону на першому етат створення мережi

МОНМС Украши з пГлотними науковими парками реп-ону, адаптащя моделГ вщносин до сощально-економГч-них 1 культурних особливостей регюну; вщпрацювання мехашзму комерщалГзацп результат дослщжень 1 розробок, створених в шновацшному середовишд пiлотних наукових парюв, досягнення цiлей !х створення.

На цьому етат доцГльно започаткувати комплексну роботу по удосконаленню 1 уточненню дшчих норма-тивно-правових акив щодо дГяльност наукових парюв, зокрема, стосовно визначення оргашзацшно-правово! форми 1х функцюнування; розробки типових установ-чих документГв (засновницького договору 1 статуту); порядку використання й розпорядження об'ектами права штелектуально! власносл, створених за рахунок коштГв держбюджету; порядку створення науковою установою, вищим навчальним закладом, яю е засновниками наукового парку, юридичних ос1б для виконання проекпв наукового парку тощо.

Другий етап — дуплжащя. За умови досягнення щ-лей створення пшотних наукових парюв, формування дуплжованих наукових парюв у шшому мют регюну. Го-ловш завдання даного етапу полягають у вщпрацюванш вщносин Донецько! 1 Лугансько! торговельно-промис-лових палат 1 ДНЦ НАН Украши та МОНМС Украши з дуплжованими науковими парками регюну, досягненш цГлей створення останшх. Схема взаемодГ! регюнальних вщдшень Торговельно-промислово! палати Украши, ДНЦ НАН Украши та МОНМС Украши, пшотних 1 ду-плжованих наукових парюв наведена на рис. 6.

Третш етап — франчайзингового тиражування. Передача на комерцшнш або шшш договГрнш основГ вщ-працьовано! схеми функцюнування пшотних 1 дуплжо-ваних наукових парюв для використання в шших мютах 1 районах Донецько! 1 Лугансько! областей. Схеми взаемодй регюнальних вщдшень Торговельно-промислово! палати Украши, ДНЦ НАН Украши та МОНМС Украши, пшотних, дуплжованих i франчайзингових наукових парюв, створених за трьома можливими варiантами наведеш на рис. 7—9. Головне завдання цього етапу — створення розгалужено! мережi наукових паркiв у мютах i районах Донецько! i Лугансько! областей.

Формування мережi наукових парюв пропонуеться розглядати в якост першого рiвня «iнновацiйного лГф-та», на якому буде забезпечуватися посГв стартапiв — малих нещодавно створених шновацшно активних компанш (рис. 10). Мета «шновацшного лiфта» — створити умови для появи малих пщприемств, забезпечити супровщ !х розвитку. Згщно з украшським законодав-ством, науковi парки представляють собою конкретний мехашзм комерщалГзацп результатiв НДДКР. В законах Украши «Про Науковий парк «Кшвська полггехшка» i «Про науковГ парки» вперше говориться про встанов-лення правового режиму майнових прав на об'екти права штелектуально! власносл, створених за рахунок коштГв Державного бюджету Украши. Для вщпрацювання мехашзму комерщалГзацп результатiв дослщжень г розробок в межах наукових парюв необхщно розробити законопроект, який би визначав порядок використання й розпорядження об'ектами права штелектуально! власносл, створених за рахунок коштГв держбюджету.

Другий рГвень «шновацшного лГфта» — розвиток стартатв — може бути реалГзований у бГзнес-шкуба-торах, яю забезпечують сприятливГ умови для приско-реного розвитку малих шновацшних пщприемств. Це досягаеться шляхом «захисту» стартатв вщ дГ! неспри-ятливих чинникГв зовнГшнього середовища Г, в той же час, комплексно! дГ! на потреби, що виникають у пщ-приемств на раншх стадГях розвитку. БГзнес-Гнкубатор покликаний усувати труднощГ, з якими стикаються

Рис. 6. Схема взаемодй Донецъког i Лугансъког торговельно-промислових палат, ДНЦ НАН Украши та МОНМС Украши з тлотними i дуплкованими науковими парками регюну на другому етат створення мережi

Рис.7. Схема взаемоди регоналъних в1дд1лень Торговельно-промисловог палати Украгни, ДНЦ НАН Украгни та МОНМС Украгни, тлотного, дуплкованого i франчайзингових наукових пармв, створених на баз1 науковог

установи на третъому етат формування мережi

Рис.8. Схема взаемоди регональних вiддiленъ Торговелъно-промисловог палати Украгни, ДНЦ НАН Украгни та МОНМС Украгни, плотного, дуплкованого i франчайзингових наукових паршв, створених на базi ВНЗIV рiвня

акредитащг на третъому етат формування мережi

Донецька торговельно-промислова палата Луганська торговельно-промислова палата Донецький науковий центр HAH Украши та МОНМС Украши

Пшотний науковий парк, створений спшьно науковими установами i ВНЗ IV pißHM акредитацп Дупл1кований науковий парк, створений спшьно науковими установами i ВНЗ IV р1вня акредитацИ Науковий парк, створений спшьно науковими установами i ВНЗ IV р1вня акредитацп1 (франчайза) Науковий парк, створений спшьно науковими установами i ВНЗ IV р1вня акредитацп2 (франчайза) Науковий парк, створений спшьно науковими установами i ВНЗ IV р1вня акредитацп11 (франчайза)

Рис. 9. Схема взаемоди регшналъних вiддiленъ Торговелъно-промисловог палати Украгни, ДНЦ НАН Украгни та МОНМС Украгни, тлотного, дуплкованого i франчайзингових наукових паршв, створених стлъно науковими установами i ВНЗ IV рiвня акредитащг на третъому етат формування мережi

стартапи, зокрема з: вщсутнютю комплексно' шформа-цшно-консультацшно' пщтримки; труднощами з подбором персоналу; вщсутнютю дшових зв'язюв i вшьного доступу до ринюв збуту; браком спещальних знань i до-свщу в обласи пщприемництва; бюрократичними перешкодами.

На третьому р1вш «шновацшного лiфта» необхщно забезпечити умови для розширення д1яльност1 стаpтапiв на ринку. Це може бути досягнуто завдяки 'х концен-трацй в iндyстpiальниx (промислових) парках. Класич-ним iндyстpiальним парком визначаеться iнжeнepно подготовлена i тexнiчно оpганiзована земельна дшянка, призначена для pозмiщeння виробничих пщприемств. Зг1дно з проектом Закону Укра'ни «Про iндyстpiальнi парки», iндyстpiальним парком визначено облаштовану в1дпов1дною iнфpастpyктypою земельну дшянку, в межах яко' учасники iндyстpiального парку можуть здiйснюва-ти промислове виробництво, господарську та науково-

досл1дну д1яльн1сть [15]. Головними умовами розвитку мepeжi iндyстpiальниx паpкiв е: виважена eкономiчна пол1тики держави, розвинуи промислове виробництво i транспортна шфраструктура в кр^'н!, peпyтацiя peгiонy.

Об'еднання таких шстшуив розвитку iнновацiй-ного пщприемництва (1Р1П) як наyковi парки, 61з^с-iнкyбатоpи та iндyстpiальнi парки в систему «шновацшного лiфта» дозволить модершзувати тexнологiчнy платформу нацюнально' eкономiки, знизити трансак-ц1йн1 витрати на створення мepeжi 1Р1П, прискорити формування вггчизняного ринку стаpтапiв, оргашзу-вати вiдлагоджeнy систему peалiзацli штелектуальних можливостей в peгiонаx.

Висновки

Отже, практика селективного пщходу у наданш фiнансовиx, фiскальниx та 1нших преференцш шляхом квалiфiкyвання та сepтифiкyвання господарюючих сyб'ектiв усп1шно застосовуеться в кра'нах, де суб'екти

Рис.10. «1нновацшний лгфт» регюналъного розвитку

шновацш-неоднорщш за свогми техшко-економГчни-ми, шновацшними та кадровими параметрами, а висо-котехнолопчна виробнича сфера знаходиться в стадп' становлення. Через обмеженi ресурси уряди цих крагн таким чином намагаються оптимiзувати фiнансовi потоки в напрямку суб'екив, що бГльш сприятливi до ш-новацiй, здiйснюючи полiтику «посилення сильних» i формуючи нащональних лiдерiв.

На доцГльноси адресного пiдходу до пщтримки украгнських пiдприeмств на шляху створення та реаль зацп високотехнологiчних продуклв ми наполягаемо вже кГлька роюв [5— 7]. Вже е багато напрацювань [8— 9], але залишаеться ще велика кiлькiсть невирiшених проблем. Серед них тГ, якi вкрай необхщно розв'язати найближчим часом:

1. Розробити «Методичш рекомендацп з щентифь кацп продукт1в передових технолог1й», 1х застосування дозволить створити Державний реестр високотехноло-г1чних товар1в промислового комплексу Украгни, цГльо-ве призначення якого мае два аспекти:

фюкальний (надання податкових пГльг при ви-робництв1 цих товар1в; забезпечення автоматичного вщшкодування ПДВ при гх експорт1, страхування екс-порту; п1льг 1ноземним швесторам при налагодженш виробництва цих товар1в в Украгш);

статистичний (оц1нка ефективноси новаторськог д1яльност1 в крагш, результативност1 вкладання кошт1в у пр1оритетн1 напрямки розвитку технологш, пщГрунтя для щентифжацп високотехнолог1чних п1дприемств).

2. З урахуванням кращого св1тового досв1ду, напрацювань вГтчизняних вчених та украгнських реалш п1дготувати оф1ц1йний документ «Методичн1 рекомендацп з щентифшацп та квал1ф1кування високотех-нолог1чних господарюючих суб'ект1в — резидент1в Укра1ни», який дозволить уповноваженим державним Гнституц1ям зд1йснювати технолог1чну д1агностику та присвоювати марку «високотехнолог1чне шдприем-ство». Визначен1 господарююч1 суб'екти мають склас-ти Державний реестр високотехнолопчних промисло-вих п1дприемств Украгни, цГльове призначення якого також мае два аспекти:

реал1защя адресного пГдходу у наданн1 державних преференц1й — фюкальних пгльг, державних грант1в, субсидш, пгльгових умов кредитування, гарант1й бан-к1вського ф1нансування, держзамовлень тощо для сти-мулювання розробки й виробництва високотехнолопчних товар1в;

оц1нка реального стану високотехнолопчног ви-робничо1 сфери кра1ни та прогнозування його май-бутн1х змш, що дасть можлив1сть розробити вГдпо-в1дн1 програми Г заходи Гз забезпечення безперебшног роботи та поширити гх досв1д на Гнш1 вГгчизняш шд-приемства.

3. Розробити методолопчний п1дх1д до оц1нки д1-яльност1 маркованих високотехнолог1чних пщпри-емств, який би покладався в першу чергу на яюсш, а не на юльюсш показники. Тобто створити шструмент зборувод знань про визначен1 пГдприемства, а не типову статистичну ферму звиноси.

Це мае бути багатоаспектна анкета «Обстеження ресурс1в, заход1в результат1в високотехнолог1чного пГдприемства», за якою акумулюва-тиметься Гнформац1я про наявний потенщал, дГ1 з досягнення стратег1чних цглей, зв'язки та отриман1 ефекти. ЦГльове призначення багатоаспектно1 анкети полягае в наступному:

встановлення кореляцГ! мгж параметрами пГдприемства та застосуванням певних передових промисло-вих технолог1й, випуску високотехнолог1чних товар1в, створення додано! вартоси;

досл1дження впливу зм1н внутр1шн1х фактор1в на результативн1сть та структурн1 змши господарюючого суб'екта, зокрема збгльшення якост1 виробу, зростання економ1чно'1 в1ддач1, змши характеру ринку, змши ка-дровог структури тощо.

Отримана Гнформац1я дозволить визначити загаль-ну як1сть високо-технолопчного виробництва в Украгш та причини Г1 зм1ни, а також оцшити ефективн1сть вкладеного державного й приватного катталу на досягнення цГлей нащональног досл1дницьког та шновацш-ног полГтики, якГ, серед шшого, полягають у створеннГ ефективних, конкурентоспроможних на свГтовому рГвнГ виробництв.

Даш пропозицп' стосуються лише одного аспекту — огггим!зацп державно'' шдтримки юнуючих висо-котexнологiчниx п^дприемств. Проте в1дкритими зали-шаються базовi питання — в1дпов1дн1сть нацюнально'' шновацшно'' системи eкономiчним i сощальним умо-вам Украши та адeкватнiсть шновацшно'' пол1тики, як! лежать в основ! становлення високотехнолопчно'' виробничо'' сфери. При ix виршенш недоцшьно по-кладатися лише на досв!д iнновацiйного лщера — Ш-меччини — чи «шновацшного послщовника», яким е Франщя, чи будь-яко'' шшо'' кра'ни. Сл!д враховувати обмежен! фiнансовi можливост!, сощально-еконо-м!чш, наyково-тexнологiчнi та полiтико-пpавовi осо-бливост! Украши, як! обумовлюють сприйнятливють кра'ни до реформ та здатшсть досягти нам!чених цтей.

Лiтература

1. Буркинський Б. Науково-навчально-виробни-ч! комплекси в iнновацiйномy розвитку промисловос-т! та комерц!ал!зацй' результат наукових дослщжень / Б. Буркинський, С. Фтиппова // Економют. — 2011. — № 6. — С. 8- 10.

2. Ващук Я. Сучасний стан правово'' охорони про-мислово'' власност! в Укра'ш [Електронний ресурс] / Я. Ващук. — Режим доступу : http://patent. km. ua/ukr/ articles/i1306.

3. Гохберг Л. Вузовская наука: перспективы развития / Л. Гохберг, И. Кузнецова // Высшее образование в России. — 2004. — № 4. — С. 107- 120.

4. Гуриева Л. Перспективы развития особых экономических зон в России / Л. Гуриева // Инновации. — 2006. — № 6. — С. 72- 83.

5. Дежина И. Г. Государство, наука и б!знес в инновационной системе России / И. Г. Дежина, В. В. Киселева. — М. : 1нститут экономики переходного периода, 2007. — 184 с.

6. Донецький науковий центр: етапи славного шляху / НАН i МОН Украши ДонНЦ. — Донецьк, 2005. -288 с.

7. Дослщницьы ушверситети як центри шновацшного розвитку кра'ни [Електронний ресурс] / 1нтерв'ю ректора Нацюнального техшчного ушверситету «Ки'в-ський полггехшчний шститут» журналюту газети «Дзер-кало тижня» // Дзеркало тижня. — 2011. — № 2. — Режим доступу : http ://www. dt. ua/articles/73711#article.

8. Исследовательский треугольник Северной Каролины — крупнейшая научная, образовательная и технопарковая агломерация США [Электронный ресурс]. — 2011. — Режим доступа : http ://www. sibai. ru/ assets/media/Research-Triangle-Park. pdf.

9. Концепщя створення наукового парку «АГРО-ЕКО» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http :// www. researchclub. com. ua/jornal/131. — Назва з екрану.

10. Леонова Т. Мировой опыт создания инноградов: истории успеха и выводы для России / Т. Леонова // Вестник Института экономики Российской академии наук. — 2011. — № 3. -С. 37- 49.

11. Научный парк МГУ [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http ://www. sciencepark. ru/

12. Научный парк Московского энергетического института [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http ://www. sprk. ru/

13. Официальный сайт Инновационного центр «Сколково» [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http ://www. sk. ru/Model. aspx.

14. Плетнев К. И. Инновационная экономика и интеграционные процессы / К. И. Плетнев // Инновации. — 2003. — № 6. — С. 33- 38.

15. Проект Закону Украши «Про шдус^альш парки» вщ 15.04.2011 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http ://w1. c1. rada. gov. ua/pls/zweb_n/ webproc4_1?pf3511=40173.

16. Смородинская Н. Организация особых экономических зон в мировой и российской практике: концептуальные аспекты / Н. Смородинская // Вестник Института экономики Российской академии наук. — 2011. — № 3. -С. 16- 36.

17. Технопарки Европы и Северной Америки [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www. metolit. by/ru/dir/index. php/1865.

18. Укра'на у вимiрi економши знань / за ред. акад. НАН Украши В. М. Гейця. — К. : Основа, 2006. — 592 с., с. 269-286.

19. Федеральный закон «Об инновационном центре «Сколково» от 28.09.2010 г. № 244-ФЗ [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http ://www. legis. ru/misc/ doc/7174/146.

20. Федеральный закон «О статусе наукограда Российской Федерации» от 7.04.1999 г. № 70-ФЗ [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www. legis. ru/misc/doc/995/

21. Цапенко И. Перспективы научных парков в России / И. П. Цапенко, А. В. Юревич // Мировая экономика и международные отношения. — 1998. — № 9. — С. 34-43.

22. 1нноваци в Украшк бвропейський досвщ та рекомендацп для Украши. Том 3. — 1нновацп в Укра-im: пропозицп' до полггичних заходiв Остаточний варiант (проект вщ 19.10.2011). — К. Фешкс, 2011. — 76 с.

23. Салiхова О. Досвщ Франци та Шмеччини iз створення умов для шднесення рiвня нацюнальних ви-сокотехнолопчних виробництв / О. Салiхова // Економют. — 2011. — № 11. — С. 67-70.

24. Nill Jan ERAWATCH. Country Reports 2009: Analysis of policy mixes to foster R&D investment and to contribute to the ERA: Germany / [Nill Jan, Landwehr Amrie, Carabias Vicente, Carat Gerard]. — Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2009. — 47p.

25. Research and Innovation for Germany. Results and Outlook. — Berlin: BMBF, 2009. — 108 p.

26. Research, innovation and technological performance in Germany. EFI Report 2011. — Berlin: EFI, 2011. — 192p.

27. Про схвалення Концепци розвитку нацюналь-но'1 шновацшно!' системи. Розпорядження Кабше-ту Мшс^в Укра'ни вщ 17 червня 2009 р. N 680-р // [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http ://www. rada. gov. ua

28. Доктрина економши знань (проект) // [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http ://www. semynozhenko. net/ufv/files/ec_znan. doc.