CC BY
12МАТЕР1АЛИ КОНФЕРЕНЦП
МАТЕР1АЛИ ЮВШЕЙНОÏ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОÏ КОНФЕРЕНЦП, присвячено'1 95-рiччю з дня заснування кафедри фтизiопульмонологïi Одеського
Нацiонального Медичного Ушверситету (м. Одеса, 5 - 6 жовтня 2017 року)
УДК 616-002
Н. А. Мацегора, В. Д. Смоквт, О. А. Бабургна, I. М. Смольська
НАУКОВ1 ДОСЯГНЕННЯ З ФТИЗ1АТР11 ОДЕСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УН1ВЕРСИ1ЕТУ
Одеський нацiональний медичний ушверситет, Украша
Summary. Matsegora N. A., Smokvin V. D., Baburina O. A., Smolska I. M. PROGRESS IN THE FIELD OF PHTHISIOLOGY IN ODESSA NATIONAL MEDICAL UNIVERSITY.
- Odessa National Medical University, e-mail: [email protected]. The main stages of phthisiology scientific school development in Odessa Region are shown. The main directions in the field of tuberculosis researches both in the past and now are under consideration.
Key words: phthisiology, ONMedU, scientific directions.
Реферат. Мацегора Н. А., Смоквин В. Д., Бабурина Е. А., Смольская И. Н. НАУЧНЫЕ ДОСТИЖЕНИЯ ПО ФТИЗИАТРИИ ОДЕССКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО МЕДИЦИНСКОГО УНИВЕРСИTЕТА. В статье освещаются основные этапы развития научной фтизиатрической школы в Одесском регионе. Рассматриваются направления научных исследований, касающихся проблем туберкулеза как в прошлом, так и в настоящем.
Ключевые слова: фтизиатрия, ОНМедУ, научные направления.
Реферат. Мацегора Н. А., Смоквш В. Д., Бабурша О. А., Смольська I. М. НАУКОВ1 ДОСЯГНЕННЯ З ФТИЗ1АТРП ОДЕСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УН1ВЕРСИ1ЕТУ. В статп висвилений розвиток науково1 фтизiатричноï школи в Одеському регюш. Наведеш основш напрями наукових дослщжень, яш торкаються проблем туберкульозу, в минулому та сьогоденш.
Ключовi слова: фтизiатрiя, ОНМедУ, науковi напрямки.
Проблема туберкульозу юнуе стшьки ж часу, сшльки ввдома iсторiя людства. З часiв вiдкриття шмецьким вченим Робертом Кохом мiкобактерiï туберкульозу 24 березня 1882 р. принцип «без мшэбактери немае туберкульозу» став провщним у фтизiатричнiй службi.
Багато дослiджень було присвячено цiй проблемi в тривалiй iсторiï туберкульозу i на теперiшнiй час вони все ще залишаються актуальними.
Епiдемiчна ситуащя з туберкульозу в Одеському регюш як i на територiï вае1 Украïнi завжди була складною.
Зпдно даних Екеля з 1904 до 1924 р. захворювашсть активними формами туберкульозу в Украш зросла в 2 рази i становила 1009 на 100 тис. населения, а в Херсонськш губернп, куди входила Одеса та Одеська область, становила 926, що в 20 разiв перевищувало епiдемiчний порiг!
Перша в Украш обласна клшчна протитуберкульозна лшарня на 75 лгжок, на базi яко1' в 1922 роцi оргашзований тубiнститут iм. Р. Коха, була розгорнута у 1921 р. на Слобщщ. Директором iнституту став Дарш Львович Меерсон. У тому ж, 1922 рощ,
© Н. А. Мацегора, В. Д. Смоквш, О. А. Бабурша, I. М. Смольська
заснована кафедра туберкульозу Одеського медшституту, ïï очолив Д. Л. Меерсон, а директором тубшституту став Як1в 1зральевичРозенблп\ Тубiнститут був переведений на вул. Белшського, 11. Протягом 10 рошв дiяльностi i розвитку в складi тубiнституту функцiонував великий експериментальний ввддш - 7 лабораторiй, вiддiл сощально1 гiгiени, поступово ввдкривалися клiнiчнi вщдшення рiзного призначення: легенево-терапевтичнi, легенево-хiрургiчне, ларинголопчний, к1стково-туберкульозне, а також шшрно-туберкульозне вiддiлення з люпозорiем в селi Крива Балка. 1нститут мав у своему розпорядженш 4 рентген-дiагностичнi кабшети, фiзiотерапевтичний i кабiнет лiкувальноï фiзкультури, iнгаляторiй, аерарiй. На базi цих ввддшень виконувалися науково-дослiднi роботи сшвробиниками кафедри туберкульозу. До 1940 р. в шститул працювали 13 докторiв i 26 кандидатiв медичних наук.
У 1924 р. в Одес пройшов перший в Украïнi з^'зд фтизiатрiв, вiн зiграв велику роль у дiяльностi протитуберкульозноï служби.
Перший заввдувач кафедри доцент Дарiй Львович Меерсон був автором бшьше шж 50 наукових робiт, присвячених сощальним проблемам туберкульознiй iнфекцiï, дiагностицi та клшщ туберкульозу, дiето- i ктматотерапп, а також нетуберкульозним захворюванням легень.
Одеська фтизiатрична школа за довп роки свого iснування розробила i впровадила чимало прогресивних форм i методiв протитуберкульозно1' роботи, серед яких: особливостi фтизiогенеза (Д.Л. Меерсон, М.М. Альперш), показання i методика ведения штучного пневмотораксу (Д.Л. Меерсон, С.Н. Вайнер, М.П. Максимчук, А.Н. Велетшв, М.А. Меламуд), функцiональнi порушення в патофiзiологiï туберкульозу (Л.Б.Аксельрод, Л.С. Вайнер та ш.), клiнiка i дiагностика малих форм туберкульозу (£.Р. Кричевська, М.Г. Зальцберг), вплив ендокринних порушень i деяких супутнiх захворювань на переби-туберкульозу (Д.Л. Меерсон, Ф.А. Александрова, М.Л. Борщевський, Л.В. Лучинська). Вперше у фтизiатрiï були впроваджеш у лiкувальну практику та удосконалеш методики використаиия тканинних препаратiв (Д.Л. Меерсон, М.1. Тараненко, Г.1. Васильева, Н.Ф. Бандурiвський). Серйозна увага придмлася нейрогуморальним процесам i динамiцi функцюнальних порушень з боку рiзних оргашв i систем у хворих на туберкульоз при використаинi в комплекснш терапiï рiзних патогенетичних препаратiв (С.В. Кофман, А.А. Фельдман, М.С. Розенблат, Б.Л. Гольдштейн), а також рiзних аспекпв фтизiохiрургiï. Iмунологiчнi проблеми туберкульозу займали традицшне мiсце в дослщницькш роботi (1.Г. Шиллер, Л.Г. Авербух, Н.А. Сотникова, Л.М. Шведов). Сшвробиники кафедри на чолi з Д.Л. Меерсоном i науковщ тубiнституту одними з перших в Укрш'ш почали вплювати методику специфiчноï профiлактики. Вже до 1930 р. ва дни з осередк1в туберкульозу прищеплювалися вакциною БЦЖ.
Разом з кафедрою туберкульозу медшституту тубшститут був оргашзатором активно1' дiяльностi Одеського вiддiления наукового товариства фтизiатрiв, регулярно проводив змiстовнi науковi зас^дання та конференций
Протягом десятирiч в Одесi та областi була створена струнка система профшактики, виявлення та лiкування туберкульозу, певна сощальна стабiльнiсть, цiлеспрямованi зусилля загальнолiкувальноï мереж1, саиепiдслужби та, насамперед, спецiалiзоваиоï протитуберкульозно1' служби, що дозволило в довоенш та повоеннi роки домогтися вираженого зниження показник1в поширеностi туберкульозу Протягом багатьох рок1в Одеська фтизiатрична школа затверджувалася школою передового досвiду. Ствробиники удостоювалися премiй за впровадження нових форм роботи, виступали на з'1'здах i конференщях, було опублiковаио десятки науково-практичних розробок, методичних рекомендацiй.
Багато фахiвцiв фтизiатрiв Одеси нагородженi орденами i медалями, знаками «Вщмшник охорони здоров'я». А колишнi головнi лiкарi А.М. Кальнева, М.П. Бабiн i заввдуючий диспансерним вiддiлениям Л.Г. Авербух удостоеш почесного звання «Заслужений лшар Украïни».
У 1957 роцi кафедру очолила професор М.1. Тараненко, яка продовжувала розвивати науковi напрямки кафедри, закладеш ïï вчителем, доц. Д. Л. Меерсоном. Марiя Iванiвна -автор б№ше 200 наукових праць, 2-х винаходiв, 3-х колективних монографш. Основнi теми дослiджень присвяченi питанням хiмiотерапiï на тлi патогенетичного л^вання хворих на туберкульоз. П1д керiвництвом М.1.Тараненко на кафедрi розроблений i впроваджений у
медичну практику метод тканинно1' терапiï по В.П.Фшатову, а також метод подвшно1' тканинно1' терапй, вивчалися iмунологiчнi змши у хворих на туберкульоз легень та шляхи 1'х корекцiï. Протягом багатьох рок1в проф. М.1.Тараненко очолювала обласне наукове товариство фтизiатрiв i пульмонолопв, 8 рок1в -студентський науковий гурток. Соратниками по роботi в той перюд були доценти М.П. Максимчук, Г.Д. Попов, А.А. Ярощук, Е.П. Цибань, О.1. Кудринська, С.В. Пекур, М.1. Степула.
У 1987 рощ проф.Тараненко М.1. передала керiвництво кафедрою своему учневi, професору Ованесу Нерсесовичу Нерсесяну, автору 165 наукових робгт, однiеï монографи, 4-х винаходiв. Основнi напрямки його науково1' дiяльностi присвяченi способам дiагностики, диференцiальноï дiагностики та лiкувания уражень лiмфатичноï системи у хворих на туберкульоз легень. Щд керiвництвом Нерсесяна О.Н. захистив докторську дисертацш Мастеров Г.Д. «Особливосл перебiгу та лiкування хворих на туберкульоз легень з супутшм цукровим дiабетом», а також впроваджувалося в практику використання апiтерапiï в комплексному лшуванш туберкульозу легенiв.
У 1995 р за шщативою професора О.Н. Нерсесяна кафедра туберкульозу була перейменована в кафедру фтизюпульмонологп.
З 1999 р по 2013 р. кафедру очолив заслужений дiяч науки i техшки, професор О.К. Асмолов. Вш автор бiля 200 наукових праць, 3-х монографiй, спiвавтор 3-х шдручнишв та посiбника, 13-ти винаходiв. Науковi роботи присвяченi вивченню дiагностики та л^вання бронхолегенево1' патологiï, адаптацiйним мехашзмам оргаиiзму. За перiод керiвництва кафедрою Д.Л. Меерсоном, М.1. Тараненко, О.Н. Нерсесяном, О.К. Асмоловим на кафедрi подготовлено i захищено 34 кандидатських i 4 докторських дисертацй'.
З грудня 2013 р. кафедру фтизюпульмонологп очолила професор Нша Анатоливна Мацегора, досввдчений фахiвець у патологiï внутршшх оргаиiв. Вона розробила новий напрямок роботи кафедри - вивчення ешдемюлоги хiмiорезистентних форм туберкульозу, а також форм туберкульозу, асоцшованих з В1Л-шфекщею та/або гепатитом, пошук шляхiв щдвищення якостi лiкуваиия, попередження розвитку ускладнень захворювання та його лiкувания. Сьогодш на кафедрi проводиться науково-дослвдна робота «Аналiз епiдемiологiчних факторiв ризику розвитку дизрегуляторних стаиiв i коморб1дно1' патологи при х1мюрезистентному туберкульозi та шляхи 1'х подолання». За три роки тд керiвництвом проф. Н.А.Мацегори кафедрою отримано 4 патенти на винахвд та 9 патентiв на корисну модель.
Доценти, як1 нинi працюють на кафедрi вирiшували так! проблеми фтизiатрiï: Смоквiн В.Д.«Перебп вперше виявленого туберкульозу легешв при комплекснiй терапй' з урахуванням показник1в реактивностi оргаиiзму»; Смольська 1.М. «Ефективнiсть лiкуваиия хворих на туберкульоз !з супутшм алкоголiзмом»; Бабурша О.А. «Ефективнiсть комплекснох' хiмiотерапiï з використанням мареполiмiелу у вперше виявлених хворих на туберкульоз легень», Лекан О.Я. «Ефектившсть бiлково-вуглеводного концентрату !з мщй БВК-М в комплексному лшуванш хрошчного бронхиу», Леоненко-Бродецька О.М. «Виявлення, клшчний перебiг та лiкувания туберкульозу у В1Л-шфжованих та хворих на СН1Д» . Теми дисертацiйних робот асистенпв кафедри: Шпоти О.£. «Функцюнальш зм!ни слiзовоïоболонки бронхов у хворого на ХНЗЛ !з синдромом низького тршодтирошну та лiкувания»; Поляково! С.О. «Ефективнiсть лiмфотропноï терапй в комплексному л^ванш хворих на вперше дiагностований деструктивний туберкульоз легень». Виконана та подана до захисту дисертацшна робота асистента Беседи Я.В., вона присвячена раинiй дiагностицi захворювань нирок у хворих на вперше дiагностований туберкульоз легень i вивченню шляхов профiлактики нефропат^'.
Проблеми туберкульозу вивчаються також !ншими кафедрами ОНМедУ. Так, на кафедрi акушерства i пнекологп усп!шно виконанi та захищенi дисертацй', присвячеш особливостям дiагностики та комплексного л^вання залiзодефiцитноï анемй' у ваптних, хворих на туберкульоз легень; профшактищ п!сляпологових ускладнень та лiкувальнiй тактищ ведення полог!в у ж1нок, хворих на туберкульоз легень; перебку ваптносп та полог!в у ж1нок, що хвор!ють на туберкульоз. Кафедрами клiнiчноï iмунологiï, клiнiчноï фармаколог^' та фтизюпульмонологп б№ше 10 рок1в проводилися шуков! дослiджения, як1 торкалися вивчення поширення M.tuberculosis родини Beijing на швдш Украïни (Миколаï'вська та Одеська обласп) та проф!лю резистентностi цих мжобактерш до
протитуберкульозних препарапв. Останнiми роками вивчаються особливосп nepe6iry туберкульозу легенiв в залежносп вiд полiморфiзмy генiв детоксикацй' ксенобютишв GSTT1, GSTM1 та вплив полiморфiзмy генiв людини на фyнкцiональний стан нирок та печiнки у хворих на туберкульоз, вплив полiморфiзмy процеав бiотрансформацiï лiкiв на ефективнiсть протитyберкyльозноï хiмiотерапiï у людини.
Протягом останшх рок1в науковцями кафедри фтизiопyльмонологiï вивчаються так актyальнi наyково-практичнi питання:
1) Ретроспективний аналiз поширеностi та деяких епiдемiологiчних особливостей ко-iнфекцiï у хворих на х1мюрезистентний (ХРТБ) туберкульоз в Одеськш обл. (за 20112014 роки);
2) Вивчення патоморфологiчних змш органiв дихання та кровообiгy при iзольованомy ХРТБ та ко-iнфекцiï ХРТБ/ВШ/СШД;
3) Вивчення патоморфологiчних особливостей змш оргашв травления та нирок при iзольованомy ХРТБ та ко-iнфекцiï ХРТБ/ВШ/СШД;
4) Порiвняльна оцiнка прижиттевих та посмертних змш з боку внутршшх оргашв у хворих на ХРТБ;
5) Порiвняльний анал1з показник1в ендогенно1' iнтоксикацiï у хворих на iзольований ХРТБ та у сполyченнi iз вiрyсним гепатитом С;
6) Вивчення поширеносп В1Л/СН1Д, вiрyсного гепатиту С та ко-шфекцп В1Л/ вiрyсний гепатит С у хворих на туберкульоз в залежносп вщ чyтливостi мшобактерш туберкульозу;
7) Вивчення аиалiзy кровi у хворих на рiзнi клiнiчнi форми туберкульозу з ix аиалiзом та практичними рекомендацiями.
Кафедра донинi залишаеться одним iз лiдерiв украшсько].' фтизiатричноï науки i практики.
УДК 616.25-002
I. Д. Дужий, Л. А. Бондаренко, В. О. Олещенко, I. Я. Гресько ТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ ПЛЕВРИТ - ЯК ДЖЕРЕЛО КОНТАКТНОГО ТУБЕРКУЛЬОЗУ
Сумський державний ушверситет
Summary. I. D. Duzhiy, L. A. Bondarenko, V. O. Oleshchenko, I. Ya. Gresko. TUBERCULOUS PLEURISY - AS A SOURCE OF CONTACT TUBERCULOSIS. - Sumy State University, e-mail: [email protected]. edu. ua. Tuberculosis epidemic is not yet stopped. Tuberculous pleurisy is one of the most common forms of extrapulmonary tuberculosis. Regarding the presence of mycobacteria in such patients in the known literature data are not available. Among 42 patients with a "family" TB authors have established in 6 (14,3%) of them contact with family members suffering from tuberculous pleurisy which in the process of diagnosis and treatment «were not bacillary».The authors recommend in order to establish hits for preventive measures to analyze washing waters of bronchial tree for MBT by microscopic, genetic and culture techniques.
Key words: tuberculosis pleurisy, «family» tuberculosis.
Реферат. И. Д. Дужий, Л. А. Бондаренко, В. А. Олещенко, И. Я. Гресько ТУБЕРКУЛЕЗНЫЙ ПЛЕВРИТ - КАК ИСТОЧНИК КОНТАКТНОГО ТУБЕРКУЛЕЗА. Эпидемию туберкулеза на данном этапе остановить не удалось. Туберкулезный плеврит является одной из наиболее распространенных форм внелегочного
© I. Д. Дужий, Л. А. Бондаренко, В. О. Олещенко, I. Я. Гресько
