CC BY
89
УДК 340.15
ORCID 0000-0002-4568-7964
Проанал1зовано погляди украгнських науковцгв на проблему виникнення втчизняного конституц1онал1зму, який, як полтико-правове явище, вони пов'язують з утворенням Украгнськог держави, що постала в результатг нацюнально-визвольног в1йни тд проводом Б. Хмельницького в середин XVII ст., та прийняттям Конституци П. Орлика 1710 р. Процес формування сучасного конституц1онал1зму розпочався з прийняттям Конституци Украгни 1996р. I тривае й зараз.
Ключов1 слова: Конститущя; конституцiоналiзм; Украшська держава; державно-правовий статус; демократия; права i свободи людини.
Постановка проблеми. Дослщження юторп виникнення, становлення та розвитку в1тчизняного конституцюнад1зму е новим напрямком юторико-правово! науки, що був започаткований у пострадянський перюд. З огляду на багатограннють предмета досл1дження та вщносно короткий час його вивчення впчизняна юторико-правова наука 1 наука конституцшного права ще не сформували ушфшованого тдходу щодо часу виникнення в1тчизняного конституцюнал1зму.
Актуальн1сть теми дослщження зумовлюеться необхщнютю використання юторичного досвщу вггчизняного конституцюнал1зму в процес тдготовки та проведення конституцшно! реформи в сучасних умовах.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Пюля проголошення незалежност Укра!ни в 1991 р. до проблеми юторп виникнення вггчизняного конституцюнал1зму зверталися так фах1вщ у галуз1 юторп держави 1 права та конституцшного права, як Ю. Г. Барабаш, С. П. Головатий, В. Д. Гончаренко,
В. С. Журавський, В. М. Срмолаев, В. П. Колюник, В. В. Кравченко, А. Р. Крусян, О. М. Мироненко, А. Й. Рогожин, I. С. Словська, В. Я. Тацш, Ю. М. Тодика, С. В. Шевчук, М. В. Цвк та ш
Мета статт - провести порiвняльний анашз поглядiв науковшв щодо часу виникнення украшського конституцiоналiзму взагалi та сучасного впчизняного конституцiоналiзму зокрема.
Виклад основного матерiалу. Наприкiнцi XIX - початку ХХ столпъ провiднi украiнськi вчеш й полiтики дотримувалися думки про те, що час виникнення вггчизняного конституцiоналiзму припадае на середину XVII ст. Так, М. П. Драгоманов, характеризуючи Переяславську угоду 1654 р., вважав, що «устрш козаччини був бшьш подiбен до устрою тепершшх вольних держав европейських, так званих конституцшних» [1, с. 232]. Вш порiвнював Переяславську угоду 1654 р. з Великою харпею вольностей Англп 1215 р. i стверджував, що при шдготовщ проекту украiно-московськоi угоди козацьк старшини спирались на хартш. У свою чергу М. С. Грушевський називав Переяславську угоду 1654 р. «конституцшною хартiею», а державний устрш, передбачений нею, - конституцшним [2, с. 6, 24].
У радянський перюд iсторiя украiнського конституцюнаизму з iдеологiчних мiркувань знаходилася тд забороною. Активне дослiдження ше!' проблеми розпочалося лише в пострадянський перюд. На переконання О. М. Мироненка, «конституцюнашзм як практика на сучасних украшських землях еволюцюнував майже у вшх вiдомих людству рiзновидах: спочатку вщ додержавних, звичаевих уявлень про добре i зле, справедливiсть i кривду до усвiдомлення давньогрецьких принцишв народоправства i свободи людини ... згодом - у вшськово-демократичних традищях i iнституцiях Антськоi держави, Куявп, Артанп, Славп ... уконституцiйованих у пам'ят народу, Законi руському, у писемних мiждержавних договорах, Руськiй Правдi ...» [3, с. 47]. У свош iншiй працi О. М. Мироненко зазначае, що в перюд з X по XVI столптя на украшських землях формувалась протоконституцшна думка i практика, яка дшшла до нашого часу в русько^зантшських договорах, Законi руському,
Руськш Правдi [4, с. 9-14]. Наприкшщ XVI - початку XVII ст. нацюнальне усвщомлення Украшського народу дало можливють закласти основи для формування нацюнально!' державницько!' ще!' [4, с. 14-15].
На думку О. М. Мироненка, нацюнально-визвольна вшна пiд проводом Б. Xмельницького започаткувала новий етап розвитку вiтчизняного конституцюнаизму. Першими конституцiйними актами Украшсько1' держави стали договори з Османською iмперiею 1648 р. та Рiччю Посполитою 1649 р. [4, с. 48-49]. Учений переконливо обгрунтовуе конституцiйний характер гетьманських статей - украшо-росшських договорiв друго1' половини XVII ст. i доводить, що витоки украшського конституцюнаизму слiд вбачати у перiод з XVII по XVIII стотття [3, с. 51-54; 4, с. 14-15].
В. С. Журавський вважае, що впчизняний конституцюнашзм бере свш початок з козацько-гетьмансько1' держави: «якщо говорити про вщправну точку традицп украшського конституцюнашзму, то ii пов'язують з тим моментом, коли вщбуваеться юридичне оформлення входження Украшсько1' козацько1' держави до складу Московсько1' держави» [5, с. 65-66]. Аналопчно1' точки зору дотримуеться i В. В. Кравченко: «саме в перебiгу та шсля закiнчення нацiонально-визвольноi вiйни пiд проводом Б. Xмельницького 1648-1654 рр. з'явився ряд аклв, що мали велике конституцшне значення та були спрямоваш на побудову демократично1' держави» [6, с. 60].
Поряд iз цим серед науковшв поширена точка зору про те, що впчизняний конституцюнашзм бере свiй початок вiд Конституцп П. Орлика 1710 р. Так, у передмовi до хрестоматп «Iсторiя конституцiйного законодавства Украши» В. Я. Тацш наголошуе, що «договори мiж Украшою i Московською державою, на думку вчених, були актами передконституцшного характеру» [7, с. 3]. Водночас науковець зазначае, що особливе мюце в юторп украшського конституцюнашзму належить Конституцп П. Орлика 1710 р. [7, с. 3].
Фамвець у галузi конституцiйного права Украши Ю. М. Тодика стверджуе, що витоки украшського конституцюнашзму беруть початок вщ прийняття Конституцп П. Орлика 1710 р. [8, с. 83]. У рецензп на монографш
Ю. М. Тодики позицш автора подшяють юторики права А. Й. Рогожин та В. Д. Гончаренко [9, с. 143]. Автори навчального пошбника «Основи демократ» у роздш «Джерела украшського конституцюнаизму» Конституцш П. Орлика 1710 р. називають одним i3 перших прикладiв украшського конституцiоналiзму. Положення конституци «були наслщком тривалого розвитку Украши, реальним свщченням демократично!' свiдомостi украшського народу, його полггично! культури» [10, с. 139-141]. На думку I. С. Словсько!, зародження конституцiоналiзму в Украiнi припадае на час прийняття Конституци П. Орлика 1710 р. [11, с. 134].
На наш погляд, процес виникнення втчизняного конституцюнаизму слщ вщносити до середини XVII ст. коли в результат нацiонально-визвольноi вiйни тд проводом Б. Хмельницького утворилась Украшська держава. Цей процес спирався на конституцшш ще! створення украшсько! нацюнально! держави та закрiплення демократичних прав i свобод, що набули поширення у другiй половинi XVI - першш половинi XVII ст. Ношями таких iдей стали впливовi релтйш дiячi-просвiтителi Г. Балабан, Й. Борецький, Й. Верещинський, З. Копистенський, П. Могила, К. Острозький, I. Потш, М. Смотрицький, К. Терлецький. Обгрунтовували та намагалися втiлити в життя iдею створення украшсько! козацько! держави гетьмани М. Дорошенко, С. Кшка, С. Наливайко та П. Сагайдачний.
В Украiнi-Гетьманщинi зберегли свою чиннють козацькi демократичнi правовi звича!, якi слiд розглядати як одне iз джерел конституцiйного права. Спираючись на них, в Укра!ш було встановлено республiканську форму правлшня. Звичаеве право обмежувало владу гетьмана, полковниюв i сотникiв. Гетьман i генеральний уряд керувалися козацьким звичаевим правом при укладенш мiжнародних угод i в процесi розробки нормативно-правових аклв. Частина правових звича!в набула юридичного закрiплення в мiжнародних угодах та нормативно-правових актах Украшсько! держави.
Важливим джерелом конституцiйного права Украши стали украшо-польськi та украшо-росшсью мiжнароднi угоди. Вони мали вишу юридичну
силу, врегульовували державно-правовий статус Украши, и територш, дiяльнiсть вищих та мiсцевих органiв державно!' влади, адмшютративно-територiальний подiл, судоустрiй, податкову систему. Спираючись на козацьке звичаеве право, мiжнароднi угоди юридично закршили в Украiнськiй державi права та свободи реестрових козакiв, мiщан i православного духовенства, виборнiсть, колегiальнiсть, шдконтрольшсть та пiдзвiтнiсть органiв влади. Мiжнароднi угоди узаконили козацький звичай, що вимагав колепального вирiшення найважливiших адмшютративних, вiйськових, фiнансових, судових та шших справ, закрiпили пiдконтрольнiсть гетьмана ращ старшин.
Конституцiя П. Орлика 1710 р. е результатом розвитку конституцшних щей, конституцшних нормативних аклв i договорiв, а також практики !х реалiзацii в Украiнi-Гетьманщинi у другш половинi XVII - на початку XVIII ст. Але ii не слщ розглядати як юридичне й фактичне конституцшне явище. Вона не набула чинност^ адже була ухвалена за межами територii Украюсь^' держави Генеральною радою, склад i представництво яко! не вiдповiдали вимогам козацького звичаевого права. Гетьман та iншi органи влади, перебуваючи у вигнанш, не могли забезпечити суверенiтет Украшсько1' держави i дiю Конституцii на ii територп. Проте це не применшуе значення Конституцii П. Орлика як визначного полггико-правового акта, результату розвитку вггчизняно! конституцiйноi думки початку XVIII ст.
Таким чином, можна констатувати, що науковш у галузi iсторii держави i права та конституцшного права Украiни дотримуються двох основних поглядiв, щодо часу i подiй, якi спричинили виникнення вггчизняного конституцiоналiзму як полiтико-правового явища:
1) утворення Укра^сь^' держави в результат нацiонально-визвольноi вшни тд проводом Б. Хмельницького в середиш XVII ст.;
2) розробка i прийняття Конституцп П. Орлика 1710 р.
На нашу думку, юторичну складову мае i сучасний конституцiоналiзм. Перiод нацюнально-визвольних змагань 1917-1921 рр. започаткував новпшй етап розвитку вгтчизняного конституцiоналiзму. Як стверджуе А. Р. Крусян,
«формування парадигми украшського конституцюнашзму» та «створення украшсько!' моделi конституцюнашзму» вщбулося в перiод 1917-1921 рр. [12, с. 43]. За визначенням О. М. Мироненка, «конституцшна практика перюду визвольних змагань 1917-1920 рр. не збагатила украшський конституцюнашзм жодною дiючою конститушею Украши» [4, с. 37]. Вщповщно пiдстав для висновку про те, що в цей час вщбулося формування сучасного вггчизняного конституцюнашзму, немае.
На погляд А. Р. Крусян, певний внесок у формування науково-практично!' парадигми конституцюнашзму зробили радянськ конституцiï, але «якщо говорити про радянську модель конституцюнашзму, то тшьки як про фiктивну модель» [12, с. 60]. У навчальнш лiтературi знаходимо твердження, що «конституцюнашзм радянського перiоду не був самостшним правовим явищем» [10, с. 148]. Конституцшш акти УРСР копiювали конституцшш акти СРСР, а отже вони не можуть вважатися джерелом формування впчизняного конституцюнашзму [10, с. 148]. В. Я. Тацш i Ю. М. Тодика вважають твердження про формування конституцюнашзму в радянський перюд помилковим, адже «жодна з конституцш радянського типу не привела до створення правового мехашзму обмеження державноï влади в штересах суспiльства i людини. Таким чином, головне завдання конституцюнашзму не було виршене» [13, с. 54].
Подiями, що призвели до виникнення сучасного впчизняного конституцюнашзму як юридичного i фактичного явища, науковцi здебiльшого пов'язують з прийняттям Декларацп про державний суверенiтет Украши 1990 р., проголошення незалежностi Украши 1991 р. та прийняття Конституци Украши 1996 р. Так, В. В. Кравченко зазначае, що початок сучасного конституцшного процесу в Украш слщ пов'язувати з прийняттям Декларацп про державний суверенитет Украши 1990 р. [6, с. 65].
Але переважна бшьшють фахтвшв у галузi конституцiйного права Украïни наполягають на тому, що прийняття Конституци Украши 1996 р. лише поклало початок процесу формування сучасного впчизняного
конститушонаизму. На переконання В. Я. Тащя i Ю. М. Тодики, «е тдстави вважати, що в Укра1'ш тiльки йде процес становлення конститушонаизму, який базуеться на нормах Конституцп Украши 1996 р., напрацюваннях вiтчизняних державознавцiв i полггичних дгячгв» [13, с. 14]. Як зазначае В. П. Колюник, в Укра1'ш склалися «спрощенi та дещо вульгаризованi уявлення про головнi ще!' конституцiоналiзму у першiй половинi 90-х роюв ХХ ст. ще до формування зрозумшо!' та грунтовно!' конституцшно1' доктрини набули поширення та втшення у численних конституцiйних проектах, вщображаючи вiдсутнiсть системного доктринального бачення та розумшня головного функцiонального призначення конституцп» [14, с. 93]. Ю. Г. Барабаш переконливо доводить, що з огляду на европейський досвщ щеолопчних механiзмiв захисту демократ Конституцiя Украши 1996 р. не стала антисталшською, а отже i тдстав для висновку про те, що з прийняттям чинноï Конституцiï сформувався справжнш конституцiоналiзм немае [15, с. 53]. А. Р. Крусян вважае, що «сучасний перюд розвитку науково-практичноï парадигми конституцюнаизму характеризуеться здiйсненням конституцiйних перетворень (реформування) в УкраА'ш», котрi вщбуваються пiсля 1996 р. [12, с. 43, 61].
Важливим аргументом на користь того, що в Укра1'ш лише розпочався процес формування сучасного впчизняного конституцюнаизму, слiд вважати революцшш подiï кiнця 2013 - початку 2014 рр., якi засвiдчили необхщнють проведення конституцiйноï реформи з метою запровадження европейських стандартiв захисту прав людини та децентралiзацiï влади.
Висновок. Таким чином, iсторично початок виникнення вггчизняного конституцiоналiзму вгдноситься до перюду Украшсько!' держави середини XVII - початку XVIII ст. Процес формування сучасного вгтчизняного конституцгоналгзму розпочався з прийняттям Конституцп Украши 1996 р. i тривае до нашого часу. З огляду на багатограншсть предмета дослщження та вщносно короткий час його вивчення, проблема юторп виникнення, перюдизацп становлення i розвитку украшського конститушонаизму потребуе свого подальшого опрацювання.
Список лггератури:
1. Драгоманов М. П. Пропащий час. Украшш шд Московським царством (1654-1876) / М. П. Драгоманов // Переяславська Рада 1654 року (iсторiографiя та дослщження) / редкол. П. Сохань та ш. - Кшв : Смолоскип, 2003. - С. 221-236.
2. Грушевський М. С. Переяславська умова Украши з Москвою 1654 року / М. С. Грушевський // Переяславська Рада 1654 року (iсторiографiя та дослщження) / редкол. П. Сохань та ш. - Кшв : Смолоскип, 2003. - С. 5-54.
3. Мироненко О. М. Еволющя вггчизняного конституцiоналiзму «вщ Богдана до 1вана» (1648-1687) / О. М. Мироненко // Вюник академп правових наук Украши. - 1999. - № 3. - С. 45-54.
4. Мироненко О. М. Iсторiя Конституци Украши / О. М. Мироненко. - Кшв : 1н Юре, 1997. - 60 с.
5. Журавський В. С. Козацький конституцiоналiзм i його роль в еволюцп впчизняного парламентаризму / В. С. Журавський // Вюник академп правових наук Украши. - 2001. - № 2 (25). - С. 61-69.
6. Кравченко В. В. Конституцшне право Украши : навч. поаб. / В. В. Кравченко. -Кшв : Атка, 2007. - 592 с.
7. Iсторiя конституцшного законодавства Украши : зб. док. / упор. В. Д. Гончаренко. -Харюв : Право, 2007. - 256 с.
8. Тодыка Ю. Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики : монография / Ю. Н. Тодыка. - Харьков : Факт, 2000. - 608 с.
9 Рогожин А. Й. Проблеми становлення конституцiоналiзму в Укрш'ш /
A. Й. Рогожин, В. Д. Гончаренко // Право Украши. - 2000. - № 12. - С. 143-144.
10. Основи демократа : навч. поаб. / за заг. ред. А. Колодш. - Кшв : Ай Б^ 2004. -
668 с.
11. Словська I. €. Передумови становлення сучасного украшського конституцiоналiзму / I. С. Словська // Право Украши. - 2003. - № 3. - С. 134-136.
12. Крусян А. Р. Сучасний украшський конституцiоналiзм : монографiя / А. Р. Крусян. - Кшв : Юршком 1нтер, 2010. - 560 с.
13. Конституцiйно-правовi засади становлення украшсько'1 державносп / за ред.
B. Я. Тащя, Ю. М. Тодики. - Харюв : Право, 2003. - 328 с.
14. Правова доктрина Украши. - Т. 2: Публiчно-правова доктрина Украши / за заг. ред. Ю. П. Битяка. - Харюв : Право, 2013. - 864 с.
15. Барабаш Ю. Г. Конституционная характеристика украинской демократии: идеологические основы и механизмы самозащиты в свете европейского опыта / Ю. Г. Барабаш // Очерки идеологии постсоветского конституционализма : сб. науч. тр. / под. ред. М. А. Краснова, Ю. Г. Барабаша. - Харьков : Право, 2013. - С. 189-213.
References:
1. Dragomanov, M. P. (2003). Propashhyj chas. Ukrai'nci pid Moskovs'kym carstvom (1654-1876). Perejaslavs'ka Rada 1654 roku (istoriografija ta doslidzhennja). Sohan P. (Eds.). Kyiv: Smoloskyp, 221-236 [in Ukrainian].
2. Grushevskyj, M. S. (2003). Perejaslavs'ka umova Ukrai'ny z Moskvoju 1654 roku. Perejaslavs'ka Rada 1654 roku (istoriografija ta doslidzhennja). Sohan P. (Ed.). Kyiv: Smoloskyp, 5-54 [in Ukrainian].
3. Myronenko, O. M. (1999). Evoljucija vitchyznjanogo konstytucionalizmu «vid Bogdana do Ivana» (1648-1687). Visnyk akademii' pravovyh nauk Ukrai'ny, 3, 45-54 [in Ukrainian].
4. Myronenko, O. M. (1997). Istorija Konstytucii Ukrainy. - Kyiv: In Jure [in Ukrainian].
5. Zhuravskyj, V. S. (2001). Kozac'kyj konstytucionalizm i jogo rol' v evoljucii' vitchyznjanogo parlamentaryzmu. Visnyk akademii pravovyh nauk Ukrainy, 2 (25), 61-69 [in Ukrainian].
6. Kravchenko, V. V. (2007). Konstytucijne pravo Ukrai'ny. Kyiv: Atika [in Ukrainian].
7. Goncharenko, V. D. (Ed.). (2007). Istorija konstytucijnogo zakonodavstva Ukrainy: zb. dok. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
8. Todyika, Yu. N. (2000). Konstitutsiya Ukrainyi: problemyi teorii i praktiki. Kharkov:
Fakt.
9 Rogozhyn, A. J., Goncharenko, V. D. (2000). Problemy stanovlennja konstytucionalizmu v Ukrai'ni. Pravo Ukrai'ny, 12, 143-144.
10. Kolodij, A. (2004). Osnovy demokratii. Kyiv: Aj Bi [in Ukrainian].
11. Slovs'ka, I. Je. (2003). Peredumovy stanovlennja suchasnogo ukrai'ns'kogo konstytucionalizmu. Pravo Ukrai'ny, 3, 134-136 [in Ukrainian].
12. Krusjan, A. R. (2010). Suchasnyj ukrai'ns'kyj konstytucionalizm. Kyiv: Jurinkom Inter [in Ukrainian].
13. Tacij, V. Ja., Todyka, Ju. M. (Eds.). (2003). Konstytucijno-pravovi zasady stanovlennja ukrai'ns'koi' derzhavnosti. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
14. Bytjak, Ju. P. (Eds.). (2013). Publichno-pravova doktryna Ukrai'ny. Pravova doktryna Ukrai'ny. Vol. 2. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
15. Barabash, Yu. G. (2013). Konstitutsionnaya harakteristika ukrainskoy demokratii: ideologicheskie osnovyi i mehanizmyi samozaschityi v svete evropeyskogo opyita. Ocherki ideologii postsovetskogo konstitutsionalizma. M. A. Krasnov, Yu. G. Barabash (Eds.). - Kharkov: Pravo, 189-213 [in Russian].
Козаченко А. И. Научные взгляды на проблему истории возникновения отечественного конституционализма.
Проанализированы взгляды украинских ученых на проблему возникновения отечественного конституционализма, =который, как политико-правовое явление, они связывают с созданием Украинского государства в результате национально-освободительной войны под предводительством Б. Хмельницкого в середине XVII в., и принятием Конституции П. Орлика 1710 г. Процесс формирования современного отечественного конституционализма начался после принятия Конституции Украины 1996 г. и продолжается в настоящее время.
Ключевые слова: Конституция; конституционализм; Украинское государство; государственно-правовой статус; демократия; права и свободы человека.
Kozachenko A. I. Scientific approach to issue of history of origin of national constitutionalism.
The views of Ukrainian >scientists on the problem of the emergence of national constitutionalism, which is the political and legal phenomenon, they are associated with the creation of the Ukrainian state as a result of the national liberation war led by Bohdan Khmelnytsky in the middle of the XVII century, аnd the adoption of the Constitution P. Orlik 1710. The process of formation of the modern domestic constitutionalism began after the adoption of the Constitution of1996 and continues today.
Key words: Constitution; constitutionalism; Ukrainian state; state-legal status; democracy; human rights and freedoms.
Надгйшла до редколегП 22.04.2016р.
