CC BY
232
ТЕОР1Я ТА 1СТОР1Я ДЕРЖАВИ I ПРАВА
Козаченко Анатолш 1ванович,
доктор юридичних наук, доцент, завдувач кафедри теорп та icmopii держави i права, Полтавський юридичний шститут Нац'юнального юридичного унверситету iменiЯрослава Мудрого, Укра/'на, м. Полтава e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-4568-7964
doi: 10.21564/2414-990x.140.121896 УДК 340.15
КОНСТИТУЦ1ЙНИЙ ПРОЦЕС ЗА ДОБИ УКРАУНСЬКОУ ЦЕНТРАЛЬНО! РАДИ (1917-1918 РОКИ)
Проаналгзовано особливост1 створення Украгнською Центральною Радою конституцшног комки та гг д1яльност1 з розробки проекту Конституцп Украгни. У липт 1917 р. ком1с1я тдго-тувала перший проект Конституцп Украгни - «Статут вищого управлтня Украгни». У грудш 1917 р. Мала Рада затвердила другий проект Конституцп УНР. 29 квтня 1918 р. вона прийняла третш проект Конституцп УНР - «Статут про державний устрш, права I вольностг УНР». Проекти Конституцп Украгни 1917-1918 рр. не набули чинност1, але вони свгдчать про високий рюень розвитку втчизняног конституцшног думки.
Ключовi слова: Конституция; конституцшний процес; конституцiоналiзм; конституцшна комiсiя; Украшська Центральна Рада; Украшська Народна Республика.
Козаченко А. И., доктор юридических наук, доцент, заведующий кафедрой теории и истории государства и права, Полтавский юридический институт Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Полтава.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-4568-7964
Конституционный процесс в период Украинской Центральной Рады (1917-1918 годы)
Анализируется процесс создания Украинской Центральной Радой конституционной комиссии и ее деятельность по разработке проекта Конституции Украины. В июле 1917 г. комиссия подготовила первый проект Конституции Украины - «Статут высшего управления Украины». В декабре 1917 г. Малая Рада утвердила второй проект Конституции УНР. 29 апреля 1918 г. она приняла третий проект Конституции Украины - «Статут о государственном устройстве, правах и вольностях УНР». Проекты Конституции Украины 1917-1918 гг. не вступили в силу, но они свидетельствуют о высоком уровне развития отечественной конституционной мысли.
Ключевые слова: Конституция; конституционный процесс; конституционализм; конституционная комиссия; Украинская Центральная Рада; Украинская Народная Республика.
Постановка проблеми. Дослщження ¡сторп виникнення, становления i роз-витку вггчизняного конституцiоналiзму е новим напрямом юторико-правово! науки, що був започаткований у пострадянський перюд. Важливою складовою формування вiтчизияиого коиституцiоиалiзму е конституцшний процес за доби Укра!нсько! Народио! Республiки.
Актуальтсть теми стати зумовлюеться иеобхiдиiстю використання iсторичиого досввду вiтчизияиого коиституцiйиого процесу доби Укра!нсько! Народно! Республiки для пiдготовки та проведення конституцшно! реформи за сучасних умов.
Аналiз остантх дослiджень i публтацт. Шсля проголошення неза-лежиостi Укра!ни у 1991 р. до проблеми втизняного конституцiоналiзму доби Укра!нсько! Народно! Республiки зверталися фахiвцi у галузi iсторi! дер-жави i права та конституцшного права В. Д. Гончаренко (V. D. Honcharenko),
B. С. Журавський (V. S. Zhuravskyi), В. М. брмолаев (V. M. Yermolaiev),
C. Г. Кащенко (S. H. Kashchenko), В. П. Колюник (V. P. Kolisnyk), В. В. Кравченко (V. V. Kravchenko), А. Р. Крусян (A. R. Krusian), О. М. Мироненко (O. M. Myronenko), В. О. Рум'янцев (V. O. Rum'iantsev), I. 6. Словська (I. Ie. Slovska), С. В. Шевчук (S. V. Shevchuk) та ш.
Мета статт^1 - дослiдити процес формування Укра!нською Центральною Радою конституцшних комiсiй, !х склад, джерела розробки проек^в Конституцп Укра!ни, розгляд i затвердження проек^в Конституцп Укра!ни.
Виклад основного матерiалу. Перюд нацюнально-визвольних змагань 19171921 рр. започаткував новГтнш етап розвитку втизняного конститущ-оналiзму. Як стверджуе А. Р. Крусян (A. R. Krusian), «формування парадигми укра!нського конституцiоналiзму» та «створення укра!нсько! моделi конститу-цiоналiзму» вГд6улося в перюд 19171921 рр. [1, с. 43].
Лютнева буржуазно-демократична револющя в Росп 1917 р. лiквiдувала самодержавство та створила умови для проведення демократичних реформ. Тимчасовий уряд Росп, до складу якого увшшли представники буржуазно-де-мократичних партiй, серед шшого проголосили намiр запровадити у Росп феде-ративний устрГй та республжанську форму правлiння. ЗмГну державного ладу Росп юридичним чином мала закршити ухвалена Всеросiйськими установчими зборами конститущя. Це створювало умови для реалiзацi! на практицi iдей вггчизняного конституцiоналiзму. На початковому етапi державного 6удГвниц-тва Укра!ни суб'екти поличного процесу керувалися конституцГйними iдеями М. Грушевського щодо вiдновлення укра!нсько! державност у формГ автономй у складi демократично! Росй, так званим «планом автономiзацi!».
Перший етап конституцГйного процесу розпочався шсля ухвалення Укра-!нською Центральною Радою (далi - УЦР) 10 червня 1917 р. I Ушверсалу -полмко-правового акта, що проголошував право Укра!ни на автономш у складi
федеративно! Росп'. 20 червня УЦР створила конституцшну комiсiю для шд-готовки проекту конституцп УкраТни у складi восьми осiб. До комки увiйшли члени УЦР, що репрезентували полпичш партп та громадськi оргашзацп: М. Левицький - голова комiсiТ, М. Шраг, 6. Касьяненко, Б. Бабич, С. 6фре-мов, М. Стасюк, В. Бойко, О. Чайювський [2, с. 107]. Слiд зазначити, що УЦР не надала належного значення професшнш складовш формування конституцшно!' комки - жоден iз членiв комiсiТ не мав юридично! освiти та досвiду роботи у державних установах. 23 червня 1917 р. УЦР ухвалила шструкщю про конституцшну комiсiю, зпдно з якою до складу комiсiТ повинно входити 100 осiб - представникiв вщ нацiональних груп, полiтичних партiй, громадських оргашзацш, територiальних одиниць. Особливим чином УЦР звертала увагу на нащональне представництво у складi комiсiТ. Зпдно з шструкщею право на представництво у складi комiсiТ, окрiм украТнщв, мали нацiональнi меншини, частка яких у населенш УкраТни складала не менше 1 % [2, с. 120]. Так, за нащо-нальною ознакою до складу комiсiТ повинш увiйти вiд украТнцiв - 71 особа, вщ росiян - 11, вщ евреТв - 8, ввд нiмцiв i полякiв - по 2, ввд бiлорусiв, татар, чехiв, молдаван, грекiв i болгар - по одному представнику [2, с. 125]. Окрiм цього, УЦР зважала на територiальне, партшне та професшне представництво у складi комiсiТ. За партшною належнiстю члени комiсiТ були представниками переважно лiвих соцiалiстичних партш. Варто звернути увагу на ту обставину, що до складу комки мали увшти лише 12 осiб вiд ВсеукраТнського правничого товариства - фахiвцiв у галузi державного права [2, с. 126]. Керiвним органом комки стала створена УЦР президiя у складi 30 осiб. Вщповщно до iнструкцiТ конституцiйна комiсiя могла приймати ршення за умови присутност не менше 55 членiв. Свою роботу комiсiя мала розпочати не шзшше 10 липня 1917 р. [2, с. 126].
Спираючись на iдеТ М. Грушевського, конституцiйна комiсiя розробила перший проект тимчасовоТ Конституцп УкраТни - «Статут вищого управлiння УкраТни». 29 липня 1917 р. цей проект, що складався iз 21 пункту, затвердила УЦР. Проект закршлював автономний державно-правовий статус УкраТни у складi федеративноТ Росп та тимчасовi вишд органи державноТ влади - УкраТн-ську Центральну Раду i Генеральний Секретарiат. Згiдно з проектом остаточно питання украТнськоТ державностi повиннi були виршити Всеросiйськi та Укра-Тнсью Установчi Збори [3, с. 100]. Статут не врегульовував територш УкраТнськоТ автономп, не передбачав джерела фшансування органiв державноТ влади УкраТни. За ощнкою I. Нагаевського, Статут мав ознаки полггичноТ декларацп [4, с. 83]. З огляду на обсяг та змкт «Статуту вищого управлшня УкраТни», цей документ слвд квалiфiкувати як тимчасову малу Конститущю УкраТни. Проте Тимчасовий уряд Росп вщмовився санкцiонувати запропонований УЦР конституцшний проект. 17 серпня 1917 р. Тимчасовий уряд ухвалив «Тимчасову шструкщю Генеральному Секретарiату Тимчасового Уряду на УкраТш» - конституцшний акт, що закршлював автономш УкраТни у межах п'яти губернш: КиТвськоТ, ВолинськоТ, ПодшьськоТ, ПолтавськоТ i ЧерншвськоТ. Територiя
автономп могла бути розширена, якщо на цьому буде наполягати земське самоврядування тих повшв, де переважну частину населення складали етшчш укра!нщ. Найсуттeвiшим недолжом 1нструкцй" було те, що вона не надавала законодавчих повноважень УЦР [2, с. 213-214].
Важливе значення для конституцшного процесу мало прийняття УЦР 1 серпня 1917 р. регламенту - «Розкладу роботи Мало! Ради i !! комкш». Розклад передбачав удосконалення парламентських процедур з питань законо-творчо! та законодавчо! дiяльностi. Так, законопроекти на розгляд Мало! Ради могла вносити лише спещально створена Малою Радою комiсiя. Кворум для розгляду законопроект Малою Радою складав не менше 2/3 вщ !"! загального складу. Законопроекти розглядалися шсля доповiдi комiсi!. Розклад урегу-льовував питання проведення парламентських дебаив та порядок проведення голосування по законопроектах [2, с. 208-210].
Восени 1917 р. конституцшна ком^я продовжила роботу з розробки проекту Конституцп Укра!ни. 30 жовтня 1917 р. шд час сьомо! сесп УЦР М. Грушевський виступив iз доповiддю «про роботу комiсi! по виробленню автономного статуту Укра!ни» [2, с. 374]. Зпдно з проектом суверенна влада в Укра!ш повинна належати Укра!нським Всенародним Зборам. Частина влади визнавалася за федеральним парламентом РосГ! [2, с. 374].
7 листопада 1917 р. внаслвдок оргашзованого бшьшовиками державного перевороту Тимчасовий уряд було лжввдовано. Це стало шдставою для прийняття УЦР III Ушверсалу. Проект Унiверсалу пiдготували i узгодили представ-ники фракцiй сощал-демокраив та соцiал-революцiонерiв. ПГд час ухвалення III Ушверсалу результати голосування члешв Мало! Ради були такими: 42 -«за», 4 - «утримались» [5, с. 283]. Оприлюднення III Ушверсалу вщбулося у Киев! за присутност представникiв бельгiйсько!, iталiйсько!, румунсько! i французько! дипломатичних мГсГй [5, с. 283].
III Ушверсал проголосив автономний статус Укра!нсько! Народно! Респуб-лГки (далi - УНР) у складi демократично! РосГ!. ЗгГдно з III Ушверсалом до складу укра!нсько! автономп мали входити дев'ять етшчних укра!нських губер-нГй. УЦР проголошувалася органом законодавчо! влади, а Генеральний Секре-тарiат - вищим органом виконавчо! влади УНР. Унiверсал мютив програму широких демократичних перетворень: проголошував загальновизнанi демокра-тичнГ права людини i громадянина, скасовував смертну кару i приватну влас-нГсть на землю, проголошував необхщшсть розвитку м^цевого самоврядування, визнавав право на нащонально-персональну автономiю руського, еврейського, польського та шших народiв, що проживали в Укра!ш, встановлював восьмиго-динний робочий день i ро6Гтничий контроль над промисловютю. В Унiверсалi наголошувалося, що «остаточш форми державного устрою будуть визначеш на Укра!нських та Всеросшських Установчих Зборах» [2, с. 398-401]. Як зазначае В. Д. Гончаренко (V. D. Honcharenko), III Ушверсал - це конституцшно-установ-чий акт та програмний документ [6, с. 36]. Вш став значним кроком на шляху до прийняття демократично! Конституцп Укра!ни.
Прийняття III Ушверсалу започаткувало другий етап конституцшного процесу в УНР. Шсля ухвалення III Ушверсалу конституцшна комiсiя вщновила свою роботу [7, с. 17]. У процесi розробки проекту Конституцп УкраТни вона керувалася III Ушверсалом Ввд iменi комiсiï М. Грушевський сформулював основш положення проекту Конституцп' УНР, що були опублшоваш 20 листопада 1917 р. у газет «Народна воля» [8, с. 68]. Комiсiя брала до уваги рекомен-дацп голови УЦР М. Грушевського, котрий пропонував закршити у Конституцп УНР наступне: 1) демократичний державний устрш УНР та права громадян; 2) характер вщносин УНР з Росшською федеративною демократичною респу-блiкою; 3) законодавчу владу Всенародного Зiбрання УНР; 4) статус Кабшету Мiнiстрiв - вищого органу виконавчо!" влади УНР; 5) право Генерального Суду УНР на контроль за державною владою; 6) Голова Всенародного Зiбрання е Головою УНР [8, с. 68]. У листопад^грудш 1917 р. конституцшна комЫя активно працювала над розробкою проекту конституцп". Вiдомо, що шд час його розробки мiж членами конституцшно1 комiсiï розгорнулася дискусiя. Незважаючи на встановлення у Росп антидемократичного бшьшовицького режиму, М. Грушевський наполягав на необхвдност збереження автономного статусу Украши у складi Росп. Противниками «плану автономiзацп» виступали самостiйники на чолi iз авторитетним ученим-правознавцем С. Шелухшим (S. Shelukhin) [9, с. 50-58]. Серед украшських есерiв точилася дискусiя щодо форми правлiння Украшсько1 держави. Частина iз них вщстоювала iдею запро-вадження парламентсько1 республши, iншi були прихильниками встановлення радянсько1 республiки [10, с. 37]. У джерелах вщсутня iнформацiя про те, чи було винесено проект конституцп на попереднш розгляд комкп законодавчих внесень, яка була створена Малою Радою у складi 25 осiб з метою удоскона-лення законодавчого процесу [11, с. 65].
10 грудня 1917 р. Мала Рада шсля постатейного розгляду у трьох читаннях у поiменному режимi затвердила проект Конституцп УНР. Вш складався iз восьми роздтв та 72 статтей. Роздш I закршлював територш та автономний державно-правовий статус УНР у складi Федеративно! Росшсько1 Республжи. Роздiл II мiстив перелiк демократичних прав i свобод громадян УНР. Оргаш-зацiя влади будувалась на принципах подшу влади на законодавчу, виконавчу i судову. Зпдно з роздшами IV-VI вищими органами влади УНР були Все-народне Зiбрання - орган законодавчо!" влади i Кабшет Мiнiстрiв - вищий орган виконавчо!" влади УНР. Формування та порядок дiяльностi Всенародного Зiбрання УНР ввдповвдало принципам парламентаризму. Проект Конституцп УНР встановлював парламентську республжу. Проект передбачав судовi гарантп дiяльностi мiсцевого самоврядування та нацiональних оргашзацш [12, с. 5-11]. Отже, проект Конституцп УНР 1917 р. вщповщав основним принципам европейського конституцiоналiзму початку ХХ ст. Його було опублшовано у газет «Народна воля» 16,17 i 20 грудня 1917 р.
Проект Конституцп УНР 1917 р. мав бути винесений на розгляд i затверд-ження Установчих Зборiв УНР. 11 листопада 1917 р. Мала Рада ухвалила Закон
«Про вибори до Установчих 36opiB Украшсько'1 Народно!' Республжи» [2, с. 411]. Установчi Збори повинш були розпочати свою роботу 22 сГчня 1918 р. Але у зв'язку i3 бшьшовицькою агресieю проведення виборiв до Установчих Зборiв, що проходили у сГчш 1918 р., було зiрвано.
22 сiчня 1918 р. УЦР прийняла IV Ушверсал. У Л. Винара знаходимо шфор-мащю про те, що до конституцшно! комiсГí було внесено три проекти Ушверсалу: перший - М. Грушевського, другий - В. Винниченка, третш - М. Салтана i М. Шаповала. За основу тексту IV Ушверсалу конституцшна комiсiя взяла проект М. Грушевського. УЦР провела три читання Ушверсалу. За результатами поiменного голосування шдтримали ухвалення Ушверсалу 39 члешв Мало! Ради, «проти» - 4 i «утримались» - 6 [5, с. 290]. Отже, розробка i санкщону-вання IV Ушверсалу проводилося iз дотриманням парламентських процедур.
Як ввдомо, IV Ушверсал проголошував Украшську Народну Республжу суверенною державою. Вш передбачав низку важливих конституцшних i про-грамних положень щодо державного устрою Украши: 1) укладення миру з бшь-шовицькою Росieю; 2) встановлення Украшськими Установчими Зборами влади народу; 3) проведення виборiв до мкцевих рад i мiських дум; 4) передачу трудовому народовi землi без викупу; 5) запровадження державно-народного контролю над банками. IV Ушверсал наголошував на необхщност скликання у «найближчi тижнi» Установчих Зборiв для прийняття конституцп [12, с. 102104]. Але у зв'язку iз бшьшовицькою агресieю скликати Установчi Збори не вдалося. 11 квГтня 1918 р. УЦР ухвалила постанову про скликання Установчих Зборiв 12 травня 1918 р. [12, с. 270].
Шсля прийняття IV Ушверсалу конституцшну комiсiю очолив А. Степа-ненко - заступник голови УЦР, депутат ввд партп соцiалiстiв-революцiоне-рiв. У джерелах не збереглася шформащя про склад комiсiï. Але як зазначае Л. Винар, одним iз провщних авторiв проекту Конституцп' був М. Грушевський [5, с. 306]. С. Г. Кащенко стверджуе, що комюя працювала «енергiйно i плiдно» [4, с. 17]. Але роботу над проектом ускладнювала соцiально-економiчна криза та шмецько-австршська вiйськова присутнiсть. У протоколi засiдань УЦР зазначено, що комюя розробляла проект Конституцп' УНР посшхом [3, с. 328]. У свош ро6отГ комГсГя спиралася на демократичш конституцп' краш бвропи i США, III i IV Ушверсали УЦР, закони «Про адмiнiстративно-територiальний подГл Украши», «Про нащонально-персональну автономiю» та шшГ законодавчi акти. Але основним джерелом нового проекту Конституцп' УНР став проект Конституцп' УНР 1917 р.
27 квггня 1918 р. А. Степаненко запропонував термшово внести проект конституцп' на розгляд i затвердження УЦР. Голова УЦР М. Грушевський вшс на розгляд УЦР пропозищю щодо проведення надзвичайного засщання Мало!" Ради 29 квггня для розгляду проекту конституцп' [12, с. 314]. 29 квГтня УЦР у неповному складi Мало!" Ради на закритому засщанш о 17 годиш розпочала розгляд проекту Конституцп' УНР - «Статуту про державний устрш, права i воль-ностГ УНР». Ввд комки по проекту конституцп' виступив А. Степаненко, шсля
чого розпочалося постатейне читання i обговорення. За результатами першого читання Мала Рада одностайно схвалила проект Конституцп УНР. Шсля цього розпочалося постатейне читання, шд час якого всi статт конституцп прийма-лися з незначними редакцшними правками. Лише три члени УЦР утримались голосувати за ст. 1, котра проголошувала державний суверештет УНР [3, с. 328]. Проект Конституцп УНР було розглянуто Малою Радою у трьох читаннях [11, с. 67]. Шсля короткого обговорення Мала Рада прийняла «Статут про державний устрш, права i вольност УНР» у редакцп, запропонованш конституцшною комюею [8, с. 70]. Керуючись IV Ушверсалом, санкцюнувати Конституцш УНР мали Установчi Збори. Конститущя УНР 1918 р. не пройшла промульгащю i не була опублшована, тож не набула чинность Тому Конститущю УНР 1918 р. слщ вважати конституцшним проектом - результатом розвитку вггчизняно1 конституцшно1 думки.
Висновок. Конституцшний процес за доби Украшсько1 Центрально! Ради розпочався 10 липня 1917 р. зi створення конституцшно1 комiсiï. Склад консти-туцiйноï комiсiï УЦР формувала, керуючись полггичними, а не професiйними критерiями. Конституцiйна комiсiя складалася переважно iз представникiв соцiалiстичних партiй та нащональних органiзацiй. Процес розробки проектiв конституцп гальмувався суперечностями, що виникали мiж членами консти-туцiйноï комiсiï - представниками рiзних полiтичних партiй. Конституцшний процес складався iз трьох еташв. Пiд час першого етапу у липш 1917 р. конституцшна комiсiя розробила проект тимчасово! Конституцп УкраТни - «Статуту вищого управлшня УкраТни». З прийняттям III Ушверсалу розпочався другий етап конституцшного процесу. У грудш 1917 р. конституцшна комюя розробила другий проект Конституцп УНР, який затвердила Мала Рада. Найсуттевшим недолшом роботи комiсiï слщ вважати те, що вона не вщмовилася вщ iдеï закр^ плення за Украшою статусу автономп у складi Росп. Прийняття IV Ушверсалу 22 сiчня 1918 р. започаткувало третш етап конституцiйного процесу, який завер-шився ухваленням Малою Радою 29 квггня 1918 р. «Статуту про державний устрш, права i вольност УНР». Проекти Конституцп УкраТни 1917-1918 рр. не набули чинности але вони свщчать про високий рiвень розвитку вггчизняно1 конституцiйноï думки. Конституцшний процес в УкраТш за доби Украшсько1 Центрально!" Ради носив демократичний характер. Вш спирався на принципи европейського конституцiоналiзму та власний нащональний конституцiйний досвiд.
Список л^ератури:
1. Крусян А. Р. Сучасний укра1нський конституц1онал1зм: монограф1я. Ки1в: Юршком ¡итер, 2010. 560 с.
2. Украшська Центральна Рада. Документи i матер1али : у 2-х т. Ктв: Наукова думка, 1996. Т. 1. (4 березня - 9 грудня 1917 р.) / ред. кол. В. А. Смолш, В. Ф. Верстюк та ш. 587 с.
3. Гунчак Т. Украша: перша половина ХХ столггтя. Нариси пол1тично1 1стор11. Ки1в: Либ1дь, 1993. 288 с. (Препринт).
4. Нагаевський I. Iсторiя украшсько1 держави двадцятого столитя. Ктв: Укр. письменник, 1993. 413 с. (Препринт).
5. Державний Центр Украшсько1 Народно! Республiки в екзилк CTaTTi i матерiали / ред. Л. Винар, Н. Пазуняк. Фiладельфiя, Ктв, Вашингтон: Фундацiя iM. С. Петлюри в США; Веселка; Фундащя родини Фещенко-Чопiвських, 1993. 494 с.
6. Гончаренко В. Утворення Украшсько1 Народно'! Республiки як важливий етап на шляху до незалежносп Украши. Право Украгни. 2017. № 11. С. 32-39.
7. Кащенко С. Г. Шдготовка Конституцп Украшсько1 Народно'! Республiки (1918 р.). Рево-лющя в Украгт у ХХ-ХХ1 столттях: ствзвуччя епох: матерiали I Мiжнар. наук. конф. (Одеса, 18-19 листопада 2005 р.). Одеса, 2005. С. 15-19.
8. Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. Iсторiя украшсько! конституцп. Ктв: Знання, 1993. 192 с.
9. Шелухш С. Украша - назва нашо'! землi з найдавтших часiв. Дрогобич, 1992. 248 с.
10. Логвиненко I. А. Конституция УНР 1918 року: iсторiя розробки, прийняття та ощнки в ксторюграфц. Право i безпека. 2017. № 1(64). С. 35-39.
11. брмолаев В. Оргашзащя i регламент дiяльностi Украшсько1 Центрально'! Ради. Право Украгни. 2017. № 11. С. 58-69.
12. Украшська Центральна Рада. Документа i матерiали: у 2-х т. Ктв: Наукова думка, 1996. Т. 2. (10 грудня 1917 р. - 29 квиня 1918 р.) / ред. кол. В. А. Смолш, В. Ф. Верстюк та ш. 421 с.
References:
1. Krusjan, A.R. (2010). Suchasnyj ukrajnskyj konstytucionalizm. Kyiv: Urinkom Inter [in Ukrainian].
2. Smolij, У.А., Verstuk, V.F. (Eds). (1996). Ukrainska Centralna Rada. Dokumenty i materialy: Vol. 1-2, Vol. 1. Kyiv: Nauk. dumka [in Ukrainian].
3. Gunchak, T. (1993). Ukraina: persha polovyna XX stolittja. Narysy politychnoj istorij. Kyiv: «Lybid» [in Ukrainian].
4. Nagaevskij, I. (1993). Istoria ukrainskoj derzhavy dvadcjatogo stolitja. Kyiv: «Ukr. pismenyk» [in Ukrainian].
5. Vinar, L., Pazuniak, N. (1993). Derzhavnyj zentr Ukrainskoj Narodnoj Respubliky v ekzyli. Statti i materially Filadelfij, Kyiv, Vashington: Ukr. pismenyk [in Ukrainian].
6. Goncharenko, V.D. (2017). Utvorenia Ukrainskoj Narodnoj Respubliky jak vazhlivyj etap na shliahu do nezalezhnosti Ukrainy. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 11, 32-39 [in Ukrainian].
7. Kashchenko, S.G. (2005). Pidgotovka Konstitucij Ukrainskoj Narodnoj Respubliky (1918 r.). Revolucia v Ukraini u XX-XXI stolitiah: spivzvucha epoh: proceedings of the Scientific Conference. Odesa, 15-19 [in Ukrainian].
8. Slusarenko, A.G., Tomenko, M.V. (1993). Istoria ukrainskoj konstitucij. Kyiv: Znannij [in Ukrainian].
9. Sheluhin, S. (1992). Ukraina - nazva nashoj zemli z naijdavnishyh chasiv. Drogobich [in Ukrainian].
10. Logvinenko, I.A. (2017). Konstitucij UNR 1918 roku: istoria rozrobky, pryjniatia ta ocinki v istoriografij. Pravo i bezpeka, 1 (64), 35-39 [in Ukrainian].
11. Ermolaev, V.M. (2017). Organizacia I reglament dialnosti Ukrainskoj Centralnoj Rady Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 11, 58-69 [in Ukrainian].
12. Smolij, УА., Verstuk, V.F. (Eds). (1996). Ukrainska Centralna Rada. Dokumenty i materialy: Vol. 1-2, Vol. 2. Kyiv: Nauk. dumka [in Ukrainian].
Kozachenko A. I., Doctor of Law, Assistant Professor, Head of State and Law Theory and History Department of Poltava Law Institute of Yaroslav Mudryi National Law University Ukraine, Poltava.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-4568-7964
Constitutional Process under Ukrainian Central Council (1917-1918)
The article analyzes creation of the Constitutional Committee by the Ukrainian Central Council (UCC) and its activities with a view to developing a draft of the Constitution of Ukraine. Formation of the Constitutional Committee of the UCC was guided by political rather than professional criteria. In July 1917, the Committee prepared the first draft of the Constitution of Ukraine - "Charter of the Supreme Administration of Ukraine". Given the scope and content of the "Charter of the Supreme Administration of Ukraine", this document should be qualified as a temporary minor Constitution of Ukraine. Adoption of the Third Universal of the UCC on November 7, 1917 began the second stage of the constitutional process in the Ukrainian People's Republic (UPR). In December 1917, the Mala Rada (Minor Council) approved the second draft of the Constitution of the UPR. The Fourth Universal, adopted by the UCR on January 22, 1918, marked the beginning of the third stage of the constitutional process which ended with adoption of the "Charter on State System, Rights and Freedoms of the UNR" by the Mala Rada on April 29, 1918. The drafts of the Constitution of Ukraine of 1917-1918 did not come into force, but they imply the high level of development of the national constitutional thinking. The constitutional process in Ukraine under the Ukrainian Central Council was democratic. It relied on the principles of European constitutionalism and own national constitutional experience.
Keywords: Constitution; constitutional process; constitutionalism; Constitutional Committee; Ukrainian Central Council; Ukrainian People's Republic.
Hadiüwm do pedKornzn 27.01.2018 p.
