CC BY
25ЕКСПЕРТИЗА С0РТ1В РОСЛИН
Н.В. Лещук,
кандидат сльськогосподарських наук,
В.М. Ткаченко,
кандидат сльськогосподарських наук,
Н.В. Павлюк,
Укранський нститут експертизи сорлв рослин
УДК 631.526.31
ННауковг аспект^ застосування шкали б1олог1гни^кольор1в для 1дентиф1кщп сортв рослин
Гармон1я живих орган1зм1ву природ1 в'дбуваеться через призму спектр1в свтла та в'браци звукв. Тому залишаеться актуальним реал1защя науково1 адаптаци шкали кольор1в для 1ден-тифкаци вегетативних / генеративних орган1в рослин, а саме: визначення ступеня проя-ву в1дтшк1в забарвлення листк1в / стебел, р1зноман1ття кольорово1 гами пелюсток вночка квтки, забарвлення оплодн1в та насння тощо.
Науково обфунтовано практичне застосування шкали бюлог1чних кольор1в RHS тд час про-ведення квал1фкацшно1 експертизи сорт1в рослин методом 1дентифкаци - морфолог1чний опис. Розкрито використання кол1рно1 шкали для в1зуал1заци р1зноман1тних якйних / псевдо-якйних морфолог1чних ознак вегетативних / генеративних орган1в рослин. На основ1 проведе-ного хронолог1чного монторингу поетапного виникнення стандартизаци кольор1в живих бо-лог1чних об'ект'в встановлено адаптовану градацю прояву забарвлення та його в1дтшк1в. Для забезпечення повноти опису морфолог1чних ознак сорт1в рослин 1дентифкащя кольор1в / 1хнЫ в1дтшк1в е обов'язковою, як передбачено Методикою проведення експертизи сорт1в рослин на в'дм'ннкть, однор'днсть I стаб'льнкть для в1дпов1дного ботан1чного таксона.
Ключовi слова:
колiр, забарвлення, вщтнок, рослина, колiрна шкала, щентифка^я, код прояву, гама, спектр, шкала RHS, сорт, опис морфолопчних ознак, штучне освоения, Британський стандарт.
<Кол1р - продукт свтла, що викликае емоци»
1.В. Гете
Вступ. Людина навчилася сприймати кол1р набагато раы-ше, ыж мову. Усе життя в1н су-проводжуе нас. Ще в утроб1 матер! ми сприймаемо червоно-рожеве св1чення, в якому зна-ходимося. З самого народження кольори впливають на оргаызм, нервову систему та психолопч-ний стан людини. Цей вплив од-наковий для вс1х, незалежно в1д статусу, вку та р1вня нтелекту.
Кольори можуть усе [1, 2, 3]. В1домий факт, що юмнати по-фарбован в тепл1 червоы в1д-т1нки потребують меншого опа-лення, бо в них людям тепл1ше. Кол1р може нав1ть л1кувати. На-приклад, зн1мають б1ль в1дт1нки блакитного, надае сил помаран-чевий, заспокоюе зелений. Недарма ми так намагаемось хоча б ненадовго вирватись 1з м1ста -
ближче до природи I и зеленого забарвлення.
Екстраполяц1я кольору з точки зору науки бере св1й початок 1з XVII стол1ття. 1саак Ньютон вперше заговорив про веселку, як про спектр «кольорових по-чутт1в». Вчений стверджував, що кол1р - це субстанц1я, що зм1нюе-ться под1бно звуку [4]. 1снують так1 кольори, яких ми, люди, не-здатн1 сприйняти. Точно так, як кнують звуки, доступы собац1, але не чутн людиною. Сучасн1 вчен1 доводять, що наша кол1р-на чутлив1сть розвиваеться I з часом ми зможемо бачити таке забарвлення, яке сьогодн абсолютно недоступне.
Кол1р мае хвильову енерге-тичну природу. А значить - ми вщчуваемо його, найчастше це вщбуваеться несв1домо. Части-
ми е випадки, коли сл1п1 люди, вщчуття яких надзвичайно за-гострен1, здатн1 розр1зняти кольори через дотик. Це фактич-но доводить, що на наш мозок щодня впливають енергп р1зних кольор1в, яю ми бачимо I в1дчу-ваемо - кол1р ст1н нашоТ юмнати може вплинути на настрм, апе-тит, концентрац1ю I натхнення, кол1р сорочки сп1врозмовни-ка - на наше до нього ставлен-ня тощо. Так само наша власна кольорова гама I т1 барви, яю ми обираемо для свого одягу, впливають на оточуючих нас людей. А головне - на нас. Впливае та-кож I р1зноман1ття кольор1в I в1дт1нюв оточуючого довюлля, зокрема представниюв флори I фауни [5].
Гармоыя живих орган1зм1в у природ! в1дбуваеться через при-
HayKOBi аспекти застосування шкали бiологiчних кольорiв RHS для щентифкацп copTiB рослин
зму спектрiв свiтла та вiбрацiT звукiв. Тому реалiзацiя науковот адаптацiT колiрноT' шкали для щентифкацп вегетативних i ге-неративних органiв рослин, а саме: визначення ступеня проя-ву вщтнюв забарвлення листкiв i стебел, рiзноманiття кольоро-вот гами пелюсток вночка кв^-ки, забарвлення оплоднiв та на-сiння сьогоднi залишаеться акту-альним.
Мета - дослiдити та вивчи-ти основнi вимоги щодо застосування колiрноT шкали, по-значення кольору, включення ознаки забарвлення до Таблиц ознак, як складовот Методик проведення експертизи сортiв рослин на ВОС-тест вщповщно до вимог UPOV.
Методика i методи проведення дослщжень. Аналiтичнi та лабораторнi дослiдження сто-совно визначення забарвлення вегетативних i генеративних оргаыв рослини здiйснювали вiдповiдно до Методики проведення експертизи на вщмнысть, однорщысть i стабiльнiсть нових сор^в рослин вiдповiдного бо-танiчного таксона. Опис ознак кольору здмснювався зпдно з рекомендацiями документу UPOV TGP/7/3 Розробка методик [6].
Об'ект - ознаки забарвлення вегетативних i генеративних органiв рослини, яю необхiдно описати та включити в Таблицю ознак Методик проведення експертизи на вщмннкть, однорщ-ысть i стабiльнiсть нових сортiв ботаычних таксонiв.
Результати дослiджень. За результатами аналiтичних до-слiджень обфунтовано пере-думови виникнення питання стандартизацп кольору. 1саак Ньютон вперше роздiлив безпе-рервний спектр на сiм кольорiв [4]. Цей подiл умовний i багато в чому випадковий. Швидше за все, Ньютон знаходився тд
впливом европейсько''' нумеро-логiT i фунтувався на аналогiТ' з амома нотами в октавi (також на той час було вщомо лише 7 планет сонячноТ' системи). Опу-блiкованi у книзi «Optics» (1704), мовою оригiналу цi кольори мали таю назви - red, orange, yellow, green, blue, indigo та violet. В укра'нсьюй термнологи основними кольорами спектру називають червоний, помаран-чевий, жовтий, зелений, блакит-ний, синм та фюлетовий. В^м проблема вiдповiдностi кольо-рiв в укра'нсьюй та ангшйсьюй термiнологiT' ускладнюеться тим, що сучасна англмська мова не розрiзняе блакитного i синього кольорiв, i обидва позначае ко-льором blue.
Спочатку назву кольору ви-конував вiдповiдний зразок кольору, вказуючи на те, який стандартний об'ект е зразком: вишневий колiр, помаранчевий (тобто «апельсиновий колiр»), фюлетовий (<^алковий колiр»), бузковий, смарагдовий, колiр кiноварi, колiр кровi та т., що давало задовiльне пояснення забарвлення. Але такий опис був неповний, а головне не дозволяв передавати вах можли-востей кольорiв та необхiдних вiдтiнкiв природних об'ек^в, нових синтетичних барвникiв. У зв'язку з розвитком науки та промисловосд у XIX стол^т з'явилася потреба стандартиза-цiT' найрiзноманiтнiших кольорiв та вщтнюв, барвникiв, об'ектiв дослiджень (наприклад, рослин, грибiв тощо). Попередниками кнуючих атласiв кольорiв були рiзноманiтнi номенклатури, кольоровi таблицi, кольорове коло, колiрна шкала та iнше [7]. Приклади деяких вщомих атла-сiв кольорiв:
- кол1рний атлас ВНД1М - атлас стандартних зразюв кольо-рiв, який згодом був розвинений до тисячi кольорiв (АЦ-1000) i
був прийнятий в якостi едино!' мiри кольорiв краïн-членiв РЕВ. За його схвалення й участ був обфунтований компараторний метод вимiрювання та стан-дартизацiï кольорiв, вiльний вщ систематичних похибок, зумов-лених спостережницьким ме-тамеризмом. Цей метод надалi був узятий за основу при роз-робцi Державного спецiального еталона i загальносоюзно!' пере-вiрочноï схеми для засобiв вими рювання кольору;
- атлас кольор1в Манселла (Манзелла) - 1325 зразюв забарв-лень, надрукованих на матовому папер^ 1600 - на глянцевому. Атлас побудований за принципом перетину сферичного колiрного простору (тшо Манселла) пло-щинами, перпендикулярно (при однаковiй яскравостО i вздовж ахроматично!' осi. Кожне поле атласу характеризуемся певним колiрним тоном, свiтлотою й на-сичеыстю забарвлення;
- атлас кольор1в Pantone спо-чатку був виконаний у виглядi вiяла. Вiн заснований на патентована субактивнiй системi ко-дування Pantone, яка спираеться на вiсiм основних колiрних компонент. У 1991 р. було випуще-но атлас Pantone Color Formula Guide 1000, який мктить понад тисячу вщтнюв рiзних кольо-рiв. Атласи Pantone друкують на трьох видах паперу: крейдо-ваному глянцевому, крейдова-ному матовому й некрейдова-ному. Основне коло насичених кольорiв утворене змшуванням лише двох компонент, воно мк-тить 44 зразка базових кольорiв. Кожному базовому кольору на основному колi вщповщае 7 то-ыв, в яких до базового кольору домшаы певнi частки чорного i/або бiлого барвника;
- атлас кольор1в Рабк'ша - 660 зразюв - еталоыв кольору;
- атлас кольор1в ICI - 1379 зразюв кольору та 19 арих фть-
HayKOBi аспекти застосування шкали бiологiчних кольорiв RHS для щентифкацп copTiB рослин
TpiB (27 580 можливих кольо-piB);
- кол1рний атлас В'ллалобо-са - 7279 зразюв кольору, отри-маних способом натвтонового (растрового) друку;
- кол1рний атлас ACC Color Map - близько 6000 кольорiв, розмщених на 64 сторшках;
- атлас кольор1в «Веселка».
Необхщшсть ушфкацп кольо-
рiв у промисловостi, а також единоТ системи вибору кольо-рiв для правильного розумiння забарвлення як замовником, так i виробником, призвели до створення колiрного стандарту RAL [8]. Шкалу кольорiв RAL було розроблено в Нiмеччинi в 1927 р. Державним комтетом з торговельного стандарту (Reich Ausschluß für Lieferbedingungen). У сучаснм ФРН головною ор-гашза^ею з колiрного стандарту е 1нститут Гарантiй Якост i СертифiкацiТ (RAL Deutsches Institut für Gütesicherung und Kennzeichnung e. V.).
Кольоровий стандарт RAL включае в себе юлька тисяч кольорiв, якi систематизовано й структуровано. Основна кла-сична колiрна колекцiя RAL (RAL CLASSIC) (рис. 1) складаеться з понад 200 кольорiв, як задо-вольняють основнi потреби рiз-них галузей промисловостi. Для професмного колiрного дизайну призначена спе^альна ко-лiрна палiтра (RAL DESIGN), яка включае 1688 системно впоряд-кованих кольорiв. Для роботи iз дизайнерським програмним забезпеченням i системами автоматичного проектування ви-користовуеться цифрова версiя RAL (RAL DIGITAL), яка представ-
Рис. 1. Основна класична колiрна шкала RAL CLASSIC.
ляе собою спецiалiзоване про-грамне забезпечення з iMnopTO-ваними кольорами.
Ycí кольори RAL розбит на дев'ять серiй. Перша цифра в позначенш вказуе на вщпо-вiдну колiрну серiю: 1 - жовта, 2 - помаранчева, 3 - червона, 4 - фюлетова, 5 - блакитна, 6 -зелена, 7 - ара, 8 - коричнева, 9 - чорно-бта.
Результати мошторингу вико-ристання колiрних атлаав i шкал дозволили науково об^рунтува-ти застосування шкали кольорiв RHS пiд час щентифкацп сортiв рослин. Словесне визначення кольору е важливим елементом опису бюлопчних об'ектiв, мше-ралiв i т. д. Особливу роль воно в^грае в опис рослин та Тх час-тин, а також шших об'ектiв, якi вивчаються ботанiкою. Для сис-тематизацп описiв створюють спецiалiзованi атласи i шкали, у деяких випадках таю видання супроводжуються багатомов-ним словником для однозначного перекладу та тлумачення термов - назв кольору.
Шкала кольорiв використо-вуеться для вiзуалiзацN pi3HO-манiтних завдань, наприклад, колiрна шкала для визначення pH за допомогою унiфiкованих iндикаторiв у xiMii', «колiрна шкала небезпеки вулкашв» в кар-тографп та iн. В комп'ютерних програмах для рендеринга за необхiдностi використовуеться вбудована або налаштована ко-ристувачем колiрна шкала.
Крiм того, використання кольору дозволяе дуже зручно класифкувати рослини - наприклад, книга «Кольоровий атлас рослин» (авт. Душан Рандушка, Ладклав Шомшак, 1забела Га-берова) побудована на класи-фкацп рослин за забарвленням пелюсток вшочка квiток рослин (рис. 2).
Хоча подiбна класифiкацiя не мае великого сенсу з точки зору ботанки, книги такого роду мо-жуть бути корисними аматорам ботанки та д^ям, для наочного початкового ознайомлення з предметом, для швидкого попе-реднього визначення рослин за Т'хшми фотографiями, розташо-ваними в книзi «за кольорами веселки».
Для фахiвцiв-селекцiонерiв рослин розроблено спецiалiзо-ванi шкали, наприклад, шкалу кольорiв англiйського королiв-ського товариства квiтникарiв (RHS Colour Chart) [9]. У 2007 р. до кнуючих 884 кольорiв RHS Colour Chart було додано 12 нових. 896 кольорiв роздтено на 224 картки, розташоваш на чотирьох вiялах (рис. 3). Кожна картка мае вконце, яке можна накладати на об'ект дослщжен-ня.
Червоний Помаранчевий Жовтий Зелений Блакитний Синш
Рис. 2. Забарвлення листмв, пелюсток вшочка рiзних квгткових рослин.
Фюлетовий
_ЕКСПЕРТИЗА СОРТ1В РОСЛИН_
HayKOBi аспекти застосування шкали бiологiчних кольорiв RHS для iдентифiкацií copTiB рослин
Ознаки Ступеш виявлення ознак Коди Сорти-еталони
1 2 3* 4 5
9 (*) PQ Суцв1ття: осно-вне забарвлення VG 2, (b) б1ле бл1до-рожеве темно-рожеве червоне св1тло-фюлетове ф1олетово-рожеве ф1олетове 1 2 3 4 5 6 7 Mont Blanc Cattleya Dusseldorf Feuer Hyacinth Gloria Purpurea Amethyst
Щодо KO^bopiB, на додаток до розташування спектру KO^bopiB, може використовуватися також тх поява у хронолопчному порядку. Наприклад, колiр шкiрки плодт актинiдiT:
1 2 3* 4 5
73. Пл1д: кол1р св1тло-зелений 1
PQ шюрки пом1рно-зелении 2
VS червонувато-зелений 3
10 (d) зеленувато-коричневии 4
жовто-коричневий 5
червонувато-коричневий 6
пом1рно коричневий 7
темно-коричневий 8
- забарвлення шкiрки плодiв баклажана у товарнiй стиглостi:
1 2 3* 4 5
24. (*) PQ Пл1д: забарвлення шюрки у товарнш стиглост1 VS бше зелене ф1олетове 1 2 3 Dourga Kermit Baluroi, Purpura, Сауран, Лонг Поп
- основне забарвлення плодiв яблуш домашньот:
1 2 3* 4 5
35. (*) PQ Пл1д: основне забарвлення VS 10 (f) не визначене бшувато-жовте жовте б1лувато-зелене жовто-зелене зелене 1 2 3 4 5 6 Св1тлиця, Пр1ма Гала, Едера Патровка Зимове лимоне Ренет Симиренка, Грант См1т
* - забарвлення суцв1ття, шк1рки плоду тощо визначаеться за шкалою кольор1в RHS Colour Chart.
4»!
Рис. 3. Шкала кольор1в (RHS Colour Chart) англшського королiвського товариства
KBh^KapiB.
Рис. 4. Застосування шкали кольорiв RHS Colour Chart для визначення забарвлення пелюсток вшочка.
Шкалу кольорiв RHS Colour Chart застосовують за щентифи кацiT сорлв рослин пiд час про-ведення тхньот квалiфiкацiйноT' експертизи, зокрема для визначення забарвлення вегетатив-них i генеративних органiв рос-лини. Визначення забарвлення на фон колiрноT' шкали, через змiну природного осв^лення, мае проводитися у примiщеннi зi штучним денним освiтленням чи отвдш, у кiмнатi без прямого сонячного попадання (рис. 4).
Спектральний розподш осв^-лювального приладу штучного денного св^ла мае вiдповiдати CIE Стандарту денного осв^лен-ня D 6500 iз допустимим вщхи-ленням, встановленим Британ-ським Стандартом 950, Частина I. Ц визначення треба робити з частиною рослини, яку роз-мiщують на бiлому фонi. Вщ сприйняття бiлого кольору за-лежить сприйняття шших кольо-рiв. Для визначення параметрiв бiлого кольору кнуе кольорова температура. Ця характеристика описуе спектральний склад аб-
солютно чорного тша, нагртого до певноТ температури, описуе колiр випромiнювання видимого дiапазону спектру (вiд 380 до 780 нм). Залежно вщ температури нагрiвання змiнюеться й св^-ло - вiд червоного вщтшку при низькiй температурi до синього при високш. Температура вими рюеться в Кельвiнах. Стандарт 5000 i 6500 К було обрано як такий, що описуе нейтральний бший колiр без будь-яких яскра-вих вщтшюв.
З пiдбором та подшом за ко-льорами iнколи виникають про-блеми, коли два зразка вигля-дають порiвняно однаково за забарвленням тд одним дже-релом осв^лення та по-рiзному
пiд шшим. Цей феномен е одним з випадюв метамеризму, явища, яке вщображае зв'язок фiзичниx характеристик джерела осв^-лення та псиxофiзiологiчниx властивостей людського зору.
Щодо ознак забарвлення, якщо стани прояву у Таблиц ознак позначенi номером шкали кольорiв RHS, групи кольору ма-ють бути утворенi для викорис-тання цих ознак як для групуван-ня [6]. Якщо ознака включена до Техшчнот анкети, групи кольору, утвореш для ознаки з метою групування та для включення до Техшчнот анкети, мають бути однаковими. Наприклад, в Ме-тодиц проведення експертизи сортiв астильби (Astilbe Buch. -
HayKOBi аспекти застосування шкали бiологiчних кольорiв RHS для щентифкацп copTiB рослин
Ham. ex. D. Don.) на вщмннкть, однорщнкть i стабiльнiсть озна-ка, яка характеризуе основне за-барвлення суцв^тя, включена до Таблицi ознак, Техычно'Т ан-кети та е ознакою для групуван-ня сортiв.
Така сама послщовысть мае бути для оргаыв рослини (дерева) в однм фазi розвитку в межах одного документа (на-приклад, забарвлення листка i забарвлення стебла).
Ознаки, якi об'еднують рiзнi кольори (наприклад, червоний, зелений, блакитний та н.) з вд тiнками (наприклад, свiтлий, по-мiрний, темний) або насиченням (блiдий, аруватий) е, зазвичай, псевдоякiсними ознаками (PQ). Однак, таку ознаку також можли-во розподiлити на якiсну та юль-кiсну або на ншу псевдоякiсну. Наприклад, псевдоякiсна ознака «забарвлення: свЬло-жовте (1), помiрно-жовте (2), темно-жовте
(3), зелене (4), св1тло-рожеве (5), пом1рно-рожеве (6), темно-рожеве (7)», може бути розпо-д1лена на яюсну - «забарвлення: жовте (1), зелене (2), рожеве (3)» та юльюсну - «тшьки для сорт1в жовтого та рожевого забарвлення: Ытенсивысть забарвлення: слабка (3), пом1рна (5), сильна (7)».
Р1зна нтенсивысть одного I того ж кольору може бути представлена як юльюсна ознака, якщо вона в1дпов1дае вимогам юльюснот ознаки. Наприклад, ¡н-тенсивн1сть зеленого забарвлення: св1тла (3), пом1рна (5), темна (7); нтенсивысть антоц1анового забарвлення: слабка (3), середня (5), сильна (7).
Для представлення ознак з р1зними в1дт1нками забарвлення, нав1ть у випадку, коли вони можуть сформувати л1н1йний ряд з безперервним коливан-ням типове формулювання
«шкали 1-9» «обмежена шкала» або «ущшьнена шкала» не може використовуватися.
Висновки. Для визначення забарвлення вегетативних i ге-неративних оргаыв рослин тд час проведення експертизи з визначення вщмнноат, одно-рiдностi i стабiльностi сортiв використовують шкалу кольо-рiв англiйського королiвсько-го товариства квiтникарiв (RHS Colour Chart).
Науково обфунтоване визначення забарвлення на фон шкали кольорiв, через змну природного осв^лення, повинно здiйснюватись у примщены зi штучним денним освiтленням чи отвды, у кiмнатi без прямого сонячного св^ла.
У Таблицi ознак в частин визначення забарвлення, зазвичай, позначають номером шкали кольорiв RHS.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1.
2.
3.
4.
Базима, Б.А. Взаимосвязь цветовых предпочтений и идентификации с цветом // Материалы конференции «Актуальные вопросы практической психологии и логопедии в учреждениях образования и охраны здоровья Украины». - Харьков, 1998. - С. 106-109 // URL: http://www.colorpsy.boom.ru/ Colorident.htm
Бразман, М.Э. О дифференциации некоторых эмоциональных состояний методом измерения цветовой чувствительности / М.Э. Бразман, Э.Т. Дорофеева, В.А. Щербатов // Проблемы моделирования психической деятельности. - Новосибирск, 1967. - С. 171-174.
Люшер, М. Четырехцветный человек или путь к внутреннему равновесию // Магия цвета: сб. -Харьков: Сварог, АО Сфера, 1996. - 432 c. http://uk.wikipedia.org/wiki/Колiр: (дата звернення 07.05.2013).
5.
7.
9.
Базима, Б.А. О цветовом выборе как индикаторе эмоциональных состояний в процессе решения малых творческих задач / Б.А. Базима, Н.А. Густяков // Вестник ХГУ. - Харьков, 1988. - N 320. - С. 22-25 // URL: http://www.colorpsy.boom.ru/Think3.htm TGP/7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES / Adopted by the Council at its forty-fifth ordinary session on October 20, 2011 // uRL: http://www.upov. int/edocs/tgpdocs/en/tgp_7.pdf: (дата звернення 07.05.2013)
ru.wikipedia.org/wiki/Атлас_цветов: (дата звернення 08.05.2013)
www.elvas.com.ua/ukr/ral.php: (дата звернення 13.05.2013)
www.rhs.org.uk/Plants/RHS-Publications/RHS-colour-charts: (дата звернення 13.05.2013)
