CC BY
14СОРТОВИВЧЕННЯТА С0РТ03НАВСТВ0
УДК 632:633:1.11
Формування кдмщш сортв пшенищ о%иМог Мя«оп(ТпНсиш (шИтт Ь.)3 еталонними о%на-каМи %а проведення ек&пертщи на ВОС
Викладено результаты досл1джень 13 формування колекцш сорт1в з еталонними ознаками пшениц озимо1 Встановлено, що вони е важливою / неодмнною умовою при розп1знаванн1, опис1 та 1дентифкаци сорт1в за якйно! квал1фкацшно'1 експертизи на ВОС / виршенн1 пи-тання про надання сортам правовой охорони.
Встановлено, що для поповнення колекцш сорт1в з еталонними ознаками досл1дження мають бути постшно дючими, доповнюючи а новими морфолог1чними ознаками новозареестро-ваних чи загальнов1домих сорт1в, що можуть бути нолями виявлення певних ознак, як1 не вивчен11 в1дсутн1 в баз1 даних 1нституту.
Це дасть можливсть науковцям, експертам / спещалстам заклад1в експертизи сорт1в рос-лин, селекцонерам досл1джувати та мати допомжний практичний матер1ал для встанов-лення коду виявлення морфолог1чних ознак за проведення опису, 1дентифкаци сорт1в / ви-користовувати у практичнш д1яльност1 ознаки та властивост1, як1 корелятивно пов'язан1 з цнними агроном1чно-господарськими властивостями.
Ключовi слова:
пшениця озима, дослщження, формування колекцм, сорт, експертиза, в^знялы-нсть, однорщысть,
стабтьысть, еталонн ознаки, стугннь виявлення.
П.М. Василюк
Украшський шститут експертизи сорлв рослин
Обфунтування проблеми.
Важливою складовою одержан-ня високих урожаТв пшениц1 ози-моТ е вдалий доб1р нових сорт1в, яю спроможн1 ефективно вико-ристовувати потенц1ал родючос-т1 фунт1в, попередник1в, строк1в с1вби, краще витримувати не-гативний уплив можливих стре-сових водних, температурних I ф1тосан1тарних чинник1в. Дан1 досл1джень у державна систем! експертизи сорт1в рослин св1д-чать, що нов1 сорти протягом перших трьох-чотирьох рок1в використання дають прибавку врожаю в 2,0-2,5 раза бшьшу, н1ж сорти, яю перебувають у ви-робництв1 впродовж 10-20 роюв. Давн1 сорти стримують реал1за-ц1ю селекц1йно-генетичних мож-ливостей сучасного рослинни-цтва. Нин1 аграрне виробництво
висувае обфунтоваы вимоги як до нов1тн1х агротехнолог1й, так I нових сорт1в рослин, зокрема загострюеться увага на необхщ-ност1 комплексного поеднання нових високонтенсивних сорт1в, яю мають високий р1вень ста-бшьноТ врожайност1 з позитив-ними адаптивними властивостями, стмюстю до несприятливих чинниюв зовн1шнього середови-ща та стреав, що виникають у аг-роценоз1.
У систем! ДержавноТ експертизи щороку проходять квал1фка-цмну експертизу понад 150 сор-т1в пшениц1 м'якоТ, з них 25-30 заносяться до Реестру. 1х вироб-ничий потенц1ал урожайност1 становить 8-10 I бшьше тонн з гектара, однак у господарствах в1н реал1зовуеться в середньому лише на 35-45 вщсотюв [1-4].
Реал1зац1я генетичного потен-ц1алу пшениц1 озимоТ значною м1рою залежить в1д багатьох чинник1в I, передуам, правильно!' побудови агротехнолопчно-го процесу, який фунтуеться на п1знанн1 бюлогп та морфологи ц1еТ культури. В науков1й I агро-ном1чн1й л1тератур1 ц1 питання висв1тлюються системно. Однак, за 1стотних зм1н у систем! державного сортовипробування, зам1н1 районування на експертизу сорт1в щодо придатност1 Тх до поширення та вОс для правовоТ охорони, методичн1 розробки з останнього виду дослщжень по-требують доопрацювання, вдо-сконалення та систематизации досвщу проведення таких досл1-джень значно менше, н1ж 1нших тип1в експертизи та сортовипро-бування.
Формування колекцм сор^в пшениц озимо!' м'яко! [ТгШсит aestivum L.) з еталонними ознаками
за проведення експертизи на ВОС
За проведення щентифкацп та опису сорлв пшениц на ВОС в основному використовують морфолопчш ознаки, якi порiв-няно легко визначати вiзуaльно [5, 6]. Незважаючи на те, що по багатьох видах рослин, у тому чист i по пшеница нацiональнi методики експертизи сортiв на вщпов^шсть критерiям охоро-ноздатностi, як важливоТ умо-ви для функцюнування Тхнього правового захисту розробленi, проте потребують постiйного додаткового вивчення основних ознак, як найдостовiрнiше ха-рактеризують сортовi властивос-тi, питань ^ентифкацп генотипiв, сталостi й успадкування морфо-логiчних ознак, Тхш мiнливостi тд упливом агроекологiчних умов та абютичних чинникiв. Це пов'язано з тим, що кожна з на-званих характеристик генетично контрольована, але реащя на чинники довкшля не однакова, морфолопчш ознаки розтягнутi в чаа, можуть змiнювaтися пiд упливом агроеколопчних умов, що створюе труднощi i нaвiть сумнiви фaхiвцiв при Тх оцш-цi на типовiсть i однорiднiсть у рiзнi роки або в рiзних еколопч-них умовах. Для цього доцшьно використовувати колекцп сор-тiв iз еталонними ознаками, як слугують базою для порiвняння дослiджувaних ознак у сортiв претенденлв. Окрiм того, успадкування та мнливкть основних вiдмiнних ознак дослщжена не-достатньо, створення еталонних колекцм по певних морфолопч-них ознаках мае носити систем-ний i постiйний характер.
Тому дослiдження морфоа-гробiологiчних ознак i власти-востей сорлв пшеницi, Тх успадкування, сталкть i мiнливiсть пiд упливом агроеколопчних умов та абютичних чинниюв, як най-повнiше i достовiрнiше харак-теризують сортовi влaстивостi, створення еталонних колекцм iз
метою Тхнього використання фа-хiвцями для порiвняння пiд час проведення державноТ науково-техшчноТ експертизи е досить актуальним.
Мета - достдження, щентифи ка^я та системaтизaцiя морфо-aгробiологiчних ознак сортового генофонду пшениц м'якоТ озимоТ для формування колекцп сорлв iз еталонними ознаками та Тхне використання за проведення квaлiфiкaцiйнот експертизи на ВОС нових сорлв.
Методологiчнi основи до-слщження морфологiчних ознак за формування колекцiй сортiв iз еталонними ознаками. За проведення достджень i видшенш сортiв-етaлонiв ке-рувалися наступними документами УПОВ: ТС/1/3/, законодав-ством €вропейського Союзу, Методикою проведення експертизи сорлв на вiдмiннiсть, одно-рiднiсть i стaбiльнiсть (зерновi, круп'яш та зернобобовi куль-тури), описом морфолопчних ознак сiльськогосподaрських культур для визначення вдаш-ностi, однорiдностi i стaбiльностi сортiв рослин [7-11]. Використо-вувалися польовi, вiзуaльнi, ана-л^ичш, вимiрювaльно-вaговi, розрaхунково-порiвняльнi ме-тоди - для вивчення морфолопчних ознак у польових i лабо-раторних достдженнях, а також методи дисперсмного та вaрia-цiйного aнaлiзiв - для статистич-ного опрацювання результалв.
Результати. Встановлено, що iз 35 морфолопчних ознак пше-ницi озимоТ м'якоТ, визначених Методикою для розтзнавання та щентифкацп сортiв, Тх класи-фiкaцiя за основними органами характеризуеться наступним чином (табл. 1)
Проведений морфолопчний опис i групування сортiв пшени-цi м'якоТ озимоТ для видiлення сорлв iз еталонними ознаками зaсвiдчили, що для даного виду
Таблиця 1
Класифшащя iдентифiкацiйних ознак сортiв пшениц м'якоТ озимоТ за органами рослини
Назва органу рослини Кшьккть щенти-фшацшних, шт.
ознак градацш
Ознаки вегетативних органв рослини
Колеоптиль 1 5
Прапорцевий листок 2 10
Рослина 3 15
Соломина 3 13
Язичок 1 4
Вушка 1 3
Ознаки генеративних органв рослини
Зершвка 6 23
Колос 7 32
Колосок 9 37
стебло
листкова пластинка
язичок вушки
листкова пхва
Рис. 1. Вегетативш ознаки листка пшениц м'якоТ озимоТ.
рослин е 11 ^ентифкацмних ознак з 50-ма ступенями вияв-лення, що характеризують веге-тативш органи рослини, основнi з них зображеш на рис. 1.
Для здмснення морфолопч-ного опису генеративних оргашв рослин пшеницi: зернiвки, колоску та колосу використовують 22 ознаки з 92-ма града^ями. Основы морфолопчш ознаки, як використовують для ^енти-фкацп сортiв подано на рис. 2.
До двох ^ентифкацмних ознак, що характеризують сорт загалом належать: початок ко-
Формування колекцм сорлв пшениц озимо! м'якоУ [Тп^оит aestivum Ь) з еталонними ознаками
за проведення експертизи на ВОС
Рис. 2. Основы ознаки колоса пшениц озимоТ.
Рис. 3. Колос: остюки або зубц нижнiх квiткових лусок.
1. Обое вiдсутнi. 2. Наявн зубцi. 3. Наявнi остюки
лосшня (дуже ранне, ранне, се-редне, тзне, дуже пiзне), тип розвитку (озимий, дворучка, ярий). Дослщження свщчать, що для забезпечення найточнiшого морфолопчного опису та щен-тиф1кац|Т сорлв-кандидалв (сор-ти, що пiдлягають квалiфiкацiй-нiй експертизi) i пiдготовки Екс-пертного висновку щодо ТхньоТ вщповщност критерiям ВОС необхiдно мати сорти-еталони за 151-ю града^ею морфолопч-них ознак. З появою нових мор-фологiчних ознак |'хня кiлькiсть може змшюватися.
Згiдно з методикою UPOV всi сорти з метою полегшення експертизи сортiв на вщмшшсть
групують за ознаками, якi е базо-вими. Для сортiв пшениц м'якоТ нами дослiджено та рекомендовано сорти-еталони з трьох гру-пових ознак (табл. 2).
1з цих групових ознак за 10-ма ступенями виявлення сорти з еталонними ознаками вста-новлено за 8 градащями. За ви-повненням соломини виявлено вс ступенi виявлення - слабко виповнена соломина у сорлв Ювiвата 60 i Дар Луганщини; помiрно виповнена у сорлв Оржиця, Статна, Бiлиця, Астет; виповнена у сорту Вихованка одеська.
Встановлено, що за озна-кою остистост колоса сортами-
еталонами за градацею «обое вщсутш» е сорти Сейлор, Тор-рiлд; «наявн зубц» - Дарунок Подмля, Досконала;«наявш остюки» - Щедра нива, Скарб-ниця (рис. 3).
Ознаку колiр колоса опису-ють за 4 ступенями виявлення. В процес дослiдження встановлено, що бмому або солом'яно-жовтому ниш вщповщають сорти-еталони Дарунок Подмля, Диканька; червоному - Красень, |'х залучено до колекцп. Разом iз тим iз сiро-димчастим i чорним колосом серед зареестрованих i наявних у базi немае, тому за ступенем виявлення цих ознак еталони вщсутш (рис. 4).
Таблиця 2
Класиф1кац1я сорт1в пшениц! м'якоТ озимоТ (ТгШсит авБЬЫит 1_.) за базовими ¡дентифшацшними ознаками
№ ознаки Групова ознака Ступiнь виявлення ознаки Ко-ди Сорти-еталони
10 Соломина: виповнення (розр1з м1ж основою колосу 1 найближчим вузлом) УБ(Б) 80-92 слабко виповнена 3 Дар Луганщини, Юв1-вата 60
пом1рно виповнена 5 Оржиця, Статна, Бшиця, Астет
виповнена 7 Вихованка одеська
14 Колос: остюки або зубц1 нижшх кв1ткових лусок VG(A) 80-92 обое вщсутш 1 Сейлор, Торрщд
наявн1 зубц1 2 Дарунок Подшля, До-сконала
наявн1 остюки 3 Щедра нива, Бшиця
16 Колос: кол1р VG(А) 90-92 б1лий або соло-м'яно-жовтий 1 Дарунок Подшля, Диканька
червоний 2 Красень
с1ро-димчастий 3 -
чорний 4 -
Рис. 4. Колiр колоса.
1. Б1лий. 2. Червоний. 3. Оро-димчастий. 4. Чорний.
Формування колекцм copTiB пшениц озимо! м'яко! (Triticum aestivum L.) з еталонними ознаками
за проведення експертизи на ВОС
У результат польових i лабо-раторних дослiджень, аналiзу бази даних 1нституту видiлено сорти з еталонними ознаками, яких ранше не було в колекцм -за ознаками забарвлення коле-оптиля, наявысть з^нутого пра-порцевого листка, колiр колоса, забарвлення зерывки у фенолi, довжина i ширина зернiвки та в^ношення довжини до шири-ни, ступнь виявлення язичка, наявнiсть кiля на нижнм кв^ко-вiй лусцi, форма вушок та iншi. За ознакою антоцiанового забарвлення колеоптиля видшено сорти iз дуже слабким забарв-ленням - Полянка, Орiйка, Ла-новий, Диканька; слабким - Ли-танiвка; помiрним - Кiрена, Апогей луганський; дуже сильне -
Почесна. Наявнкть зiгнутого прапорцевого листка виявлено за вама ступенями виявлення.
За роки досшджень сформовано колекцм та складено пере-лк сортiв з еталонними ознаками пшениц озимоТ м'якоТ з 69 сор^в, якi доцiльно вико-ристовувати за морфолопчного опису та щентифкацп сортiв пiд час проведення квалiфiкацiйноТ експертизи на вiдмiннiсть, од-норщысть i стабiльнiсть. Вони дають можливiсть науковцям, експертам i спецiалiстам за-кладiв експертизи сортiв рос-лин, селекцюнерам дослiдити i мати допомiжний практич-ний матерiал для встановлення коду виявлення морфолопчних ознак за проведення опису та
щентифкацм сор^в, i викорис-товувати у практичнм дiяльнос-тi ознаки та властивосд якi ко-релятивно пов'язанi з цнними агрономiчно-господарськими властивостями.
Висновки. Формування та ви-користання колекцiй сор^в пше-ницi озимоТ м'якоТ з еталонними ознаками е важливою i неод-мiнною умовою яюсноТ' квали фкацмноТ експертизи на ВОС i вирiшеннi питання про надання сортам правовоТ охорони.
Досшдження з глибокого та всебiчного вивчення морфолопчних ознак мають носити сис-темний i постiйний характер, ви-являючи сорти з новими еталонними ознаками та поповнюючи ними колекцм.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Моргун, В.В. Мутационная селекция пшеницы / В.В. Моргун, В.Ф. Логвиненко. - К.: Наукова думка, 1995. - 627с.
2. Орлюк, А.П. Генетичн маркери пшениц / А.П. Ор-люк, О.М. Гончар, Л.О. Усик. - КиТв, 2006. -144 с.
3. Шелепов, В.В. Морфология, биология, хозяйственная ценность пшеницы / В.В. Шелепов и др. - Ми-роновка. - 2004. - 524 с.
4. Спе^альна селек^я i наанництво польових культур. - За ред. В.В. Кириченка. - Харюв, 2010. - С. 3.
5. Улич, Л.1. 1дентифка^я генотитв пшениц м'якоТ за морфолопчними ознаками та бiологiчними властивостями / Л.1. Улич, М.М. Таганцова,
В.М. Матус, Ю.Ф. Терещенко // Збiрник наукових праць Уманського НУС. - Умань, 2011. - Вип. 75. -Ч. 1. Агрономiя. - С.181-190.
6. Василюк, П.М. Наукове обфунтування стабть-ностi прояву морфолопчних ознак пшениц м'якоТ (Triticum aestivum L.) при проведены квалiфiкацiй-ноТ експертизи на ВОС / П.М. Василюк, С.М. Гриыв, Г.М. Каражбей, Л.1. Улич [та moii] // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин».- К., 2012. - № 1 (15). - С. 36-39.
7. Загальне введення до експертизи на вирiзняль-ысть, однорщысть i стабiльнiсть та розробки гар-монiзованих описiв нових сорлв рослин // Доку-
мент УПОВ TG/1/3/.- Мiжнародний союз з охорони нових сорлв рослин. - Державна служба з охорони прав на сорти рослин: Офщмний бюлетень. -К., 2006. - № 1, ч. 4. - С. 6-26.
8. Законодавство Европейського союзу. Директива Ради вщ 13 червня 2002 року № 2002/53 // Збiрник нормативно-правових аклв з питань охорони прав на сорти рослин. - Державна служба з охорони прав на сорти рослин. - К., 2005. - С. 282-295.
9. Методика проведення експертизи сорлв та державного випробування сорлв зернових, круп'яних i зернобобових культур /Методика на вщмнысть, однорщысть i стабтьысть (ВОС) // Охорона прав на сорти рослин: Офщмний бюлетень. - К., 2003. -№ 2, ч. 3. - 250 с.
10. Морфолопчы ознаки стьськогосподарських культур для визначення вщмнносп, однорщносп та стабтьносп сорлв рослин // Охорона прав на сорти рослин: Офщмний бюлетень. - К., 2006. -№ 1. - ч. 3. - 280 с.
11. Методика проведення експертизи та державного сортовипробування сорлв рослин зернових, круп'яних та зернобобових культур // Охорона прав на сорти рослин: Офщмний бюлетень. - К., 2003. - № 2. - ч. 3. - С. 5-19, 191-204.
