CC BY
30
Л.М. Рассуждай, к.е.н., В.В. Горощенко, к.е.н.
НАУКОВО-МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ДОДАНО1 ВАРТОСТ1 В Г1РНИЧОДОБУВНОМУ КОМПЛЕКС
УКРА1НИ1
Сучасний рiвень розвитку економiки характеризуеться глобалiзацieю i динамiзмом. Для стабiльного розвитку нацю-нально! економiки необхiдно, щоб випереджаючими темпами розвивалася гiрничодобувна промисловiсть, що неможливо без модершзацп И матерiально-техшчноl бази. Модершзащя при-пускае не тшьки оновлення, але i приведення прничодобувно-го виробництва у вiдповiднiсть до нових вимог та норм техш-чного розвитку та нових показниюв якостi продукцп. Даний процес потребуе залучення в галузь великих швестицш, а проблема вибору ефективного варiанта !х вкладень набувае особливо! актуальности Тiльки системний тдхщ до вирiшення ш-вестицiйних проблем у галузi дозволить украшським прничо-добувним компанiям не втратити зовшшш ринки i максимально адаптуватися до сучасних ринкових умов i вимог.
Метою статтi е теоретичне обгрунтування i розробка ре-комендацш щодо створення продукци з високою доданою вар-тiстю у прничодобувному комплексi на основi активiзацil та стимулювання швестицшно-шновацшно! дiяльностi, спрямо-вано! на здiйснення техшчно! та оргашзацшно! модершзацп гiрничодобувного виробництва.
Для виршення зазначено! мети поставлено такi завдан-
ня:
1 Дослщження виконано в рамках НДР 1ЕП НАН Украши «Мето-ди розвитку та забезпечення каштал1заци промислових пвдприемств в умовах шституцюнальних змш» (2012-2015 рр., номер держреестрацп
0112и006882).
© Л.М. Рассуждай, В.В. Горощенко, 2014
дослщження економiчно! сутностi показника «економiч-на додана вартють» та факторiв, яю впливають на дiяльнiсть гiрничодобувних компанш на основi цього показника;
ан^з поточного стану та iнновацiйно-iнвестицiйного розвитку прничодобувних пiдприeмств з метою створення та пiдвищення економiчно! додано! вартост у гiрничодобувному комплексi кра!ни;
визначення ключових факторiв створення вартостi у пр-ничодобувному комплексi на основi концепци економiчно! додано! вартостц
обгрунтування доцiльностi застосування щншсно-орieнтованого пiдходу до управлiння гiрничодобувним пщ-приемством з метою активiзацi! швестування в модернiзацiю i новi технологи з глибоко! переробки та комплексного викори-стання природних копалин;
Прничодобувна промисловiсть Укра!ни являе собою комплекс галузей, що здшснюють видобуток i збагачення ко-рисних копалин. У складi галузi видшяють: паливну, прничо-хiмiчну, гiрничорудну промисловоси, видобуток мiнерально! технiчно! сировини та шших видiв неметалево! сировини (гра-фiт, глина, будiвельнi матерiали тощо). Укра!на мае потужний гiрничодобувний потенщал i займае одне з провщних мiсць серед европейських кра!н з видобутку залiзних i марганцевих руд, кам'яного i бурого вугiлля та ш. Економiка Укра!ни забез-печена розвщаними запасами на 20-30 роюв уперед. Для задо-волення внутршнього попиту i щоб не втратити зовшшш ринки, укра!нськi прничо-збагачувальш комбiнати повиннi здшс-нювати модершзацш енергоемного i давно морально застарь лого виробничого обладнання, розширювати асортимент готово! продукцi! з високою доданою вартiстю.
Це потребуе подальшого розвитку методiв i технологiй стратегiчного управлшня пiдгалузями гiрничодобувного комплексу, ефективного фшансового управлiння компанiй. Тому актуальним стае завдання визначення вартостi компани, фак-торiв, що !! формують, а також оцiнки результатiв швестицш-но! дiяльностi. На внутрiшнiх ринках об'ектами угод кушвл>
продажу стають не тшьки товари, але й цiлi компани. Тому в шновацшнш економiцi icHye проблема адекватно! ощнки вар-тоcтi бiзнеcy. Реальна ощнка вартоcтi бiзнеcy створюе умови для економiчно! привабливоcтi гiрничодобyвних компанш, залучення iнвеcтицiй та впровадження шновацш. Оцiнка дь яльноcтi компанiй на оcновi показника економiчно! додано! вартост дае бiльш точну вiдповiдь на питання про cтiйке становище компанш у даному cекторi економжи. Водночас прак-тичнi розробки та дослщження не вичерпують yciх аспекив розглянуто! проблеми. У зв'язку з цим бшьшо! актyальноcтi набувають питання ощнки ефективноcтi дiяльноcтi на базi економiчно! додано! вартоcтi, виявлення ключових факторiв створення вартоcтi на оcновi стимулювання iнвеcтицiйно! дь яльноcтi та використання iнcтрyментарiю економетричного моделювання при ощнщ iнвеcтицiйно! програми розвитку компанш.
Ефективне функщонування гiрничодобyвних тдпри-емств е одшею з центральних проблем, що постають перед су-спшьством, пов'язаних iз зростанням дефiцитy сировинних ре-cyрciв, посиленням конкyренцi!, глобалiзацieю бiзнеcy, збшь-шенням пiдприeмницьких ризиюв [1]. У зв'язку з цим змшився пiдхiд до оцiнки ефективност фyнкцiонyвання пiдприeмcтв, ефективноcтi використання швестованого в пiдприeмcтво ка-пiталy, формування позитивного зовшшнього i внyтрiшнього середовища, оптимiзацi! бiзнеc-процеciв, yправлiння вартicтю пщприемства [2].
Тому оcтаннiм часом для ощнки ефективност функщо-нування тдприемств використовуються новi теоретичнi розробки. Одним iз затребуваних iнcтрyментiв е концепщя EVA (Ekonomic Value Added - англ.) - економiчна додана варткть [3]. Авторами методу EVA е американсью фахiвцi Б. Стюарт i Д. Стерн. Серед емтричних роб^, у яких розглядаються результата впровадження EVA на практищ, слщ видiлити роботи С. Вiвера, Г. Бiдла та Р. Боуена. Di автори вивчали можливоcтi використання EVA в дiяльноcтi захiдних компанш. Стосовно до втизняних умов концепщя EVA розглядаеться в роботах
О. Шеpбaновоï, А. Pacкaзовоï, С. Baлдaйцевa, М. Федоpовоï, А. Гpязновоï.
Ошовта iдея викоpиcтaння EVA полягae в тому, що a^ цiонеpи повинш отpимaти ноpмy повеpнення пpибyткy зa ^и-йнятий pизик [3]. В юнуючж пiдxодax вiтчизняниx i зapyбiж-ниx aвтоpiв покaзник EVA pозyмieтьcя як чиcтий опеpaцiйний пpибyток пюля cплaти подaткiв, зменшений нa cyкyпний шве-cтицiйний кaпiтaл [4].
Роль покaзникa EVA в оцiнцi ефективноcтi зводитиметь-cя до тaкого:
визнaчae нaпpям додaткового iнвеcтyвaння кaпiтaлy з метою отpимaння нaйбiльшоï додaноï до нього вapтоcтi;
дозволяе вимipяти д^шу пpибyтковicть пiдпpиeмcтв, a тaкож кеpyвaти ними з позицiй ïx влacникiв;
покaзye джеpелa отpимaння додaткового ^ибутку; пiдвищye пpибyтковicть зa paxyнок полшшення викоpи-cтaння кaпiтaлy;
виcтyпae iнcтpyментом мотивaцiï менеджеpiв пщ^ием-cтвa [5].
Сиcтемaтизaцiя piзниx пiдxодiв до cтвоpення додaноï вapтоcтi дозволяе зpобити тaкi виcновки [6]:
pозшиpюютьcя джеpелa додaноï вapтоcтi, якi включaють не тшьки pоботy пpaцiвникiв, дiяльнicть пiдпpиeмцiв, штежи-внicть cпоживaння, aле й iнновaцiï;
змiнюeтьcя iнтенcивнicть впливу фaктоpiв та джеpелa додaноï вapтоcтi: вiд piвнопpaвноï yчacтi кожного фaктоpa до мшливох' yчacтi зaлежно вiд чacовиx пеpiодiв (етaпiв лaнцюжкa додaноï вapтоcтi);
поcилюeтьcя вплив нa фоpмyвaння цiни i, як таолщок, отpимaння додaного ^одукту (пpибyткy) вiд iндивiдiв до rpy-пи покyпцiв;
pозшиpюютьcя межi pозподiлy додaноï вapтоcтi - вiд влacникiв пiдпpиeмcтвa до кожного влacникa фaктоpa в^об-ництвa, який беpе yчacть у лaнцюжкy додaноï вapтоcтi.
Сутнють EVA пpоявляeтьcя в тому, що цей покaзник в> добpaжae додaвaння додaноï вapтоcтi до pинковоï вapтоcтi
пiдпpиeмcтвa i дae оцiнкy ефективноcтi дiяльноcтi гад^ием^-вa чеpез визнaчення того, як це пщ^иемство оцiнюeтьcя pин-ком. У зв'язку з цим pинковa вapтicть пiдпpиeмcтвa доpiвнюe cyмi чиcтиx aктивiв (зa бaлaнcовою вapтicтю) тa EVA мaйбyт-нix пеpiодiв, пpиведенa до дaного чacy [7]. Кpiм того, таголо-шyeтьcя, що зтачення EVA визнaчae поведiнкy влacникiв тд-пpиeмcтвa по вiдношенню до iнвеcтyвaння в дaне пщ^ием-ство. А caме якщо:
EVA = 0, тобто pинковa вapтicть пiдпpиeмcтвa доpiвнюe бaлaнcовiй вapтоcтi чиcтиx aктивiв. У цьому випaдкy pинко-вий вигpaш влacникa пpи вклaденнi в дaне пiдпpиeмcтво доpi-внюе нулю, тому вш однaково вигpae, ^одовжуючи опеpaцiï нa дaномy пiдпpиeмcтвi aбо вклaдaючи кошти в бaнкiвcькi де-позити;
EVA > 0 ознaчae npHpicr вapтоcтi пiдпpиeмcтвa, що сти-мулюе влacникiв до подaльшого вклaдення кошив у пщ^ием-cтво;
EVA < 0 веде до зменшення pинковоï вapтоcтi пщ^ием-cтвa тa ознaчae втpaтy кaпiтaлy.
Bидiляютьcя тaкi талями пiдвищення покaзникa EVA: збiльшення ^ибутку пpи викоpиcтaннi нaявного обcягy кaпiтaлy;
зменшення обcягy кaпiтaлy, що викоpиcтовyeтьcя, пpи збеpеженнi пpибyткy нa колишньому piвнi;
зменшення витpaт нa зaлyчення кaпiтaлy. У paмкax дaниx нaпpямiв можуть бути здiйcненi тaкi ви-ди оpгaнiзaцiйно-економiчниx зaxодiв: виpобництво новж ви-дiв пpодyкцiï; оcвоeння новиx pинкiв; yпpовaдження бiльш pентaбельниx cyмiжниx лaнок виpобничо-теxнологiчниx лaн-цюжкiв; лiквiдaцiя збитковиx aбо недоcтaтньо пpибyтковиx cфеp дiяльноcтi (у тому чиcлi лiквiдaцiя пiдпpиeмcтвa); змiнa cтpyктypи кaпiтaлy [8].
У pоботi [9] доcлiджено фaктоpи пpямого тa комплете-ного впливу вишкох' чacтки мiнеpaльно-cиpовинного cектоpy та темпи економiчного pозвиткy кpaïни. Ha пiдcтaвi викоpиc-тaння cиcтемного aнaлiзy доведено, що видобуток пpиpодниx
ресурав не завжди приносить додану вартють i негативно впливае на функщонування гiрничодобувного комплексу.
У сучасних умовах найбшьшу актуальнiсть мають такi параметри тдприемства, як конкурентоспроможнiсть продук-цп, що виробляеться, стабiльнiсть функцiонування та економ> чне зростання. Основним способом досягнення високого рiвня цих параметрiв може стати активiзацiя швестицшно-шновацшних процесiв на гiрничодобувних пiдприемствах за умови здшснення комплексно! модернiзацi! на базi впрова-дження досягнень науки та техшки у вiдповiдних галузях науки, зокрема нових технологш, матерiалiв, обладнання тощо.
Для забезпечення високоефективного вiдновлення виро-бництва шновацшна модернiзацiя мае включати не лише мас-штабне перетворення технiки i технологi! виробництва, але i торкатися питань оргашзаци працi, пiдготовки й перепщготов-ки кадрiв, управлiння галуззю i передбачати компенсацiйнi механiзми негативного впливу видобутку природних ресурсiв на функщонування прничодобувного комплексу, зокрема: пщвищення частки iнвестицiй, спрямованих на розвщку i ви-добуток корисних копалин; розвиток фiнансово! системи кра!-ни; стимулювання оновлення фондiв; залучення втизняних та iноземних iнвестицiй; удосконалення системи державно! пщтримки в умовах приватизаци; пiдвищення рiвня гiрничого обладнання; збшьшення ресурсiв на НДР й штенсифшащю iн-новацiйних процесiв; модернiзацiя i диверсифiкацiя виробництва; державно-приватне партнерство.
Вживання цих заходiв потребуватиме державного регу-лювання та стимулювання, оскшьки проекти iнновацiйно! мо-дернiзацi! потребуватимуть залучення значних обсягiв iнвес-тицш, бо пов'язанi з реконструкцiею не тшьки самого гiрничо-добувного тдприемства, але i гiрничо-збагачувального, ма-шинобудування, iнших сумiжних виробництв.
Отже, основними завданнями модернiзацi! гiрничодо-бувно! галузi е:
полiпшення якостi залiзорудно! сировини; технiчне переоснащення технологiчних процесiв;
pозшиpення виpобничиx потyжноcтей кap'epiв i пеpе-pобного комплекcy;
оптимiзaцiя теxнологiй збaгaчення нa оcновi впpовa-дження й ефективного викоpиcтaння доcягнень cyчacноï туки i теxнiки;
модеpнiзaцiя виpобництвa та оcновi клacтеpного пiдxо-ду, що штегруе вci лaнки гipничодобyвного в^обнищ^ вiд нayки до збуту гipничоï пpодyкцiï;
вiдтвоpення поpyшениx у pезyльтaтi гipничого в^обни-цтвa пpиpодниx екошстем;
pозшиpення i зaповнення мiнеpaльно-cиpовинноï бaзи зa видaми мiнеpaльноï cиpовини, що видобyвaeтьcя;
pозвиток теxнологiй повного вилучення коpиcниx ком-понентiв iз глибокою пеpеpобкою мiнеpaльноï cиpовини;
мacштaбне впpовaдження у пpaктикy дiяльноcтi пщ^и-емств ГМК;
пpоектне yпpaвлiння нa оcновi мiжнapодниx cтaндapтiв. Pеaлiзaцiя дaниx нaпpямiв мae здiйcнювaтиcя в paмкax eдиноï деpжaвноï cтpaтегiï зa умов: пpозоpоcтi дiяльноcтi rip-ничодобyвниx компaнiй; посгупового збiльшення фiнaнcyвaн-ня нayки до piвня eвpопейcькиx кpaïн; yдоcконaлення гipничо-го зaконодaвcтвa; поcилення cиcтеми деpжaвного контpолю i pегyлювaння у cфеpi нaдpокоpиcтyвaння, включaючи впpовaд-ження cтpaтегiчного плaнyвaння й yпpaвлiння гaлyззю; удо-cконaлення cиcтеми пiдготовки i пеpепiдготовки нayковиx кaдpiв, виcококвaлiфiковaниx менеджеpiв, iнженеpно-теxнiч-ниx пpaцiвникiв.
Для обrpyнтyвaння комплекcноï модеpнiзaцiï у гipничо-добувному комплекс вapто викоpиcтовyвaти тaкi пpинципи:
iнновaцiйноcтi. Фоpмyвaння новоï економiчноï моделi iнновaцiйного вiдтвоpення гipничодобyвного комплекcy мae бути ти нaпpaвлене нa: вiдкpиття pентaбельниx, iнфpacтpyк-тypно доcтyпниx pодовищ лiквiдниx коpиcниx копaлини (^и-picт зaпaciв); пiдвищення pинковоï пpибyтковоcтi cиpовинноï бaзи у нaйближчiй пеpcпективi; зaдоволення поточноï i нa ^p-cпективy потpеби кpaïни в мiнеpaльнiй cиpовинi з ypaxyвaн-
ням мiжнародних зобов'язань; iнтеграцiя у св^ове надрокори-стування; прирiст ВВП за рахунок економiчно обгрунтованого видобутку i використання мiнерально! сировини;
державного регулювання (стимулювання). Ринок не мо-же бути регулятором прничодобувного комплексу економiки ^ навпаки, комплекс не е елементом ринкового саморегулю-вання. Держава мае регулювати всi процеси на основi довго-строкового планування i постшного монiторингу;
стратегiчного планування. Стратегiям розвитку галузей гiрничодобувного комплексу мае передувати генеральна схема iнновацiйного розвитку продуктивних сил за умов: забезпе-чення збалансованост в часi та просторi розвитку галузей, що виробляють i споживають мiнеральну сировину; концентрацi! бюджетних кошив на перспективних об'ектах надрокористу-вання; урахування геологiчних, технологiчних, швестицшно-економiчних, iнфраструктурних, соцiально-економiчних, еко-лопчних, геополiтичних чинникiв;
нормативностi. Обсяги бюджетних коштсв на МГДК ма-ють обгрунтовуватися за допомогою системи прничо-геологiчних, технологiчних, економiчних, екологiчних норма-тивiв, якi становлять iнформацiйну основу ощнки;
результативностi. Результативнiсть функцiонування еко-номiчних механiзмiв модернiзацi! гiрничодобувного комплексу мае ощнюватися за бюджетними, галузевими i регюналь-ними критерiями. Оцiнка результативностi мае виконуватися на етапах геологорозвiдувальних робiт, видобутку i первинно! переробки корисних копалини i подальшого використання мi-нерально! сировини.
Згiдно iз сформованою на сьогоднi методологiею розвитку високоiндустрiальних суспiльств однiею базових умов ста-лого розвитку модершзованого високотехнологiчного гiрни-чодобувного комплексу (МВГДК) е iнтегрована за цiлями i завданнями роль усiх його складових, наведених на рисунку [10].
Рисунок. Структурт блоки МВГДК
Структура модершзованого високотехнолопчного прни-чодобувного комплексу включае такi блоки:
науковий - науковi оргашзаци всiх форм власностi, конструкторсью бюро, вищi навчальнi заклади, науковi тд-роздiли пiдприемств, проектнi та проектно-вишукувальш оргашзацп, дослiднi заводи, яю виконують фундаментальнi та прикладнi дослщження, розробки для потреб комплексу;
науково-виробничий - корпорацп та пiдприемства, що виробляють наукомiстку продукцiю (питома вага витрат на НДДКР у рiчнiй доданiй вартостi перевищуе середнiй або деякий спецiально встановлений для галузi рiвень);
освiтнiй - вищi, середш спецiальнi навчальнi заклади, центри з тдготовки i перепiдготовки менеджерiв (включаючи
управлшня нововведеннями та шновацшними тдприемства-ми);
шфраструктурний - iнновацiйно-технологiчнi парки, по-забюджетнi фонди НДДКР, венчурнi шновацшш фонди, лiзин-говi компанi!, фонди сприяння малому та середньому пщпри-емництву та iншi органiзацiйнi елементи шфраструктури;
управлiнський - мiнiстерства та вщомства, управлiнськi структури на державному i регiональному рiвнях, конкуруючi галуз^ якi здiйснюють функцi! щодо забезпечення функцюну-вання та розвитку МВГДК;
соцiальний - суб'екти соцiального забезпечення, що за-безпечують збереження i поповнення iнтелектуального та кадрового потенщалу модернiзованого комплексу.
Принципово важливою е постiйна робота держави, сус-пiльства i самого бiзнесу з гармошзаци всiх складових, без чо-го в модернiзацi! гiрничодобувного комплексу важко розрахо-вувати на устх. У даний час сучасний стан галузi багато в чо-му тримаеться завдяки основам, закладеним у радянський пе-рiод !! формування. Прюритетшсть у вживаннi заходiв щодо даних напрямiв не може мати постшного характеру i визнача-еться лише вщставанням будь-яких складових у досягненш загальних цiлей i завдань.
На сьогодш проблеми системного характеру мають мюце практично по вах вищезазначених складових, проте найбiльш критичними з них е науковий i управлшський блоки. 1стотною мiрою вщ належного рiвня вiдстае соцiальний блок. Уа цi завдання можуть бути максимально устшно вирiшенi тiльки на основi якiсного державно-приватного партнерства.
Л1тература
1. Савицкая Г.В. Анализ эффективности деятельности предприятия: методологические аспекты / Г.В. Савицкая. - М.: Новое знание, 2004. - 160 с.
2. Крылов В.М. Анализ финансового состояния и инвестиционной привлекательности предприятия / В.М. Крылов,
В.М. Власова, М.Г. Егорова и др. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 180 с.
3. Щербакова О.Н. Применение современных технологий оценки стоимости бизнеса действующих компаний / О.Н. Щербакова // Финансовый менеджмент. - 2003. - №1. - С. 5156.
4. Рассказова А.Н. Экономическая добавленная стоимость как метод управленческого консалтинга / А.Н. Рассказова // Финансовый менеджмент. - 2003. - №2. - С. 44-46.
5. Курсов Н.Н. Модернизация концепции добавленной стоимости в оценке эффективности функционирования предприятия [Электронный ресурс] / Н.Н. Курсов, Н.А. Чечин. -Режим доступа: http://gigabaza.ru/doc/14215.html.
6. Демьянова О.В. Добавленная стоимость как элемент эффективности региональной экономической системы [Электронный ресурс] / О.В. Демьянова // Проблемы современной экономики. - 2010. - №1. - Режим доступа: http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=3029.
7. Ларионова Е. Экономическая добавленная стоимость [Электронный ресурс] / Е. Ларионова // КГ «Воронов и Максимов». - 2003. - №3. - Режим доступа: http: //www.vmgroup.ru/publications/public11.htm.
8. Тренихин А.П. Оценка бизнеса на основе экономической добавленной стоимости [Электронный ресурс] / А.П. Тренихин, А.Г. Барановский // Экономика и социум. - Режим доступа: http://www.iupr.ru/domains_data/files/ zurnal_osnovnoy _2_7_2013_chast_3/ Baranovskiy4.pdf.
9. Пешков А.А. Системный анализ проблемы экономического роста на основе развития минерально-сырьевого сектора [Электронный ресурс] / А.А. Пешков, Н.А. Мацио // Региональная экономика и управление. - Режим доступа: http://region.mcnip.ru/modules.php?name=News&file=article&sid= 164.
10. Инновационная экономика (управленческий и маркетинговый аспекты) / Д.И. Кокурин, В.С. Волков, Е.И. Сайфул-лина, К.Н. Назин. - М.: Экономика, 21011. - 532 с.
11. Рассуждай Л.М. Управлшня катт^защею вугледо-бувних пiдприемств на 0CH0Bi модершзаци виробництва / Управлiння соцiально-економiчними системами: монографiя / Л.М. Рассуждай, Ю.З. Драчук, Е.Я. Рассуждай / [Л.1. Антош-кiна, А.Л. Баланда, В.А. Вкящев та iH.]; за ред. Л.1. Антошкшо!, Н.В. Ушенко. - Донецьк: Юго-Восток, 2013. -268-274 с.
12. Рассуждай Е.Я. Пщвищення конкурентоспромож-ностi вугледобувних пiдприемств на основi оцiнки 1х каштал> заци / Е.Я. Рассуждай, О.С. Шестакова // Вiсник Вiнницького полiтехнiчного шституту. - 2013. - №4. - С. 38-41.
13. Горощенко В.В. Методика визначення швестицшно-шновацшно! привабливост вуглевидобувного пiдприемства / В.В. Горощенко // Вугшля Укра1'ни. - 2011. - № 1. - С.27-30.
14. Горощенко В.В. 1нновацшна модершзащя - важiль розвитку в^чизняно! промисловост / В.В. Горощенко // Мате-рiали всеукр. наук.-практ. конф. з мiжнар. участю «Сучасш тенденцп економiчного та соцiального розвитку: держава, репон, пщприемство» (м. Луганськ, 19 лютого 2014 р.). - Лу-ганськ: Русь, 2014. - С. 170-171.
НадШшла до редакцП 25.11.2014 р.
О.М. Следь, к.е.н.
ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ЩДПРИСМСТВА В УМОВАХ ЗД1ЙСНЕННЯ МОДЕРН1ЗАЩ1 ТА ОНОВЛЕННЯ ВИРОБНИЦТВА
Недостатнi темпи шновацшного розвитку економiки Укра1'ни значною мiрою обумовленi зниженням питомо! ваги машинобудування в сукупнiй структурi промисловост держа-ви i незадовiльним рiвнем конкурентоспроможностi продукцп внаслiдок швидкого старшня техшко-технолопчно! бази виробництва тдприемств галузi. Темпи й обсяги оновлення основ© О.М. Следь, 2014
